Європейським країнам буде непросто зібрати 25 тисяч військовослужбовців для участі в місії зі стримування в Україні. Причина – хронічна нестача особового складу і недостатнє фінансування армій.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на британську газету The Times.
Видання The Times отримало доступ до рідкісних обговорень між міністрами оборони та військовими главами країн Європи. На зустрічах обговорювали план створення „коаліції рішучих” – добровольчого контингенту, який у разі укладення мирної угоди мав би бути направлений в Україну.
Начальник штабу оборони Великої Британії адмірал Тоні Радакін закликав зібрати контингент чисельністю до 64 тисяч військовослужбовців. Лондон висловив готовність надати до 10 тисяч осіб.
На наступних зустрічах у Брюсселі міністри оборони європейських країн визнали, що навіть зібрати 25 тисяч осіб буде вкрай складно. Одне з джерел зазначило, що такі цифри можуть бути лише стимулом для спільної роботи, але поки що виглядають нереалістично.
Згідно з Times, Велика Британія і Франція тепер схиляються до відправки інструкторів і навчальних підрозділів на захід України, а не повноцінного багатонаціонального сухопутного контингенту.
Союзники тепер роблять ставку на:
навчання українських військ,
переозброєння ЗСУ,
забезпечення захисту з повітря і моря.
Вони уникають розміщення військ поблизу лінії фронту або об’єктів критичної інфраструктури.
На зустрічі 10 квітня міністри висловлювали стурбованість амбіціями Лондона. Наприклад, литовський міністр оборони Довіле Сакалієне прямо сказала:
„У Росії 800 000 військових. Якщо ми навіть не можемо зібрати 64 000, значить, ми дійсно слабкі”.
Її виступ був охарактеризований учасниками як „різкий, але надихаючий”.
Союзники вказали, що для підтримки контингенту чисельністю 64 тисяч осіб буде потрібно до 256 тисяч військовослужбовців з урахуванням ротації.
Це викликає скепсис, особливо на тлі поточних обмежень:
Естонія і Фінляндія бояться ослаблення власної оборони,
Польща, Іспанія та Італія відмовилися від відправки солдатів,
Німеччина і Фінляндія виступили проти, хоча Берлін не виключає участі повністю.
Обговорення також підкреслили глибоку залежність Європи від США в питаннях стримування Росії. Один з учасників запропонував використовувати сили спецпризначення, оскільки для їхнього розгортання не потрібне парламентське схвалення.
Проблеми британської армії
Джерела зазначили, що британська армія стикається:
зі скороченням чисельності,
нестачею артилерії,
логістичними проблемами – зокрема залежністю від американських вантажівок і обладнання.
Що буде замість контингенту
Згідно з поточними планами:
Велика Британія і Франція розмістять військових інструкторів у Західній Україні;
вони не охоронятимуть ключові об’єкти або не вестимуть бойових дій;
головним акцентом стане підготовка українських сил і стратегічне планування на випадок загострення.
Заява Міноборони Британії
„Просунуті оперативні плани в рамках коаліції рішучих тривають: як на суші, так і на морі та в повітрі. Ми також нарощуємо підтримку України і водночас підтримуємо зусилля з мирного врегулювання, оскільки незаконне вторгнення Путіна триває”, – заявили в британському Міноборони.
Хорватський парламент у п’ятницю відхилив пропозицію про приєднання країни до місії ЄС на підтримку українських військових (EUMAM).
Про це повідомляє Reuters.
У голосуванні брали участь 107 із 151 депутата парламенту Хорватії. З них 97 проголосували „за”, десять – висловилися проти.
Оскільки раніше про відмову схвалити участь у місії EUMAM заявив президент Хорватії Зоран Міланович, відомий своїми симпатіями до рф, для його затвердження парламентом потрібна була більшість у дві треті голосів.
Хорватські опозиційні депутати заявили, що не хочуть ставати заручниками політичних розбіжностей вищого керівництва країни і заявили, що конституція не передбачає голосування парламенту з питань, які зазвичай затверджуються президентом за погодженням з урядом.
Натомість прем’єр Хорватії Андрей Пленкович, який ініціював голосування в парламенті, відкинув критику, заявивши, що участь Загреба у військовій місії ЄС „є лише послідовним, принциповим і раціональним рішенням Хорватії, що відповідає її національним інтересам”.
Як писали хорватські медіа, Хорватія у межах місії, найімовірніше, мала пропонувати свій досвід підготовки у сфері тактичної медицини, створення оборонних укріплень, встановлення мінних загороджень та розмінування. Передбачалося, що протягом двох років на хорватській території пройдуть підготовку до 100 українських військовослужбовців.
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Країни Європейського союзу у понеділок затвердять рішення про початок роботи тренувальної місії для військових Збройних сил України.
Про це заявив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель перед засіданням Ради у закордонних справах.
„Сьогодні важливе рішення щодо початку навчальної місії для української армії. Як ви знаєте, ми в рекордні терміни вирішили започаткувати цю місію і вона почне працювати вже за пару тижнів”, – сказав Боррель.
За його словами, місія буде розміщуватися в Польщі і багато країн запропонували свою участь у місії, яка передбачає тренування приблизно 50 тисяч українських військових.
„Ми маємо продовжувати підтримку України як військову, так і економічну, посилюючи тиск на Росію. Ми обговоримо обсяг нашої військової допомоги, який більший, ніж повідомляють деякі ЗМІ”, – додав Боррель.
Раніше повідомлялося, що Місія EUMAM Ukraine діятиме на території країн-членів ЄС та матиме Оперативний штаб у Брюсселі з метою забезпечення загальної координації на стратегічному рівні. Командувачем місії буде віцеадмірал Ерве Блежан, директор Сил військового планування та проведення операцій (MPCC).
Мандат місії спочатку триватиме два роки, а фінансовий орієнтир загальних витрат на цей період становитиме 106 700 000 євро.
Місія забезпечуватиме координацію з двосторонніми заходами держав-членів на підтримку України, а також з іншими міжнародними партнерами, і буде відкритою для участі третіх держав.
