Швейцарські громадяни на загальнонаціональному референдумі у неділю, 30 листопада, відхилили пропозиції оподатковувати спадщину надбагатих співвітчизників та заклик запровадити цивільну службу для усіх швейцарців.
Про це повідомляє місцеве медіа SWI.
Зазначається, що у більшості кантонів громадяни проголосували проти обох ініціатив. Голосування завершилося опівдні, після чого були оприлюднені перші узагальнені підрахунки.
За даними прогнозу інституту GFS Bern, близько 84% виборців сказали «ні» ініціативі «Цивільний обов’язок», а близько 79% відхилили ініціативу про оподаткування спадщини надбагатих людей.
Як повідомляється, документ про «Цивільний обов’язок» передбачав, що кожен громадянин Швейцарії незалежно від статі мав би пройти військову службу в армії або альтернативну цивільну службу.
Прихильники такого підходу стверджували, що загальний обов’язок посилив би відчуття спільної відповідальності та зміцнив соціальну згуртованість у країні.
При цьому ініціатива щодо оподаткування спадщини пропонувала запровадити 50% податок для заповітів, де сума спадщини складала понад 50 мільйонів швейцарських франків. Група політичних активістів з молодіжного крила Соціал-демократичної партії Jeunesse Socialiste проводила кампанію за такі радикальні зміни. Кошти із зібраного податку на спадщину пропонували витрачати на ініціативи щодо зміни клімату.
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що Україна не має сповільнювати реформи.
Про це повідомляє ЄП.
За словами Ліпавського, українці усвідомлюють, що у майбутньому безпеку і процвітання країни забезпечить лише інтеграція країни до Європейського Союзу і НАТО.
Міністр заявив, що Прага підтримує Україну, проте допомога має свої умови.
„У цьому Україна має нашу велику підтримку, хоча і не безмежну”, – наголосив Ліпавський.
Глава МЗС заявив, що Україна має дотримуватися визначених вимог.
„Україна не повинна сповільнювати реформи в країні, так само як і не повинна ставити під сумнів верховенство права та антикорупційні заходи. Це – крихкі, але необхідні складові правил українського шляху до Європи. Ми не відступимо від цих вимог”, – підсумував він.
Проросійський Мілорад Додік, який був позбавлений мандата президента Республіки Сербської після остаточного рішення Суду Боснії і Герцеговини, оголосив про проведення референдуму в цьому суб’єкті БіГ, на якому громадяни проголосують за те, чи погоджуватися з рішенням Центральної виборчої комісії (ЦВК) БіГ.
Виступаючи після рішення ЦВК БіГ позбавити його мандата президента Республіки Сербської у зв’язку з тим, що він був засуджений остаточним вироком Суду БіГ, Додік оцінив цей крок як неприйнятний і оголосив, що рішення про проведення референдуму буде прийнято Народною скупщиною РС найближчим часом.
“З питанням, чи повинен президент РС приймати рішення, які руйнують конституційний лад РС, чи ні. Якщо громадяни скажуть “так”, то смертний вирок РС підписаний. Якщо ні, ми готові продовжувати політичну боротьбу, незважаючи на особисті наслідки”, – сказав Додік.
Він заявив, що рішення ЦВК “порушує конституції БіГ і РС” і що його мандат був “присуджений народом”.
“Рішення про припинення мандата є неконституційним і не може мати юридичної сили. ЦВК має підтвердити мандат, але вона не може його надати. Якщо вона його не надає, вона не може відкликати мандат”, – сказав він.
Мандат Додіка на посаді президента буде відкликаний після того, як рішення ЦВК стане остаточним, тобто після того, як Суд БіГ винесе рішення щодо апеляції, на яку Додік має право.
Апеляція подається до Апеляційної палати Суду БіГ протягом двох днів з моменту отримання рішення через ЦВК БіГ, відповідно до Закону про вибори БіГ.
Після цього, як очікується, протягом 90 днів будуть призначені дострокові вибори президента суб’єкта РС.
Словенський парламент у пʼятницю підтримав пропозицію Лівої партії про проведення консультативного референдуму щодо збільшення витрат на оборону.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Delo.si.
Пропозицію щодо референдуму підтримали дві з трьох партій словенської коаліції – Ліві та соціал-демократи, а також дві менші опозиційні партії.
На референдум планується винести таке формулювання: “Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону до 3% ВВП на рік, що становить приблизно 2,1 млрд євро, до 2030 року?”
Коли саме відбудеться голосування, ще невідомо: парламент Словенії має ухвалити окрему постанову про його проведення. До того ж, результати консультативного референдуму не мають обовʼязкової сили.
Премʼєр-міністр Словенії Роберт Голоб, чий Рух “Свобода” проголосував проти пропозиції колег по коаліції, після цього анонсував ініціювання референдуму “щодо членства Словенії в НАТО”.
