4 квітня президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав закон про початок процесу вступу країни до Європейського Союзу, передає «Європейська правда».
Документ набуває чинності після підписання та остаточного схвалення парламентом 26 березня. Відтепер євроінтеграція стала частиною вірменського законодавства.
В уряді уточнили, що закон не є офіційною заявкою на членство в ЄС, але формалізує намір поглиблювати відносини з Брюсселем.
Прем’єр-міністр Нікол Пашинян наголошував, що остаточне рішення про подання заявки на вступ до Євросоюзу має ухвалюватися на загальнонаціональному референдумі.
Мирні домовленості дають можливість для Вірменії та Азербайджану перегорнути сторінку десятирічного конфлікту “відповідно до бачення президента Трампа щодо більш мирного світу”.
“Настав час взяти на себе зобов’язання щодо миру, підписати та ратифікувати договір і розпочати нову еру процвітання для народу Південного Кавказу”, — додають у Держдепі.
Вірменська сторона також запропонувала зробити спільну заяву про узгодження тексту мирної угоди та завершення переговорів.
Проте, за словами МЗС Вірменії, «офіційний Баку віддав перевагу односторонній заяві».
Вірменське зовнішньополітичне відомство підтвердило досягнення домовленостей щодо проєкту угоди та завершення переговорного процесу. Тепер мирна угода готова до підписання, Вірменія готова розпочати консультації з Азербайджаном щодо термінів та місця підписання документа.
Раніше глава МЗС Азербайджану оголосив, що робота над текстом угоди завершена, а Вірменія погодилася з двома останніми пунктами.
Наступним кроком має стати виключення з Конституції Вірменії територіальних претензій до Азербайджану, а також розпуск Мінської групи та її залишків.
Національні збори Вірменії 12 лютого ухвалили в першому читанні проєкт закону, яким оголошено про початок процесу вступу країни до Європейського Союзу.
Обговорення документа Національні збори розпочали напередодні. Зрештою законопроєкт „Про початок процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу” схвалили 63 депутати, проти виступили 7.
Проєкт презентувала громадянська ініціатива Evrovote, зібравши в необхідний термін підписи для внесення законодавчої ініціативи в Національні збори. Ініціативі вдалося зібрати 60 тисяч підписів замість необхідних 50 тисяч.
9 січня законопроєкт обговорили і схвалили на засіданні уряду Вірменії, після чого направили на розгляд парламенту.
Остаточна версія законопроєкту, схвалена комісією з європейської інтеграції, містить таке формулювання: „Республіка Вірменія, висловлюючи волю народу Республіки Вірменія, ставлячи завдання зробити Республіку Вірменія безпечною, захищеною, розвиненою і процвітаючою країною, оголошує про початок процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу”.
[type] => post
[excerpt] => Національні збори Вірменії 12 лютого ухвалили в першому читанні проєкт закону, яким оголошено про початок процесу вступу країни до Європейського Союзу.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1739369944
[modified] => 1739369944
)
[title] => Парламент Вірменії у першому читанні схвалив законопроєкт про вступ у ЄС
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=140569&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 140569
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 140570
[image] => Array
(
[id] => 140570
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg
[original_lng] => 21983
[original_w] => 690
[original_h] => 387
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1-300x168.jpg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1739362917:3
[views_count] => 340
[_thumbnail_id] => 140570
[_oembed_520abeb413eda3240667114ac97332c7] =>
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян у п’ятницю заявив, що мирна угода між Вірменією та Азербайджаном в основному готова, але є ще певні питання, які необхідно врегулювати.
Ці кавказькі країни вели дві війни (одну – наприкінці 1980-х і на початку 1990-х, другу – у 2020 році) за контроль над анексованим Азербайджаном Нагірним Карабахом, який спочатку був населений переважно вірменами. У 2023 році Баку повністю окупувало цю територію внаслідок блискавичного наступу. Обидві держави неодноразово заявляли, що хочуть укласти мирний договір, але переговори не дали результатів, незважаючи на посередництво росії, США та Європейського Союзу.
На прес-конференції в п’ятницю Нікол Пашинян заявив, що два із 17 пунктів мирної угоди все ще потребують узгодження. Один із них полягає в тому, що на спільному кордоні не будуть розміщені війська третіх країн. За його словами, Єреван запропонував, щоб цей захід застосовувався до тих ділянок кордону, де демаркація кордону вже відбулася.
