Наприкінці вересня в німецькому місті Гузум відбулася цьогорічна конференція правозахисної організації «Федеральний союз європейських національних меншин» (FUEN). На засіданні робочої групи угорських громад організації учасники заходу обговорили становище національних меншин у Карпатському басейні, а також процеси вступу України та Сербії до Європейського Союзу.
Політика України щодо нацменшин у світлі вступу до ЄС
Голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович наголосив, що наразі в Україні не помітно видимого наміру належним чином урегулювати права національних меншин. На його думку, цьому питанню недостатньо уваги приділяють також лідери Євросоюзу. Такий стан справ становить серйозну небезпеку, адже якщо Україну приймуть до ЄС без забезпечення прав нацменшин, це може стати поганим прикладом для інших країн, які теж готуються до вступу. На зустрічі зазначалося, що під час переговорів з Євросоюзом має суворо дотримуватися система Копенгагенських критеріїв, яка вимагає від країн-кандидаток поважати права нацменшин.
Угорські громади в Румунії та результати виборів
Представник Демократичного союзу угорців Румунії, депутат Європарламенту, голова FUEN Лорант Вінце поінформував про останні успіхи організації. Він детально розповів про досягнення на червневих виборах та подальші виклики, зокрема майбутні президентські й парламентські вибори. Лорант Вінце підкреслив, що рішучі об’єднані дії в питанні захисту інтересів нацменшин є надзвичайно важливими і на європейській арені.
Становище угорських громад у Словаччині та Сербії
Як зазначив мер словацького міста Штврток-на-Острові Пейтер Йоврі, організація угорців Словаччини готується до переобрання голови. За його словами, їм вдалося отримати посаду уповноваженого з питань нацменшин у словацькому уряді, її обійняв Акош Горонь. Представниця Товариства угорців сербського Воєводина, депутатка Європарламенту Аннамарія Вічек та членкиня Парламентської асамблеї Ради Європи Ельвіра Ковач повідомили, що незважаючи на нестабільність політичної ситуації в Сербії, угорській громаді вдалося зберегти свій вплив на регіональному, місцевому та парламентському рівнях.
Проблеми нацменшин у Хорватії та Словенії
Янош Андочі, заступник голови Демократичної спілки угорців Хорватії зазначив, що на сьогодні організація перебуває у фазі розбудови. Маючи свого представника в парламенті, вона може відігравати ключову роль у хорватському законодавчому органі, особливо після розпаду ультраправої коаліційної партії. У свою чергу, представник угорської громади Словенії Душан Орбан повідомив про доволі тривожну ситуацію, адже уряд країни скасував важливий для угорської громади проєкт.
Вирішення проблем нацменшин під час вступу до ЄС
Головною темою на заході стали угорські аспекти під час процесу приєднання Сербії та України до Європейського Союзу. Василь Брензович висловив тверду позицію стосовно того, що на переговорах про вступ до ЄС слід приділяти особливу увагу правам нацменшин. За його словами, ігнорування цього питання може створити небезпечний прецедент, який негативно вплине на становище національних меншин, що проживають у країнах Євросоюзу.
Пропозиція щодо конференції в Брюсселі
Голова FUEN Лорант Вінце, який вважає виправданим занепокоєння Василя Брензовича, запевнив, що підтримує ідею розгляду питання щодо становища нацменшин у країнах, дотичних до розширення ЄС, на конференції в Брюсселі. Це стало б важливим кроком для привернення уваги до проблем національних меншин у процесі розширення Європейського Союзу.
Наступна зустріч робочої групи угорських громад FUEN відбудеться в Хорватії в першій половині 2025 року. Цей захід дасть можливість представникам нацменшин обговорити виклики та подальші кроки для захисту прав своїх громад.
Про діяльність Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), розвиток відносин між Угорщиною та Україною, перспективні можливості закарпатських угорців тепер, на початку року, – в інтерв’ю з головою організації Василем Брензовичем.
– Наскільки нинішня воєнна ситуація впливає на роботу ТУКЗ-КМКС?
