Президент Польщі Кароль Навроцький підписав документ, що скасовує рішення, ухвалені на підставі закону про допомогу громадянам України. Водночас він передбачає перенесення всіх механізмів підтримки українських біженців до загального закону про надання захисту іноземцям.
Про це пише Polska agencja prasowa.
„Підпис під цим документом показує, що послідовність у діях має сенс. Мій тиск у цій справі, зокрема попереднє вето, змусив уряд доопрацювати проєкт та внести зміни, яких очікували багато поляків і про які я повідомив. Це доказ того, що рішучість приносить результат”, — сказав Навроцький.
Він зазначив, що Польща незмінно підтримує Україну „в її боротьбі проти імперської росії”. Навроцький також наголосив, що в перші місяці війни його країна „як жодна інша склала іспит на солідарність”, однак додав, що етап „безумовних привілеїв” завершується.
„Сьогодні я виконую це зобов’язання”, — зазначив Навроцький.
За його словами, підписаний ним закон припиняє надання інтервенційної допомоги та запроваджує натомість системні правила.
„Я підписую цей закон, переконаний, що він захищає наші державні фінанси, впорядковує систему і відновлює почуття елементарної чесності”, — додав польський президент.
Так званий закон про спеціальну допомогу для українців, що діяв з 2022 року, створив окрему правову систему, яка спростила правила проживання, працевлаштування, отримання соціальних виплат та доступу до освіти для українських біженців. Новий закон поступово скасовує цю систему, інтегруючи ключові інструменти підтримки до загальних положень до документа про надання іноземцям захисту.
Серед них зокрема, положення щодо статусу PESEL UKR, який стане основним способом підтвердження легального перебування в Польщі. Паперові посвідчення, що видаються Управлінням у справах іноземців замінять на електронну картку „DIIA”, а підтвердити особу та законність проживання можна буде через польський застосунок mObywatel.
Також будуть перенесені правила повʼязані з втратою або закінченням терміну дії статусу UKR.
„Важливою зміною є положення про те, що неподання заявки на PESEL UKR протягом 30 днів з дня в’їзду призводить до завершення тимчасового захисту. Нереєстрація після в’їзду буде розглядатися як неявна відмова від тимчасового захисту”, — зазначає видання.
Соціальні виплати, що надаються керівником Управління у справах іноземців також будуть обмежені.
Окрім того, закон звужує коло українців, які мають право на медичні послуги. Зокрема, допомога надаватиметься лише неповнолітнім, працевлаштованим, постраждалим від тортур чи насильства, а також людям із вразливих груп, які проживають у тимчасових центрах для переселенців.
Для інших громадян, які наразі не мають роботи, порядок отримання медичних послуг прирівнюється до загальних правил перебування іноземців у країні.
„Закон обмежує допомогу біженцям у плані житла та харчування, лише для особливо вразливих груп зробили виняток, оскільки їх переведення на стандартні рішення в польській системі пов’язане з непропорційно високими витратами”, — зазначає видання.
Крім того, підписаний закон подовжує легальність перебування в Польщі громадян України, які виїхали з країни через повномасштабну війну, до 4 березня 2027 року.
[type] => post
[excerpt] => Президент Польщі Кароль Навроцький підписав документ, що скасовує рішення, ухвалені на підставі закону про допомогу громадянам України. Водночас він передбачає перенесення всіх механізмів підтримки українських біженців до загального закону про над...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1771691340
[modified] => 1771685409
)
[title] => Навроцький скасував закон про допомогу українським біженцям та інтегрував їх у загальну систему захисту іноземців
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=178826&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 178778
[uk] => 178826
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 178779
[image] => Array
(
[id] => 178779
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/nawrocki-1.jpg
[original_lng] => 49630
[original_w] => 1024
[original_h] => 682
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/nawrocki-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/nawrocki-1-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/nawrocki-1-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/nawrocki-1.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/nawrocki-1.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/nawrocki-1.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/nawrocki-1.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 620
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 178779
[_edit_lock] => 1771681201:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 758258125000
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 53544
[2] => 51
[3] => 37
[4] => 977086
[5] => 9
[6] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Гуманітарна допомога біженцям
[2] => Новини
[3] => Світ
[4] => Світ
[5] => Спецтема
[6] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 11909
[1] => 56563
[2] => 223
)
[tags_name] => Array
(
[0] => біженці
[1] => захист
[2] => Польща
)
)
[1] => Array
(
[id] => 177692
[content] =>
Президент України Володимир Зеленський доручив посилити захист об’єктів інфраструктури. Є системні кроки, які повинні бути зроблені.
