З наближенням кінця Адвента 2025 року президент Угорщини Томаш Шуйок дав ексклюзивне інтерв’ю Кароліні Дорчі, головній редакторці тижневика Kárpátalja, та Мігаю Дебрецені молодшому, журналісту телеканалу «ТВ21 Унґвар», кореспонденту угорського суспільного мовника, щоб передати свій меседж угорцям Закарпаття. Йшлося також про необхідність якомога швидшого миру, допомогу Угорщини, справу Йосипа Шебештена, зусилля закарпатських угорських правозахисних організацій.
– Пане президенте, ви – президент не тільки Угорщини, а й усієї угорської нації. Закарпатські угорці, зокрема, перебувають у надзвичайно складній ситуації. Як ви оцінюєте нинішнє становище цієї громади?
– Становище угорців Закарпаття справді дуже складне. Хто б міг подумати, що нам доведеться жити у воєнний час у Європі, з його руйнуваннями та жахами. Знаємо, що угорці на Закарпатті також страждають від війни, бачимо їхні труднощі, відчуваємо їхній біль. Ми, угорці, – єдині, тому завжди можемо розраховувати один на одного та ніколи не залишаємо одне одного на самоті. Хочу наголосити, що закарпатські угорці також можуть розраховувати на всі угорські громади.
Протягом історії жителі Закарпаття стикалися з багатьма викликами та випробуваннями долі, але завжди вставали та починали спочатку. У нинішній ситуації закарпатці знову демонструють зразкову стійкість. Я дуже сподіваюся, що, як і багато разів раніше, вони зможуть відновити свої сили та знову стати процвітаючою громадою.
Для цього потрібен, перш за все, мир, який, однак, зараз знову залежить не від нас. Водночас, завдяки переговорам великих держав, він наблизився, що дає підстави для надії. Для процвітання, будівництва та гідного життя необхідний мир. Ми і надалі маємо всіма силами та наполегливістю прагнути до укладення миру.
– Протягом останніх 10 років закарпатських угорців торкнулося чимало заходів, зокрема закон про освіту, закон про мову, які, у контексті країни, що прагне вступити до ЄС, є, якщо можна так сказати, контрпродуктивними. Як можете дипломатичними каналами, без очевидного втручання у внутрішні справи країни, допомогти угорцям Закарпаття повернути свої права?
– Один із найважливіших конституційних обов’язків президента Угорщини – вираження єдності нації. А рідна мова та можливість її використання – фундаментальні елементи єдності нації та національної ідентичності. Це забезпечується і міжнародним правом, а в рамках Європейського Союзу це гарантується також нормами європейського права.
Як президент, вважаю дуже важливим наголосити, що можливість бути частиною своєї нації, жити своєю мовою – законне, справедливе, життєво важливе. Таке право має бути забезпечено. Позбавлення набутих прав не відповідає європейським стандартам.
– Справа Йосипа Шебештена, який помер через трагічний випадок мобілізації, також не зблизила відносини між двома країнами, до того ж українська влада вважає справу закритою. Як ви оцінюєте цю жахливу трагедію?
– Шокує те, що щось подібне може досі відбуватися в Європі 21-го століття; це суперечить усім основним європейським цінностям. Хоча класифікувати чи коментувати офіційні заходи іншої держави – не моя справа, мушу зазначити, що пояснення української влади зовсім не задовільне і не обнадійливе.
– Як оцінюєте діяльність Товариства угорської культури Закарпаття та Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства у ці надзвичайно важкі часи?
– Ці громадські організації значною мірою сприяють тому, щоби закарпатські угорці змогли зберегти свою ідентичність. Вважаю заснування Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II – великим досягненням. Його створення – це їхнє досягнення. Від імені всіх угорців хочу подякувати їм за працю, за непохитне, віддане служіння на благо угорців Закарпаття.
– Після початку війни Угорщина розпочала одну зі своїх найбільших гуманітарних операцій для надання допомоги Україні та прийняла багатьох біженців. На вашу думку, наскільки такі жести сприяють зближенню відносин між двома країнами?
