Сейм Литви у вівторок підтримав денонсацію угоди з Білоруссю про особливий режим транскордонних поїздок для мешканців прикордоння обох країн, яка за 16 років так і не запрацювала.
Про це повідомляє LRT.
На засіданні 30 червня литовський Сейм одностайно проголосував за денонсацію угоди 2010 року з Білоруссю щодо режиму поїздок для мешканців прикордоння.
Угода передбачала, що окремі групи білорусів та литовців, які проживають поруч з держкордоном, мали отримати право перетину кордону без візи та, за наявності спецдозволів, могли перебувати у межах 50 км на території сусідньої країни на період до 90 днів кожні пів року.
Дозволи для такого особливого режиму мандрівок могли отримувати особи, які мали для цього обґрунтовані родинні, торгово-економічні, культурні чи інші важливі причини – але без права на працевлаштування.
Сейм Литви ратифікував угоду у 2011 році, але вона так і не набула чинності, тому що Білорусь не поінформувала Вільнюс про завершення своїх внутрішніх процедур, що мали бути виконані для цього.
Денонсацію угоди ініціювало МЗС Литви навесні 2026 року. Минулого тижня проєкт відповідного рішення внесли до Сейму.
У Латвії з 6 червня починається період передвиборчої кампанії перед осінніми виборами до Сейму.
Про це повідомляє LSM.
З суботи 6 червня у Латвії офіційно розпочинається період передвиборчої кампанії перед виборами до Сейму, що відбудуться 3 жовтня.
Упродовж цього часу політичні партії та ЗМІ повинні будуть дотримуватися встановлених правил та заборон, визначених законодавством, а відповідні органи починають моніторинг щодо можливих порушень правил ведення кампанії.
Зокрема, йдеться про маркування політичної реклами. Цьогорічним нововведенням є обов’язок маркувати відео та графічні матеріали, якщо у процесі створення використовувався штучний інтелект; у разі підозри на такі порушення для аналізу залучатимуть спеціальний експертний центр з ШІ.
Учасникам передвиборчого процесу заборонено використовувати у своїй кампанії фейкові/анонімні облікові записи у соцмережах та на інших платформах, їх будуть цілеспрямовано виявляти.
За порушення правил ведення кампанії у Латвії загрожує штраф до 500 євро для фізосіб та до 7100 євро для юридичних осіб і політичних партій.
У Латвії Сейм не підтримав вимогу про відставку прем’єр-міністерки країни Евіки Сіліні.
Про це повідомляє Delfi.
Недовіру Сіліні ініціювала опозиційна партія “Латвія на першому місці”. Це питання вже розглядалося 5 лютого, проте опозиція зірвала кворум, тому голосування перенесли на сьогоднішнє засідання.
За відставку прем’єра проголосували 39 коаліційних депутатів, 48 опозиційних парламентаріїв проголосували проти, ще одна депутатка утрималась.
Приводом відставки Сіліні стала “вимога до Латвії приймати мігрантів”, чому, на думку партії “Латвія на першому місці”, відповідальні посадові особи не запобігли.
Серед причин у партії також назвали “фактичний провал політичного нагляду” за проєктом “Rail Baltica” та показники економічного розвитку країни, які опозиція вважає слабкими.
Керівник фракції опозиційного “Об’єднаного списку” Едгарс Таварс раніше також критикував дії уряду у зовнішній політиці, вказавши, що в цій сфері панує “повна плутанина” і за це повинна відповідати очільниця уряду.
Таварс вважає, що уряд не вжив заходів для своєчасного запобігання високим тарифам на опалення у Ризі. Він також вказав на проблеми в освіті, як приклад назвавши високі зарплати ректорів та низькі зарплати викладачів.
Польський Сейм у пʼятницю відхилив законопроєкт президента Кароля Навроцького про зміни в наданні допомоги українцям, який також пропонував запровадити кримінальну відповідальність за пропаганду “бандеризму”.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на “Польське радіо”.
Законопроєкт Навроцького був підготовлений після того, як наприкінці серпня він наклав вето на попередню нову редакцію закону про допомогу українцям у Польщі.
Він загалом дублював більшість положень щодо поступового згортання частини допоміжних заходів, які вже були включені до урядового закону, ухваленого наприкінці вересня.
Навроцький також запропонував норми, яких не було в урядовому законі. Перша з них стосувалася змін до Кримінального кодексу Польщі і передбачала підвищення покарання за незаконний перетин польського кордону до п’яти років позбавлення волі, а також збільшення меж покарання за організацію незаконного перетину кордону – від 2 до 12 років позбавлення волі.
Іншою зміною було запровадження кримінального покарання за пропаганду так званого “бандеризму” та діяльності ОУН-УПА – на тих самих підставах, що й за пропаганду нацизму, комунізму чи фашизму.
Під час першого читання законопроєкту у жовтні були подані дві пропозиції щодо його відхилення. У п’ятницю, 7 листопада, більшість депутатів Сейму підтримала ці пропозиції під час голосування. За відхилення проєкту проголосували 244 депутати, 198 були проти, троє утрималися.