Про це повідомляє у Telegram глава держави.
Президент провів щоденний селектор. Обговорили захист української інфраструктури від російських ударів.
„Доручив командувачу Повітряних сил ЗСУ разом з Міністерством оборони, Міністерством енергетики та визначеними керівниками громад опрацювати конкретні й обговорені нами рішення для посилення захисту обʼєктів інфраструктури”, – розповів Зеленський.
Водночас він зазначив, що деталі зараз не можуть бути публічними, але є системні кроки, які повинні бути зроблені.
„Очікую на доповідь щодо виконання” – додав президент.
Ми не готові до жодного військового нападу з боку росії чи будь-якої іншої країни, – заявив у понеділок міністр оборони Італії Гвідо Кроссето і закликав якнайшвидше розробити міжнародний мирний план для припинення війни в Україні.
Гвідо Кросетто зазначив, що населення не хоче чути про необхідність оборони, але «наше завдання – створити для нашої країни умови для захисту від можливого нападу».
Міністр оборони уряду в Римі зазначив, що має на увазі не обов’язково росію, а будь-яку військову агресію. «Ми не готові ні до російської атаки, ні до атаки будь-якої іншої країни, ми не здатні на це, оскільки не витрачали кошти на оборону протягом останніх двадцяти років, а двадцять років не можна надолужити за один-два роки», – наголосив Кроссето.
Міністр виступив на прес-конференції в Римі, яка відбулася на завершення навколосвітньої подорожі навчального корабля італійського флоту «Амеріго Веспуччі».
Він повідомив, що Італія бере участь у захисній операції НАТО під назвою «Східний варт» з найбільшим контингентом у складі двох тисяч військових, а також бойовими вертольотами F-35 і винищувачами Eurofighter.
Він зазначив, що Рим готовий і надалі посилювати свою участь, але для цього необхідне офіційне запрошення від генерального секретаря НАТО Марка Рютте.
«З поточною політикою вирішення криз можна очікувати погіршення міжнародної ситуації. Сподіваюся, що в найближчі тижні міжнародне співтовариство перейде до прискорених дій, тому що часу на роздуми немає: якщо ситуація не зміниться, вона погіршиться, що матиме драматичні наслідки для всіх нас. Ми зобов’язані зробити все можливе, щоб змінити курс, який, на мою думку, зараз нестримно і все швидше веде до прірви», – заявив Гвідо Кросетто.
[type] => post
[excerpt] => Ми не готові до жодного військового нападу з боку росії чи будь-якої іншої країни, – заявив у понеділок міністр оборони Італії Гвідо Кроссето і закликав якнайшвидше розробити міжнародний мирний план для припинення війни в Україні.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1758102240
[modified] => 1758100282
)
[title] => За словами міністра оборони Італії, Італія не здатна захиститися від жодного військового нападу
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=163089&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 163021
[uk] => 163089
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 163022
[image] => Array
(
[id] => 163022
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/crosetto.png
[original_lng] => 1120555
[original_w] => 1505
[original_h] => 793
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/crosetto-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/crosetto-300x158.png
[width] => 300
[height] => 158
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/crosetto-768x405.png
[width] => 768
[height] => 405
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/crosetto-1024x540.png
[width] => 1024
[height] => 540
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/crosetto.png
[width] => 1505
[height] => 793
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/crosetto.png
[width] => 1505
[height] => 793
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/crosetto.png
[width] => 1505
[height] => 793
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1555
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 163022
[_edit_lock] => 1758089483:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 439608419000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 977086
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 56563
[1] => 2106
[2] => 10573
)
[tags_name] => Array
(
[0] => захист
[1] => Італія
[2] => оборона
)
)
[3] => Array
(
[id] => 156595
[content] =>
Президент Франції Еммануель Макрон закликав захистити свободу у світі, зокрема в Україні.
