З наближенням кінця Адвента 2025 року президент Угорщини Томаш Шуйок дав ексклюзивне інтерв’ю Кароліні Дорчі, головній редакторці тижневика Kárpátalja, та Мігаю Дебрецені молодшому, журналісту телеканалу «ТВ21 Унґвар», кореспонденту угорського суспільного мовника, щоб передати свій меседж угорцям Закарпаття. Йшлося також про необхідність якомога швидшого миру, допомогу Угорщини, справу Йосипа Шебештена, зусилля закарпатських угорських правозахисних організацій.
– Пане президенте, ви – президент не тільки Угорщини, а й усієї угорської нації. Закарпатські угорці, зокрема, перебувають у надзвичайно складній ситуації. Як ви оцінюєте нинішнє становище цієї громади?
– Становище угорців Закарпаття справді дуже складне. Хто б міг подумати, що нам доведеться жити у воєнний час у Європі, з його руйнуваннями та жахами. Знаємо, що угорці на Закарпатті також страждають від війни, бачимо їхні труднощі, відчуваємо їхній біль. Ми, угорці, – єдині, тому завжди можемо розраховувати один на одного та ніколи не залишаємо одне одного на самоті. Хочу наголосити, що закарпатські угорці також можуть розраховувати на всі угорські громади.
Протягом історії жителі Закарпаття стикалися з багатьма викликами та випробуваннями долі, але завжди вставали та починали спочатку. У нинішній ситуації закарпатці знову демонструють зразкову стійкість. Я дуже сподіваюся, що, як і багато разів раніше, вони зможуть відновити свої сили та знову стати процвітаючою громадою.
Для цього потрібен, перш за все, мир, який, однак, зараз знову залежить не від нас. Водночас, завдяки переговорам великих держав, він наблизився, що дає підстави для надії. Для процвітання, будівництва та гідного життя необхідний мир. Ми і надалі маємо всіма силами та наполегливістю прагнути до укладення миру.
– Протягом останніх 10 років закарпатських угорців торкнулося чимало заходів, зокрема закон про освіту, закон про мову, які, у контексті країни, що прагне вступити до ЄС, є, якщо можна так сказати, контрпродуктивними. Як можете дипломатичними каналами, без очевидного втручання у внутрішні справи країни, допомогти угорцям Закарпаття повернути свої права?
– Один із найважливіших конституційних обов’язків президента Угорщини – вираження єдності нації. А рідна мова та можливість її використання – фундаментальні елементи єдності нації та національної ідентичності. Це забезпечується і міжнародним правом, а в рамках Європейського Союзу це гарантується також нормами європейського права.
Як президент, вважаю дуже важливим наголосити, що можливість бути частиною своєї нації, жити своєю мовою – законне, справедливе, життєво важливе. Таке право має бути забезпечено. Позбавлення набутих прав не відповідає європейським стандартам.
– Справа Йосипа Шебештена, який помер через трагічний випадок мобілізації, також не зблизила відносини між двома країнами, до того ж українська влада вважає справу закритою. Як ви оцінюєте цю жахливу трагедію?
– Шокує те, що щось подібне може досі відбуватися в Європі 21-го століття; це суперечить усім основним європейським цінностям. Хоча класифікувати чи коментувати офіційні заходи іншої держави – не моя справа, мушу зазначити, що пояснення української влади зовсім не задовільне і не обнадійливе.
– Як оцінюєте діяльність Товариства угорської культури Закарпаття та Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства у ці надзвичайно важкі часи?
– Ці громадські організації значною мірою сприяють тому, щоби закарпатські угорці змогли зберегти свою ідентичність. Вважаю заснування Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II – великим досягненням. Його створення – це їхнє досягнення. Від імені всіх угорців хочу подякувати їм за працю, за непохитне, віддане служіння на благо угорців Закарпаття.
– Після початку війни Угорщина розпочала одну зі своїх найбільших гуманітарних операцій для надання допомоги Україні та прийняла багатьох біженців. На вашу думку, наскільки такі жести сприяють зближенню відносин між двома країнами?
– Угорщина з початку війни справді втілює найбільшу гуманітарну акцію в своїй історії на благо українського народу. Ми допомагаємо всім, незалежно від національності. Це більше, ніж просто жест, це почуття морального обов’язку, продиктованого людяністю та християнською любов’ю до ближнього.
