Референдум, що відбувся у Словаччині в суботу щодо питання довічних виплат прем’єр-міністру Роберту Фіцо та іншим лідерам після закінчення їхніх повноважень, провалився через низьку явку.
Про це повідомляє Aktuality.
За даними Словацького статистичного управління, явка склала 16,4%, що значно нижче за необхідні 50%.
Словаки також голосували щодо відновлення діяльності Офісу спеціального прокурора та кримінального агентства, які займалися розслідуванням тяжких злочинів та корупції.
Референдум відбувся на підставі петиції, організованої “Демократами” – позапарламентською прозахідною опозиційною партією. Петицію підписали понад 350 тисяч громадян.
Із тих громадян, які прийшли на дільниці, 94,3% погодилися зі скасуванням довічних виплат для високопосадовців Словаччини, зокрема для Роберта Фіцо. Також 93,09% виборців погодилися з відновленням Офісу спеціального прокурора та Національного агентства з боротьби зі злочинністю (NAKA).
Прем’єр-міністри та голови парламенту Словаччини, які перебували на посаді щонайменше два терміни, мають право на довічну виплату, щомісячну суму, яка дорівнює заробітній платі депутатів парламенту.
Ці виплати були запроваджені після замаху на життя Фіцо у 2024 році, коли його було поранено з вогнепальної зброї. До 2024 року ця допомога надавалася лише колишнім президентам.
З моменту повернення до влади у 2023 році партія Фіцо вжила заходів для ліквідації антикорупційних інституцій, зокрема скасувала Спеціальну прокуратуру, яка займалася гучними корупційними справами, та розформувала NAKA, елітний підрозділ, завданням якого була боротьба з організованою злочинністю.
Президент України Володимир Зеленський планує здійснити візит до Братислави, однак остаточні дати поїздки ще узгоджуються.
Про це йдеться у заяві міністра закордонних справ Словаччини Юрая Бланара у Фейсбуці.
За словами глави МЗС Словаччини, під час телефонної розмови з українським міністром закордонних справ Андрієм Сибігою було підтверджено зацікавленість Володимира Зеленського у візиті до Братислави.
Також повідомляється, що під час Конференції з питань відновлення України у Гданську прем’єри Словаччини та України Роберт Фіцо та Юлія Свириденко домовилися провести наступне спільне засідання урядів у Львові.
Словаччина підтвердила підтримку відкриття першого й наступного кластера перемовин про вступ України до Європейського Союзу.
Про це повідомив глава МЗС Андрій Сибіга на спільному брифінгу зі словацьким колегою Юраєм Бланаром, передає “Еспресо”.
Український міністр наголосив, що Бланар підтвердив готовність Братислави підтримати відкриття першого та наступних кластерів переговорів про членство України в Євросоюзі. Він також подякував Словаччині за “своєчасну політичну підтримку” та наголосив, що вступ України до ЄС відповідає інтересам як самої Словаччини, так і її громадян та бізнесу.
Водночас міністри обговорили безпекову ситуацію, посилення протиповітряної оборони, співпрацю України й Словаччини в оборонній промисловості, санкційний тиск на Росію та реалізацію домовленостей між президентом Володимиром Зеленським і прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо.
У Словаччині вважають, що обговорювати вступ України в ЄС зарано. Зараз має бут інший пріоритет.
Про це заявив президент Словаччини Петер Пеллегріні.
За його словами, головним пріоритетом має залишатися дипломатичне завершення війни в Україні. Лише після досягнення справедливого миру, на його думку, можна переходити до предметного обговорення подальшого просування Києва до членства в Європейському Союзі.
“Пріоритетом має стати завершення конфлікту в Україні дипломатичним шляхом, це має бути основною умовою для розмов про реальні кроки, які б наблизили Україну до членства в Європейському Союзі”, – наголосив Пеллегріні.
Водночас він виступив проти будь-яких винятків або прискорених механізмів вступу для України. Президент Словаччини наголосив, що війна не повинна ставати підставою для надання особливих умов порівняно з іншими державами-кандидатами.
На його думку, країни Західних Балкан роками проводили складні реформи та проходили тривалий шлях до ЄС, тому зміна правил заради України стала б негативним сигналом для регіону.
“Жодна країна, незалежно від того, в якій складній ситуації вона перебуває, не може отримати лише через цю ситуацію, наприклад, війну, якісь пільги порівняно з країнами Західних Балкан, які пройшли справді довгий і важкий шлях реформ”, – додав він.
Пеллегріні також заявив, що не підтримує ідеї асоційованого чи неповного членства України в Євросоюзі. Він підкреслив, що процедура розширення має чіткі правила, яких повинні дотримуватися всі кандидати без винятку.
