Дональд Трамп вірить у те, що війна між Росієюта Україною закінчиться під час його перебування на посаді президента США.
Президент США Дональд Трамп вважає, що війна в Україні може завершитися ще під час його президентського терміну. Про це він сказав в інтерв’ю телеканалу Fox News, оприлюдненому в середу, 15 липня.
Так, ведучий запитав, чи вірить Трамп у те, що війна між Росією та Україною закінчиться під час його перебування на посаді президента.
“Думаю, що так. Я думав, вона закінчиться ще раніше. Я вважав, що це буде найпростішим завданням, оскільки я добре ладнав з обома лідерами. Я думав, це буде найлегше”, – відповів американський лідер.
Трамп розповів, що щоразу каже Путіну “одне й те саме”.
“Не хочу вдаватися в подробиці, але я кажу: “Володимире, тобі час зупинитися, цій війні час покласти край”, – зазначив він.
На думку президента США, Путін “готовий укласти угоду”.
А на питання ведучого, коли це може статися, Трамп відповів: “Скоро. Для танго потрібні двоє. Але я думаю, що він готовий укласти угоду”.
Білий дім готується до можливого багатоденного або навіть багатотижневого протистояння з Іраном в районі Ормузької протоки. Саме атаки Тегерана на комерційне судноплавство, а також внутрішні суперечності в іранському керівництві, за даними Axios, стали головними причинами зриву рамкової угоди між сторонами.
Про це повідомляє Axios.
За інформацією американських чиновників, подальший розвиток конфлікту залежатиме від дій Ірану. Якщо атаки на торговельні судна триватимуть, військова кампанія може розтягнутися від кількох днів до кількох тижнів або навіть місяця.
У Білому домі вважають, що нині США мають більше можливостей для ескалації, оскільки за останні тижні сотні нафтових танкерів змогли безперешкодно пройти Ормузькою протокою альтернативним маршрутом поблизу узбережжя Оману. Це знизило побоювання щодо різкого стрибка світових цін на нафту.
За словами одного з американських чиновників, частина іранського керівництва залишилася незадоволеною домовленостями із США. У Тегерані вважали, що меморандум про взаєморозуміння не приніс країні відчутної вигоди.
Крім того, попри пом’якшення санкцій, Іран так і не зміг суттєво наростити продаж нафти. Міжнародні фінансові установи не поспішали схвалювати відповідні угоди, а заморожені іранські активи залишилися недоступними через невиконання Тегераном своїх зобов’язань щодо ядерної програми.
Також, за словами джерела Axios, після укладення окремої рамкової угоди між Ізраїлем і Ліваном за посередництва США іранська частина домовленостей фактично втратила для Тегерана своє значення.
«Частина іранського керівництва була незадоволена всім цим… Вони почали стріляти, і ми вирішили, що настав час дати їм відсіч. Це процес. У нас є терпіння. Якщо ми відчуваємо, що не отримуємо бажану угоду, ми не будемо її укладати», – заявив американський чиновник.
Нагадаємо, у ніч на 9 липня США розпочали другий раунд ударів поблизу Ормузької протоки, зокрема по військовій інфраструктурі на території Ірану. У відповідь Тегеран атакував американські військові бази в Кувейті та Бахрейні й заявив, що не відмовиться від претензій на контроль над Ормузькою протокою.
Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен та президент Володимир Зеленський підписали на полях саміту НАТО угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій.
Про це лідер Нідерландів повідомив у соцмережі Х, пише “Європейська правда”.
Єттен заявив, що угода з Україною створює основу для широкого, структурного співробітництва між країнами у сфері спільного виробництва дронів та ширшого співробітництва в оборонній сфері.
За словами прем’єра Нідерландів, угода дозволить вчитися один в одного, обмінюватися інноваціями та спільно нарощувати виробництво.
“Наша підтримка України дає результати і залишається життєво важливою. Ми маємо не здаватися і продовжувати посилювати тиск на Росію. Це має вирішальне значення для України та для безпеки Європи”, – додав він.
Цього ж дня Україна також підписала угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій з Естонією.
