Для підготовки закону про вибори та безпосередньої організації процесу під час війни Україна потребує мінімум 60 днів повного припинення вогню.
Про це заявив перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко в коментарі “Укрінформу”.
Він розповів, що українське законодавство передбачає два види строків – 90 днів для звичайних виборів і 60 днів – для дострокових.
“Тому, 60 днів, про які каже президент (України Володимир Зеленський, – ред.), це дуже правильний строк, мінімальний, який може бути, який дійсно має бути в повній “тиші”. Не може бути мови про якісь напівзаходи, що Путін (російський диктатор, – ред.) каже про “один день” і ще щось. Це так не працює”, – зазначив Корнієнко.
За його словами, проведення виборів від початку процесу і до підрахунку голосів мають відбуватися у повній “тиші”.
“Під “Шахедами”, під гарматами не проводяться вибори. Це всі розуміють, і в парламенті, і наша переговорна група”, – сказав заступник голови Ради.
Час на підготовку закону
Корнієнко додав, що виборам має передувати й підготовка закону, для чого теж потрібен якийсь час.
“Тому ми і говоримо, що краще довше, бо на парламент безпекові фактори теж впливають”, – зауважив він.
Нардеп додав, що парламент також має вирішити проблему з можливістю проведення голосування під час воєнного стану, адже його правовий режим не передбачає виборів.
[type] => post
[excerpt] => Для підготовки закону про вибори та безпосередньої організації процесу під час війни Україна потребує мінімум 60 днів повного припинення вогню.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1771428720
[modified] => 1771414146
)
[title] => Чи можливі вибори під час війни: у Раді назвали головну умову
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=178453&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 178430
[uk] => 178453
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 178446
[image] => Array
(
[id] => 178446
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/kornyijenko.jpg
[original_lng] => 26730
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/kornyijenko-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/kornyijenko-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/kornyijenko.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/kornyijenko.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/kornyijenko.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/kornyijenko.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/kornyijenko.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 391
[_thumbnail_id] => 178446
[_edit_lock] => 1771407733:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 703423483001
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 9
[2] => 43
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Спецтема
[2] => Статті
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 241
[1] => 224
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Верховна Рада
[1] => вибори
)
)
[1] => Array
(
[id] => 175690
[content] =>
Апарат Верховної Ради України (ВРУ) працює сьогодні, 20 січня, дистанційно.
Про це повідомляє у публікації народного депутата Ярослав Железняк у Telegram.
Чому Апарат ВРУ працює дистанційно
Зранку вівторка, 20 січня, народний депутат Ярослав Железняк (від фракції “Голос”) оприлюднив у своєму Telegram-каналі “Залізний нардеп” інформацію про “формат роботи” Апарату ВРУ.
“Враховуючи, що чомусь до цієї теми активна увага”, – зауважив він.
Так, згідно з інформацією нардепа, сьогодні Апарат Верховної Ради “працюватиме дистанційно” у зв’язку з відсутністю:
Насамкінець народний обранець зауважив, що конкретно в його кабінеті “що так, то так – опалення майже не було”.
“І десь +12 градусів (температура повітря у приміщенні, – Ред.) “, – поділився політик.
Наслідки нічної атаки рф по Києву
У ніч на 20 січня РФ вкотре атакувала Київ, використавши балістичні ракети та дрони. У місті пролунали потужні вибухи, через що в деяких локаціях виникли проблеми з електро- та водопостачанням.
Пошкодження були зафіксовані у різних районах Києва.
Внаслідок обстрілу столична влада змушена була навіть внести зміни до графіків руху на окремих лініях метрополітену (з огляду на наслідки атаки й перебої з подачею електроенергії, які вплинули на роботу поїздів).
Зранку після нічного комбінованого удару без тепла в Києві залишались 5635 багатоквартирних будинків, а без водопостачання – весь лівобережний район міста.
Без електропостачання внаслідок нічної атаки РФ по об’єктах енергетики столиці залишалися понад 335 тисяч киян.
Повідомлялось також про одну постраждалу в Дніпровському районі, яку доправили до лікарні.
Згідно з інформацією Повітряних сил ЗСУ, в цілому російські загарбники в ніч на 20 січня випустили по Україні сотні дронів і ракети різних типів (серед яких “Циркон”, С-300 та Іскандери).
Основним напрямком удару стала при цьому Київська область.
Верховна Рада України продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації ще на три місяці. Відповідний правовий режим діятиме щонайменше до 3 травня 2026 року.
Про це стало відомо з трансляції засідання ВР 14 січня.
Сьогодні парламент ухвалив законопроєкти №14366 – про продовження воєнного стану, а також №14367 – про продовження строку проведення загальної мобілізації. Напередодні документи до Ради вніс президент Володимир Зеленський.
