26 березня Рійгікогу (парламент Естонії) проголосував за поправки до Конституції, які позбавлять громадян Росії та Білорусі права голосу на місцевих виборах.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє ERR.
Рійгікогу підтримав пропозицію Конституційного комітету про невідкладне внесення змін до Конституції. За невідкладне внесення змін до Конституції проголосували 92 члени Рійгікогу, проти – семеро.
Рішення про спосіб внесення змін до Конституції вимагало більшості в чотири п’ятих голосів членів Рійгікогу, які брали участь у засіданні, що означало, що для ухвалення рішення необхідно було, щоб за нього проголосувало щонайменше в чотири рази більше учасників засідання, ніж проти.
У фінальному голосуванні законопроєкт про внесення змін до Конституції Естонської Республіки, ініційований 61 депутатом, був прийнятий як закон 93 голосами при семи „проти”. Для ухвалення законопроєкту про внесення змін до Конституції необхідна була більшість у дві третини голосів членів Рійгікогу, тобто щонайменше 68 голосів.
Спочатку законопроект передбачав, що у виборах до місцевих рад можуть брати участь громадяни Естонії та особи без громадянства, а також громадяни країн Європейського Союзу і НАТО. За рішенням пленарного засідання, сьогодні до закону була додана поправка, подана 55 депутатами, згідно з якою право голосу на виборах до місцевих рад для громадян третіх країн, які проживають в Естонії, а починаючи з наступних виборів – і для осіб без громадянства, буде визнано недійсним.
Згідно з поправкою, особи без громадянства все ж зможуть проголосувати на цьогорічних місцевих виборах. На думку авторів поправки, це залишить достатньо часу для осіб без громадянства, щоб подати заяву на отримання естонського громадянства, якщо вони цього бажають, і взяти участь у наступних місцевих виборах як громадяни Естонії. Крім того, поправка вилучає з проєкту виборчі права громадян країн-членів НАТО.
Таким чином, громадяни Естонії та ЄС, а також особи без громадянства можуть брати участь у виборах цього року, але починаючи з наступних місцевих виборів, участь у них зможуть брати лише громадяни Естонії та ЄС.
Згідно з чинним законодавством, окрім громадян Естонії та ЄС, у місцевих виборах можуть брати участь іноземці, які проживають в Естонії на підставі дозволу на довгострокове або постійне проживання, яким на день виборів виповнилося 16 років і постійне місце проживання яких знаходиться на території відповідної сільської волості або міста.
Наступні вибори до місцевих рад відбудуться в Естонії 19 жовтня.
Спеціальний представник президента США Дональда Трампа з Близького Сходу Стів Віткофф висловив думку, що проведення виборів в Україні нового глави держави є необхідністю.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв’ю Віткоффа скандальному медійнику Такеру Карлсону.
Так представник глави Білого дому відреагував на „компліментарні” висловлювання з боку Карлсона щодо президента України Володимира Зеленського, із повторюванням кремлівської абсурдної тези щодо начебто його „нелегітимності”, відтак нібито неможливості підписати у майбутньому потенційну угоду про мир або перемир’я.
„Ви вважаєте, що Зеленський, питання стосовно Зеленського… Я думаю є багато хорошого, що можна сказати про Зеленського… це зокрема хоробрість, якою я захоплююся… я думаю українські військові відважні, приречені, бо вони борються зі значно більшою країною… і це не буде перемогою, але поведінка доблесна… але російська позиція – він „не обраний”, і ми не можемо підписати жодну угоду з ним. Ви думаєте будуть вибори в Україні?” – сказав медійник.Play Video
На це Віткофф висловив переконання, що вибори в Україні будуть проведені.
„Так, вони будуть. Вони на це погодилися. В Україні будуть вибори. І я погоджуюся з тобою, я думаю, Зеленський робить усе можливе”, – заявив він.
При цьому спецпредставник Трампа додав, що погоджується зі співрозмовником щодо українського президента.
