Голова партії SDS Янез Янша став новим прем’єр-міністром Словенії, отримавши підтримку більшості депутатів Державної асамблеї. Політик, якого вважають прихильником президента США Дональда Трампа, очолить уряд країни вже вчетверте.
Під час засідання парламенту кандидатуру Янші підтримав 51 депутат із 90, що дозволило йому сформувати новий уряд.
“Під час таємного голосування було подано 87 бюлетенів. Жоден з них не був визнаний недійсним. 51 депутат проголосував “за”, 36 – “проти”, завдяки чому голова партії SDS Янез Янша на засіданні Державної асамблеї став мандатарієм на формування уряду”, — йдеться у повідомленні парламенту.
Через таємний формат голосування результати підтримки по окремих фракціях не розголошуються. Водночас заздалегідь про підтримку Янші заявили депутати від SDS, NSi, SLS, “Фокуса” та “Демократів”, які напередодні підписали коаліційну угоду. Також його кандидатуру підтримала партія “Правда”, хоча до складу уряду вона не увійде.
67-річний Янез Янша повертається до влади після політичної паузи та розпочинає вже четвертий прем’єрський термін. Його прихід до керівництва урядом означає подальший правий політичний курс країни та потенційно посилює позиції Трампа в Європі через нового союзника в межах ЄС.
Янша відомий як близький політичний союзник колишнього премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана, однак, на відміну від нього, послідовно підтримує Україну. Під час попереднього прем’єрського терміну словенський політик виступав на підтримку Києва, тоді як Орбан неодноразово критикував українську владу.
За даними австрійського видання Der Standard, серед пріоритетів нового уряду Янша назвав економічний розвиток, боротьбу з корупцією, децентралізацію та зменшення бюрократії.
“Словенія не приєдналася до ЄС для того, щоб знову відмовитися від незалежності, здобутої від Югославії, та накласти на себе додаткову бюрократію”, — заявив політик, водночас підтвердивши підтримку членства країни в Європейському Союзі та НАТО.
Окремо Янша наголосив на необхідності посилення обороноздатності Європи та підтримав подальше розширення Євросоюзу.
Чинний прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб, чия партія „Рух за свободу” (GS) здобула мінімальну перемогу на парламентських виборах, оголосив, що не зміг знайти партнерів для формування нового уряду.
Як повідомляє „Європейська правда”, заяву Голоба наводить STA.
Після переговорів із президенткою Наташею Пірц Мусар Голоб заявив, що „Рух за свободу” „з нетерпінням чекає на перебування в опозиції”.
Голоб назвав потенційну правоцентристську коаліцію „коаліцією шахраїв”, яка проіснує недовго.
„Тому ми з радістю готуємося до роботи в опозиції і вже сьогодні заявляємо, що будемо суворо дотримуватися принципу законності правової держави і очікуємо цього від усіх інших”, – додав Голоб, який запевнив, що залишиться депутатом.
За підсумками виборів ліберальна партія Голоба „Рух за свободу” (GS) здобула 29 місць у парламенті, що на одне більше, ніж права Словенська демократична партія (SDS) на чолі з Янезом Яншею.
Чинний прем’єр Голоб запросив лідерів усіх партій, які отримали місця в парламенті, окрім правої SDS, приєднатися до коаліції, однак домовленостей досягти не вдалось.
При цьому спікером словенського парламенту обрали лідера проросійської антисистемної партії Resni.ca Зорана Стевановича, що ускладнило шанси прем’єр-міністра Словенії Роберта Голоба на формування уряду.
Хоча Стеванович заявив, що не вступить у коаліцію ні з Голобом, ні з Яншею, його партія вважається більш імовірним партнером для останнього.
Новий спікер парламенту Зоран Стеванович очолює партію Resni.ca, яку у медіа характеризують як євроскептичну.
Новий спікер парламенту Словенії Зоран Стеванович одразу після обрання заявив про плани відвідати Москву і провести референдум про вихід країни з НАТО. Про це повідомляє Radio Prvi в Instagram.
“Я хотів би будувати мости, добре співпрацювати з усіма країнами, незалежно від стіни, яку було побудовано між Заходом і Сходом. Тож я планую найближчим часом відвідати Москву”, – сказав політик.
Крім відвідин Москви, політик також анонсував проведення референдуму про вихід Словенії з Альянсу.
“Ми обіцяли народу референдум щодо виходу з НАТО і що ми також проведемо цей референдум”, – запевнив Стеванович.
На додачу до цього він виступає за поступове скасування антиросійських санкцій, але заразом заперечує звинувачення на свою агресу в проросійських поглядах.
“У мене немає проросійських поглядів, тільки прословенські. Ми стверджуємо, що Словенія має проводити свою політику самостійно, суверенно”, – запевнив спікер.
Він готовий співпрацювати “з усіма країнами у світі, особливо з великими”, але “співпраця не означає підпорядкування”.
У Держдумі Росії вже відреагували на обрання Стевановича заявою, що “готові до конструктивного діалогу з колегами з Національних зборів Словенії на основі рівноправ’я та взаємної поваги до національних інтересів”.
