Президент Румунії Нікушор Дан отримав запрошення відвідати Київ для святкування Дня Європи, який відзначають 9 травня.
Про це, як пише „Європейська правда”, стало відомо Digi 24 від власних джерел.
Як довідалось видання, президент Румунії Нікушор Дан отримав від президента Володимира Зеленського запрошення відвідати столицю України з нагоди Дня Європи.
Утім, наразі присутність глави румунської держави в Києві цього дня офіційно не підтверджено.
Пезешкіан поставив під сумнів доцільність нинішнього конфлікту для звичайних американців.
Президент Ірану Масуд Пезешкіан опублікував відкритий лист до громадян Сполучених Штатів, у якому закликав до переосмислення офіційної політичної риторики. Про це в ніч проти четверга, 2 квітня, повідомляє Associated Press.
У своєму зверненні іранський лідер наголосив на хибному сприйнятті характеру відносин між двома державами та підкреслив, що Іран історично не був ініціатором воєн або агресивної експансії.
Пезешкіан поставив під сумнів сенс нинішнього протистояння для звичайних громадян США, запитуючи, чи слугує ця війна справжнім інтересам американського народу та чи існувала реальна загроза, яка могла б виправдати таку військову активність. Він також підкреслив, що Тегеран ніколи не прагнув домінувати над сусідніми країнами, навіть маючи технічну перевагу.
Особливу увагу президент Ірану приділив ролі Сполучених Штатів у конфлікті. На думку Пезешкіана, Вашингтон фактично діє як посередник для Ізраїлю. При цьому дії Ірану він охарактеризував як законну самооборону та „виважену відповідь” на зовнішні загрози. У фіналі листа він звернувся до ключового гасла адміністрації США, запитуючи, чи принцип „Америка понад усе” залишається дійсним пріоритетом уряду.
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, що звільняє від відповідальності польських добровольців, які воюють на боці України.
Про це повідомляє PAP.
Згідно з новими правилами, поляки, які проходили службу у Збройних силах України, повинні подати письмову декларацію до Міністерства національної оборони Польщі.
У документі необхідно вказати дату та місце початку і завершення служби. При цьому декларація подається під загрозою кримінальної відповідальності за неправдиві дані та підпадає під режим захисту секретної інформації.
Автори законопроєкту наголосили, що документ не заохочує участь громадян Польщі у війні проти росії та не створює жодних додаткових умов для вступу до української армії.
Його мета – виключно гарантувати, що такі особи не будуть притягнуті до відповідальності за відповідні правопорушення.
Закон передбачає так званий принцип «прощення та забуття» щодо окремих дій, зокрема вступу до іноземного війська без дозволу, вербування та порушення положень законів про оборону Польщі.
Документ був внесений до Сейму депутатами Громадянської коаліції ще у грудні 2024 року.
Амністія поширюється на дії, вчинені у період з 6 квітня 2014 року до набрання чинності законом, і стосується виключно служби в Збройних силах України, які Польща визнає легітимними.
Водночас вона має вибірковий характер і не охоплює найманську військову діяльність, заборонену міжнародним правом.
Антоніу Жозе Сегуру у понеділок склав присягу як новий президент Португалії під час церемонії в парламенті, офіційно розпочавши свій мандат після перемоги у другому турі президентських виборів.
Про це повідомляє RTP.
Сегуру, кандидат від лівоцентристів, якого підтримувала Соціалістична партія, присягнув перед депутатами у Лісабоні.
У своїй промові він заявив, що після «циклу трьох виборів і чотирьох походів на виборчі дільниці всього за дев’ять місяців» країна отримала можливість зосередитися на довгострокових рішеннях. За його словами, Португалію очікує новий трирічний період без національних виборів.
На президентських виборах Сегуру у другому турі, який відбувся 8 лютого, впевнено переміг лідера ультраправої партії Chega Андре Вентуру.