Демаркація спільного кордону, як і карабахський конфлікт, також є джерелом напруженості й суперечок протягом десятиліть і наразі обговорюється в Міжнародному суді ООН у Гаазі.
Крім того, прем’єр-міністр повідомив, що відбувається постійний обмін думками з Баку щодо питання вірменських в’язнів. За даними Єревана, Азербайджан продовжує утримувати десятки в’язнів, як цивільних, так і військових, які були затримані на вірменському кордоні та в Нагірному Карабасі. Серед них колишній «президент» Карабаху Рубен Варданян та інші високопосадовці. Баку нещодавно оголосило, що 16 членів колишнього керівництва Карабаху постануть перед судом.
Пашинян заявив, що його країна хоче диверсифікувати свої зовнішньоекономічні відносини і зменшити залежність від росії та Євразійського економічного союзу. Вірменія прагне розвивати експорт на європейські ринки, додав він.
9 січня уряд країни вирішив розпочати процес вступу до ЄС, парламент обговорить відповідний законопроєкт на своїй лютневій сесії.
Щодо відносин зі Сполученими Штатами, то Пашинян сказав, що інтереси і занепокоєння їхніх партнерів беруться до уваги. Вони очікують не приходу озброєних людей, а консультацій, зазначив прем’єр.
Нікол Пашинян також повідомив, що вони хочуть змінити гімн і герб країни. У четвер спікер парламенту Ален Симонян подав цю пропозицію, стверджуючи, що нова версія краще представляє вірменську державу та її культуру. Зміни пропонувалися неодноразово, зокрема Пашинян зазначав, що гора Арарат, яка зображена на гербі, насправді знаходиться в Туреччині.
МЗС Вірменії викликало посла росії Сергія Копиркіна та вручило йому ноту протесту.
Про це повідомляє “Радіо Свобода”.
“Приводом для цього стали „наративи, спрямовані проти суверенітету та територіальної цілісності” республіки, у випуску програми „Вісті тижня” від 12 січня цього року на каналі „Росія 1”, – йдеться у повідомленні.
У цьому випуску один із сюжетів був присвячений відносинам між Вірменією та Азербайджаном. Зокрема, Дмитро Кисельов стверджував, що Єреван ігнорує „власні зобов’язання щодо тристоронньої угоди” та вимогу азербайджанського президента Ільхама Алієва відкрити Зангезурський коридор (дорога через Сюнікську область Вірменії, яка зв’яже Азербайджан з його ексклавом Нахічеванською Автономною Республікою).
Також Кисельов заявив, що вірменський проект розблокування транспортних комунікацій на Південному Кавказі „Перекресток світу” неприйнятний для азербайджанської сторони через „необхідність прокладання доріг складним рельєфом місцевості в горах”.
Крім того, російський пропагандист повідомив, що запуск процесу вступу Вірменії до Євросоюзу і згортання відносин з Росією “нічим добрим не скінчиться”.
Тепер законопроєкт має розглянути парламент країни.
«В останні роки між Вірменією та ЄС склалися досить інтенсивні та динамічні відносини. Вони охоплювали різні області. ЄС висловив свою політичну підтримку Вірменії, по суті, забезпечуючи безпекове середовище навколо РА. Я маю на увазі розміщення місії цивільних спостерігачів ЄС. ЄС також висловив готовність підтримати зміцнення економічної стабільності Вірменії. Очевидно, що ЄС має дуже багаті демократичні традиції, вільне конкурентне середовище та передову науку», – сказав на засіданні міністр закордонних справ Арарат Мірзоян.
Вірменія фактично вийшла з Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), процес є незворотнім, повідомив прем’єр-міністр Нікол Пашинян.
Відповідну заяву політик зробив після останнього засідання ОДКБ. Вірменія не брала в ньому участі та не повідомляла про його результати.
«Ми заморозили нашу участь в ОДКБ […]. Вважаємо себе державою поза межами організації, хай роблять, що хочуть. Після цього Вірменія навряд чи повернеться в ОДКБ, це практично неможливо. Думаю, дороги назад немає», – заявив прем’єр.
Вірменія заморозила своє членство в ОДКБ, оскільки росія не перешкодила Азербайджану відвоювати Нагірний Карабах. Володимир Путін раніше заявив, що рф не втручалася, бо Азербайджан не напав на Вірменію, а захопив власну територію. Нагірний Карабах є частиною Азербайджану в його міжнародно визнаних кордонах, але де-факто з початку 1990-х років перебував під контролем Вірменії.