На цьому він наголосив у зверненні до Збройних сил Франції напередодні державного свята – Дня взяття Бастилії, передає кореспондент Укрінформу.
„Повсюди у світі свобода перебуває під загрозою. Тож захистімо її. Захистімо її в Україні, тому що наша безпека, наша свобода пов’язані з долею цієї країни”, – сказав Макрон.
Він нагадав у цьому контексті про Коаліцію охочих, створену спільно з Великою Британією, „щоб зробити свій внесок у гарантування тривалого миру, необхідний на нашому континенті”.
„Ця Коаліція охочих, ініційована в Парижі в лютому минулого року, зараз об’єднує 30 країн. Оперативний штаб був створений і базується в Парижі. Це саме те, що ми хочемо зробити і що ми робимо для того, щоб перетворити Францію на рамкову країну для майбутніх операцій”, – підкреслив президент Франції.
Макрон також нагадав про ядерне стримування Франції та його важливу роль в „колективній безпеці” Європи. Президент доручив міністру збройних сил розпочати стратегічний діалог з європейськими партнерами.
„Всюди в Європі очікують на силу Франції. Тож захистімо нашу свободу в усіх сферах”, – наголосив французький лідер.
Європейський Союз продовжить дію тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2027 року.
Про це повідомили Єврокомісар з міграції Магнус Брюннер та віцепрем’єр – міністр національної єдності України Олексій Чернишов, пише „ЄП”.
Тимчасовий захист для українців в ЄС буде продовжений до 4 березня 2027 року, після цього його дія завершиться, але Єврокомісія запропонує рекомендації державам-членам щодо подальших скоординованих дій.
„Оскільки Росія продовжує свої незаконні напади, а ситуація в Україні залишається нестабільною, Комісія пропонує продовжити тимчасовий захист для осіб, які тікають від російської агресії проти України, ще на один рік – до 4 березня 2027 року”, – повідомили у Єврокомісії.
Також Єврокомісія також готує рекомендації для країн-членів щодо подальшої інтеграції тих українців, які працюють або навчаються в ЄС, а також забезпечення вільного повернення додому.
„Щоб запропонувати більш стабільну і тривалу перспективу, Комісія також пропонує державам-членам підготуватися до скоординованого переходу від тимчасового захисту шляхом ухвалення відповідних рекомендацій Ради ЄС. Запропоновані заходи спрямовані на задоволення потреб осіб, які проживають в ЄС, а також потреб України у відновленні країни, в тому числі шляхом підтримки безпечного, добровільного та гідного повернення та реінтеграції”, – додали європейські посадовці.
Наступний крок у затвердженні вказаного рішення Єврокомісії – Рада ЄС має офіційно ухвалити пропозицію щодо продовження тимчасового захисту на рік та пропозицію щодо ухвалення Рекомендацій Ради ЄС.
Рекомендації, які підготували в Єврокомісії для Ради ЄС, містять:
Сприяння та полегшення переходу українців до інших правових статусів: ті, хто інтегрувався в приймаючі суспільства, вивчив мову, знайшов роботу або здобув освіту, повинні мати можливість перейти до національного або європейського правового статусу, який краще відображає їхню нову ситуацію. Це може бути дозвіл на проживання на підставі роботи, освіти, наукових досліджень або національний статус довгострокового резидента.
