У понеділок, 26 травня, відбулася офіційна церемонія інавгурації Нікушора Дана на посаду президента Румунії.
Про це інформує Digi 24.
Інавгурація відбулася на об’єднаному пленарному засіданні парламенту після підтвердження мандата Дана Конституційним судом у четвер.
Дан склав присягу, поклавши праву руку на Біблію та на конституцію. Під час своєї промови він заявив, що буде „президентом, відкритим до голосу суспільства”.
„Я присягаю присвятити всі свої сили і здібності для духовного і матеріального процвітання румунського народу, дотримуватися конституції і законів країни, захищати демократію, основні права і свободи громадян, суверенітет, незалежність, єдність і територіальну цілісність Румунії. Нехай допоможе мені бог!” – виголосив Дан.
Ліберальний мер Бухареста Нікушор Дан за підсумками другого туру президентських виборів 18 травня переміг кандидата ультраправих Джордже Сіміона.
Голосування позначилося безпрецедентною мобілізацією румунської діаспори, на закордонних дільницях майже по всьому світу більшість проголосувала за Дана.
Чехія готова збільшити свої витрати на оборону до 5% валового внутрішнього продукту (ВВП), якщо на саміті НАТО в червні буде досягнуто відповідної домовленості, заявив президент країни Петр Павел, за ініціативою якого в Градчанах відбулася зустріч найвищих державних службовців.
Головною темою заходу стали актуальні питання безпеки. На пресконференції після зустрічі політичні лідери одноголосно заявили, що розуміють необхідність збільшення витрат на оборону з огляду на міжнародну ситуацію й уряд готовий реалізувати це завдання.
Прем’єр-міністр Петр Фіала зазначив, що дуже важливо спрямувати 3,5% із 5% на класичні оборонні витрати, а решту 1,5% – на технічні та технологічні розробки.
За його словами, 3,5% має бути досягнуто до 2032 року, і Чехія зможе реалізувати це завдання. Нагадаємо: раніше уряд країни вирішив збільшити до 2030 року витрати на оборону до 3%, з річним темпом зростання 0,2%. Решту (1,5%) планують витратити на оборонну інфраструктуру, навчання та кібербезпеку.
Державні діячі підтвердили, що Чеська Республіка продовжує послідовно підтримувати Україну та вважає росію агресором, а Україну – жертвою конфлікту.
Щодо ситуації в Газі Петр Павел заявив: Чехія підтримує гуманітарну допомогу, яка надається цивільному населенню, оскільки нинішня ситуація є справді неприйнятною. Водночас необхідно запобігти потраплянню цієї допомоги до рук палестинської терористичної організації ХАМАС, наголосив глава держави.
За словами прем’єр-міністра, ситуація на Близькому Сході надзвичайно складна, і в цьому відіграють роль численні історичні фактори. «Чеська Республіка підтримує не якийсь конкретний ізраїльський уряд, а державу Ізраїль, незалежно від того, хто перебуває при владі. Ми підтримуємо право Ізраїлю на самооборону», – пояснив Петр Фіала. «З іншого боку, ми підтримуємо рішення про створення двох держав, але це рішення неможливе, поки терористична організація контролює частину Палестини», – заявив прем’єр-міністр.
Чеські лідери очікують, що червневий саміт НАТО насамперед зміцнить єдність організації, зазначалося на пресконференції.
hirado.hu
[type] => post [excerpt] => Чехія готова збільшити свої витрати на оборону до 5% валового внутрішнього продукту (ВВП), якщо на саміті НАТО в червні буде досягнуто відповідної домовленості, заявив президент країни Петр Павел, за ініціативою якого в Градчанах відбулася зустріч... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1748192520 [modified] => 1748181108 ) [title] => Президент Чехії вважає Україну жертвою агресії і до 2032 року хоче збільшити військові витрати своєї країни до 4% [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=152078&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 151879 [uk] => 152078 ) [trid] => din4423 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 151880 [image] => Array ( [id] => 151880 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/pavel.png [original_lng] => 666822 [original_w] => 976 [original_h] => 501 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/pavel-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/pavel-300x154.png [width] => 300 [height] => 154 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/pavel-768x394.png [width] => 768 [height] => 394 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/pavel.png [width] => 976 [height] => 501 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/pavel.png [width] => 976 [height] => 501 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/pavel.png [width] => 976 [height] => 501 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/pavel.png [width] => 976 [height] => 501 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 1 [views_count] => 328 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 151880 [_edit_lock] => 1748170319:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 7326451001 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 53447 [1] => 51 [2] => 37 [3] => 977086 [4] => 9 [5] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Світ [3] => Світ [4] => Спецтема [5] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 117510 [1] => 226 [2] => 1124 ) [tags_name] => Array ( [0] => витрати [1] => Президент [2] => Чехія ) ) [2] => Array ( [id] => 151889 [content] =>
Конституційний суд Румунії офіційно затвердив результат другого туру президентських виборів, у якому переміг ліберальний мер Бухареста Нікушор Дан.
Про це повідомляє Digi24, пише „Європейська правда”.
