Президенткою Бундестагу стала членкиня Християнсько-демократичного союзу Юлія Кльокнер.
Депутати Бундестагу обрали президентку німецького парламенту та висунули кандидатури п’яти віцепрезидентів – від усіх партій. Про це повідомляє Укрінформ у вівторок, 25 березня.
Президенткою Бундестагу обрано членкиню ХДС (як найбільшої політсили) Юлію Кльокнер. За неї проголосували 382 депутатів, проти – 204, утрималися 130 законодавців.
У своїй першій промові вона підкреслила, що Німеччина та Європа стоять перед необхідністю взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку. Окремо Кльокнер подякувала німецьким військовим за їх службу.
Вона визнала, що в новому німецькому парламенті „доведеться керуватися компромісами” та пообіцяла уважно контролювати роботу майбутнього уряду.
Бундестаг обирається строком на чотири роки. У парламенті 630 депутатів, представлені п’ятьома партіями.
Президент Чехії Петр Павел заявив, що бачить гарантії безпеки для України, які складаються з двох компонентів: угоди зі США про мінерали та гарантії від європейських країн.
Про це Павел заявив в інтерв’ю “Європейській правді”.
Говорячи про потенційну угоду між Україною і США, чеський президент зазначив, що через присутність американського бізнесу в Україні “то можна очікувати, що вони (США – Ред.) захищатимуть ці інтереси”.
Інша складова гарантій, за словами Павела, буде з боку європейських країн, які “задекларували готовність підтримувати Україну.
“І зараз ми говоримо переважно про новостворену так звану “коаліцію рішучих” держав, які можуть і хочуть спрямувати стабілізаційні військові сили в Україну, коли буде досягнута мирна угода”, – сказав він.
У відповідь на запитання, чому серед гарантій безпеки він не бачить членство України в НАТО, Павел вказав на позицію президента США Дональда Трампа з цього питання.
“Ми вже побачили, що американський президент відкинув варіант швидкого вступу України до НАТО. Якщо це стає перешкодою у досягненні мирної угоди, то нехай так і буде. Зрештою, членство в НАТО – це не питання кількох місяців. Для цього знадобиться більше часу”, – зазначив президент Чехії.
Водночас він додав, що не варто взагалі знімати з розгляду це питання.
“Давайте залишимо це питання відкритим на майбутнє, Адже політики приходять і уходять. У США буде інша влада за три роки. І ми можемо побачити іншу точку зору за нової адміністрації”, – резюмував Павел.
[type] => post
[excerpt] => Президент Чехії Петр Павел заявив, що бачить гарантії безпеки для України, які складаються з двох компонентів: угоди зі США про мінерали та гарантії від європейських країн.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1742729040
[modified] => 1742716989
)
[title] => Президент Чехії розповів, як США та Європа поділять гарантії безпеки для України
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=145510&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 145541
[uk] => 145510
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 145511
[image] => Array
(
[id] => 145511
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/petr-pavel-foto-op-1-0.jpeg
[original_lng] => 109661
[original_w] => 1042
[original_h] => 695
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/petr-pavel-foto-op-1-0-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/petr-pavel-foto-op-1-0-300x200.jpeg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/petr-pavel-foto-op-1-0-768x512.jpeg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/petr-pavel-foto-op-1-0-1024x683.jpeg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/petr-pavel-foto-op-1-0.jpeg
[width] => 1042
[height] => 695
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/petr-pavel-foto-op-1-0.jpeg
[width] => 1042
[height] => 695
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/petr-pavel-foto-op-1-0.jpeg
[width] => 1042
[height] => 695
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1742709845:3
[_oembed_9533226e91f6f6befa1e83339a430042] => {{unknown}}
[_thumbnail_id] => 145511
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 446
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 13
[2] => 37
[3] => 9
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини дня
[2] => Світ
[3] => Спецтема
)
[tags] => Array
(
[0] => 58219
[1] => 10889
[2] => 226
[3] => 401
[4] => 1124
)
[tags_name] => Array
(
[0] => гарантії безпеки
[1] => Європа
[2] => Президент
[3] => США
[4] => Чехія
)
)
[2] => Array
(
[id] => 144448
[content] =>
Колишній спікер парламенту Греції Константінос Тасулас став дев’ятим президентом Грецької Республіки після падіння диктатури 1967-1974 років і скасування монархії.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Ekathimerini.