Президент Португалії обирається на п’ять років і може бути переобраний один раз. Хоча ця посада здебільшого має церемоніальний характер, глава держави має важливі конституційні повноваження, зокрема призначає прем’єр-міністра, може розпускати парламент і накладати вето на закони. Президент також виконує роль політичного посередника у періоди інституційної напруженості.
Папа Лев XIV прийняв Томаша Шуйока на приватній аудієнції. Зустріч тривала понад пів години, повідомили в адміністрації президента Угорщини.
Центральною темою зустрічі у Ватикані був мир, йдеться в повідомленні. Президент вкотре заявив про відданість Угорщини миру.
Під час зустрічі з главою католицької церкви також обговорювалася важливість захисту християнських цінностей. Томаш Шуйок також запросив Папу Лева XIV відвідати Угорщину.
Після завершення аудієнції до глави держави приєдналася його делегація, до складу якої входив віцепрем’єр-міністр Жолт Шем’єн.
My Website
Томаш Шуйок подарував Папі статую Мадонни – точну копію роботи 15 століття, виготовленої з порцеляни Геренд, відомої як Мадонна Топорчі, що зберігається в Угорській національній галереї.
Це була друга зустріч Папи Римського з Томашем Шуйоком, який також був присутній на інавгурації Лева XIV у Ватикані в травні минулого року.
Президент Угорщини також зустрівся з кардиналом П’єтро Пароліном у Державному секретаріаті Святого Престолу. На зустрічі був присутній Мігаїца Блай, заступник державного секретаря з міждержавних відносин.
My Website
Під час переговорів посадовці високо оцінили міцність двосторонніх відносин.
Особливу увагу приділили центральній ролі сім’ї та захисту найвразливіших християнських громад у світі. На зустрічі відбувся обмін думками щодо поточної міжнародної ситуації, особливо в зонах конфліктів, та наголошено на необхідності дедалі сильнішого зобов’язання щодо сприяння миру.
Державний секретар Святого Престолу високо оцінив зусилля Угорщини на підтримку переслідуваних християн, йдеться у повідомленні Ватикану.
Russia’s brutal overnight attack on Kyiv is another horrifying reminder of the human cost of this war. Civilians should never wake up to missiles, drones, explosions, and fear for their lives. Homes destroyed, families shattered, innocent people killed and injured - this is…
У Литві кількість жителів, які позитивно оцінюють президента Гітанаса Науседу, знижується шість місяців поспіль, і за рік вона скоротилася найбільш значно серед усіх політиків.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це свідчить опитування, проведене компанією Baltijos tyrimai на замовлення ELTA, його наводить Delfi.
Згідно з даними опитування, у порівнянні з дослідженням, проведеним у грудні минулого року, погіршилася оцінка двох політиків: кількість тих, хто позитивно оцінює колишнього прем’єр-міністра Гінтаутаса Палуцкаса, зменшилася на 3 відсоткові пункти (у січні так вважали 20%респондентів, а в грудні минулого року – 23%), і Науседи – в січні його позитивно оцінювали 42% респондентів, а місяцем раніше – 45%).
Позитивна оцінка президента знижується вже пів року, починаючи з серпня минулого року. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року позитивна оцінка Науседи знизилася на 25 пунктів – у січні 2025 року позитивно про лідера країни відгукувалися 67% респондентів.
Дані опитування, проведеного в січні цього року, також показують, що негативно про президента відгукуються 51% респондентів, тоді як 7% заявили, що не мають думки.
Найбільш позитивно жителі ставляться до колишніх президентів Валдаса Адамкуса (81%) і Далі Грибаускайте (63%).
Президентка Мексики Клаудія Шейнбаум повідомила про проведення 15-хвилинної телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом. Під час діалогу вона наголосила, що Мексика не потребує втручання американських збройних сил для боротьби з наркокартелями, попри готовність Вашингтона до проведення операцій на іноземній території.