Україна сподівається до кінця року підписати великі оборонні угоди щонайменше з сімома країнами НАТО, що підкреслює новий аспект зовнішньої політики Києва, покликаний продемонструвати, що країна може виступати не лише як отримувач, а й як постачальник військової техніки та експертних знань.
Про це виданню The Guardian розповів заступник секретаря Ради національної безпеки України Давид Алоян, пише “Європейська правда”.
Протягом останніх місяців Київ підписав так звані Drone Deal з шістьма країнами. Три з них – держави Близького Сходу, які почали активно звертатися за підтримкою до України після того, як стали мішенню для іранських дронів “Шахед”. Азербайджан також підписав угоду з Києвом, так само як і члени НАТО – Латвія та Литва.
“Ініціатива називається Drone Deal, але насправді вона охоплює набагато більше, ніж просто дрони… Ще важливішими є досвід і знання, а також доступ до всіх компонентів, що складають цю систему тут, в Україні”, – сказав Давид Алоян, який є одним з відповідальних за ці угоди.
За словами Алояна, після іранських атак одна з країн Близького Сходу закупила перехоплювачі у західної компанії, яка розробила цей продукт у співпраці з українськими виробниками. Після поставки Київ неодноразово отримував прохання про консультації щодо оптимальної експлуатації цих систем.
У підсумку три країни Перської затоки – Саудівська Аравія, ОАЕ та Катар – підписали угоди з Україною. Київ запропонував цим країнам всебічну оцінку того, що буде потрібно на оперативному та тактичному рівнях для забезпечення ефективності цієї зброї.
Постачання самих дронів поки що не входить до угоди, оскільки промисловість України підлягає суворому контролю й орієнтована на оборонні потреби країни.
Дипломати й аналітики зазначають, що певною мірою “дипломатія дронів” була спробою знайти нових союзників і забезпечити, щоб Україна залишалася в полі зору в той час, коли увага зміщувалася на Близький Схід.
Крім того, будучи найдосвідченішою країною у світі в галузі захисту від атак дронів, а також у використанні дронів для ударів по Росії, Україна вважає, що їй є що запропонувати.
Алоян зазначив, що тепер основна увага буде зосереджена на партнерах по НАТО, зокрема на тих, хто розташований ближче до Росії чи України й змушений приділяти дедалі більше уваги захисту від дронів.
[type] => post [excerpt] => Україна сподівається до кінця року підписати великі оборонні угоди щонайменше з сімома країнами НАТО, що підкреслює новий аспект зовнішньої політики Києва, покликаний продемонструвати, що країна може виступати не лише як отримувач, а й як постачал... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1783363560 [modified] => 1783350674 ) [title] => Україна сподівається до кінця року укласти угоди щодо дронів із сімома країнами НАТО [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=191189&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 191449 [uk] => 191189 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 191190 [image] => Array ( [id] => 191190 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/e05bdee7a2eede5fc02e33572e04757a.jpg [original_lng] => 57544 [original_w] => 1440 [original_h] => 810 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/e05bdee7a2eede5fc02e33572e04757a-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/e05bdee7a2eede5fc02e33572e04757a-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/e05bdee7a2eede5fc02e33572e04757a-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/e05bdee7a2eede5fc02e33572e04757a-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/e05bdee7a2eede5fc02e33572e04757a.jpg [width] => 1440 [height] => 810 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/e05bdee7a2eede5fc02e33572e04757a.jpg [width] => 1440 [height] => 810 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/e05bdee7a2eede5fc02e33572e04757a.jpg [width] => 1440 [height] => 810 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1783339902:3 [_thumbnail_id] => 191190 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 578 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 989607408002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 134688 [1] => 117 [2] => 6141 ) [tags_name] => Array ( [0] => дрони [1] => НАТО [2] => угода ) ) [4] => Array ( [id] => 190611 [content] =>
Україна та Швеція уклали угоду щодо закупівлі шведських винищувачів Gripen E. Разом з ними Київ отримає обладнання та технічну підтримку.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву президента України Володимира Зеленського та допис міністра оборони Михайла Федорова.