– Угорщина з початку війни справді втілює найбільшу гуманітарну акцію в своїй історії на благо українського народу. Ми допомагаємо всім, незалежно від національності. Це більше, ніж просто жест, це почуття морального обов’язку, продиктованого людяністю та християнською любов’ю до ближнього.
– Угорщина практично з початку війни наголошує на важливості встановлення миру, це одна з основних умов, навіть найважливіша основна умова для збереження закарпатської угорської громади. Але як, на вашу думку, можна досягти миру?
– У створенні миру є певна логіка. Дуже важко досягти миру, коли ворогуючі сторони стріляють одна в одну і не намагаються досягти якоїсь угоди за столом переговорів дипломатичними засобами. Тому для досягнення миру важливо, щоб сторони сіли за стіл переговорів. Ще одна дуже важлива передумова – щоби в публічному дискурсі не домінував голос зацікавлених, що виступають за продовження війни.
Угорщина – не велика держава, її роль відповідна й у миротворчості. Але наша надія, заради якої ми робимо все, що в наших силах, – що своїми засобами зможемо ефективно сприяти конструктивному діалогу задля досягнення миру. Дуже важливо, що Угорщина наразі має повагу в цьому питанні в світових держав.
– Ми теж дуже чекаємо миру і сподіваємося, що він якнайскоріше настане. Очевидно, що після припинення вогню та укладення миру розпочнеться процес, спрямований на відбудову України. На вашу думку, чи зможе Угорщина долучитися до цього процесу, які можливості співпраці чекають на дві країни?
– Ми всі прагнемо миру в нашому регіоні, а після миру – періоду відбудови та економічного відновлення, оскільки це створить можливості для процвітання не лише для України, а й для всієї Центральної та Східної Європи. Впевнений, що Угорщина здатна та прагне допомогти й підтримати відновлення всіма можливими засобами. Однак, звісно, конкретні аспекти цього питання мають бути узгоджені урядами, або на двосторонній, або на багатосторонній основі.
– Напередодні весняних парламентських виборів дедалі частіше лунають слова про те, що існують кола, які хочуть позбавити закордонних угорців права голосу. На вашу думку, чи можливо це реалізувати?
– Вважаю масштабною віхою те, що закордонні угорці отримали право голосу та фактично стали частиною угорської суспільно-правової системи, незважаючи на те, що вони не проживають на території Угорщини. Це демонструє національну єдність не лише в інтелектуальному та духовному сенсі, а й у суспільно-правовому. Я навіть не припускаю можливість позбавлення цього права.
– Закарпатські угорці дуже вас поважають. Чи плануєте найближчим часом відвідати наш край, щоби висловити свою солідарність з угорцями Закарпаття під час війни?
– З наближенням нового року, щоб ви побажали угорцям Закарпаття, читачам, глядачам угорськомовних ЗМІ краю?
– Головне, мабуть, що ми з вами, з угорцями Закарпаття. Угорщина та вся нація з вами.
Ми єдині, ми нероздільно пов’язані одне з одним. Отже, можете бути впевнені й розраховувати на кожну угорську громаду – не лише на словах, а й на ділі.
Мир – наша спільна надія. З цією надією бажаю всім закарпатським угорцям благодатного і, перш за все, мирного Нового року. Я молюся саме за це.
У Пентагоні міністр оборони Угорщини Кріштоф Салаї-Бобровницький обговорив питання закупівлі ракет «Гаймарс». Про це в інтерв’ю ЗМІ повідомив сам урядовець. За його словами, закупівля розпочнеться після отримання дозволу від Конгресу США і триватиме 3–5 років.
Міністр оборони відповів на запитання журналістів, повертаючись до Угорщини після зустрічі президента США Дональда Трампа та прем’єр-міністра Віктора Орбана, яка відбулася в Білому домі в п’ятницю. За словами Салаї-Бобровницького, перешкоди щодо військово-промислових закупівель, котрі за часів Байдена використовувалися проти Угорщини з політичних причин, тепер усунені. Попередня адміністрація президента США відмовлялася здійснювати також планові закупівлі, замовлення на які вже було оплачене.
