Адміністрація Трампа ввела санкції проти чотирьох суддів Міжнародного кримінального суду (МКС), про що в четвер повідомило міністерство фінансів США.
Цей безпрецедентний крок став відповіддю на розслідування МКС щодо ймовірних військових злочинів американських військ в Афганістані та ордер на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху. Санкції накладені на суддів: Соломі Балунгі Босса (Уганда), Луз дель Кармен Ібаньєс Карранса (Перу), Рейн Аделаїда Софі Алапіні Гансу (Бенін) та Беті Холер (Словенія).
Як повідомляє Jerusalem Post, міністр закордонних справ США Марко Рубіо у своїй заяві зазначив: «Як судді Міжнародного кримінального суду ці чотири особи брали активну участь у незаконних і безпідставних діях МКС, спрямованих проти США та нашого близького союзника Ізраїлю». А відтак додав: «МКС політизується і неправдиво стверджує, що має необмежену владу для розслідувань, пред’явлення звинувачень і притягнення до кримінальної відповідальності громадян США та наших союзників. Це небезпечне твердження і зловживання владою порушують суверенітет та національну безпеку Сполучених Штатів і наших союзників, зокрема Ізраїлю».
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху, проти якого МКС видав ордер на арешт, так відреагував на санкції в X: «Дякую президенту Трампу та міністру закордонних справ Рубіо за введення санкцій проти політизованих суддів Міжнародного кримінального суду. Трамп і Рубіо справедливо виступили на захист права Ізраїлю, Сполучених Штатів та всіх демократій захищати себе від жорстокого терору».
Посол Ізраїлю в ООН Денні Данон також високо оцінив це рішення: «Висловлюю глибоку вдячність президенту Трампу, міністру закордонних справ Рубіо та всьому американському уряду за їхню непохитну підтримку й захист від політично мотивованих дій Міжнародного кримінального суду. Їхні рішучі дії підкріплюють силу нашого союзу та нашу спільну відданість загальній справедливості».
Міжнародний кримінальний суд у своїй заяві наголосив: «Ми засуджуємо додаткові санкційні заходи, оголошені сьогодні. Ці заходи є явною спробою підірвати незалежність міжнародної судової інституції, яка діє на підставі мандата 125 держав-учасниць з усього світу».
На думку МКС, санкції мають на меті залякати тих, хто працює на благо верховенства права: «Переслідування тих, хто бореться за підзвітність, ніяк не сприяє допомозі цивільним особам, які потрапили в пастку конфлікту. Це лише заохочує тих, хто переконаний, що може діяти безкарно. Санкції стосуються не лише зазначених осіб, а й усіх, хто підтримує суд, зокрема громадян держав-учасниць та юридичних осіб».
«Суд повністю підтримує свій персонал і неухильно продовжує свою роботу, суворо дотримуючись Римського статуту та принципів справедливого і чесного судочинства, щоб забезпечити правосуддя для жертв військових злочинів, злочинів проти людяності, геноциду та агресії».
Згідно із санкціями, американські активи названих суддів будуть заморожені, а будь-які фінансові операції з ними на території США заборонені.
Крім того, санкції можуть стосуватися тих, хто контактує з судом або підтримує його роботу. Дональд Трамп у виконавчому наказі призначив санкції проти МКС та прокуратури у відповідь на те, що суд видав ордер на арешт Беньяміна Нетаньяху та Йоава Галланта, колишнього міністра оборони.
Останнім часом у Міжнародному кримінальному суді панує напружена ситуація. Зокрема нещодавно Карім Хан, головний прокурор МКС, який першим потрапив під санкції, пішов у відпустку. Це сталося після того, як проти нього було розпочато розслідування за звинуваченням у сексуальних домаганнях. За даними Wall Street Journal, звинувачення проти Нетаньяху та Галланта також були висунуті на фоні цього розслідування.
Президент Володимир Зеленський призначив Тетяну Литвинко і Олену Чернову суддями Вищого антикорупційного суду. До цього вони були суддями місцевих судів.
Відповідний указ оприлюднений на сайті Офісу президента, повідомляє «Слово і діло».
«Відповідно до частини п’ятої статті 126, статті 127 та частин першої і другої статті 128 Конституції України постановляю: Призначити на посади суддів Вищого антикорупційного суду: Литвинко Тетяну Володимирівну, Чернову Олену Вікторівну», – йдеться в документі.
До цього Литвинко обіймала посаду судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, а Чернова – судді Золочівського райсуду Харківської області, яка була відряджена до Ірпінського міського суду Київської області.
