Один із законів передбачає звільнення від ПДВ імпорту комплектуючих для безпілотників та іншої техніки.
Верховна Рада4 грудняухвалила два закони для посилення обороноздатності України. Один з них розширює податкові пільги для потреб оборони, інший – спрощує митні процедури для імпорту товарів, потрібних для оборони. Про це повідомляє пресслужба парламенту.
Закон №14169 передбачає звільнення від ПДВ імпорту комплектуючих для безпілотників, машин механізованого розмінування, засобів протидії технічним розвідкам та інших товарів, необхідних для модернізації та ремонту озброєння.
Також під закон підпадають сучасні симулятори бойових дій для навчальних центрів і полігонів, що дозволить підвищити якість підготовки військовослужбовців у безпечних і максимально реалістичних умовах.
Метою закону є здешевлення модернізації військової техніки, унормування митних пільг для знищених або непридатних товарів, врегулювання питання зміни цільового використання імпортованих матеріалів та запобігання фінансовим втратам оборонних підприємств.
Закон №14170 розширює перелік випадків, коли виробники та постачальники техніки для армії можуть не сплачувати ввізне мито.Це стосується комплектуючих для безпілотників, машин розмінування, засобів верхпротидії технічним розвідкам та іншої техніки, що виробляється, ремонтується або модернізується для ЗСУ.
Також закон визначає порядок дій у випадках втрати, пошкодження чи непридатності імпортованих товарів під час випробувань.
Підприємства зможуть підтвердити причини втрати та уникнути додаткових донарахувань.Окремо врегульовано можливість змінити призначення товарів або реекспортувати їх без штрафів.
Сенат Італії відклав до лютого 2026 року голосування за проєкт закону про сексуальне насильство. Це викликало критику з боку опозиційних партій і спровокувало дискусії щодо юридичних наслідків.
Італійський сенат не голосуватиме за закон про сексуальне насильство до лютого 2026 року, таким чином блокуючи законопроєкт, який тиждень тому одностайно схвалила палата представників.
Голова Комітету сенату з питань юстиції Джулія Бонджорно в середу повідомила газеті Corriere della Sera, що законопроєкт буде готовий у січні, але голосування в сенаті відклали, оскільки партія «Ліга» зажадала нових слухань і перегляду тексту.
Ця політична сила висловила занепокоєння щодо пункту, який регулює «незначні» випадки, і попросила уточнити це поняття. Партії «Форза Італія» та «Італійські брати» (FdI) підтримали її й відклали голосування, заплановане на вівторок, коли саме відзначається Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок.
Законопроєкт був розроблений за результатами угоди між лідеркою Демократичної партії (PD) Еллі Шлейн та прем’єр-міністеркою Джорджією Мелоні. Минулого тижня документ одностайно прийняли в палаті представників.
Від одностайності до конфлікту
Згадана ситуація викликала різку критику з боку опозиційних партій, котрі звинуватили урядову коаліцію в саботажі. Це сталося наступного дня після регіональних виборів, на яких перемогу здобули лівоцентристи в Кампанії та Апулії, а правоцентристи – у Венето.
«Я почула Джорджію Мелоні й попросила її виконати домовленості, адже менш ніж тиждень тому текст був прийнятий одностайно», – сказала Шлейн після відкладення голосування.
Марія Елена Боскі, лідерка фракції опозиційної партії Italia Viva в палаті депутатів, звинуватила більшість у зміні своїх поглядів і заявила: «Ми більше не довіряємо їм».
Мелоні захистила відстрочку, сказавши, що закон «потрібно ухвалити правильно, а не поспішно», і заперечила, що було укладено будь-яку політичну угоду про прискорення голосування. «Це не те, що я можу вирішити, це законопроєкт, ініційований парламентом, а не урядом», – заявила вона Corriere della Sera.
Бонджорно відкинув твердження про затримки й заявив: «Правда, що між Шлейн і Мелоні була досягнута домовленість, але не щодо деталей єдиного пункту та не щодо прийняття закону саме 25 числа».
Законопроєкт викликав дискусію, що вийшла за межі парламентської процедури. За словами криміналіста Енріко Аматі, поєднання вимог щодо згоди та широкої категорії «сексуальних дій» становить ризик перенесення тягаря доведення на обвинувачених, з чим погодилася міністерка з питань рівних можливостей Євгенія Рочелла.