– Угорщина практично з початку війни наголошує на важливості встановлення миру, це одна з основних умов, навіть найважливіша основна умова для збереження закарпатської угорської громади. Але як, на вашу думку, можна досягти миру?
– У створенні миру є певна логіка. Дуже важко досягти миру, коли ворогуючі сторони стріляють одна в одну і не намагаються досягти якоїсь угоди за столом переговорів дипломатичними засобами. Тому для досягнення миру важливо, щоб сторони сіли за стіл переговорів. Ще одна дуже важлива передумова – щоби в публічному дискурсі не домінував голос зацікавлених, що виступають за продовження війни.
Угорщина – не велика держава, її роль відповідна й у миротворчості. Але наша надія, заради якої ми робимо все, що в наших силах, – що своїми засобами зможемо ефективно сприяти конструктивному діалогу задля досягнення миру. Дуже важливо, що Угорщина наразі має повагу в цьому питанні в світових держав.
– Ми теж дуже чекаємо миру і сподіваємося, що він якнайскоріше настане. Очевидно, що після припинення вогню та укладення миру розпочнеться процес, спрямований на відбудову України. На вашу думку, чи зможе Угорщина долучитися до цього процесу, які можливості співпраці чекають на дві країни?
– Ми всі прагнемо миру в нашому регіоні, а після миру – періоду відбудови та економічного відновлення, оскільки це створить можливості для процвітання не лише для України, а й для всієї Центральної та Східної Європи. Впевнений, що Угорщина здатна та прагне допомогти й підтримати відновлення всіма можливими засобами. Однак, звісно, конкретні аспекти цього питання мають бути узгоджені урядами, або на двосторонній, або на багатосторонній основі.
– Напередодні весняних парламентських виборів дедалі частіше лунають слова про те, що існують кола, які хочуть позбавити закордонних угорців права голосу. На вашу думку, чи можливо це реалізувати?
– Вважаю масштабною віхою те, що закордонні угорці отримали право голосу та фактично стали частиною угорської суспільно-правової системи, незважаючи на те, що вони не проживають на території Угорщини. Це демонструє національну єдність не лише в інтелектуальному та духовному сенсі, а й у суспільно-правовому. Я навіть не припускаю можливість позбавлення цього права.
– Закарпатські угорці дуже вас поважають. Чи плануєте найближчим часом відвідати наш край, щоби висловити свою солідарність з угорцями Закарпаття під час війни?
– З наближенням нового року, щоб ви побажали угорцям Закарпаття, читачам, глядачам угорськомовних ЗМІ краю?
– Головне, мабуть, що ми з вами, з угорцями Закарпаття. Угорщина та вся нація з вами.
Ми єдині, ми нероздільно пов’язані одне з одним. Отже, можете бути впевнені й розраховувати на кожну угорську громаду – не лише на словах, а й на ділі.
Мир – наша спільна надія. З цією надією бажаю всім закарпатським угорцям благодатного і, перш за все, мирного Нового року. Я молюся саме за це.
Кетрін Конноллі, яка перемогла на виборах президента Ірландії, у вівторок склала присягу та офіційно вступила на посаду.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на The Irish Times.
Церемонія інавгурації Конноллі відбулась у Дублінському замку – головному урядовому комплексі будівель в ірландській столиці.
Обрана президентка була приведена до присяги головою Верховного суду Ірландії Доналом ОʼДоннеллом. Текст присяги вона зачитала ірландською мовою, якою виголосила першу промову на посаді.
Конноллі, серед іншого, пообіцяла бути обʼєднавчою постаттю і „каталізатором змін”, а також підтвердила прагнення зробити ірландську робочою мовою у своїй резиденції.
Завершилась інавгурація оглядом почесної варти Дублінського замку і прольотом військової авіації.
Ліва незалежна кандидатка Кетрін Конноллі перемогла на виборах президента Ірландії 24 жовтня, здобувши понад 60% голосів. Конноллі називають однією з провідних пропалестинських політиків у парламенті Ірландії.
Президентська посада в Ірландії є в основному церемоніальною, але можливу перемогу Коннолі характеризували у ЗМІ як приниження для правоцентристського уряду.
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Аргентини Хав’єром Мілеєм та запросив його відвідати Київ.
Про це повідомляє у Telegram глава держави.
Зеленський привітав Хавʼєра з перемогою його партії на парламентських виборах.
