У росіян є чіткий план на випадок заморозки війни або зниження її інтенсивності – підштовхнути Україну до виборів і через внутрішню фрагментацію домогтися своїх цілей.
Про це РБК-Україна повідомили співрозмовники в президентському оточенні та владі.
Небезпека полягає в тому, що деякі вимоги РФ, наприклад у гуманітарній сфері, можуть виглядати цілком прийнятними в очах США і навіть Європи, але в самій Україні викликати обурення, принаймні у соцмережах.
І таке розгойдування, за оцінками співрозмовників, теж гратиме на руку Москви.Play Video
За словами співрозмовника РБК-Україна у президентському оточенні, у росіян є чіткий план на випадок заморозки війни або ж зниження її інтенсивності – наприклад, без ракетних ударів.
„Їх план – вивести на вибори, внутрішню політичну фрагментацію України, через це на послаблення, і потім на досягнення всіх тих самих цілей Росії – політичним методом або відновленням повномасштабної війни. Але в умовах значного внутрішнього послаблення та фрагментації України”, – говорить він.
Разом з тим, поки це ще відносно віддалена перспектива.
„Якщо ми маємо у щось вірити, то зараз хороший момент, щоби повірити – динаміка починає складатися на нашу користь”, – резюмує інший співрозмовник видання у владі.
Нагадаємо, питання виборів в Україні залишається одним із найчутливіших у переговорному порядку денному.
Журналісти, які стежили за підрахунком голосів, заявили, що Лейбористська партія здобула комфортну парламентську більшість.
Водночас поточна перемога була меншою за 55%, які партія здобула чотири роки тому.
Самі ж парламентські вибори відбулися в суботу, і явка на них склала 87,4%, що трохи більше, ніж на останніх загальних виборах 2022 року.
Прем’єр-міністр Мальти Роберт Абела заявив у неділю про рекордну, четверту поспіль перемогу своєї Лейбористської партії на загальних виборах.
«Це перемога всього народу, заснована на програмі, яку ми представили для всього народу», – сказав Абела журналістам, зазначивши, що результати показали, що його партія «отримала сильний мандат».
Чарльз Бонелло, генеральний секретар опозиційної Націоналістичної партії, визнав перемогу конкурентів, але заявив, що його партії, тим не менш, вдалося скоротити більшість лейбористів.
Абела, який змінив Джозефа Муската на посаді лідера Лейбористської партії у 2020 році, складе присягу в понеділок вранці.
У неділю, 24 травня, на Кіпрі тривають парламентські вибори, під час яких громадяни обирають новий склад Палати представників. Станом на середину дня явка перевищила 32%, що помітно вище, ніж на попередніх виборах 2021 року.
За даними Генерального виборчого комісара, станом на 12:00 явка склала 32,3% зареєстрованих виборців. Це на 6,3% більше, ніж на аналогічний час під час виборів 2021 року (26%).
Президент Нікос Христодулідіс назвав вибори важливими для всієї країни та закликав громадян взяти участь у голосуванні, заявивши, що «неявка не є варіантом». Він наголосив, що уряд готовий співпрацювати з новим парламентом незалежно від результату виборів.
Очікується, що під час недільних виборів буде обрано 56 депутатів Національних зборів. За ці мандати змагаються 753 кандидати від 19 партійних списків і 9 незалежних кандидатів, що є рекордною кількістю за всю історію Кіпру.
Для проходження до парламенту політичним силам необхідно подолати виборчий бар’єр у 3,6% голосів. Згідно з останніми опитуваннями громадської думки, дві провідні політичні сили — «Демократичне об’єднання» та AKEL – можуть отримати приблизно по 20% підтримки кожна.
Для проходження до парламенту політичним силам необхідно подолати виборчий бар’єр у 3,6% голосів. Згідно з останніми опитуваннями громадської думки, дві провідні політичні сили — «Демократичне об’єднання» та AKEL – можуть отримати приблизно по 20% підтримки кожна.
Виборчі дільниці відкрилися о 07:00 за місцевим часом і працюватимуть до 18:00. Перші результати очікуються приблизно через пів години після завершення голосування, а остаточні дані щодо розподілу мандатів – близько 21:30.
Варто зазначити, що на Кіпрі президент поєднує функції глави держави та уряду і самостійно призначає міністрів. Тому парламентські вибори мають важливе значення також у контексті майбутньої президентської кампанії 2028 року, адже впливають на формування коаліцій і політичних розкладів.
Лейбористська партія прем’єр-міністра Кіра Стармера, згідно з попередніми даними, програла на місцевих виборах у Великій Британії, які відбулися у п’ятницю, 8 травня.
Лейбористська партія втратила значну підтримку в районах, де були опубліковані попередні результати, зокрема в «традиційних опорних пунктах» колишніх промислових регіонів центральної та північної Англії, а також у деяких районах Лондона.
На місцевих виборах перемогла популістська партія Реформи Великої Британії Найджела Фараджа, яка отримала понад 300 місць.
