1 липня Верховна Рада України в цілому ухвалила закон, який передбачає заснування Українського національного пантеону. Залишилося ще кілька важливих кроків.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на допис ВРУ.
Парламент ухвалив закон №15360, який передбачає створення Українського національного пантеону. За відповідне рішення проголосували 287 народних депутатів.
Пантеон повинен стати загальнонаціональним місцем пам’яті для вшанування видатних українців.
Закон також визначає правила його створення та функціонування, зокрема порядок проведення конкурсів, призначення управителя й процедуру ухвалення рішень щодо вшанування.
Окрім того, він встановлює підстави, за яких таке вшанування не проводитиметься.
Варто зазначити: закон ще має підписати президент України Володимир Зеленський. Після цього його офіційно опублікують, і він набере чинності у визначені документом строки.
Президент України Володимир Зеленський підписав ухвалений Радою суперечливий закон стосовно декларацій доброчесності та родинних зв’язків суддів – який попри позначку “євроінтеграційного” суперечить тому, що має виконати Україна.
Про це повідомляє “Європейська правда”.
24 червня в інформації про законопроєкт №13165-2 (про зміни до закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо удосконалення декларацій доброчесності суддів та родинних зв’язків судді) на сайті Верховної Ради з’явилось оновлення про те, що закон повернуто з підписом президента і починається розсилання акта.
9 червня Рада ухвалила його у другому читанні та в цілому.
Цей проєкт, попри позначку євроінтеграційного, викликає критику в експертній спільноті. Зокрема, в організації DEJURE наполягають, що він не вирішує проблему, через яку був розроблений.
Також зміна правил щодо декларацій доброчесності є вимогою так званого “плану Качки-Кос” (пункту 8) – проте ухвалений законопроєкт прямо суперечить вимогам цього пункту. Зокрема, план вимагає “тимчасового залучення незалежних міжнародних експертів” для перевірки декларацій суддів Верховного суду. Подібних норм в ухваленому проєкті немає.
Спікер Руслан Стефанчук одразу підписав закон. Надалі він буде спрямований на підпис президенту Володимира Зеленського.
Верховна Рада провалила усі сім блокуючих постанов щодо скасування голосування у другому читанні та в цілому законопроєкту №15224 щодо змін до держбюджету на 2026 рік про збільшення видатків на 1,56 трлн грн на сектор безпеки та оборони і тим самим розблокувала підписання спікером Русланом Стефанчуком закону. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна у четвер, 18 червня.
Так, під час позачергового засідання парламенту жодна із семи постанов про скасування закону не набрала необхідну кількість голосів – за необхідного мінімуму 226 голосів постанови набирали від 18 до 24 голосів.
Ініціаторами блокуючих постанов є Анна Скороход (За майбутнє), Ірина Геращенко (співголова фракції Європейська солідарність), Артур Герасимов (співголова фракції Європейська солідарність), Ніна Южаніна (Європейська солідарність), Марія Іонова, Іванна Климпуш-Цинцадзе (Європейська солідарність), Софія Федина (Європейська солідарність).
Ініціатори блокуючих постанов вважають, що кошти, спрямовані до резервного фонду, будуть витрачені урядом без цільового спрямування. Також вони звернули увагу на грошове забезбечення військових, на яке, за словами ініціаторів постанов, коштів немає, – йдеться в повідомленні.
Спікер Руслан Стефанчук одразу підписав закон. Надалі він буде спрямований на підпис президенту Володимиру Зеленському.
Як відомо, 10 червня Рада схвалила проєкт закону в другому читанні та в цілому. Його підтримали 242 нардепи.
Змінами передбачено, що доходи держбюджету-2026 зростуть на майже 2,3 трлн грн завдяки трьом джерелам.
Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому зміни до державного бюджету-2026, які спрямовані насамперед на збільшення видатків на сектор безпеки та оборони– на 1,56 трлн грн. Про це стало відомо в середу, 10 червня.
Відповідне рішення підтримали 242 нардепи при необхідному мінімумі 226 голосів, 19 – проти, 17 утримались.