“Разом зі Швецією ми продовжуємо посилювати українську бойову авіацію. Сьогодні наші країни уклали угоду про закупівлю 16 винищувачів Gripen E. Важливо, що разом із літаками буде пакет відповідного обладнання, технічної допомоги та підтримки”, – зазначив президент.
Він додав, що згідно з попередніми домовленостями, перші 16 літаків Gripen C/D Повітряні сили України отримають вже на початку 2027 року.
Федоров зауважив, що команди міністерств оборони України та Швеції спільно зі шведською Адміністрацією оборонних матеріалів (FMV) провели всю необхідну підготовчу роботу.
Він повідомив, що Україна зі Швецією мають кілька напрямів співпраці щодо посилення захисту неба:
оперативний. Отримання на початку 2027 року перших 16 Gripen C/D дасть змогу швидше інтегрувати платформу, підготувати пілотів і технічний персонал, адаптувати інфраструктуру та підвищувати бойові спроможності Повітряних Сил.
стратегічний. Україна придбає 16 Gripen E за кошти ЄС та за підтримки Британії. Поставки цих винищувачів стартують на початку 2029 року.
“Окрім літаків, Україна отримає необхідне обладнання, логістичну й технічну підтримку. Українські пілоти та технічний персонал уже проходять підготовку у Швеції”, – зазначив Федоров.
Президент США Дональд Трамп на саміті G7 натякнув, що може переглянути угоду, досягнуту під час зустрічі в Анкориджі, повідомляє Axios з посиланням на двох чиновників, які були присутні на переговорах. За інформацією видання, Трамп висловив сумніви щодо Володимира Путіна, а також зазначив, що слід посилити тиск на Росію.
Водночас джерела Axios також зазначили, що інші учасники саміту не впевнені в тому, чи дійсно Вашингтон налаштований на практичні кроки. Отже, ці заяви поки що слід розцінювати скоріше як політичний сигнал, а не як конкретну зміну курсу.
Путін і Трамп зустрілися 15 серпня 2025 року в Анкориджі, де провели майже тригодинні переговори у вузькому колі. Головною темою обговорення було врегулювання ситуації в Україні, але остаточної угоди тоді досягнуто не було.
Міністр закордонних справ США Марко Рубіо заявив цього тижня, що на саміті не було укладено остаточних домовленостей щодо України, а обговорювалися лише пропозиції. У відповідь на це міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначив, що заява глави американської дипломатії «не була надто елегантною», оскільки, на його думку, Вашингтон висунув пропозиції, які Москва прийняла.
Вже до цієї зими потрібні конкретні результати від спільної роботи по антибалістичному захисту, зазначив президент.
Міністр оборони України Михайло Федоров та міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус підписали угоду про поєднання зусиль з розробки антибалістичних систем. Про це сказав український президент Володимир Зеленський на відкритті засідання Контактної групи у форматі Рамштайн в Брюсселі у четвер, 18 червня.
“Україна і Німеччина роблять дуже важливий, на мою думку, спільний крок. У нас є певні технології, певні технології є у Німеччині. І сьогодні наші міністри оборони вже підписали угоду, щоб поєднати ці спроможності разом. В Україні є компанія, яка спроможна виробляти балістичні ракети, Fire Point іде до цього. І у вас є спроможні компанії також. Ми обговорювали це”, – сказав глава держави.
Зеленський нагадав, що росіяни покладаються у війні “на одну останню річ – постійні ракетні удари”.
“Він (Путін – ред.) має балістичні ракети, тому нам потрібні антибалістичні спроможності… Ми захищаємося проти крилатих ракет, але російські балістичні ракети залишаються проблемою, і нам потрібна відповідь на цю проблему”, – підкреслив президент.
Він запропонував усім країнам-партнерам докластися до цих спільних зусиль якомога активніше.
“Антибалістична коаліція, всі країни, які є її частиною, мають продемонструвати повну спроможність та дати реальні результати. І краще, щоб це було цього року. До цієї зими ми вже маємо бачити конкретні результати від нашої спільної роботи по антибалістичному захисту. Це щось, що потрібно не лише Україні, а всім. І це довгострокові зусилля. Прошу, будь ласка, підтриматися на кожному рівні та усіма способами”, – резюмував він.