Нагадаємо, Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила конкурс на посади 27 прокурорів, заступника керівника підрозділу та керівника підрозділу САП. До конкурсу допускаються особи, які мають вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше п’яти років та готові пройти перевірку на предмет доброчесності.
Федеральний суддя у Каліфорнії заборонив адміністрації Дональда Трампа анулювати правовий статус іноземних студентів у США без індивідуального розгляду справ.
Окружний суддя Джеффрі Вайт 22 травня ухвалив постанову, яка блокує спроби адміністрації автоматично позбавляти студентів легального статусу без дотримання встановлених федеральних процедур. Йдеться про студентів, зареєстрованих у системі Student and Exchange Visitor Information System (SEVIS).
На початку року команда Трампа масово анулювала реєстрації іноземців у SEVIS, аргументуючи це боротьбою з тими, хто має кримінальне минуле. Крім того, уряд США повідомив Гарвардському університету про відкликання сертифікації Student and Exchange Visitor Program, що означає заборону на прийом іноземних студентів.
Судове рішення стосується саме студентів, а не навчальних закладів. При цьому анулювання у базі SEVIS фактично позбавляє студентів легального статусу, що створює загрозу їхнього арешту, затримання чи депортації.
Попри кілька судових розглядів, у квітні уряд США частково відновив статуси багатьох студентів. Проте суддя Вайт висловив занепокоєння спробами чиновників ухилятися від судового нагляду, змінюючи позиції у конкретних справах по всій країні.
Противники дій адміністрації заявили, що масове анулювання статусів було незаконним, а деякі студенти взагалі не підпадали під жодні формальні критерії для позбавлення їх права перебування у США.
У своєму рішенні Вайт зазначив, що позивачі мають великі шанси довести, що позбавлення статусу було довільним і необґрунтованим. Суд також заборонив адміністрації вживати будь-яких юридичних заходів проти студентів, таких як арешти чи обмеження, доки триває розгляд справи.
Головний прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) Карім Хан, який очолює провадження щодо воєнних злочинів проти лідерів росії та Ізраїлю, тимчасово відійшов від виконання обов’язків на час розслідування звинувачень у сексуальних домаганнях.
Про це повідомляє The Washington Post з посиланням на речника МКС Фаді Ель-Абдаллу.
За словами речника, Хан, британський юрист, який очолює прокуратуру в Гаазі з 2021 року, заявив суду у п’ятницю про свій намір перебувати у відпустці до завершення внутрішнього розслідування його особистої поведінки. Ініціаторкою розслідування стала співробітниця прокуратури, яка звинуватила Хана у повторних небажаних домаганнях. За даними Washington Post, інциденти нібито відбувалися протягом року в офісі та власному будинку Хана в Гаазі, а також під час робочих поїздок до США та інших країн. Першими про них писали Wall Street Journal та Drop Site News.
Наразі заступники прокурора виконуватимуть обов’язки Хана. Його відсутність стала серйозним випробуванням для МКС: під керівництвом Хана прокуратура видала резонансні ордери на арешт Путіна та прем’єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу за воєнні злочини в Україні й Газі відповідно.
Розслідування внутрішньої служби МКС має встановити, чи існували факти сексуальних домагань, після чого суд ухвалить рішення щодо подальшої долі прокурора.
[type] => post
[excerpt] => Головний прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) Карім Хан, який очолює провадження щодо воєнних злочинів проти лідерів Росії та Ізраїлю, тимчасово відійшов від виконання обов’язків на час розслідування звинувачень у сексуальних домаганнях.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1747562580
[modified] => 1747557472
)
[title] => Головний прокурор МКС Карім Хан, який видав ордер на арешт путіна, йде у відставку
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=151303&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 151193
[uk] => 151303
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 151194
[image] => Array
(
[id] => 151194
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/karim-khan.png
[original_lng] => 619470
[original_w] => 982
[original_h] => 497
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/karim-khan-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/karim-khan-300x152.png
[width] => 300
[height] => 152
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/karim-khan-768x389.png
[width] => 768
[height] => 389
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/karim-khan.png
[width] => 982
[height] => 497
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/karim-khan.png
[width] => 982
[height] => 497
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/karim-khan.png
[width] => 982
[height] => 497
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/karim-khan.png
[width] => 982
[height] => 497
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 553
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 151194
[_edit_lock] => 1747546673:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 1386304548000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 1654
[1] => 6199
)
[tags_name] => Array
(
[0] => відставка
[1] => суд
)
)
[4] => Array
(
[id] => 149255
[content] =>
Суд Європейського Союзу задовольнив скаргу Єврокомісії та зобов’язав Мальту припинити програму „золотих паспортів” – можливість отримання громадянства в обмін на інвестиції.