Створення програм добровільного повернення, у тісній координації з українською владою, щоб забезпечити поступове повернення українців додому після закінчення терміну дії тимчасового захисту. Дозвіл на ознайомчі візити в Україну для тих, хто розглядає можливість повернення додому, щоб прийняти обґрунтоване рішення.
Початок роботи Центрів єдності в державах-членах ЄС – як для допомоги інтеграції українців у приймаючих державах, так і для повернення в Україну. Центри можуть бути профінансовані за рахунок коштів Комісії в рамках Фонду притулку, міграції та інтеграції (AMIF). Для підтримки держав-членів Комісія також призначить Спеціального посланника у справах українців в ЄС.
Координація та обмін інформацією між державами-членами та Україною через Платформу солідарності, та Платформу реєстрації осіб, які потребують тимчасового захисту.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц пообіцяв посилити правила поводження зі зброєю і прискорити депортацію осіб, які отримали відмову в наданні притулку, після того, як у п’ятницю в Золінгені було зарізано ножем трьох людей.
Сирієць на ім’я Ісса Аль Х., який уникнув депортації після відхилення клопотання про надання притулку, перебуває під вартою за звинуваченням у скоєнні нападу на фестивалі в західнонімецькому місті недалеко від Дюссельдорфа і членстві в екстремістській „Ісламській державі”, пише Bloomberg.
Виступаючи в понеділок на місці нападу, внаслідок якого ще вісім осіб дістали поранення, Шольц охарактеризував інцидент як „тероризм”. Він повідомив журналістам, що суворіші правила володіння зброєю застосовуватимуться, особливо до ножів, і вони повинні і будуть прийняті „дуже швидко”.
„Ми також повинні зробити все можливе, щоб ті люди, які не мають права залишатися тут, у Німеччині, могли бути відправлені назад”, – сказав він, додавши, що нещодавній закон, ухвалений його урядом, „значно” підвищив ефективність зусиль із депортації.
„Але це в жодному разі не привід для нас сидіти склавши руки”, – сказав він. „Ми дуже уважно розглянемо, як ми можемо ще більше збільшити число”.
Інцидент розпалив і без того палкі дебати щодо імміграції в Німеччині та викликав звинувачення з боку опозиційних партій у тому, що уряд не робить достатньо для запобігання нелегальному в’їзду людей до країни.
Це питання було в центрі уваги перед виборами цієї неділі в Саксонії та Тюрінгії, де антиіммігрантська партія „Альтернатива для Німеччини” може отримати найбільшу частку голосів в обох східних регіонах.
Проте АдН навряд чи увійде до складу будь-якого регіонального уряду, оскільки конкуруючі партії пообіцяли співпрацювати, щоб не допустити її до влади – так званий брандмауер, аналогічний до того, що завадив крайнім правим на нещодавніх виборах до законодавчого органу у Франції.
АдН посідає друге місце в національних опитуваннях після консервативного альянсу ХДС/ХСС, тоді як соціал-демократи Шольца посідають третє місце, а їхні партнери по коаліції „Зелені” – четверте.
Нова вкрай ліва група, Альянс Сахри Вагенкнехта, яка також хоче обмежити імміграцію і має сильнішу підтримку в Східній Німеччині, перебуває на п’ятому місці, випередивши Вільних демократів, найменшу з трьох партій правлячого альянсу, на шостому місці.
У своєму пості на X у понеділок Еліс Вайдель, співголова АдН, закликала зупинити імміграцію щонайменше на п’ять років. Вагенкнехт заявила в окремому пості на сайті соціальних мереж, що „той, хто допускає неконтрольовану міграцію, отримає неконтрольоване насильство”.
Крім членства в терористичній організації, Ісса Аль Х. обвинувачують у трьох убивствах і восьми замахах на вбивство.
За словами федерального прокурора, він намагався вбити якомога більше тих, кого він вважав „невірними”, і спеціально цілився в шию і верхню частину тіла жертв.
