Американський президент Дональд Трамп представив стратегію запобігання конфлікту з Китаєм щодо Тайваню і Південно-Китайського моря, зосередивши увагу на нарощуванні військового потенціалу США та їхніх союзників.
Про це йдеться у новому документі під назвою Стратегія національної безпеки, опублікованому в п’ятницю, 5 грудня.
«Пріоритетом є запобігання конфлікту навколо Тайваню, в ідеалі шляхом збереження військової переваги», — написано в документі.
У порівнянні зі Стратегією національної безпеки 2017 року, новий документ значно ширше згадує Тайвань. Якщо раніше острів згадувався тричі в одному реченні, то нині — вісім разів у трьох абзацах.
Заява підкреслює важливість Тайваню через його стратегічне розташування у водах з інтенсивною торгівлею та домінування у виробництві напівпровідників.
«Ми створимо військо, здатне запобігти агресії в будь-якому місці в ланцюжку островів, що простягається від Японії до Південно-Східної Азії. Але американські військові не можуть і не повинні робити це самостійно. Наші союзники повинні активізувати свої зусилля і витратити — а що ще важливіше, зробити — набагато більше для колективної оборони», — пишуть у документі.
Там додали, що це підвищить «здатність США та партнерів запобігти будь-яким спробам захопити Тайвань» або будь-яким іншим крокам, які «унеможливлять захист цього острова».
Китай чинить тиск на Японію, заявив президент Тайваню Лай Чін-де, виступаючи в Новому Тайбеї.
Японія робить дипломатичні кроки, щоб пом’якшити різке загострення відносин з Китаєм, спроковане заявами про можливу загрозу для безпеки країни в разі силових дій КНР проти Тайваню. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.
В понеділок, 17 листопада, до Китаю вирушає один з керівників МЗС Японії, який має намір роз’яснити позицію Токіо і спробувати знизити градус конфлікту.
Суперечка розгорілася після висловлювання прем’єр-міністра Санае Такаїчі, яка заявила парламентарям, що потенційна атака Китаю на Тайвань може поставити під загрозу існування Японії і теоретично призвести до військової відповіді.
Таких оцінок офіційні особи раніше уникали, щоб не провокувати Пекін, який розглядає Тайвань як частину своєї території.
Генеральний директор Бюро Азії та Океанії МЗС Японії Масаакі Канай планує зустрітися з китайським представником Лю Цзіньсуном.
Він має намір підкреслити, що коментар Такаїчі не означає зміни політики безпеки, і закликати Китай уникати кроків, здатних погіршити двосторонні відносини.
У МЗС Японії заявили, що не можуть оперативно підтвердити сам факт поїздки.
У п’ятницю Пекін попередив Токіо про “нищівну” поразку в разі спроб військового втручання в ситуацію щодо Тайваню і викликав японського посла для офіційного протесту.
Китай також порадив своїм громадянам утримуватися від поїздок до Японії, попередивши про можливі труднощі для туристичної сфери.
Президент Тайваню Лай Чін-де, виступаючи в Новому Тайбеї, заявив, що Китай чинить тиск на Японію “в багатьох напрямках”, що, за його словами, негативно позначається на стабільності регіону.
Він закликав світову спільноту уважно стежити за розвитком подій і зазначив, що Китай має поводитися “як відповідальна держава”. Тайванська влада повністю відкидає претензії Пекіна на суверенітет.
BREAKING: Sanae Takaichi becomes Japan’s first female leader, a historic event made possible by a coalition between the LDP and the Japan Innovation Party. 👉 https://t.co/br2yILvjb5pic.twitter.com/PLYIZPZKZk
РФ погодилася оснастити та навчити китайський повітряно-десантний батальйон та поділиться досвідом.
Росія передає бойовий досвід для проведення операцій китайським повітрянодесантним підрозділам. Про це повідомляє The Washington Post з посиланням на документи від хакерської групи Black Moon.
Дані, достовірність яких була підтверджена британським аналітичним центром RUSI, свідчать про поглиблення альянсу між Москвою та Пекіном.
Зокрема, у 800-сторінковому архіві зазначено, що у жовтні 2024 року Росія погодилася продати армії Китаю 37 легких машин-амфібій БМД-4М, 11 самохідних протитанкових установок Спрут-СДМ1 та 11 бронетранспортерів БТР-МДМ.
У хакерських файлах описувалися програми навчання китайських десантників застосуванню зброї та систем управління, які проводилися фахівцями в Росії, а потім у Китаї.