Він також висловив думку, що Зеленський перебуває у досить складному становищі, позаяк протистоїть країні з ядерною зброєю, населення якої в 4 рази перевищує Україну.
На переконання Віткоффа, для Зеленського зараз „найкращий час” для того, щоб „завершити угоду”, яку президент США Дональд Трамп міг би виконати.
Спецпредставник глави Білого дому фактично підтримав чергові умови російської сторони, від яких начебто залежить готовність домовитися про мир. Серед інших озвучених Кремлем бажань – це проведення виборів нового президента в Україні, в якій діє воєнний стан через російську агресію.
[type] => post
[excerpt] => Спеціальний представник президента США Дональда Трампа з Близького Сходу Стів Віткофф висловив думку, що проведення виборів в Україні нового глави держави є необхідністю.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1742650380
[modified] => 1742646273
)
[title] => Віткофф висловився про вибори в Україні і час для Зеленського «завершити угоду» щодо миру
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=145457&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 145448
[uk] => 145457
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 145449
[image] => Array
(
[id] => 145449
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/witkoff.jpeg
[original_lng] => 69348
[original_w] => 786
[original_h] => 458
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/witkoff-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/witkoff-300x175.jpeg
[width] => 300
[height] => 175
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/witkoff-768x448.jpeg
[width] => 768
[height] => 448
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/witkoff.jpeg
[width] => 786
[height] => 458
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/witkoff.jpeg
[width] => 786
[height] => 458
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/witkoff.jpeg
[width] => 786
[height] => 458
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/witkoff.jpeg
[width] => 786
[height] => 458
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 482
[_thumbnail_id] => 145449
[_edit_lock] => 1742639098:3
[_edit_last] => 3
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => whatshot
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 51
[2] => 13
[3] => 37
[4] => 43
[5] => 19
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Світ
[4] => Статті
[5] => Терміново
)
[tags] => Array
(
[0] => 224
[1] => 8667
[2] => 876564
)
[tags_name] => Array
(
[0] => вибори
[1] => мир
[2] => Стів Віткофф
)
)
[2] => Array
(
[id] => 144989
[content] =>
Центральна виборча комісія (ЦВК) заявила, що на підставі минулорічного рішення Конституційного суду виключила голову партії «SOS Румунія» Діану Шошоаку з президентських виборів.
Пояснюючи такий крок, ЦВК нагадала: Конституційний суд у своєму рішенні № 2024/2 визнав, що переконання, поведінка та публічні заяви політикині в цьому виборчому циклі суперечать конституційним принципам і цінностям, тож виборча комісія зобов’язана забезпечити виконання цього рішення, інформує Agerpres.
Згідно із заявою, за таких обставин немає необхідності перевіряти, чи відповідає Діана Шошоаке додатковим умовам для подання своєї кандидатури.
Центральна виборча комісія також нагадала, що в жовтні минулого року Конституційний суд дискваліфікував політикиню від участі в президентських виборах, які згодом були скасовані.
Як зазначила у своєму рішенні ЦВК, президентські вибори в травні 2025 року є частиною того ж виборчого циклу, що й ті, які спочатку були заплановані на листопад – грудень 2024-го. «Аргументи, висунуті проти Діани Шошоаке в той час, усе ще залишаються чинними», – ідеться в заяві.
Діана Шошоаке – одна з п’яти кандидатів, висунення яких Центральна виборча комісія відхилила.
Голова партії «SOS Румунія» заявила, що звернеться до Конституційного суду. Пакети документів кандидати в президенти можуть подавати до Центральної виборчої комісії до півночі суботи.
Конституційний суд Румунії одностайно відхилив скаргу проросійського політика Келіна Джорджеску на заборону балотуватися на повторних виборах президента країни, що мають відбутися у травні.