Фабіо Роя, голова суду в Мілані, який десятиліттями займається справами, пов’язаними зі зґвалтуваннями, відкинув це твердження. «Неправда, що введення поняття вільної згоди означатиме перекладення тягаря», – наголосив він.
Як Європа ставиться до питання вбивств жінок?
Віцепрезидентка Європейської комісії Роксана Мінзату, комісар з питань рівності Хаджа Лахбіб та верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас у своїй спільній заяві підтвердили прихильність блоку до боротьби з насильством проти жінок.
Вони зазначили, що їхній план дій щодо прав жінок ставить на перше місце принцип «відсутності насильства на ґрунті статі» й це буде пріоритетом у стратегії гендерної рівності на 2026–2030 роки.
Стамбульська конвенція, затверджена Радою Європи у квітні 2011 року й підписана 45 країнами, визначає насильство проти жінок як порушення прав людини та дискримінацію. ЄС ратифікував документ у червні 2023 року.
Конвенція визнала злочином домагання, сексуальне й фізичне насильство, примусове одруження та примусовий аборт і рекомендувала країнам-підписантам внести ці злочини до своєї кримінально-правової системи.
Перший законодавчий акт ЄС про насильство щодо жінок, прийнятий у 2024 році, виключив згоду з визначення зґвалтування після того, як кілька держав-членів, зокрема Франція та Німеччина, виступили проти цього. У своєму первинному проєкті 2022 року Європейська комісія визначила зґвалтування як «секс без згоди».
У жовтні після справи Жизель Пеліко, коли чоловік використовував наркотики щодо своєї дружини, а потім десятки чоловіків ґвалтували її, поки вона була без свідомості, Франція внесла згоду як ключовий елемент до кримінального визначення зґвалтування,
Іспанія, Швеція, Нідерланди, Канада та Норвегія раніше вже запровадили визначення на основі згоди з метою посилення захисту жертв сексуального насильства.
Президент Володимир Зеленський підписав закон, який запроваджує чіткі стандарти якості мобільного зв’язку та забезпечує стабільний швидкісний інтернет для користувачів у будь-якому куточку країни.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Закон №12094 передбачає закладення основи для швидкого та прогнозованого мобільного інтернету завдяки низці ключових змін у телеком-сфері. Зокрема:
1. Швидкість стає обов’язковим стандартом.
Раніше оператори наводили теоретичні показники швидкості. Відтепер держава встановлюватиме мінімальні стандарти якості, а оператори зобов’язані будуть їх гарантувати.
2. Контроль якості — у смартфоні користувача.
Українці зможуть проводити спідтести, а результати автоматично надходитимуть до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій. Це дозволить швидко виявляти проблемні зони та покращувати покриття.
3. Розширення мереж у селах.
Скасування мораторію на перевірки стимулюватиме операторів активніше розбудовувати інфраструктуру в сільській місцевості, де значна частина територій досі залишається без якісного зв’язку.
4. Національний роумінг працюватиме й після війни.
Користувачі зможуть перемикатися між операторами у разі надзвичайних ситуацій, як це діє зараз під час воєнного стану.
Кароль Навроцький заявив, що підписав закон про допомогу українським біженцям востаннє.
Президент Польщі Кароль Навроцький повідомив, що погодився підписати оновлену версію закону про виплат для українців лише після внесення змін, які, за його словами, «усувають несправедливі положення», пише gazeta.pl.
Перша редакція документа передбачала можливість отримання виплати 800+ навіть тими громадянами України, які не працюють у Польщі. Навроцький назвав таке рішення «нечесним щодо поляків» і відмовився ставити свій підпис.
Другий варіант, що частково врахував його зауваження, президент зрештою схвалив. При цьому він наголосив, що» це останній випадок, коли він підтримує подібні законодавчі ініціативи».
«Уже вдруге я підписую такий закон, бо не хочу бути президентом хаосу. Але наголошую – це останній раз. Якщо нас дивляться прем’єр і парламентська більшість, то хочу нагадати: закон про допомогу українцям я підписав востаннє», – заявив Навроцький.
