У понеділок, 7 жовтня, прем’єр-міністри України Денис Шмигаль та Словаччини Роберт Фіцо зустрілися в Ужгороді. Під час візиту скандальний словацький прем’єр заявив, що не проти вступу України в Європейський союз, але досить “холодно” ставиться до членства країни в НАТО, повідомляє “Суспільне”.
Зокрема, Фіцо заявив, що його уряд не перешкоджатиме вступу України в ЄС, але будуть країни, які матимуть іншу позицію:
“Ми не будемо ставити перешкоди до вашого шляху щодо членства України в ЄС. Будуть країни, які будуть проти, щоб Україна швидко стала членом Європейського Союзу. Я кажу це відкрито і чітко. Хочемо надати вам свій досвід вступу. Цей досвід цікавий та цінний. Ми досить холодно ставимося до членства України в НАТО, але будемо брати участь у всіх конференціях”.
Він додав, що словацький уряд підтримує всі мирні плани України, президента Зеленського та його “формулу миру”. За словами Фіцо, Словаччина зацікавлена у відновленні України та в добросусідських відносинах.
“Ми розуміємо, що цей мир має бути для вас якісним, стійким. Ви маєте мати безпекові гарантії, і ми це розуміємо. Будемо підтримувати усі ініціативи для досягнення цієї мети”, – додав Фіцо.
Словацький прем’єр також анонсував, що його країна готує новий пакет фінансової допомоги Україні, а також готова дати пакет військової допомоги, проте це буде нелетальна зброя.
“Ми хочемо, щоб Україна достойно перезимувала. Також за потреби ми готові надавати електроенергію”, – резюмував Фіцо.
Польща підтримує Україну у питанні вступу до ЄС. Але на цьому шляху у Варшави “є свої вимоги” до Києва.
Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, повідомляє RMF 24.
“Ми хочемо зберегти підтримку обох сторін політичної суперечки в Сполучених Штатах щодо альянсу з Європою, підтримки України, фізичної присутності американських військ у Польщі”, – сказав він.
На запитання, чи ускладнюються переговори з Україною, він відповів, що нібито “на Україну тиснуть”.
“У морі вона почувається добре, на суші трохи гірше. Ми підтримуємо Україну, але, звичайно, у нас є свої вимоги, як це буває між сусідами”, – наголосив він.
Ратифікувавши Римський статут Міжнародного кримінального суду, Україна зробила ще один важливий крок до членства в Європейському Союзі.
Про це глава МЗС Дмитро Кулеба написав у соцмережі Х.
Він зазначив, що після ратифікації Україна стала 125-м членом Міжнародного кримінального суду.
Здійснюючи цей крок, Україна демонструє свою непохитну відданість зміцненню міжнародного правосуддя. Україна вже ефективно співпрацює з Міжнародним кримінальним судом з метою забезпечення всеохоплюючої відповідальності за російські звірства, скоєні під час російської агресії. Тепер ця робота буде ще ефективнішою”, – наголосив міністр.
“З ратифікацією Римського статуту Україна також зробила ще один важливий крок до вступу в ЄС”, – додав Кулеба.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш вважає, що офіційна Варшава у майбутньому не повинна схвалювати членство України в Європейському союзі доти, доки не буде вирішено питання щодо Волинської трагедії 1943 року.
Про це повідомляє польське видання Polsatnews.pl.
Польський чиновник заявив про підтримку своєю країною України “наскільки можна” в контексті триваючої широкомасштабної військової агресії з боку рф.
Проте зазначив, що у відносинах між Варшавою та Києвом “не все ідеально через невирішеність історичних питань”.
На його думку, на тлі євроінтеграції України влада Польщі має “поставити ультиматум”.
“Входу України до Євросоюзу не буде, якщо не буде вирішено Волинське питання”, – цитує польське видання Косіняк-Каміша.
Говорячи про поточну ситуацію на фронті в Україні він наголосив, що для польської сторони “кінець війни означає лише перемогу України”.
“Будь-який інший випадок все ще є прямою загрозою війни для Польщі”, – висловився чиновник.
Також глава Міноборони Польщі задоволений тим, що техніка надходить в Україну в рамках оборонної підтримки, але відзначив зростання ризику, що це буде проблемою для постачання перед осінню та зимою через масштабне руйнування критичної інфраструктури.
