Глава МЗС України Андрій Сибіга заявив, що диктатор рф Володимир Путін змарнував можливість вийти з провальної війни, відмовившись від пропозиції президента України Володимира Зеленського про прямі мирні переговори.
Про це він заявив у пості у соцмережі Х.
За словами Сибіги, відмова Путіна – це погана новина для росіян, оскільки ситуація для росії буде тільки погіршуватися.
„Втрати на полі бою зростатимуть. Невдачі ставатимуть дедалі принизливішими. Економіка буде все глибше занурюватися в рецесію. Буде втрачено більше робочих місць, податки зростатимуть, а інфляція вдарить по найбільш вразливих верствах населення”, – написав міністр.
Також він додав, що в рф уже немає безпечних місць, які могли б бути „звільнені від довгострокових санкцій України” (йдеться про удари). І інтенсивність атак продовжуватиме зростати.
Крім цього, міжнародний тиск теж не ослабне, а буде тільки посилюватися, включно з використанням заморожених активів, заборонами на поїздки і неминучою відповідальністю за злочини.
Сибіга наголосив, що все це буде лише тому, що „фанатик у Кремлі хоче залишитися при владі за будь-яку ціну” і готовий пожертвувати майбутнім своєї країни, занапастивши життя мільйонів людей „заради своїх божевільних помилок”.
„Усе це тому, що він не хоче визнати просту істину: він ніколи не досягне своїх цілей на полі бою, і йому краще відмовитися від своїх наївних сподівань на швидкий крах України, ослаблення підтримки з боку партнерів або зниження тиску на росію”, – ідеться в публікації.
Резюмуючи очільник МЗС України наголосив, що росії все одно доведеться ухвалити дипломатичне рішення, однак умови будуть набагато гіршими.
„Відмова Путіна від миру має призвести до значного посилення міжнародного тиску на росію та підтримки України”, – підсумував він.
Російський диктатор Володимир Путін не хоче миру і знову обирає продовження війни.
Про це заявляє український президент Володимир Зеленський.
„На жаль, російська сторона знову обирає війну – всі почули сьогоднішню відповідь. Слабка відповідь. Він просто не хоче закінчувати війну. Думаю, що багатьох у світі ця відповідь розчарувала”, – сказав глава держави.
Президент наголосив, що диктатор нічого не хоче змінювати і не хоче визнати, що ця війна „подобається тільки йому й тим, хто тягне з нього гроші” і всі вони „сьогодні були дуже усміхнені”.
„Значить, грошей у росії має стати менше, а тиску на росію – більше”, – підкреслив президент України.
Президент США Дональд Трамп любить швидкі військові та дипломатичні перемоги, однак зараз він зайшов у глухий кут на міжнародній арені. Про це пише The New York Times.
Видання нагадує, що Трамп до початку своєї другої каденції вихвалявся, що закінчить війну в Україні протягом 24 годин. Однак через шістнадцять місяців після складання присяги він рідко згадує про це.
А державний секретар Марко Рубіо нещодавно поскаржився, що “втомився витрачати час” на нескінченні переговори. Він також припустив, що був би щасливий, якби якась інша країна захотіла втрутитися та зіграти цю роль.
Росіяни, своєю чергою, також дали зрозуміти, що вони втомилися від періодичних візитів спеціального посланника президента Стіва Віткоффа та зятя пана Трампа Джареда Кушнера.
Як повідомили виданню люди, знайомі з переговорами, РФ хоче стабільного дипломатичного процесу з робочими групами та регулярними зустрічами. Також Москва хоче, аби Вашингтон відправив до неї свого посла.
Крім України, Трамп також стикається зі складнощами у війні проти Ірану. Адже навіть якщо сторонам вдасться домовитися про відкриття Ормузької протоки, Іран все одно залишить майбутнє ядерної та ракетної програм на тому ж рівні, який був перед початком війни. На думку аналітиків медіа, Іран розуміє небажання Трампа відновлювати бойові дії і тому може розтягнути переговори на місяці або роки, як це було з попередніми адміністраціями.
Також серед проблем Трампа є Сектор Гази. Президент США з ентузіазмом розповідав про план із 20 пунктів, який починався з роззброєння ХАМАС, створення міжнародних стабілізаційних сил і, зрештою, перетворення Гази на “блискучу територію скляних офісних веж і приморських курортів”. Однак минуло вісім місяців, і нічого особливо не змінилося.
“Можливо, все це є неминучим результатом того, що президент з величезними амбіціями стикається з цегляними стінами глобальних реалій. Можливо, це результат надмірних зусиль, оскільки пан Трамп, натхненний успіхом своїх перших двох військових авантюр в Ірані та Венесуелі, вважає, що для американських військових немає завдання, яке було б надто складним”, – пише NYT.