За словами Шейнбаум, розмова відбулася після нещодавніх заяв Трампа про те, що „картелі керують Мексикою”, та його пропозицій направити військовий контингент для їх ліквідації. Президентка Мексики рішуче відхилила цю ініціативу, посилаючись на національну конституцію та принципи територіальної цілісності.
Ми сказали йому, що поки що все йде дуже добре, що в цьому немає потреби, і крім того, є суверенітет і територіальна цілісність Мексики, і він зрозумів
– заявила Шейнбаум.
Вона також підкреслила, що Мексика виступає проти втручання у внутрішні справи інших держав, про що прямо повідомила Трампу у контексті останніх подій навколо Венесуели.
Ризик прямого втручання США в регіональні конфлікти зріс після усунення американськими силами президента Венесуели Ніколаса Мадуро. У цьому контексті коментарі Трампа щодо безпекової ситуації в Мексиці та на Кубі набули для Мехіко особливої ваги.
[type] => post [excerpt] => Президентка Мексики Клаудія Шейнбаум повідомила про проведення 15-хвилинної телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом. Під час діалогу вона наголосила, що Мексика не потребує втручання американських збройних сил для боротьби з наркока... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1768298100 [modified] => 1768259798 ) [title] => Президентка Мексики заявила Трампу про недопустимість військового втручання США для боротьби з картелями і «він зрозумів» [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=174981&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 174981 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 174982 [image] => Array ( [id] => 174982 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/1768248039-1433-large.webp [original_lng] => 34754 [original_w] => 1440 [original_h] => 960 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/1768248039-1433-large-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/1768248039-1433-large-300x200.webp [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/1768248039-1433-large-768x512.webp [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/1768248039-1433-large-1024x683.webp [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/1768248039-1433-large.webp [width] => 1440 [height] => 960 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/1768248039-1433-large.webp [width] => 1440 [height] => 960 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/1768248039-1433-large.webp [width] => 1440 [height] => 960 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1768252598:2 [_thumbnail_id] => 174982 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 544 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 630214641001 [_oembed_8e5469b90526110048cbba2014c3bfb2] =>
We condemn the shooting at the White House Correspondents Dinner. Relieved that President Trump @POTUS, @JDVance, and other attendees have not been harmed. Such violence has no justification and must have no place in a democratic society.
З наближенням кінця Адвента 2025 року президент Угорщини Томаш Шуйок дав ексклюзивне інтерв’ю Кароліні Дорчі, головній редакторці тижневика Kárpátalja, та Мігаю Дебрецені молодшому, журналісту телеканалу «ТВ21 Унґвар», кореспонденту угорського суспільного мовника, щоб передати свій меседж угорцям Закарпаття. Йшлося також про необхідність якомога швидшого миру, допомогу Угорщини, справу Йосипа Шебештена, зусилля закарпатських угорських правозахисних організацій.
– Пане президенте, ви – президент не тільки Угорщини, а й усієї угорської нації. Закарпатські угорці, зокрема, перебувають у надзвичайно складній ситуації. Як ви оцінюєте нинішнє становище цієї громади?
– Становище угорців Закарпаття справді дуже складне. Хто б міг подумати, що нам доведеться жити у воєнний час у Європі, з його руйнуваннями та жахами. Знаємо, що угорці на Закарпатті також страждають від війни, бачимо їхні труднощі, відчуваємо їхній біль. Ми, угорці, – єдині, тому завжди можемо розраховувати один на одного та ніколи не залишаємо одне одного на самоті. Хочу наголосити, що закарпатські угорці також можуть розраховувати на всі угорські громади.
Протягом історії жителі Закарпаття стикалися з багатьма викликами та випробуваннями долі, але завжди вставали та починали спочатку. У нинішній ситуації закарпатці знову демонструють зразкову стійкість. Я дуже сподіваюся, що, як і багато разів раніше, вони зможуть відновити свої сили та знову стати процвітаючою громадою.
