Дипломати Латвії, Литви та Естонії відвідали Міністерство закордонних справ Росії, щоб висловити протест проти дезінформації, яка поширюється представниками російського зовнішньополітичного відомства.
Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Естонії, повідомляє “Європейська правда”.
Як зазначено, 10 липня тимчасові повірені у справах посольств Латвії, Естонії та Литви в Москві звернулися зі спільним демаршем до МЗС РФ, рішуче відкинувши явно неправдиві публічні заяви заступника міністра закордонних справ Росії Михаїла Галузіна від 4 липня 2026 року.
Тимчасові повірені у справах ще раз чітко заявили, що країни Балтії не відкривали свій повітряний простір для завдання будь-яких ударів по цілях на території Росії, пославшись при цьому на спільну заяву міністрів закордонних справ цих країн від 10 квітня поточного року.
Незважаючи на офіційну позицію Латвії, Естонії та Литви, яка послідовно озвучується на різних рівнях, російська сторона продовжує поширювати неправду та загострювати ситуацію.
Країни відкидають твердження Росії як абсолютно безпідставні. Вторгнення безпілотних літальних апаратів у повітряний простір балтійських держав є наслідком повномасштабної загарбницької війни Росії проти України.
Тимчасові повірені у справах також спростували інші неправдиві заяви щодо країн Балтії, нещодавно зроблені посадовими особами Міністерства закордонних справ Росії, підкресливши, що Латвія, Естонія та Литва забезпечують повне дотримання верховенства права щодо всіх своїх мешканців, а твердження про протилежне не підтверджуються фактами і є навмисною спробою Росії поширювати дезінформацію.
За даними телеграми Державного департаменту, високопоставлені ізраїльські посадовці повідомили американських дипломатів, що влада Ірану готова застосувати вогонь проти демонстрантів, якщо ті вийдуть на вулиці. Водночас як пише The Washington Post, Ізраїль відкрито закликає громадян брати участь у протестах.
Зазначається, що у телеграмі, яку поширило посольство США в Єрусалимі, ізраїльська сторона оцінила, що іранський режим залишається міцним і готовий «боротися до кінця». Раніше цього року під час масових антиурядових протестів режим убив тисячі людей. Ізраїльські чиновники кажуть, що якщо знову вийде багато демонстрантів, Корпус вартових ісламської революції, головна військова сила Ірану, «зможе придушити народ».
Хоч прогнози були невтішні, ізраїльські чиновники висловили надію на народні протести та закликали США бути готовими підтримати учасників, якщо вони відбудуться.
Експертка з Ірану в Університеті Джонса Гопкінса Наргес Баджоглі пояснила, що іранці давно не довіряють намірам Ізраїлю і що багато хто сприйме суперечливі повідомлення з телеграми як жорстокі та такими, що користуються стражданнями людей.
«Я думаю, що багато людей почуватимуться дуже зрадженими через цю оцінку», — сказала Баджоглі.
Як пише видання, посольство Ізраїлю у Вашингтоні повідомило, що країна зосереджує зусилля на знищенні військових можливостей іранського режиму заради безпеки всіх. У заяві зазначили, що іранці багато разів ризикували життям, виходячи на вулиці, зокрема й у січні цього року, і що існують опозиційні групи, які довгий час самостійно працюють над поваленням режиму.
Іран вживає заходів для запобігання антиурядовим протестам: на вулицях столиці з’являються контрольно-пропускні пункти, обмежується доступ до Інтернету, а мешканцям надсилаються масові текстові попередження.
У Тегерані люди розповідають виданню про нові контрольно-пропускні пункти безпеки у всьому місті, де, за їхніми словами, мешканців зупиняють та обшукують.
Відомо, що частину блокпостів перенесли під пішохідні мости та в дорожні тунелі, оскільки відкриті КПП на автошляхах зазнали ударів безпілотників.
За інформацією ультраконсервативного агентства Fars, 11 березня внаслідок ізраїльських ударів по чотирьох блокпостах у Тегерані загинули іранські силовики. Згідно з даними Fars, неофіційні підрахунки свідчать про загибель близько 10 силовиків унаслідок ударів у чотирьох районах столиці.
Зазначимо, що агентство Human Rights Activists News Agency (Hrana), що базується в США, підтвердило вбивство щонайменше 7000 цивільних жителів під час протестів.
За використання Starlink – два роки за гратами
BBC пише, що іранська поліція здійснила арешт в південній провінції Фарс за нібито створення мережі для продажу “нефільтрованого” інтернету через Starlink.