“За” продовження воєнного стану та мобілізації віддали голоси 333 і 312 нардепів відповідно.
Це вже 18-те продовження воєнного стану з початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.
Нагадуємо
Під час воєнного стану в країні можуть обмежувати свободу руху громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Окрім того, можуть запровадити трудову повинність, обов’язкові суспільно корисні роботи або примусове відчуження приватного майна. Також можливий перехід різних установ та організацій усіх форм власності на роботу на користь оборони.
Можлива заборона діяльності певних політичних партій чи громадських об’єднань, які ведуть роботу проти незалежності України.
Під час воєнного стану неможливо припинити повноваження Верховної Ради, уряду, судів, омбудсмена та деяких інших органів влади. Не можна внести зміни до Конституції та провести вибори.
Згідно із законом, під час воєнного стану влада й військове командування мають право перевіряти документи, оглядати речі, багаж, вантаж, транспорт і приватне майно.
Також в Україні можуть забороняти проведення мирних зібрань, мітингів, походів і демонстрацій та інших масових заходів. Може обмежуватися право на вільне пересування.
Герман Галущенко, якого раніше відсторонили від виконання обовʼязків міністра юстиції, звільнили з посади. “За” його відставку з посту глави Мін’юсту проголосували 323 народних депутатів Верховної Ради.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію засідання парламенту.
Після обшуків і скандалу в енергетиці. Рада відправила Галущенка у відставку
Голосування у парламенті за відставку міністра юстиції Германа Галущенка розподілилося між фракціями так:
“Слуга Народу” – 200 голосів
“Європейська Солідарність” – 21
“Батьківщина” – 17
“Платформа за життя та мир”- 16
“Голос” – 14
“Відновлення України” – 11
“Партія “За майбутнє” – 11.
Виконання обов’язків міністра юстиції України тимчасово покладено на заступника глави Мін’юсту з питань європейської інтеграції Людмилу Сугак.
Так, 4 жовтня президент повернув документ до Ради із пропозиціями.
“Памʼятаєте законопроєкт 11387, яким Рада запровадила штрафи для міністрів і інших посадовців, які не приходять на виклик. Це була моя правка, проголосували ми тоді 229 голосів. Що, говорять, викликало бурхливу реакцію всього Офісу Президента і….сьогодні законопроект повернули з повним вето”, – розповів нардеп Ярослав Железняк.
У своєму обґрунтуванні президент пише, що механізм звітування членів уряду України регулюється законодавством України, зокрема законом “Про Кабінет Міністрів України” та регламентом Верховної Ради.
“Ураховуючи наведене, слід констатувати, що запропоновані Законом нововведення не враховують, зокрема політико-правову природу відповідальності уряду України перед парламентом, а також обмеженість форм парламентського контролю конституційними нормами. … Водночас цей інститут мав забезпечити стабільність уряду України, його незалежність від поточних змін політичної кон’юнктури у представницькому органі”, – зазначається там.
Українську журналістку та громадську діячку Тетяну Чорновол визнали обраною народною депутаткою України. Апарат Верховної Ради засвідчив дострокове припинення повноважень народного депутата Андрія Парубія.
Про це повідомляється на сайті Центральної виборчої комісії (ЦВК).
У ЦВК повідомили, що до відомства надійшов документ з Апарату Верховної Ради, який засвідчує дострокове припинення повноважень народного депутата України Андрія Парубія. Його вбили у Львові 30 серпня.
Зазначаться, що Парубій був обраний на позачергових виборах народних депутатів 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від Політичної партії “Європейська Солідарність”.
“ЦВК розглянула вказаний документ та визнала Тетяну Чорновол, наступну за черговістю кандидатку, включену до виборчого списку Політичної партії “Європейська Солідарність” під № 27, обраною народною депутаткою України на вказаних виборах”, — йдеться у повідомленні.
Зазначимо, Тетяна Чорновол — журналістка та громадська діячка. Вона була членкинею фракції політичної партії “Народний фронт”, а також комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки й оборони у Верховній Раді VIII скликання.
Верховна Рада офіційно відновлює трансляції засідань парламенту. Постанову підписав спікер Руслан Стефанчук.
Про це повідомив голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
«Трансляції засідань Верховна Рада України офіційно повертаються. Постанову про відновлення трансляцій Верховної Ради підписав голова Руслан Стефанчук. Дякую при нагоді за чесний діалог та це рішення. Також дякую всім колегам по парламенту, які підтримали постанову», – написав Юрчишин на своїй фейсбук-сторінці.
Він додав, що найближче засідання – 16 вересня. «Ця дата має стати початком, відколи ви постійно зможете бачити трансляції наживо на Телеканал Рада», – додав нардеп.