“Є тільки два шляхи: або ми залишаємося в Альянсі і платимо членські внески, або виходимо з Альянсу. Все інше – це популістське введення громадян в оману”, – сказав Голоб.
Російський диктатор Володимир Путін вимагає від України визнати результати так званих „референдумів” на окупованих територіях. При цьому він знову погрожує новою війною.
Про це повідомив російський диктатор Володимир Путін в інтерв’ю Sky News Arabia.
Путін знову заговорив про „нейтралітет” України, а також про необхідності не озброювати Україну ядерною зброєю.
Крім того, диктатор хоче, щоб Україна визнала незаконні „референдуми” на окупованих територіях. Він погрожує, що ігнорування „цих результатів означає ймовірність відновлення збройного конфлікту”.
Також Путін вимагає від України „забезпечення прав російськомовних та проросійських жителів”.
Диктатор звинуватив „зовнішні сторони”, у тому, що вони „не прагнуть припинити конфлікт, а радше використовують Україну для досягнення зловмисних цілей”
„Україна заслуговує на кращу долю, ніж бути інструментом у руках зовнішніх сторін, які працюють проти росії”, – цинічно заявив диктатор.
Ініціатива референдуму широко інтерпретується як спроба Радева відтермінувати введення євро в Болгарії.
Президент Болгарії Румен Радев закликає до проведення референдуму щодо запровадження євро в Болгарії. Очікується, що Болгарія отримає схвалення на вступ до єврозони найближчими тижнями, незалежно від цього референдуму, тому ініціатива референдуму широко розглядається як спроба Радева відкласти запровадження євро в Болгарії.
Цей крок президента викликав запеклі політичні дебати в Софії. Один із радників президента, який не погоджувався з цим рішенням, подав у відставку, повідомляє Euractiv.com. Радева звинувачують у проросійських настроях і маніпуляціях страхами болгарського суспільства, що введення євро призведе до зростання інфляції в країні.
Прем’єр-міністр Болгарії Россен Целязков закликав депутатів, які підтримують інтеграцію Болгарії в ЄС, довести свою підтримку, проголосувавши за євро.
Радев відхилив ініціативу проведення референдуму щодо запровадження євро ще у 2023 році, коли її ініціювала проросійська партія «Відродження». Тоді президент стверджував, що законодавство ЄС не дозволяє такого кроку, оскільки Болгарія взяла на себе зобов’язання запровадити євро, коли приєдналася до ЄС.
Остаточне рішення Європейської комісії та Європейського центрального банку щодо вступу Болгарії до єврозони очікується 8 липня.
Країна перебуває на завершальній стадії приєднання до єврозони. Уряд Софії запросив позачерговий звіт про конвергенцію, котрий Європейська комісія, як очікується, опублікує 4 червня, і, за прогнозами, Болгарія відповідатиме критеріям вступу.
У Болгарії тільки парламент може призначити проведення референдуму, але більшість партій у законодавчому органі виступає за євро.
Президент Сербії Александар Вучич закликав сербську опозицію ініціювати необов’язковий референдум про довіру йому. Він стверджує, що в разі недовіри піде у відставку з поста президента, інформує MTI.
Президент Сербії заявив про цю ініціативу після того, як опитування Центру прозорості та підзвітності (CRTA) показало, що 61 відсоток населення підтримує антиурядові демонстрації, які опозиція почала організовувати після того, як 1 листопада обвалився навіс залізничного вокзалу Нового Саду, що призвело до смерті 15 людей, і відтоді компетентні органи нікого за це не притягнули до відповідальності.
Вучич підкреслив, що, згідно з опитуванням CRTA, значна частина населення (52 відсотки) виступає за його заміну, і він хоче переконатися, що це так і є, тому що якщо це так, то він не зможе в майбутньому виконувати обов’язки президента. Тож, на його думку, опозиційним партіям необхідно подати до парламенту запит на проведення референдуму щодо довіри. Для цього потрібні підписи 67 депутатів із 250. Опозиція має 80 депутатів.
Легітимність – це найважливіша річ у політиці, суверенітет завжди випливає з волі народу, сказав президент Сербії.
Правляча Сербська прогресивна партія (SNS) погодилася долучитися до ініціативи 100 підписами депутатів, щоби парламент негайно оголосив референдум.
Раніше глава держави неодноразово заявляв, що якщо він перестане користуватися підтримкою громадян, то покине свою посаду. Вучич був обраний Президентом Сербії у 2017 році, а у 2022-му розпочав свій другий п’ятирічний мандат. Цей термін закінчується в 2027 році, і, згідно з конституцією, Вучич більше не може обиратися президентом країни.
Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у своїй новорічній промові заявив, що їхня держава прагне стати незалежною від Данії, повідомляє Reuters.
Найбільший острів у світі є автономною територією Данії, але на відміну від неї не входить до Європейського Союзу.
