Соціал-демократична партія Румунії та ультраправа партія AUR ініціювали процедуру відставки уряду на чолі з Іліє Боложаном.
Як повідомляє Digi24, голосування за вотум недовіри заплановане у парламенті на вівторок, 5 травня, після проведення відповідних дебатів. Опозиційним силам вдалося зібрати необхідну кількість підписів для винесення цього питання на розгляд.
Лідер AUR Джордже Сіміон стверджує, що ініціативу підтримав 251 депутат, що становить парламентську більшість. Окрім основних ініціаторів, до вотуму недовіри приєдналися представники партій POT, PACE та низка незалежних законодавців. Політична криза загострилася після того, як соціал-демократи цього місяця офіційно вийшли зі складу урядової коаліції.
Наразі діючий уряд намагається зберегти позиції, проте консолідація опозиції навколо вотуму недовіри створює серйозну загрозу для його подальшого функціонування. Остаточне рішення щодо долі кабінету міністрів Боложана залежатиме від результатів голосування наступного тижня.
Французький уряд успішно подолав два вотуми недовіри, ініційовані після того, як на початку лютого Кабінет Міністрів ухвалив новий закон про енергетику в обхід голосування – на тлі багаторічних розбіжностей у парламенті стосовно цього питання.
За вотум недовіри, ініційований ультраправою партією Національне об’єднання, проголосували 140 депутатів при необхідному мінімумі 289 голосів. Другий вотум, запропонований ліворадикальним рухом Непокорена Франція, підтримали всього 108 парламентаріїв.
На початку лютого Франція представила давно відтерміновану енергетичну стратегію, котра передбачає зниження цільових показників у галузі відновлюваних джерел енергії та послаблення тиску на державну компанію Electricité de France, скасовуючи вимогу щодо закриття 14 атомних реакторів.
Лише три тижні тому уряд Себастьяна Лекорню зберіг повноваження після голосування щодо двох вотумів недовіри, поданих у зв’язку з ухваленням бюджету на 2026 рік.
Як відомо, Себастьєн Лекорню був повторно призначений премʼєр-міністром Франції, щоб, за його власними ж словами, подолати політичну кризу в країні. Для того, щоб зберегти уряд, Лекорню пішов на низку поступок соціалістам. Перш за все, він запропонував призупинити непопулярну пенсійну реформу до президентських виборів у 2027 році.
Вотуми недовіри уряду Себастьєна Лекорню, ініційовані групою лівих депутатів та ультраправими, очікувано не зібрали достатньо голосів.
Про це повідомляє BFMTV.
Увечері 27 січня Національна асамблея розглянула чергові два вотуми недовіри уряду – з боку групи лівих депутатів, та ще один – від правопопулістського „Національного об’єднання”. Обом прогнозували поразку.
Під час розгляду першої ініціативи за неї дали 267 голосів замість необхідних 289. Крім того, це ще на два голоси менше, ніж під час останнього перед цим вотуму недовіри уряду минулої п’ятниці.
Вотум недовіри від „Нацоб’єднання” також провалився, зібравши лише 140 голосів.
Дві спроби оголосити вотум недовіри уряду Франції зазнали невдачі у нижній палаті парламенту.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє BFMTV.
Спершу парламент голосував за пропозицію ультралівої „Нескореної Франції”.
Ця ініціатива щодо вотуму недовіри не була прийнята, набравши 269 голосів „за” (абсолютна більшість, необхідна для прийняття, становила 288 голосів).
Далі парламент перейшов до голосування за пропозицією вотуму недовіри, ініційованою ультраправим „Національним об’єднанням”.
Ця пропозиція набрала ще менше – 142 голоси.
Приводом для ініціювання вотумів недовіри стало те, що прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню застосував спеціальні конституційні повноваження, щоб ухвалити бюджет на 2026 рік без голосування парламенту.
Переговори щодо бюджету Франції на 2026 рік затягнулися на місяці, через що французькому президенту Емманюелю Макрону довелося схвалити спеціальний закон, який тимчасового дозволяє компенсувати відсутність повноцінного бюджету на 2026 рік.
Європейський парламент під час голосування на пленарному засіданні у четвер, 9 жовтня, не підтримав два подання про вотум недовіри Європейській комісії на чолі з президенткою Урсулою фон дер Ляєн.
Про це передає кореспондентка „Європейської правди” зі Страсбурга.
Європарламент не підтримав вимоги політгруп „Ліві” та „Патріоти за Європу” щодо відставки фон дер Ляєн.
За подання щодо вотуму недовіри Єврокомісії від політичної групи „Ліві” проголосували 179 євродепутатів, 378 – проти, 37 – утрималися.
За подання від крайньоправої групи „Патріоти для Європи” проголосували 133 депутати, проти – 383, утрималися – 78.
Це означає, що чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишається на посадах.