Водночас журналісти відзначають, що Трамп ніколи не славився своїм вмінням доводити справи до кінця. Він, зокрема, любить заявляти про те, скільки воєн йому вдалося закінчити. Однак навряд він буде зважати, якщо будь-який з цих конфліктів відновиться. Єдине, де Трамп частково визнав, що він недооцінив складність проблеми, є війна в Україні.
“У мене були випадки, коли я вже готував Путіна, а Зеленський не хотів укладати угоду, що мене шокувало. Потім у мене були випадки, коли все було навпаки. Я думаю, що зараз вони обидва хочуть укласти угоду, але ми це ще дізнаємося”, – сказав Трамп у січні, в інтервʼю для The New York Times.
Протягом майже п’яти місяців з того часу Трамп неодноразово передбачав близькість угоди, і неодноразово вона зривалася. І зараз Україна почувається більш впевненою, зазначають журналісти.
На думку експертів, однією з проблем переговорів щодо України було те, що в адміністрації Трампа покладалися на епізодичні телефонні дзвінки чи візити спеціальних посланців, без щоденної участі традиційної дипломатії для підтримки переговорів.
“Цей конфлікт дозрів для завершення. Настрій у Москві змінився. Поле бою змінилося: українці заморозили лінію фронту. Економічні проблеми в Росії наростають, і наростає певне політичне невдоволення. Розмови всередині Кремля ведуться на тему: “Як нам представити це як перемогу?”, – зазначив Томас Грем, американський дипломат з великим стажем, який служив у Москві до розпаду Радянського Союзу та керував стратегічним діалогом з Кремлем за часів адміністрації Джорджа Буша-молодшого.
Водночас він додав, що для цього потрібен переговорний процес, якого наразі немає. За словами Грема, для цього необхідно зробити сам процес більш інституціоналізованим, а не покладатися на відправку кількох посланців до Путіна.
Глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що ЄС слід враховувати ризик ескалації з боку росії. За її словами, Москва зберігає свої стратегічні цілі і може спробувати змінити баланс безпеки в Європі.
Про це йдеться у публікації The Wall Street Journal.
У Європі фіксують зростання загроз і риторики Москви
На тлі масованих ударів по Києву в європейських столицях посилюються побоювання, що Володимир Путін може спробувати розширити конфлікт за межі України.
За даними західних медіа, останніми тижнями росія посилила жорсткі заяви на адресу країн Балтії, включно з погрозами щодо Латвії, яку звинувачували в розміщенні українських операторів безпілотників. У Ризі ці звинувачення відкидають.
Також повідомлялося, що російське Міноборони публікувало дані про компанії в кількох європейських країнах, які нібито беруть участь у виробництві дронів спільно з Україною, попереджаючи про можливі наслідки та ескалацію в разі продовження військової підтримки Києва.
У ЄС говорять про ризик перевірки НАТО
Європейські чиновники у сфері безпеки допускають, що Москва може спробувати перевірити єдність НАТО, обравши обмежені цілі – від країн Балтії до об’єктів альянсу в Балтійському регіоні та Арктиці.
Міністр оборони Швеції Пол Йонсон зазначив, що ситуація з безпекою в Європі погіршилася за останні два роки, а росія почала активніше використовувати гібридні методи, переходячи до більш ризикованих дій.
За його словами, європейським країнам необхідно посилювати стримування та оборонні можливості для протидії цим загрозам.
США та внутрішні ризики Європи посилюють невизначеність
У публікаціях наголошується, що заяви про можливе скорочення американської військової присутності в Європі та політичні сигнали зі США можуть послабити стримувальний фактор НАТО.
На цьому тлі в ЄС побоюються, що росія може сприйняти ситуацію як можливість для посилення тиску.
Європейські політики також попереджають про зростання внутрішньої нестабільності в ЄС, пов’язаної з економічними наслідками війни та енергетичними питаннями.
У ЄС вважають, що стратегія росії не змінилася
Міністр Франції у справах Європи Бенжамін Хаддад наголосив, що росія, як і раніше, прагне змінити архітектуру безпеки на континенті, а тому Європа повинна продовжувати підтримку України і посилювати оборонні програми.
Водночас у західних розвідках зазначають, що прямих ознак підготовки Росії до нападу на країни НАТО поки що немає.
Однак експерти попереджають, що подальший розвиток конфлікту залежить від ресурсів Москви та внутрішнього тиску.
За оцінками розвідки, російська армія зазнає значних втрат, що в перспективі може поставити Кремль перед вибором між продовженням поточної стратегії та додатковою мобілізацією.