Український президент зазначив, що Аргентина багато робить, щоб досягти успіху й бути сильною, і побажав, щоб і надалі вдавалося реалізовувати всі необхідні реформи.
„Запросив пана президента приїхати до України, щоб продовжити наш діалог і обговорити всі ключові перспективи розвитку відносин між нашими країнами. Справді багато проєктів можемо реалізувати разом. Наші команди будуть у контакті”, – додав він.
Президент Камеруну Поль Бія — один з найстаріших у світі глав держав — переобрався на восьмий термін на посаді. Після оголошення результатів у країні фіксують протести, стрілянину.
Про це пишуть Africa News та BBC.
Бія входить до переліку чинних посадовців, що найдовше керують країною, поступившись лише султанові Брунею та королю Швеції. На посаді президента він перебуває уже 43 роки. Новий мандат дає йому можливість обіймати крісло ще 7 років.
Перед виборами Бія стикнувся із численними закликами піти у відставку. Його також розкритикували за те, що він з’явився лише на одному передвиборчому мітингу, де пообіцяв виборцям, що «найкраще ще попереду».
Однак результати голосування показали, що він отримав 53,7% голосів проти 35,2% у його головного суперника — 76-річного ексурядовця Ісси Чіроми Бакарі. Конституційна рада оголосила, що цього року явка виборців становила 58%.
Опозиція стверджувала про фальсифікацію результатів голосування та закликала до «національного діалогу». Сам Бакарі оголосив себе переможцем іще до оголошення результатів.
Поля Бія звинувачують у затриманні результатів, обмеженні участі опозиції у виборах та в управлінні системою, у якій його партія має значний вплив. Співрозмовники BBC розповіли, що громадяни Камеруну зустріли результати голосування «гробовою тишею».
«Атмосфера в день оголошення результатів у столиці Яунде настільки напружена, що майже всі магазини та школи не відчинили своїх дверей. Навіть держслужбовці здебільшого залишалися вдома, як і інші офісні працівники. Велике розгортання служб безпеки останніми днями призвело до придушення протестувальників тут, а також в економічній столиці Дуалі та опозиційному центрі Ісси Чіроми Бакарі, місті Гаруа», — пише BBC.
Місцевий журналіст повідомив BBC, що кілька людей було застрелено поблизу резиденції Бакарі. Сам політик заявив, що стрільці отаборилися біля його будинку й відкривають вогонь по людях.
Тим часом у Дуалі, економічній столиці Камеруну, спалахнули демонстрації: місцеві медіа опублікували кадри, як десятки людей, що біжать вулицями, скандують ім’я Ісси Чіроми Бакарі.
Також повідомлялося про пошкодження будівлі міськради, на яку нібито напали протестувальники.
🚨 SCOOP‼️: Ukrainian Ambassador to the UK, Gen. Valeriy Zaluzhny, is quietly preparing a run for president – in direct opposition to Zelensky.
A source close to the budding campaign tells me his HQ is already active in London, and recruitment is underway. This isn’t just… pic.twitter.com/ULxtpdc0gD
Парламент Республіки Сербської призначив тимчасову президентку після того, як суд відсторонив від політики проросійського лідера Мілорада Додіка.
Про це пише Reuters, передає „Європейська правда”.
У суботу, 18 жовтня, парламент Республіки Сербської призначив Ану Трішич Бабич тимчасовою президенткою, вперше офіційно визнавши, що Додік йде у відставку після того, як державний суд заборонив йому займатися політикою.
Трішич Бабич, близька соратниця Додіка, обійматиме цю посаду протягом одного місяця, доки 23 листопада в Республіці Сербській не відбудуться нові президентські вибори.
Парламент також скасував низку сепаратистських законів, ухвалених за останній рік після того, як Додіку висунули звинувачення у невиконанні рішень міжнародного представника та конституційного суду.
Додік заявив, що попри голосування парламенту, Республіка Сербська „не змінить свою політику”, а відокремлення залишається його кінцевою метою.
🚨 SCOOP‼️: Ukrainian Ambassador to the UK, Gen. Valeriy Zaluzhny, is quietly preparing a run for president – in direct opposition to Zelensky.
