На сторінці у власній соціальній мережі X Ілон Маск оголосив про завершення своєї роботи в адміністрації США на посаді голови департаменту урядової ефективності DOGE.
Як пише BBC, мільярдер зазначив, що дозволений законом час перебування в ролі спеціального урядового співробітника минув. Він подякував Дональду Трампу “за можливість зменшити марні витрати” та висловив переконання, що “місія DOGE з часом лише посилюватиметься, адже стане способом життя в державних установах”.
Маск суттєво скоротив залученість до державних справ останніми тижнями, а напередодні навіть дозволив собі критику на адресу Трампа через законопроєкт про зростання фінансування деяких ініціатив президента на тлі зменшення податків.
Ультраправий румунський політик Келін Джорджеску, який був оголошений переможцем першого туру президентських виборів, проте згодом втратив цей статус через скасування підсумків голосування, оголосив про припинення кар’єри у державництві.
У зверненні на своїй Facebook-сторінці Джорджеску заявив, що „не має бажання обіймати будь-яку посаду у Румунії за нинішньої ситуації”. Він також відкинув ймовірність роботи на чолі будь-якої партії, пообіцявши відмовитися від усіх можливих пропозицій заради сім’ї, яка потребує його уваги.
„Я обираю бути пасивним спостерігачем суспільного життя”, – додав Джорджеску.
Головний прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) Карім Хан, який очолює провадження щодо воєнних злочинів проти лідерів росії та Ізраїлю, тимчасово відійшов від виконання обов’язків на час розслідування звинувачень у сексуальних домаганнях.
Про це повідомляє The Washington Post з посиланням на речника МКС Фаді Ель-Абдаллу.
За словами речника, Хан, британський юрист, який очолює прокуратуру в Гаазі з 2021 року, заявив суду у п’ятницю про свій намір перебувати у відпустці до завершення внутрішнього розслідування його особистої поведінки. Ініціаторкою розслідування стала співробітниця прокуратури, яка звинуватила Хана у повторних небажаних домаганнях. За даними Washington Post, інциденти нібито відбувалися протягом року в офісі та власному будинку Хана в Гаазі, а також під час робочих поїздок до США та інших країн. Першими про них писали Wall Street Journal та Drop Site News.
Наразі заступники прокурора виконуватимуть обов’язки Хана. Його відсутність стала серйозним випробуванням для МКС: під керівництвом Хана прокуратура видала резонансні ордери на арешт Путіна та прем’єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу за воєнні злочини в Україні й Газі відповідно.
Розслідування внутрішньої служби МКС має встановити, чи існували факти сексуальних домагань, після чого суд ухвалить рішення щодо подальшої долі прокурора.
[type] => post [excerpt] => Головний прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) Карім Хан, який очолює провадження щодо воєнних злочинів проти лідерів Росії та Ізраїлю, тимчасово відійшов від виконання обов’язків на час розслідування звинувачень у сексуальних домаганнях. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1747562580 [modified] => 1747557472 ) [title] => Головний прокурор МКС Карім Хан, який видав ордер на арешт путіна, йде у відставку [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=151303&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 151193 [uk] => 151303 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 151194 [image] => Array ( [id] => 151194 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/karim-khan.png [original_lng] => 619470 [original_w] => 982 [original_h] => 497 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/karim-khan-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/karim-khan-300x152.png [width] => 300 [height] => 152 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/karim-khan-768x389.png [width] => 768 [height] => 389 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/karim-khan.png [width] => 982 [height] => 497 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/karim-khan.png [width] => 982 [height] => 497 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/karim-khan.png [width] => 982 [height] => 497 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/karim-khan.png [width] => 982 [height] => 497 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 470 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 151194 [_edit_lock] => 1747546673:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 1386304548000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 1654 [1] => 6199 ) [tags_name] => Array ( [0] => відставка [1] => суд ) ) [3] => Array ( [id] => 151214 [content] =>
Колишня посолка Сполучених Штатів в Україні Бріджит Брінк розкритикувала зовнішню політику президента США щодо України. Дипломатка підтвердила, що дії Дональда Трампа стали причиною її звільнення.