Змінами передбачено, що доходи держбюджету-2026 зростуть на 2 трлн 291 млрд грн (з урахуванням проєкту змін доходи складатимуть майже 5 трлн 196 млрд грн) завдяки трьом джерелам:
фінансова підтримка ЄС (механізм посиленого співробітництва) – 2 трлн 221 млрд грн;
додаткові надходження в межах виконання Плану України (реалізація ініціативи ЄС Ukraine Facility) – 47,7 млрд грн;
збільшення надходжень від ПДФО за рахунок збільшення обсягу грошового забезпечення військових – 22,6 млрд гривень.
У Верховній Раді готують нову, вже третю, спробу ухвалити законодавчі зміни щодо декриміналізації порно.
Відповідний законопроєкт уже з’явився на сайті уряду.
За словами нардепа Ярослава Железняка, після провалу попереднього голосування за декриміналізацію дорослого контенту, між представниками різних фракцій і депутатських груп відбулися консультації. У результаті було підготовлено та зареєстровано новий законопроєкт №15294.
Згідно з пояснювальною запискою до документа, метою законопроєкту є посилення захисту неповнолітніх через жорсткішу відповідальність за втягнення дітей у сексуальні злочини, поширення серед них порнографії та інші подібні правопорушення. Також документ має на меті оновлення окремих норм Кримінального кодексу щодо обігу порнографічних матеріалів серед повнолітніх.
Законопроєкт пропонує внести зміни до статей 301–303 Кримінального кодексу України. Зокрема, передбачається окремо виділити та посилити відповідальність за:
збут або розповсюдження неповнолітнім і малолітнім порнографічних матеріалів, кіно- та – відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру;
дії, пов’язані з доступом до дитячої порнографії — її придбання, зберігання, – виготовлення, перевезення, збут і поширення;
проведення видовищних заходів сексуального характеру за участю неповнолітніх або малолітніх;
створення чи утримання місць розпусти та звідництво із залученням дітей;
сутенерство або втягнення в проституцію, якщо такі дії стосуються неповнолітніх.
Водночас ініціатива передбачає декриміналізацію низки дій між повнолітніми, зокрема ввезення, зберігання, виготовлення та розповсюдження порнографічних матеріалів, якщо вони не стосуються дітей.
Железняк зазначив, що після провалу попередніх спроб автори врахували позиції різних політичних сил і розраховують на ширшу підтримку нового варіанту. За його словами, законопроєкт підписали 45 народних депутатів із різних фракцій і груп, включно з керівництвом парламенту та профільних комітетів.
Очікується, що документ можуть винести на розгляд Верховної Ради найближчим часом після ухвалення інших економічних ініціатив.
Верховна Рада України не підтримала законопроєкт №12191 про декриміналізацію порнографії. Для ухвалення рішення документу не вистачило 20 голосів.
Під час голосування законопроєкт підтримали лише 207 народних депутатів при необхідних 227. Ще п’ятеро парламентарів проголосували проти, двоє утрималися, а 60 — не голосували, пише «Слово і діло».
Документ передбачав внесення змін до Кримінального кодексу щодо вдосконалення положень про правопорушення проти громадського порядку та моральності.
У пояснювальній записці автори законопроєкту зазначали, що в більшості країн світу виготовлення та розповсюдження порнографії серед повнолітніх осіб для особистого некомерційного використання не вважаються суспільно небезпечними діяннями.
Після провалу голосування голова парламенту Руслан Стефанчук емоційно відреагував на рішення депутатів.
«На жаль. Хотілося б справжньої лібералізації. Правда? Але совок, мабуть, ще кріпко сидить», — сказав Стефанчук.
Критикував рішення колег і народний депутат Ярослав Железняк.
«В сучасній демократичній Україні і далі будуть кидати у вʼязницю на 7 років за те, що дорослі люди будуть один одному свої оголені фото надсилати…», — написав він.