Використання Starlink в Ірані карається позбавленням волі на строк до двох років, і, як повідомляється, влада шукає антени cупутникової платформи, щоб перешкодити людям підключатися до інтернету.
Речник уряду Фатеме Мохаджерані 10 березня заявила, що влада працює над відновленням доступу до Інтернету “для тих, хто може транслювати голос країни у світ”.
Наразі тарифи на доступ до Інтернету, що продаються в месенджері Telegram, становлять близько 6 доларів за 1 гігабайт даних – це висока ціна в країні, де середня місячна зарплата оцінюється від 200 до 300 доларів.
Верховний лідер Ірану, аятола Алі Хаменеї, звинуватив Сполучені Штати Америки та Дональда Трампа у відповідальності за «жертви, збитки та наклеп» у країні під час нещодавніх протестів.
У своїй промові в суботу Хаменеї визнав, що під час останніх заворушень загинуло тисячі людей, «деякі – жорстокою і безжальною смертю», однак поклав відповідальність за ці смерті на «заколотників».
Президент США як реакцію на ситуацію в Ірані закликав антиурядових демонстрантів «продовжувати протести» і пригрозив військовим втручанням, якщо сили безпеки застосують проти них смертельну силу.
Згідно з даними Американського інформаційного агентства іранських правозахисників HRANA, у рамках протестів, що почалися 28 грудня через економічні проблеми, загинуло вже 3 090 осіб.
З часом ці демонстрації трансформувалися у вимоги припинення влади верховного лідера Ірану.
Іранський уряд кваліфікує ці акції як «безлади», мотивовані ворогами країни.
Протестувальники зіткнулися з жорстоким застосуванням сили, а також майже повним блокуванням інтернету та комунікаційних сервісів.
Останнім часом повідомлення про заворушення стали рідшими, проте через обмежений доступ до інтернету подальша інформація про ситуацію залишається неясною.
У своїй суботній промові Хаменеї також охарактеризував президента Трампа як «злочинця», підкресливши, що США повинні нести відповідальність за спричинені заворушення.
Він додав у соціальних мережах, що «мета Америки – поглинути Іран».
На ці заяви Трамп поки що не відповів, а Білий дім відмовився від коментарів для BBC.
Раніше, у середу, Дональд Трамп повідомив, що йому доповіли про «припинення вбивств в Ірані», водночас не виключивши можливість військової операції у країні.
Ці заяви було зроблено на тлі скорочення чисельності військового персоналу США та Великої Британії на повітряній базі Аль-Удейд у Катарі.
За словами офіційних осіб, з якими спілкувалися журналісти CBS, що є партнером BBC у США, часткове виведення американських військ є «запобіжним заходом».
Неформальний лідер іранських протестів Реза Пахлаві, син поваленого в 1979 році шаха Ірану, який живе у вигнанні в США, оголосив про початок нового етапу національного повстання і закликав протестувальників захоплювати державні установи режиму Ірану.
Про це він написав у соцмережі Х.
«Упродовж останніх двох тижнів, особливо останніх чотирьох днів, ви похитнули основи незаконної Ісламської Республіки масовими демонстраціями по всій країні. Тепер… я оголошую новий етап національного повстання з метою повалення Ісламської Республіки та повернення нашого улюбленого Ірану», – написав Пахлаві.
Він закликав протестувальників в іранських містах, окрім утримання центральних вулиць, брати під свій контроль усі установи та апарати, відповідальні за пропаганду режиму та перекриття комунікацій, а працівників держустанов та службовців силових відомств режиму бути з народом і припинити вбивства іранців.
Тих громадян Ірану, які проживають за кордоном, Пахлаві закликав захоплювати іранські дипломатичні установи.
«Усі іранські посольства та консульства належать іранському народу. Настав час прикрасити їх національним прапором Ірану замість ганебного прапора Ісламської Республіки», – зазначив він.
«Хаменеї та його режим вже зазнали кількох важких ударів від вас, і ми не повинні дати їм ні хвилини, щоб оговтатися… Ми більше не дозволимо цим злочинцям проливати кров наших молодих людей. Ми не відступимо», – заявив опозиційний політик.
За його словами, режим уже зіткнувся з гострою нестачею сил для репресій і боїться наближення свого краху.
«Свобода Ірану близько. Кров, пролита синами та дочками Ірану, веде нас до перемоги. Ми не самотні. Міжнародна підтримка скоро настане», – написав Пахлаві.
