Сторони домовились активізувати контакти на технічному та інституційному рівні та реалізовувати спільні оборонні проєкти у межах ініціативи SAFE.
Заступник міністра оборони Сергій Боєв під час візиту до Румунії обговорив із главою Міноборони Лівіу-Іонуцем Моштяну розвиток військово-технічної співпраці, зокрема спільне виробництво боєприпасів, FPV-дронів та проєкти у сфері ППО й оборонної промисловості. Про це інформує Міноборони.
„Україна вдячна Румунії за підтримку та розвиток партнерських відносин у сфері безпеки. Окрема вдячність за наданий раніше Patriot та підготовку українських пілотів на F-16”, – зазначив Боєв.
Під час розмови сторони розглянули кроки для розширення співпраці в галузі оборонної промисловості, спільні проєкти в галузі військових досліджень та інновацій, а також програми навчання та взаємодії між збройними силами двох країн.
Окрему увагу приділили можливості спільного виробництва боєприпасів та FPV-дронів. Також українська сторона запропонувала Міністру оборони Румунії реалізацію спільних проєктів у галузі ППО/ПРО, морських дронів, артилерії та інших видів озброєння. Домовились про подальший діалог для затвердження цих проєктів до дедлайну подачі заявок на фінансування в межах ініціативи SAFE.
„Румунія залишається відданою підтримці України. Ми зацікавлені у збільшенні регіональних виробничих потужностей та модернізації оборонної промисловості шляхом реалізації спільних проєктів”, – запевнив міністр Румунії.
Україна та Франція створять новий Фонд підтримки критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки України із цільовим обсягом фінансування у двісті мільйонів євро. Також до кінця 2025 року підпишуть нову міжурядову угоду, яка передбачає поглиблення економічної співпраці та створення кращих умов для залучення інвестицій. Відповідні Декларації про наміри підписали 21 липня 2025 року в присутності Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев та Міністр Європи та закордонних справ Французької Республіки Жан-Ноель Барро.
«Вдячні Франції за послідовну підтримку критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки. Завдяки міжурядовій грантовій угоді, підписаної торік, французькі компанії спільно з українським бізнесом та громадами вже реалізують 19 проектів на 200 млн євро в стратегічних галузях економіки. Нова ініціатива Франції дозволить втілити в життя ще більше критично важливих ініціатив та розширити партнерство. Ми готуємося до підписання нової угоди, яка надасть можливості для ширшої економічної співпраці, залучення французьких інвестицій та інтеграції українських компаній до європейських виробничих ланцюгів», — зазначив Олексій Соболев.
Декларація передбачає, що Фонд підтримки критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки України буде створено наступного року. Вже з 2027 року з коштів Фонду фінансуватимуть проекти зі зміцнення стійкості.
Для наповнення Фонду сторони залучатимуть якомога більшу частку співфінансування, зокрема, від:
компаній-учасниць;
українських партнерів (державних або приватних);
держбюджету України;
французьких та українських органів місцевого самоврядування;
міжнародних донорів.
В іншому підписаному документі сторони задекларували намір укласти нову міжурядову угоду між країнами, яка, зокрема, передбачатиме:
– поглиблення економічної співпраці у сферах оборони, енергетики (включно з відновлюваними джерелами), ядерної енергетики, транспорту, цифрових технологій, аерокосмічній галузі, сільському господарстві, водопостачанні, критичних мінералах та металах;
– створення умов для залучення французьких інвестицій та інтеграції українських компаній до європейських виробничих ланцюгів;
– спільну реалізацію масштабних проектів та пошук фінансових і адміністративних механізмів для їх підтримки;
– підтримку реформ, пов’язаних з інтеграцією України до європейського ринку та енергетичної системи.
[type] => post
[excerpt] => Україна та Франція створять новий Фонд підтримки критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки України із цільовим обсягом фінансування у двісті мільйонів євро. Також до кінця 2025 року підпишуть нову міжурядову угоду, яка передбачає...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1753203780
[modified] => 1753196261
)
[title] => Плюс 200 млн євро на підтримку критично важливих проектів – Україна та Франція задекларували створення нового Фонду підтримки відновлення
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=157387&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 157315
[uk] => 157387
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 157316
[image] => Array
(
[id] => 157316
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/barrot-zelenszkij.png
[original_lng] => 1392155
[original_w] => 1616
[original_h] => 755
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/barrot-zelenszkij-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/barrot-zelenszkij-300x140.png
[width] => 300
[height] => 140
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/barrot-zelenszkij-768x359.png
[width] => 768
[height] => 359
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/barrot-zelenszkij-1024x478.png
[width] => 1024
[height] => 478
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/barrot-zelenszkij-1536x718.png
[width] => 1536
[height] => 718
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/barrot-zelenszkij.png
[width] => 1616
[height] => 755
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/barrot-zelenszkij.png
[width] => 1616
[height] => 755
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 971
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 157316
[_edit_lock] => 1753185462:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 285785801002
[_oembed_312f4669a4c9923774afd3cba1035eed] =>
[_oembed_time_312f4669a4c9923774afd3cba1035eed] => 1753539679
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 9
[2] => 43
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Спецтема
[2] => Статті
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 753964
[1] => 15282
[2] => 575
)
[tags_name] => Array
(
[0] => відновлення
[1] => проєкт
[2] => Франція
)
)
[2] => Array
(
[id] => 148575
[content] =>
Американський президент Дональд Трамп розглядає можливість видання указу, який заборонить неприбутковим організаціям США надавати гранти за межами країни.
