Голова європейської дипломатії Кая Каллас закликає до сильнішої підтримки України. В іншому випадку, на думку Каллас, Європі доведеться вчити російську мову.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Каллас, яку цитує The Guardian.
Головна дипломатка ЄС вважає, що ЄС робить свій внесок у підтримку України і не в останню чергу тому, що „Україна є першою лінією оборони Європи”, а Росія реагує тільки на силу.
Вона наголошує на важливості 18-го пакету санкцій, запропонованого ЄС, заявивши, що „кожна санкція послаблює здатність Росії вести цю війну”.
Каллас наголосив, що Європа повинна зробити більше для безпеки України та свої власної.
„Якщо ми більше не допоможемо Україні, нам усім слід почати вивчати російську мову. Чим сильніша Україна на полі бою сьогодні, тим сильнішою вона буде за столом переговорів, коли Росія нарешті буде готова до розмови”, – сказала вона, цитуючи генсека НАТО Марка Рютте.
У Раді зареєстрували законопроєкт №12086, який може зобовʼязати учнів та вчителів говорити українською мовою на всій території школи не тільки під час занять.
Про це оголосила ініціаторка законопроєкту, народна депутатка та освітянка Наталія Піпа, а сам документ уже з’явився на сайті Верховної Ради, пише УП.Життя.
„Ми зобовʼязали усі школи надавати освітні послуги українською мовою, але проблема полягає в тому, що виходячи з уроку діти, а подекуди й вчителі – переходять на російську.
Щоб це змінити, я реєструю законопроєкт, який зобовʼязує говорити українською на перерві, шкільному подвірʼї, стадіоні та всій території школи”, – написала Піпа.
Поданий законопроєкт вводить до Закону „Про освіту” поняття „українськомовного середовища” та зобовʼязує засновників, керівників, працівників закладів освіти створювати та підтримувати українськомовне середовище.
„Дуже важливо, щоб використання української мови не закінчувалося 45 хвилинами уроку.
Ніхто не буде карати дітей чи сварити, це неправильний підхід до питання. Але ми маємо позбутися цього умовного правила в головах освітян, учнів та батьків: „Пролунав дзвінок – можна будь-якою мовою” (і ми розуміємо, що ця будь-яка – чомусь російська)”, – вважає Піпа.
Чому, на думку нардепки, цей законопроєкт важливий?
За результатами моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою виключно українською мовою під час уроків та перерв.
Депутатка пояснила, що зміни потрібні, зокрема, через тиск на українськомовних дітей, конфлікти через мову і булінг. Також проблема у тому, що дітям, які не говорять українською, важче навчатися.
„Діти, які погано знають українську вже в першому класі – мають труднощі із навчанням у школі, відстають у читанні, гірше засвоюють матеріал. Пізніше мають гірші результати на контрольних, ЗНО/НМТ та мають гірші можливості для вступу та роботи в майбутньому.
Звісно, є проблема, що в деяких сімʼях батьки з дітьми говорять російською. Таких батьків я закликаю спілкуватися із дітьми українською”, – каже Наталія Піпа.
Що може змінити законопроєкт №12086
Згідно з законопроєктом, вчителі не зможуть переходити на російську на перервах, у їдальні, у приватному спілкуванні на території школи.
Натомість вчителі та директори зможуть проводити просвітницькі заходи, закликати учнів спілкуватися українською і робити зауваження, коли чують російську у дітей.
Також законопроєкт пропонує батькам школярів долучатися до створення та підтримання українськомовного середовища в закладі освіти.
При цьому законопроєкт не буде порушувати права національних меншин, наголошує Наталія Піпа.
У документі виділено випадки, які не вважатимуться порушенням обов’язку створювати для здобувачів освіти українськомовне освітнє середовище, зокрема:
навчання, поряд із державною мовою, мовами національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, чи корінного народу;
забезпечення державою вивчення та застосування в освітньому процесі англійської мови;
сприяння вивченню інших мов міжнародного спілкування у закладах освіти;
викладання у закладах освіти однієї або декількох дисциплін двома чи більше мовами (державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу);
право вільного вибору мови освітнього процесу приватними закладами освіти (за винятком мови, що є державною (офіційною) мовою держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом).