Росія погодилася оснастити та навчити китайський повітряно-десантний батальйон та поділиться досвідом у галузі десантування бронетехніки, що, на думку аналітиків RUSI, може підвищити шанси Пекіна на захоплення Тайваню.
За словами Лайла Голдстейна, експерта збройних сил Китаю та Росії з Університету Брауна, китайські стратеги вважають невеликі, добре оснащені десантні підрозділи “абсолютно необхідними” для перекидання тисяч військовослужбовців на Тайвань у перші години конфлікту. Незважаючи на велику вогневу міць, повномасштабне вторгнення на Тайвань було б ризикованим кроком для неперевіреної у справі китайської армії.
Угода з Москвою дозволить Пекіну мати доступ до технологій у повітряно-десантних операціях, де російські можливості поки що перевершують китайські.
Кремль та Міністерство оборони Китаю не відповіли на запити ЗМІ щодо коментарів.
Рішення, за даними п’яти співрозмовників видання, пов’язане зі спробою адміністрації досягти торговельної угоди з Пекіном та підготувати можливий саміт із главою КНР Сі Цзіньпіном.
Джерела зазначають, що відмова може бути переглянута, проте сама пауза виглядає як зміна американського підходу до Тайваню, який Китай розглядає як власну територію. За інформацією двох осіб, обізнаних із процесом, йшлося про пакет, “більш смертоносний”, ніж попередні, зокрема із боєприпасами та автономними безпілотниками.
У Білому домі наголосили, що остаточне рішення щодо допомоги ще не ухвалено, тоді як посольство Тайваню у Вашингтоні утрималося від коментарів.
Американські військові роками виділяють ресурси для підтримки оборони Тайваню, на тлі активного нарощування військової потужності КНР та масштабних навчань навколо острова. За оцінками розвідки США, Сі Цзіньпін поставив завдання армії бути готовою до захоплення Тайваню до 2027 року, хоча ця дата не є остаточним строком.
У серпні під час переговорів у Анкориджі представники оборонних відомств США та Тайваню погодилися на великомасштабний продаж зброї. За словами джерел, Тайбей готовий фінансувати закупівлю на мільярди доларів шляхом ухвалення нового закону про додаткові оборонні витрати.
Новий пакет озброєння, як повідомляється, майже повністю складатиметься з “асиметричних” систем — безпілотників, ракет та датчиків для контролю узбережжя. Водночас його поставки можуть розтягнутися на кілька років, адже Тайвань уже чекає на передачу винищувачів F-16 і ракет Harpoon на мільярди доларів.
Уряд острова наступного року планує виділити на оборону 3,3% ВВП і поступово збільшити цю частку до 5% до 2030 року. Трамп, зі свого боку, закликає орієнтуватися на 10%.
Окремо адміністрація США цього тижня повідомила Конгрес про потенційний продаж Тайваню озброєнь ще на 500 млн доларів. При цьому Трамп неодноразово заявляв, що за його перебування на посаді Китай не наважиться на військове вторгнення в острів.
Конституційний суд Таїланду 29 серпня звільнив премʼєр-міністра Паетонгтарн Чінавату з посади за порушення етичних норм та нездатність захистити національні інтереси.
Конституційний суд Таїланду постановив, що премʼєрка порушила конституційні правила етики під час телефонної розмови з президентом Камбоджі Хун Сеном у червні 2025 року. Під час цієї розмови вона звернулася до Хун Сена як до «дядечка» і сказала, що якщо йому щось потрібно, вона «подбає про це».
Вона також зробила критичні зауваження на адресу одного з високопоставлених військових командувачів Таїланду.
Рішення суду означає, що премʼєр-міністерка негайно втрачає свою посаду, яку обіймала близько року. Це рішення відкриває шлях до виборів нового премʼєра. Цей процес може затягнутися, оскільки правляча партія Паетонгтарн «Феу Тай» втрачає більшість у парламенті.
Паетонгтарн вибачилася за свої слова та назвала їх елементом переговорної тактики. Проте витік розмови спричинив серйозну політичну кризу для її уряду. Зокрема, у червні один із партнерів коаліції вийшов з її уряду та залишив Чінавату з незначною більшістю. А тисячі протестувальників вийшли на вулиці Бангкока з вимогою її відставки.
Телефонна розмова також спричинила погіршення тайсько-камбоджійських відносин. Через кілька тижнів після витоку запису прикордонна суперечка переросла у п’ятиденний конфлікт, унаслідок якого загинули десятки людей і сотні тисяч покинули свої домівки.
