У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11331 «Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки», що передбачає «економічне бронювання» працівників від мобілізації.
Про це повідомив голова комітету з питань економічного розвитку, народний депутат від «Слуги народу» Дмитро Наталуха.
За словами парламентаря, закладена концепція «економічного бронювання» дозволить зберегти для економіки важкозамінних спеціалістів. Вона має працювати так:
кожен суб’єкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 000 гривень на місяць за працівника — має можливість його забронювати;
сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а самим бізнесом. Він сам визначає, хто для нього найбільш критичний і підтверджує це відповідними податками;
бронювання поширюється на кожен субʼєкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року.
відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабінет міністрів. Механіка сплати підвищеного військового збору окреслена у повʼязаному законопроєкті №11332 «щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних».
Також Наталуха анонсував, що незабаром до парламенту подадуть два альтернативних законопроекти, які будуть включати:
модель із бронюванням за рівнем зарплати у понад 35 тис грн,
також змішану модель — 35 тис грн зарплати для найманого працівника, 20 тис грн військового збору для ФОП.
4 червня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект 9432 про функціонування англійської мови в Україні. Його підтримали 236 депутатів.
РБК-Україна розповідає усе, що треба знати про цей законопроект і як він вплине на життя українців/
Що передбачає законопроект 9432
Законопроект 9432 ініціював Володимир Зеленський. Його зареєстрували 28 червня 2023 року, а восени торік він пройшов перше читання.
Проект пропонує закріпити статус англійської як однієї із мов міжнародного спілкування в Україні, оскільки наша країна має намір вступити у ЄС, а українці поки на недостатньому рівні володіють цією іноземною мовою.
Цей законопроект визначає категорії посад, кандидати на які повинні володіти англійською, унормовує особливості застосування її в роботі органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підрозділів екстреної допомоги населенню, під час перетину державного кордону, у сферах освіти, транспорту, охорони здоров’я.
Законопроект передбачає вивчення англійської мови з дитячих садочків і на всіх рівнях здобуття освіти. Також він пропонує транслювати фільми англійською мовою у кінотеатрах, а у разі неокупності квитків держава компенсуватиме частину коштів закладам.
Додамо, що під час голосування була дискусія по правці №336, яку внесли за день до ухвалення закону. Вона передбачає бюджетну підтримку для кінотеатрів за демонстрування англомовних фільмів. Її підтримали 226 депутатів.
Як ухвалення цього законопроекту вплине на українців
Ухвалення законопроекту зобов’яже володіти англійською мовою тих, хто претендує на посади:
державної служби категорії „А”, державної служби категорії „Б” і „В”, перелік яких встановлює Кабінет Міністрів
голів місцевих держадміністрацій та їхніх заступників
військовослужбовців офіцерського складу, які служать за контрактом (перелік встановлює КМУ)
поліцейських середнього та вищого складу, начальників в інших правоохоронних органах і службах цивільного захисту (перелік встановлює уряд), прокурорів, працівників митних та податкових органів (перелік встановлює КМУ)
керівників суб’єктів господарювання державного сектора економіки (перелік визначає Кабмін)
Чиновники складатимуть іспит з англійської мови безкоштовно, його організовуватиме МОН. Пройти його можна не частіше 1 разу на 4 місяці, але необмежену кількість разів.
Вимоги до знання англійської для держслужбовців категорії „А”, голів місцевих держадміністрації та їхніх заступників почнуть діяти через 2 роки після закінчення воєнного стану, а для решти посадовців – через 4 роки.
Окрім цього:
на всіх рівнях освіти вивчення і використання англійської стане обов’язковим, у тому числі й дошкільних закладах
військові повинні будуть володіти англійською на достатньому рівні для спілкування у професійних цілях, але під час воєнного стану та мобілізації на військовослужбовців та правоохоронців вимога володіти англійською мовою не розповсюджується
у всіх видах пасажирського транспорту: на залізничних вокзалах, автовокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах всю інформацію мають дублювати англійською мовою
під час культурно-мистецьких заходів, у музеях та кінотеатрах, зобов’яжуть дублювати аудіовізуальну інформацію англійською
екстрена допомога надаватиметься іноземцям англійською, якщо вони не володіють українською. Виклики також мають прийматися і англійською (або іншою мовою, прийнятною для сторін)
на кордоні митний і паспортний контроль для іноземців здійснюватиметься англійською
у кінотеатрах транслюватимуть до 10% (від загальної кількості) фільмів англійською мовою
Критика законопроекту
Перша редакція законопроекту містила норму про те, що кількість англомовних фільмів з українським дубляжем повинні були зменшити до 50% вже з наступного року. А до 2027 року – усі англомовні фільми пропонували транслювати мовою оригіналу. Це начебто мало допомогти українцям краще вивчити англійську мову. Після гострою суспільної критики, цей пункт прибрали із законопроекту, але намагались повернути у квітні цього року.
