Новий законопроєкт покликаний вирішити критичну проблему серпневих виплат військовослужбовцям.
Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд грн. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
Відповідне рішення підтримали 332 депутати. Законопроєкт був поданий сьогодні керівництвом Ради на заміну аналогічному проєкту №13439-3, який раніше ухвалили в першому читанні. З попереднього документа прибрали деякі додаткові видатки.
Згідно з ухваленим документом, 115 млрд грн спрямовується на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони, 216 млрд грн – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки і дронів. Решта коштів покриє інші потреби війська.
Крім того, законопроєкт передбачає новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року: 60% надходжень спрямовуватиметься Міноборони на закупівлю дронів, зброї та військової техніки, 30% – Держспецзв’язку на дрони, 10% – на потреби бригад.
Фінансування планується забезпечити за рахунок збільшення залучення коштів від ОВДП на 184,9 млрд грн, перевиконання власних доходів бюджету на 147,5 млрд грн, зменшення витрат на погашення ОВДП на 65,1 млрд грн та зменшення видатків на обслуговування боргу на 11,2 млрд грн.
Словенський парламент у пʼятницю підтримав пропозицію Лівої партії про проведення консультативного референдуму щодо збільшення витрат на оборону.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Delo.si.
Пропозицію щодо референдуму підтримали дві з трьох партій словенської коаліції – Ліві та соціал-демократи, а також дві менші опозиційні партії.
На референдум планується винести таке формулювання: „Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону до 3% ВВП на рік, що становить приблизно 2,1 млрд євро, до 2030 року?”
Коли саме відбудеться голосування, ще невідомо: парламент Словенії має ухвалити окрему постанову про його проведення. До того ж, результати консультативного референдуму не мають обовʼязкової сили.
Премʼєр-міністр Словенії Роберт Голоб, чий Рух „Свобода” проголосував проти пропозиції колег по коаліції, після цього анонсував ініціювання референдуму „щодо членства Словенії в НАТО”.
„Є тільки два шляхи: або ми залишаємося в Альянсі і платимо членські внески, або виходимо з Альянсу. Все інше – це популістське введення громадян в оману”, – сказав Голоб.
Мета рішення – якнайшвидше досягти нового цільового показника НАТО у 3,5% ВВП на потреби оборони. Уперше в історії Швеції значна частина зростання фінансуватиметься коштом тимчасових державних запозичень.
У разі, якщо НАТО додатково ухвалить ціль у 1,5% ВВП на ширші інвестиції в сферу безпеки, Стокгольм має намір досягти й цього орієнтиру.
Фінансування нових витрат на військову та цивільну оборону дозволить тимчасове відхилення від фіскальних обмежень на 2026-2034 роки.
Граничний рівень додаткового боргу встановлено на рівні 300 мільярдів крон, з яких до 50 мільярдів спрямують на інфраструктуру, стратегічні запаси продовольства, пального та медикаментів.
Водночас у заяві акцентували, що допомога Україні не включена в межу боргового фінансування і фінансуватиметься окремо, без обмежень.
Швеція також зобов’язується до 2035 року повернутися до збалансованого бюджету.
Окрім зростання оборонного фінансування, угода передбачає нарощування чисельності збройних сил, закупівлю озброєння, підвищення боєготовності, формування стратегічних резервів, збільшення кількості навчань, а також розвиток оборонної промисловості.
Документ також містить положення про укріплення критичної інфраструктури, підтримку життєво важливих функцій держави та підвищення стійкості суспільства до зовнішніх загроз. Особливу увагу буде приділено інвестиціям у наукові розробки, включно з технологіями подвійного призначення та оборонними інноваціями, зокрема в космічній сфері.
Уряд також анонсував новий етап оборонних консультацій восени 2025 року. У бюджеті на 2026 рік будуть представлені нові пропозиції щодо довгострокового фінансування армії та підтримки України. До кінця 2030 року планується оновлення оцінки безпекової ситуації.
У НАТО обговорюють включення кібербезпеки та діяльності, пов’язаної з безпекою кордонів та узбережжя, до нового цільового показника витрат на оборону.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.
Згідно з документом, який є у розпорядженні журналістів, Альянс розпочав переговори з країнами про те, що входитиме до нового цільового показника витрат на оборону. Планується, що загальна мета витрат становитиме 5% від ВВП: 3,5% на жорсткі оборонні витрати та ще 1,5% – на інші, у тому числі на кібербезпеку.
