Віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністр юстиції Ольга Стефанішина обговорила посилення представництва НАТО в Україні із помічником генерального секретаря Альянсу з операцій Томасом Гоффусом.
Як зазначається, до зустрічі долучився новопризначений очільник представництва НАТО в Україні Патрік Тернер.
Сторони обговорили реалізацію домовленостей, досягнутих під час саміту НАТО у Вашингтоні, оборонну підтримку України та поглиблення співпраці держави з Альянсом, зокрема в контексті роботи його представництва в Україні.
«Посилене Представництво НАТО в Україні – це основа для розширення оперативної взаємодії з Альянсом. Воно допоможе координувати роботу з усіма партнерами та переконатися, що військова підтримка надходить до України своєчасно і відповідає нашим нагальним потребам. Таким чином ми зможемо мислити та діяти більш стратегічно на полі бойових дій і впевнено рухатись до перемоги у війні», – заявила Стефанішина.
Вона наголосила на важливості сигналу Вашингтонського саміту про незворотність шляху України до НАТО та зауважила, що запрошення до НАТО може стати ключовим елементом стримування Росії та джерелом сили та нової енергії для України та союзників, коли йдеться про закінчення війни.
«Це був би надважливий сигнал для України, і ми продовжуватимемо роботу з союзниками в цьому напрямку, допоки таке рішення не буде ухвалене», – підкреслила вона.
Стефанішина також обговорила із представниками НАТО питання продовження надання сталої допомоги Україні та відзначила, що призначення її на посаду міністра юстиції підсилить процес трансформацій на євроатлантичному напрямку.
Помічник генерального секретаря НАТО прибув до Києва для участі у консультаціях щодо наступних етапів Дорожньої карти взаємосумісності та прискорення запуску ініціативи НАТО щодо безпекової допомоги та підготовки для України (NSATU).
Єдина країна, яка проводила демобілізацію під час війни – це Українська народна республіка. Верховна Рада не хоче повторити помилки Центральної Ради 1919 року.
Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук в ефірі телемарафону, повідомляє РБК-Україна.
„Щодо демобілізації. Може у мене погані знання, але я не знаю такої країни, яка б проводила демобілізацію під час війни. Точніше, я знаю таку країну – це Українська народна республіка 1919 року”, – сказав Стефанчук.
Він нагадав, що тоді міністр оборони Микола Порш вніс до Центральної Ради законопроект про мобілізацію, після чого він був проголосований.
„Мені треба розповідати, що відбулося далі? Так от для мене дуже важливо, щоб теперішня Верховна Рада не повторила помилки Центральної ради. Про це ми повинні відверто говорити”, – зазначив спікер парламенту.
Водночас Стефанчук наголосив, що українські військові, які знаходяться на передовій, заслуговують право на справедливість.
„Тому питання відпусток, питання ротацій, питання інших якихось привілеїв чи підтримки цих осіб – це те, що має бути реалізовано. Частково ми це вирішили в законі про мобілізацію, частково ініціативи зараз надходять”, – додав він.
Станом на неділю, 9 липня, немає фінального рішення щодо участі президента Володимира Зеленського у Вільнюському саміті НАТО 11-12 липня.
Про це віце-прем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина розповіла в інтерв’ю «Європейській правді».
«Ще не прийнято ніяких остаточних рішень. Ми до кінця не розуміємо формату всіх зустрічей у Вільнюсі, але і до кінця не розуміємо рішень, які будуть фізично покладені на стіл», – заявила вона.
Як зазначається, наразі українська сторона не знає що, буде у фінальних документах.
«Тобто моделюємо ситуацію: Вільнюс, відбувається засідання Ради України-НАТО, виступ президента на самому саміті. На столі перед лідерами лежать фінальні документи, які пропонують ухвалити з результатами саміту. От ми зараз не знаємо, що буде в цих документах», – сказала Стефанішина.
Вона додала, що від цих документів буде залежати, чи поїде Зеленський на саміт Північноатлантичного альянсу.
«Весь цей тиждень і попередні місяці ми провели в комунікації з союзниками. Президент здійснив низку візитів особисто. Він поїхав у Туреччину вести відповідні перемовини. І його роль, я думаю, буде визначальна і у рішеннях, які можуть бути ухвалені щодо Швеції. Це дуже важливо», – заявила Стефанішина.
Згідно з її словами, Україна думає не тільки за себе, а і за друзів.
«І тривають перемовини, які веде Єрмак по гарантіях безпеки. Триває робота по фінальним документам. Ніяких рішень ще не ухвалено», – додала вона.
The AWACS surveillance jets will fly missions to monitor Russian military activity near the Alliance’s borders and can detect aircraft and missiles hundreds of kilometres away, making them a key early warning capability for NATO
В Україні повністю забезпечені права всіх національних меншин. При цьому у країні немає організованої російської нацменшини.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на віце-прем’єрку з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгу Стефанішину в інтерв’ю РБК-Україна.
Зазначимо, що нещодавно Венеціанська комісія оприлюднила висновки щодо закону „Про національні меншини”. Зокрема, Україні рекомендували поновити „привілейований статус” для російської мови після того, як завершиться війна з РФ. До того ж, там заявили, що російська мова нібито потребує більшого захисту, аніж умовна румунська, угорська або польська.