Зрештою, 3 червня профільний комітет вніс правку №336, що передбачає обмежену кількість показу фільмів англійською мовою у кінотеатрах.
„Прямої загрози дублюванню ця поправка не несе, а кількість сеансів, на яких фільми демонструються не українською мовою, відповідно до закону про державну мову не може бути вищою за 10% на місяць”, – заявив головний критик законопроекту Володимир В’ятрович.
Також він зазнав, що ця норма все одно є абсурдною і шкідливою. Оскільки витрачати бюджетні гроші на те, щоб заохочувати демонструвати фільми іноземною мовою замість української під час війни – чисте безумство.
„Якщо в уряду є зайві гроші їх треба спрямувати або на армію, або на підтримку сеансів українських, а не американських фільмів. Тим більше, що американські кінокомпанії про це не просять, а навпаки, інвестують кошти в дублювання і демонстрування фільмів українською”, – заявив В’ятрович.
Додамо, що механізм компенсації кінотеатрам за показ фільмів англійською пропонують ввести вже за пів року після набрання чинності закону. Також наголосимо, що для того, щоб закон набув чинності, його має підписати президент, а тоді опублікувати на сайті Верховної Ради.
[type] => post
[excerpt] => Як ухвалення цього законопроекту вплине на українців
Ухвалення законопроекту зобов'яже володіти англійською мовою тих, хто претендує на посади:
державної служби категорії "А", державної служби категорії "Б" і "В", перелік яких встановлює Кабінет ...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1717527960
[modified] => 1717527362
)
[title] => Рада ухвалила закон про застосування англійської мови в Україні
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=115143&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 115139
[uk] => 115143
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 115140
[image] => Array
(
[id] => 115140
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/photo-2024-06-04-13-33-00.jpg
[original_lng] => 142703
[original_w] => 1280
[original_h] => 960
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/photo-2024-06-04-13-33-00-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/photo-2024-06-04-13-33-00-300x225.jpg
[width] => 300
[height] => 225
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/photo-2024-06-04-13-33-00-768x576.jpg
[width] => 768
[height] => 576
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/photo-2024-06-04-13-33-00-1024x768.jpg
[width] => 1024
[height] => 768
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/photo-2024-06-04-13-33-00.jpg
[width] => 1280
[height] => 960
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/photo-2024-06-04-13-33-00.jpg
[width] => 1280
[height] => 960
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/photo-2024-06-04-13-33-00.jpg
[width] => 1280
[height] => 960
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 420
[_thumbnail_id] => 115140
[_edit_lock] => 1717516563:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_e78dcacd73a67bdd95cd1b403c4d3117] =>
Верховна рада підтримала у цілому законопроєкт про надання окремих адміністративних послуг українцям. Зокрема, йдеться про видачу паспортів для українців за кордоном.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на нардепа Олексія Гончаренка у Telegram.
Сьогодні парламент під час засідання ухвалив законопроєкт №11017. Його підтримали у цілому 236 народних депутатів.
У пояснювальній записці йдеться про те, що законопроєкт покликаний вирішити проблему з видачею паспортів за кордоном.
В Україні під час повномасштабної війни запровадили експериментальний проєкт для видачі паспортів за кордоном. Термін його дії закінчується влітку 2024 року. Тому Рада вирішила закріпити на рівні закону можливість видачі паспортів для українців за кордоном. Цим займається державне підприємство „Документ”.
Крім того, вводиться адміністративний збір за оформлення паспортів, який йтиме у бюджет України.
Також законом продовжується можливість одночасного оформлення паспорта громадянина України та паспорта/паспортів громадянина України для виїзду за кордон (у тому числі заміну втраченого/викраденого документа чи його обмін).
Також законопроектом передбачається:
паспорт громадянина України у формі картки оформлюється безстроково особам, які досягли 65 років;
термінове оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України здійснюється у строк не пізніше ніж через 7 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети (замість 10 робочих днів у чинній редакції).
Верховна Рада України проголосувала за відставку Олександра Кубракова з посади віцепрем’єра з відновлення України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал нардепа від „Голосу” Ярослава Железняка.
„За” відставку Кубракова проголосували 272 нардепи. При цьому „утрималися” від голосування 35 депутатів.
Зазначимо, що за інформацією РБК-Україна, офіційно причини звільнення Кубракову не пояснили. Він не мав розмови ані з президентом, ані з прем’єром. Це він підтвердив і на своїй сторінці у Facebook.