Агентство зазначає, що ширше визначення того, що вважається витратами, пов’язаними з обороною, полегшило б досягнення мети.
За інформацією джерел, південні країни НАТО наполягають на включенні витрат, пов’язаних із боротьбою з тероризмом.
Чехія готова збільшити свої витрати на оборону до 5% валового внутрішнього продукту (ВВП), якщо на саміті НАТО в червні буде досягнуто відповідної домовленості, заявив президент країни Петр Павел, за ініціативою якого в Градчанах відбулася зустріч найвищих державних службовців.
Головною темою заходу стали актуальні питання безпеки. На пресконференції після зустрічі політичні лідери одноголосно заявили, що розуміють необхідність збільшення витрат на оборону з огляду на міжнародну ситуацію й уряд готовий реалізувати це завдання.
Прем’єр-міністр Петр Фіала зазначив, що дуже важливо спрямувати 3,5% із 5% на класичні оборонні витрати, а решту 1,5% – на технічні та технологічні розробки.
За його словами, 3,5% має бути досягнуто до 2032 року, і Чехія зможе реалізувати це завдання. Нагадаємо: раніше уряд країни вирішив збільшити до 2030 року витрати на оборону до 3%, з річним темпом зростання 0,2%. Решту (1,5%) планують витратити на оборонну інфраструктуру, навчання та кібербезпеку.
Державні діячі підтвердили, що Чеська Республіка продовжує послідовно підтримувати Україну та вважає росію агресором, а Україну – жертвою конфлікту.
Щодо ситуації в Газі Петр Павел заявив: Чехія підтримує гуманітарну допомогу, яка надається цивільному населенню, оскільки нинішня ситуація є справді неприйнятною. Водночас необхідно запобігти потраплянню цієї допомоги до рук палестинської терористичної організації ХАМАС, наголосив глава держави.
За словами прем’єр-міністра, ситуація на Близькому Сході надзвичайно складна, і в цьому відіграють роль численні історичні фактори. «Чеська Республіка підтримує не якийсь конкретний ізраїльський уряд, а державу Ізраїль, незалежно від того, хто перебуває при владі. Ми підтримуємо право Ізраїлю на самооборону», – пояснив Петр Фіала. «З іншого боку, ми підтримуємо рішення про створення двох держав, але це рішення неможливе, поки терористична організація контролює частину Палестини», – заявив прем’єр-міністр.
Чеські лідери очікують, що червневий саміт НАТО насамперед зміцнить єдність організації, зазначалося на пресконференції.
hirado.hu
[type] => post
[excerpt] => Чехія готова збільшити свої витрати на оборону до 5% валового внутрішнього продукту (ВВП), якщо на саміті НАТО в червні буде досягнуто відповідної домовленості, заявив президент країни Петр Павел, за ініціативою якого в Градчанах відбулася зустріч...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1748192520
[modified] => 1748181108
)
[title] => Президент Чехії вважає Україну жертвою агресії і до 2032 року хоче збільшити військові витрати своєї країни до 4%
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=152078&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 151879
[uk] => 152078
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 151880
[image] => Array
(
[id] => 151880
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/pavel.png
[original_lng] => 666822
[original_w] => 976
[original_h] => 501
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/pavel-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/pavel-300x154.png
[width] => 300
[height] => 154
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/pavel-768x394.png
[width] => 768
[height] => 394
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/pavel.png
[width] => 976
[height] => 501
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/pavel.png
[width] => 976
[height] => 501
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/pavel.png
[width] => 976
[height] => 501
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/pavel.png
[width] => 976
[height] => 501
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1284
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 151880
[_edit_lock] => 1748170319:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 7326451001
[_oembed_27393ceb52a1b52b532e2e26b84c6867] =>
[_oembed_time_27393ceb52a1b52b532e2e26b84c6867] => 1749820086
[_oembed_e6b898ea185400b9325e25d309bd1e9c] =>
Na svou šestou cestu po Ukrajině jsem dorazil s jasnou zprávou – Česko nevzdá podporu Ukrajinců v boji proti ruskému agresorovi. 🇨🇿🤝🇺🇦 pic.twitter.com/84GsfJtUJK
🚨 SCOOP‼️: Ukrainian Ambassador to the UK, Gen. Valeriy Zaluzhny, is quietly preparing a run for president – in direct opposition to Zelensky.
A source close to the budding campaign tells me his HQ is already active in London, and recruitment is underway. This isn’t just… pic.twitter.com/ULxtpdc0gD
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
Німеччина має збільшити свої витрати на оборону, щоб надати приклад Європейському Союзу, оскільки зростають сумніви щодо військової підтримки України з боку США.
