У США погоджуються з постійною присутністю своїх військових у Польщі, а над відповідною стратегією працює Пентагон.
Про це повідомив Бюро міжнародної політики в канцелярії президента Польщі Марцін Пшидач за результатами зустрічі Кароля Навроцького з лідером США Дональдом Трампом у Вашингтоні.
«Є зелене світло з боку Білого дому. Таку декларацію я почув і від Марко Рубіо», – висловився Пшидач після розмови з американським держсекретарем.
Він пояснив, що остаточна форма присутності американських сил у Польщі має стати частиною ширшої стратегії, над якою уже працює Пентагон.
За словами Пшидача, таке рішення щодо військових Штати ухвалили зокрема через хороші польсько-американські відносини, «засновані значною мірою на прямих особистих відносинах» президентів Навроцького й Трампа.
Раніше в Польщі анонсували візит лідера до Вашингтона 14 червня. Там зазначали, що лідери говоритимуть «про основні питання, що стосуються польської безпеки, двосторонніх відносин та енергетично-економічного співробітництва».
Стверджується, що Навроцького до Сполучених Штатів є робочим.
«Під час заходу, звичайно, відбудуться відповідні переговори, але будуть й інші політичні розмови, про що ми скажемо в потрібний час. З президентом і з політичним середовищем у Вашингтоні», – казав очільник президентського бюро міжнародної політики Польщі Марцін Пшидач.
Міністр оборони США Піт Геґсет заявив, що НАТО має повернутися до формату «справжнього жорсткого військового альянсу» з потужними оборонними можливостями.
Про це він сказав перед початком засідання міністрів оборони країн-членів НАТО у Брюсселі, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Звертаючись до генерального секретаря НАТО Марка Рютте, Геґсет заявив, що Альянс переходить до нового етапу розвитку — «НАТО 3.0».
«НАТО 3.0 – це визнання після Холодної війни, яке має повернутися до справжнього жорсткого військового альянсу, що має реальні військові можливості, здатні стримувати тут, на континенті, та взяти на себе ініціативу в конвенційній обороні Європи», — наголосив глава Пентагону.
Він також нагадав, що під час саміту в Гаазі союзники взяли на себе низку зобов’язань щодо посилення оборонних спроможностей. За словами Геґсета, частина країн уже виконує ці домовленості, однак деяким державам ще потрібно «зробити більше».
У Брюсселі також перебуває Володимир Зеленський, який візьме участь у засіданні контактної групи у форматі «Рамштайн» та зустрічах Європейської ради.
Президент України повідомив, що проведе переговори з міністрами оборони Великої Британії та Німеччини щодо посилення оборонної підтримки України.
«Європа має бути сильною та єдиною. Саме від цього великою мірою залежить, як закінчиться ця війна», — зазначив Зеленський.
Данія восени планує розгорнути військовий батальйон чисельністю 850 солдатів у Латвії, замінивши там шведський контингент.
Про такі плани оголосив данський міністр оборони Єппе Бруус Крістенсен, його цитує Reuters.
Військовослужбовців з Данії розмістять в Латвії в рамках посилення захисту східного флангу НАТО.
“Важливо, щоб ми відіграли свою роль у стримуванні росії. Усі бачать, як розгортається ситуація, і це, очевидно, серйозна справа”, – сказав міністр журналістам після закритого брифінгу для данських парламентарів.
Європа бере на себе більше відповідальності за власну безпеку на тлі критики з боку президента США Дональда Трампа, який звинуватив європейських членів НАТО у відсутності підтримки у війні з Іраном та оголосив про часткове виведення американських військ з Німеччини.
У політичних кулуарах ходять розмови про охолодження стосунків між президентом Володимиром Зеленським та міністром оборони Михайлом Федоровим.
Як з’ясувало РБК-Україна, деякі підстави до таких розмов існують, але в оточенні і Зеленського, і Федорова заперечують конфлікт між ними.
