Громадська організація «Товариство угорської культури Закарпаття.» (ГО «ТУКЗ-КМКС») позитивно оцінює те, що Венеціанська комісія розглянула відповідність закону України про нацменшини європейським і міжнародним стандартам захисту меншин, незважаючи на те, що відповідні органи України попередньо не зверталися з проханням про його попередню нормативну перевірку.
Комісія встановила, що, незважаючи на позитивні сторони, закон не відповідає повністю міжнародним зобов’язанням України та європейським вимогам щодо захисту меншин. У документі вказується, що при забезпеченні прав меншин, на належному рівні повинні забезпечуватися освітні та мовні права, але поправки, раніше запропоновані Комісією в цій сфері, не були враховані.
ГО «ТУКЗ-КМКС» вітає, що Верховна рада України відповідно до рішення Венеціанської комісії відтермінувала на рік повне впровадження Статті 7 закону України про освіту, водночас звертає увагу, що це лише відтермінування вирішення проблеми, і для її задовільного вирішення необхідні подальші зміни законодавства щодо меншин, насамперед, повне виконання рекомендацій Комісії.
Венеційська комісія опублікувала звіт щодо законопроєкту №9322 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України». У комісії зазначили, що не всі її рекомендації були дотриманні при прийнятті законопроєкту в першому читанні, однак документ все ж зазнав «значних покращень».
«Венеційська комісія шкодує, що її рекомендація додати сьомого члена до Консультативної групи експертів (AGE) не була виконана. Однак вона вітає значні вдосконалення, запропоновані у відповідь на ключові рекомендації», – йдеться у висновку.
Зокрема, серед вдосконалень законопроєкту:
виключення «невідповідних» кандидатів із подальшого розгляду після оцінки чесності та професійної компетентності;
забезпечення вирішального голосу для міжнародних членів Консультативної групи експертів під час оцінки як доброчесності, так і професійної компетентності кандидатів;
положення про те, що членів AGE призначать на заміну для забезпечення безперервності роботи у разі відводу або самовідводу.
«Проте рекомендує виключити зі статті 10 законопроєкту норму про порядок голосування для обрання з’їздом суддів. Комісія також рекомендує уточнити, що імена членів AGE, які голосували за кожного кандидата на етапі рейтингу, також повинні бути опубліковані. Рекомендується вказати, що рішення AGE можуть бути оскаржені лише з формальних підстав, а не по суті», – зазначили у комісії.
Комісія висловила своє задоволення конструктивним підходом української влади до вдосконалення законопроєкту. У Венеційській комісії наголосили запровадити механізм добору суддів Конституційного Суду України, який забезпечує найвищий рівень незалежності та неупередженості Суду. Також комісія наголосила, що важливо забезпечити, аби посади суддів КСУ не залишалися вакантними протягом тривалого періоду.
«Попри загарбницьку війну Російської Федерації проти України, українська влада, а також громадянське суспільство продемонстрували взірцеву готовність просуватися вперед із реформами та виконувати рекомендації Венеціанської комісії… Венеціанська комісія вважає, що ключові рекомендації, які вона сформулювала у своєму висновку від грудня 2022 року і в подальших діях до такого висновку, були виконані», – йдеться у звіті.
Нагадаємо, минулого року Верховна Рада прийняла закон №7662 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах». Президент України Володимир Зеленський підписав документ попри те, що парламент проголосував за нього, повністю ігноруючи попереднього висновку Венеційської комісії.
Зокрема, закон передбачав створення Дорадчої групи (ДГЕ), до якої входитиме шестеро експертів. Це мала відбірна комісія, яка перевірятиме кандидатів на посади суддів КСУ.
Венеційська комісія за результатом аналізу законопроєктом №7662 максимально чітко дала зрозуміти, що у складі ДГЕ має бути сьомий член. І його необхідно призначити за квотою незалежних міжнародних експертів.
Тобто, приймаючи законопроєкт у редакції, яка передбачає лише шість членів Дорадчої групи, Верховна Рада проігнорувала рекомендації ключових міжнародних партнерів України. І це при тому, що реформа відбору суддів Конституційного суду України (КСУ) є найголовнішою серед семи пунктів, пов’язаних з отриманням Україною статусу кандидата і відкриттям переговорів про вступ до ЄС.
Венеційська комісія, що мала розблокувати зміни до українського антиолігархічного закону, відклала відповідне рішення, але в уряді не вважають, що це завадить переговорам про вступ до ЄС.
Про відтермінування рішення „Венеційки” повідомила у коментарі ЄвроПравді віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
За словами Стефанішиної, анонсований висновок Радою Європи не буде ухвалений цього тижня. „Венеційська комісія вирішила відкласти ухвалення висновку (щодо антиолігархічного закону) до червня цього року”, – заявила вона.