“Якщо Україна колись у майбутньому виконає ці правила та умови, Словаччина підтримуватиме її на шляху до членства в Європейському Союзі, але Словаччина не підтримуватиме таких скорочень та будь-якого протегування когось на шкоду іншим”, – пояснив словацький президент.
Окремо Пеллегріні висловив сумнів щодо можливості розширення ЄС за рахунок держави, яка перебуває у стані війни.
“Я не можу уявити, щоб Європейський Союз мав розширитися за рахунок країни, яка наразі перебуває у стані війни з Російською Федерацією, яка була атакована Російською Федерацією, але водночас це означало б, що ми перенесли б війну з-за меж Європейського Союзу всередину його кордонів”, – заявив він.
Президент Словаччини Петер Пеллегріні заявив, що його країна вже стала одним із найбільших виробників снарядів у НАТО, а обсяги воєнізованих поставок Києву надалі тільки зростатимуть.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на TERAZ.SK.
Як сказав Пеллегріні, йдеться про комерційне виробництво та експорт озброєння, який здійснюють оборонні підприємства Словаччини. При цьому він нагадав, що Братислава вже зараз постачає Україні боєприпаси “мільйонними обсягами”.
Щодо Словаччини, президент заявив, що держава активно інвестує у власний військово-промисловий комплекс, який нині формує майже 3% ВВП країни. Йдеться, зокрема, про виробництво дронів-перехоплювачів, які створюються у співпраці з місцевими оборонними компаніями та авіаремонтними заводами.
Говорячи про Альянс, Пеллегріні визнав, що НАТО стикається з дефіцитом оборонних виробничих потужностей. Він зазначив, що навіть за наявності значних фінансових ресурсів швидко наростити випуск озброєння складно через нестачу підприємств та виробничих ліній.
Видання нагадує, як після приходу до влади у 2023 році прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявляв, що його уряд не передаватиме Україні зброю з державних запасів. Він також виступав проти нових пакетів військової допомоги Києву та критикував санкції ЄС проти Росії.
Втім, обмеження не поширювалися на приватні оборонні компанії. Саме вони продовжили активно виробляти та продавати Україні артилерійські снаряди, гаубиці та інше озброєння.
За даними ЗМІ, у 2024 році експорт словацького озброєння зріс до 1,15 млрд євро. Це майже удвічі більше, ніж роком раніше, і приблизно у десять разів перевищує показники до початку повномасштабної війни РФ проти України.
Крім того, у жовтні 2025 року Братислава анонсувала новий пакет підтримки України. Він передбачав інженерну та протимінну допомогу, а також розширення співпраці оборонних підприємств двох країн.
Тоді міністр оборони Словаччини Роберт Калиняк заявив, що країна у 15 разів збільшила виробництво артилерійських боєприпасів від початку повномасштабного вторгнення РФ.
Як відомо, між Україною та Словаччиною стосунки останнім часом напружені через проросійсько налаштований уряд та власне позицію прем’єра Роберта Фіцо.
У п’ятницю Словаччина подала скаргу до Суду Європейського Союзу через рішення ЄС, прийняте в січні цього року, яке забороняє імпорт російського газу та передбачає підготовку до припинення імпорту російської нафти, зазначив міністр юстиції Словаччини Борис Шушко.
Згідно з повідомленням MTI, уряд Словаччини висловлює заперечення проти того, що рішення про заборону імпорту було прийняте на підставі пропозиції Європейської комісії (ЄК) як таке, що належить до сфери торговельної політики ЄС, і тому затверджене кваліфікованою більшістю голосів. На думку Словаччини, обмежувальний характер рішення та його контекст вказують на те, що воно належить до сфери реалізації зовнішньої та безпекової політики ЄС.
За словами Бориса Сушка, такий спосіб ухвалення рішення може порушити баланс повноважень у ЄС і послабити позиції окремих держав-членів під час прийняття рішень з фундаментальних питань. «Ми подаємо скаргу, оскільки ставимо під сумнів правову основу, на якій було ухвалено це рішення», – написав він.
У січні Рада Європейського Союзу ухвалила регламент, що поступово, до кінця 2027 року, виведе російський газ з ЄС. 24 державні секретарі та міністри, які представляють уряди 27 держав-членів, проголосували за, угорський і словацький – проти, болгарський утримався. Законодавчий акт було прийнято за звичайною законодавчою процедурою, згідно з якою серед урядів достатньо кваліфікованої більшості.
Крім того, у межах звичайної законодавчої процедури Рада повинна дійти згоди з Європейським парламентом (ЄП), але остаточний текст було узгоджено ще в грудні минулого року. Уряди також мають представити національні плани щодо того, як вони збираються дотримуватися встановлених термінів та як диверсифікувати своє газопостачання.
