Представники угорської національної меншини Закарпаття підтверджують свою незмінну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також європейського демократичного шляху розвитку нашої держави. Ми підтримуємо подальше просування України до членства в Європейському Союзі та вважаємо, що повага до прав людини, верховенства права та захист прав національних меншин є невід’ємною складовою європейської інтеграції.
Ми вітаємо відновлення українсько-угорського міждержавного діалогу щодо забезпечення прав національних меншин та розглядаємо нинішній етап консультацій не як початок нового процесу, а як продовження багаторічного діалогу, у межах якого вже вдалося досягти певного прогресу.
Упродовж останнього періоду Україна здійснила низку важливих кроків у сфері захисту прав національних меншин та мовної політики. Зокрема:
удосконалено регулювання використання мов національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, у сфері освіти;
продовжено роботу щодо забезпечення можливості складання окремих освітніх оцінювань мовами національних меншин;
продовжується удосконалення нормативного врегулювання питань функціонування закладів освіти національних меншин та реалізації мовних прав.
Попри позитивні зміни у сфері захисту прав національних меншин низка питань залишається неврегульованою та потребує чітких законодавчих і політичних гарантій. Йдеться насамперед про:
забезпечення стабільних умов функціонування освіти мовами національних меншин;
запровадження пропорційних мовних вимог у сфері освіти;
закріплення передбачуваних механізмів використання мов національних меншин у публічному житті та діяльності органів місцевого самоврядування;
недопущення звуження прав національних меншин через адміністративну практику;
створення ефективних механізмів представництва національних громад.
перегляд мовних вимог у сфері медіа з метою недопущення непропорційних обмежень для медіа, що обслуговують потреби національних меншин.
На наше переконання, подальший українсько-угорський діалог щодо прав національних меншин має бути зосереджений насамперед на трьох ключових питаннях: забезпеченні ефективного політичного представництва угорської національної меншини, розвитку механізмів культурного самоврядування та гарантуванні передбачуваних і недискримінаційних правил використання національної символіки.
Особливого значення набуває питання політичного представництва національних меншин та належного врахування етнічної й мовної структури населення під час формування виборчих округів. Вважаємо принципово важливим недопущення штучного розпорошення громад національних меншин між різними виборчими округами, що може суттєво обмежувати можливості їхнього ефективного демократичного представництва. Водночас у межах подальшого вдосконалення нової пропорційної виборчої системи необхідно забезпечити належні гарантії парламентського представництва національних меншин та ефективного врахування їхніх інтересів у політичному процесі.
Не менш важливим є розвиток механізмів культурного самоврядування та інших форм інституційного самоврядування національних спільнот. У багатьох європейських державах функціонують моделі, які дозволяють поєднувати зміцнення державної єдності із забезпеченням мовної, культурної та освітньої самобутності національних меншин. При цьому йдеться не про надання нових привілеїв чи спеціальних статусів, а про відновлення та належне гарантування тих прав і механізмів, які угорська громада Закарпаття фактично мала раніше відповідно до тодішнього законодавства.
Окремої уваги потребує питання використання символіки національних меншин. Вважаємо важливим забезпечити чітке, передбачуване та недискримінаційне правове регулювання, яке б унеможливлювало довільне трактування або непропорційні обмеження у використанні символіки національних меншин.
Також вважаємо доцільним розпочати оновлення договірно-правової бази українсько-угорських відносин у сфері захисту прав національних меншин. Чинні двосторонні домовленості були укладені в іншому історичному та політичному контексті, без врахування думки представників меншин, й сьогодні потребують актуалізації відповідно до сучасних європейських стандартів та актуальних викликів.
У цьому контексті заслуговує на увагу можливість закріплення прав угорської національної меншини в Україні та української громади в Угорщині на основі взаємного та паритетного принципу.
Ми також вважаємо принципово важливим, щоб подальший українсько-угорський міждержавний діалог щодо прав національних меншин здійснювався за належного залучення представників угорської національної меншини Закарпаття як безпосередньо зацікавленої громади.
До цієї заяви додається розгорнутий правово-аналітичний документ, підготовлений з урахуванням Конституції України, міжнародних зобов’язань України, практики Ради Європи та європейських стандартів захисту національних меншин. Документ містить системний аналіз тих питань мовної, освітньої та правозастосовної практики, які, на переконання представників угорської національної меншини Закарпаття, потребують додаткового нормативного врегулювання або уточнення. Наші організації готові і в майбутньому взяти активну участь у цьому процесі.
Переконані, що саме відкритий, професійний і деполітизований діалог, заснований на взаємній повазі принципі правової визначеності та європейських стандартах захисту національних меншин, здатний забезпечити зміцнення суспільної довіри, міжетнічного партнерства та успішне просування України на шляху європейської інтеграції.
Ужгород, 19 травня 2026 року
Голова Громадської Організації
«Товариство угорської культури Закарпаття.» В.І. Брензович
Віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Верховна Рада вже цього тижня може ухвалити зміни до закону про нацменшини на виконання критерію Єврокомісії для відкриття переговорів про вступ із ЄС.
Про це вона заявила після зустрічі з держсекретарем Франції з європейських справ Лоранс Бун у Парижі.
Урядовиця зазначила, що українські нардепи вирішили не відтягувати рішення, щоб не давати можливостей для спекуляцій щодо спроможності України впорядкувати своє законодавство згідно з вимогами ЄС.
„Ми в першу чергу комунікували з національними спільнотами, це був майже рік діалогу, і ми розуміли їхні очікування, їхні потреби – і цей закон їх задовольнить. Він враховує також висновки комісії, тобто ми знайшли вирішення найболючіших питань”, – сказала Стефанішина.
Вона додала, що також йдеться про зміни в законодавство стосовно освіти, які „передбачають більш зрозумілий підхід до освітнього процесу в школах, де освіта відбувається мовою національних меншин”.
„Вирішено все ж таки створити додаткові запобіжники, які унеможливлять просочування російських наративів і пропаганди. Йдеться про певні обмеження щодо державної мови країни-агресора, країни-окупанта. Вони червоною ниткою пронизують сам законопроєкт”, – резюмувала Стефанішина.
Раніше урядовиця заявила, що новий законопроєкт, спрямований на захист нацменшин, не передбачає розширення можливостей для російської мови.