Водночас на чергових переговорах у Вашингтоні адміністрація Трампа чітко дала зрозуміти, що в тих сферах, де Угорщині потрібні технології чи інше обладнання, вона матиме відповідні можливості.
«У нас є 10-річний план розвитку військової галузі, список, де вказані придбання в найрізноманітніших сферах, – повідомив Кріштоф Салаї-Бобровницький. – Серед них і ракетна артилерія».
На запитання, чи зазначені в списку гаймарси, міністр відповів: «Так, високомобільна реактивна система залпового вогню «Гаймарс» – це можливість, яка може розширити мережу стратегічного оборонного стримування Угорщини. Це було б дуже цінним надбанням».
Журналісти нагадали, що у 2023 році, коли з’явилися новини про закупівлю Угорщиною в Сполучених Штатів реактивного артилерійського обладнання «Гаймарс», повідомлялося про близько 20–24 артилерійські знаряддя та сотню ракет. На що Кріштоф Салаї-Бобровницький відповів: це не точна кількість, але йдеться приблизно про такі масштаби, водночас ще потрібен попередній дозвіл Конгресу США.
Закупівля артилерії та ракет – тривалий процес, навіть якщо вже є дозвіл Конгресу, зазначив міністр.
За його словами, для цього знадобиться 3–5 років, адже «Гаймарс» – дуже затребувана система озброєння, існує черга на закупівлю, тому точний термін назвати неможливо.
Відповідаючи за питання про вартість закупівель, зокрема чи може загальна сума наблизитися до 1200 мільярдів форинтів або навіть більше, міністр сказав: «Ще не можна точно визначити, це залежить від багатьох факторів. Окрім конкретної ціни на закупівлю обладнання, необхідно враховувати пов’язані з цим витрати на розвиток інфраструктури, навчання, набір персоналу тощо. Отже, це дуже складна система, це буде дуже складна закупівля, сума залежатиме також від обмінного курсу, часу та кінцевого терміну поставки».
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у п’ятницю зустрівся з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні. Переговори були зосереджені на поглибленні двосторонніх відносин, визначенні майбутніх геополітичних напрямків, також обговорили економічні, оборонні та енергетичні питання.
У складі делегації від угорської сторони – члени уряду, зокрема міністр економіки Мартон Надь, міністр оборони Криштоф Салаї-Бобровніцький, міністр будівництва і транспорту Янош Лазар.
У п’ятницю прем’єр-міністр Віктор Орбан та президент США Дональд Трамп зустрілися в Білому домі, щоб обговорити шляхи відновлення двосторонніх відносин після холодних стосунків, які характеризували попередню адміністрацію Демократичної партії.
Трамп і Орбан перед переговорами виступили перед пресою, зазначивши, що мета зустрічі – відкрити нову главу у відносинах між двома країнами, оскільки попередня адміністрація завдала багато шкоди. Вони висловили прагнення відкрити золотий вік для Сполучених Штатів та Угорщини, але головне – зробити внесок у мирні зусилля. Трамп відзначив, що Угорщина прийняла багато українських біженців, за що заслуговує на подяку.
Трамп пообіцяв надати інформацію про мирний саміт пізніше, водночас сторони погодилися, що війну потрібно припинити якомога швидше. У відповідь Орбан наголосив, що, на його думку, Трамп докладає серйозних зусиль для миру, але Брюссель та європейські країни не підтримують його в цьому, а реакція Заходу не об’єднана.
За словами Дональда Трампа, прем’єр-міністр Угорщини заслуговує на повагу, хоча б за свої заходи у сфері міграції. «Ми бачимо, що відбувається в інших країнах, зараз вони починають усвідомлювати, що Віктор Орбан мав рацію, і, можливо, таємно поважають його за це», – сказав президент США. Віктор Орбан додав, що кількість нелегальних мігрантів в Угорщині дорівнює нулю, але країна повинна платити штраф у розмірі одного мільйона євро на день за свої антиміграційні заходи. За словами Дональда Трампа, в інших європейських країнах панує злочинність, і це їх робить біднішими.
