Сьогодні в ЗМІ з’явилася інформація, що схвалений правоохоронним комітетом законопроєкт №10311 нібито розширює право нацгвардійців на застосування сили, зокрема щодо використання вогнепальної зброї та сльозогінного газу проти цивільних під час протестів, а також безпілотників. Однак у Нацгвардії розширення прав заперечують.
„Основні зміни стосуються саме закону „Про Національну гвардію Україну” у частині приведення його норм у відповідність до інших, вже існуючих правових норм щодо виконання гвардійцями тих завдань і функцій, які вони виконують під час воєнного стану, та з урахуванням актуальних завдань, які виконує Нацгвардія зараз”, – пояснили у НГУ.
Як кажуть в Нацгвардії, нацгвардійці могли та раніше застосовувати гумові кийки, електрошоки чи примусово зупиняти транспорт. А той перелік спецзасобів, який запропонований в законопроєкті №10311, вже передбачений і використовується військовослужбовцями НГУ.
Також деякі норми у законопроєкті №10311 майже повністю продубльовані із законів „Про Національну поліцію”, „Про Державну прикордонну службу України”, „Про військову службу правопорядку у ЗСУ”, з урахуванням особливостей виконання покладених на НГУ завдань та функцій.
„Зміни забезпечать правову ясність для виконання завдань НГУ – від боротьби з ДРГ до забезпечення безпеки на деокупованих територіях. Це питання захисту держави та громадян”, – наголосили в Нацгвардії.
Документ вводить відповідальність для керівників ТЦК та ВЛК за порушення порядку медичного огляду.
Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт щодо запровадження кримінальної відповідальності для керівників ТЦК та ВЛК. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 12 березня.
За його даними, законодавчу ініціативу №12442 підтримали 273 нардепи.
Законопроєкт розроблено з метою забезпечення належного виконання уповноваженими особами вимог мобілізаційного законодавства, а також дотримання прав і свобод громадян під час проведення мобілізаційних заходів.
Проєктом закону пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новими статтями – 337(1) Порушення порядку проведення медичного огляду (військово-лікарської експертизи) для визначення придатності за станом здоров’я до військової служби.
Нардепи пропонують встановити покарання на строк від 2 до 5 років за умисне порушення порядку проведення медичного огляду для визначення придатності особи до військової служби за станом здоров’я, що призвело до призову громадянина на службу, який такому не підлягає, „а так само призвело до звільнення від призову (прийняття, направлення) громадянина або до звільнення громадянина з військової служби за станом здоров’я”.
Пропонується передбачити покарання за повторне порушення, за порушення за попередньою змовою групою осіб, або в умовах особливого періоду (крім воєнного стану), – у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 1 до 3 років.
Водночас за відповідні порушення, вчинені в умовах воєнного стану, передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 1 до 3 років.
Також статтею 426 (2) Порушення військовою службовою особою порядку призову (прийняття) громадян на військову службу, пропонується встановити покарання за порушення військовою службовою особою порядку призову або прийому на військову службу, що призвело до того, що на службу був прийнятий громадянин, який за законом не підлягає призову, або незаконне звільнення, ухилення від призову.
За відповідні порушення пропонується встановити покарання у вигляді службового обмеження на строк до 2 років або тримання у дисциплінарному батальйоні на той самий строк, або ж позбавлення волі до 5 років.
За вчинення тих самих діянь у особливий період – позбавлення волі від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади/займатися певною діяльністю від 2 до 3 років.
Якщо дії були вчинені у період дії військового стану – покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади/займатися певною діяльністю на строк від 1 до 3 років.
Очікується, що ухвалення закону дозволить забезпечити правовий механізм для оперативного розслідування фактів порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені керівниками ТЦК і СП, головами та членами ВЛК.
Національні збори Вірменії 12 лютого ухвалили в першому читанні проєкт закону, яким оголошено про початок процесу вступу країни до Європейського Союзу.
Обговорення документа Національні збори розпочали напередодні. Зрештою законопроєкт „Про початок процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу” схвалили 63 депутати, проти виступили 7.
Проєкт презентувала громадянська ініціатива Evrovote, зібравши в необхідний термін підписи для внесення законодавчої ініціативи в Національні збори. Ініціативі вдалося зібрати 60 тисяч підписів замість необхідних 50 тисяч.
9 січня законопроєкт обговорили і схвалили на засіданні уряду Вірменії, після чого направили на розгляд парламенту.