Зокрема, троє співрозмовників видання вважають, що нещодавня критика Зеленським темпів роботи з отримання систем ППО Patriot була спрямована саме на Федорова. Хоча джерела РБК-Україна в оточенні міністра таку оцінку заперечують.
“У кулуарах в ходу й інші версії того, чому між президентом і міністром оборони пробігла чорна кішка. Від розв’язаної проблеми з “бусифікацією”, яка, як і раніше, генерує нові неприємні для влади скандали, до відлунь “Міндічгейта”. А саме – того, що Федоров тоді був одним із комунікаторів між “центром ухвалення рішень” і антикорупційними структурами. Та й загалом, нібито вибудував із НАБУ/САП (стосунки з якими у Банкової, природно, дуже прохолодні) занадто близькі контакти”, – йдеться в матеріалі РБК-Україна “Зеленський, Буданов, Федоров: як відхід Єрмака змінив баланс сил у владі”.
При цьому співрозмовники видання і на Банковій, і в оточенні Федорова будь-який конфлікт геть заперечують.
“Президент абсолютно нормально з Федоровим спілкується, і не тільки з профільних питань, а з широкого кола тем. У Федорова є повний доступ, коли це необхідно”, – сказало джерело РБК-Україна в оточенні Зеленського.
“Зараз навіть більше довіри стало”, – підтвердив близький до Федорова співрозмовник.
При цьому в неофіційних розмовах співрозмовники визнають, що без інтриг і медійних атак навколо керівника Міноборони не обходиться. Серед причин, окрім політичних, називають боротьбу за величезні бюджети, якими розпоряджається міністерство.
“Почали переводити закупівлі на тендери, відмовлятися від непотрібних нам зараз озброєнь, різати гроші на непотрібні релокації підприємств, дублювання держзамовлень тощо. Звичайно, з’явилося дуже багато незадоволених, які почали атакувати. Але коли ми остаточно переведемо все на тендери, усі заспокояться, остаточно приймуть нові правила”, – повідомив РБК-Україна співрозмовник в оточенні Федорова.
“Михайла багато хто сприймає як конкурента. І там у МО ті ж самі проблеми – але це не проблеми самого МО, а те, що МО має вирішувати, кому давати гроші на зброю. А в когось завищені ціни, у когось зброя вже застаріла, хтось хоче більше, ніж може поставити. Тому його й атакують з усіх боків”, – додало джерело видання на Банковій.
Чи є конфлікт з Арахамією?
Деякі співрозмовники РБК-Україна окремо виділяли протистояння між Федоровим і головою фракції СН Давидом Арахамією.
“Один із видимих проявів цього конфлікту – публічні атаки на Федорова і його команду “діджиталізаторів” з боку голови фінансового комітету ВР Данила Гетманцева, якого вважають близьким до Арахамії. Справа дійшла до судового позову про захист честі та гідності, який нинішній в.о. голови Мінцифри Олександр Борняков подав проти Гетманцева. Сам нардеп виклик прийняв і тепер хоче залучити до процесу ще й самого Федорова”, – йдеться в матеріалі РБК-Україна.
“Ви ж розумієте: якби президент хотів це зупинити, йому було б достатньо один раз зателефонувати Арахамії. Але він цього не робить, хоча про все в курсі”, – сказав РБК-Україна один із впливових нардепів у Раді.
“Система почала “жерти” Федорова, як колись зжерла багатьох інших”, – додав його колега по “Слузі народу”.
“Те, що атакують Михайла, не означає, що президент це почав і що президент це підтримує”, – відповів на ці закиди співрозмовник РБК-Україна в оточенні Зеленського.
Разом з тим, джерела видання в оточенні Федорова наполягають, що навіть якщо якісь атаки з боку Арахамії раніше і мали місце, то зараз між двома президентськими топменеджери все гаразд, і спілкуються вони навіть тісніше, ніж раніше.
