Для завершення вже розпочатих проєктів відбудови на Київщині з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії приймаємо протокольне доручення про виділення додаткових 1,5 млрд грн.
Кабінет Міністрів ухвалив рішення щодо виділення ще 1,5 млрд грн для проєктів відбудови на Київщині, а також 5,2 млрд грн Агентству відновлення та обласним адміністраціям для відбудови й експлуатації доріг у фронтових і прифронтових регіонах. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у понеділок, 31 березня.
„За останньою оцінкою Світового банку, потреби на відбудову Київської області складають близько 37,6 млрд доларів. З перших днів деокупації ми розпочали цю роботу. Не зупиняємось і сьогодні. Для завершення вже розпочатих проєктів відбудови на Київщині з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії приймаємо протокольне доручення про виділення додаткових 1,5 млрд грн”, – зазначив Шмигаль.
Глава уряду зауважив, що пріоритети відновлення залишаються житло, об’єкти освіти та медицини, критична інфраструктура.
Окрім того, у контексті відновлення уряд ухвалив низку інших важливих рішень. Передусім мова про вдосконалення алгоритму отримання компенсації за знищене індивідуальне житло для його відбудови.
Водночас Кабмін виділив Київській ОВА ще майже 36 млн грн на завершення робіт з відновлення стадіону Чемпіон в місті Ірпінь.
Шмигаль додав, що на платформі UNITED24 благодійники зібрали на це вже понад 47 млн грн. За його словами, цей ресурс уряд на початку минулого року передав обласній владі, роботи з відбудови об’єкта тривають.
„Виділяємо 5,2 млрд грн Агентству відновлення та обласним адміністраціям для відбудови та експлуатації доріг у фронтових та прифронтових регіонах, які пріоритетно використовуються нашими Силами безпеки й оборони”, – зазначив прем’єр.
Європейська комісія оприлюднила перелік 47 відповідних проєктів, що розташовані в 13 країнах ЄС.
Європейська комісія оприлюднила перелік 47 стратегічних проєктів, спрямованих на збільшення виробництва в ЄС 14 з 17 матеріалів, які вона вважає критично важливими для енергетичного переходу та безпеки. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Опублікований список є частиною реалізації Закону про критичні сировинні матеріали, погодженого у 2023 році, відповідно до якого блок прагне добувати 10%, переробляти 40% та утилізувати 25% від своїх потреб до 2030 року.
Мова про такі основні метали – алюміній, мідь і нікель, а також ключовий матеріал для акумуляторів – літій і рідкісноземельні елементи, які використовуються в постійних магнітах для вітряних турбін і електромобілів.
Згадані проєкти розташовані в 13 країнах ЄС: Бельгії, Франції, Італії, Німеччини, Іспанії, Естонії, Чехії, Греції, Швеції, Фінляндії, Португалії, Польщі та Румунії.
З цього переліку 25 проєктів пов’язані з добутком, 24 – з переробкою та 10 – з утилізацією, деякі з яких поєднують ці функції.
ЄС прагне уникнути надмірної залежності від одного джерела постачання ключових металів після відмови від російського газу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну та подальшого „газового” шантажу з боку Москви.
Спільні закупівлі стали новим інструментом, який просуває Комісія.
Країни співпрацюватимуть у виробництві зброї та розробці оборонних систем. Заявлені проєкти дадуть значний поштовх військовому потенціалу Європи, який протягом останніх десятиліть значно зменшився.
Група європейських країн домовилася про запуск спільних проєктів з розробки протиракетної оборони, радіоелектронної боротьби та іншого військового обладнання в рамках більш тісної оборонної співпраці між національними урядами.
Багато держав – членів ЄС наростили свої витрати на оборону після початку російсько-української війни, а згодом ще більше посилили військову сферу через ризик виходу з НАТО Сполучених Штатів.
Водночас високопосадовці ЄС зазначають, що обороноздатність континенту досі залишається в незадовільному стані й країни-члени повинні тісніше співпрацювати в галузі оборонної промисловості та військового розвитку, щоб усунути всі недоліки. Чотири програми, оголошені Європейським оборонним агентством (EDA), мають забезпечити вирішення цієї проблеми.
«Окремих національних зусиль не достатньо. Європа повинна скористатися перевагами спільного ринку. Ми також повинні досягти більшої співпраці в обороні», – прокоментував згадане рішення Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель виданню Reuters.
Угоду про співпрацю у сфері протиповітряної оборони підписали 18 країн. Спільні проєкти будуть запущені в кількох напрямах: у протиракетній обороні, радіоелектронній боротьбі, виробництві боєприпасів та в розвитку й розширенні європейських флотів.
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
Візит відбувався в рамках ознайомлення із ходом реалізації проєктів фонду Вишеградської четвірки в частині безпекової складової.
Надзвичайні і Повноважні посли Чеської Республіки в Україні Радек Магула, Словацької Республіки в Україні Марек Шафін, Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцькі, Угорщини в Україні Іштван Ійдярто та Почесний консул Угорщини в Луганській області Сергій Кириченко побували у контрольному пункті в’їзду-виїзду «Золоте», що на Луганщині.
Візит відбувався в рамках ознайомлення із ходом реалізації проєктів фонду Вишеградської четвірки в частині безпекової складової.
Перебуваючи в КПВВ, делегатів ознайомили із його інфраструктурою, порядком функціонування, проходженням громадянами пропускних операцій в період карантинних обмежень та умовами служби прикордонників. Під час візиту начальник Луганського прикордонного загону полковник Юрій Петрів наголосив, що окупанти продовжують блокувати пропускні операції зі свого боку та, починаючи ще з 2016 року, російсько-окупаційні війська продовжують відмовляли у пропуску кожному, хто намагався перетнути лінію розмежування у цьому КПВВ.
Також обговорювалися питання безпекової складової в межах визначених гуманітарних дорожніх коридорів.
Варто зазначити, що гуманітарна та безпекова ситуація на Донбасі не залишається поза увагою міжнародної спільноти. І такі візити представників іноземних держав є вкрай важливими для розуміння ситуації, що склалася у районах, охоплених конфліктом.
the Hungarian foreign minister raised the issue of the Hungarian minority in #Ukraine at the EU foreign affair council today. no one else reacted to the point
W ramach ?? prezydencji w #V4 Premier @MorawieckiM zwołał dziś na godz. 12 pilne spotkanie VTC premierów Wyszehradu. Spotkanie będzie poświęcone rosyjskim aktom sabotażu w ??, eskalacji przez ?? sytuacji na Ukrainie i Białorusi i współpracy #V4 we wzmacnianiu bezp. w regionie.
Together with the Presidents of the #B9 countries and ???? we issued a joint statement and condemned the mass bombardments of ??Ukrainian cities recently carried out by Russia. ?????????????????????? https://t.co/x2FuIz8v2qpic.twitter.com/pTb3aaqsxR
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