Обрання Стевановича стало несподіванкою: на парламентських виборах переміг Рух Свобода прем’єра Роберта Голоба, але спікером став представник іншої сили. Стеванович очолює партію Resni.ca, яку в медіа характеризують як євроскептичну.
Як повідомила словенська виборча комісія, за підсумками парламентських виборів, що відбулися в неділю, після підрахунку 98,43% голосівлідирує «Рух за свободу» (Gibanje Svoboda) прем’єр-міністра Роберта Голоба, який представляє лівоцентристські сили.
Згідно з попередніми результатами, у 90-місному парламенті Словенії:
«Рух за свободу» отримав 29 місць,
права Словенська демократична партія (SDS) на чолі з колишнім прем’єр-міністром Янезом Янсою – 28,
«Нова Словенія» (NSi), Словенська народна партія (SLS) та спільний список «Фокус» – 9,
«Соціал-демократи» (SD) – 6,
«Демократи» Анзе Логара – 6,
спільний список «Лєвіца» та «Весна», а також «Resni.ca» – по 5.
По одному гарантованому мандату матимуть також угорська та італійська національні спільноти.
Отже, майже за остаточними результатами, жодна з партій не здобула самостійної більшості, що відповідає очікуванням.
Янша, який балотувався на посаду прем’єр-міністра вже вчетверте, звинуватив словенську виборчу комісію в маніпулюванні підрахунком бюлетенів і заявив, що його власна група спостерігачів виявила розбіжність у 50 тисяч голосів на користь SDS.
«Керівники національної виборчої комісії та оператори комп’ютерної програми повинні знати: якщо ми належним чином організуємося, то доможемося перерахунку всіх голосів у всіх виборчих дільницях», – заявив правий політик.
Політичний аналітик, опитаний Reuters, сумнівається, що з огляду на результати виборів у Словенії вдасться сформувати стабільний уряд. Водночас Аляж Пенгов Бітенц вважає, що чинний прем’єр-міністр Янша перебуває в кращому становищі для домовленостей з іншими партіями. Аналітик очікує на тривалі коаліційні переговори.
Після виборів новий парламент повинен зібратися протягом 20 днів. Відтак президентка країни Наташа Пірц Мусар не пізніше ніж через 30 днів висуне кандидатуру прем’єр-міністра. Глава держави раніше зазначила, що доручить формування уряду тому, хто зможе підтвердити необхідну підтримку в парламенті у вигляді щонайменше 46 депутатів.
Це були десяті парламентські вибори з моменту здобуття Словенією незалежності в 1991 році.
У неділю в Словенії провели парламентські вибори. Формування уряду залежатиме не лише від результатів, здобутих найбільшими партіями, а й від того, чи потраплять до парламенту менші політичні сили.
Майже 1,7 мільйона словенців, які мають право голосу, обирали 88 депутатів до 90-місного словенського парламенту. Крім того, по одному мандату повинні отримати представники угорської та італійської національних спільнот. У виборах узяли участь 1179 кандидатів у складі 17 списків.
Офіційна кампанія завершилася опівночі в п’ятницю, після чого почалася передвиборча тиша, яка тривала до закриття виборчих дільниць у неділю ввечері. Під час передвиборчої тиші заборонена будь-яка діяльність, що спонукає виборців підтримати того чи іншого кандидата або партію.
Дострокове голосування, під час якого виборці можуть віддати свої голоси до офіційного дня виборів на визначених виборчих дільницях, відбулося у вівторок та четвер, у ньому взяли участь 4,8% виборців.
Близько трьох тисяч виборчих дільниць були відкриті в неділю із 7:00 до 19:00. Голосування проводилося також у дипломатичних представництвах та поштою.
Перші неофіційні результати очікувалися пізно ввечері в неділю після закриття дільниць. Новий парламент має бути сформований не пізніше ніж через 20 днів після виборів. Відтак глава держави подасть пропозицію щодо кандидатури прем’єр-міністра.
Згідно з рішенням уряду Словенії, до Гренландії відправлять двох офіцерів для підготовки та проведення міжнародних військових навчань під керівництвом Данії, повідомляє міністерство оборони Словенії.
Військові вирушать найближчими днями. Точна дата навчань буде визначена пізніше, і міністерство заявило, що будуть розпочаті необхідні процедури для підготовки до участі.
Франція, Німеччина, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Нідерланди та Велика Британія раніше теж вирішили направити війська до Гренландії.
Згідно з обґрунтуванням уряду, Гренландія та Арктика є районами особливого значення в стратегічній концепції НАТО. У документі зазначено, що мета навчань – зміцнення регіональної безпеки та поглиблення співпраці Альянсу. У резолюції йдеться, що якщо під час планування виникне необхідність у більшій участі представників словенської армії, уряд ухвалить окреме рішення.