Українські історики раніше засудили пропозицію президента Польщі Кароля Навроцького прирівняти ідеологію ОУН-УПА до комунізму та карати за неї.
Більшість Сейму Латвії 2 жовтня відхилила вимогу опозиційних депутатів про відставку прем’єр-міністерки Евіки Сіліні.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє Delfi.
Вотум недовіри був ініційований опозиційними Національним об’єднанням і “Об’єднаним списком” (ОС). Голосування відбувалося на тлі розбіжностей у самій коаліції – між “Новою Єдністю”, “Прогресивними” і Союзом зелених і селян (СЗС). Партнери по коаліції пообіцяли працювати разом, принаймні наразі, щоб ухвалити “бюджет безпеки” на наступний рік.
Цього разу опозиція обґрунтувала вимогу відставки Сіліні тим, що “уряд тривалий час не може ухвалити чітких рішень щодо припинення економічного співробітництва з Росією та Білоруссю”.
“Нова Єдність” має в Сеймі 25 мандатів, СЗС – 16, а “Прогресивні” – вісім. У ОС 13 мандатів, у Національного об’єднання – 12, у партії “Латвія на першому місці” і “Стабільності!” – по вісім. Також є 10 позафракційних депутатів, деякі з яких забезпечують уряду Сіліні мінімальну більшість у парламенті.
У четвер литовський президент вніс до Сейму запропоновану соціал-демократами кандидатуру Інги Ругінене на посаду прем’єра – у зв’язку з відставкою попереднього глави уряду Гінтаутаса Палуцкаса через наростаючі запитання до його минулого та бізнесу.
Далі парламент має підтримати її кандидатуру, після чого прем’єрка повинна буде не пізніше як через 15 днів подати на затвердження Сейму склад свого уряду та програму, узгоджену з президентом.
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
BREAKING: Sanae Takaichi becomes Japan’s first female leader, a historic event made possible by a coalition between the LDP and the Japan Innovation Party. 👉 https://t.co/br2yILvjb5pic.twitter.com/PLYIZPZKZk
Прем’єр Польщі Дональд Туск розкритикував спікера Сейму Шимона Головню за заяву, що його буцімто “підбурювали до держперевороту” і закликали не допустити до присяги новообраного президента Кароля Навроцького.
Про це повідомляє RMF24, пише “Європейська правда”.
25 липня Головня, лідер коаліційної партії “Польща 2050” та спікер Сейму, в інтерв’ю Polsat News заявив, що Польщі вдалося “уникнути колапсу держави”.
За його словами, його нібито підбурювали заблокувати процедуру прийняття повноважень обраним президентом Каролем Навроцьким – якого підтримує опозиційна “Право і справедливість” – і побути у ролі виконуючого обов’язки глави держави.
“Мене запитували, чи готовий я вчинити держпереворот, тому що фактично йшлося про це”, – заявив спікер Сейму.
Він не став казати, від кого нібито лунали такі заклики, та додав, що “настане час, коли ми будемо про це говорити”.
“Я називаю це переворотом. Звісно, це не про те, що є переворотом за юридичними ознаками… а про ситуацію, коли у нас є обраний президент, а я би сказав, що він мені не подобається і тому я його не буду приводити до присяги”, – додав Шимон Головня.
На подальші запитання, чи прем’єр Дональд Туск під час зустрічі з лідерами коаліційних сил піднімав питання про можливість відтермінування складання присяги Навроцьким, Головня сказав, що про це говорили – у контексті того, що від деяких політиків є такі заклики – але всі присутні висловилися проти.
“Ми тоді були одностайні у цьому питанні, і маю сказати, що тут була 100% згода усіх коаліційних лідерів”, – зазначив Головня.
Дональд Туск прокоментував, що вважає слова спікера надто необережними.
“Необдумані вчинки, необдумані слова можуть мати дуже серйозні наслідки. Ми це кажемо дітям, але так само це у політиці… Прошу зрозуміти, що політика – це серйозна гра, і з зовнішніх, і внутрішніх причин”, – заяви він.
За коаліційною угодою, лідер “Польщі 2050” є спікером Сейму до 13 листопада 2025 року, після чого посада перейде до співголови “Нової Лівиці” Влодзімежа Чажастого.
Напередодні саміту Північноатлантичного альянсу в Гаазі, який відбудеться 24-25 червня, Сейм Латвії затвердив заяву на підтримку якнайшвидшого запрошення України до НАТО.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомило видання Delfi.
У документі йдеться, що запрошення України не означатиме негайного вступу, але дасть політично і морально значущий сигнал про чіткий шлях до Альянсу. Латвія закликає союзників просувати цей процес і підкреслити це на саміті в Гаазі.
Сейм згадує в заяві угоду між Латвією та Україною про довгострокову підтримку і гарантії безпеки, підписану у квітні 2024 року, а також передбачену в ній практичну і політичну підтримку, включаючи процес євроатлантичної інтеграції. Парламент нагадує про те, що займає послідовну позицію в підтримці територіальної цілісності, суверенітету та євроатлантичної інтеграції України.