A source close to the budding campaign tells me his HQ is already active in London, and recruitment is underway. This isn’t just… pic.twitter.com/ULxtpdc0gD
Президент Колумбії Густаво Петро звинуватив Сполучені Штати у порушенні міжнародного права після того, як Вашингтон анулював його в’їзну візу.
«У мене більше немає візи США. Мені байдуже. Мені вона не потрібна, бо я не лише колумбієць, а й громадянин Європи, і я вважаю себе вільною людиною у світі», – написав президент Колумбії Густаво Петро у соціальних мережах. – Скасування візи за засудження геноциду показує, що Сполучені Штати більше не поважають міжнародне право».
Colombia President Gustavo Petro:
"There is total immunity for presidents attending the Assembly, and the U.S. government cannot condition the opinion of the U.S.
The fact that the Palestinian Authority was not allowed entry and that my visa was revoked for asking the U.S. and… pic.twitter.com/S7DgWnj9wi
Міністерство закордонних справ Колумбії у своїй заяві розкритикувало використання віз як дипломатичного інструменту, заявивши, що це суперечить принципам Організації Об’єднаних Націй. Міністерство заявило, що організація повинна розглянути можливість проведення своєї Генеральної асамблеї в нейтральній країні.
Петро виступив на пропалестинській демонстрації перед штаб-квартирою ООН у Нью-Йорку в п’ятницю, де закликав до створення глобальних збройних сил для звільнення палестинців та закликав американських солдатів відмовлятися від наказів президента Дональда Трампа.
🚨 SCOOP‼️: Ukrainian Ambassador to the UK, Gen. Valeriy Zaluzhny, is quietly preparing a run for president – in direct opposition to Zelensky.
A source close to the budding campaign tells me his HQ is already active in London, and recruitment is underway. This isn’t just… pic.twitter.com/ULxtpdc0gD
Зазначається, що фактичним організатором політичної кампанії Залужного стала депутатка від партії „Європейська солідарність” Вікторія Сюмар.
Колишній головнокомандувач ЗСУ, посол України у Великій Британії Валерій Залужний відкрив передвиборчий штаб і почав таємно готуватися до наступних президентських виборів. Про це повідомила американська журналістка Кеті Лівінгстон із посиланням на власні джерела.
Вона розповіла, що Залужний відкрив у Лондоні передвиборчий штаб, у який триває набір співробітників. Лівінгстон заявила, що керівником призначено генерал-лейтенанта Сергія Наєва.
За даними журналістки, фактичним організатором політичної кампанії Залужного стала народна депутатка від партії „Європейська солідарність” Вікторія Сюмар. Вона займається всіма деталями як заступник керівника кампанії.
🚨 SCOOP‼️: Ukrainian Ambassador to the UK, Gen. Valeriy Zaluzhny, is quietly preparing a run for president – in direct opposition to Zelensky.
A source close to the budding campaign tells me his HQ is already active in London, and recruitment is underway. This isn’t just… pic.twitter.com/ULxtpdc0gD
Лівінгстон додала, що ексжурналістка BBC News Україна Оксана Тороп займатиметься медіаосвітленням політичної кампанії Залужного. У минулому вона активно висвітлювала діяльність Залужного на посаді головнокомандувача ЗСУ.
Лівінгстон поділилася, що також до команди Залужного приєдналася заступниця директора НАБУ Поліна Лисенко. Вона очолює міжнародну діяльність.
Крім того, за словами журналістки, передвиборчу кампанію Залужного очолює ексголова наглядової ради „Укроборонпром” Сергій Пашинський.
🚨 SCOOP‼️: Ukrainian Ambassador to the UK, Gen. Valeriy Zaluzhny, is quietly preparing a run for president – in direct opposition to Zelensky.
A source close to the budding campaign tells me his HQ is already active in London, and recruitment is underway. This isn’t just… pic.twitter.com/ULxtpdc0gD
Президент Польщі Анджей Дуда, який залишає посаду, увечері у вівторок виступив з останнім зверненням, в якому пообіцяв продовжувати „активну діяльність” як всередині країни, так і за кордоном.
Він вказав, що під час його перебування на посаді не обійшлося без серйозних викликів, згадавши, зокрема, пандемію Covid-19 та початок війни в Україні.
„Сьогодні немає жодних сумнівів, що Польща є значно заможнішою та безпечнішою країною, ніж це було ще десять років тому. Тому, закінчуючи свою каденцію на посаді Президента Республіки Польща, я можу дивитися вам прямо в очі і з повною впевненістю сказати, що це були 10 дуже хороших років для Польщі”, – підкреслив Дуда.