Варто додати, що у обох голосуваннях взяли участь 594 депутати Європарламенту.
Frau von der Leyen hält sich für Ludwig XIV und will Kontakte zur Rüstungsindustrie nicht vollständig offenlegen. Daher verklage ich sie nun vor dem europäischen Gericht 👇🏼 https://t.co/whtSwRqvGx
Більшість Сейму Латвії 2 жовтня відхилила вимогу опозиційних депутатів про відставку прем’єр-міністерки Евіки Сіліні.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Delfi.
Вотум недовіри був ініційований опозиційними Національним об’єднанням і „Об’єднаним списком” (ОС). Голосування відбувалося на тлі розбіжностей у самій коаліції – між „Новою Єдністю”, „Прогресивними” і Союзом зелених і селян (СЗС). Партнери по коаліції пообіцяли працювати разом, принаймні наразі, щоб ухвалити „бюджет безпеки” на наступний рік.
Цього разу опозиція обґрунтувала вимогу відставки Сіліні тим, що „уряд тривалий час не може ухвалити чітких рішень щодо припинення економічного співробітництва з Росією та Білоруссю”.
„Нова Єдність” має в Сеймі 25 мандатів, СЗС – 16, а „Прогресивні” – вісім. У ОС 13 мандатів, у Національного об’єднання – 12, у партії „Латвія на першому місці” і „Стабільності!” – по вісім. Також є 10 позафракційних депутатів, деякі з яких забезпечують уряду Сіліні мінімальну більшість у парламенті.
Урсула фон дер Ляєн залишиться на чолі Європейської комісії. За вотум недовіри в Європейському парламенті проголосували лише 175 депутатів проти – 360.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Європарламенту.
Кількість голосів „за” виявилася значно нижчою за дві третини, необхідних для успіху пропозиції про відставку фон дер Ляєн і всієї Єврокомісії.
За цю пропозицію проголосували праві групи „Патріоти Європи” і „Європа суверенних націй”, а також інші європейські консерватори і реформісти та кілька делегацій лівих.
Фон дер Ляєн, яка не була присутня на засіданні парламенту під час голосування, перебуває зараз у Римі на конференції з відновлення України.
Frau von der Leyen hält sich für Ludwig XIV und will Kontakte zur Rüstungsindustrie nicht vollständig offenlegen. Daher verklage ich sie nun vor dem europäischen Gericht 👇🏼 https://t.co/whtSwRqvGx
Дебати в Європарламенті супроводжувалися бурхливими оплесками, вигуками та свистом, у якийсь момент навіть довелося втрутитися спікеру. Урсулі фон дер Ляєн висловити вотум недовіри, що може призвести до втрати мандата всієї колегії комісарів. Хоча очікується, що сильніші партії захищатимуть фон дер Ляєн, це внесення дало простір для вираження образи та незгоди, які назрівали у власних рядах.
Перед голосуванням щодо недовіри Єврокомісії, яке відбудеться в четвер, Урсула фон дер Ляєн мала виступити на свій захист у понеділок. Пропозицію вніс румун Георге Піперя, і наприкінці червня вона отримала необхідну 10-відсоткову підтримку.
Ініціатива викликає розбіжності навіть серед Європейських консерваторів і реформістів (ECR). Співголова цієї фракції Нікола Прокаччіні вже зазначив, що хоча їхні члени зможуть вільно голосувати щодо згаданого питання, він не підтримуватиме повалення Комісії.
Прокаччіні аргументував, що пропозицію можна було б подати ще за попереднього правління фон дер Ляєн, але відтоді Комісія стала більш розбірливою в багатьох аспектах. Наприклад, намагається серйозніше ставитися до міграції та почала займати більш гнучку позицію щодо зеленого переходу.
Останнє є особливо делікатним питанням. Адже кілька тижнів тому Єврокомісія відкликала пропозицію, спільно запропоновану Соціал-демократами (S&D) та ліберальною партією Renew. Це сталося після того, як Урсулу фон дер Ляєн попросили зробити це представники кількох правих партій у парламенті. Законопроєкт передбачає відповідальність компаній за необґрунтовані заяви щодо їхньої екологічної діяльності.
Імовірно, інцидент значною мірою був комунікаційною помилкою, оскільки відкликання здійснили на підставі винятку для малих компаній, який парламент мав би узгодити з Радою Європи. Через відкладення переговорів переноситься й прийняття проєкту.
Під час згаданих дебатів критика лідера Соціал-демократичної партії була зосереджена на Манфреді Вебері, який очолює Народну партію, тоді як ліберали та «зелені» наголосили на своїх вимогах прозорості, за які ЄНП часто голосувала разом із правими партіями.
У своїх промовах вони наголошували також на тому, щоб поставити Вебера перед вибором: або він серйозно підійде до союзу з центристськими партіями своєї фракції, яка також переобрала фон дер Ляєн, або співпрацюватиме з тими, хто насправді не зацікавлений у сильній Європі.