Про це заявив заступник міністра оборони Польщі Цезар Томчик, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його інтерв’ю Bloomberg.
Томчик також підтримав вивчення нових схем фінансування, наприклад, випуск спільних боргових зобов’язань ЄС для фінансування військових витрат, що „дозволить нам купувати більше і бути ще краще підготовленими” перед зростаючою войовничістю Росії. Берлін виступив проти спільно випущених боргових зобов’язань.
„Сьогодні Європа перебуває у кризі лідерства”, – сказав Томчик. „Ми маємо вимагати більшого від центру Європи, особливо від Німеччини”.
Роздратування Польщі щодо свого західного сусіда виникло на тлі побоювань, що повернення Дональда Трампа до Білого дому скоротить військову допомогу Україні, щоб підштовхнути Київ до припинення вогню з Росією.
Трамп також поставив під сумнів підтримку його країною інших союзників НАТО, якщо вони не досягнуть мети витрачати 2% від економічного випуску на оборону. Хоча Варшава залишається найбільш марнотратною в альянсі, масштабне нарощування військового потенціалу країни, ймовірно, обтяжить її бюджет.
Варшава виділить рекордні 186,6 млрд. злотих (46,4 млрд. доларів) на оборону цього року, або 4,7% від валового внутрішнього продукту. Німеччина, яка залишається найбільшим постачальником військової допомоги Україні в ЄС, витратить 2,1% ВВП цього року, або 72 млрд євро, згідно з даними Міністерства оборони.
„Насправді поляки рідко кажуть німцям: „Вам потрібно більше робити із озброєннями””, – сказав Томчик.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц пообіцяв зберегти зростання військових витрат після того, як країна вперше досягла контрольного показника НАТО. Берлін створив спеціальний трирічний фонд із борговим фінансуванням у розмірі 100 млрд євро для покриття витрат на зміцнення своїх збройних сил.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус відкинув скарги на те, що Німеччина зробила надто мало, заявивши, що його уряд поступається лише США у підтримці України. Він пообіцяв неухильно збільшувати витрати та назвав спеціальний фонд „першим кроком” у підтримці витрат.
Німецькі чиновники, включаючи голову зовнішньої розвідки Бруно Каля, попередили, що Володимир Путін сповнений рішучості „перевірити червоні лінії Заходу” і буде готовий до військового зіткнення з НАТО до кінця десятиліття. Це ще одна причина підштовхнути Берлін до дій, сказав Томчик.
„Ви можете почути, що Німеччина чекає на війну, що розробляються плани і що вона має кілька років на підготовку”, – сказав він. „У такому разі я припустив би, що настав час дійсно почати підготовку”.
Томчик очолює зусилля уряду в міністерстві з виділення щонайменше 10 млрд злотих на зміцнення кордону Польщі з Білоруссю та російським балтійським ексклавом Калінінградом. Варшава запросила фінансування ЄС для цього плану, який включає будівництво протитанкових загороджень, траншей та укріплень.
Новий комісар ЄС з оборони Андрюс Кубілюс минулого тижня представив новий спільний механізм запозичення для військових витрат у рамках плану блоку пошуку близько 500 мільярдів євро на безпеку протягом наступного десятиліття.
У той час як Росія веде війну в Україні, низка урядів, які виступали проти спільних запозичень, почали підштовхувати.
Томчик сказав, що спільні закупівлі великої кількості військової техніки країнами-членами ЄС можуть відкрити вікно можливостей для більш вигідних операцій із адміністрацією США. Але рішення вимагають невідкладності.
„Союзу абсолютно необхідно бути живим організмом, який реагує на загрози”, – сказав він. „Не може бути так, щоб діагностика проблеми зайняла кілька років, а наступні роки пішли на роздуми щодо вирішення”.
На тлі повномасштабного вторгнення росії в Україну Польща вирішила у два рази збільшити військові витрати на наступний рік. Країна планує зміцнити свою оборону, а також витратити до 40 млрд злотих на закупівлю зброї.
Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, пише Bloomberg.
Так, наступного року витрати Польщі на армію можуть зрости до 98 млрд злотих. Цього року відповідні витрати становлять 58 млрд злотих. Крім того, уряд Польщі планує витратити до 40 млрд злотих на закупівлю зброї за кордоном.
„У нас є можливість значно зміцнити нашу армію і набрати нових солдатів”, – заявив польський прем’єр.