Про це пише газета The New York Post із посиланням на інформацію від проінформованого співрозмовника, передає „Європейська правда”.
Як зазначається, указ буде спрямований на так звані „501(c)(3)” – організації, які підпадають під відповідний розділ Податкового кодексу США щодо звільнення від сплати податків.
Якщо рішення буде реалізовано, обмеження також торкнуться релігійних організацій, які надають гранти за кордон, а також невеликих благодійних фондів, які надають допомогу у випадках війни або стихійних лих.
Газета як приклад навела християнську благодійну організацію World Vision International, яка у 2023 році надала понад 70 млн доларів грантів Україні, 11 млн доларів – Мексиці та 25 млн доларів – Колумбії.
До числа таких організацій також входять Червоний Хрест США, Армія порятунку та Samaritan’s Purse.
Зазначається, що найбільші з них пов’язані з відкритими критиками Трампа – зокрема, Фонд Білла та Мелінди Гейтсів, Фонд Чан Цукерберг (створений головою та генеральним директором Meta) і Фонд „Відкрите суспільство”, заснований мільярдером Джорджем Соросом.
Як зазначив співрозмовник газети, указ ще не фіналізовано через триваючі внутрішні суперечки в адміністрації щодо доцільності його прийняття.
„Є чіткий намір обмежити та ретельно перевірити використання федеральних коштів за кордоном, посилити контроль над іноземними інвестиціями, захистити дослідження, інтелектуальну власність і критично важливі ланцюги постачання. І це помітно в роботі усіх урядових відомств”, – сказав він.
Для завершення вже розпочатих проєктів відбудови на Київщині з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії приймаємо протокольне доручення про виділення додаткових 1,5 млрд грн.
Кабінет Міністрів ухвалив рішення щодо виділення ще 1,5 млрд грн для проєктів відбудови на Київщині, а також 5,2 млрд грн Агентству відновлення та обласним адміністраціям для відбудови й експлуатації доріг у фронтових і прифронтових регіонах. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у понеділок, 31 березня.
„За останньою оцінкою Світового банку, потреби на відбудову Київської області складають близько 37,6 млрд доларів. З перших днів деокупації ми розпочали цю роботу. Не зупиняємось і сьогодні. Для завершення вже розпочатих проєктів відбудови на Київщині з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії приймаємо протокольне доручення про виділення додаткових 1,5 млрд грн”, – зазначив Шмигаль.
Глава уряду зауважив, що пріоритети відновлення залишаються житло, об’єкти освіти та медицини, критична інфраструктура.
Окрім того, у контексті відновлення уряд ухвалив низку інших важливих рішень. Передусім мова про вдосконалення алгоритму отримання компенсації за знищене індивідуальне житло для його відбудови.
Водночас Кабмін виділив Київській ОВА ще майже 36 млн грн на завершення робіт з відновлення стадіону Чемпіон в місті Ірпінь.
Шмигаль додав, що на платформі UNITED24 благодійники зібрали на це вже понад 47 млн грн. За його словами, цей ресурс уряд на початку минулого року передав обласній владі, роботи з відбудови об’єкта тривають.
„Виділяємо 5,2 млрд грн Агентству відновлення та обласним адміністраціям для відбудови та експлуатації доріг у фронтових та прифронтових регіонах, які пріоритетно використовуються нашими Силами безпеки й оборони”, – зазначив прем’єр.
Європейська комісія оприлюднила перелік 47 відповідних проєктів, що розташовані в 13 країнах ЄС.
Європейська комісія оприлюднила перелік 47 стратегічних проєктів, спрямованих на збільшення виробництва в ЄС 14 з 17 матеріалів, які вона вважає критично важливими для енергетичного переходу та безпеки. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Опублікований список є частиною реалізації Закону про критичні сировинні матеріали, погодженого у 2023 році, відповідно до якого блок прагне добувати 10%, переробляти 40% та утилізувати 25% від своїх потреб до 2030 року.