Україна і ЄС: війна дронів змінює характер фронту
Окремо наголошується, що бойові дії все більше зміщуються в бік безпілотних технологій. Це створює “зону ураження”, де традиційна лінія фронту фактично втрачає колишнє значення, а війна набуває нового технологічного характеру.
[type] => post [excerpt] => Глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що ЄС слід враховувати ризик ескалації з боку росії. За її словами, Москва зберігає свої стратегічні цілі і може спробувати змінити баланс безпеки в Європі. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1779962040 [modified] => 1779924843 ) [title] => У ЄС заявили про ризик розширення війни росією за межі України [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=187485&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 187475 [uk] => 187485 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 187476 [image] => Array ( [id] => 187476 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/legvedelem-6.jpg [original_lng] => 41388 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/legvedelem-6-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/legvedelem-6-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/legvedelem-6.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/legvedelem-6.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/legvedelem-6.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/legvedelem-6.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/legvedelem-6.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 311 [_thumbnail_id] => 187476 [_edit_lock] => 1779914185:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 953838813001 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 2060 [1] => 51 [2] => 13 [3] => 37 [4] => 977086 [5] => 43 [6] => 19 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Новини [2] => Новини дня [3] => Світ [4] => Світ [5] => Статті [6] => Терміново ) [tags] => Array ( [0] => 53343 [1] => 215 ) [tags_name] => Array ( [0] => війна в Україні [1] => ЄС ) ) [4] => Array ( [id] => 187400 [content] =>
У Росії спостерігається очевидна зміна настроїв, зазначає Каупо Росін, керівник естонської зовнішньої розвідки. Настрої особливо погані у Кремлі.
«Я вже не чую розмов про повну перемогу, — сказав він у інтерв’ю CNN. – Люди розуміють, що на полі бою в Україні ситуація для росіян складається не надто добре».
Він також назвав термін, коли нинішня ситуація може змінитися: «Можливо, ми знаходимося за чотири-п’ять місяців від того моменту, коли росіяни вже не зможуть вести переговори з позиції сили».
Путін уже не може набрати достатньо добровольців
За словами Росіна, росіяни втрачають на полі бою більше людей, ніж можуть набрати за нинішніх обставин. Він натякає, що досі війська Путіна набирали переважно добровольців, призов практично не проводився.
Однак для ескалації ситуації в Україні росіянам знадобиться «значно більше особового складу». Єдиною можливістю для цього є принаймні часткова мобілізація, як це сталося у вересні 2022 року.
Внутрішня стабільність Росії на межі
Але саме це і спричинить проблеми з точки зору стабільності в Росії. «Ми знаємо, що вони дуже переймаються внутрішньою стабільністю», — сказав керівник розвідки. Окрім нестачі кадрів у збройних силах, чоловіків бракує й на економічних робочих місцях.
Крім того, солдати, які повертаються з фронту, часто приносять із собою проблеми. «Те, що вони привозять додому, — це насильство, нестабільність, психологічні проблеми та злочинність, — сказав Росін. – Це вже зараз впливає на російське населення».
З Росії надходять постійні повідомлення про насильницькі зловживання з боку солдатів, що повертаються. Навіть злочинці, які отримали помилування за службу на фронті, часто створювали проблеми. У деяких випадках помилувані вбивці скоювали нові злочини вдома, в Росії.
Проте він не бачить революції на російських вулицях у найближчому майбутньому. «Але іноді такі системи зсередини дуже порожні. І якщо щось трапиться, це відбудеться дуже швидко. Тоді ми всі будемо здивовані».
Генсек ООН Антоніу Гутерріш прокоментував заяву Кремля про плани завдати ударів по українських оборонних підприємствах та центрах ухвалення рішень у Києві. Він заявив, що “глибоко стурбований” коментарями Москви, пише Reuters.
Гутерріш нагадав, що російська заява з’явилася після повідомлень про атаку українського безпілотника по будівлі коледжу та гуртожиток в окупованому Старобільську на Луганщині. Генштаб ЗСУ вказував, що тоді атакували один зі штабів російського підрозділу “Рубікон”.
“Ми засудили напад на школу, як ми засуджуємо всі напади на цивільне населення та цивільну інфраструктуру, де б вони не відбувалися… Зараз, як ніколи раніше, вкрай важливо уникати будь-якої ескалації конфлікту, який вже завдав руйнівних втрат серед цивільного населення, і який ризикує зробити пошуки миру ще більш віддаленими, продовжуючи страждання людей”, — заявив Гутерріш.
Президент Франції Еммануель Макрон у першій з 2022 року телефонній розмові з білоруським диктатором Олександром Лукашенком застеріг Мінськ від втягування у війну, розв’язану Росією проти України.