Федоров і кадрові військові
“Ще одна лінія напруги, яку причетні навіть особливо не намагаються приховувати – між Федоровим і кадровими військовими на чолі з головкомом Олександром Сирським. Те, що такий конфлікт після призначення нового глави Міноборони майже неминучий, можна було передбачити й без жодних політичних інсайдів: надто вже різний бекграунд, спосіб мислення, та й банальна різниця у віці між тими ж Федоровим і Сирським”, – йдеться в матеріалі РБК-Україна.
“Коли Федорова тільки призначили в Міноборони, він запропонував президенту змінити головкома. Серед запропонованих ним кандидатур був Андрій Білецький, Михайло Драпатий. Ігоря Оболенського пропонувалося призначити начальником Генштабу. Президент тоді відмовився змінювати головкома, тому що Сирський його в усьому влаштовує і він йому довіряє”, – зазначив один зі співрозмовників видання. Його слова підтвердили ще два джерела РБК-Україна.
Водночас у Федорова заперечують, що новий міністр оборони приходив з ідеями заміни головкома, наприклад, на Білецького. Але визнають, що з Сирським у них різне бачення того, як треба вести війну.
“Головком же воює так, як завжди воював. А результати стали кращими – якраз через наші дії з відключення росіянам “Старлінків”, забезпечення міддл- і дип-страйків, які руйнують росіянам логістику й економіку тощо”, – сказав виданню співрозмовник в оточенні міністра.
Серед інших озвучуваних джерелами РБК-Україна у військових колах закидів на адресу голови Міноборони – нібито “перегин” на користь закупівель дронів на шкоду артилерійським снарядам, а також намагання Федорова “заходити “на поле” ЗСУ”.
У п’ятницю представники Пентагону заявили, що виводять 5 000 військовослужбовців із Німеччини та передислокують їх до США та на інші позиції за кордоном.
Шон Парнелл, речник Пентагону, заявив, що виведення військ буде завершено протягом наступних шести-дванадцяти місяців.
“Це рішення ухвалено після ретельного аналізу розстановки сил міністерства в Європі та з урахуванням вимог театру військових дій і умов на місцях”, – сказав він.
Міністерство оборони – особливо під час обох термінів президентства Трампа – вже кілька разів розглядало можливість зменшення військової присутності в Німеччині. Але високопосадовці з питань оборони непублічно дали зрозуміти, що хочуть, щоб цей крок сприймався як покарання для Німеччини, чиї нещодавні коментарі щодо війни США в Ірані роздратували Трампа.
Міністерство оборони також скасовує план, розроблений за адміністрації Байдена, щодо розміщення в Європі артилерійського підрозділу, оснащеного ракетами.
Ці кроки повернуть чисельність американських військ у Європі до рівня 2022 року, до того, як Росія розпочала війну в Україні, заявили посадовці, які висловилися на умовах анонімності, щоб обговорити процес планування.
У п’ятницю, оголошуючи це рішення, високопосадовець Пентагону заявив, що нездатність Німеччини долучитися до військових зусиль проти Ірану розчарувала Сполучені Штати, а риторика країни була недоречною та некорисною.
Це оголошення та критика Німеччини свідчать про зміну позиції представників Пентагону, які нещодавно хвалили зусилля Німеччини щодо збільшення військових витрат та перебрання на себе більшого тягаря підтримки України.
Навіть якщо Пентагон виведе 5 000 військовослужбовців з Німеччини, у цій країні все одно залишиться друга за чисельністю американська військова присутність у світі – понад 30 000 осіб, поступаючись лише Японії.
Представники міністерства оборони заявляють, що США покладаються на свої бази в Німеччині для проведення багатьох операцій на Близькому Сході, в Європі та Африці.
Війна з Іраном це чітко продемонструвала. Багато американських військових, евакуйованих з баз на Близькому Сході, які стали мішенями Ірану, були переведені до Німеччини. Також багато поранених у війні американських військових було доставлено до Німеччини – у Регіональний медичний центр Ландштуль поблизу авіабази Рамштайн – для лікування.
Штаб-квартири Африканського та Європейського командування Збройних сил США також розташовані в Німеччині.