– Товариство угорської культури Закарпаття було засноване понад 30 років тому, щоб представляти інтереси закарпатських угорців, сприяти збереженню та розвитку їхньої громади. Це завдання організація намагалася виконувати за будь-яких обставин. Звичайно, тепер ми в найважчій ситуації, як і всі громадяни України, оскільки війна впливає на все, зокрема й на діяльність ТУКЗ-КМКС. Утім нам вдалося зберегти організацію, вона живе і функціонує. Думаю, ТУКЗ-КМКС більш-менш виправдало очікування, які ставили перед ним наші члени та угорська громада. Через фонди, засновані Товариством, підтримка надійшла до заявників. Депутати від організації продовжили свою діяльність в органах місцевого самоврядування різних рівнів і змогли надати правову допомогу тим, хто її потребував у цей надзвичайно складний період. Ми також започаткували програму з підтримки хворих, які не в змозі самотужки фінансувати своє лікування. Крім того, ТУКЗ-КМКС брало активну участь у переговорах, що зрештою привели до внесення змін до законів про мову та освіту.
– Кримінальні провадження щодо фондів Товариства вже завершені?
– Розвитку подій немає, але ці справи ще не закриті. Нам невідомо про подальші наміри. На сьогодні жодного обвинувального акта прокуратура не пред’являла, до суду справа не передавалася. Незважаючи на це, минулого року фонди працювали, тепер також продовжують свою діяльність. Вони відіграють надзвичайно важливу роль: через Благодійний фонд «КМКС» проводяться різноманітні програми соціальної підтримки, а через Фонд «За Закарпатський угорський інститут» забезпечуються грантові програми з підтримки шкіл і дитячих садочків та функціонування Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ. Крім того, продовжує роботу й Фонд «Закарпатський центр економічного розвитку «Еган Еде», який, зокрема, запускає нову програму підтримки фермерів.
– Працівників фондів наразі не переслідують? Адже раніше були такі випадки.
– Останнім часом жодних допитів, не просили також ніяких нових документів. Незважаючи на те, що згадані провадження ще тривають, на сьогодні фонди можуть працювати відносно безперешкодно.
– Чи є якісь зміни щодо кримінального провадження, відкритого у 2020 році проти вас? Як відомо, тоді вам висунули дуже серйозні звинувачення – у державній зраді та фінансуванні сепаратизму. Однак українські спецслужби так і не змогли їх довести.
– У зв’язку з цим теж нічого не відомо. Проти мене також немає обвинувального акта, але справа не закрита. У цьому питанні ситуація, яка склалася два роки тому, ніяк не змінилася.
– Як оцінюєте нинішню ситуацію в Україні, зокрема становище закарпатських угорців?
– Становище як України, так і закарпатських угорців трагічне. Другий рік триває війна, і кінця не видно. А тим часом вона несе жахливі руйнування. Населення України в 1991 році, на момент розпаду Радянського Союзу, становило 52 мільйони людей, тепер, за різними оцінками, – 25, максимум 30 мільйонів, тобто скоротилося вдвічі. Коефіцієнт народжуваності 0,5 – найнижчий у світі. Україні та Закарпаттю буде дуже важко або ж навіть неможливо вийти з цієї демографічної кризи. А про вік ми навіть не згадали. Як відомо, за кордон виїжджають і не повертаються в основному молоді люди та жінки, залишаються вдома здебільшого старші покоління, і ця тенденція триватиме. Відомо також, що країна надзвичайно заборгувала, а руйнування на сході вкрай великі. Оскільки війна забирає більшу частину грошей, звісно, немає можливості інвестувати в інфраструктуру. Через це вже є надзвичайно великі проблеми, і вони виникатимуть і в майбутньому. Нам якомога швидше потрібен мир.
Подібні процеси відбуваються і серед закарпатських угорців. Значна частина нашої громади перебуває за кордоном, насамперед в Угорщині. З віком і демографічною ситуацією в нас також проблеми. Крім того, негативний вплив має те, що ми не можемо знати, коли закінчиться війна і що принесе майбутнє.
– Як ви оцінюєте політику уряду Угорщини щодо України та Закарпаття?
– Угорщина, її уряд відстоювали й продовжують відстоювати повернення прав закарпатських угорців і беруть на себе конфлікти в цьому питанні. Ми бачимо, що це має певний результат, адже Верховна Рада (як це не парадоксально – на підтримку пропозиції, внесеної партією Порошенка) швидко й суттєво змінила обмежувальні заходи освітнього та мовного законів. Нинішня ситуація теж не ідеальна, оскільки нам не повернули багато прав, які ми мали раніше, але, безсумнівно, зміни до закону є кроком у правильному напрямку. У такі моменти думаєш, навіщо з 2017 року створювався шум у цьому питанні, якщо вже тоді все можна було вирішити краще.
