Президент Володимир Зеленський на шляху до США відвідає Канаду, де зустрінеться з премʼєр-міністром Марком Карні.
Як передає „Європейська правда”, про це Зеленський повідомив у розмові з журналістами.
Так, Зеленський підтвердив, що вже перебуває на шляху до Флориди, де у неділю має провести зустріч із американським президентом Дональдом Трампом.
„На цьому шляху ми зупинимось в Канаді, у мене буде зустріч з прем’єр-міністром Канади Карні. Ми з ним плануємо поспілкуватись онлайн з лідерами Європи, проговоримо всі питання, поінформуємо, обміняємось тими деталями тих документів, про які я буду говорити з президентом Сполучених Штатів Америки”, – додав він.
Зеленський також сказав, що під час розмови в суботу порушить „сенситивні питання”, які містяться в документах.
Президент України Володимир Зеленський уже 28 грудня зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом у Флориді. Європейські партнери підключаться до переговорів онлайн.
Про це у відповідь на запитання кореспондента РБК-Україна заявив президент України Володимир Зеленський.
Зеленський зазначив, що він буде на постійному контакті з європейськими партнерами.
„Ми б хотіли, щоб європейці були. Я не впевнений що саме зараз за добу ми можемо всі зібратися офлайн, як мінімум ми підключимося онлайн і будуть на контакті наші партнери”, – розповів він.
Водночас, за словами президента, якщо говорити про весь мирний процес, то потрібно найближчим часом знайти формат, у якому братимуть участь не тільки Україна і США, а й Європа.
Президент Володимир Зеленський анонсував зустріч з лідером США Дональдом Трампом найближчим часом. Про це глава держави повідомив у Telegram.
За його словами, секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров доповів про свої чергові контакти з американською стороною.
„Жодного дня не втрачаємо. Домовилися про зустріч на найвищому рівні – з президентом Трампом найближчим часом. Багато може вирішитися до нового року. Слава Україні!” – заявив Зеленський..
Президенти Європейської ради та Європейської комісії Антоніу Кошта та Урсула фон дер Ляєн відреагували на рішення Дональда Трампа призначити спецпредставника з питань Гренландії.
Як повідомляє „Європейська правда”, ідентичні заяви Кошта та фон дер Ляєн опублікували на X.
Керівництво ЄС у спільній заяві вказало, що безпека в Арктиці залишається ключовим пріоритетом для Європейського Союзу, „і ми прагнемо співпрацювати з союзниками та партнерами в цьому питанні”.
„Територіальна цілісність і суверенітет є основоположними принципами міжнародного права. Ці принципи мають важливе значення не тільки для Європейського Союзу, але й для країн усього світу”, – додали вони.
Глави Євроради та Єврокомісії такод сказали, що висловлюють „повну солідарність” з Данією та народом Гренландії.
Адміністрація Трампа відправляє у відставку близько тридцяти послів у різних країнах світу, їм віддали розпорядження повернутися до США у найближчі тижні.
Адміністрація Трампа наказала близько 30 американським послам повертатися до США у найближчі тижні, що у профспілці кар’єрних дипломатів називають безпрецедентним випадком для Сполучених Штатів.
Багатьом послам днями повідомили, що вони залишать посади до середини січня. У всіх випадках йдеться про послів, призначених за президентства Байдена і затверджених Сенатом. Стандартний термін роботи посла в одній країні – 3-4 роки.
За словами речниці профспілки кар’єрних дипломатів Ніккі Гармер, у багатьох випадках послам чи очільникам дипмісій повідомили про звільнення абсолютно несподівано, телефонним дзвінком, без інших додаткових пояснень – що також є вкрай нетиповим підходом.
Гармер стверджує, що у профспілці після перевірок архівів „можуть впевнено сказати, що такого масового відкликання не ставалося ніколи з часу заснування зовнішньополітичної служби у тому вигляді, як ми її знаємо”. Точна кількість послів, яких повідомили про відставку, ще невідома.
Після запиту про коментар у Держдепі сказали, що це „стандартний процес для будь-якої адміністрації”, оскільки посол є „персональним представником президента, і це право президента гарантувати, що у нього в цих країнах будуть люди, які будуть просувати порядок денний „Америка передусім”.
Politico ще минулого тижня дізналося про очікувані відставки. Звільнення нібито торкнуться американських послів у всіх частинах світу, близько десятка випадків – посольства в африканських країнах на південь від Сахари.
При цьому і до цього часу низка посольств США не мали офіційно призначеного посла. Серед іншого, це і Україна, де посла США немає з весни 2025 року, коли попередній посол Бріджит Брінк залишила цю посаду за власним рішенням.
Адміністрація Трампа підняла суднобудування до рівня пріоритету Білого дому, створивши окремий офіс для нагляду за морською промисловою політикою.
Президент США Дональд Трамп заявив про плани формування нового флоту кораблів під назвою Золотий флот. В рамках цього проєкту вже схвалено будівництво двох нових великих лінкорів. Про це у вівторок, 23 грудня, повідомило видання Fox News.
За словами Трампа, ВМС США гостро потребують модернізації, оскільки частина кораблів застаріла і вийшла з експлуатації. Про це він сказав під час свого виступу у резиденції Mar-a-Lago у Флориді в місті Палм-Біч. Разом із президентом були присутні державний секретар Марко Рубіо, міністр оборони Піт Гегсет та голова Військово-морських сил США Джон Фелан.
