Вказано, що угода про формування уряду меншості забезпечує Фредеріксен третій поспіль термін на посаді прем’єра, поклавши край місяцям невизначеності після виборів у березні, за результатами яких відразу 12 партій отримали місця в парламенті.
„Я відвідала його величність короля і повідомила, що після тривалих переговорів уряд може бути сформовано”, – сказала Фредеріксен журналістам і додала, що загальні пріоритети уряду будуть представлені у вівторок, а міністрів призначать у середу.
Окрім соціал-демократів, до складу нового уряду увійдуть соціал-ліберали, Зелені ліві та центристська партія Помірковані, які для забезпечення парламентської більшості покладатимуться переважно на ультралівий Червоно-зелений альянс, хоча вони також можуть шукати підтримки в інших партій під час окремих голосувань.
Агентство пише, що новий уряд знаменує поворот Фредеріксен наліво, хоча протягом останніх чотирьох років вона очолювала незвичайну коаліцію, яка об’єднувала ліві та праві сили: її соціал-демократів, Поміркованих та лібералів.
Кабінет міністрів України спростив передачу державного майна в оренду без аукціону для підприємств оборонної промисловості на період воєнного стану.
Як передає Укрінформ, про це Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила у Фейсбуці.
За її словами, йдеться про виробників ракетного озброєння, вибухових матеріалів і нових зразків зброї. Це дозволить швидше запускати нові виробничі майданчики та нарощувати виробництво для потреб Сил оборони.
Скористатися механізмом зможуть підприємства, які визначені критично важливими та включені Міністерством оборони до реєстру виконавців державних контрактів.
„Українські виробники здатні суттєво наростити виробництво, а відповідно і перевагу наших військових на полі бою. Уряд робить все можливе для того, щоб Україна була сильна і озброєна”, – наголосила Свириденко.
Парламент Румунії відправив у відставку уряд Іліє Боложана з Націонал-ліберальної партії (PNL), підтримавши вотум недовіри майже рекордною кількістю голосів.
«За» проголосували 281 депутат та сенатор при необхідних 233, «проти» виступили лише четверо, повідомляє Digi24.
Як зазначає видання, представники правлячої коаліції, включно з НЛП, Союзом за порятунок Румунії та Демократичним союзом угорців Румунії, були присутні, але участі у голосуванні не брали.
Одразу після оголошення результатів голосування Іліє Боложан залишив будівлю парламенту та повернувся до урядової резиденції.
Політична криза розпочалася з того, що свою політичну підтримку Боложану відкликала Соціал-демократична партія (PSD), яка входить до коаліції разом із політсилою Боложана – Націонал-ліберальною партією (PNL).
До повалення уряду також закликала ультраправа партія AUR. Також попередні підписи за відставку уряду AUR збирали спільно з PSD.
У звʼязку з цим PNL звинувала соціал-демократів у неформальній співпраці із ультраправою AUR.
Підготовку для розробки вотуму недовіри уряду Іліє Болояна готували ще наприкінці квітня.
20 квітня Соціал-демократична партія Румунії проголосувала за відкликання своєї підтримки прем’єр-міністра та закликала його подати у відставку.
Сім міністрів від Соціал-демократичної партії, яка була найбільшою в коаліції, подали у відставку 23 квітня.
Ініціатори вотуму звинували Іліє Боложана у «руйнуванні економіки, зубожінні населення та шахрайському продажу державних активів».
Вони також дорікнули прем’єр-міністру за підвищення ПДВ, скасування пільг для кількох категорій працівників, а також за рівень інфляції. Ще автори документа висловили побоювання щодо можливого продажу стратегічних державних активів іноземним компаніям.
Перші два кораблі коштуватимуть близько 700 млн євро, включаючи деякі з їх основних систем озброєння.
Греція продовжує реалізовувати плани щодо придбання чотирьох італійських фрегатів FREMM, що були у використанні, в рамках двофазної угоди. Про це повідомляє Ekathimerini в суботу, 2 травня.