Регіональна влада в землі Північний Рейн-Вестфалія, де розташований Золінген, також зазнала критики після того, як з’ясувалося, що клопотання підозрюваного про надання притулку було відхилено, і його слід було депортувати. 16 федеральних земель Німеччини несуть відповідальність за виконання постанов про депортацію.
[type] => post
[excerpt] => Канцлер Німеччини Олаф Шольц пообіцяв посилити правила поводження зі зброєю і прискорити депортацію осіб, які отримали відмову в наданні притулку, після того, як у п'ятницю в Золінгені було зарізано ножем трьох людей.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1724848800
[modified] => 1724834215
)
[title] => У Німеччині хочуть посилити правила поводження зі зброєю після смертельного ножового нападу
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=125125&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 125027
[uk] => 125125
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 125029
[image] => Array
(
[id] => 125029
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/scholz.jpg
[original_lng] => 77863
[original_w] => 1024
[original_h] => 751
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/scholz-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/scholz-300x220.jpg
[width] => 300
[height] => 220
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/scholz-768x563.jpg
[width] => 768
[height] => 563
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/scholz.jpg
[width] => 1024
[height] => 751
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/scholz.jpg
[width] => 1024
[height] => 751
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/scholz.jpg
[width] => 1024
[height] => 751
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/scholz.jpg
[width] => 1024
[height] => 751
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 2461
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 125029
[_edit_lock] => 1724823416:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_a1ec12d616d55caa2746ad37b8a0f0c3] =>
German Defense Minister Boris Pistorius arrived in Kyiv on an unnanounced visit. He plans to discuss further support and will review the current military situation. pic.twitter.com/CJnYGnKN30
Польща, Фінляндія, Норвегія та Балтійські країни домовилися створити так звану „стіну безпілотників”, яка захищатиме зовнішні кордони країн.
Про це повідомляє LTR з посиланням на заяву міністра внутрішніх справ Литви Агне Білотайте.
„Це абсолютно нова річ – „стіна з дронів” від Норвегії до Польщі, метою якої буде захист нашого кордону за допомогою дронів та інших технологій. Не лише за допомогою фізичної інфраструктури, систем спостереження, але і з використанням дронів та інших технологій, які б дозволили нам захищатися також від провокацій з боку недружніх країн та запобігати контрабанді”, заявила Білотайте.
Вона додала, що Литва вже розробила плани щодо посилення захисту свого кордону за допомогою безпілотників. Державна прикордонна служба Литви нещодавно створила підрозділ БПЛА.
Також за словами Білотайте, „стіну з дронів” можна створити за рахунок коштів Євросоюзу.
Lithuania steps up its support for Ukraine with needed supplies: reconnaissance drones as part of the Latvian-led drone coalition, anti-drone systems, ammunition, generators, and foldable beds. Solidarity in action! 🇱🇹🇺🇦 #StandWithUkraine#MilitaryAidpic.twitter.com/HCCZyftvg9
Lithuania steps up its support for Ukraine with needed supplies: reconnaissance drones as part of the Latvian-led drone coalition, anti-drone systems, ammunition, generators, and foldable beds. Solidarity in action! 🇱🇹🇺🇦 #StandWithUkraine#MilitaryAidpic.twitter.com/HCCZyftvg9
A stronger, more resilient energy future is now in our hands.
This morning, Lithuania, together with Latvia and Estonia, took a major step towards energy independence by disconnecting from the Russia-controlled electricity grid.
Словаччина надала тимчасовий захист проросійському пропагандисту Артему Марчевському, колишньому генпродюсеру телеканалу „112 Україна”, якого також звинувачують у проведенні проросійської кампанії впливу та на якого Чехія наклала національні санкції.
Про це повідомила чеська газета Denik N з посиланням на два неназваних джерела, пише „Європейська правда”.
За даними видання, Міністерство внутрішніх справ Словаччини надало Артему Марчевському статус тимчасового захисту.
Цю інформацію виданню підтвердив і адвокат Марчевського Леонід Кушнаренко.