Верховна Рада днями ухвалила у першому читанні законопроєкт №13452, який передбачає посилення відповідальності військових за непокору. Однак наразі у владі прийшли до висновку, що цей документ потребує допрацювання через ризик несправедливості.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram речниці „Слуги народу” Юлії Палійчук та сайтМіноборони України.
Зокрема, Палійчук опублікувала спільну заяву голови Комітету з питань правоохоронної діяльності Сергія Іонушаса та голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Завітневича.
У ній зазначається, що у законопроєкті №13452 до другого читання слід прибрати норми, які передбачають безальтернативність жорсткого покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, та залишити можливість більш м’якого покарання.
„Виходимо з того, що текст законопроекту у первісному вигляді не був би підтриманий у парламентській залі”, – заявили глави комітетів.
Щодо проекту №13260 про посилення відповідальності за СЗЧ, то він розроблений за ініціативою та у повній співпраці з Міноборони та Генштабом ЗСУ.
У Міністерстві оборони підтримують позицію комітетів про необхідність виключення із законопроєкту №13452 положень про посилення відповідальності військових за непокору.
Там додали, що вказані зміни позбавляють суди можливості врахувати обставини справи та призначати більш м’яке покарання, що фактично „перетворює судовий розгляд на формальну процедуру без урахування індивідуальних факторів”.
У зв’язку з цим у міністерстві вважають, що цей законопроєкт потребує допрацювання спільно з профільними комітетами.
„Дисципліна у війську має ґрунтуватися не на покаранні, а на справедливості. Міністерство послідовно виступає за те, щоб військові, які сьогодні боронять нашу країну, могли захистити свої права”, – йдеться у повідомленні.
Окрім цього, у відомстві заявили, що разом з парламентарями досягли домовленості про цілковиту підтримку законопроєкту про військового омбудсмена.
[type] => post
[excerpt] => Верховна Рада днями ухвалила у першому читанні законопроєкт №13452, який передбачає посилення відповідальності військових за непокору. Однак наразі у владі прийшли до висновку, що цей документ потребує допрацювання через ризик несправедливості.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1757276052
[modified] => 1757276059
)
[title] => У Міноборони та Раді вирішили не посилювати покарання для військових
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=162285&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 162276
[uk] => 162285
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 162277
[image] => Array
(
[id] => 162277
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/katonak.jpg
[original_lng] => 72410
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/katonak-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/katonak-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/katonak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/katonak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/katonak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/katonak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/katonak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1985
[_thumbnail_id] => 162277
[_edit_lock] => 1757272320:3
[_algolia_sync] => 419839001000
[_edit_last] => 3
[_oembed_9a10024b950b8dfda6f1e9e5af84f6e5] =>
NEW: Belarus President Alexander Lukashenko says the country is shifting to a rotational mobilisation model, calling up selected military units in cycles to prepare them for possible war scenarios, including what he described as a potential "ground operation."
Seems like we need to prepare for a WW3, especially Europe, Especially Poland and the neighbors.
Belarusian dicktator Lukashenko announced that the country is launching “targeted mobilizations," and Belarus is preparing for war. pic.twitter.com/5jva2R7PVd
У Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови, який передбачає відновлення прямих трансляцій відкритих пленарних засідань у дев’ятому скликанні.
Про це йдеться у проєкті постанови №13719, поданому групою депутатів, серед яких голова парламенту Руслан Стефанчук.
Пряма трансляція роботи парламенту
Необхідність документа обґрунтовується зміною безпекової ситуації та потребою підвищити прозорість роботи парламенту навіть в умовах воєнного стану.
Прямі ефіри засідань не проводяться від початку повномасштабного вторгнення росії. Це було пов’язано з рішеннями Верховної Ради від вересня 2022-го та лютого 2023-го, які встановили особливий режим роботи парламенту й обмежили поширення інформації про перебіг засідань у реальному часі.
Автори проєкту постанови наголошують, що трансляції сприятимуть підзвітності Верховної Ради перед громадянами та зміцнять довіру суспільства до інституції. Крім того, це допоможе виконати міжнародні рекомендації, зокрема розроблені у межах Діалогів Жана Моне за мир і демократію.
Водночас у пояснювальній записці підкреслюється, що відновлення прямих ефірів має відбуватися з урахуванням вимог безпеки. Для цього передбачається скасувати чинну заборону щодо поширення інформації про перебіг пленарних засідань.
Що передбачає документ
Проєкт постанови уточнює порядок роботи парламентського телеканалу «Рада», який транслюватиме відкриті засідання. Також у документі прописано організацію виступів та заяв керівництва парламенту, а також проведення брифінгів народних депутатів.
Таким чином, після ухвалення постанови українці зможуть знову стежити за перебігом відкритих засідань Верховної Ради у прямому ефірі.