Глава Польщі додав, що після трьох років війни українці мають отримувати підтримку на тих самих умовах, що й інші національні меншини у Польщі. За його словами, він очікує, що всі наступні рішення будуть «реалістичними та справедливими», а не створюватимуть додаткової напруги.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який запроваджує заходи безпеки в закладах загальної середньої освіти. Зокрема, він дозволяє перебування поліції охорони у школах.
Про це повідомляє у Telegram Верховна Рада України.
“До цього часу в законодавстві не було чітко визначених заборон та обмежень щодо перебування сторонніх осіб на території чи в приміщеннях шкіл”, – йдеться у повідомленні ВР.
Повідомляється, що відтепер чинне законодавство, зокрема, передбачає залучення підрозділів поліції охорони для проведення, у межах їхньої компетенції, превентивних заходів на території та в приміщеннях таких закладів.
На думку авторів, реалізація підписаного закону сприятиме зменшенню ризиків, створенню безпечного освітнього середовища та збереженню матеріальної бази шкіл.
Школи та поліція
Нагадаємо, що в українських школах з минулого року працюють правоохоронці. Зокрема, у шкільних закладах освіти, які знаходяться у прифронтових населених пунктах.
Так, правоохоронці займаються пропускним режимом (в багатьох школах встановлюватимуть спецрамки та металошукачі), комунікаціями з екстреними службами, викликом поліції та особистим реагуванням на правопорушення, їхнім припиненням, затриманням правопорушників.
Також раніше повідомлялось, що у разі виявлення ознак насильства, булінгу чи жорстокого поводження з дітьми, директори шкіл зобов’язані письмово повідомляти Національну поліцію України та службу у справах дітей.
[type] => post [excerpt] => Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який запроваджує заходи безпеки в закладах загальної середньої освіти. Зокрема, він дозволяє перебування поліції охорони у школах. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1760541840 [modified] => 1760540159 ) [title] => У школах може з'явитись поліція охорони: Зеленський підписав закон [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=165715&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 165712 [uk] => 165715 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 143568 [image] => Array ( [id] => 143568 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4300343-1.jpg [original_lng] => 69092 [original_w] => 610 [original_h] => 385 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4300343-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4300343-1-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4300343-1.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4300343-1.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4300343-1.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4300343-1.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4300343-1.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 771 [_thumbnail_id] => 143568 [_edit_lock] => 1760529439:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 447359766001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 59 [1] => 1275277 [2] => 18409 ) [tags_name] => Array ( [0] => закон [1] => поліція охорони [2] => школи ) ) [5] => Array ( [id] => 163155 [content] =>
Тепер українські військовослужбовці зможуть скаржитися на порушення своїх прав для омбудсмена.
Верховна Рада прийняла у другому читанні закон про військового омбудсмена. Документ №13266 підтримали 283 нардепи.
Законодавча ініціатива передбачає, що тепер військовослужбовці, чиї права були порушені, можуть подати офіційну скаргу безпосередньо військовому омбудсмену. Після цього у його підрозділі проведуть перевірку.
Загалом, документ визначає правовий статус, завдання та основи діяльності військового омбудсмана – нової інституції, яка має на меті захист прав і свобод військовослужбовців.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який відновлює незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву глави держави.
Перед цим документ підписав і голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Таким чином, закон набуде чинності наступного дня після його публікації у парламентській газеті “Голос України”.
“Хочу подякувати всім парламентарям за ухвалення мого законопроєкту – тепер уже закону. Щойно підписав документ, текст буде негайно опублікований. Це гарантії нормальної, незалежної роботи антикорупційних органів, усіх органів правопорядку нашої держави. Рішення правильне”, – сказав Зеленський від час відеозвернення.
Як зазначив президент, “дуже важливо, що держава дослухається до суспільної думки”.
Україна є демократією – точно жодних сумнівів. Урядовці невідкладно також проінформують партнерів України про цей закон”, – додав президент.
Члени сімей військовослужбовців, які загинули в російському полоні в період дії воєнного стану, отримуватимуть одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн гривень.
Відповідні зміни до Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (№ 13168) підписав президент Володимир Зеленський, йдеться у картці документа на сайті ВР.