КС Румунії на урочистому засіданні вдень 22 травня затвердив перемогу Нікушора Дана у другому турі президентських виборів.
Нагадаємо, перед цим Конституційний суд не задовольнив клопотання ультраправого кандидата Джордже Сіміона щодо скасування результату виборів.
Після офіційного затвердження результатів у наступні 24 години депутатів обох палат парламенту Румунії мають скликати на спільну сесію, під час якої відбудеться складання присяги новим президентом.
Нікушор Дан оголосив, що складатиме присягу опівдні 26 травня.
Як відомо, ліберальний мер Бухареста Нікушор Дан за підсумками другого туру президентських виборів 18 травня переміг кандидата ультраправих Джордже Сіміона. Голосування позначилося безпрецедентною мобілізацією румунської діаспори, на закордонних дільницях майже по всьому світу більшість проголосувала за Дана.
Для нових переговорів з Росією у якості локації розглядають Туреччину, Ватикан або Швейцарію.
Україна обговорює з партнерами можливість нових переговорів з Росією. У якості локації розглядають Туреччину, Ватикан або Швейцарію. Про це заявив президент України Володимир Зеленський на брифінгу 19 травня, передає РБК-Україна.
„Ми розглядаємо можливість, я вважаю, що це позитив у нашій розмові, ми розглядаємо в будь-якому разі можливість зустрічі, ще раз, зустрічі всіх команд. Хочемо на високому рівні Америка, Україна, Росія і представники тих країн (ідеться про Францію, Британію, Італію та Німеччину – ред.), які зараз лунали, так, і плюс Велика Британія”, – розповів Зеленський.
За його словами, така зустріч може відбутися в: Туреччині, Ватикані або Швейцарії. Головним питанням залишається, хто зможе організувати таку зустріч таким чином, щоб вона стала результативною.
Зеленський уточнив, що Ватикан може стати „дуже сприятливою платформою” для переговорів.
„Звичайно ж, я не порівнюю це зі Стамбулом або, можливо, платформою, яку можуть запропонувати наші швейцарські друзі, проте, я справді вважаю, що Папа Лев дійсно може надати нам допомогу. І це дуже важливе повідомлення, яке я почув від нього під час нашої двосторонньої зустрічі, яка виявилася дуже результативною”, – додав президент України.
Він наголосив, що Україна не обирає альтернативу Туреччині.
„Ми дивимося з точки зору результату, коли приймаюча сторона, яка готує зустріч, вона може мати і організувати відповідний рівень присутності делегації”, – уточнив Зеленський.
За його словами, Україна хоче, щоб той чи інший майданчик міг запропонувати максимально високий рівень представленості для переговорів.
„Якщо це технічні команди, то максимально високий рівень технічних команд. Якщо ми готові до зустрічі лідерів, значить, лідери реальні, які ухвалюють рішення”, – зазначив глава держави.
За посаду президента змагаються ультраправий проросійський лідер партії AUR Джордже Сіміон, якому Україна та Молдова заборонили в’їзд через загрозу нацбезпеці, та проєвропейський позапартійний мер Бухареста Нікушор Дан.
Прозахідний кандидат та чинний міський голова Бухареста Нікушор Дан став переможцем другого туру президентських виборів у Румунії, випередивши лідера націоналістичного Альянсу за Союз румунів Джорджа Сіміона. Про це у понеділок, 19 травня, повідомляє Digi24.
За результатами опрацювання понад 98,52% протоколів з виборчих дільниць, Дан отримав 54,17% голосів, а Сіміон – 45,83%.
Сіміон програв Дану навіть на тих закордонних дільницях, де він виграв у першому турі: у Росії, Китаї, Україні та Білорусі, а також в країнах Азії.
Зазначимо, що після закриття виборчих дільниць о 21.00, загальна явка виборців становила 64,72%. Це на 11% більше, ніж було в першому турі. Загалом у другому турі проголосували 9,99 млн виборців усередині Румунії, і ще 1,64 млн за кордоном (діаспора).
Румунського політика вже привітав президент України Володимир Зеленський в соцмережі Х. Він висловив сподівання, що Румунія буде надійним партнером нашої країни.
„Для України – як сусіда і друга – важливо мати надійного партнера в особі Румунії. І ми впевнені, що саме так і буде. Працюючи разом, ми можемо зміцнити і наші країни, і нашу Європу. Ми завжди з великою повагою ставитимемося до Румунії та її народу, особливо з огляду на підтримку, яку ми отримали в найважчий період нашої історії”, – ідеться в повідомленні.
Зеленський додав, що румуни завжди можуть розраховувати на допомогу України як доброго сусіда і партнера. Зі свого боку він очікує на подальший розвиток партнерства заради блага обох держав.
„Ми здатні подолати будь-які виклики, якщо будемо єдині та сильні. Розраховую на подальший розвиток стратегічного партнерства між нашими дружніми державами заради їхньої стабільності, безпеки та добробуту”, – резюмував президент України.
Відзначимо, після анулювання результатів листопадових виборів у Румунії через виявлення втручання у кампанію проросійського кандидата Келіна Джорджеску, нове голосування було проведено у травні 2025 року.