Остаточна версія законопроєкту, схвалена комісією з європейської інтеграції, містить таке формулювання: „Республіка Вірменія, висловлюючи волю народу Республіки Вірменія, ставлячи завдання зробити Республіку Вірменія безпечною, захищеною, розвиненою і процвітаючою країною, оголошує про початок процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу”.
[type] => post
[excerpt] => Національні збори Вірменії 12 лютого ухвалили в першому читанні проєкт закону, яким оголошено про початок процесу вступу країни до Європейського Союзу.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1739369944
[modified] => 1739369944
)
[title] => Парламент Вірменії у першому читанні схвалив законопроєкт про вступ у ЄС
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=140569&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 140569
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 140570
[image] => Array
(
[id] => 140570
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg
[original_lng] => 21983
[original_w] => 690
[original_h] => 387
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1-300x168.jpg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1739362917:3
[views_count] => 322
[_thumbnail_id] => 140570
[_oembed_520abeb413eda3240667114ac97332c7] =>
Верховна Рада ухвалила законопроект №12076 Про зміни до Закону „Про військовий обов’язок і службу”. Рішення було прийняте на засіданні 9 січня.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народного депутата Ярослава Железняка у Telegram.
За його даними, таке рішення підтримали 298 нардепів.
„Тут пройшла важлива правка: Жінки-добровольці перед базовою підготовкою беруться на військовий облік призовників за власним бажанням”, – зазначив парламентар.
Водночас згідно з законопроектом, проходження цієї підготовки для жінок є добровільним, як і військовий облік для них.
Також у документі вказано, що з 2025 року строкову службу буде скасовано, а натомість запроваджено базову загальновійськову підготовку. Варто зауважити, що цей вид служби буде обов’язковим для чоловіків, придатних до служби за станом здоров’я.
Базова підготовка стартує 1 вересня 2025 року й проходитиме:
для студентів закладів вищої освіти – у самих закладах або установах зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських;
для громадян, які вперше планують вступити на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування чи прокуратуру, а також для всіх охочих – у навчальних центрах Збройних Сил України.
Сенат США у ніч проти суботи схвалив законопроєкт про витрати на фінансування уряду до кінця березня.
Як повідомляє Голос Америки, документ підтримали 85 членів Сенату, 11 виступили проти, передає Укрінформ.
«Сенат повідомляє Америці хороші новини – не буде ніякого закриття уряду прямо перед Різдвом. Це хороший законопроєкт. Він збереже роботу уряду, допоможе американцям, які постраждали від ураганів і стихійних лих, допоможе нашим фермерам і уникне згубних скорочень», – заявив лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер, оголошуючи про рішення верхньої палати Конгресу.
Він подякував колегам-республіканцям за «швидке просування законопроєкту через Сенат».
Тепер документ має схвалити чинний президент США Джо Байден. Раніше він заявив, що підпише законопроєкт.
Як повідомляв Укрінформ, після тривалих суперечок Палата представників Конгресу США ухвалила резолюцію, щоб запобігти урядовому шатдауну – всього за кілька годин до півночі, коли офіційно минає термін поточного фінансування уряду.
Резолюцію підтримали 366 законодавців, проти висловилися 34, один утримався. Голосування відбулося ввечері п’ятниці після невдалої спроби просування двопартійного законопроєкту, який передбачав тимчасове бюджетне фінансування на три місяці. Хоча демократи й республіканці в Конгресі досягли згоди стосовно нього, проти документа виступив Ілон Маск, а також обраний президент Дональд Трамп, практично заблокувавши ухвалення.
Резолюція розрахована на період до 14 березня.
У США фінансовий рік триває з 1 жовтня до 30 вересня. В умовах, коли бюджет на поточний фінансовий рік не ухвалений Конгресом і не підписаний президентом, фінансування федеральних установ зазвичай здійснюється на підставі резолюцій щодо тимчасового продовження асигнувань на рівні попереднього фінансового року.
Уряд Німеччини в середу схвалив законопроєкт, який дозволить армії оцінювати готовність громадян, яким виповнилося 18 років, служити в Бундесвері.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомило агентство Reuters.
Відповідно до пропозиції, всі чоловіки, яким виповнюється 18 років – а це приблизно 300 тисяч наступного року – повинні будуть заповнити цифрове опитування про свою зацікавленість у службі в армії.
Молоді жінки також отримають опитування, але не будуть зобов’язані на нього відповідати.
Тоді Бундесвер перебере відповіді, зробить відбір і запросить на збори. При цьому буде діяти принцип добровільності.
Війна в Україні викликала в Німеччині дебати про те, чи варто знову запроваджувати призов до армії, який було скасовано у 2011 році.