Про це повідомило у неділю, 24 травня, швейцарське видання Le Temps з посиланням на джерела, наближені до Макрона.
За словами співрозмовників видання, президент Франції закликав Лукашенка утриматися від будь-яких дій, що могли б призвести до участі Білорусі в діях російських агресорів в Україні.
NEW: Belarus President Alexander Lukashenko says the country is shifting to a rotational mobilisation model, calling up selected military units in cycles to prepare them for possible war scenarios, including what he described as a potential "ground operation."
Seems like we need to prepare for a WW3, especially Europe, Especially Poland and the neighbors.
Belarusian dicktator Lukashenko announced that the country is launching “targeted mobilizations," and Belarus is preparing for war. pic.twitter.com/5jva2R7PVd
Президент США Дональд Трамп підтвердив, що під час зустрічі із китайським колегою Сі Цзіньпіном у Пекіні обговорював російсько-українську війну.
По закінченню візиту до китайської столиці 15 травня журналіст запитав, чи підіймалась на зустрічі лідерів питання України, на що Трамп відповів ствердно.
“Ми говорили про те, що хотіли б, аби це питання було вирішене. До вчорашнього вечора все виглядало добре, але вчора ввечері вони зазнали серйозного удару. Тож це все одно відбудеться, але дуже шкода”, – заявив очільник Білого дому.
Один день війни з росією коштує Україні приблизно 450 млн доларів. 2026 рік може стати вирішальним для досягнення миру, однак без участі США це неможливо.
Про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив під час міжнародної безпекової конференції PISM Strategic Ark Conference.
„Близько 450 млн доларів коштує Україні один день війни. Крім того, ми платимо кров’ю солдатів. Отже, це найбільший виклик для нас, бо ми платимо найвищу ціну”, – сказав Сибіга.
За його словами, цей рік може стати для України вирішальним у питанні досягнення миру, але потрібна участь США.
„Я не вірю, або це нереалістично досягти справжнього процесу завершення наших мирних зусиль без американської сторони. Це неможливо. Нам потрібна їхня участь, але паралельно потрібен їхній вплив і тиск на росію”, – зазначив міністр.
[type] => post [excerpt] => Один день війни з росією коштує Україні приблизно 450 млн доларів. 2026 рік може стати вирішальним для досягнення миру, однак без участі США це неможливо. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1778707680 [modified] => 1778705186 ) [title] => Один день війни коштує Україні близько 450 млн доларів, – Сибіга [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=186209&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 186193 [uk] => 186209 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 186194 [image] => Array ( [id] => 186194 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/szibiha-7.jpg [original_lng] => 22921 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/szibiha-7-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/szibiha-7-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/szibiha-7.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/szibiha-7.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/szibiha-7.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/szibiha-7.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/szibiha-7.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 503 [_thumbnail_id] => 186194 [_edit_lock] => 1778694418:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 887119546002 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 2060 [1] => 53447 [2] => 51 [3] => 13 [4] => 43 [5] => 19 [6] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Війна [2] => Новини [3] => Новини дня [4] => Статті [5] => Терміново [6] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 606004 [1] => 53343 ) [tags_name] => Array ( [0] => Андрій Сибіга [1] => війна в Україні ) ) [9] => Array ( [id] => 185932 [content] =>
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус під час візиту до Києва у понеділок попередив, що заяви правителя росії Владіміра Путіна про можливе завершення війни в Україні можуть бути черговим обманом.
Про це Пісторіус сказав на брифінгу з українським колегою Михайлом Федоровим.
Пісторіус зазначив, що Путін таким підходом намагається відвернути увагу від власної слабкості.
“Наразі він майже не може вказати на жодні територіальні здобутки, а його армія продовжує втрачати частини завойованої території. Саме тому, що Путін все ще обманює та маніпулює громадськістю, слід сказати, що наш обов’язок як партнера України – подальше зміцнення України у військовому плані”, – сказав він.
Міністр оборони Німеччини підкреслив, що якби Путін справді хотів завершити свою війну проти України, “він міг би зробити це просто вивівши свої війська” або запропонувати конкретні переговори без попередніх умов.
“Я сподіваюся, що помиляюся, коли вважаю це (заяви про близьке завершення війни. – Ред.) черговою спробою обману, але виключати цього не можна, і це, схоже, є частиною його гібридної війни”, – заявив глава Міноборони Німеччини.
Пісторіус наголосив, що під час попередніх переговорних процесів Путін неодноразово порушував домовленості.
“Щоразу, коли йшлося про переговори щодо припинення вогню чи миру, він у підсумку грав крапленими картами або поводився зовсім не так, як було погоджено чи заявлено під час переговорів”, – сказав він.