Повну версію запису розмови опублікував сам Хун Сен, який також пригрозив оприлюднити додаткову компрометуючу інформацію про батька Паетонгтарн — Таксіна, який раніше також був премʼєром Таїланду. Відомо, що Хун Сен колись був давнім другом Таксіна, однак із невідомих причин нині вони перебувають у запеклій ворожнечі.
39-річну Чінавату вже тимчасово відсторонювали від виконання обов’язків 1 липня 2025 року на час розслідування. Це сталось після витоку запису її розмови з Хун Сеном, у якій вони обговорювали прикордонний конфлікт між сусідніми державами.
Китай заявив, що Тайвань є частиною його території, і вирішення цього питання є виключно внутрішньою справою КНР.
Про це на брифінгу заявила речниця МЗС КНР Мао Нін, повідомляє Укрінформ у вівторок, 19 серпня.
Попри те, що Пекін готовий до “мирного возз’єднання”, влада КНР не допустить відокремлення острова та втручання третіх сторін.
“Ми готові з максимальною щирістю та зусиллями прагнути до перспективи мирного возз’єднання, але ніколи не дозволимо нікому чи будь-якій силі якимось чином відокремити Тайвань від Китаю”, – наголосила Мао, коментуючи слова президента США Дональда Трампа про те, що голова КНР Сі Цзіньпін пообіцяв йому не нападати на Тайвань до завершення його президентської каденції.
У тайванському питанні позиція Китаю залишається незмінною і полягає в тому, що Тайвань – це невід’ємна частина території Китаю.
“Розв’язання цього питання є справою китайського народу і тільки китайського народу”, – додала речниця відомства.
Тайвань ніколи не входив до складу КНР і від 1949 року управляється власною адміністрацією, втім, комуністична влада Китаю вважає острів своєю провінцією. Пекін застерігає, що будь-яка спроба проголосити незалежність Тайваню означатиме автоматичне оголошення Китаєм війни і направлення військ для встановлення свого контролю над островом.
Тайвань, відомий як Республіка Китай, є частково визнаною острівною державою з демократичним устроєм. Після втрати контролю над материковим Китаєм у 1949 році, він залишився окремою адміністративною одиницею, тоді як у Пекіні була утворена Китайська Народна Республіка. Пекін офіційно заявляє про свої права на Тайвань і розглядає його як частину своєї території.
Президент США висловив упевненість, що за час його перебування у владі конфлікту між Китаєм і Тайванем не буде.
Президент США Дональд Трамп заявив, що за його правління Китай не плануватиме вторгнення на Тайвань. Таку позицію, за його словами, особисто висловив китайський лідер Сі Цзіньпін під час їхніх розмов. Про це говорить телеканал Fox News від 16 серпня.
Згідно з оприлюдненим інтерв’ю, Сі запевнив Трампа: “Я ніколи не зроблю цього, поки ви президент. Китай дуже терплячий, як і я”.
Трамп позитивно оцінив таку заяву і висловив упевненість, що за час його перебування у владі конфлікту не буде.
Між тим посольство Китаю у Вашингтоні нагадало про центральну роль тайванського питання у відносинах між двома державами, наголосивши, що Сполучені Штати повинні дотримуватися політики “єдиного Китаю” та виконувати попередні угоди між країнами. Речник Лю Пен’ю закликав до розумного вирішення усіх питань, пов’язаних із Тайванем, задля збереження стабільності в регіоні.
США скасували зустріч з міністром оборони Тайваню Веллінгтоном Ку, яка мала відбутися в червні. Це посилило занепокоєння Тайбея через те, що американський президент Дональд Трамп остерігається підтримувати острів у спосіб, який може розлютити Китай, повідомляє FT.
Веллінгтон Ку планував відвідати Вашингтон для проведення переговорів із заступником міністра оборони США з питань політики Елбріджем Колбі. Але Штати скасували зустріч в останню хвилину, за словами кількох джерел видання.
США заявили Тайваню, що час для зустрічі був невдалим через американські удари по Ірану. Але джерела FT кажуть, що були й інші занепокоєння.
Деякі американські чиновники були стурбовані тим, що дозвіл на візит міністра оборони Тайваню підірве американсько-китайські торговельні переговори і зашкодить намаганням Трампа забезпечити саміт з лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
США і Тайвань обговорюють нові дати зустрічі. Але співрозмовники FT кажуть, що Вашингтон хоче провести переговори з тайванськими посадовцями нижчого рівня, ніж Ку — це може посилити занепокоєння острова, що Трамп хоче уникнути антагонізму з Китаєм. Один американський чиновник розповів, що поки що незрозуміло, на якому рівні може відбутися зустріч.