Вказано, що грецький уряд погодив купівлю чотирьох кораблів класу Карло Бергаміні за схемою “2+2”. Перші два кораблі коштуватимуть близько 700 млн євро, включаючи деякі з їх основних систем озброєння. 5 травня парламентський комітет Греції з питань озброєння та контрактів має отримати оновлену інформацію щодо переговорів.
Під час цього ж засідання законодавці, як очікується, затвердять два контракти, що охоплюють модернізацію чотирьох фрегатів класу MEKO на грецьких верфях Скарамангас. Вона включатиме бойові системи та роботи з технічного обслуговування конструкцій.
Відомо, що раніше італійці вже передали грецькому флоту перші два фрегати класу Бергаміні.
Пакет закупівлі також включатиме технічну підтримку, запасні частини та навчання екіпажу, у чому, як очікується, візьме участь італійська суднобудівна компанія Fincantieri.
Греція також планує придбати буксирувані гідролокаційні системи CAPTAS-4, щоб фрегати FREMM відповідали протичовновим можливостям фрегатів FDI французького виробництва.
Посадовці вивчають варіанти протикорабельних і протиповітряних ракет, а комітет має обговорити програми підтримки НАТО для систем HAWK, артилерії PzH 2000 та пускових установок Stinger на суму 110 млн євро.
Соціал-демократична партія Румунії та ультраправа партія AUR ініціювали процедуру відставки уряду на чолі з Іліє Боложаном.
Як повідомляє Digi24, голосування за вотум недовіри заплановане у парламенті на вівторок, 5 травня, після проведення відповідних дебатів. Опозиційним силам вдалося зібрати необхідну кількість підписів для винесення цього питання на розгляд.
Лідер AUR Джордже Сіміон стверджує, що ініціативу підтримав 251 депутат, що становить парламентську більшість. Окрім основних ініціаторів, до вотуму недовіри приєдналися представники партій POT, PACE та низка незалежних законодавців. Політична криза загострилася після того, як соціал-демократи цього місяця офіційно вийшли зі складу урядової коаліції.
Наразі діючий уряд намагається зберегти позиції, проте консолідація опозиції навколо вотуму недовіри створює серйозну загрозу для його подальшого функціонування. Остаточне рішення щодо долі кабінету міністрів Боложана залежатиме від результатів голосування наступного тижня.
Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс сьогодні зробив перестановки в уряді після відставки кількох міністрів на тлі скандалу з сільськогосподарськими субсидіями.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Ekathimerini.
Про зміни оголосив речник уряду Павлос Марінакіс на пресконференції.
Евангелос Турнас, колишній заступник міністра з питань кліматичної кризи та цивільного захисту, замінить Іоанніса Кефалогіанніса на посаді міністра цивільного захисту.
Маргарітіс Схінас, колишній віцепрезидент Європейської комісії, змінить Костаса Ціараса на посаді міністра розвитку сільських районів.
Макаріос Лазарідіс, представник партії «Нова демократія» в парламентському слідчому комітеті OPEKEPE, був призначений заступником міністра розвитку сільських районів, змінивши Христоса Келласа.
Кефалогіанніс та Ціарас пішли у відставку раніше, після того, як їх було згадано у розслідуванні європейської прокуратури щодо скандалу з сільськогосподарськими субсидіями. Дімітріс Варцопулос, також згаданий у цьому розслідуванні, пішов у відставку з посади заступника міністра охорони здоров’я.
Розслідування зосереджене на ймовірному шахрайстві з платежами, якими керувало нині неіснуюче державне агентство OPEKEPE, що розпоряджалося сільськогосподарськими субсидіями від ЄС.
На тлі скандалу, опозиційна партія Греції СІРІЗА в п’ятницю закликала до дострокових виборів після перестановок в уряді, викликаних відставками міністрів.
«Відставки міністрів недостатньо, як і перестановки у кабінеті міністрів», – сказав речник партії СІРІЗА Костас Захаріадіс.