Зазначається, що на засіданні у Москві був присутній міністр закордонних справ Вірменії Арарат Мірзоян.
Того ж вечора речник МЗС Вірменії оголосив, що країна не приєдналася до двох заяв, прийнятих раніше того ж дня. Водночас він не надав жодних подробиць такого рішення.
Так, у першій заяві, запропонованій для підписання, йшлося про принципи співробітництва у забезпеченні безпеки в Євразії. Друга заява була про неприпустимість застосування односторонніх обмежувальних заходів у міжнародних відносинах. Вона рекомендувала державам-членам утримуватися від ухвалення, розширення або застосування таких заходів.
Ухвалення другої заяви відбулося на тлі західних санкцій, застосованих до Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну.
Окрім прийняття цих двох заяв, міністри закордонних справ країн-учасниць СНД обмінялися думками з актуальних питань міжнародного порядку денного та схвалили низку планів дій. Вони також вирішили провести наступне засідання Ради міністрів 11 квітня 2025 року в Казахстані.
Під час зустрічі Мірзоян висвітлив питання регіональної стабільності та безпеки, що стосуються Вірменії. Він торкнувся ключових останніх подій щодо врегулювання відносин між Вірменією та Азербайджаном, зокрема, підписання мирного договору.
Служба національної безпеки Вірменії запобігла “спробі узурпації влади шляхом збройного перевороту”. Про це повідомляє News.am з посиланням на заяву Слідчого комітету Вірменії.
У СК стверджують, що в підготовці перевороту брали участь п’ятеро громадян Вірменії, двоє колишніх мешканців Нагірного Карабаху та “люди, особи яких ще не встановлено”.
За версією слідства, протягом 2024 року вони завербували громадян Вірменії та мешканців Нагірного Карабаху, яким пообіцяли платити по 220 тисяч рублів на місяць. За ці гроші завербовані мали пройти тримісячні збори в росії з метою ознайомлення з новим важким озброєнням, навчання навичок його застосування, несення бойового чергування.
У Слідчому комітеті стверджують, що завербованих відправили до Ростова-на-Дону, де вони пройшли перевірку, зокрема, за допомогою поліграфа, щоб з’ясувати їхні політичні погляди. Після цього завербованих розмістили на якійсь військовій базі “Арбат”, де вони проходили бойову підготовку.”
“Їм було сказано, що мета навчань – повернутися до Республіки Вірменія та повалити чинну владу”, – ідеться в повідомленні.
Частина завербованих відмовилася брати участь у цьому й повернулася до Вірменії, а інші підозрювані “не змогли довести до кінця злочин”.
Згідно з повідомленням СК Вірменії, трьох осіб затримано, ще чотирьох оголошено в розшук.
Повідомлення СК Вірменії прокоментував колишній найманець ПВК Вагнера Айк Гаспарян, який очолює вірменський батальйон “Арбат”. За його словами, влада Вірменії “намагається відволікти народ від якихось своїх невдач у політичному житті республіки, де вона обрала курс, що веде країну до розвалу та краху”.
Він стверджує, що його батальйон не присутній у Вірменії, це буде можливо тільки “якщо сам вірменський народ звернеться із закликом про допомогу від зовнішнього ворога”.
Як пишуть Важные истории, “Арбат” наразі входить до так званої Інтернаціональної бригади “Пятнашка”, підпорядкованої псевдо-ПВК “Редут”, що, своєю чергою, підконтрольна Міноборони рф. “Пятнашка” воює на боці “ДНР” з 2014 року під командуванням близького до кримінальних кіл абхазького найманця Ахри Авідзби. До неї традиційно входять найманці із Закавказзя та російські націонал-більшовики.
На ділі вірменський батальйон ніколи не був суто національним або етнічним формуванням. Підрозділ з’явився на гроші вірменського кримінального авторитета з Горлівки (“ДНР”) Армена Горловського (Саркісяна), який керував тітушками під час Євромайдану, визнавали в самому батальйоні. До підрозділу увійшли колишні бойовики “ДНР” із підрозділу загиблої в Горлівці 2022 року Ольги (Корси) Качури, найманці ПВК “Вагнер” і контрактники Міноборони.