Скасування візиту відбулося після телефонної розмови між Трампом і Сі — це викликало припущення, що президент США, можливо, поступився китайському тиску.
Дозвіл на візит Ку означав би готовність ігнорувати тиск з боку Пекіна, який претендує на контроль над Тайванем. Згідно з “неписаними правилами”, США не дозволяють міністру оборони Тайваню відвідувати Вашингтон, оскільки Штати і Тайбей не підтримують офіційних дипвідносин відтоді, як у 1979 році США змінили дипломатичне визнання з Тайбея на Пекін.
Де-факто посольство Тайваню у Вашингтоні заявило, що його “давня політика — не коментувати питання, пов’язані з оборонними обмінами”. Білий дім відмовився від коментарів.
Днями Financial Times також писала, що Білий дім відмовив президенту острова Вільяму Лаю в дозволі відвідати Нью-Йорк на шляху до Центральної Америки після того, як посольство Китаю в США висловило занепокоєння через таку “транзитну зупинку”.
Тайбей, реагуючи на наполегливі вимоги Вашингтона, намагається активізувати закупівлю озброєнь, щоб посилити свою обороноздатність на тлі загрози потенційного китайського вторгнення. Китай вважає Тайвань своєю територією і ніколи не виключав можливості застосування сили для захоплення контролю над островом. Минулого місяця Тайвань розпочав подання заявки на отримання дозволу США на купівлю американських боєприпасів і озброєнь на суму $20 мільярдів. Тайбей планує розпочати ці закупівлі наступного року. Але терміни можуть бути порушені через намагання Вашингтона уникнути зриву торговельних переговорів або зустрічей на високому рівні з Китаєм.
“Деякі минулі адміністрації йшли на такі політичні виверти”, — каже президент Американсько-тайванської ділової ради Руперт Хаммонд-Чемберс.
Тайбей також намагається досягти тарифної угоди з адміністрацією Трампа до дедлайну 1 серпня, щоб уникнути 32% тарифів. Але американські чиновники більш зосереджені на спробах укласти торговельну угоду з Китаєм. Міністр фінансів США Скотт Бессент і торговий представник Штатів Джеймісон Грір у вівторок, 29 липня, завершили дводенні переговори з китайськими колегами в Стокгольмі, які обидві сторони назвали “конструктивними”.
Колишній провідний аналітик ЦРУ з питань Китаю Денніс Вайлдер сказав, що Тайвань не має стільки союзників в адміністрації США, як було в минулому.
Тайвань уклав партнерську угоду з американсько-німецькою компанією Auterion щодо постачання програмного забезпечення для дронів, яке випробували на фронті в Україні.
Таким чином Тайвань прагне зміцнити власну оборону від військових загроз з боку Китаю.
Програмне забезпечення Auterion використовується в українських безпілотниках. За словами компанії, угода з Тайбеєм може призвести до того, що мільйони тайваньских БПЛА матимуть її технологію.
Також Auterion підкреслила, що погодилася на стратегічне партнерство з міністерством оборони Тайваню у сфері безпілотників.
„Те, що ми пропонуємо на стіл, було доведено в бою в Україні, щоб стримувати агресію та нищити танки, військово-морські активи та інше дійсно дороге обладнання. Отже, будуючи великий автономний флот, Тайвань може стримувати Китай”, – розповів виконавчий директор Auterion Лоренц Мейєр.
Також він додав, що в межах дострокового партнерства очікується виробництво мільйонів дронів протягом декількох років.
Влада острова розцінює такі дії як елемент тиску Пекіна, який не виключає застосування сили для встановлення контролю над Тайванем.
За минулу добу Тайвань зафіксував наближення 59 військових літаків Китаю, серед яких сучасні винищувачі та бомбардувальники. Про це повідомило Міністерство оборони Тайванюу вівторок, 18 березня.
Зазначається, що 43 літаки перетнули серединну лінію Тайванської протоки та увійшли до повітряного простору навколо острова з кількох напрямків. Крім того, у регіоні помічено дев’ять китайських бойових кораблів і дві повітряні кулі невідомого призначення.
Попри агресивні маневри, порушення повітряного простору Тайваню не зафіксовано. Влада острова розцінює такі дії як елемент тиску Пекіна, який не виключає застосування сили для встановлення контролю над Тайванем.
Russia announced that its warships have reached Iran to participate in joint exercises with Iran and China in the Gulf of Oman. pic.twitter.com/FWXfW9Y7t4