«Політична відповідальність за скандали, корупцію та розпад лежить на самому пану Міцотакісу, і він є частиною проблеми – він і є проблемою», – додав Захаріадіс.
Наступні загальні вибори в Греції заплановані на наступний рік.
Включно з прем’єр-міністром Робом Єттеном, кабінет складається з вісімнадцяти міністрів та десяти державних секретарів.
Новий уряд меншості Нідерландів на чолі з Робом Єттеном офіційно набув повноважень після складання присяги. Про це повідомив мовник NOS.
Король Віллем-Александр підписав указ про призначення Єттена прем’єр-міністром, а також затвердив склад уряду – 17 міністрів та десять державних секретарів. Члени кабінету склали присягу перед монархом.
Як зазначається, 38-річний Єттен став наймолодшим главою уряду в історії країни.
Кабінет меншості вважають нетиповим для нідерландської політичної практики. Центристська проєвропейська партія D66, котра перемогла на виборах у жовтні 2025 року і яку очолює Єттен, сформувала коаліцію з християнськими демократами та праволіберальною партією VVD. У нижній палаті парламенту союз має 66 із 150 мандатів, що може ускладнити ухвалення законів і змусити шукати підтримки серед опозиції.
Вотуми недовіри уряду Себастьєна Лекорню, ініційовані групою лівих депутатів та ультраправими, очікувано не зібрали достатньо голосів.
Про це повідомляє BFMTV.
Увечері 27 січня Національна асамблея розглянула чергові два вотуми недовіри уряду – з боку групи лівих депутатів, та ще один – від правопопулістського “Національного об’єднання”. Обом прогнозували поразку.
Під час розгляду першої ініціативи за неї дали 267 голосів замість необхідних 289. Крім того, це ще на два голоси менше, ніж під час останнього перед цим вотуму недовіри уряду минулої п’ятниці.
Вотум недовіри від “Нацоб’єднання” також провалився, зібравши лише 140 голосів.
Спікерка 51-го скликання парламенту Болгарії Рая Назарян підтвердила, що не обійматиме посаду виконуючого обов’язки прем’єр-міністра до проведення дострокових виборів у країні.
Назарян оголосила про своє рішення після того, як провела консультації з новою президенткою Болгарії Іліяною Йотовою.
І Назарян, і Йотова погодилися, що кандидат на посаду виконуючого обов’язки прем’єр-міністра має бути політично нейтральною фігурою, щоб забезпечити чесність дострокових парламентських виборів, зокрема в управлінні Міністерством внутрішніх справ.
Назарян зазначила, що призначення політичної фігури може викликати підозри у втручанні у виборчий процес.
Зазначається, що після того, як президент призначить в.о. прем’єр-міністра, він матиме один тиждень, щоб запропонувати склад уряду.
Після цього має бути призначена дата дострокових парламентських виборів, які мають відбутися впродовж двох місяців.
Назарян також уточнила, що 29 березня не є датою цих виборів, хоча остаточну дату ще не оголошено публічно.
Дві спроби оголосити вотум недовіри уряду Франції зазнали невдачі у нижній палаті парламенту.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє BFMTV.
Спершу парламент голосував за пропозицію ультралівої „Нескореної Франції”.
Ця ініціатива щодо вотуму недовіри не була прийнята, набравши 269 голосів „за” (абсолютна більшість, необхідна для прийняття, становила 288 голосів).
Далі парламент перейшов до голосування за пропозицією вотуму недовіри, ініційованою ультраправим „Національним об’єднанням”.
Ця пропозиція набрала ще менше – 142 голоси.
Приводом для ініціювання вотумів недовіри стало те, що прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню застосував спеціальні конституційні повноваження, щоб ухвалити бюджет на 2026 рік без голосування парламенту.
Переговори щодо бюджету Франції на 2026 рік затягнулися на місяці, через що французькому президенту Емманюелю Макрону довелося схвалити спеціальний закон, який тимчасового дозволяє компенсувати відсутність повноцінного бюджету на 2026 рік.