„Керівництво фракції та очільник уряду Денис Шмигаль зі мною це рішення не обговорювали. На засідання фракції та профільного комітету не був запрошений”, – заявив Кубраков.
Співробітники Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час проведення мобілізації не повинні порушувати права людини, бо за це на них чекає покарання.
Про це заявив член комітету Верховної ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в ефірі телеканалу Київ 24.
Він зазначив, що порушувати права людини, навіть попри воєнний стан в країні, не можна.
За його словами, бувають випадки, які набувають не тільки суспільного розголосу, але на них реагують правоохоронні органи, якщо в діях представників ТЦК і СП є ознаки правопорушення чи то кримінальні, чи то адміністративні, а далі вони реєструються й розслідуються.
„Дуже багато представників ТЦК СП після таких скандальних випадків порушення прав людини, вони просто перестають бути представниками ТЦК СП і відправляються в бойові підрозділи”, – резюмував Веніславський.
Журналістам повернуть доступ до Верховної ради для висвітлення роботи парламенту під час пленарних засідань у такому ж режимі, як і під час пандемії коронавірусу.
Про це під час круглого столу “Про доступ журналістів до кулуарів Верховної ради та відновлення онлайн-трансляцій засідань парламенту” повідомив керівник апарату Верховної ради В’ячеслав Штучний, передає кореспондент Укрінформу.
“Ми повертаємося до тієї практики, яка була під час пандемії ковіду. Під час засідання Верховної ради у будівлі зможуть перебувати 20-30 представників ЗМІ. Журналісти вже подали заяви на акредитацію. Ми готові до проведення додаткової акредитації. Після Великодня зберемо журналістів для інструктажу під час перебування у парламенті”, — розповів Штучний.
Як нагадав під час обговорення голова Верховної ради Руслан Стефанчук, що парламент може вважатися росіянами одним із центрів прийняття рішень.
“Маємо ризики, які щомісяця підтверджуються відповідними листами від спецслужб”, — сказав Стефанчук.
Тому, за словами представниці Управління державної охорони Валентини Савіцької, необхідно буде належним чином верифікувати тих представників ЗМІ, яких допустять до будівлі парламенту. За її словами, раніше акредитацію у Верховній раді мали понад 4 тисячі журналістів.
“Нам потрібно сформувати пул журналістів, які ставлять до себе високі репутаційні вимоги”, — додав Стефанчук.
Керівник пресслужби Верховної ради Тарас Пастушенко додав, що “протягом останніх двох років діє тимчасовий пресцентр, де постійно надається можливість народним депутатам спілкуватися з журналістами”.
25 квітня 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон України „Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань” (законопроєкт за реєстр. №7731), який розширює можливості звільнення працівників роботодавцем, за невиконання правил дій на підприємстві, зокрема за неінформування про родичів в Росії.
Закон передбачає можливість створення „правил поведінки на підприємстві, в установі, організації”.
Відповідні правила поведінки мають містити положення, зокрема, про:
– надання працівниками інформації щодо родичів, які перебувають на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України;
– зобов’язання працівників про нерозголошення інформації, що становить державну чи комерційну таємницю.
Встановлення таких правил поведінки є обов’язковим на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та/або об’єктах чи операторах критичної інфраструктури.
Своїм рішенням Верховна Рада України також надала відповідним роботодавцям право розірвати трудовий договір з особою, у разі якщо:
законної сили набрав вирок суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;
працівник не виконує правил поведінки на підприємстві, в установі, організації.
З метою недопущення роботодавцем безпідставного звільнення працівника в обох випадках, Комітетом розширено положення статті 43 КЗпП, відповідно до яких, розірвання трудового договору з вищезазначених підстав може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства (якщо, звісно, працівник є членом профспілки).
Водночас Законом унормовано можливість відсторонення працівника від роботи у випадку проведення службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та/або об’єктів чи операторів критичної інфраструктури.
Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом повинен:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативноправових актів у відповідність із цим Законом
Нагадаємо, що 14 лютого 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував Верховній Раді України прийняти законопроєкт за реєстр. №7731 в другому читанні та в цілому.
