Конституційний суд Румунії одноголосно відхилив як необґрунтовані скарги трьох ультраправих партій на закон, що дозволяє армії збивати безпілотники, які входять в румунський повітряний простір в мирний час.
Про це йдеться в рішенні суду від 27 березня, яке є в розпорядженні.
У своєму рішенні румунський Конституційний суд констатував, що заходи щодо захисту повітряного простору повинні розглядатись у контексті зобовʼязань країни в НАТО.
„Вступ до НАТО передбачає як передання певних повноважень, так і спільне здійснення певних повноважень з державами-членами, що не впливає на суверенітет країни”, – заявили в суді.
Там також встановили, що закон „не регулює жодного законодавчого рішення щодо організації військової або воєнізованої діяльності, відмінних від регулярних збройних сил”.
Сполучені Штати відклали включення Румунії до своєї програми безвізового режиму.
Про це повідомило у вівторок Міністерство внутрішньої безпеки США, пише „Європейська правда” з посиланням на Politico.
Згідно з повідомленням на сайті програми, уряд США продовжує розглядати відповідність країни „суворим вимогам безпеки”, не надаючи жодної інформації про те, коли пауза може бути скасована.
Румунія мала приєднатися до програми безвізових поїздок США наприкінці березня – про це оголосила адміністрація Байдена в січні. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що він „переконаний”, що рішення Вашингтона є „суто технічним заходом” в рамках переоцінки США ризиків для безпеки.
„Ми скористаємося цією – сподіваємося, нетривалою – затримкою, щоб попрацювати з нашими американськими партнерами для з’ясування всіх питань, що викликають занепокоєння уряду США”, – заявив Чолаку.
Включення Румунії до програми безвізового режиму США відбулося на тлі передвиборчих потрясінь в країні. Після того, як ультраправий кандидат у президенти Келін Джорджеску переміг у першому турі президентських виборів, результати були анульовані в грудні через ймовірні маніпуляції з боку Росії під час виборчої кампанії.
Центральна виборча комісія (ЦВК) заявила, що на підставі минулорічного рішення Конституційного суду виключила голову партії «SOS Румунія» Діану Шошоаку з президентських виборів.
Пояснюючи такий крок, ЦВК нагадала: Конституційний суд у своєму рішенні № 2024/2 визнав, що переконання, поведінка та публічні заяви політикині в цьому виборчому циклі суперечать конституційним принципам і цінностям, тож виборча комісія зобов’язана забезпечити виконання цього рішення, інформує Agerpres.
Згідно із заявою, за таких обставин немає необхідності перевіряти, чи відповідає Діана Шошоаке додатковим умовам для подання своєї кандидатури.
Центральна виборча комісія також нагадала, що в жовтні минулого року Конституційний суд дискваліфікував політикиню від участі в президентських виборах, які згодом були скасовані.
Як зазначила у своєму рішенні ЦВК, президентські вибори в травні 2025 року є частиною того ж виборчого циклу, що й ті, які спочатку були заплановані на листопад – грудень 2024-го. «Аргументи, висунуті проти Діани Шошоаке в той час, усе ще залишаються чинними», – ідеться в заяві.
Діана Шошоаке – одна з п’яти кандидатів, висунення яких Центральна виборча комісія відхилила.
Голова партії «SOS Румунія» заявила, що звернеться до Конституційного суду. Пакети документів кандидати в президенти можуть подавати до Центральної виборчої комісії до півночі суботи.
Міністерство закордонних справ Румунії запросило в України інформацію про обмеження освіти рідною мовою для румунської нацменшини та заборону використання румунської мови в школах, повідомляє румунський освітній портал Edupedu.ro.
Портал звернувся до міністерства закордонних справ Румунії з проханням висловити позицію щодо документа Ванчиковецької громади Чернівецької області, поширеного у Facebook учителями з України та Румунії. За інформацією видання, документ містить заходи з витіснення румунської мови в школах румунської національної меншини під приводом виконання державної мовної політики.
Громада, посилаючись на вказівки профільного комітету Верховної Ради України, прописала реалізацію трьох «методичних рекомендацій» для сільської школи. Відповідно до однієї з них, «необхідно та важливо» використовувати державну мову не лише на уроках, а й на перервах, гурткових заняттях та екскурсіях.
У відповідь на запит Edupedu.ro міністерство закордонних справ Румунії відповіло, що звернулося до української сторони за інформацією та з вимогою визнати документ недійсним, оскільки його зміст суперечить нормам українського законодавства й обмежує права національних меншин, які проживають у країні.
Згідно з даними, оприлюдненими у 2019 році міністерством освіти Румунії, у Чернівецькій області діють 63 румунськомовні школи, а на Закарпатті – 12.
За інформацією із сайту МЗС Румунії, у Чернівецькій області проживають 181 780 румуномовних мешканців, у Закарпатській – 32 152. Під час останнього перепису населення 724 жителі Одеської області визнали себе румунами, а 123 751 – молдованами.
Конституційний суд Румунії одностайно відхилив скаргу проросійського політика Келіна Джорджеску на заборону балотуватися на повторних виборах президента країни, що мають відбутися у травні.
Як пише BBC, служителі Феміди залишили чинним рішення центрального виборчого бюро, відповідно до якого Джорджеску не відповідає юридичним вимогам до кандидатів у глави держави через „порушення зобов’язання захищати демократію”.
Сам політик через соціальні мережі відмовився закликати прихильників до будь-яких протестів чи радикальних дій. Він попросив „продемонструвати у мирний та демократичний спосіб, що наш вибір має значення” та „зробити так, як підказує совість”, обравши іншого кандидата під час голосування.