Брінк каже, що поважає право президента США визначати зовнішню політику. Однак від початку своєї каденції нова адміністрація лише чинила тиск на жертву, а не агресора.
«Таким чином, я не могла більше сумлінно виконувати політику адміністрації та вважала своїм обов’язком піти у відставку. Після майже трьох десятиліть служби нашій країні я пішла у відставку з посади нашого посла в Україні», – каже вона.
Як зазначила дипломатка, єдиний спосіб захистити інтереси США – це відстоювати демократію та протистояти автократам. За словами Брінк, мир за будь-яку ціну є умиротворенням, яке веде до більшої війни і страждань.
Експосолка наголосила, що дії США щодо російсько-української війни країни стануть сигналом союзникам та противникам Америки. Колишня посолка висловила впевненість, що путін не зупиниться в Україні, а його успіх надішле сигнал Китаю і підірве безпеку в Азії й усьому світі.
«Америка, яку я люблю, та, якій служили наші бабусі й дідусі, ніколи не стояла б осторонь і не дозволила б таким жахам статися. Або відмовилася б допомагати нашим друзям. Або заспокоювала б агресора», – додала Брінк.
Правитель Чечні Рамзан Кадиров просить про свою відставку і сподівається, що його прохання задовольнять. Про це він заявив у коментарі виданню „Чечня сегодня”.
Так, на прохання прокоментувати чутки про те, що його хочуть відправити у відставку, Кадиров заявив, що він „теж чув ці чутки”.
„Пишуть всяке різне. Я, навпаки, сам прошу, щоб мене звільнили з посади. В іншого будуть свої ініціативи, своє бачення. Сподіваюся, що моє прохання підтримають”, – заявив він.
При цьому з наведеної цитати Кадирова не зрозуміло, чи подавав він формальну заяву про відставку, або ж просто висловив таке бажання загалом.
Після того, як ця заява набула розголосу в Мережі, Кадиров зробив уточнення, яке, втім, не додало ясності.
„Багато хто не зрозумів сенс моїх слів про відставку. Я не вирішую, чи буду я залишатися на посаді глави Чечні чи ні. Так, я можу попросити або запропонувати [свою відставку]. Але як би я не говорив, як би не просив, таке рішення ухвалює тільки одна людина – наш Верховний Головнокомандувач, Президент Росії Володимир Володимирович Путін. Є наказ – я виконую”, – написав Кадиров у своєму Телеграм.
Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що йде у відставку з посади глави уряду. Крім того, його Соціал-демократична партія виходить зі складу правлячої коаліції.
Він пояснив, що рішення пов’язане з результатами першого туру президентських виборів – кандидат від коаліції Крін Антонеску посів третє місце у голосуванні та залишив гонку.
«Правляча коаліція була сформована з двома цілями: забезпечити стабільний уряд та представити кандидата, який переможе на виборах президента Румунії. Ми не досягли однієї із двох цілей. Ми вчора бачили голосування румунів, це означає, що правляча коаліція не має легітимності», – сказав Чолаку.
Він також оголосив, що СДП не підтримуватиме жодного кандидата у другому турі.
Нагадаємо, що у другий тур президентських виборів у Румунії вийшли ультраправий політик Джордже Сіміон (він набрав 40,96%) та мер Бухареста Нікушор Дан (20,99%). Голосування відбудеться 18 травня.
Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку планує подати у відставку після того, як лідер ультраправої опозиції країни Джордже Сіміон переміг у першому турі президентських виборів 4 травня, повідомляє Bloomberg із посилання на джерела.
За даними агентства, Чолаку, який очолює керівну партію соціал-демократів, може оголосити про відставку після другого туру виборів, який відбудеться 18 травня.
4 травня в Румунії відбулося голосування в першому турі повторних президентських виборів. Конституційний суд країни анулював підсумки попередніх виборів, що відбулися в листопаді 2024 року.