Представники Міністерства оборони заявили, що скорочення не матиме прямого впливу на Ландштуль або інші медичні заклади в Німеччині, де американські військові отримують медичну допомогу.
Речник МЗС Георгій Тихий зіронізував, що на заході не вистачає 6000 військових КНДР, вбитих на чужій війні.
У Північній Кореї військові, які воювали проти України на Курщині, пройшли маршем під російським триколором. На парад північнокорейських військ відреагував речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий в соцмережі Х у п’ятницю, 27 лютого.
“Вони можуть виглядати гордими, але пишатися нічим. У цій пропагандистській шараді бракує щонайменше 6000 північнокорейських солдатів, які не марширували того дня в Пхеньяні. Вони загинули в незаконній війні агресії за вісім тисяч кілометрів, до якої вони не мали жодного стосунку”, – написав дипломат.
Речник МЗС зазначив, що вкрай важливо, аби увесь світ усвідомив, що північнокорейський диктатор Кім Чен Ин “не постачає це гарматне м’ясо” безкоштовно, натомість він отримує конкретну та небезпечну підтримку від очільника Кремля Володимира Путіна.
“Ми вважаємо, що це має непокоїти кожну країну Індо-Тихоокеанського регіону, і підтверджуємо готовність України тісно співпрацювати задля протидії спільним безпековим загрозам, що виникають через поглиблення співпраці між Москвою та Пхеньяном”, – заявив Тихий.
Союзники України у майбутньому повинні розмістити свої контингенти ближче до бойових дій, найкраще – на першій лінії.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський, повідомляє РБК-Україна з посиланням на AFP.
“Франція і Британія можуть виділити по бригаді. В нашому розумінні це до 5 тисяч чоловік. Також є сигнали від інших деяких держав, які будуть готові посилити Україну своїм контингентом. Ближче до лінії фронту ми хотіли б бачити (іноземний – ред.) )контингент”, – зазначив Зеленський.
За його словами, умовно кажучи, поляки не підтверджували свою присутність, але якби Польща запропонувала свою присутність у Львові, то Україні це не потрібно.
“Краще тоді, щоб Польща надавала свою логістику для літаків, для ППО, з сусідніх держав могли б збивати ворожі повітряні цілі. Безумовно, на першій лінії ніхто не хоче стояти. Але українці хотіли б, щоб поруч з нами стояли наші партнери. Це логічно,” – додав глава держави.
Велика Британія планує спрямувати 200 млн фунтів стерлінгів ($268 млн) на підготовку своїх військових для можливого розгортання в Україні у разі підписання мирної угоди.
Про це заявив міністр оборони Британії Джон Гілі, повідомляє РБК-Україна.
За словами Гілі, кошти підуть на підготовку британських військ, щоб вони могли розпочати розгортання “з першого ж дня” після укладення мирної угоди.
Окрім цього, міністр повідомив, що вже у січні Британія запускає виробництво нових ракет-перехоплювачів для протидії російським дронам-камікадзе типу “Шахед”. За його словами, у виробництві використають українську інтелектуальну власність у поєднанні з сучасними британськими технологіями.
Гілі наголосив, що ракети постачатимуть Україні тисячами щомісяця. За його словами, це має допомогти Україні як у поточній боротьбі, так і в забезпеченні тривалого миру.
Міністр оборони також відреагував на нічну атаку РФ по Києву, внаслідок якої багато житлових будинків залишилися без світла, води та тепла. Він зазначив, що сильні морози лише підкреслюють необхідність подальшого посилення підтримки України з боку союзників.
Чотири країни Європи вже готові відправити війська в Україну після завершення війни. Мова йде про Францію, Німеччину, Туреччину та Велику Британію.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк в інтервʼю Новини.LIVE.
За його словами, партнери повинні долучитися до стримування Росії та надіслати миротворчі контингенти. Україна не збирається нести цей тягар виключно на своїх плечах.