– Водночас відносини між урядами України та Угорщини і надалі надзвичайно напружені…
– Напруга між двома країнами давня. Погіршення відносин почалося ще за часів президента Порошенка. Ми, закарпатські угорці, відчули, що проти Угорщини та закарпатських угорців розгорнуто небачену раніше пропагандистську кампанію, яка триває й досі. Угорщину атакували всілякими безпідставними та абсолютно абсурдними звинуваченнями, що неминуче погіршило відносини між двома країнами. Водночас Угорщина продовжує реалізовувати найбільшу у своїй історії програму гуманітарної допомоги Україні, яка стосується й Закарпаття; президентка Угорщини Каталін Новак кілька разів відвідувала Україну. Однак усе це не принесло істотного покращення. Між двома урядами існує кардинальна розбіжність у поглядах щодо війни. Угорщина визнає територіальну цілісність і засуджує російську агресію, підтримала різні санкційні заходи проти росії й перераховує кошти у фонди, з яких ЄС підтримує Україну, але не постачає зброю й постійно закликає до якнайшвидшого припинення вогню та миру. Керівництво Угорщини з самого початку вважає, що цю війну неможливо виграти на фронтах. Така позиція, очевидно, викликає напругу між двома країнами.
Друга причина полягає в тому, що Угорщина має іншу думку стосовно вступу України до ЄС. Вважає, що Україна не готова до вступу в ЄС, над цим слід замислитися. Водночас уряд Угорщини не перешкоджав початку переговорів щодо Угоди про асоціацію з ЄС, а згодом щодо вступу. Наразі відомо про спілкування між міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто та головою Адміністрації президента України для підготовки переговорів між Віктором Орбаном і Володимиром Зеленським. Усе це дає певну надію, адже, якщо добре підготувати зустріч, то між двома країнами можуть розпочатися позитивні процеси. На жаль, після такого тривалого розбрату нормалізувати відносини буде дуже складно.
– Що ви думаєте про політику підтримки Угорщиною угорської громади Закарпаття?
– Для нас це дуже важливо. Вважаю, що без допомоги з боку Угорщини було б надзвичайно важко утримувати установи закарпатських угорців. Ці форми підтримки з’явилися ще після 2014 року, оскільки тодішня революція в Україні та внутрішня напруга вказували на те, що попереду складний період. Через це, крім систем допомоги, поширених на закордонні угорські громади, закарпатські угорці отримали спеціальні види підтримки, які передусім стосуються вчителів, лікарів та працівників сфери культури. Завдяки цьому закарпатські угорці отримують значну допомогу, а органи місцевого самоврядування мають вигоду від податків, сплачених з наших програм, що теж є суттєвою. Ці форми підтримки триватимуть і надалі.
– Як ви вважаєте, чи є надія на те, що після закінчення війни закарпатські угорці знову стануть спільнотою, яка зростає та розвивається, а Україна – державою, сприятливою для життя?
– Заступник голови ТУКЗ-КМКС Ґейза Ґулачі десь писав, що єдина зброя закарпатських угорців – це надія. У цьому є певна правда. Думаю, усі закарпатські угорці хочуть миру в Україні. Однак треба визнати, що навіть після встановлення миру нам доведеться нелегко. Наші предки пережили надзвичайно важкі часи після Першої та Другої світових воєн. Цей досвід теж свідчить, що не тільки сам воєнний період, а й наступний є непростим. Досі після кожної війни наставав мир – сподіваймося, що це станеться якомога швидше, і тоді ми зможемо почати відновлення. Протягом історії закарпатські угорці не раз доводили свою стійкість, тепер ми теж бачимо, що, незважаючи на війну, їхня громада не розпалася і вони змогли зберегти свої установи. Якщо ситуація стане більш сприятливою, можна сподіватися, що наша угорська громада залишиться на своїй батьківщині та знову розвиватиметься.
Керівники організацій закордонних угорських громад на 67-му конгресі Федерального союзу європейських національностей (FUEN), який відбувся у місті Пейч, прийняли рішення створити угорську робочу групу. Представники Демократичного союзу угорців Румунії, Угорського альянсу Словаччини, Союзу угорців Воєводини, Товариства угорської культури Закарпаття, Демократичної спілки угорців Хорватії та Спілки угорських національних громад Прекмур’я (Словенія) 8 вересня провели установчі збори.
Головою робочої групи, відповідно до пропозиції очільника Демократичного союзу угорців Румунії Гунора Келемена, обрали лідера ТУКЗ-КМКС Василя Брензовича.
«Угорські організації відіграють важливу роль у Федеральному союзі європейських національностей. Останніми роками вони багато разів приймали заходи FUEN і своєю працею щодня сприяють успіху організації. Сьогодні ми здійснили ще один крок задля того, аби об’єднати сили для представлення інтересів угорців у FUEN і забезпечити можливість проведення регулярних зустрічей для обговорення наших спільних справ», – повідомив Василь Брензович.