Географічно Гренландія належить до Північної Америки. Новообраний лідер США Дональд Трамп пропонував купити острів у Данії ще під час свого першого президентства, а кілька днів тому знову озвучив цей задум. Обидва рази Гренландія відмовилася від його пропозиції.
«Настав час для нас зробити крок і сформувати наше майбутнє, зокрема щодо того, з ким ми будемо тісно співпрацювати і хто буде нашими торговельними партнерами», – сказав прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у своїй новорічній промові.
До 1953 року Гренландія була колонією Данії, потім стала автономною територією, а 2009-го отримала право проголосити свою незалежність шляхом референдуму. У 2023 році уряд Гренландії представив свій перший проєкт конституції.
«Історія та нинішні обставини показують, що наша співпраця з Королівством Данія не призвела до повної рівності. Нашій країні час зробити наступний крок. Як і решта держав світу, ми повинні працювати над тим, щоб усунути перешкоди, які стоять на шляху співпраці та які можна назвати путами колоніалізму, і рухатися вперед», – сказав прем’єр-міністр Гренландії.
Політик додав, що рішення про незалежність повинен прийняти народ Гренландії. При цьому він не повідомив, коли буде проведений референдум.
Незважаючи на те, що найбільший острів у світі має багато природних ресурсів, його економіка крихка й сильно залежить від рибальства та дотацій Данії.
Площа арктичного острова становить 2 166 086 квадратних кілометрів, а населення – 57 тисяч людей.
За його словами, „Україна ніколи не віддасть своїх територій, бо це було б порушенням Конституції”. Питання територіальної цілісності не може бути вирішене без участі українського народу.
Про це заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю французьким ЗМІ, яке 31 липня опублікувало Liberation.
Відповідаючи на питання щодо можливості поступки територіями, президент зазначив, що це суперечить Конституції України. За його словами, „Україна ніколи не віддасть своїх територій, бо це було б порушенням Конституції”.
Говорячи про ймовірне проведення референдуму щодо цього питання, Зеленський відповів: Референдум? Цього має хотіти український народ. Скажу відверто: це не найкращий варіант, тому що ми маємо справу з Путіним і для нього буде перемогою, якщо він захопить частину наших територій”.
Водночас, глава держави визнав, що звільнення територій військовим шляхом „коштує Україні багато часу і людських життів” і припустив, що території військовим шляхом Україна може не повернути. На його думку, це можливо дипломатичним шляхом.
„Це не означає, що саме в цей момент ми повернемо наші кордони 1991 року, але я вважаю, що справедливий мир для України полягає у відновленні нашої територіальної цілісності, але це не означає, що ми маємо зробити це лише за допомогою зброї”, – сказав Зеленський.
[type] => post [excerpt] => Відповідаючи на питання щодо можливості поступки територіями, президент зазначив, що це суперечить Конституції України. За його словами, "Україна ніколи не віддасть своїх територій, бо це було б порушенням Конституції". Говорячи про ймовірне пров... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1722509580 [modified] => 1722502292 ) [title] => Зеленський розповів, чи допускає можливість проведення референдуму щодо територій [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=123120&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 123133 [uk] => 123120 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 122248 [image] => Array ( [id] => 122248 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/zelenszkij-20.jpg [original_lng] => 22915 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/zelenszkij-20-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/zelenszkij-20-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/zelenszkij-20.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/zelenszkij-20.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/zelenszkij-20.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/zelenszkij-20.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/zelenszkij-20.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1722491492:8 [_thumbnail_id] => 122248 [_edit_last] => 8 [views_count] => 1882 [_oembed_4311eef0e185d38366c137497cec7792] =>
Here's my conversation with Volodymyr Zelenskyy (@ZelenskyyUa).
It was an intense and heartfelt conversation, my goal for which was to do my small part in pushing for peace.
We spoke in a mix of 3 languages: English, Ukrainian, and Russian. It's fully dubbed in each of those 3… pic.twitter.com/2zoxM0FG89
Разом із виборами до Європарламенту, у Словенії в неділю провели і референдум. Одне з питань стосувалося допомоги невиліковно хворим, евтаназію підтримали 54,86 відсотка виборців.
Ще одне питання стосувалося вирощування канабісу в медичних цілях та використання його в особистих цілях, за перше проголосувало 66,64 відсотка виборців, за друге – 51,55 відсотка.
Третє питання стосувалося проведення виборів – запровадження переважного права голосу, яке підтримали 70,83 відсотка виборців. Це означає, що на загальних виборах можна буде голосувати не лише за список певної партії, але за певного кандидата.
Оскільки референдум був консультативним, він не стане обов’язковим для виконання, але може вплинути на створення відповідного законодавства. Прем’єр-міністр Роберт Голоб подякував громадянам, які взяли в ньому участь. «Це була наша головна мета. Залучити якомога більше виборців до голосування. Бо це важливо», – зазначив прем’єр. Явка на виборах, поєднаних із референдумом, становила 41,1 відсотка, подібно до попередніх.