Подоляк додав, що Франція, Туреччина, Німеччина та Британія вже сказали чітке “да” щодо питання розміщення військ. Інші країни думають.
“Виникає питання, хто буде фінансувати все? Хто буде присутній для того, щоб інтегрувати все в єдину систему і хто буде модерувати процеси стримування Росії? І тоді виникає питання, що тут мають бути присутні представники інших країн, які в цьому зацікавлені”, – зазначив він.
За словами Подоляка, в кожної з країн є свій інтерес. Туреччина, наприклад, хоче унеможливити той варіант, за якого російський режим створює в акваторії Чорного моря безпекові, економічні та бізнесові проблеми.
“Взагалі ця війна приведе до тотального переформатування європейського простору. Україна буде максимально швидко рухатися в європейському напрямку. А Європа буде переосмислювати стиль життя, в якому вони сьогодні живуть. Він буде більш аскетичний, мілітарний і антиросійський“, – спрогнозував радник ОПУ.
[type] => post [excerpt] => Чотири країни Європи вже готові відправити війська в Україну після завершення війни. Мова йде про Францію, Німеччину, Туреччину та Велику Британію. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1766759100 [modified] => 1766756547 ) [title] => У Зеленського назвали країни, які готові відправити війська в Україну після війни [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=173409&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 173393 [uk] => 173409 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 173394 [image] => Array ( [id] => 173394 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/mihajlo-podoljak-796960.jpg [original_lng] => 24450 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/mihajlo-podoljak-796960-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/mihajlo-podoljak-796960-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/mihajlo-podoljak-796960.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/mihajlo-podoljak-796960.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/mihajlo-podoljak-796960.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/mihajlo-podoljak-796960.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/mihajlo-podoljak-796960.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 832 [_thumbnail_id] => 173394 [_edit_lock] => 1766749348:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 601406948002 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 9 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Спецтема [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 1134 [1] => 612 ) [tags_name] => Array ( [0] => військові [1] => Володимир Зеленський ) ) [9] => Array ( [id] => 173402 [content] =>
Президент Фінляндії Олександр Стубб підписав поправку до закону про підвищення максимального віку призовників до 65 років, повідомив міністр оборони країни Антті Хякканен, пише Index.
Портал пояснив, що поправка, яка подовжує строк служби в резерві на 15 років для рядових солдатів і на 5 років для офіцерів та унтер-офіцерів, набуде чинності 1 січня 2026 року. За словами очільника міністерства оборони, прийняте рішення надасть фінській армії та прикордонній службі більшу свободу дій для призначення людей на ключові посади в надзвичайних ситуаціях, незалежно від їхнього звання.
«Протягом п’ятирічного перехідного періоду кількість резервістів збільшиться на 125 тисяч осіб. До 2031 року вона сягне одного мільйона. Цей крок, разом з іншими оборонними заходами, свідчить про те, що Фінляндія серйозно ставиться до своєї безпеки як зараз, так і в майбутньому», – підкреслив Антті Хякканен.
Фінляндія приєдналася до НАТО у 2023-му, через рік після початку російсько-української війни, тим самим подвоївши спільну з росією ділянку кордону західного оборонно-військового альянсу. У відповідь на це Москва попередила свого сусіда про серйозні військові та політичні наслідки приєднання. За даними Index, нинішній крок Фінляндії свідчить про те, що на старому континенті закінчилися спокійні дні. Майже щодня європейські лідери нагадують про необхідність підготовки до війни з росією.
Європейські члени НАТО домовилися до 2035 року збільшити свої витрати на оборону до 3,5%, нагадує Index. Крім того, на порядку денному постійно стоїть питання про призовну службу: 5 грудня Німеччина прийняла законопроєкт про підготовку до неї, а в Бельгії, Нідерландах та Франції дедалі частіше говорять про добровільну військову службу.
Крім того, раніше було прийнято рішення про виділення додаткових 1,5% на зміцнення відповідної інфраструктури, що може допомогти протистояти гібридним атакам росії, додає портал.