Волинська трагедія та конфлікти на її ґрунті
Обопільні етнічні чистки конфліктуючого польського та українського населення, здійснені Українською Повстанською Армією, що підпорядковувалися ОУН, та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту, радянських партизанів, та українського і польського цивільного населення у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.
Українські історики переважно почали досліджувати цю тему після проголошення незалежності. Активізація досліджень відбулася після Революції гідності, оскільки в 2015 році були розсекречені архіви колишніх репресивних органів СРСР до 1991 року, які зберігалися у фондах на території України.
Конференція розпочалася з виступу по відеозв’язку прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.
„Ми прекрасно розуміємо, що попереду ще багато роботи на шляху. Ми готові до неї. Ми продемонстрували, що можемо рухатися швидко і досягати неможливого. Сьогоднішня подія це чітко демонструє”, – заявив очільник Кабінету міністрів України.
Шмигаль також наголосив, що майбутнє членство України в ЄС є найкращою відповіддю на виклики Європи сьогодення та „унікальна можливість” зміцнити ЄС.
„Ми віримо, що допомога Україні у перемозі над російським агресором та подолання викликів післявоєнної відбудови стане найбільшим досягненням Європи за останні десятиліття”, – сказав прем’єр.
Після Шмигаля виступила міністерка закордонних справ Бельгії Аджі Лябіб. Як відомо, що Бельгія в цьому півріччі головує у Раді ЄС.
„Від імені Європейського Союзу я рада вітати тут сьогодні шановних представників України на відкритті переговорів про вступ вашої країни до ЄС”, – цитує слова дипломатки „Європейська Правда”.
Зазначимо, що делегацію України на конференції очолює віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
Уряд Данії виділяє €20 мільйонів для підтримки шляху України й Молдови до Європейського Союзу.
Про це пише урядова пресслужба.
Гроші виділятимуть частинами до 2030 року. Вони допоможуть країнам створити адміністративні структури та законодавство, необхідні для євроінтеграції.
«Ми завжди говорили, що розширення ЄС полягає не в тому, щоб знизити планку для вступу, а в тому, щоб допомогти країнам-кандидатам подолати її, і саме цим ми зараз допомагаємо Україні та Молдові. Успішне розширення ЄС має важливе значення для стабільності Європи», — сказав міністр закордонних справ Ларс Люкке Расмуссен.
Гроші для України й Молдови закріплені в інструменті в рамках Данської програми сусідства, яка й зараз підтримує процеси реформ у цих країнах на шляху їхнього вступу до ЄС.
У майбутньому цей інструмент включатиме допомогу й балканським країнам-кандидатам на вступ до Європейського Союзу.
I am grateful to @Statsmin Mette Frederiksen for participating in the Peace Summit and for Denmark's active assistance in engaging the countries of the Global South in the Peace Formula implementation.
During our meeting, we discussed preparations for the transfer of Danish F-16… pic.twitter.com/2YRobRpctq
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) June 16, 2024
I am grateful to @Statsmin Mette Frederiksen for participating in the Peace Summit and for Denmark's active assistance in engaging the countries of the Global South in the Peace Formula implementation.
During our meeting, we discussed preparations for the transfer of Danish F-16… pic.twitter.com/2YRobRpctq
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) June 16, 2024
Президент Володимир Зеленський 21 червня підписав указ, яким затвердив склад делегації України для участі у переговорах про вступ із Європейським Союзом.
Указ опублікований на сайті Офісу президента.
Делегацію для переговорів про вступ із ЄС очолює віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
До її складу також увійшли голова ОП Андрій Єрмак та його заступники Ірина Мудра та Ігор Жовква, заступниця голови департаменту ОП з питань євроінтеграції Марія Марченко, перший заступник голови Верховної ради Олександр Корнієнко, торговельний представник України Тарас Качка, заступник голови МЗС Євген Перебийніс, посол України при ЄС Всеволод Ченцов.
Указ також згадує заступників і перших заступників усіх українських міністерств – на рівні міністра представлений лише Руслан Стрілець, який очолює Міністерство довкілля та захисту природних ресурсів.
У делегації також будуть присутні генеральний директор урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков, голова Державної служби статистики Ігор Вернер, очільник Антимонопольного комітету Павла Кириленка, заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, член Нацкомісії з цінних паперів Максим Лібанов.