Про це повідомляє Reuters, пише „Європейська правда”.
Суд ЄС у вівторок оголосив рішення у справі щодо програми „золотих паспортів” на Мальті та постановив, що країна має припинити її як таку, що суперечить законодавству Євросоюзу.
Програма передбачала, що заможні іноземці можуть отримати мальтійський паспорт в обмін на інвестицію в країну близько 1 млн євро. Отримання паспорта Мальти автоматично відкриває можливість жити у будь-якій країні ЄС.
Єврокомісія подала відповідну скаргу щодо Мальти у 2022 році, після того, як у 2020 році запустила процедуру щодо порушення законодавства ЄС. Валетта ж наполягала, що має право на це і правильно інтерпретує Договори ЄС.
Суд зазначив, що хоча країни-члени мають повне право визначати порядок надання чи відкликання свого громадянства, Мальта програмою „золотих паспортів” порушила принцип взаємної довіри між країнами-членами.
„Країна-член не може надавати своє громадянство, а з ним де-факто громадянство ЄС, в обмін на визначені платежі чи інвестиції. Це фактично перетворює набуття громадянства на комерційну транзакцію… Така практика не дозволяє встановити необхідну солідарність і довірливі відносини між країною-членом та її громадянами та забезпечувати взаємну довіру між країнами-членами”, – зазначив Суд.
Мальта призупинила програму „золотих паспортів” для громадян РФ і Білорусі після повномасштабного нападу Росії на Україну, але зберегла її для громадян інших країн.
Уряд прийняв рішення про вихід з Міжнародного кримінального суду (МКС), повідомив голова канцелярії прем’єр-міністра Угорщини Ґерґей Ґуяш.
Процедура припинення, відповідно до конституційної та міжнародно-правової бази була ініційована урядом у четвер.
Міжнародний кримінальний суд «був гідною поваги ініціативою», але останнім часом став політичним органом – обвинувачення прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу є найсумнішим прикладом цього, зазначив Ґуяш.
Уряд вважає все це неприйнятним і тому вирішив не брати участі в роботі Міжнародного кримінального суду, додав він.
За словами посадовця, Угорщина і до перебувала в особливій ситуації, оскільки, на відміну від інших країн – членів МКС, парламент ніколи не оприлюднював статут суду, тому він не є частиною внутрішнього права. «У зв’язку з цим наша чітка правова позиція полягає в тому, що наразі в Угорщині неможливо заарештувати будь-кого на цій підставі, а також ініціювати «будь-які процеси проти когось», – зазначив Ґерґей Ґуяш.
Угорщина хоче усунути згадану ситуацію не шляхом проголошення статуту, а шляхом виходу з Міжнародного кримінального суду в результаті процедури денонсації, сказав він.
За його словами, «виникли серйозні занепокоєння» щодо міжнародної діяльності МКС за останній період. Сполучені Штати, Китай і Туреччина ніколи не були членами Міжнародного кримінального суду, і Конгрес Сполучених Штатів вирішив застосувати санкції до суддів МКС за підтримки двох партій. Крім того, серед європейських партнерів майбутній канцлер Німеччини та прем’єр-міністр Польщі також дали зрозуміти, що, незважаючи на свої внутрішні юридичні зобов’язання, вони проігнорують рішення суду та вітатимуть прем’єр-міністра Ізраїлю.
«Усе це доводить, що діяльність МКС «відійшла від його початкової мети» і після того, як він став «політичним судом», Угорщина не бажає бути більше його членом», – заявив Ґерґей Ґуяш.
Суд визнав Марін Ле Пен і вісьмох її соратників винними, повідомляє Euronews. Французька політикиня звинувачувалась у використанні понад трьох мільйонів євро з фондів ЄС для оплати праці партійного персоналу.
Згідно з обвинуваченням, президентка Національних зборів та її соратники привласнили три мільйони євро, використовуючи зарплату, яку отримували за роботу в Європарламенті, для розбудови партії. Наприклад, виплачуючи кільком співробітникам партії зарплату помічників депутата Європарламенту, тоді як вони часто навіть не зустрічалися з депутатом Європарламенту, чиїми помічниками були на папері.
На судовому засіданні обвинувачені заперечували свою провину. Прокурор попросив для Ле Пен до десяти років ув’язнення та штраф у розмірі 300 000 євро, а також негайну п’ятирічну заборону обіймати державні посади. Це означає, що вона не зможе балотуватися на президентських виборах 2027 року.