Підтримка Іраном війни росії проти України та утиск власних громадян є частиною тієї ж політики насильства та неповаги до людської гідності.
Про це міністр закордонних справ Андрій Сибіга написав у соцмережі Х.
Сибіга наголосив, що іранський народ заслуговує на захист своїх основних громадянських прав, включаючи доступ до інформації та свободу зібрань, а також «на нормальне життя, вільне від страху, життя у свободі, безпеці та добробуті».
«Як країна, яка подолала тоталітарний та авторитарний режим, протестувала проти утиску та захищала свої демократичні вибори, Україна понад усе цінує громадянські права; тому ми закликаємо іранську владу утриматися від насильства проти протестувальників», – підкреслив Сибіга.
Міністр також закликав міжнародне співтовариство розглянути посилення тиску на іранський режим «за його насильство проти власного народу та підтримку злочинної війни росії проти України».
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Сполучені Штати «підтримують хоробрий народ Ірану».
Про це повідомляє CNN.
Принц Реза Пехлеві, син поваленого в 1979 році іранського шаха, який проживає в США, та відомий опозиційний діяч, знову опублікував у соціальних мережах звернення на підтримку протестувальників, написавши їм, що вони «завоювали захоплення світу своєю мужністю та стійкістю». Він також закликав «працівників ключових секторів економіки, особливо транспорту, нафти, газу та енергетики, розпочати загальнонаціональний страйк».
Правозахисна організація Amnesty International опублікувала заяву в соціальних мережах, в якій йдеться про розслідування «тривожних повідомлень про те, що сили безпеки посилили незаконне застосування смертельної сили проти протестувальників» в Ірані.
Організація 10 січня заявила, що ця ескалація «призвела до подальших смертей та поранень».
Тим часом технологічний підрозділ Amnesty International, Amnesty Tech, заявив, що триваюче відключення Інтернету в Ірані використовується «для приховування жахливих порушень прав людини» в неспокійній країні.
Як пише Радіо Фарда (іранська служба Радіо Свобода), протести в Ірані тривають 14-й день, але досі немає точної інформації про кількість затриманих у різних містах. Наразі офіційні судові та безпекові органи Ірану не надали жодних пояснень щодо кількості затриманих, місця їх утримання та стану.
Останніми днями у зв’язку з протестами в Ірані було заарештовано сотні людей, серед яких є й підлітки.
Агентство HRANA, яке висвітлює новини, пов’язані з правами людини, повідомило, що за перші 13 днів протестів було заарештовано щонайменше 2311 людей, а мітинги відбулися в 512 місцях у 180 містах і селищах на тлі майже повного відключення Інтернету.
Хоча точної інформації про кількість загиблих під час протестів немає, іранська правозахисна організація – IHR – повідомила про 45 загиблих станом на 12-й день протестів, а HRANA – про 65 загиблих. Радіо Фарда на даний момент підтвердило особи 35 із них.
Президент США Дональд Трамп погрожує владі Ірану «діями» в разі продовження придушення протестів, які спалахнули в країні в останні дні 2025 року через погіршення економічного стану та політичні утиски.
«Якщо Іран стрілятиме і жорстоко вбиватиме мирних протестувальників, як це зазвичай буває, Сполучені Штати Америки прийдуть їм на допомогу. Ми готові до дій», – написав американський лідер у власній мережі Truth Social 2 січня.
Заява президента США пролунала на шостий день протестів в Ірані, які відбуваються в різних містах країни, пише Радіо Фарда (іранська служба Радіо Свобода).
The Wall Street Journal раніше закликав адміністрацію Трампа надати підтримку протестувальникам в Ірані. Видання застерегло Дональда Трампа від повторення «помилки Барака Обами», маючи на увазі мовчання уряду США у 2009 році щодо придушення іранських протестів у надії досягти ядерної угоди з Тегераном.
Офіційні особи ісламської республіки зберігають мовчання щодо кількості можливих жертв під час протестів, державні ЗМІ, зокрема й близькі до Корпусу вартових ісламської революції, повідомляють про щонайменше п’ять смертей. Багато з цих людей загинули внаслідок стрілянини з боку сил безпеки та поліції.
В ексклюзивній відповіді Радіо Фарда (іранська служба Радіо Свобода) Державний департамент США наголосив, що уряд Ірану марнує багатства країни на тероризм, і тому гнів іранського народу зрозумілий. У заяві йдеться, що ісламська республіка десятиліттями ігнорувала потреби людей, щоб «витрачати мільярди доларів на своїх терористичних посередників та ядерну діяльність».