Словенія планує виділити близько 43 мільйонів євро до кінця року на закупівлю американського озброєння для потреб Сил оборони за програмою PURL.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль у Telegram за результатами зустрічі зі своїм словенським колегою Борутом Сайовіцем.
Словенія оголосила про своє рішення приєднатися до ініціативи PURL у жовтні, однак подробиці її внеску були засекречені.
„Це дійсно важлива ініціатива з підсилення наших спроможностей, передусім у галузі ППО. Надзвичайно цінуємо, що Словенія планує виділити близько 43 мільйонів євро до кінця року на цей механізм”, – написав Шмигаль.
Також міністр оборони заявив, що Україна готова ділитися зі Словенією досвідом із застосування дронів-перехоплювачів, далекобійних безпілотників та інших видів БПЛА.
Міністри внутрішніх справ та юстиції Словенії Боштян Поклукар та Андрея Катіч сьогодні оголосили про відставку на тлі громадського обурення смертю чоловіка, на якого нібито напав член ромської громади.
Зазначається, що трагічний інцидент стався в ніч проти суботи в місті Ново-Место на південному сході Словенії, де неподалік бару 48-річного чоловіка побили до смерті.
„Цього не мало статися. Відповідні міністри взяли на себе свою відповідальність та подали у відставку”, – заявив прем’єр-міністр Словенії від ліберальної партії Роберт Голоб на пресконференції після екстреної наради, скликаної сьогодні для обговорення інциденту.
Зазначається, що міністр внутрішніх справ Боштян Поклукар та міністр юстиції Андрея Катіч залишатимуться на своїх посадах до призначення наступників.
Згідно з даними поліції, в суботу рано вранці перед баром у місті Ново Место, на південному сході Словенії, було скоєно напад на 48-річного чоловіка. ЗМІ та місцева влада приписали напад меншині ромів, тоді як місцева поліція повідомила лише про затримання раніше засудженого 21-річного чоловіка.
Напруженість у відносинах місцевих мешканців з ромською громадою в місті Ново Место загострилася протягом останнього року на тлі зростання дрібної злочинності та насильства, в якому часто звинувачують цю національну меншину.
Уряд Словенії у четвер запровадив заборону на в’їзд для прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, якого звинувачують у воєнних злочинах та злочинах проти людяності.
Як повідомляє Bloomberg, про це оголосила держсекретар Міністерства закордонних справ Словенії Нева Грашич, передає Укрінформ.
Цей крок зроблено в межах чинення тиску на Ізраїль через війну у Газі. Словенія була однією з перших країн ЄС, які запровадили санкції проти ізраїльського уряду.
У липні Любляна оголосила міністра національної безпеки Ізраїлю Ітамара Бена Гвіра та міністра фінансів Ізраїлю Безалеля Смотрича персонами нон грата.
Після цього Словенія оголосила ембарго на торгівлю зброєю з Ізраїлем та заборону на імпорт будь-яких товарів, вироблених на окупованих Ізраїлем територіях.
На засіданні в четвер словенський уряд заборонив в’їзд на свою територію Мілораду Додіку, позбавленому посади президенту Республіки Сербської.
Причини, що стоять за цим рішенням, є конфіденційними, повідомив після засідання Кабінету Міністрів речник уряду Матей Аркон.
На початку серпня Федеральна виборча комісія Боснії (CIK) ухвалила рішення про позбавлення Мілорада Додіка його посади. Причиною цього рішення стало те, що Апеляційний суд Боснії підтвердив у другій інстанції вирок, винесений Додіку в першій інстанції, і засудив боснійського сербського президента до одного року тюремного ув’язнення та позбавив його права обіймати державні посади протягом шести років.
Оскільки згідно з боснійським законодавством тюремне ув’язнення може бути замінено грошовим штрафом, Додік раніше вже сплатив призначений штраф у розмірі 36 500 конвертованих марок (близько 740 000 гривень (UAH) ).
У серпні 2023 року федеральна прокуратура Боснії висунула звинувачення проти Додіка на підставі статті кримінального кодексу, згідно з якою посадова особа, яка не дотримується, не виконує або перешкоджає виконанню рішень головного представника міжнародного співтовариства.
Президента Республіки Сербської Боснії звинуватили в тому, що він відмовляється враховувати рішення головного представника Крістіана Шмідта, оскільки підписав закон про відмову від інституту та повноважень головного представника міжнародного співтовариства.
Додік відмовляється прийняти рішення про його звільнення і продовжує вважати себе президентом Республіки Сербської Боснії.
Словенський телеканал N1 повідомляє, що уряд Любляни ввів санкції проти Додіка з кількох причин. Окрім рішення суду Боснії і Герцеговини, яке Додік частково не виконує, згадуються також його сепаратистські прагнення та підривання державних інститутів і конституції Боснії і Герцеговини.
“Важливою причиною є також те, що «існує обґрунтована підозра – Додік та члени його сім’ї в Словенії через різних осіб та компанії набули значного, спірного майна”, – повідомляє N1.
Постанова про заборону в’їзду набула чинності негайно і стосується лише Додіка, а не членів його сім’ї.