Президент подякував полякам за довіру, виявлену йому під час виборів у 2015 та 2020 роках.
Дуда також додав, що Польща і поляки не залишили Україну на початку російського вторгнення.
„Ми були солідарні і домагалися цієї солідарності серед інших держав і народів. І цим ми всі можемо пишатися, так само як ми можемо пишатися нашою винятковою історією, культурою і традиціями”, – сказав він.
Дуда також побажав всього найкращого своєму наступнику Каролю Навроцькому.
Наостанок президент, що йде з посади, однак додав, що не прощається.
„Я залишаюся на службі, хоча і в іншій ролі. Я буду продовжувати активну діяльність як в Польщі, так і за її межами, завжди дбаючи про справи Республіки”, – зазначив він.
Анджея Дуду на посаді президента змінить Кароль Навроцький, його інавгурація відбудеться 6 серпня.
[type] => post
[excerpt] => Президент Польщі Анджей Дуда, який залишає посаду, увечері у вівторок виступив з останнім зверненням, в якому пообіцяв продовжувати "активну діяльність" як всередині країни, так і за кордоном.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1754487060
[modified] => 1754476198
)
[title] => Дуда виступив з останнім зверненням перед відходом з посади президента
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=158621&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 158739
[uk] => 158621
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 158622
[image] => Array
(
[id] => 158622
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/duda-gettyimages-2147050265-6243d609db0c0455505b787d5dfeda22-1200x675-1.jpg
[original_lng] => 59524
[original_w] => 1200
[original_h] => 675
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/duda-gettyimages-2147050265-6243d609db0c0455505b787d5dfeda22-1200x675-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/duda-gettyimages-2147050265-6243d609db0c0455505b787d5dfeda22-1200x675-1-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/duda-gettyimages-2147050265-6243d609db0c0455505b787d5dfeda22-1200x675-1-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/duda-gettyimages-2147050265-6243d609db0c0455505b787d5dfeda22-1200x675-1-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/duda-gettyimages-2147050265-6243d609db0c0455505b787d5dfeda22-1200x675-1.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/duda-gettyimages-2147050265-6243d609db0c0455505b787d5dfeda22-1200x675-1.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/duda-gettyimages-2147050265-6243d609db0c0455505b787d5dfeda22-1200x675-1.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1754465399:3
[_thumbnail_id] => 158622
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 1470
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 314850060002
[_oembed_d690a50ad1978f356aa6f63484afbcd3] =>
Colombia President Gustavo Petro:
"There is total immunity for presidents attending the Assembly, and the U.S. government cannot condition the opinion of the U.S.
The fact that the Palestinian Authority was not allowed entry and that my visa was revoked for asking the U.S. and… pic.twitter.com/S7DgWnj9wi
Президент Володимир Зеленський провів першу телефонну розмову з новообраним президентом Польщі Каролем Навроцьким. Лiдери обговорили нiчну атаку на Київ, ситуацiю на фронтi та домовилися про обмін візитами.
Про це глава держави повідомив у Telegram.
Зеленський привітав Навроцького з перемогою на виборах та висловив сподівання, що Польща й надалі залишатиметься надійним партнером і союзником України. Український президент подякував за всебічну підтримку, яку Польща надає з початку повномасштабного вторгнення росії.
Під час розмови Зеленський також поінформував Навроцького про наслідки чергового масованого ракетного удару росії по Києву, а також про ситуацію на фронті. Сторони обговорили майбутні важливі події та домовилися про обмін візитами, під час яких планують обговорити ключові питання двосторонньої співпраці.
«Дякую за готовність працювати разом і запевнення в подальшій підтримці України», – пiдсумував Зеленський.
Президент Чехії Петр Павел пояснює скорочення програми та кола гостей саміту НАТО небажанням опинитися в ситуації, коли може дійти до розбіжностей, але переконаний, що позиція щодо України залишатиметься непохитною. Про це він заявив на форумі GLOBSEC 2025, який стартував у Празі 12 червня, повідомляє Укрінформ.
У колишнього генерала НАТО від майбутнього саміту Альянсу очікування, з одного боку, високі, особливо коли йдеться про вимогу щодо витрат на оборону, з іншого боку, „вони досить обмежені, і це головним чином через підхід американської адміністрації”.