Міністр внутрішніх справ Матуш Шутай Ешток не захотів давати коментарі з цього приводу. Він зазначив, що не має конкретної інформації про справу. Однак пізніше його міністерство заявило, що вже давно займається справою і надасть інформацію після завершення розслідування.
Марчевський був внесений до санкційного списку Чехії в березні після того, як чеські спецслужби заявили, що він керував зареєстрованим у Чехії сайтом Voice of Europe.
Прага стверджує, що цей сайт використовували для поширення антиукраїнської пропаганди та дезінформації за вказівкою Віктора Медведчука, проти якого Чехія теж запровадила санкції.
Denik N зазначив, що після того, як Прага запровадила санкції проти Марчевського, він попрямував до Словаччини, де нині керує уряд на чолі з проросійським прем’єр-міністром Робертом Фіцо.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Марчевський отримав тимчасовий захист у Чехії. Чеські посадовці очікували, що він втратить цей статус через 60 днів після включення до списку санкцій, і це позбавить його права на проживання в ЄС.
Якби Марчевського включили до загальноєвропейського списку санкцій, він був би повинен залишити Словаччину.
Про викриття мережі, яка розробляла операцію з поширення російського впливу та підриву безпеки в Європі, у березні оголосила Чехія.
Крім того, бельгійська прокуратура розслідує можливе втручання Росії у майбутні вибори до Європарламенту на підставі даних, які надали розвідувальні служби.
The attack on Slovakia’s Prime Minister Robert Fico is appalling.
We strongly condemn this act of violence against our neighboring partner state's head of government. Every effort should be made to ensure that violence does not become the norm in any country, form, or sphere.…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 15, 2024
The last time Slovak land was ceded to an aggressor—in the name of peace—it did not turn out well and did not bring peace to either the Slovaks or other nations. https://t.co/26ow7b67e1
США та Велика Британія спільно з Україною працюють над посиленням захисту української енергосистеми від варварських російських обстрілів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням з посиланням на Twitter (X) посла США в Україні Бріджит Брінк.
„Ми працюємо цілодобово та без вихідних, щоб допомогти зберегти світло, опалення та електроенергію на тлі варварських нападів Росії”, – написала вона.
Брінк оприлюднила фото українськими чиновниками і повідомила, що відбулася „важлива та продуктивна зустріч” з віце-прем’єр-міністром з відновлення України Олександром Курбаковим, головою „Укренерго” Володимиром Кудрицьким, керівником Держагентства відбудови Мустафою Найємом, представниками Міноборони України та представниками Великої Британії „щоб обговорити наші спільні зусилля щодо захисту енергетичної мережі цієї зими”.
Раніше заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький назвав обмежені можливості української ППО однією з причин, чому Росія змогла легко вразити енергетичну мережу минулого року.
На його думку, тепер росіянам буде складніше досягнути поставленої мети, оскільки зараз Україна має потужнішу систему протиповітряної оборони. До того ж енергетики весь рік готувалися до відновлення ракетних та дронових ударів російських терористів.
Скібіцький вважає, що масовані удари цього року можуть відновитися після початку, коли споживання електроенергії вийде на пікові показники осінньо-зимового періоду. „Росіяни вичікують зниження температури нижче нуля”, – зазначив Скібіцький.
Голова „Укренерго” Володимир Кудрицький сказав, що під час цієї зими можуть бути проблеми, пов’язані з масованими обстрілами. Але енергосистема не розвалиться і буде працювати.