Моравецький розповів про стурбованість громадян Польщі через повномасштабне вторгнення рф в Україну. На тлі побоювань уряд планує збільшити чисельність солдатів. Йдеться про понад 20 тис. нових військових.
6 bilionów 220 mld 609 mln zł - na tyle oszacowany został koszt, jaki poniosła Polska w wyniku agresji i okupacji niemieckiej w latach 1939-1945. #RaportStratWojennych został przedstawiony 1 września w Zamku Królewskim w Warszawie. ??
? Deputy FM @arekmularczyk during today's press conference on Poland's request to United Nations Secretary-General @antonioguterres and ?? representatives to support the efforts to compensate for losses caused by German aggression and occupation in 1939-1945 pic.twitter.com/L78SWt4KaF
— Ministry of Foreign Affairs ?? (@PolandMFA) January 3, 2023
Do Polski?? dostarczone zostały drony MQ-9A Reaper klasy MALE (Medium Altitude Long Endurance), wyleasingowane od USA?? w ramach pilnej potrzeby operacyjnej. Będą one służyć w ??Siłach Powietrznych, prowadząc rozpoznanie m. in. na naszej wschodniej granicy. pic.twitter.com/eWunUzxhmG
??️ "Si l'Ukraine ne parvient pas à défendre son indépendance, nous n'aurons pas le choix, nous serons obligés de rentrer dans le conflit", déclare Jan Emeryk Rościszewski, ambassadeur de Pologne en France
Polska wyśle na Litwę kontyngent Wojsk Specjalnych do ochrony Szczytu NATO.
Decyzja uzgodniona przez Prezydenta @AndrzejDuda, Premiera oraz Szefa MON jest też efektem uzgodnień prezydentów Polski i Litwy dotyczących szerszej współpracy wojskowej - Szef BBN @JacekSiewierapic.twitter.com/xtrSPl9gFS
?? і ?? єдині у своєму союзі незламних! Ми дякуємо за кожний злотий, снаряд чи добре слово і за кожну жінку і дитину, яких польський народ прихистив у своїй домівці в найстрашніші моменти нашої історії. Ми об’єднанні спільною європейською історією, мільйонами родинних і дружніх…
Na warszawskiej Wisłostradzie prezentuje się się 200 jednostek polskiego i zagranicznego sprzętu wojskowego oraz 92 statki powietrzne, w asyście 2 000 żołnierzy. #SilnaBiałoCzerwona ?? pic.twitter.com/7kVQCoQcvr
Czas na defiladę lotniczą! Na niebie będzie można obserwować nowe FA-50, a także wielozadaniowe samoloty bojowe F-16. W sumie ponad 90 statków powietrznych, w tym APACHE, BLACK HAWK, AW-101, AW-149, C-295M CASA, Gulfstream G550, M-346 BIELIK, EF-2000 EUROFIGHTER TYPHOON.… pic.twitter.com/mqRaa3inqr
— Ministerstwo Obrony Narodowej ?? (@MON_GOV_PL) August 15, 2023
Weź udział w wyborach!!! Kierując się treścią otrzymanej właśnie pozytywnej opinii Państwowej Komisji Wyborczej, co do proponowanego terminu wyborów do Sejmu i Senatu, podjąłem decyzję o zarządzeniu tych wyborów na dzień 15 października 2023 roku. Przyszłość Polski jest sprawą…
Prezydent @AndrzejDuda w #PałacPrezydencki: Dopełniamy zwyczaju powołując rząd, który jest formowany przez kandydata wyłonionego przez obóz polityczny, który wygrał wybory parlamentarne.
Dziś obejmujecie Państwo niezwykle odpowiedzialne polityczne funkcje prowadzenia polskich… pic.twitter.com/5D9MO6odWO
Wojna w tej chwili jest w impasie. Rosja przegrała na Morzu Czarnym. Putin nadal walczy w Donbasie, a powietrzu jest wet za wet - Rosjanie bombardują przy użyciu bomb szybujących, Ukraińcy natomiast dokonują uderzeń dronami w rosyjskie rafinerie, fabryki broni. Na lądzie Putin… pic.twitter.com/wcHe64Kd1M
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 14, 2025
W związku z dowodami, że to rosyjskie służby specjalne dokonały karygodnego aktu dywersji wobec centrum handlowego przy Marywilskiej, podjąłem decyzję o wycofaniu zgody na działanie konsulatu Federacji Rosyjskiej w Krakowie.
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 12, 2025