Наразі в Німеччині налічується 180 тисяч солдатів. Але цю кількість хочуть збільшити до 203 тисяч до 2031 року.
Також у Німеччині є 60 тисяч резервістів, і мета полягає в тому, щоб в кінцевому підсумку мати ще 200 тисяч резервістів, що дозволить Німеччині швидко розширити свої війська до приблизно 460 тисяч у разі війни.
Скасувавши строкову службу, Німеччина припинила реєстрацію 18-річних для проходження військової служби, залишивши країну без надійної бази даних про тих, кого можна було б призвати до армії.
Парламент Грузії ухвалив у третьому, остаточному читанні пакет законів і поправок, що обмежують права ЛГБТ.
«За» проголосували 84 депутати. Опозиція бойкотує роботу парламенту і в голосуванні участі не брала, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Ехо Кавказу».
Закон набуде чинності після підписання президентом і публікації на сайті «Законодавчого вісника Грузії». Поки що президентка Саломе Зурабішвілі не оголошувала, чи накладе вона вето на пакет законопроєктів.
Згідно із законопроєктами, внесеними владною партією «Грузинська мрія», у Грузії заборонять ЛГБТ-персонам одружуватися й усиновлювати дітей, робити операції в рамках трансгендерного переходу і змінювати гендерний маркер у документах, а також розповідати про ЛГБТ+ у школах і ЗМІ. Крім того, депутати заборонили збори квір-тематики, у тому числі популярні «Марші гідності» й фестивалі, які останніми роками зазнавали нападів гомофобів.
Законопроєкти різко розкритикували у Євросоюзі, кандидатом на вступ до якого є Грузія. Міжнародні організації також переймаються тим, що згадане законодавство сприятиме дискримінації ЛГБТ+ у країні.
У разі, якщо президента Саломе Зурабішвілі накладе на законопроєкти вето, владна «Грузинська мрія» має достатньо голосів, щоб його подолати. Вибори нового скликання парламенту відбудуться у Грузії 26 жовтня. Судячи з опитувань, знову лідирує «Грузинська мрія».
#GeorgiaProtests one year ago, Georgia received the Candidate status, today a Central Committee like « Parliament » « elects » a « one and only » candidate in a mockery of democracy. That will never prevent Georgia to pursue its european path and democratic future!
Верховна рада у вівторок, 17 вересня, з другої спроби ухвалила у першому читанні урядовий законопроєкт щодо підвищення податків.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Telegram.
«З другої спроби Рада підтримала у першому читанні №11416д історичне велике збільшення податків на 58 млрд грн в цьому році та 137 млрд в наступному», – написав він.
За словами Железняка, законопроєкт передбачає:
підвищення військового збору з 1,5% до 5%
збільшення податків на 1-2 групу ФОП
авансові внески на АЗС
1% на всіх форм ФОП 3-ї групи
25% прибутку на фінустанови
помісячна звітність ПДФО (для економ.бронювання)
50% податок на прибуток банків в 2024 році.
«Так як до жовтня закон в цілому не буде прийнято, то впровадження буде «заднім числом» з 1 жовтня», – зазначив депутат.
Він додав, що зараз до документу подаватимуть правки, а голосувати у другому читанні Рада буде приблизно у середині жовтня.
До другого читання законопроєкт змінять згідно з тими рекомендаціями, які дав парламентський комітет. Строки подання поправок скоротили вдвічі.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №11417 про збільшення видатків на оборону у 2024 році на 500 млрд гривень. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Telegram у вівторок, 3 вересня.
За відповідне рішення проголосував 301 народний депутат.
„Законопроєкт прийнято лише в першому читанні, тому він залишається у тому вигляді, в якому був поданий урядом. У ньому передбачено 125 млрд грн додаткових надходжень від податків, але до другого читання його будуть міняти згідно з тими рекомендаціями, які дав комітет”, – написав Железняк.
За його словами, строки подання поправок до законопроєкту скоротили вдвічі.
Комітет з нацбезпеки та оборони підтримав законопроєкт 11379-д. Цей законопроект передбачає заборону мобілізації чоловіків до 25 років.
Як повідомляє РБК-Україна, про це у своєму Telegram-каналі написав народний депутат Олексій Гончаренко.
„Щойно Комітет з нацбезпеки та оборони підтримав законопроєкт 11379-д”, – написав Гончаренко.
За його словами, законопроект забороняє мобілізацію не лише обмежено придатних від 18 до 25 років, але тих, хто не пройшов строкову службу або хто не має військової кафедри.
Тепер законопроект буде направлено на розгляд до Верховної Ради.