«Ми є найбільшою корінною меншиною в Європі. За останнє десятиліття угорські громади були в авангарді європейських зусиль із захисту меншин, і разом із FUEN ми зробили ініціативу захисту меншин Minority SafePack успішною. Засновуючи угорську робочу групу, ми посилюємо представництво наших спільних інтересів у FUEN», – зазначив Гунор Келемен.
«У FUEN десятиліттями функціонують німецька, слов’янська, турецька робочі групи. Я вітаю, що угорські громади також вирішили створити власну робочу групу, оскільки це сприятиме організаційній роботі та зробить більш ефективним представлення конкретних питань», – каже голова FUEN, депутат Європейського парламенту та Демократичного союзу угорців Румунії Лорант Вінце.
Про створення угорської робочої групи на конгресі Федерального союзу європейських національностей заявив очільник Спілки угорських національних громад Прекмур’я Душан Орбан. Згідно з правилами, формування нових робочих груп офіційно затверджує правління організації на першому засіданні після конгресу.
Повага до основних прав і захист меншин та їхніх прав є принципово важливими в процесі вступу до ЄС, – заявив єврокомісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї у Брюсселі у вівторок.
На конференції, присвяченій темі прав меншин у процесі розширення ЄС, організованій робочою групою з питань меншин Європейського парламенту, Олівер Варгеї нагадав: умови розширення включають захист основних цінностей і принципів ЄС, у тому числі людських прав.
Захист національних меншин є такою ж цінністю, як і будь-яка інша базова цінність ЄС, підкреслив він.
Необхідно допомогти країнам, які очікують вступу, відчути своїми цінності ЄС, і допомогти забезпечити відображення всіх цих зобов’язань у національному законодавстві. Для того, щоб меншини сприяли повноті певної держави, необхідний однаковий підхід і повне визнання їхніх прав, релігії та переконань, зазначив єврокомісар.
Країни, які очікують вступу, повинні усвідомлювати, що повага до цінностей ЄС необхідна не лише під час процесу вступу, а й після того, як вони стануть повноправними членами, підкреслив він.
Щодо України Олівер Варгеї зазначив, що конфлікт ускладнює становище меншин, які проживають у країні та сусідніх державах. Підтримка, яка надається Україні для виконання вимог ЄС, означає також допомогу меншинам, які проживають у країні, підкреслив він.
Процес розширення має посприяти, аби меншини жили в ще кращих умовах у країні, додав він.
Водночас єврокомісар угорського походження повідомив, що у випадку України існують серйозні проблеми, які необхідно вирішити, зокрема питання освіти меншин та використання мов меншин. Усі ці проблеми потрібно вирішувати спільно з меншинами, підкреслив він.
«Якщо меншини щасливі в країні, де вони живуть, то ми можемо бути впевнені, що знайшли правильне рішення», – додав Олівер Варгеї.
Очільниця групи депутатів Європарламенту від «Фідес» Кінґа Ґал під час виступу зазначила, що досвід останніх двадцяти років засвідчує, що традиційні мовні права національних меншин можуть бути гарантовані під час процесу вступу.
«Ми часто бачимо, що в Брюсселі не бачать чітко становище угорської, румунської та болгарської меншин, які проживають в Україні, тому важливо привернути увагу Європи до практики позбавлення права та дискримінації», – сказала вона.
Політик заявила, що Україна може приєднатися до Європейського Союзу лише за умови дотримання основних прав людини та рівноправності національних меншин, які проживають у країні. Саме ці громади можуть стати найбільш відданими прихильниками європейської перспективи України. Однак нещодавно прийняті українські закони, які звужують права меншин, цьому не сприяють, зазначила вона.
Забезпечення прав меншин та мовних прав має бути передумовою вступу України до ЄС. І першим кроком для цього має бути повне відновлення прав національних меншин, які вони мали раніше, – наголосила Кінґа Ґал.
Депутатка Європарламенту від партії «Фідес» Андрея Бочкор, у свою чергу, повідомила, що меншини, які проживають в Україні, підтримують початок процесу вступу країни до ЄС. Меншини позитивно ставляться до більшості й очікують, що зможуть жити як повноправні, рівноправні громадяни на своїй батьківщині.