[type] => post
[excerpt] => 25 квітня 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань" (
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1714153980
[modified] => 1714150652
)
[title] => Рада дозволила звільнення за неінформування про родичів у рф та окупованих територіях
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=111128&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 111128
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 111129
[image] => Array
(
[id] => 111129
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/original-2024-04-26t165546388.jpg
[original_lng] => 347609
[original_w] => 1476
[original_h] => 841
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/original-2024-04-26t165546388-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/original-2024-04-26t165546388-300x171.jpg
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/original-2024-04-26t165546388-768x438.jpg
[width] => 768
[height] => 438
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/original-2024-04-26t165546388-1024x583.jpg
[width] => 1024
[height] => 583
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/original-2024-04-26t165546388.jpg
[width] => 1476
[height] => 841
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/original-2024-04-26t165546388.jpg
[width] => 1476
[height] => 841
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/original-2024-04-26t165546388.jpg
[width] => 1476
[height] => 841
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1714139853:8
[_thumbnail_id] => 111129
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 1746
[translation_required_done] => 1
[_oembed_f162502deed2d3ebe6bcd51c522537da] =>
Верховна Рада проголосувала у першому читанні за урядовий законопроєкт №10379 про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення по мобілізації.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram в середу, 10 квітня.
„Парламент проголосував за основу (перше читання) №10379 законопроект про внесення змін в Кримінальний кодекс та кодекс про адміністративне правопорушення за порушення по мобілізації”, – йдеться у повідомленні.
Железняк зазначив, що за законопроєкт проголосували 254 депутатів.
„Увага, так як питання пройшло тільки в першому (а не в цілому), то по факту схвалена зараз Урядова версія з усіма нормами. Вона має багато проблем. І жорстких норм. Тому всі обіцяні зміни мають тоді зайти правками до другого читання на Комітеті”, – пояснив нардеп.
Нагадаємо, у початковій версії законопроєкту за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, у тому числі відмову від проходження медичного огляду, передбачалася кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Також планувалося встановити значно вищі штрафи. Зокрема, порушення законодавства про оборону і мобілізацію в мирний час передбачало накладення штрафу на громадян та посадових осіб у розмірі 34 000 – 85 000 гривень, а в умовах особливого періоду – 153 000 – 204 000 гривень.
Верховна Рада сьогодні, 10 квітня почала розгляд законопроекту про мобілізацію №10449. Йдеться про друге читання.
Що відомо про розгляд „мобілізаційного” проекту в сесійній залі парламенту, пише РБК-Україна.
Основні положення законопроекту
Зазначимо, що перед другим читанням в парламенті Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки підготував остаточний варіант законопроєкту про мобілізацію до другого читання. Основні положення в ньому наступні:
залишається норма про право на демобілізацію людей з інвалідністю,
демобілізація у зв’язку зі звільненням з полону (якщо військовослужбовець не висловлює бажання продовжити службу),
визнані обмежено придатними мають повторно прийти ВЛК протягом 12 місяців,
військовослужбовці у разі укладення першого контракту мають право на компенсацію 50% від першого внеску за кредитом, забезпеченим предметом іпотеки,
ті, хто отримав II – III групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (окрім військовослужбовців), мають пройти повторний медогляд для визначення придатності до служби,
обмеження консульських послуг для чоловіків від 18 до 60 років, які не мають військово-облікових документів,
вводиться обмеження на керування транспортними засобами чоловікам відповідного віку за вимогою ТЦК. Вийнятки – якщо встановлення цього обмеження позбавляє особу основного джерела засобів для існування або використання ТЗ є у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю I, II групи,
можливість для чоловіків, які перебувають за кордоном, дистанційно оновити дані в ТЦК (через електронну адресу, телефонний дзвінок або електронний кабінет),
пропонується зобов’язати співробітників ТЦК вести відеофіксацію та показувати документи.
Верховна рада сьогодні почне розглядати законопроект про мобілізацію, а вже в четвер за нього проголосує.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на джерела.
Зазначається, що профільний комітет близько 22 тільки закінчив засідання і ухвалив висновок щодо законопроєкту більшістю голосів. На засіданні також були присутні заступник міністра оборони Катерина Черногоренко і двоє представників Генштабу.
За словами співрозмовників, найбільше дискусій викликало вилучення норм про звільнення з військової служби та ротацію військовослужбовців. Проти виступили представники ЄС, „Батьківщини” та „Голосу”.
Джерела видання прогнозують, що Рада планує почати розгляд документа вже завтра і, ймовірно, проголосує вже в четвер.
„Ми зараз просто не можемо дозволити собі проводити демобілізацію в той час, як Росія мобілізує сотні тисяч людей на рік. Це буквально шлях до капітуляції в нинішніх умовах. Цю ідею першою принесла Мар’яна Безугла, і вона знайшла підтримку. Головком, очевидно, розуміє, що це зараз неможливо зробити. Проблема в тому, як це все комунікувалося: спочатку робимо, в останній момент – не робимо. І сьогодні Кабмін десь о 13-й тільки зміг зібратися і підтримати звернення до Ради, щоб урегулювати це питання окремо”, – сказав один зі співрозмовників у Раді.