[type] => post [excerpt] => У п'ятницю Словаччина подала скаргу до Суду Європейського Союзу через рішення ЄС, прийняте в січні цього року, яке забороняє імпорт російського газу та передбачає підготовку до припинення імпорту російської нафти, зазначивміністр юстиції Словаччин... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1777462380 [modified] => 1777463336 ) [title] => Словаччина звернулася до Суду Європейського Союзу через рішення ЄС про заборону імпорту російського газу [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=184803&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 184738 [uk] => 184803 ) [trid] => kri2709 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 154012 [image] => Array ( [id] => 154012 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/gettyimages-1397048436-energiabiztonsag-energiaipar-gazdasag-geopolitika-nyersanyag-olaj-orosz-sza-721589.jpg [original_lng] => 195868 [original_w] => 1920 [original_h] => 1080 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/gettyimages-1397048436-energiabiztonsag-energiaipar-gazdasag-geopolitika-nyersanyag-olaj-orosz-sza-721589-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/gettyimages-1397048436-energiabiztonsag-energiaipar-gazdasag-geopolitika-nyersanyag-olaj-orosz-sza-721589-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/gettyimages-1397048436-energiabiztonsag-energiaipar-gazdasag-geopolitika-nyersanyag-olaj-orosz-sza-721589-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/gettyimages-1397048436-energiabiztonsag-energiaipar-gazdasag-geopolitika-nyersanyag-olaj-orosz-sza-721589-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/gettyimages-1397048436-energiabiztonsag-energiaipar-gazdasag-geopolitika-nyersanyag-olaj-orosz-sza-721589-1536x864.jpg [width] => 1536 [height] => 864 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/gettyimages-1397048436-energiabiztonsag-energiaipar-gazdasag-geopolitika-nyersanyag-olaj-orosz-sza-721589.jpg [width] => 1920 [height] => 1080 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/gettyimages-1397048436-energiabiztonsag-energiaipar-gazdasag-geopolitika-nyersanyag-olaj-orosz-sza-721589.jpg [width] => 1920 [height] => 1080 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 915 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 154012 [_edit_lock] => 1777452537:8 [_algolia_sync] => 44946547000 [_edit_last] => 8 [labels] => Array ( [0] => star_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 13 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини дня [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 9494 [1] => 2049 ) [tags_name] => Array ( [0] => газ [1] => Словаччина ) ) [6] => Array ( [id] => 183937 [content] =>
За словами міністра закордонних справ Словаччини Юрая Бланара, Братислава готова заблокувати новий пакет санкцій проти Росії, але не буде чинити опір наданню Україні кредиту на суму 90 мільярдів євро, пише словацький новинний портал Denník N.
За словами Бланара, Словаччина має намір блокувати 20-й пакет санкцій проти Росії доти, доки не отримає гарантій щодо відновлення роботи нафтопроводу «Дружба». Перед комітетом словацького парламенту з європейських справ глава словацького МЗС заявив: Словаччина хоче отримати чітку, прозору та перевірену заяву про те, що нафтопровід «Дружба» буде запущено знову.
Під час години запитань у парламенті Бланар підкреслив цю позицію.
«Якщо нафтопровід «Дружба» не буде введений в експлуатацію і на порядок денний буде винесено затвердження 20-го пакету, то ми не будемо за нього голосувати, оскільки у нас немає інших засобів, щоб змусити президента України Володимира Зеленського та Європейську комісію відновити роботу трубопроводу», — сказав Юрай Бланар.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що газопровід «Дружба» може бути відновлений після російського нападу вже до кінця квітня, проте прем’єр-міністр Роберт Фіцо поставив під сумнів слова українського глави держави, йдеться у повідомленні. За словами Бланара, позиція членів нового уряду Угорщини, що формується, свідчить про їхню готовність підтримати надання кредиту Україні.
Словаччина отримала першу батарею ізраїльської системи протиповітряної оборони Barak MX, яка захищає атомні електростанції.
Про це повідомив міністр оборони Роберт Каліняк, передає “Європейська правда” з посиланням на Info.sk.
Каліняк підтвердив, що перша партія ізраїльської системи протиповітряної оборони Barak MX прибула на територію Словацької Республіки. Перша батарея вже розгорнута і готова до поступового введення в повну експлуатацію.
Хоча точне місце розташування залишається таємницею з міркувань безпеки, міністр вказав на ключову роль цієї системи. Батарея наразі розташована на “перетині наших атомних електростанцій”, що підтверджує основну спрямованість на захист критичної інфраструктури держави.
Процес інтеграції системи в структури Збройних сил Словаччини триватиме кілька тижнів і відбуватиметься під наглядом ізраїльських експертів.
До 2030 року Словаччина має отримати всі шість батарей.
Ізраїль погодився продати Словаччині сучасну систему протиповітряної оборони за 582 млн доларів позаминулого року, що стало найбільшим контрактом з експорту оборонної продукції між двома країнами, як тоді повідомило ізраїльське міністерство оборони.