Після прийняття присяги архієпископом Афінським в парламенті і покладання вінка до могили Невідомого солдата на площі перед будівлею парламенту, Тасулас здійснить коротку поїздку до президентського особняка, де він перейме владу від Катерини Сакелларопулу.
66-річний Константінос Тасулас був обраний на посаду президента здебільшого церемоніальним голосуванням більшістю в 160 голосів у 300-місній Палаті представників 12 лютого. Його підтримали переважно члени його партії, правлячої правоцентристської „Нової демократії”.
Грецькі депутати обрали нового президента країни в четвертому й останньому турі голосування у середу – ним стане попередній спікер парламенту і кандидат прем’єр-міністра Константінос Тасулас.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Ekathimerini.
Тасулас отримав 160 голосів під час виборів, що проходили у 300-місному парламенті. Усього в голосуванні взяли участь 276 депутатів. У останньому турі голосування поріг для обрання становив просту більшість у 151 голос.
Оскільки керівна партія „Нова демократія” отримала 156 місць у парламенті, перемога Тасуласа у четвертому турі була майже гарантованою.
Рішення висунути кандидатуру Тасуласа обурило протестувальників, які минулого місяця мітингували під стінами парламенту, вимагаючи справедливості щодо залізничної катастрофи 2023 року.
Вони кажуть, що під час перебування Тасуласа на посаді спікера законодавці не змогли нікого притягнути до політичної відповідальності за найстрашнішу залізничну катастрофу в Греції.
Посада президента у Греції – значною мірою церемоніальна роль, яка також передбачає обмежені політичні повноваження.
Фактичний лідер Сирії Ахмед аль-Шараа був оголошений президентом на перехідний період, менш ніж, через два місяці після того, як очолювані ним повстанці повалила режим Башара Асада.
Вказано, що відповідне рішення було ухвалене на зустрічі військових командувачів, які брали участь у поваленні режиму Асада.
„Аль-Шараа також отримав повноваження сформувати тимчасову законодавчу раду на перехідний період, а дію сирійської конституції було призупинено”, – йдеться у повідомленні.
Ахмед Аль-Шараа заявив, що його першочерговим завданням у Сирії буде „заповнення вакууму в уряді легітимним і законним шляхом”.
Він також сказав, що громадянський мир має бути збережений за допомогою правосуддя перехідного періоду та запобігання проявам помсти.
За його словами, державні інституції – перш за все військові та сили безпеки – повинні бути відбудовані, а економічна інфраструктура має бути розвинена.
У Сирії лідера повстанців Ахмеда аль-Шараа оголосили президентом у перехідний період, дію конституції призупинили, а парламент розпустили.
Про це пише Reuters.
Оголошення, опубліковані державними ЗМІ, з’явилися під час зустрічі в Дамаску збройних угруповань, які воювали разом із «Хаят Тахрір аш-Шам» (ХТШ), яку очолює аль-Шараа. На зустрічі також були присутні міністри тимчасового уряду, створеного ХТШ у грудні 2024 року.
Аль-Шараа також уповноважили сформувати законодавчу раду на перехідний період, яка виконуватиме обов’язки до ухвалення нової конституції, повідомило «Сирійське державне інформаційне агентство».
Раніше аль-Шараа, який фактично став лідером Сирії після повалення режиму президента Башара аль-Асада, пообіцяв розпочати політичний перехід, включно зі створенням інклюзивного уряду та проведенням виборів. За словами політика, на проведення виборів може знадобитися до чотирьох років.
Парламент Греції не зміг обрати нового президента в першому турі голосування, який відбувся в суботу, 25 січня.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Kathimerini.
Для того щоб обійняти посаду президента, один із кандидатів має набрати щонайменше 200 голосів.
Друге голосування відбудеться 31 січня, але очікується, що воно також буде безрезультатним.
Спікер парламенту Константінос Тасулас, кандидатуру якого висунув грецький прем’єр Кіріакос Міцотакіс, зміг набрати 160 голосів.
Необхідна більшість голосів після двох турів знизилася до 180, а потім до 151. В останньому турі голосування необхідна проста більшість присутніх.
Друге голосування відбудеться 31 січня, але очікується, що воно також буде безрезультатним.
Необхідна більшість голосів після двох турів знижується до 180, а потім до 151. В останньому турі голосування кандидату необхідно заручитись простою більшістю з присутніх.