З урахуванням цих обставин Сейм Латвійської республіки “підтримує якнайшвидше запрошення України до членства в НАТО і поступальний прогрес процесу її вступу до Європейського Союзу”.
Сейм підкреслив, що підтримка Латвією євроатлантичної інтеграції України ґрунтується на переконанні, що стабільна Україна є необхідною умовою для довгострокової безпеки в Європі та в Латвії.
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський запрошений на офіційну вечерю для лідерів НАТО, яку ввечері 24 червня прийме король Нідерландів.
У Латвії депутата парламенту виключили із зали засідань після того, як він вигукнув фразу на підтримку російської мови та показав «пів руки». Йому також може загрожувати суворіше покарання.
Про це повідомляє LSM.
Депутат Олексій Росліков із центристської євроскептичної партії «За стабільність!» вийшов на трибуну, коли Сейм розглядав проєкт «Декларації про злочинну русифікацію Латвії радянським окупаційним режимом і запобігання її мовним наслідкам».
Він виступив проти включення цього питання до порядку денного, а наприкінці свого виступу вигукнув російською: «Нас більше, наша мова — російська!». Потім він показав жест «по лікоть», що подібно до «середнього пальця» та означає грубу відмову.
Інші депутати в залі відповіли на це обуренням, а віцеспікерка Занда Калніня-Лукашевіца запропонувала виключити Рослікова за неетичну поведінку та використання російської мови в будівлі Сейму на час одного засідання. За це проголосували 63 зі 100 депутатів, і Росліков покинув залу.
У коментарі журналістам депутат заявив, що ні про що не шкодує. Водночас стверджує, що не мав на увазі, що російськомовні становлять більшість у країні, а нібито казав про тих, хто не погоджується з поглядами парламенту.
Спікерка Сейму Дайґа Мієріня додала, що Комісія з етики може ухвалити рішення про суворіше покарання для Рослікова — заборону на участь у шістьох засіданнях парламенту.
Зазначимо, що тиждень тому Сейм підтримав зміни до регламенту, які передбачають, що спілкування в приміщенні парламенту дозволено лише латиською мовою.
[type] => post [excerpt] => У Латвії депутата парламенту виключили із зали засідань після того, як він вигукнув фразу на підтримку російської мови та показав «пів руки». Йому також може загрожувати суворіше покарання. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1749147960 [modified] => 1749146714 ) [title] => У Латвії депутата Сейму вигнали із зали засідання за вигук, що російськомовних — більше, і непристойний жест [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=153128&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 153165 [uk] => 153128 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 153129 [image] => Array ( [id] => 153129 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/2l5ung-c16x9x50px50p-0e6b16746fb0fddb9cfc9da59522e72d.webp [original_lng] => 115096 [original_w] => 1312 [original_h] => 738 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/2l5ung-c16x9x50px50p-0e6b16746fb0fddb9cfc9da59522e72d-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/2l5ung-c16x9x50px50p-0e6b16746fb0fddb9cfc9da59522e72d-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/2l5ung-c16x9x50px50p-0e6b16746fb0fddb9cfc9da59522e72d-768x432.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/2l5ung-c16x9x50px50p-0e6b16746fb0fddb9cfc9da59522e72d-1024x576.webp [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/2l5ung-c16x9x50px50p-0e6b16746fb0fddb9cfc9da59522e72d.webp [width] => 1312 [height] => 738 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/2l5ung-c16x9x50px50p-0e6b16746fb0fddb9cfc9da59522e72d.webp [width] => 1312 [height] => 738 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/2l5ung-c16x9x50px50p-0e6b16746fb0fddb9cfc9da59522e72d.webp [width] => 1312 [height] => 738 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1749136043:2 [_thumbnail_id] => 153129 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 2623 [translation_required_done] => 1 [_oembed_068a135bcc7aefef85e8866a154c3c17] =>
Polacy chcą mieć pewność, że przyszły Prezydent jest w pełni zdrowy. Dlatego zrobiłem test na obecność narkotyków. Wynik oczywiście negatywny. Teraz kolej na Pana Rafała! Odwagi! Jak jest Pan czysty, to nie ma się czego bać! pic.twitter.com/m8lJeSMeoL
«Жодні захоплення території України, які здійснила і продовжує здійснювати російська федерація, не будуть визнані Сеймом Республіки Литва ні де-юре, ні де-факто», – йдеться у резолюції.
У документі наголошується, що Україна є суверенною та незалежною європейською державою, яка має право захищати себе та самостійно вирішувати питання своєї внутрішньої, зовнішньої та безпеки політики, а її кордони – це ті, які у 1991 році визнало міжнародне співтовариство.
У резолюції Сейм закликає парламенти інших країн світу ухвалити аналогічні документи, які б підкреслили безумовну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, та вжити заходів для запобігання визнанню анексії українських територій росією.
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