Після перевірки 99,90% бюлетенів у першому турі президентських виборів лідирує Джордже Сіміон. Він називає себе прихильником руху президента США Дональда Трампа «Зробимо Америку знову великою» і хоче припинити військову допомогу Україні.
Друге місце посів прозахідний мер Бухареста Нікушор-Даніель Дан, який балотувався як незалежний кандидат — 20,99%, і також проходить до другого туру. На третій позиції — представник проурядової коаліції PSD-PNL-UDMR Крін Антонеску з результатом 20,12%.
Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті подав у відставку, як повідомляє видання Politika. Причини відставки не уточнюють, однак вона сталася на тлі триваючих напружених стосунків між Косово і Сербією.
Косово, раніше автономна область у складі Сербії, в односторонньому порядку проголосило незалежність 17 лютого 2008 року. Сербія не визнала цю незалежність і продовжує вважати Косово своєю територією.
Конфлікт між етнічними албанцями і сербами в Косово загострився 1998 року, що призвело до збройного протистояння. У 1999 році після втручання НАТО і виведення югославських військ,
Косово перейшло під управління ООН. Відтоді регіон залишається предметом міжнародних переговорів і суперечок.
Біографія Альбіна Курті
Альбін Курті народився 24 березня 1975 року в Приштині. Він закінчив Університет Пріштіни за спеціальністю «комп’ютерні науки та телекомунікації». У 1997 році став віцепрезидентом студентської спілки та організатором мирних протестів проти сербської влади.
Під час конфлікту в Косово Курті був заарештований і засуджений до 15 років тюремного ув’язнення, але був звільнений 2001 року. У 2005 році заснував рух «Самовизначення» (Vetëvendosje), що виступає за повну незалежність Косова.
Уперше обійняв посаду прем’єр-міністра в лютому 2020 року, але його уряд було повалено через кілька місяців. У березні 2021 року знову став прем’єр-міністром і обіймав цю посаду до своєї відставки у квітні 2025 року.
Відставка Альбіна Курті може вплинути на подальший розвиток відносин між Косово і Сербією, а також на внутрішню політичну ситуацію в усьому регіоні.
Парламент Сербії прийняв відставку прем’єр-міністра Мілоша Вучевича. У країні дієтимчасовий уряд. Палата представників має 30 днів на обрання нового кабінету міністрів, інакшедоведеться проводити дострокові парламентські вибори.
Прем’єр-міністр Мілош Вучевич подав у відставку 28 січня. Тоді він заявив, що на посаді глави уряду хоче сприяти суспільному примиренню. Очолюваний ним кабінет міністрів був сформований 2 травня 2024 року.
Спікерка Ана Брнабич подякувала прем’єр-міністру за роботу й закрила перше засідання весняної сесії парламенту, яка розпочалася 4 березня та мала на порядку денному 70 питань.
Наразі невідомо, кого Александар Вучевич попросить сформувати уряд, оскільки президент республіки досі не обговорював кадрові рішення.
Глава держави в останні дні неодноразово попереджав: якщо новий уряд не буде обраний до встановленого терміну, то доведеться провести дострокові вибори, очікуваною датою яких є 8 червня.
У вівторок, 11 березня, між США та Україною відбулася зустріч у Джидді (Саудівська Аравія) з приводу завершення війни. Під час переговорів сторони не обговорювали відставку Володимира Зеленського.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пост журналістки Fox News Нани Саджай у соцмережі Х.
„Джерело, яке безпосередньо бере участь у переговорах між США та Україною, повідомило мені, що проведення виборів або відставка президента Зеленського не обговорювалися в Джидді”, – стверджує вона.
Зазначимо, що все почалося з того, як у лютому президент США Дональд Трамп назвав Зеленського „диктатором без виборів”. Крім того, в наступних заявах Трамп натякав на необхідність провести вибори в Україні і одного разу заявив, що рівень підтримки Зеленського в країні всього нібито 4%. Але пізніше, відповідаючи на запитання журналістів, сказав, що не пам’ятає, що називав президента України диктатором і що він загалом міг таке сказати.