Як відомо, документ було зареєстровано групою народних депутатів ще у 2024 році. Головна ідея полягала у звільненні від кримінальної відповідальності за створення та поширення контенту інтимного характеру між повнолітніми за взаємною згодою.
Він пропонував:
виключити з Кримінального кодексу відповідальнісь за добровільне створення та розповсюдження дорослого контенту між повнолітніми без злочинного елементу;
посилити відповідальність за порнографію з дітьми, примус, втягнення неповнолітніх;
Верховна Рада ухвалила законопроєкт про європейські стандарти прозорості і конкуренції в сфері державних тендерів. За проголосували 245 народних депутатів, повідомили в пресслужбі ВР.
Законопроєкт гармонізує систему публічних закупівель із директивами ЄС і впроваджує нові інструменти: інноваційне партнерство та динамічні системи. Також він спрощує залученням міжнародних інвестицій.
Народний депутат Ярослав Железняк у Telegram повідомив, що документ є вимогою Світового банку.
Спікер Руслан Стефанчук закликав нардепів підтримати законопроєкт, оскільки від нього залежить подальше фінансування на $3,5 млрд.
“Проект акта розроблено з метою забезпечення проведення ефективних публічних закупівель в прозорий та конкурентний спосіб, у тому числі для забезпечення потреб відновлення України внаслідок повномасштабної війни, а також з метою виконання міжнародно-правових зобов’язань України в сфері публічних закупівель”, – йдеться у пояснювальній записці.
Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт, який чітко розмежовує повноваження між рівнями публічного самоврядування згідно зі стандартами ЄС. Підтримали законопроєкт №14412 269 депутатів.
Документ спрямований на усунення дублювання обов’язків та конфліктів компетенцій, запроваджує чітку класифікацію повноважень, а також гарантує їхнє належне фінансове забезпечення.
Положеннями акта пропонується, зокрема, визначити:
основні принципи розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування;
рівні публічного врядування (державний, регіональний та місцевий) і суб’єктів, між якими здійснюється розподіл повноважень;
критерії віднесення повноважень до відповідного рівня влади;
порядок делегування державних повноважень органам місцевого самоврядування;
механізми координації та взаємодії між різними рівнями влади;
вимоги до фінансового, кадрового та інформаційного забезпечення виконання повноважень.
У парламенті зазначили, що документ є важливим індикатором виконання Плану України, схваленого з метою реалізації інструменту ЄС «Ukraine Facility», заходів, передбачених Дорожньою картою з питань реформи державного управління, а також рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2025 року.
Документ зокрема передбачає скасування нарахування плати за управління пошкодженим або зруйнованим багатоквартирним будинком.
Верховна Рада 25 березня ухвалила в цілому законопроєкт, котрий звільняє власників зруйнованого житла від сплати комунальних послуг та встановлює порядок обліку збитків для пошкоджених об’єктів у період воєнного стану та рік після його завершення.
Закон підтримали 308 народепи.
Документ передбачає скасування нарахування плати за управління пошкодженим або зруйнованим багатоквартирним будинком. Окрім того, власників звільнили від сплати окремих компослуг на весь період, поки об’єкт фактично є непридатним для проживання.
Згідно з пояснювальною запискою, законопроект також визначає порядок обліку збитків та врегульовує механізм взаємодії між органами влади, управителями будинків і постачальниками послуг для фіксації пошкоджень і своєчасного припинення нарахувань.
Передбачається, що відповідні норми діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та ще один рік після його припинення або скасування.
Сьогодні, 12 лютого, Верховна Рада достроково завершила пленарний тиждень і не проводитиме голосувань до 24 лютого. У залі забракло депутатів для прийняття рішень.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву нардепа Ярослава Железняка в Telegram.
Сьогодні парламент не розглянув жодного питання через відсутність кворуму. Основними причинами “порожньої” зали є перебування багатьох нардепів за кордоном, а також отруєння після вчорашнього візиту до парламентської їдальні.
За словами Железняка, в роботі Ради оголошено паузу і до 24 лютого голосувань не планується.