«Ситуація виявилася приблизно такою ж поганою, як і очікувалося, або навіть гіршою», — заявив відомий соціолог Джон Кертіс.
Вибори до 136 місцевих рад Англії, а також до регіональних парламентів Шотландії та Уельсу, є найбільш «значущим випробуванням» перед наступними загальними виборами, що відбудуться 2029 року, зазначає агентство.
Деякі лейбористські політики заявили, що якщо партія покаже погані результати в Шотландії, втратить владу в Уельсі та не зможе утримати 2500 місць у місцевих радах Англії, які вона захищає, то Стармер зіткнеться з новим тиском та вимогою піти у відставку.
AP пише, що популярність Стармера різко впала після низки прорахунків з моменту його вступу на посаду в липні 2024 року. Його уряд намагається забезпечити обіцяне економічне зростання, відновити занедбану систему державних послуг і пом’якшити кризу вартості життя — завдання, які значно ускладнилися через американсько-ізраїльську війну з Іраном, що перекрила постачання нафти через Ормузьку протоку.
Серед чинників, які вдарили по рейтингу лейбористів, ЗМІ називають також нещодавній резонанс навколо Пітера Мандельсона, посла Великої Британії у США, якого могли призначити, незважаючи на обізнаність про його близькі стосунки з засудженим фінансистом Джеффрі Епштейном.
[type] => post [excerpt] => Лейбористська партія прем'єр-міністра Кіра Стармера, згідно з попередніми даними, програла на місцевих виборах у Великій Британії, які відбулися у п’ятницю, 8 травня. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1778267280 [modified] => 1778258441 ) [title] => Партія прем'єр-міністра Великої Британії зазнала поразки на місцевих виборах [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=185664&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 185623 [uk] => 185664 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 174130 [image] => Array ( [id] => 174130 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/0-prime-minister-sir-keir-starmer-vowed-the-government-will-be-staying-the-course-with-its-efforts-to-improve-public.jpg [original_lng] => 74370 [original_w] => 1200 [original_h] => 799 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/0-prime-minister-sir-keir-starmer-vowed-the-government-will-be-staying-the-course-with-its-efforts-to-improve-public-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/0-prime-minister-sir-keir-starmer-vowed-the-government-will-be-staying-the-course-with-its-efforts-to-improve-public-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/0-prime-minister-sir-keir-starmer-vowed-the-government-will-be-staying-the-course-with-its-efforts-to-improve-public-768x511.jpg [width] => 768 [height] => 511 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/0-prime-minister-sir-keir-starmer-vowed-the-government-will-be-staying-the-course-with-its-efforts-to-improve-public-1024x682.jpg [width] => 1024 [height] => 682 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/0-prime-minister-sir-keir-starmer-vowed-the-government-will-be-staying-the-course-with-its-efforts-to-improve-public.jpg [width] => 1200 [height] => 799 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/0-prime-minister-sir-keir-starmer-vowed-the-government-will-be-staying-the-course-with-its-efforts-to-improve-public.jpg [width] => 1200 [height] => 799 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/0-prime-minister-sir-keir-starmer-vowed-the-government-will-be-staying-the-course-with-its-efforts-to-improve-public.jpg [width] => 1200 [height] => 799 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 389 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 174130 [_edit_lock] => 1778247641:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 62945757000 [_oembed_8c0117e4c9700a7f7f15fec56eba450c] =>
Shocking Russian drone attacks on Ukraine over the last 24 hours.
I’ve directed for UK deliveries of air defence and counter-drone systems to be accelerated as fast as possible.
We stand with Ukraine in the face of Putin’s aggression. Our thoughts are with Ukrainian families.
У Великій Британії у четвер відкрилися виборчі дільниці на травневих виборах. Мільйони виборців в Англії, Шотландії та Уельсі голосуватимуть за представників місцевої влади та парламентів автономій.
В Англії вибори проходять у понад 100 органах місцевого самоврядування. Загалом на голосування винесено 5014 мандатів у 136 місцевих радах.
Зокрема, обиратимуть депутатів усіх 32 районних рад Лондона. Також голосування відбувається більш ніж у десятку районних рад, шести унітарних, шести графських і трьох окружних.
Ще у 73 радах вибори проводять лише для половини або третини місць.
Крім того, у шести районах Лондона проходять вибори прямих мерів. Мовиться про Кройдон, Гекні, Льюїшем, Ньюем, Тауер-Гамлетс і Вотфорд.
Окремо вибори проходять також у децентралізованих адміністраціях Великої Британії. У Кардіффі виборці визначають склад парламенту Вельсу, тоді як в Единбурзі – нового складу парламенту Шотландії.
Виборчі дільниці працюватимуть до 22:00 за місцевим часом.
Партія Прогресивна Болгарія екс-президента Румена Радєва здобула 44,59% голосів на парламентських виборах і може сформувати одноосібну більшість. Такі дані оприлюднила Центральна виборча комісія Болгарії.