Стефанішина зазначила, що у висновках надаються рекомендації. Тобто Україна не зобов’язана реагувати або будь-яким чином діяти у зв’язку з ними.
За її словами, Україна вважає такий висновок великою репутаційною втратою для самого органу. Вона зазначила, що українська сторона провела велику кількість дзвінків щодо цього питання з експертами з команди Венеційської комісії.
Україна висловлювала велику кількість застережень та пояснювала контекст. Проте врешті-решт така рекомендація з’явилася у висновку Венеційської комісії.
Так, Стефанішина зауважила, що Україна не вважає можливим зараз вести таку дискусію в площині якихось юридичних нюансів. За її словами, у країні повністю забезпечені права всіх національних меншин.
Окрім того, вона звернула увагу на те, що в Україні немає організованої російської нацменшини, на відміну від, наприклад, румунської.
„І Російська Федерація, я не кажу тільки в контексті України, ніколи не відстоювала права російської меншини. Вони завжди говорили про „русскоязичноє насєлєніє”, яке треба „захищати”. І фактично Венеційська комісія виходила з цього саме російського нарративу”, – сказала вона.
Стефанішина зазначила, що такі рекомендації – це неприємна історія. Тут є певний нюанс, що Конституція передбачає, що забезпечується вільний розвиток російської та інших мов.
„Конституція в нас була ухвалена 96-го року, з цим формулюванням, коли були меморандуми, договори і СНД, 6 років після розпаду Радянського союзу, де російська мова була державною. Це реальність, очевидно, в умовах війни ми не можемо міняти Конституцію і так далі. Все це пояснювалось. Очевидно, що цей контекст мав бути врахований”, – додала вона.
Україна розраховує отримати політичне запрошення до НАТО на саміті Альянсу у Вільнюсі, який відбудеться 11-12 липня.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної в ефірі телемарафону.
За її словами, влада України впевнена, що зараз немає жодних об’єктивних причин для того, щоб не запрошувати нашу країну до НАТО.
„Тобто політичне запрошення України до НАТО можливе і ми його чекатимемо у Вільнюсі. Сподіваємося, що союзники будуть готові обговорити це на саміті”, – додала Стефанішина.
Polska wyśle na Litwę kontyngent Wojsk Specjalnych do ochrony Szczytu NATO.
Decyzja uzgodniona przez Prezydenta @AndrzejDuda, Premiera oraz Szefa MON jest też efektem uzgodnień prezydentów Polski i Litwy dotyczących szerszej współpracy wojskowej - Szef BBN @JacekSiewierapic.twitter.com/xtrSPl9gFS
Grateful to @jensstoltenberg and @Mircea_Geoana for holding this crucial meeting of #Ukraine-#NATO Council. We welcome сlear and unequivocal condemnation by the Alliance of Russia's withdrawal from the grain deal.
Established only 2 weeks ago in Vilnius, the Council has already…
The AWACS surveillance jets will fly missions to monitor Russian military activity near the Alliance’s borders and can detect aircraft and missiles hundreds of kilometres away, making them a key early warning capability for NATO
Me reuní con @Mircea_Geoana, Secretario General Adjunto de la @NATO. Le presenté la carta de intención que expresa la solicitud de Argentina en convertirse en un socio global de esta organización. Seguiremos trabajando en recuperar vínculos que permitan modernizar y capacitar a… pic.twitter.com/PN0s5bx9U2
Українська влада розпочала діалог з угорською стороною щодо питання національних меншин і бачить перспективу його врегулювання.
Про це заявила віцепремʼєрка-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина в ефірі загальнонаціонального телемарафону «Єдині новини», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми також… розпочали діалог з угорською стороною і бачимо перспективу врегулювання питань, які стосуються угорської національної меншини, питань, які виникають щодо освітнього процесу. Із нашим новим міністром вдалося відновити діалог з угорською стороною», – сказала Стефанішина.
Вона зазначила, що наявність у семи рекомендаціях Єврокомісії блоку, який стосується національних меншин, допомагає Україні, адже маніпулювати цим питанням у НАТО стає неможливо, оскільки саме ЄС оцінює політику України і дає висновки. Тому, на думку віцепремʼєрки, політично маніпулювати питанням угорської меншини вже сьогодні неможливо.
Армія України готова до вторгнення військ Російської Федерації. Але, в той же час, немає ніякого іншого сценарію, крім політико-дипломатичного вирішення ситуації.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанишиної в ефірі „Свобода слова” на ICTV.
Віце-прем’єр розповіла, що на саміті Східного партнерства, що відбувся 15 грудня, питання України обговорювалося близько трьох годин, у тому числі узгоджувалися санкції. Європейські лідери єдині з Україною в оцінці ситуації, кількості військ і в тому, що загроза реальна, вважає Стефанишина.
„Зі свого боку ми інформуємо, що наші збройні сили готові до цього. Разом з тим, ми розуміємо, що немає ніякого іншого сценарію, крім політико-дипломатичного вирішення ситуації”, – додала вона.
Стефанишина процитувала фрагмент з Хартії про Особливе партнерство, якій виповнюється 25 років.
„Ми дали Росії всі гарантії ще в 1997 році, але це не втримало її від цієї агресії. Тому ми сподіваємося, що в Мадриді цього року, крім того, що будуть знайдені елементи дипломатичного тиску, ми вийдемо на новий етап нашого руху в НАТО”, – повідомила віце-прем’єр-міністр.