Вона назвала важливим, щоби питання прав національних меншин було врегульоване, оскільки прийнятий у грудні 2022 року закон про національні меншини не розглядає національні меншини як партнерів. Він не гарантує тих самих прав, які забезпечувалися попередніми законами. Він позбавляє прав не лише громади, а звужує й індивідуальні можливості, зазначила вона.
«Ніхто не проти вивчення державної мови, але не замість і не за рахунок вивчення рідної мови. Тому ми просимо інституції Європейського Союзу усвідомити це і допомогти нам повернути забезпечення попередніх прав», – додала Андреа Бочкор.
Депутат Європарламенту від Демократичного союзу угорців Румунії Лорант Вінце під час виступу наголосив, що меншини не загрожують суспільству більшості, використання мов меншин ніколи не придушить мову більшості. Щоб забезпечити використання мов меншинами, необхідна правова система, яка допоможе зберегти ідентичність меншин.
«Меншини мають зберегти свою ідентичність, а захист їхніх прав – обов’язок держави», – зазначив Лорант Вінце.
Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович під час виступу нагадав, що закон європейської мірки, прийнятий після здобуття Україною незалежності у 1992 році, надавав широкі права меншинам. Проте меншини України втратили їх із набранням чинності нещодавно ухваленого закону про освіту та мову, а потім і закону про меншини.
«Просимо відновити наші права відповідно до міжнародних зобов’язань України», – сказав він.
Закарпатська угорська меншина сподівається, що права меншин будуть відновлені в процесі вступу до ЄС, адже Європейський Союз – це спільна система цінностей, яка включає гарантування прав меншин, – додав Василь Брензович.
[type] => post [excerpt] => Повага до основних прав і захист меншин та їхніх прав є принципово важливими в процесі вступу до ЄС, – заявив єврокомісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї у Брюсселі у вівторок. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1684933080 [modified] => 1684932334 ) [title] => Василь Брензович: просимо відновити наші права відповідно до міжнародних зобов’язань України [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=79787&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 79722 [uk] => 79787 ) [trid] => din4423 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 79734 [image] => Array ( [id] => 79734 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/kisebbs-galkinga.jpg [original_lng] => 311735 [original_w] => 1485 [original_h] => 990 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/kisebbs-galkinga-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/kisebbs-galkinga-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/kisebbs-galkinga-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/kisebbs-galkinga-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/kisebbs-galkinga.jpg [width] => 1485 [height] => 990 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/kisebbs-galkinga.jpg [width] => 1485 [height] => 990 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/kisebbs-galkinga.jpg [width] => 1485 [height] => 990 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 1427 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 79734 [_edit_lock] => 1684921535:8 [_edit_last] => 8 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 2060 [1] => 13 [2] => 37 [3] => 43 [4] => 19 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Новини дня [2] => Світ [3] => Статті [4] => Терміново ) [tags] => Array ( [0] => 1145 [1] => 430 [2] => 397 ) [tags_name] => Array ( [0] => Василь Брензович [1] => Угорщина [2] => Україна ) ) [4] => Array ( [id] => 65566 [content] =>
Минулого тижня Верховна Рада України ухвалила новий закон про національні меншини, скасувавши попередній. Законопроєкт про нацменшини підтримали 324 депутати. Для його ухвалення було потрібно щонайменше 226 голосів. Прийняття закону є однією з умов для початку переговорів України про вступ до Європейського Союзу.
З приводу нещодавно ухваленого закону про нацменшини голова Товариства угорської культури Закарпаття ТУКЗ-КМКС Василь Брензович в інтерв’ю угорськомовному щотижневику «Карпатолйо» розповів: «З прийняттям цього документа закінчився процес позбавлення прав нацменшин, які проживають на території України. Це був багаторічний процес. Закони про освіту, мову та засоби масової інформації позбавили закарпатських угорців і деякі національні громади, що проживають в Україні, багатьох прав, які вони мали раніше». Нещодавно ухвалений закон підтвердив ці позбавлення прав і є значним кроком назад порівняно із законом 1992 року, який діє до сьогодні, оскільки відтепер закарпатська угорська нацменшина не може користуватися багатьма правами, які мала раніше.
«Закон усе ще досить заплутаний та декларативний за своєю природою і не дозволяє нацменшинам належним чином захищати або розширювати свої права», – зазначив голова організації. На його думку, вкрай прикро, що такі питання вирішуються в нинішній воєнний час. Їх, безумовно, слід обговорювати в більш мирний період. Відтак Василь Брензович підкреслив: «У законі є пункт про те, що міжнародні договори мають перевагу над положеннями цього документа. Сподіваюся, він буде знову винесений на порядок денний у ході прогресу євроінтеграції України».