Сам Вебер виступив перед слуханнями, наголосивши, що його партія проголосувала разом з центристами у 90% голосувань у парламенті. Він назвав цю ініціативу антиєвропейською змовою, такою, що дуже симпатизує президенту росії Володимиру Путіна. За його словами, це просто марна трата часу.
Урсула фон дер Ляєн висловила подібну думку й використала термін «екстремістський» стосовно тих депутатів Європарламенту, які хотіли притягнути її до відповідальності за прозорість закупівель вакцин. Вона сказала, що рішучі спільні дії, вжиті під час пандемії, є свідченням сили ЄС. «Це Європа солідарності, яку я люблю, і це Європа, яку ненавидять екстремісти», – зазначила президентка Єврокомісії.
Хоча фон дер Ляєн досі не публікує стенограму своїх особистих переписок з очільником Pfizer, вона наголосила, що консультувалася з численними експертами та лідерами держав-членів, які, повністю знаючи про контракти, могли вільно вирішувати, який тип і скільки вакцини придбати.
Голосування з цього питання відбудеться в четвер. Для заміни чинної Єврокомісії буде потрібна більшість у дві третини голосів. Партійні фракції, незадоволені роботою Народної партії, уже заздалегідь заявили, що не братимуть участі у спробі усунення Урсули фон дер Ляєн. А сама вона зазначила, що розуміє критику й має намір пройти кожен крок законодавства разом з парламентом.
Ультраправий румунський євродепутат Георге Піперя ініціював оголошення вотуму недовіри президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн через видалення листування з керівництвом компанії – виробника вакцин проти коронавірусу Pfizer.
Про це повідомляє Politico.
Піперя заручився необхідною підтримкою 70 депутатів Європарламенту для проведення голосування про недовіру фон дер Ляєн через так званий Pfizergate.
Ідеться про таємне листування глави Єврокомісії з Альбертом Бурлою, генеральним директором фармацевтичного гіганта Pfizer, під час обговорень щодо постачання до ЄС вакцин у розпал пандемії коронавірусу.
Нині в Європарламенті оцінюють прийнятність пропозиції Піпері, і в разі схвалення дебати щодо голосування за вотум недовіри фон дер Ляєн може відбутись у середині липня.
Під час слухань глава Єврокомісії повинна буде з’явитися в Європарламенті, аби захистити себе, після чого відбудуться дебати, під час яких лідери політичних груп висловлять свою думку.
Опитані Politico найбільші політичні групи Європарламенту – від рідної для фон дер Ляєн Європейської народної партії, до соціалістів та лібералів з „Оновити Європу” – підтвердили, що голосуватимуть проти вотуму недовіри.
Пропозиція отримала підтримку лише депутатів Європарламенту з ультраправих груп „Патріоти за Європу” та „Європа суверенних націй”, та їхніх голосів буде недостатньо для ухвалення рішення.
La presidente della Commissione europea, Ursula von der Leyen, e il presidente americano, Donald Trump, si sono stretti la mano e hanno avuto un breve scambio sul sagrato di piazza San Pietro prima dell'avvio della cerimonia funebre per l’ultimo saluto a Papa Francesco… pic.twitter.com/VAZoQMalyJ
Dear @ZelenskyyUa, Europe will always stand by Ukraine in the pursuit of peace.⁰ You can count on our support at the negotiating table to achieve a just and lasting peace. ⁰Today, we also discussed the steps Ukraine is taking to earn its place in our family of nations. pic.twitter.com/T8jXnEMbqu
Frau von der Leyen hält sich für Ludwig XIV und will Kontakte zur Rüstungsindustrie nicht vollständig offenlegen. Daher verklage ich sie nun vor dem europäischen Gericht 👇🏼 https://t.co/whtSwRqvGx
Національна асамблея, нижня палата парламенту Франції, очікувано відхилила третій вотум недовіри уряду Франсуа Байру щодо так званого бюджету соціального забезпечення.
Про це передає „Європейська правда” з посиланням на Le Figaro.
Вотум недовіри, висунутий уряду Байру в понеділок після того, як він застосував спецпроцедуру за статтею 49.3 Конституції для схвалення бюджетного документа в обхід парламенту, зібрав лише 121 голос із мінімум необхідних 289.
Рішення було очікуваним, оскільки вотум – як і три попередні – не підтримали соціалісти та ультраправі з „Національного обʼєднання”, без чиїх голосів як уряд, так і опозиція не мають більшості.
Провал вотуму недовіри означає остаточне ухвалення бюджету соціального забезпечення в нижній палаті парламенту Франції. Тепер він має бути ухвалений у Сенаті орієнтовно 17-18 лютого.
Нездатність Франції узгодити бюджет на 2025 рік на тлі зміни уряду відлякала інвесторів і підірвала довіру бізнесу та населення.