Як пише BBC, служителі Феміди залишили чинним рішення центрального виборчого бюро, відповідно до якого Джорджеску не відповідає юридичним вимогам до кандидатів у глави держави через „порушення зобов’язання захищати демократію”.
Сам політик через соціальні мережі відмовився закликати прихильників до будь-яких протестів чи радикальних дій. Він попросив „продемонструвати у мирний та демократичний спосіб, що наш вибір має значення” та „зробити так, як підказує совість”, обравши іншого кандидата під час голосування.
Центральне виборче бюро Румунії ухвалило рішення, що правий популіст Келін Джорджеску не може балотуватися на повторних президентських виборах в країні у травні.
Про це повідомляє Observator, digi24.ro та Bloomberg.
Центральне виборче бюро Румунії відмовило в реєстрації кандидатури ультраправого політика Келіна Джорджеску на президентських виборах. Про це повідомив представник установи.
„Рішення виключити Георгеску з президентських перегонів 4 травня, ймовірно, посилить антиурядові настрої в Румунії і піде на користь надто правим”, – пише Bloomberg.
Румунський політик-популіст вже відреагував.
Ще один прямий удар в серце демократії в усьому світі! У мене є тільки ще одне повідомлення: якщо демократія в Румунії впаде, впаде весь демократичний світ! Це тільки початок. Це так просто! Європа тепер – диктатура, Румунія – під тиранією! – написав Джорджеску.
Лідер скасованих минулорічних президентських виборів у Румунії, ультраправий проросійський політик Келін Джорджеску офіційно висунув свою кандидатуру на президентських виборах 2025 року.
Про це повідомляє digi24.ro.
Він особисто подав заявку в ЦВК Румунії і звернувся з промовою до своїх прихильників.
Повідомляється, що з самого ранку кілька сотень прихильників Келіна Джорджеску з триколірними прапорами, зображеннями кандидата та плакатами зібралися перед штаб-квартирою ЦВК та чекали на кандидата. Сотні прихильників вигукували його ім’я.
Подавати заявку Джорджеску прибув у супроводі дружини та охоронців.
Після того, як Джорджеску з дружиною покинули ЦВК, його прихильники продовжили перебувати на вулицях, скандуючи “Свободу!”, “Єдність!”, “Ми голосували, ви вкрали!”.
За даними digi24.ro, до ЦВК вже почали надходити оскарження реєстрації кандидатури Келіна Джорджеску на посаду президента Румунії у 2025 році.
Після розпаду правлячої коаліції восени в Німеччині відбулися дострокові федеральні вибори. Згідно з виборчим законодавством, вирішувалося питання про 630 місць у Бундестазі. Консервативна коаліція ХДС/ХСС перемогла на виборах із 28,5% голосів, але AfD не відстала від неї, а СДПН, як і очікувалося, зазнала важкої поразки. Вибори не лише вирішують, яка партія буде найсильнішою в Бундестазі, але й прогнозують, хто стане наступним канцлером Німеччини, якого обиратиме нова нижня палата парламенту. Однак найскладніше ще попереду, оскільки жодна з партій не здобула більшості, достатньої для формування уряду, тож на нас чекають тривалі коаліційні переговори.
У неділю 23 лютого в Німеччині відбулися дострокові федеральні вибори. Парламентські вибори мали відбутися в Німеччині восени, але трипартійна правляча коаліція розпалася на початку листопада минулого року через суперечки щодо економічної та фіскальної політики, а Вільна демократична партія (ВДП) вийшла з неї. Після того, як соціалістично-зелений уряд канцлера Олафа Шольца втратив вотум довіри в нижній палаті парламенту, глава держави наприкінці грудня розпустив законодавчий орган і призначив дострокові вибори.
За даними Федерального статистичного управління, 59,2 мільйона виборців у Німеччині та понад 3 мільйони німецьких громадян за кордоном змогли проголосувати на виборах.