„І я розумію, що генеральний секретар (НАТО) хоче навмисно обмежити масштаби саміту до необхідного мінімуму, щоб уникнути будь-яких розбіжностей, тому що нам дійсно потрібно показати, що ми єдині в основних принципах. А основні принципи означають, що наша відданість НАТО, статті п’ятій залишається чинною, що ми не змінюємо нашого підходу до України, навіть якщо в прикінцевій декларації щодо України, ймовірно, не буде різких формулювань. Але всі попередні висновки попередніх самітів залишаться чинними”, – сказав Павел.
Він також зазначив, що нова адміністрація США похитнула трансатлантичні відносини та змусила Європу зіткнутися зі стратегічними питаннями, які вона не може відкладати. Настав час зробити необхідні висновки з того факту, що роль Сполучених Штатів у європейській безпеці змінилася, та посилити здатність Європи реагувати відповідно, констатував політик.
Він закликав прискорити зусилля щодо розбудови надійного європейського оборонного потенціалу, зміцнення власної оборонної промисловості та взяття на себе політичної відповідальності за європейську колективну безпеку. Що зовсім не означає відокремлення від американського союзника, додав він. Навпаки, ведення та підтримка інтенсивного діалогу з партнерами по той бік Атлантики є важливішими, ніж будь-коли, не лише з близьким оточенням президента Трампа, але й з якомога ширшим колом учасників на всіх рівнях, сказав глава чеської держави.
Він закликав європейців до більшої відповідальності, до того, щоби переконатися, що європейці здатні захищати власні інтереси навіть без активної американської підтримки, якщо це буде необхідно.
„Мета полягає не в тому, щоб створити альтернативу НАТО, а в тому, щоб зміцнити європейський стовп НАТО. Щоб досягти успіху, цей європейський стовп не може залишатися абстрактною амбіцією. Його потрібно інституціоналізувати, включити до стандартних процесів планування, бюджетування та розвитку збройних сил НАТО. Це єдиний спосіб забезпечити безперервність, уникнути руйнівних провалів та зробити довгострокову адаптацію передбачуваною та стійкою”, – сказав колишній генерал.
Він вважає за необхідне розглянути можливість зміцнення оперативної автономії НАТО в Європі шляхом відображення або подвійного керівництва ключовими посадами, які займають США, у командній структурі НАТО, щоб зростаюча роль Європи в колективній обороні розглядалася як внесок у силу та стійкість НАТО.
Говорячи про майбутній саміт НАТО в Гаазі, Павел зазначив також, що він має послати чіткий сигнал єдності та рішучості не лише супротивникам, але й власним громадянам. Це можливість домовитися про амбітні, але реалістичні зобов’язання.
Як повідомлялось, центральна тема ювілейного, 20-го Форуму, який пройде з 12 по 14 червня, – заклик до Європи стати ключовим гравцем на міжнародній арені, формувати правила міжнародного порядку, а не просто адаптуватися до них. Участь у конференції беруть понад 2 тисячі політиків, експертів, керівників приватного сектору з близько 80 країн з усього світу, зокрема, з України.
[type] => post
[excerpt] => Президент Чехії Петр Павел пояснює скорочення програми та кола гостей саміту НАТО небажанням опинитися в ситуації, коли може дійти до розбіжностей, але переконаний, що позиція щодо України залишатиметься непохитною. Про це він заявив на форумі GLO...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1749907320
[modified] => 1749894190
)
[title] => Президент Чехії пояснив скорочення програми саміту НАТО
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=153857&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 153733
[uk] => 153857
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 153734
[image] => Array
(
[id] => 153734
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/pavel.jpg
[original_lng] => 89848
[original_w] => 1024
[original_h] => 682
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/pavel-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/pavel-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/pavel-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/pavel.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/pavel.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/pavel.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/pavel.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1709
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 153734
[_edit_lock] => 1749883402:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 104128070001
[_oembed_f6961942737f1d672956ace32dc7ac0f] =>
🚨 SCOOP‼️: Ukrainian Ambassador to the UK, Gen. Valeriy Zaluzhny, is quietly preparing a run for president – in direct opposition to Zelensky.
A source close to the budding campaign tells me his HQ is already active in London, and recruitment is underway. This isn’t just… pic.twitter.com/ULxtpdc0gD