Президент Словаччини Петер Пеллегріні запропонував внести до конституції країни так званий “стан загрози” після того, як під час масованої атаки на Україну російський безпілотник атакував Перечин у Закарпатській області, що знаходиться за 10 кілометрів від словацького кордону.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє Noviny.
Пеллегріні заявив, що наступного тижня скликає круглий стіл, на якому найвищі представники армії пояснять лідерам політичних партій суть і значення законодавчих змін.Він висловив сподівання, що коаліційні партії та опозиція не розпочнуть політичну боротьбу через пропозицію про запровадження “стану загрози”.
Президент пояснив, що ініціював такі зміни, щоб словацька армія мала змогу оперативно реагувати на потенційні порушення повітряного простору країни.
“Сьогодні в Словаччині ми знаємо лише мирний стан або воєнний стан. Нічого проміжного. І наша армія має проблему, бо в мирний час вона не може ефективно проводити всі превентивні заходи, спрямовані на безпечне вирішення таких інцидентів, як можливе падіння безпілотника чи інших об’єктів, що прямує до нашої території”, – зазначив Пеллегріні.
[type] => post [excerpt] => Президент Словаччини Петер Пеллегріні запропонував внести до конституції країни так званий "стан загрози" після того, як під час масованої атаки на Україну російський безпілотник атакував Перечин у Закарпатській області, що знаходиться за 10 кілом... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1775119800 [modified] => 1775115765 ) [title] => Словаччина розглядає введення «стану загрози» після падіння російського БпЛА біля кордону [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=182447&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 182447 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 182448 [image] => Array ( [id] => 182448 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/peter-pellegrini-gettyimages-1690470924-1-4c58e7bf08c041b49a91d8cb65e4535e-480x270-1.jpg [original_lng] => 13485 [original_w] => 480 [original_h] => 270 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/peter-pellegrini-gettyimages-1690470924-1-4c58e7bf08c041b49a91d8cb65e4535e-480x270-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/peter-pellegrini-gettyimages-1690470924-1-4c58e7bf08c041b49a91d8cb65e4535e-480x270-1-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/peter-pellegrini-gettyimages-1690470924-1-4c58e7bf08c041b49a91d8cb65e4535e-480x270-1.jpg [width] => 480 [height] => 270 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/peter-pellegrini-gettyimages-1690470924-1-4c58e7bf08c041b49a91d8cb65e4535e-480x270-1.jpg [width] => 480 [height] => 270 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/peter-pellegrini-gettyimages-1690470924-1-4c58e7bf08c041b49a91d8cb65e4535e-480x270-1.jpg [width] => 480 [height] => 270 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/peter-pellegrini-gettyimages-1690470924-1-4c58e7bf08c041b49a91d8cb65e4535e-480x270-1.jpg [width] => 480 [height] => 270 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/peter-pellegrini-gettyimages-1690470924-1-4c58e7bf08c041b49a91d8cb65e4535e-480x270-1.jpg [width] => 480 [height] => 270 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1775104971:3 [_thumbnail_id] => 182448 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 481 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 791446348001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 977086 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 256629 [1] => 221 [2] => 2049 ) [tags_name] => Array ( [0] => БпЛА [1] => Кордон [2] => Словаччина ) ) [9] => Array ( [id] => 181280 [content] =>
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо відмовився ставити підпис під висновками Європейської ради щодо України від 19 березня, оскільки в текст документа не внесли абзац про необхідність негайного поновлення роботи нафтопроводу “Дружба”, чого вимагала Словаччина.
Про це кореспондентці “Європейської правди” в Брюсселі стало відомо з власних джерел.
Фіцо відмовився ставити підпис під висновками Європейської ради щодо України, бо в них не внесли заклик до Зеленського поновити транзит російської нафти нафтопроводом “Дружба”.
Словацький прем’єр Фіцо наполягав, щоб у висновках про Україну згадувався нафтопровід “Дружба”, але більшість держав-членів ЄС відмовилися робити відповідні поправки до вже узгодженого проєкту документа.
Однак, у висновках піднімається питання енергетичної безпеки.
Зокрема, Європейська рада “рішуче засуджує Росію за систематичне та навмисне націлювання на цивільну та енергетичну інфраструктуру України, а саме на об’єкти тепло– та електропостачання” та вітає енергетичну підтримку та гуманітарну допомогу, а також допомогу у сфері цивільного захисту, які надаються Україні державами ЄС та міжнародними партнерами.
“Європейська рада закликає до подальших інтенсивних зусиль ЄС, скоординованих із зусиллями міжнародних партнерів, для підтримки України у терміновому ремонті, відновленні та зміцненні стійкості її енергетичної системи”, – йдеться у документі.
Але через відсутність у тексті висновків прямої згадки про нафтопровід “Дружба”, прем’єр Словаччини відмовився поставити під ними свій підпис.