Центральне виборче бюро Румунії ухвалило рішення, що правий популіст Келін Джорджеску не може балотуватися на повторних президентських виборах в країні у травні.
Про це повідомляє Observator, digi24.ro та Bloomberg.
Центральне виборче бюро Румунії відмовило в реєстрації кандидатури ультраправого політика Келіна Джорджеску на президентських виборах. Про це повідомив представник установи.
„Рішення виключити Георгеску з президентських перегонів 4 травня, ймовірно, посилить антиурядові настрої в Румунії і піде на користь надто правим”, – пише Bloomberg.
Румунський політик-популіст вже відреагував.
Ще один прямий удар в серце демократії в усьому світі! У мене є тільки ще одне повідомлення: якщо демократія в Румунії впаде, впаде весь демократичний світ! Це тільки початок. Це так просто! Європа тепер – диктатура, Румунія – під тиранією! – написав Джорджеску.
Лідер скасованих минулорічних президентських виборів у Румунії, ультраправий проросійський політик Келін Джорджеску офіційно висунув свою кандидатуру на президентських виборах 2025 року.
Про це повідомляє digi24.ro.
Він особисто подав заявку в ЦВК Румунії і звернувся з промовою до своїх прихильників.
Повідомляється, що з самого ранку кілька сотень прихильників Келіна Джорджеску з триколірними прапорами, зображеннями кандидата та плакатами зібралися перед штаб-квартирою ЦВК та чекали на кандидата. Сотні прихильників вигукували його ім’я.
Подавати заявку Джорджеску прибув у супроводі дружини та охоронців.
Після того, як Джорджеску з дружиною покинули ЦВК, його прихильники продовжили перебувати на вулицях, скандуючи “Свободу!”, “Єдність!”, “Ми голосували, ви вкрали!”.
За даними digi24.ro, до ЦВК вже почали надходити оскарження реєстрації кандидатури Келіна Джорджеску на посаду президента Румунії у 2025 році.
У Румунії оголосили про затримання шести осіб за підозрою у держзраді й підготовці до повалення конституційного ладу, у справі фігурує у тому числі 101-річний генерал-майор.
Про це повідомляє Digi24.
Управління з розслідування організованої злочинності і тероризму DIICOT заявило про арешт шести осіб за підозрою у держзраді та підготовці державного перевороту. Затримання відбулися у четвер.
За даними слідства, з 2023 року підозрювані утворили організовану групу „з метою підриву суверенітету і незалежності румунської держави, політичним шляхом підриваючи оборонні спроможності країни” і вели системну роботу для досягнення своїх цілей.
Серед іншого, вони неодноразово контактували з „агентами іноземної сили на території Румунії та у Російській Федерації”, для чого у тому числі кілька разів їздили у росію і розповідали там про свої плани захоплення державної влади у Румунії.
Підозрювані нібито мали наміри вивести Румунію з НАТО, добитися ухвалення нової конституції та зміни державної символіки, розпуску політичних партій, встановлення нового уряду зі „своїх людей”, повного перезавантаження держустанов.
Також члени групи шукали однодумців через соцмережі і поширювали свій контент.
Один з підозрюваних – 101-річний генерал-майор у відставці Раду Теодору, ветеран Другої світової війни. У нього також пройшли обшуки.
Румунська влада оголосила персонами нон грата військового аташе, аташе з авіації та аташе з морських справ РФ в Бухаресті, а також їхнього заступника, за проведення діяльності, що суперечить положенням Віденської конвенції.
Бухарест оголосив персонами нон грата чотирьох російських дипломатів. МЗС Румунії заявило про порушення Віденської конвенції. Про це інформує пресслужба МЗС Румунії у середу, 5 березня.
Влада країни вирішила оголосити персонами нон грата військового аташе, аташе з авіації та аташе з морських справ РФ в Бухаресті, а також їхнього заступника.
„Міністерство закордонних справ інформує, що румунська влада прийняла рішення оголосити персонами нон грата на території Румунії військового аташе, аташе з авіації та аташе з морських справ РФ в Бухаресті, а також їхнього заступника, за проведення діяльності, що суперечить положенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 року” – мовиться у повідомленні.
Як зазначається, питання передали російській стороні під час виклику до МЗС Румунії, за розпорядженням міністра Еміля Урязану, тимчасового повіреного у справах посольства російської федерації в Бухаресті.
Румунія й далі допомагатиме Україні, яка зазнала повномасштабної агресії росії.
Про це на пресконференції запевнив т.в.о. президента країни Іліє Болоян, його цитує Defense Romania.
У Mind з’явився телеграм-канал Mind tweet, де ви першими отримуєте головні новини, що мають вплив на економіку та бізнес. Підпишіться, щоб зберегти ваш час та гроші.
Повідомляють, що Болоян провів консультації з парламентськими партіями й формуваннями, під час яких учасники висловили принципову готовність Румунії й далі підтримувати Україну.
За словами Болояна, це «не просто підтримка жертви перед агресором», а, по суті, «підтримка безпеки» Румунії.
Т.в.о. президента вважає, що Румунія також може зазнати агресії – «якщо такі підходи росії залишаться», то «Україна може стати лише першою жертвою».
Водночас Болоян заявив, що обговорювати скерування війську в Україну як миротворців поки зарано, оскільки немає мирної угоди й парламентської підтримки в Румунії для такого кроку.
«Румунія могла б стати хабом для транзиту військ», – припустив т.в.о. президента.
Іліє Болоян вважає, що європейські країни повинні більше сприяти континентальній обороні, зокрема збільшуючи витрати на військову інфраструктуру та оборонну промисловість.