Мова про такі основні метали – алюміній, мідь і нікель, а також ключовий матеріал для акумуляторів – літій і рідкісноземельні елементи, які використовуються в постійних магнітах для вітряних турбін і електромобілів.
Згадані проєкти розташовані в 13 країнах ЄС: Бельгії, Франції, Італії, Німеччини, Іспанії, Естонії, Чехії, Греції, Швеції, Фінляндії, Португалії, Польщі та Румунії.
З цього переліку 25 проєктів пов’язані з добутком, 24 – з переробкою та 10 – з утилізацією, деякі з яких поєднують ці функції.
ЄС прагне уникнути надмірної залежності від одного джерела постачання ключових металів після відмови від російського газу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну та подальшого „газового” шантажу з боку Москви.
Спільні закупівлі стали новим інструментом, який просуває Комісія.
Країни співпрацюватимуть у виробництві зброї та розробці оборонних систем. Заявлені проєкти дадуть значний поштовх військовому потенціалу Європи, який протягом останніх десятиліть значно зменшився.
Група європейських країн домовилася про запуск спільних проєктів з розробки протиракетної оборони, радіоелектронної боротьби та іншого військового обладнання в рамках більш тісної оборонної співпраці між національними урядами.
Багато держав – членів ЄС наростили свої витрати на оборону після початку російсько-української війни, а згодом ще більше посилили військову сферу через ризик виходу з НАТО Сполучених Штатів.
Водночас високопосадовці ЄС зазначають, що обороноздатність континенту досі залишається в незадовільному стані й країни-члени повинні тісніше співпрацювати в галузі оборонної промисловості та військового розвитку, щоб усунути всі недоліки. Чотири програми, оголошені Європейським оборонним агентством (EDA), мають забезпечити вирішення цієї проблеми.
«Окремих національних зусиль не достатньо. Європа повинна скористатися перевагами спільного ринку. Ми також повинні досягти більшої співпраці в обороні», – прокоментував згадане рішення Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель виданню Reuters.
Угоду про співпрацю у сфері протиповітряної оборони підписали 18 країн. Спільні проєкти будуть запущені в кількох напрямах: у протиракетній обороні, радіоелектронній боротьбі, виробництві боєприпасів та в розвитку й розширенні європейських флотів.
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
Візит відбувався в рамках ознайомлення із ходом реалізації проєктів фонду Вишеградської четвірки в частині безпекової складової.
Надзвичайні і Повноважні посли Чеської Республіки в Україні Радек Магула, Словацької Республіки в Україні Марек Шафін, Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцькі, Угорщини в Україні Іштван Ійдярто та Почесний консул Угорщини в Луганській області Сергій Кириченко побували у контрольному пункті в’їзду-виїзду «Золоте», що на Луганщині.
Візит відбувався в рамках ознайомлення із ходом реалізації проєктів фонду Вишеградської четвірки в частині безпекової складової.
Перебуваючи в КПВВ, делегатів ознайомили із його інфраструктурою, порядком функціонування, проходженням громадянами пропускних операцій в період карантинних обмежень та умовами служби прикордонників. Під час візиту начальник Луганського прикордонного загону полковник Юрій Петрів наголосив, що окупанти продовжують блокувати пропускні операції зі свого боку та, починаючи ще з 2016 року, російсько-окупаційні війська продовжують відмовляли у пропуску кожному, хто намагався перетнути лінію розмежування у цьому КПВВ.
Також обговорювалися питання безпекової складової в межах визначених гуманітарних дорожніх коридорів.
Варто зазначити, що гуманітарна та безпекова ситуація на Донбасі не залишається поза увагою міжнародної спільноти. І такі візити представників іноземних держав є вкрай важливими для розуміння ситуації, що склалася у районах, охоплених конфліктом.
the Hungarian foreign minister raised the issue of the Hungarian minority in #Ukraine at the EU foreign affair council today. no one else reacted to the point
W ramach ?? prezydencji w #V4 Premier @MorawieckiM zwołał dziś na godz. 12 pilne spotkanie VTC premierów Wyszehradu. Spotkanie będzie poświęcone rosyjskim aktom sabotażu w ??, eskalacji przez ?? sytuacji na Ukrainie i Białorusi i współpracy #V4 we wzmacnianiu bezp. w regionie.
Президент Угорщини Янош Адер бере участь у Саміті Кримської платформи в Києві.Áder János Magyarország Köztársasági Elnöke részt vesz a Krimi Platform Csúcstalálkozóján Kyivben.
Together with the Presidents of the #B9 countries and ???? we issued a joint statement and condemned the mass bombardments of ??Ukrainian cities recently carried out by Russia. ?????????????????????? https://t.co/x2FuIz8v2qpic.twitter.com/pTb3aaqsxR
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