[type] => post
[excerpt] => Венеційська комісія, що мала розблокувати зміни до українського антиолігархічного закону, відклала відповідне рішення, але в уряді не вважають, що це завадить переговорам про вступ до ЄС.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1678483320
[modified] => 1678480063
)
[title] => Україна відкладає зміни до закону про олігархів, що були вимогою ЄС
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=72941&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 73089
[uk] => 72941
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 72942
[image] => Array
(
[id] => 72942
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/f8387c1-2571374.jpg
[original_lng] => 120950
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/f8387c1-2571374-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/f8387c1-2571374-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/f8387c1-2571374.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/f8387c1-2571374.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/f8387c1-2571374.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/f8387c1-2571374.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/f8387c1-2571374.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1678472863:3
[_thumbnail_id] => 72942
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 1461
[translation_required_done] => 1
[_oembed_fa45678199091920863faaa7bede04a0] =>
EU-China summit: introductory remarks at the meeting with Xi Jinping ↓ https://t.co/dhz0lxUERE
Good and candid exchange with President Xi on the main challenges in a world with increasing geopolitical frictions. Managing our relations is a priority.
We agreed that we have a joint interest in balanced trade relations.
We also agreed to increase people2people exchanges.
Угорська делегація при парламентській асамблеї Ради Європи у Страсбурзі організувала захід під назвою «Ситуація та перспектива мовних прав в Україні». Про українські закони, які пригнічують мовні та освітні права закарпатської угорської меншини доповіли: заступник керівника фракції Європейська народна партія Ради Європи Жолт Неймет, депутат Європейського Парламенту Андрея Бочкор та лінгвіст Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Степан Черничко. На нараді йшлося і про те, що Україна, яка поставила перед собою за мету приєднання до ЄС і вписала це у свою конституцію, має виконати свої міжнародні зобов’язання, у тому числі і рекомендації Венеціанської комісії стосовно прав національних меншин.
Україна виконала всі рекомендації Венеціанської комісії до Закону «Про освіту», стосовно якого в угорських партнерів були претензії. Однак, якщо угорська сторона просто шукає приводів далі перебувати в конфлікті, то жодне рішення не буде достатнім, заявила Ганна Новосад, міністр освіти і науки Українив інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна в понеділок.
Міністр освіти і науки пояснила, що
зараз їй складно сказати, чи вдасться українській стороні втішити угорських
партнерів (після прийняття закону про повну загальну середню освіту, – vb).«Ми
виконали свою частину обіцянок, показавши, що ми системний і послідовний
партнер. Зокрема минулого тижня ми закрили дві останні рекомендації, які дала
нам Венеціанська комісія: деталізували положення п. 4 ст. 7 Закону «Про освіту»,
яким показали модальності впровадження нового законодавства, а також вивели
приватні школи з-під мовних вимог, водночас зобов’язавши їх забезпечити знання
державної мови на рівні стандарту», – розповіла міністерка.
За словами Новосад, Україна
поінформувала НАТО та інших партнерів про виконання всіх рекомендацій. «Але я
вважаю, що в ситуації, коли хтось просто шукає приводів далі бути в конфлікті,
жодне з твоїх конструктивних рішень назустріч не може бути достатнім. Тому мені
складно сказати, чи зможемо ми втішити наших партнерів, але я впевнена, що
тепер ми маємо вигляд сторони, якій можна довіряти», – сказала очільниця
Міносвіти.
"Стара пісня про нове" - так можна назвати слова Посла Угорщини про ?? закони. Українське законодавство ніхто не змінюватиме на вимогу іноземної країни! Трактуємо такі закиди як відхід від конструктивного треку, над яким працюють міністри @DmytroKuleba і #Szijjartohttps://t.co/T3HoNqZeAY
Президент Угорщини Янош Адер бере участь у Саміті Кримської платформи в Києві.Áder János Magyarország Köztársasági Elnöke részt vesz a Krimi Platform Csúcstalálkozóján Kyivben.
Together with the Presidents of the #B9 countries and ???? we issued a joint statement and condemned the mass bombardments of ??Ukrainian cities recently carried out by Russia. ?????????????????????? https://t.co/x2FuIz8v2qpic.twitter.com/pTb3aaqsxR
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
Представники Венеціанської комісії відвідають з візитом Польщу 9-10 січня, щоб на прохання маршалка Сенату країни дати оцінку новим змінам до законів про судочинство.
Про це йдеться в повідомленні на сайті Венеційської комісії.
“Другого січня 2020 року Венеціанська комісія отримала від маршалка Сенату Польщі Томаша Гродзького запит на оцінку змін у законах про судочинство, прийнятих польським Сеймом 20 грудня 2019 року. Зміни розглядатимуться Сенатом на найближчій сесії у січні, а тому офіс Венеційської комісії схвалив підготовку представниками комісії негайної оцінки”, – йдеться в повідомленні.