На другому місці з великим відставанням опинилася партія ГЕРБ колишнього очільника болгарського уряду Бойка Борисова з 13,38%.
Третє місце посів прозахідний блок Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія з 12,61% голосів.
Також до парламенту пройшли ліберальна партія Рух за права і свободи з результатом 7,12%, а також проросійська партія Відродження – 4,25% голосів.
Фінальні результати свідчать, що партія Прогресивна Болгарія на чолі з Радєвим може забезпечити собі одноосібну більшість у Народних зборах. Переможець виборів претендує на 130-131 мандат в 240-місному парламенті.
Наразі відсутній суспільний та політичний консенсус щодо стратегічних державних питань та майбутніх цілей Сербії, тому дострокові вибори не є доцільними – заявив прем’єр-міністр Сербії Джуро Мацут.
У своєму виступі на телеканалі K1 у Белграді глава уряду наголосив: головним завданням є зменшення соціальної напруги, стабілізація ситуації, а також створення культури діалогу. Він додав, що звертається з цим закликом до всіх політичних діячів.
З нагоди першої річниці вступу кабінету в повноваження Мацут зазначив: для нього велика честь і відповідальність, що глава держави запросив його обійняти посаду прем’єр-міністра в «критичний період». Він підкреслив, що свою роль розглядає насамперед як миротворчу і назвав необхідним формування суспільного консенсусу на основі діалогу. «Я рішуче виступаю за діалог і за те, щоб було досягнуто певної згоди щодо того, які справжні стратегічні питання стоять перед Сербією і чого ми хочемо в майбутньому», — заявив сербський прем’єр-міністр.
Джуро Мацут говорив про дострокові вибори, оскільки два тижні тому президент Сербії Александар Вучич розпочав консультації з парламентськими партіями щодо можливих дострокових виборів. Опозиція не з’явилася на цих нарадах, однак більшість учасників переговорів не підтримала ідею дострокового голосування.
У Сербії з 1 листопада 2024 року панує суспільне невдоволення та напруга. Саме тоді обвалився навіс залізничного вокзалу в Нові-Саді, що призвело до загибелі 16 осіб, а винних досі не встановлено. Крім того, тим часом проти міністра культури було порушено справу за зловживання службовим становищем, і судовий процес проти нього триває досі. Опозиція подала вотум недовіри уряду, зокрема тому, що, на їхню думку, Джуро Мацут нічого не зробив у цій справі. Однак засідання парламенту щодо цієї пропозиції було відкладено як у середу, так і в четвер через відсутність кворуму.
Згідно з даними Національного виборчого офісу, при обробці 96,89% голосів, поданих за загальнонаціональні списки, кількість голосів за партійними списками є такою:
TISZA (53,66%, 2 989 311 голосів)
FIDESZ-KDNP (37,75%, 2 102 997 голосів)
Mi Hazánk (5,90%, 328 517 голосів)
DK (1,18%, 65 595 голосів)
MKKP (0,83%, 45 988 голосів)
Загальна кількість дійсних голосів, поданих за загальнонаціональні партійні списки та списки національних меншин, – 5 570 778.
Russia’s brutal overnight attack on Kyiv is another horrifying reminder of the human cost of this war. Civilians should never wake up to missiles, drones, explosions, and fear for their lives. Homes destroyed, families shattered, innocent people killed and injured - this is…
Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен назвав дострокові парламентські вибори у Данії найважливішими в історії Гренландії.
Про це він сказав у коментарі агентству AFP.
Коли в столиці Гренландії Нууку відкрилися виборчі дільниці, Нільсен наголосив, що Гренландія все ще перебуває в “серйозній ситуації”, маючи на увазі зазіхання американського президента Дональда Трампа на автономну частину Данії.
“Я вважаю, що це найважливіші вибори до данського парламенту в Гренландії за всю історію. Ми живемо в часи, коли одна з наддержав намагається нас придбати, захопити, контролювати”, – заявив він.
Проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни є неможливим. Водночас попереду є чимало роботи щодо підготовки до перших національних повоєнних виборів.
Про це заявив перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко, повідомляє на офіційний сайт Ради.
„Ми досягли консенсусу щодо неможливості проведення виборів під час воєнного стану”, – наголосив він.
Корнієнко зазначив, що поточний період воєнного стану добігає кінця 4 травня, проте, зауважив він, безпекова ситуація диктує необхідність його подальшого продовження.
„З високою долею ймовірності я можу, на жаль, прогнозувати, що ми його продовжимо. Тому особливий стан є, виборів немає, але група (з підготовки законодавства для перших повоєнних виборів) є”, – заявив він.
За словами Корнієнка, попереду багато роботи щодо участі у виборах українців, які перебувають за кордоном. Він додав, що треба також забезпечити повноцінне голосування для українських захисників та захисниць.
Заступник голови Ради повідомив, що окремим напрямом, який потребує опрацювання, є вибори до Верховної Ради, а також питання фінансування повоєнних виборів.