Щодо мирного саміту Дональд Трамп заявив: головна проблема полягає в тому, що росіяни не хочуть зупинятися. Обидві сторони втрачають багато військових, й у війні немає жодної фінансової раціональності. Він сказав, що рано чи пізно Путін також захоче миру, оскільки він втрачає сім тисяч військових на тиждень, більше, ніж Україна, а війна – значний тягар для Росії.
Трамп сказав, що він успадкував цю війну, але невдовзі її закінчить. За словами Орбана, війни б не було, якби президента тоді називали Трампом, і він розуміє відданість президента миру, оскільки попередня адміністрація та Європа зробили серйозну помилку у веденні війни. За словами Дональда Трампа, ця війна мала б закінчитися за тиждень або ніколи не спалахнути, і якби він був президентом, Україна не втратила б території.
На запитання, з ким би він плекав кращі стосунки, з лідерами ЄС чи з Віктором Орбаном, Трамп відповів, що йому не потрібно вибирати, він у добрих стосунках з усіма, і що Угорщина також є частиною Європейського Союзу, але він погоджується з Віктором Орбаном щодо питання міграції.
Він також повідомив, що, коли настане час, хотів би провести мирний саміт у Будапешті, і що в цьому плані немає жодних змін.
«Я не знаю його опонента, я підтримаю Віктора Орбана на виборах», – сказав Трамп. За його словами, адміністрація Байдена практично махнула рукою на Угорщину, але він поважає Віктора Орбана, і у них добрі стосунки. Він нагадав, що економічна співпраця між Сполученими Штатами та Угорщиною останнім часом була дуже хорошою.
Дві головні теми угорсько-американського саміту, який відбудеться цього тижня у Вашингтоні, – миротворчість в Україні та двостороння економічна та енергетична співпраця, повідомив міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
Це буде шоста двостороння зустріч між прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном та президентом США Дональдом Трампом, відзначив міністр на пресконференції.
Перша офіційна двостороння зустріч відбулася під час першого терміну президентства Дональда Трампа у 2019 році, і з того часу вони зустрічалися ще чотири рази, але також постійно контактують і регулярно консультуються на полях великих міжнародних заходів.
Сійярто зазначив, що це буде перша офіційна зустріч з моменту повторного вступу Трампа на посаду президента США. Угорська делегація зупиниться в Блер-Хаусі, офіційному державному гостьовому будинку Сполучених Штатів, розташованому поруч із Білим домом, що свідчить про повагу та дружбу між ними. «Це знак особливої поваги та дружби з боку американського уряду», – сказав міністр.
Сійярто наголосив, що зустрічаються два важливі лідери прибічників миру, що особливо важливо для Угорщини, «оскільки наша країна вже три з половиною роки живе по сусідству з війною в Україні, і Дональд Трамп – єдина надія на її припинення.
Важливим питанням порядку денного зустрічі буде можливість створення миру в Україні й Угорщина, як і раніше, готова надати місце для проведення мирного саміту США та Росії, повідомив Сійярто.