Закон уточнює деякі норми, пов’язаних з регламентуванням виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям на пероід воєнного стану у разі їх загибелі (смерті) під час перебування у полоні, а також в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.
Відповідно до нових змін, члени сімей військовослужбовців, які загинули в полоні в період дії воєнного стану, отримуватимуть одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн грн. Однак допомогу не виплачуватимуть, якщо військовий добровільно здався в полон.
Окрім цього, закон збільшив від трьох місяців до одного року термін, впродовж якого можуть бути здійснені виплати в разі поранення чи захворювання військовослужбовця під час служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин.
Документ також змінив порядок визначення розміру виплат військовим при зміні групи інвалідності.
Відповідний закон також передбачає для СБУ підстави і порядок застосування зброї та спеціальних засобів.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає збільшення кількості працівників Служби безпеки України, а також закріплює 10 тисяч осіб за Центром спеціальних операцій А. Про це свідчить картка законопроєкту 13353 на сайті Верховної Ради.
Верховна Рада раніше ухвалила цей законопроєкт. В тексті законопроєкту було зазначено, що передбачається збільшити загальну чисельність СБУ:
у мирний час – із 27 тис. до 37 тис. осіб, з яких чисельність підрозділу СБУ, що здійснює оперативну-бойову діяльність та спеціальні заходи (ЦСО А) становить 10 тис. осіб;
в особливий період (крім періоду воєнного стану) – із 31 тис. до 41 тис. осіб, з яких чисельність підрозділу ЦСО А становить 10 тис. осіб;
на період дії воєнного стану – у кількості згідно з мобілізаційним планом на особливий період, при цьому чисельність ЦСО А у період дії воєнного стану повинна становити не менше 10 тис. осіб.
Також для СБУ передбачені підстави і порядок застосування зброї та спеціальних засобів. Військовослужбовці СБУ мають право використовувати і застосовувати зброю та бойову техніку під час:
проведення антитерористичних операцій,
здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони,
відсічі і стримування збройної агресії проти України,
при виконанні завдань щодо участі в обороні держави в установлених для з’єднань,
військових частин та підрозділів Збройних Сил України порядку та випадках.
Законопроєкт № 12414, що розширює повноваження Генерального прокурора щодо антикорупційних органів, офіційно набув чинності. Відповідна публікація з’явилася в офіційному парламентському виданні Голос України, що є передумовою для вступу закону в дію.
Після підпису президента Володимира Зеленського 22 липня, згідно з чинним законодавством, документ набирає чинності з моменту офіційного оприлюднення у державному виданні, яке відбулося 23 липня.
Публікація в Голосі України засвідчує, що:
закон офіційно набрав юридичної сили;
всі положення щодо взаємодії між Генпрокурором, НАБУ і САП вступили в дію;
механізми впровадження можуть тепер застосовуватись на практиці.
22 липня Верховна Рада проголосувала в цілому за законопроєкт № 12414, який раніше розкритикували в Transparency International як спробу позбавити НАБУ і САП незалежності.
Законопроєкт, текст якого ексклюзивно отримало Radio NV, вносить додаткові правки до проєкту змін до Кримінального кодексу України. Новації стосуються діяльності НАБУ і САП і, як заявили раніше критики документа, обмежують незалежність роботи цих органів. Правки запропонував депутат Максим Бужанський (Слуга народу).
Transparency International Ukraine заявила, що законопроєкт може зруйнувати ключові гарантії незалежності НАБУ і САП.
Зокрема, правками до законопроєкту генпрокурор наділяється повноваженнями:
забирати справи у НАБУ і доручати розслідування іншим органам;
бути фактичним керівником САП і передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;
самостійно закривати справи за підозрою топчиновників.
Процесуальна автономія САП також суттєво обмежується, адже:
прокурори САП будуть позбавлені можливості визначати підслідність НАБУ у виняткових випадках;
керівник САП не зможе вирішувати спори про підслідність у справах, які може розслідувати НАБУ;
керівник САП не матиме повноважень щодо зміни апеляційних та касаційних скарг, внесених прокурорами САП.
Там стверджують, що законопроєктом депутати «серйозно порушують» ст. 116 Регламенту ВРУ, адже кардинально змінюють предмет регулювання проєкту закону 12414.