[type] => post
[excerpt] => США та Велика Британія спільно з Україною працюють над посиленням захисту української енергосистеми від варварських російських обстрілів.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1700486700
[modified] => 1700481569
)
[title] => США та Британія працюють над захистом енергосистеми України від російських ударів, - посол
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=95900&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 95898
[uk] => 95900
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 64800
[image] => Array
(
[id] => 64800
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/bridget-brinken.jpg
[original_lng] => 19955
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/bridget-brinken-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/bridget-brinken-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/bridget-brinken.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/bridget-brinken.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/bridget-brinken.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/bridget-brinken.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/bridget-brinken.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 2972
[_thumbnail_id] => 64800
[_edit_lock] => 1700474370:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_4dd3775b4316adf3f4b271790b21a48c] =>
??One more new package of military support from Lithuania has reached Ukraine today
??@LTU_Army delivered 3 million units of 7.62×51 mm ammunition, remote detonation systems & winter equipment to the Ukrainian Armed Forces
Випадки пошкодження газопроводів і телекомунікаційних трубопроводів кораблями внаслідок аварій та інших причин у регіоні Північного моря показують вразливість критичної інфраструктури Європи та важливість посилення її захисту, заявив Верховний представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки.
Перед зустріччю міністрів оборони країн – членів ЄС Жозеп Боррель, виступаючи перед журналістами, підкреслив, що найважливішим пунктом саміту буде питання обороноздатності Європи, зокрема з’ясування потреб армій держав-членів для забезпечення їхньої ефективності.
На думку Верховного представника, важливо визначити недоліки армії кожної країни-члена та сфери, яким необхідне інвестування. Жозеп Боррель також наголосив на великому значенні розвідувальних служб європейських армій. За його словами, раніше ніхто не звертав особливої уваги на їхню роботу, а зараз нею цікавляться всі.
«Треба встановити слабкі місця європейської оборонної спроможності та шляхи покращення, якомога більше інвестувати в пріоритетні сфери», – зазначив Боррель.
Він також повідомив, що на зустрічі міністрів оборони країн-учасниць, присвяченій Україні та її підтримці, насамперед будуть обговорюватися стан підготовки українських військових і раніше обіцяна поставка боєприпасів.
За його словами, європейська оборонна промисловість експортує близько 40% своєї продукції до країн за межами ЄС. На думку Борреля, потрібно намагатися перевести виробництво на підтримку України в «пріоритет номер один».
Верховний представник також повідомив, що наприкінці місяця делегація Єврокомісії вирушить до Києва, щоб представити свою пропозицію про довгострокові зобов’язання щодо гарантування безпеки України, які країни-члени мають схвалити до кінця року.
За словами комісара Євросоюзу з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретона, європейські виробничі потужності боєприпасів з лютого зросли на 20–30%. Навесні буде виконано завдання виробити понад мільйон боєприпасів, заявив він. Тепер необхідно докласти зусиль, щоб поставки були спрямовані в Україну, додав єврокомісар.
У зустрічі міністрів оборони країн – членів ЄС узяв участь і Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Перед засіданням він повідомив, що організація вже посилила контроль та захист критично важливої інфраструктури в регіоні Північного моря, насамперед завдяки зміцненню співпраці й обміну інформацією, а також використанню військових засобів, зокрема безпілотників.
Щодо війни в Україні Столтенберг зазначив, що бойові дії ускладнюються й це вимагає збільшення допомоги. «Ми не можемо допустити перемоги росії, Україна має перемогти як самостійна і незалежна держава», – сказав він.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус наголосив: «На жаль, імовірно, мета країн – членів ЄС поставити Україні один мільйон боєприпасів до березня 2024 року, допомагаючи їй захиститися від росії, не буде досягнута». Водночас він оголосив, що країни-члени співпрацюють з компаніями для збільшення виробництва. Пісторіус також підтвердив, що Німеччина планує надати Україні нову допомогу в розмірі щонайменше 8 мільярдів євро.
Discussed w/ @DmytroKuleba the last developments on the frontline & the Kursk counteroffensive. I reiterated the EU full support to the UA people’s fight.
Putin hasn’t managed to break UA resistance against his unjustified invasion & is pushed now to withdraw inside RU territory
I met Defence Minister Kim Yong Hyun on DPRK & other common security challenges. Russia’s aggression against Ukraine is an existential threat. The Republic of Korea is best positioned to understand it.