Кабмін та центральні органи виконавчої влади будуть зобов’язані розробити ефективну систему вимірювання мовленнєвих компетенцій дітей.
[type] => post
[excerpt] => У Раді зареєстрували законопроєкт №12086, який може зобовʼязати учнів та вчителів говорити українською мовою на всій території школи не тільки під час занять.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1727857800
[modified] => 1727816181
)
[title] => У школах можуть заборонити російську мову на перервах: зареєстровано законопроєкт
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=128332&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 128319
[uk] => 128332
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 128320
[image] => Array
(
[id] => 128320
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz.webp
[original_lng] => 19166
[original_w] => 770
[original_h] => 431
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz-300x168.webp
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz-768x430.webp
[width] => 768
[height] => 430
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz.webp
[width] => 770
[height] => 431
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz.webp
[width] => 770
[height] => 431
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz.webp
[width] => 770
[height] => 431
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz.webp
[width] => 770
[height] => 431
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 2794
[_thumbnail_id] => 128320
[_edit_lock] => 1727805382:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 508369205000
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => lightbulb_outline
[2] => whatshot
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 13
[2] => 9
[3] => 43
[4] => 19
[5] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини дня
[2] => Спецтема
[3] => Статті
[4] => Терміново
[5] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 639
[1] => 16121
[2] => 397
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Законопроект
[1] => російська мова
[2] => Україна
)
)
[2] => Array
(
[id] => 127150
[content] =>
Поправки до закону також передбачають мінімальні вимоги, щоб клієнт кредитної установи міг зняти готівку зі свого рахунку.
Сейм Латвії 19 вересня ухвалив в остаточному читанні поправки до Закону про кредитні установи, що передбачають заборону на використання у банкоматах латвійських комерційних банків російської мови. Про це повідомляє Delfi.
Банкомати мають бути налаштовані латиською мовою. Також вони можуть бути налаштовані офіційними мовами країн-членів ЄС та Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР) або країн-кандидатів.
Поправки до закону також передбачають мінімальні вимоги, щоб клієнт кредитної установи міг зняти готівку зі свого рахунку.
Згідно із даними опитування Банку Латвії „Платіжний радар”, у лютому 2024 року готівкові платежі становили у середньому 23% від повсякденних платежів.
Як заявили у Міністерствіфінансів, значення доступності готівки зростає у ситуаціях, коли платіжні системи недоступні, але водночас інфраструктура для зняття готівки значно скорочується. В останні роки в країні суттєво зменшилася кількість філій кредитних установ та розрахункових центрів, де можна отримати готівку.
„Сейм підтримав у першому концептуальному читанні поправки Національного об’єднання до Закону „Про працю”, які передбачають відмову від вимоги володіння російською мовою на ринку праці”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що це торкнеться всіх, за винятком окремих професій.
За законопроект проголосували 72 депутати. Попереду – ще два читання законопроєкту в Сеймі.
У законопроєкті йдеться про те, що вимагати володіння російською мовою роботодавці зможуть тільки від представників таких професій:
Парламент Молдови остаточно ухвалив закон про функціонування мов на території республіки, яким визнав російську «мовою міжнаціонального спілкування» і прирівняв її до державної. Про це повідомляє «Інтерфакс».
Закон ухвалили голосами депутатів парламентської більшості – «Партії соціалістів Молдови» (ПСРМ), до якої належить поки що чинний президент Ігор Додон, що нещодавно програв на виборах.
Новий закон передбачає, що мовою усного та письмового спілкування з органами державної влади, а також з підприємствами та організаціями, розташованими на території Молдови, тепер є державна мова і/або російська мова за вибором громадянина. Їй надали статусу «мови міжнаціонального спілкування».
Також передбачено, що «держава повинна створити всі умови для використання і розвитку російської мови». Документ зобов’язує зокрема перекладати усі назви вироблених в країні товарів і послуг, ліків, а також таблички державних і громадських установ.
Якщо чиновники відмовлятимуться на вимогу громадян говорити російською, пропонується встановити для них «особисту відповідальність». Водночас закон зобов’язує керівників державних установ володіти державною молдовською мовою.
Також парламент Молдови в другому і остаточному читанні скасував обмеження на трансляцію теле- і радіоканалів із Росії. Відповідні поправки до Кодексу аудіовізуальних медіапослуг підтримали 53 депутати.