Міністри оборони Німеччини та Польщі, Борис Пісторіус та Владислав Косіняк-Камиш, у середу підписали угоду про оборонну співпрацю між країнами.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомила агенція PAP.
Положення оборонної угоди між Варшавою та Берліном охоплюють насамперед сфери військової мобільності, розвитку інфраструктури, логістичного забезпечення, морської сфери, зокрема співпраці в Балтійському морі, кібербезпеки та космічного простору.
Церемонія підписання відбулася у столиці Польщі в 35-ту річницю укладення польсько-німецького Договору про добросусідство та дружнє співробітництво. Зазначається, що нова угода замінить попередній документ, підписаний між урядами у 2011 році.
Документ стане правовою основою, що визначає “нові, актуальні рамки взаємної співпраці сторін у питаннях оборони”.
“Ініціатива має на меті систематизувати поточну оперативну співпрацю з урахуванням поточної ситуації з безпекою у Центрально-Східній Європі. Цей документ доповнить оборонні механізми в рамках НАТО та Європейського Союзу”, – зазначили у Міністерстві оборони Польщі.
США відмовили Ізраїлю в доступі до тексту майбутньої угоди з Іраном, побоюючись можливого витоку інформації. Про це в середу, 17 червня, пише CNN.
За даними CNN, Ізраїль звертався до Сполучених Штатів із проханням ознайомитися з текстом майбутньої угоди щодо Ірану, однак отримав відмову.
Джерело в ізраїльських колах стверджує, що адміністрація президента США Дональда Трампа побоювалася можливого витоку документа до його офіційного оприлюднення, тому не надала доступу до тексту навіть одному зі своїх ключових союзників.
Водночас американська сторона заперечила інформацію про відмову, заявивши, що США підтримують тісну координацію з регіональними партнерами, зокрема з Ізраїлем, протягом усього переговорного процесу.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу під час пресконференції майже не коментував майбутню угоду. Відповідаючи на запитання журналістів, він зазначив, що не завжди має однакову позицію з Трампом, а також наголосив, що ізраїльська сторона досі не знає остаточного змісту домовленостей.
Мирна угода між США та Іраном передбачає створення приватного інвестиційного фонду на $300 млрд для залучення коштів у відновлення та розвиток Ірану. Понад половину цієї суми уже зібрано.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерело, обізнане з деталями домовленостей.
За даними джерел, створення такого фонду має стати економічним стимулом для Вашингтона і Тегерана завершити переговори та укласти остаточну угоду, яка має покласти край війні між двома країнами.
Фонд буде окремим приватним інвестиційним механізмом і не включатиме державні гроші чи гранти. Його планують наповнювати за рахунок коштів компаній із США, арабських країн Перської затоки, країн Азії, Південної Америки та Африки.
Очікується, що інвестиції спрямують на ключові сектори економіки Ірану – енергетику, транспорт, логістику, промислове виробництво та інфраструктуру. Серед можливих напрямів фінансування – відновлення об’єктів, пошкоджених під час війни, зокрема промислових підприємств, нафтопереробних заводів, аеропортів та інших інфраструктурних об’єктів.
Джерело Reuters наголосило, що фонд не є програмою репарацій або компенсацій за завдані війною збитки. Він також не пов’язаний із паралельними переговорами щодо скасування американських санкцій проти Ірану та повернення заморожених іранських державних активів за кордоном. За словами співрозмовника, це два окремі фінансові механізми з різними цілями та термінами реалізації.
Іран раніше вимагав від США $400 млрд компенсації за наслідки війни, однак Вашингтон відкинув таку можливість. Після цього сторони перейшли до ідеї створення спеціального фонду реконструкції та розвитку, який має залучати приватні інвестиції замість прямих виплат.
Водночас фонд не буде створений і не почне працювати, доки США та Іран не підпишуть остаточну та прийнятну для обох сторін угоду. Після підписання меморандуму передбачається 60-денний період, протягом якого адміністратори фонду мають узгодити структуру роботи, визначити проєкти та підготувати плани залучення інвесторів.