[type] => post [excerpt] => Дві головні теми угорсько-американського саміту, який відбудеться цього тижня у Вашингтоні, – миротворчість в Україні та двостороння економічна та енергетична співпраця, повідомив міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сі... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1762516140 [modified] => 1762512664 ) [title] => Однією з головних тем угорсько-американського саміту буде мир в Україні – Сійярто [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=167965&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 167827 [uk] => 167965 ) [trid] => din4423 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 167828 [image] => Array ( [id] => 167828 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/trump-orban.jpg [original_lng] => 234671 [original_w] => 2560 [original_h] => 1438 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/trump-orban-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/trump-orban-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/trump-orban-768x431.jpg [width] => 768 [height] => 431 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/trump-orban-1024x575.jpg [width] => 1024 [height] => 575 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/trump-orban-1536x863.jpg [width] => 1536 [height] => 863 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/trump-orban-2048x1150.jpg [width] => 2048 [height] => 1150 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/trump-orban.jpg [width] => 2560 [height] => 1438 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 2 [views_count] => 858 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 167828 [_edit_lock] => 1762505471:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_078a01aefada4310734fae8a1686f223] => [_oembed_time_078a01aefada4310734fae8a1686f223] => 1762508951 [_algolia_sync] => 494997790001 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 2060 [1] => 53447 [2] => 51 [3] => 37 [4] => 977086 [5] => 9 [6] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Війна [2] => Новини [3] => Світ [4] => Світ [5] => Спецтема [6] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 161546 [1] => 401 [2] => 430 ) [tags_name] => Array ( [0] => мир в Україні [1] => США [2] => Угорщина ) ) [4] => Array ( [id] => 167963 [content] =>
З Лоренцо Фонтаною, спікером Палати депутатів Італії, ми обговорили ситуацію після припинення вогню, яке, сподіваємося, незабаром настане, та правильну європейську поведінку, яка його супроводжуватиме, повідомив Ласло Кьовер, спікер парламенту Угорщини, який у середу в Римі також зустрівся із віцепрем’єр ом Маттео Сальвіні.
Ласло Кьовер зазначив, що його візит до нижньої палати італійського парламенту був візитом-відповіддю до Лоренцо Фонтани, який відвідав Національні збори Угорщини у 2023 році, а також брав участь у зустрічі спікерів Європейських парламентів у Будапешті у 2025 році.
Під час зустрічі обговорювалися спільні справи для Європи та партійної родини «Патріотів», але головною темою була війна в Україні, додав Кьовер.
Спікер Національних зборів Угорщини зазначив, що серед партій, що входять до коаліції італійського уряду, також існують розбіжності щодо війни: права «Ліга», політиком якої є Фонтана, представляє позицію, подібну до угорського уряду, тоді як прем’єр-міністр Джорджія Мелоні рішуче підтримує Україну.
«На мою думку, це – кажучи сучасними словами – проксі-війна, найбільші жертви якої – самі українці», – наголосив він.
Кьовер повідомив, що під час зустрічі з Фонтаною обговорили угорські вибори та їхні шанси, а також торкнулися теми формування коаліції в Чехії, яка знову зміцнила позиції „Патріотів”.
Він заявив, що погоджується з Лоренцо Фонтаною, що «час працює на нас, оскільки можна очікувати посилення «Патріотів» як тренду».
Він висловив думку, що в цьому плані вибори в Угорщині наступного квітня будуть вирішальними не лише для майбутнього Угорщини, але й суттєво вплинуть на долю Європи.
«Ми зробимо все, щоб забезпечити продовження управління, яке не лише принесло користь Угорщині протягом останніх п’ятнадцяти років, а й започаткувало значні зміни в Європі», – сказав Ласло Кьовер.
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у понеділок відвідав Ватикан. Він прибув до Папської держави разом зі своєю родиною та віцепрем’єр-міністром Жолтом Шемйеном. Папа Лев XIV прийняв прем’єр-міністра Угорщини на приватній аудієнції, після чого також відбулися переговори і з державними секретарями Святого Престолу. Зустріч підтвердила чудові відносини між Ватиканом та Угорщиною, а також співпрацю, спрямовану на розбудову миру.
Після зустрічі Ватикан опублікував пресреліз про зустріч Папи Лева XIV та прем’єр-міністра Угорщини, в якому, зокрема, наголосили на важливості захисту вразливих християнських громад.
Під час зустрічі також йшлося про європейські питання, особливу увагу приділили війні в Україні та ситуації на Близькому Сході, йдеться в повідомленні.
Як інформує Magyar Nemzet, зустріч прем’єр-міністра Угорщини з Папою Левом XIV прокоментував експерт з питань Ватикану Андреа Гальярдуччі: «Візит Віктора Орбана до Ватикану надзвичайно важливий, оскільки відбувається в історичний момент, коли Угорщина стала центром миротворчості між Україною та Росією. І прем’єр-міністр Угорщини, і Папа Римський наголошують на тому, що до війни не можна звикати. Святий Престол раніше пропонував свою нейтральну територію та інституції для початку мирних переговорів. У минулому між Угорщиною та Святим Престолом також було багато спільної діяльності, спрямованої на мирні угоди».