Як зазначається, делегація Венеціанської комісії прибуде до Варшави 9-10 січня для проведення зустрічей з представниками влади та іншими співрозмовниками.
Ця ініціатива маршалка Сенату Гродзького, який є представником опозиції, викликала критичну реакцію у представників влади Польщі. Зокрема, міністр юстиції Польщі Збігнєв Зьобро зазначив, що лист Гродзького – це “прохання на колінах”, аби хтось дозволив Польщі реформувати свою систему судочинства. На його переконання, “поляки мають свою гідність, свою мову і свою юридичну культуру”, відтак повинні самостійно приймати такі рішення без підказок ззовні.
Як повідомлялося, 20 грудня Сейм Польщі ухвалив чергові зміни до законів про Верховний суд, а також про устрій загальних, військових та адміністративних судів. У результаті прийнятих змін запроваджується дисциплінарна відповідальність суддів за дії чи відмову від дій, які можуть унеможливити чи ускладнити функціонування правової системи, за дії, які ставлять під сумнів обрання суддів чи публічні дії, які не поєднуються з принципом незалежності судів та суддів. Змінами передбачається, що дисциплінарний речник суду матиме право ініціювати справу проти будь-якого судді. Змінами розширюються повноваження контрольної палати та публічних справ Верховного суду РП, а також запроваджуються зміни щодо обрання голови Верховного суду країни. Ними також забороняється Верховному суду ставити під сумнів дії та повноваження конституційних органів влади країни. Прийняті зміни у нижній палаті парламенту РП тепер повинні потрапити на розгляд Сенату країни, більшість у якому мають представники опозиції.
У багатьох містах Польщі проти прийняття цих змін відбулися масові маніфестації громадськості, опозиції та представників судової гілки влади. Зокрема, нинішня голова Верховного суду Польщі Малгожата Герсдорф у відкритому зверненні наголосила, що пропозиції провладної партії Польщі щодо реформування судової системи країни насправді є “ліквідацією системи судочинства”, а в подальшій перспективі це призведе до виходу країни з ЄС. Речник з громадянських прав РП Адам Боднар також підкреслив, що це є кроком до Polexit.
Речник Єврокомісії з питань права Крістіан Віганд тоді заявив, що Європейська комісія радить владним інституціям Польщі утриматися від будь-яких дій щодо розгляду законопроєкту про правову реформу до проведення консультацій із Венеційською комісією та всіма зацікавленими сторонами в країні. Реагуючи на це, речник польського уряду Пьотр Мюллер заявив, що заклик Єврокомісії утриматися від швидких законодавчих змін у системі судочинства Польщі є хибним. Він пояснив, що побоювання Єврокомісії є абсолютно безпідставними.
Właśnie rozmawiałem z @ZelenskyyUa . Sytuacja w Kijowie jest bardzo trudna. Nad ranem Rosjanie zaczęli bombardowanie miasta. Drony zrzucają bomby na budynki mieszkalne. Giną ludzie. To oczywisty akt terroru, żeby złamać morale ale jest ogromna determinacja, żeby obronić stolicę.
Codziennie setki tys. Ukraińców budzi się ze strachem czy nad ich domy nie nadlatują rosyjskie samoloty, a w Europie loteria…raz zapowiedź mocniejszych sankcji, następnego dnia głosy, by nie przesadzać. Putin podpalił całą ??, a Europa się zastanawia, czy koc gaśniczy wystarczy.
??️ "Si l'Ukraine ne parvient pas à défendre son indépendance, nous n'aurons pas le choix, nous serons obligés de rentrer dans le conflit", déclare Jan Emeryk Rościszewski, ambassadeur de Pologne en France
Na warszawskiej Wisłostradzie prezentuje się się 200 jednostek polskiego i zagranicznego sprzętu wojskowego oraz 92 statki powietrzne, w asyście 2 000 żołnierzy. #SilnaBiałoCzerwona ?? pic.twitter.com/7kVQCoQcvr
Czas na defiladę lotniczą! Na niebie będzie można obserwować nowe FA-50, a także wielozadaniowe samoloty bojowe F-16. W sumie ponad 90 statków powietrznych, w tym APACHE, BLACK HAWK, AW-101, AW-149, C-295M CASA, Gulfstream G550, M-346 BIELIK, EF-2000 EUROFIGHTER TYPHOON.… pic.twitter.com/mqRaa3inqr
— Ministerstwo Obrony Narodowej ?? (@MON_GOV_PL) August 15, 2023
Weź udział w wyborach!!! Kierując się treścią otrzymanej właśnie pozytywnej opinii Państwowej Komisji Wyborczej, co do proponowanego terminu wyborów do Sejmu i Senatu, podjąłem decyzję o zarządzeniu tych wyborów na dzień 15 października 2023 roku. Przyszłość Polski jest sprawą…