Протести розпочалися в Тегерані 28 грудня. Вони були спричинені обвалом обмінного курсу іранської валюти, коли долар США та інфляція зросли до 52 відсотків. Згодом вони поширилися на кілька регіонів.
Державні ЗМІ та міжнародні правозахисні групи 1 січня повідомили про щонайменше сім смертей та десятки поранених у сутичках між демонстрантами та силами безпеки, хоча урядові інформаційні агентства звинуватили в насильстві тих, кого вони назвали «учасниками заворушень».
Близько 10 тисяч людей вийшли на протест у литовському Вільнюсі, щоб висловили незадоволення змінами до закону про роботу Литовського національного радіо і телебачення (LRT).
Про це повідомив LRT з посиланням на дані поліції, передає “Європейська правда”.
Протест, у якому взяли участь близько 10 тисяч людей, відбувся на площі Незалежності біля будівлі парламенту й тривав дві години, а частина протестувальників залишалася після завершення акції біля багать.
До протесту приєдналися й інші литовські міста – мешканці Клайпеди, Каунаса, Шяуляйя, Маріямполе, Йонави, Кедайняй та інших регіонів.
За словами організаторів, наразі вони не бачать іншого виходу, як продовжувати протестувати біля Сейму в надії, що багаття, які тут горять, “допоможуть розігнати темряву”.
Кароліс Каупініс, член ініціативної групи Культурної асамблеї, вийшов на сцену і наголосив, що хоча протест стосується свободи ЗМІ, ситуація є набагато ширшою. Він закликав людей подивитися на найближче майбутнє.
“Відтепер ми будемо вирішувати лише одне питання – тиранія чи свобода. З одного боку, ми маємо жорстоку імперію на Сході, а з іншого – США, які забули те, чого так довго навчали весь світ – що таке демократія і як вона повинна працювати”, – сказав він.
Минулого тижня Сейм схвалив після подання поправки до закону, які спростили б звільнення керівника LRT. Керівні партії також запросили термінову процедуру, яка виключає отримання висновку про оцінку впливу і означає, що поправки будуть прийняті до Різдва.
У разі ухвалення поправок, які підтримують соціал-демократи, “Зоря Німану” і “селяни-зелені”, керівника LRT могло б звільнити таємне голосування, меншим числом голосів і на підставі двох критеріїв: якщо керівник неналежним чином виконує свої функції і якщо рада не затверджує річний звіт про діяльність.
Ці поправки критикують як литовські, так і міжнародні організації, а також юристи, однак правляча більшість на це не реагує.
Опозиція раніше заявляла, що має намір вдатися до філібустерства, парламентської тактики, що полягає у використанні тривалих дебатів і процедурних пропозицій для затримки або блокування прийняття законодавства.
Протестуючі грецькі фермери в середу попрямували до прикордонного переходу “Промахонос” між Грецією та Болгарією, щоб влаштувати блокаду в міру наростання акцій, незважаючи на заклик прем’єр-міністра Кіріакоса Міцотакіса не вдаватися до “екстремальних дій”.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє Ekathimerini.
Фермери, тваринники та бджолярі з північного регіону Серрес оминули поліцейську блокаду на перехресті Лефконас на автошляху А25, просунувшись полями, і рухалися в бік Промахоноса.
Протести пов’язані із затримкою виплат субсидій Європейського Союзу на тлі розслідування корупційного скандалу, що зачіпає аграрний сектор. Очікується, що фермери зберуться пізніше в середу, щоб ухвалити рішення щодо подальших дій.
Раніше в середу Міцотакіс заявив: “Екстремальні дії, тривале закриття національних доріг, закриття митниць, закриття аеропортів – це дії, які не допомагають”.
Він також наголосив, що загальні виплати фермерам на 2025 рік зростуть більш ніж на 500 млн євро порівняно з 2024 роком – з 3,1 млрд до 3,7 млрд євро.
Грецька влада розпочала окремі розслідування, а парламент проводить перевірку державної агенції OPEKEPE, яка щорічно розподіляє близько 2,5 мільярда євро допомоги ЄС серед сотень тисяч фермерів.
Уряд, який пообіцяв прозорість, визнав, що перший транш субсидій ЄС є меншим, ніж торік, і що понад 40 тисяч заявок фермерів перебувають на перевірці.