Посада президента у Греції – значною мірою церемоніальна роль, яка також передбачає обмежені політичні повноваження.
Як зазначає видання, Трамп ознайомив республіканських сенаторів із планами щодо негайних виконавчих дій, серед яких ключовими є зміцнення контролю на кордоні США з Мексикою, створення імміграційних центрів та значне посилення заходів щодо депортації. Окрім того, Трамп обіцяє втілити зміни, які він обіцяв під час виборчої кампанії, зокрема в енергетичному секторі, освіті та питаннях вакцинації.
За даними сенаторів, новий президент також планує скасувати низку указів попереднього президента Джо Байдена і впровадити власні ініціативи, зокрема завершити будівництво стіни на кордоні та посилити контроль над імміграцією.
У фокусі уваги Трампа, за словами сенаторів, буде депортація близько мільйона осіб, які перебувають у США нелегально або скоїли кримінальні правопорушення. Ці дії є частиною більш широкої стратегії, спрямованої на реалізацію передвиборчих обіцянок і зміцнення національної безпеки в перші дні його президентства.
Відсторонений президент Південної Кореї Чжун Согьоль третій день поспіль не з’являється на виклик до правоохоронних органів країни, повідомило в неділю інформаційне агентство Yonhap.
Бюро антикорупційних розслідувань (CIO) заявило, що Чжун не з’явився в їхньому офісі, що розташований на південь від Сеула, незважаючи на виклик. Цзюнь проігнорував попередні виклики, надіслані 18 і 25 грудня.
За повідомленням інформаційного агентства Yonhap, зростає ймовірність того, що агентство видасть ордер на арешт Цзюня. Зазвичай, три повістки – це максимум, після якого слідчі органи отримують ордер на арешт підозрюваного.
Якщо CIO звернеться до суду за ордером на арешт Чжуна, це буде безпрецедентним кроком проти чинного президента Південної Кореї.
За словами законних представників Чжуна, CIO не має юрисдикції розслідувати звинувачення в підбурюванні до заколоту проти Чжуна, а також не має повноважень звертатися за судовим ордером на його арешт. «Перш ніж ми зможемо вирішити, чи повинен він з’явитися на допит, необхідно з’ясувати багато питань, в тому числі той факт, що CIO не має юрисдикції розслідувати звинувачення в підбурюванні до заколоту, – заявив один з адвокатів захисника. – Справа не в тому, що ми відмовляємося видати повістку, а в тому, що ці питання потрібно спочатку з’ясувати».
Антикорупційне агентство розслідує справу Чжуна за те, що він несподівано оголосив воєнний стан 3 грудня, а потім скасував його через кілька годин після цього.
Відтоді Південна Корея перебуває в політичній кризі. Національна асамблея проголосувала 14 грудня за імпічмент Чжуна, а Конституційний суд розпочав процедуру визначення конституційності цього рішення.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що після напівсекретної церемонії інавгурації Михеїла Кавелашвілі Грузія має переглянути свої розуміння демократії.
Про це він написав в мережі X (Twitter).
Грузія, певно, або трактує демократію по-своєму, або взагалі відмовляється від парламенту і президента, зазначив він.
„Ще один день у „традиційній” європейській демократії, де ніхто не сприймає „партію мрії” всерйоз, а людина, обрана і визнана лише власною партією, інавгурується на напівтаємній церемонії.
Грузія, певно, або трактує демократію по-своєму, або взагалі відмовляється від парламенту і президента.”, – написав Науседа, коментуючи інавгурацію „президента” Грузії.
На події в країні відреагувала також президентка Молдови Мая Санду.
„Сьогодні, як ніколи, ми підтримуємо народ Грузії в його боротьбі за свободу, демократію і європейське майбутнє. Ваша мужність і рішучість надихають нас усіх, і Молдова залишається поруч з вами на цьому спільному шляху”, – заявила вона.
🇱🇹🇺🇦 Lithuanian military aid-filled trucks have arrived in Ukraine. Continuing to enhance Ukraine’s military capabilities, we have delivered thousands of drones from Lithuanian manufacturers, as well as thermal cameras and five-ton telescopic handlers.#StandWithUkrainepic.twitter.com/as90gILkw3
For all those who want to make up reality as they go and set aside any standard to defend their golden boy Donald J Trump .. Here's the full swearing in, didn't place his hand on the bible once. It's like the thought never occured to him. pic.twitter.com/zOHv0o0Qoc