Віктор Орбан прибув до Ватикану не лише з гарно розробленим та комплексним мирним планом, але й окреслив зусилля, які Угорщина докладає в Лівані за допомогою організації «Hungary Helps», що надає підтримку переслідуваним християнам, підкреслив експерт. Папа Лев XIV після Туреччини вирушить і до Лівану, повідомив Гальярдуччі.
Щодо ватиканської дипломатії, він наголосив, що Святий Престол з моменту початку конфлікту прагне діалогу, який веде до миру між сторонами.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у понеділок у супроводі віцепрем’єр-міністра Жолта Шемйена відвідає Ватикан і Рим, Італійську Республіку, про що повідомило МТІ Управління комунікацій прем’єр-міністра Угорщини.
Під час візиту угорського прем’єр-міністра прийме на приватній аудієнції Папа Римський Лео XIV. Потім він проведе переговори з кардиналом-секретарем Святого Престолу П’єтро Пароліном та архієпископом Полом Річардом Галлагером.
У четвер, 19 жовтня, прем’єр-міністр Угорщини відвідає Ватикан, де зустрінеться з кардиналом П’єтро Пароліном, державним секретарем Святого Престолу, та архієпископом Полом Річардом Галлагером.
Президент США Дональд Трамп обрав Угорщину для перемовин із російським диктатором Володимиром Путіним через повагу до прем’єр-міністра Віктора Орбана та стабільність країни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Трампа.
Під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Вашингтоні президента США запитали, чому саме Угорщину він обрав як можливе місце для переговорів із Володимиром Путіним.
У відповідь Трамп зазначив, що цей вибір пов’язаний із повагою до угорського прем’єра Віктора Орбана.
„Це лідер, який нам подобається. Нам подобається Віктор Орбан. Він подобається йому, він подобається мені. Це безпечна країна. Він дуже добре виконав свою роботу. Він був дуже хорошим лідером у сенсі управління своєю країною”, – сказав президент США.
За словами Трампа, у Орбана „немає багатьох проблем, які є в інших країнах”.
„Тож ми вирішили, що будемо з Віктором Орбаном, і він буде, я думаю, дуже хорошим господарем”, – повідомив американський президент.
Президент США Дональд Трамп провів учора телефонну розмову з главою Кремля Володимиром Путіним, після чого анонсував із ним зустріч в Угорщині. Однак президент України Володимир Зеленський був цьому здивований.
Про це повідомляє Axios.
Як пише видання, Зеленський, який прибув до Вашингтона в четвер удень, останніми днями був вельми оптимістичний щодо своєї запланованої зустрічі з Трампом, а також його готовності поставити Україні далекобійні ракети „Томагавк”.
Однак незабаром після того, як Зеленський приземлився на авіабазі Ендрюс, „український президент і його команда були здивовані, побачивши заяву Трампа про те, що він переговорив із Путіним і погодився зустрітися з ним в Угорщині”.
Axios зазначило, що Угорщина є найменш дружньою щодо України країною в ЄС.
Про зустріч із віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарасом Качкою в соцмережах поінформував заступник міністра закордонних справ Угорщини Левенте Мадяр.
У повідомленні йдеться, що сторони розглянули причини позиції Угорщини щодо відмови від членства України в ЄС, зокрема щодо становища угорців на Закарпатті. Надалі спільно шукатимуть шляхи вирішення спірних питань, пов’язаних з правами нацменшин. Віцепрем’єр-міністр пообіцяв особисто долучитися до двостороннього робочого процесу, спрямованого на пошук рішень.
Ми готові продовжувати, але нарешті очікуємо на суттєві кроки від української сторони, інакше нинішнє заохочення залишиться лише однією з невиконаних обіцянок, яких ми так багато чули за останнє десятиліття, ідеться в дописі.