Президент Азербайджану вирішив взяти участь у „внутрішніх заходах”, а лідер Лаосу начебто захворів на коронавірус.
Президенти Азербайджану і Лаосу в останній момент відмовилися відвідати Москву 9 травня. Про це сказав помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков у коментарі російським пропагандистам в середду, 7 травня.
Відомо, що візит президента Азербайджану Ільхама Алієва на парад був узгоджений Москвою і Баку ще в березні.
„Пояснили так, що він має взяти участь у внутрішніх заходах, присвячених Гейдару Алієву”, – сказав Ушаков.
Також він розповів, що відмовився від поїздки в Москву президент Лаосу Тхонглун Сісуліт. За словами Ушакова, він начебто захворів на коронавірус.
Тим часом до Москви прибули лідер КНР Сі Цзіньпінь і президент Сербії Александар Вучич.
Румунський премʼєр-міністр Марчел Чолаку заявив, що винесе на розгляд своєї Соціал-демократичної партії (PSD) пропозицію про вихід із коаліції, реагуючи на провальний результат першого туру президентських виборів.
Про це він заявив на пресконференції після зустрічі коаліційних партій 5 травня, повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Digi24.
Румунський премʼєр визнав, що урядова коаліція не досягла мети вивести свого кандидата Кріна Антонеску у другий тур виборів президента, тому він має намір запропонувати своїм колегам вийти з цієї коаліції.
„Якщо мої колеги проголосують за вихід з коаліції, я, як прем’єр-міністр коаліції, звичайно, подам у відставку. Сьогодні ж, тимчасовому президенту Румунії”, – пообіцяв він.
Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті подав у відставку, як повідомляє видання Politika. Причини відставки не уточнюють, однак вона сталася на тлі триваючих напружених стосунків між Косово і Сербією.
Косово, раніше автономна область у складі Сербії, в односторонньому порядку проголосило незалежність 17 лютого 2008 року. Сербія не визнала цю незалежність і продовжує вважати Косово своєю територією.
Конфлікт між етнічними албанцями і сербами в Косово загострився 1998 року, що призвело до збройного протистояння. У 1999 році після втручання НАТО і виведення югославських військ,
Косово перейшло під управління ООН. Відтоді регіон залишається предметом міжнародних переговорів і суперечок.
Біографія Альбіна Курті
Альбін Курті народився 24 березня 1975 року в Приштині. Він закінчив Університет Пріштіни за спеціальністю «комп’ютерні науки та телекомунікації». У 1997 році став віцепрезидентом студентської спілки та організатором мирних протестів проти сербської влади.
Під час конфлікту в Косово Курті був заарештований і засуджений до 15 років тюремного ув’язнення, але був звільнений 2001 року. У 2005 році заснував рух «Самовизначення» (Vetëvendosje), що виступає за повну незалежність Косова.
Уперше обійняв посаду прем’єр-міністра в лютому 2020 року, але його уряд було повалено через кілька місяців. У березні 2021 року знову став прем’єр-міністром і обіймав цю посаду до своєї відставки у квітні 2025 року.
Відставка Альбіна Курті може вплинути на подальший розвиток відносин між Косово і Сербією, а також на внутрішню політичну ситуацію в усьому регіоні.
Апеляційний суд Парижа ухвалить рішення щодо скарги ультраправої французької політикині Марін Ле Пен на вирок у справі про розкрадання коштів ЄС улітку 2026 року.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на BFMTV.
У заяві Апеляційного суду Парижа йдеться, що він наразі отримав „три апеляції” після вирок Ле Пен та її однопартійцям з „Національного об’єднання”, і „розгляне цю справу в терміни, які дозволять винести рішення влітку 2026 року”.
Це означатиме, що другий судовий розгляд відбудеться найпізніше на початку 2026 року, а отже, остаточне рішення буде винесене за багато місяців до президентських виборів 2027 року – в яких Ле Пен хоче брати участь.
Таким чином, у разі виграшу в апеляції політикиня з „Нацобʼєднання” отримає шанс балотуватись у президенти Франції.
Як заявив президент США Дональд Трамп, він не виключає, що балотуватиметься на третій термін, коли закінчиться нинішній, адже, на його думку, для цього є спосіб.
«Багато людей хочуть, щоб я це зробив. Я кажу їм, що в мене багато роботи. Ми ще на початку цього президентського циклу», – відповів Дональд Трамп в ефірі телеканалу NBC, коли його запитали, чи хотів би він стати президентом утретє.
«Я не жартую. Але поки що ні. Про це ще рано думати», – наголосив лідер держави, додавши, що зараз він більше зосереджений на своїх поточних обов’язках.
Відповідаючи на запитання, чи знає він, що на посаді президента США можна перебувати максимум два терміни, Трамп сказав, що «є способи зробити це». Однак не уточнив, що саме мав на увазі.
Згідно з 22-ю поправкою до Конституції США, будь-яка людина може бути президентом максимум два терміни. Утім основний закон можна змінити: для цього потрібно отримати схвалення двох третин Конгресу або двох третин штатів США.