Трамп зазначив, що нові кораблі будуть „у 100 разів потужнішими за будь-який лінкор, який коли-небудь будувався”. Він також нагадав, що США не будували лінкорів з 1994 року.
Згідно з наведеною інформацією, планується, що ВМС США розпочнуть закупівлю двох нових суден, а в майбутньому ця програма може розширитися до 10, а згодом і до 20–25 кораблів. На думку президента, цей крок є необхідним з огляду на застарілість частини флоту та потребу у зміцненні військово-морських можливостей США.
Ця ініціатива є частиною більш широкої політики адміністрації Трампа, яка підвищила пріоритетність суднобудування на рівні Білого дому. Було навіть створено спеціальний офіс для нагляду за морською промисловістю.
Як повідомляє видання, наразі ВМС США налічують близько 294 бойових кораблів, тоді як Китай володіє найбільшим флотом у світі – у нього понад 370 корпусів на службі.
Водночас кілька ключових програм ВМС США стикаються із затримками та перевищенням бюджету. Серед них – балістичні підводні човни класу Columbia, ударні підводні човни класу Virginia та фрегати класу Constellation, реалізація яких ускладнюється через зміни в проєктуванні та вимогах.
Трамп оголосив про призначення губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі спеціальним посланцем у Гренландії.
Президент США Дональд Трамп оголосив про призначення губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі спеціальним посланцем у Гренландії. Про це повідомляє Reuters.
Як відомо, Трамп протягом багатьох років неодноразово заявляв, що Гренландія, данська територія, яка в основному управляє сама собою, повинна стати частиною США, посилаючись на міркування безпеки та інтерес до мінеральних ресурсів острова. Лендрі схвалив цю ідею на початку цього року.
„Джеф розуміє, наскільки важлива Гренландія для нашої національної безпеки, і буде рішуче просувати інтереси нашої країни в галузі безпеки, захисту та виживання наших союзників і, звичайно, усього світу”, – написав Трамп у дописі на Truth Social.
Хоча на початку цього місяця США і Гренландія пообіцяли виявляти „взаємну повагу”, міністр закордонних справ Гренландії Вівіан Мотцфельдт заявила, що коментарі США про Гренландію викликали невпевненість серед місцевих жителів, і наголосила на необхідності відкритого діалогу зі США.
У повідомленні зауважують, що додаткове фінансування у розмірі 170 мільярдів доларів до 2029 року дозволить розширити депортації та контроль за нелегальною імміграцією. Зокрема, Трамп планує розширити імміграційні рейди на робочих місцях, збільшити агентів ICE та прикордонної служби. Також наступного року у США мають відкрити нові центри утримання під вартою.
Президент також розширив коло людей, яких можна депортувати, включно з гаїтянцями, венесуельцями та афганцями, адже він поставив ціль щороку депортувати близько 1 мільйона осіб.
«Адміністрація планує рейди не лише проти нелегальних іммігрантів, а й на роботодавців, що наймають їх», – додають у матеріалі.
Сполучені Штати запропонували формат зустрічі за участі України, Росії, США та представників Європи в межах можливих мирних перемовин.
Як повідомляє РБК-Україна, про це глава держави сказав під час спільного з прем’єр-міністром Португалії Луїшем Монтенегру спілкування з представниками медіа в Києві.
„Дійсно, США сказали, що у них буде окрема зустріч з представниками Росії. І вони запропонували такий формат – Україна, Америка, Росія і, напевно, представники Європи”, – зазначив Зеленський.
Водночас президент підкреслив, що проведення такої зустрічі можливе лише після аналізу результатів уже здійснених переговорів між Україною та США.Play Video
„Було би логічно робити таку спільну зустріч після того, як ми будемо розуміти потенціальний результат зустрічі, яка вже пройшла – Америка й Україна”, – наголосив він.
За словами Зеленського, українська сторона має отримати детальну інформацію про підсумки першого етапу діалогу, після чого ухвалюватимуться рішення щодо подальших переговорів.
„Наша команда зі мною зв’яжеться, розкаже результати першого кола діалогу, і потім будемо розуміти, що робити з продовженням”, – сказав президент.
Він також зазначив, що наразі очікує на позицію США після консультацій з російською стороною.
„Як реагує Америка після консультації з росіянами – поки що чесно кажу, не знаю, але сьогодні буду знати”, – додав Зеленський.
Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою заявила у п’ятницю, що зустріч румунського президента Нікушора Дана з Дональдом Трампом відбудеться в першій половині 2026 року.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на News.ro.
Цою сказала, що питання про зустріч Дана й Трампа „було частиною нещодавніх зустрічей делегації США в Румунії”.
„Ми працюємо над декількома компонентами разом з командою адміністрації президента (Румунії. – Ред.) та командою, призначеною для цього в США”, – сказала очільниця румунського МЗС.
„Одним із компонентів, очевидно, є економічний, оскільки обидва президенти на початку своїх термінів повноважень чітко заявили, що в зовнішній політиці економічний компонент стає абсолютно необхідним, можливо, навіть більш ніж у минулому”, – додала вона.
Цою сказала, що лідери Румунії та США також зосередяться на обговоренні відносин у сфері оборони та безпеки.