Для цього потрібен, перш за все, мир, який, однак, зараз знову залежить не від нас. Водночас, завдяки переговорам великих держав, він наблизився, що дає підстави для надії. Для процвітання, будівництва та гідного життя необхідний мир. Ми і надалі маємо всіма силами та наполегливістю прагнути до укладення миру.
– Протягом останніх 10 років закарпатських угорців торкнулося чимало заходів, зокрема закон про освіту, закон про мову, які, у контексті країни, що прагне вступити до ЄС, є, якщо можна так сказати, контрпродуктивними. Як можете дипломатичними каналами, без очевидного втручання у внутрішні справи країни, допомогти угорцям Закарпаття повернути свої права?
– Один із найважливіших конституційних обов’язків президента Угорщини – вираження єдності нації. А рідна мова та можливість її використання – фундаментальні елементи єдності нації та національної ідентичності. Це забезпечується і міжнародним правом, а в рамках Європейського Союзу це гарантується також нормами європейського права.
Як президент, вважаю дуже важливим наголосити, що можливість бути частиною своєї нації, жити своєю мовою – законне, справедливе, життєво важливе. Таке право має бути забезпечено. Позбавлення набутих прав не відповідає європейським стандартам.
– Справа Йосипа Шебештена, який помер через трагічний випадок мобілізації, також не зблизила відносини між двома країнами, до того ж українська влада вважає справу закритою. Як ви оцінюєте цю жахливу трагедію?
– Шокує те, що щось подібне може досі відбуватися в Європі 21-го століття; це суперечить усім основним європейським цінностям. Хоча класифікувати чи коментувати офіційні заходи іншої держави – не моя справа, мушу зазначити, що пояснення української влади зовсім не задовільне і не обнадійливе.
– Як оцінюєте діяльність Товариства угорської культури Закарпаття та Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства у ці надзвичайно важкі часи?
– Ці громадські організації значною мірою сприяють тому, щоби закарпатські угорці змогли зберегти свою ідентичність. Вважаю заснування Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II – великим досягненням. Його створення – це їхнє досягнення. Від імені всіх угорців хочу подякувати їм за працю, за непохитне, віддане служіння на благо угорців Закарпаття.
– Після початку війни Угорщина розпочала одну зі своїх найбільших гуманітарних операцій для надання допомоги Україні та прийняла багатьох біженців. На вашу думку, наскільки такі жести сприяють зближенню відносин між двома країнами?
– Угорщина з початку війни справді втілює найбільшу гуманітарну акцію в своїй історії на благо українського народу. Ми допомагаємо всім, незалежно від національності. Це більше, ніж просто жест, це почуття морального обов’язку, продиктованого людяністю та християнською любов’ю до ближнього.
– Угорщина практично з початку війни наголошує на важливості встановлення миру, це одна з основних умов, навіть найважливіша основна умова для збереження закарпатської угорської громади. Але як, на вашу думку, можна досягти миру?
– У створенні миру є певна логіка. Дуже важко досягти миру, коли ворогуючі сторони стріляють одна в одну і не намагаються досягти якоїсь угоди за столом переговорів дипломатичними засобами. Тому для досягнення миру важливо, щоб сторони сіли за стіл переговорів. Ще одна дуже важлива передумова – щоби в публічному дискурсі не домінував голос зацікавлених, що виступають за продовження війни.
Угорщина – не велика держава, її роль відповідна й у миротворчості. Але наша надія, заради якої ми робимо все, що в наших силах, – що своїми засобами зможемо ефективно сприяти конструктивному діалогу задля досягнення миру. Дуже важливо, що Угорщина наразі має повагу в цьому питанні в світових держав.
– Ми теж дуже чекаємо миру і сподіваємося, що він якнайскоріше настане. Очевидно, що після припинення вогню та укладення миру розпочнеться процес, спрямований на відбудову України. На вашу думку, чи зможе Угорщина долучитися до цього процесу, які можливості співпраці чекають на дві країни?