Згідно з новим виборчим законом, прийнятим у березні 2023 року, було визначено 630 місць у Бундестазі (нижній палаті німецького парламенту), а загалом у виборах брали участь 4506 кандидатів.
Виборчі дільниці були відкриті з 8 ранку до 18 вечора, голосування відбулося на 299 дільницях. Опитування громадської думки показали, що опозиційні консервативні Християнсько-демократичний союз і Християнсько-соціальний союз (ХДС/ХСС) мають найкращі шанси набрати найбільшу кількість голосів, а партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН), яка знаходиться праворуч від союзних партій, є другою за рейтингом серед найпопулярніших партій. Очікувалося, що Соціал-демократична партія (СДПН) канцлера Шольца посяде третє місце, тоді як Зелені були четвертими, а ВДП – п’ятими.
Чотири партії висунули своїх кандидатів на посаду канцлера, але глава уряду не буде обраний безпосередньо, а визначатиметься новим Бундестагом. Кожна партія мала право висунути кандидата на посаду канцлера, але лише чотири найбільші партії скористалися цією можливістю. Альянс ХДС/ХСС висунув Фрідріха Мерца, АдН – Алісу Вайдель, СДПН – Олафа Шольца, а Зелені – Роберта Хабека.
Яким був результат виборів
Згідно з останніми даними, доступними на момент написання цієї статті, на дострокових виборах у Німеччині перемогли опозиційні консервативні Християнсько-демократичний союз і Християнсько-соціальний союз (ХДС/ХСС), набравши, як і прогнозувалося, 28,5% голосів виборців. Альтернатива для Німеччини (АдН) посіла друге місце з 20,6%, майже подвоївши свій результат відносно виборів 2021 року.
Не набагато відстала від АдН Соціал-демократична партія (СДПН), якій 16,4% вистачило для третього місця. «Це гіркий результат і означає поразку на виборах. Це треба чітко усвідомити», – заявив Олаф Шольц, побачивши підсумки підрахунку голосів, додавши, що він візьме на себе відповідальність за низький результат.
Зелені посіли четверте місце з 12 відсотками, а Ліва партія (Die Linke) – п’яте з 8,6 відсотками. Інші партії поки що не змогли подолати п’ятивідсоткового бар’єру. А загалом результати виборів виглядають так:
ХДС/ХСС: 28,5%;
АдН: 20,6 відсотка;
СДПН: 16, 4 відсотка;
Зелені: 12 відсотків;
Ліва партія: 8,6 відсотка;
BSW: 4,9 відсотка;
ВДП: 4,5%;
Інші партії: 4,5%.
Оскільки жодна з партій не змогла заручитися достатньою підтримкою для формування уряду, тепер очікуються складні коаліційні переговори. Переможець виборів Фрідріх Мерц планує сформувати новий уряд до Великодня. «Немає альтернативи тому, щоб сформувати уряд розумно і швидко», – заявив лідер ХДС. Він повідомив, що прагнутиме створити федеральний уряд, «який представлятиме інтереси всього населення Німеччини». Він також заявив, що хотів би залучити лише одного партнера по коаліції, якщо це можливо, а не двох. Однак напередодні виборів він натякнув, що вони не будуть співпрацювати з АдН за жодних обставин.
Тим часом Аліса Вайдель, кандидат на посаду канцлера від АДН, очікує, що незабаром отримає запрошення від пана Мерца до участі в новому уряді. Вайдель заявила: якщо цього не станеться і коаліція ХДС/ХСС опиниться в коаліції з лівими, то незабаром на Німеччину чекають нові вибори, оскільки Мерц переконаний, що агітація на платформі AfD є зрадою виборців.
Саскія Ескен, співголова СДПН, зазначила, що соціал-демократи завжди брали на себе відповідальність у минулі десятиліття, коли це було необхідно. «Але я хочу чітко заявити: як соціал-демократи, ми можемо брати на себе відповідальність і знаходячись в опозиції», – зазначила вона.