Указ Зеленського також регламентує затвердження директив для переговорів із ЄС і доручає уряду сформувати й затвердити персональний склад робочих груп щодо підготовки переговорних позицій України.
Європейська комісія рекомендуватиме вже у червні розпочати переговори про вступ до ЄС України та Молдови – до того, як Угорщина візьме на себе головування у блоці.
Про це пише Financial Times із посиланням на три джерела.
Єврокомісія наполягає на тому, щоб офіційні переговори розпочалися з Києвом та Кишинівом цього місяця, щоб дати обом країнам позитивний сигнал про їхні прагнення вступити до ЄС. У п’ятницю вона оголосить, що Україна тепер відповідає раніше невиконаним критеріям, включаючи антикорупційні заходи, обмеження політичного лобіювання, правила декларування активів для державних чиновників та захист мов, які використовуються національними меншинами.
Рекомендація Брюсселя вимагає одностайності з боку урядів ЄС, і очікується, що Угорщина буде заперечувати через ситуацію з правами угорської меншини в Україні.
Угорщина прийме головування в Євросоюзі 1 липня, що дасть їй додаткові важелі впливу щодо порядку денного зустрічей, на яких обговорюються питання, пов’язані з Україною. Бельгія, нинішній голова ЄС, сподівається домогтися одностайності та провести перший раунд переговорів про вступ 25 червня.
Конституційний суд Молдови у вівторок, 16 квітня, висловився щодо організації республіканського референдуму про вступ країни до Євросоюзу.
Конституційний суд дав позитивний висновок ініціативі щодо внесення відповідних змін до Конституції. Таким чином, плебісцит пройде 20 жовтня одночасно з виборами президента. Рішення остаточне та оскарженню не підлягає.
Наразі проект закону про організацію референдуму та внесення змін до Конституції має бути розглянутий парламентом та схвалений депутатами. Таким чином, до Конституції може бути включений новий окремий розділ про інтеграцію з ЄС.
Як пише «TV8», минулого тижня депутати від правлячої партії «Дія та солідарність» (PAS) звернулися до КС із пропозицією про організацію плебісциту з перегляду Конституції, щоб внести до неї положення про євроінтеграцію.
«Ми маємо подати до парламенту законопроект, який встановлює дату конституційного референдуму, і питання, на яке мають відповісти громадяни під час референдуму: „Чи підтримуєте ви приєднання Молдови до ЄС?“», – розповіла голова парламентської юридичної комісії Вероніка Рошка.
Після проведення референдуму пункт про стратегічну орієнтацію Молдови на європейську інтеграцію планують внести до Основного закону. Зокрема преамбулу Конституції планують доповнити словами «визнаючи європейську ідентичність народу Республіки Молдова, проголошуючи інтеграцію до Європейського Союзу стратегічною метою Республіки Молдова».
До Основного закону також пропонується включити новий пункт, який встановлює «пріоритет ухвал ЄС перед протилежними положеннями внутрішніх законів». При цьому приєднання до установчих договорів ЄС здійснюватиметься органічним законом парламенту.
У березні глава держави Майя Санду запропонувала парламенту розпочати підготовку до плебісциту. До цього парламент вніс поправки до Кодексу про вибори, щоб референдум міг відбутися в один день із президентськими виборами.
Moldova, today you are victorious. Together, we’ve shown the strength of our unity, democracy, and commitment to a dignified future.
Thank you, dear Moldovans, at home and abroad. Walk with pride—you are freedom, hope, and resilience. I am proud to serve you all. pic.twitter.com/yGGlrjAMEC
Республіка Вірменія повинна задуматися про можливість стати кандидатом на членство в Євросоюзі.
Про це заявив спікер Національних зборів Ален Симонян, повідомляє “Радіо Азатутюн“.
Він сказав, що влада Вірменії ніколи не обговорювала можливість вступу до НАТО.
Однак, за його словами, Вірменії слід замислитися про можливість стати кандидатом на членство в Євросоюзі.
“Ми готові і будемо рухатися в тому напрямку, який забезпечить нам найбільшу безпеку, і сьогодні демократія, будучи демократичною країною, є нашою найбільшою системою безпеки”, – сказав Симонян.