– Ми всі прагнемо миру в нашому регіоні, а після миру – періоду відбудови та економічного відновлення, оскільки це створить можливості для процвітання не лише для України, а й для всієї Центральної та Східної Європи. Впевнений, що Угорщина здатна та прагне допомогти й підтримати відновлення всіма можливими засобами. Однак, звісно, конкретні аспекти цього питання мають бути узгоджені урядами, або на двосторонній, або на багатосторонній основі.
– Напередодні весняних парламентських виборів дедалі частіше лунають слова про те, що існують кола, які хочуть позбавити закордонних угорців права голосу. На вашу думку, чи можливо це реалізувати?
– Вважаю масштабною віхою те, що закордонні угорці отримали право голосу та фактично стали частиною угорської суспільно-правової системи, незважаючи на те, що вони не проживають на території Угорщини. Це демонструє національну єдність не лише в інтелектуальному та духовному сенсі, а й у суспільно-правовому. Я навіть не припускаю можливість позбавлення цього права.
– Закарпатські угорці дуже вас поважають. Чи плануєте найближчим часом відвідати наш край, щоби висловити свою солідарність з угорцями Закарпаття під час війни?
– З наближенням нового року, щоб ви побажали угорцям Закарпаття, читачам, глядачам угорськомовних ЗМІ краю?
– Головне, мабуть, що ми з вами, з угорцями Закарпаття. Угорщина та вся нація з вами.
Ми єдині, ми нероздільно пов’язані одне з одним. Отже, можете бути впевнені й розраховувати на кожну угорську громаду – не лише на словах, а й на ділі.
Мир – наша спільна надія. З цією надією бажаю всім закарпатським угорцям благодатного і, перш за все, мирного Нового року. Я молюся саме за це.
Russia’s brutal overnight attack on Kyiv is another horrifying reminder of the human cost of this war. Civilians should never wake up to missiles, drones, explosions, and fear for their lives. Homes destroyed, families shattered, innocent people killed and injured - this is…
Кетрін Конноллі, яка перемогла на виборах президента Ірландії, у вівторок склала присягу та офіційно вступила на посаду.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на The Irish Times.
Церемонія інавгурації Конноллі відбулась у Дублінському замку – головному урядовому комплексі будівель в ірландській столиці.
Обрана президентка була приведена до присяги головою Верховного суду Ірландії Доналом ОʼДоннеллом. Текст присяги вона зачитала ірландською мовою, якою виголосила першу промову на посаді.
Конноллі, серед іншого, пообіцяла бути обʼєднавчою постаттю і „каталізатором змін”, а також підтвердила прагнення зробити ірландську робочою мовою у своїй резиденції.
Завершилась інавгурація оглядом почесної варти Дублінського замку і прольотом військової авіації.
Ліва незалежна кандидатка Кетрін Конноллі перемогла на виборах президента Ірландії 24 жовтня, здобувши понад 60% голосів. Конноллі називають однією з провідних пропалестинських політиків у парламенті Ірландії.
Президентська посада в Ірландії є в основному церемоніальною, але можливу перемогу Коннолі характеризували у ЗМІ як приниження для правоцентристського уряду.
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Аргентини Хав’єром Мілеєм та запросив його відвідати Київ.
Про це повідомляє у Telegram глава держави.
Зеленський привітав Хавʼєра з перемогою його партії на парламентських виборах.
Український президент зазначив, що Аргентина багато робить, щоб досягти успіху й бути сильною, і побажав, щоб і надалі вдавалося реалізовувати всі необхідні реформи.
„Запросив пана президента приїхати до України, щоб продовжити наш діалог і обговорити всі ключові перспективи розвитку відносин між нашими країнами. Справді багато проєктів можемо реалізувати разом. Наші команди будуть у контакті”, – додав він.
