Німеччина провела термінові переговори з китайським послом щодо повідомлень про те, що Китай навчає російських військових.
Про це заявив речник Міністерства закордонних справ, підтверджуючи повідомлення видання Spiegel, повідомляє Reuters.
Як зазначається, це сталося через два дні після того, як Reuters повідомило, що Китай таємно навчав російських військових минулого року після особистого схвалення міністра оборони РФ.
Повідомляється, що з посольством Китаю не вдалося зв’язатися для отримання коментарів у п’ятницю, але раніше воно називало ці звинувачення необґрунтованими.
“Усе, що дозволяє РФ продовжувати свою агресивну війну проти України, також загрожує нашій безпеці. Отже, рішуча та зростаюча підтримка Китаєм жорстокої агресивної війни РФ безпосередньо впливає на нашу безпеку”, – заявило джерело в МЗС Німеччини.
Уперше в Ужгороді Надзвичайний і Повноважний Посол Швейцарії в Україні та Республіці Молдова Фелікс Бауманн: у міськраді з ним зустрівся в.о. міського голови, заступник міського голови Ужгорода Іван Завидняк.
Разом із Послом сьогодні у зустрічі взяла участь делегація представників Державного секретаріату з питань міграції Федерального департаменту юстиції та поліції Швейцарії: аналітик країн Східної Європи Сильвія Хубшмід, фахівець із питань медичної оцінки Ніколь Клосснер, уповноважений з питань політики надання притулку громадянам України Стефан Хаммер і керівник програми Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва Мартіна Раммінг.
До робочої зустрічі також долучилися керівники департаменту соціальної політики Марина Стасюк і департаменту забезпечення надання адміністративних послуг Артем Погорєлов, начальниця управління міжнародного співробітництва та інновацій Вікторія Тарахонич і її заступниця Вікторія Білас, начальник управління охорони здоров’я та цивільного захисту населення Ярослав Глагола, начальник управління економічного розвитку міста Ужгородської міської ради Василь Цап.
Під час зустрічі Іван Завидняк подякував Швейцарії за підтримку, яку наша країна особливо відчула після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, наголосив на важливості розвитку співпраці між країнами й нашими містами. Ужгород межує з 4 європейськими країнами і тому ми чимало уваги приділяємо дружнім відносинам з європейськими містами, підкреслив Іван Завидняк.
Коли почалася повномасштабна війна, то Ужгород перетворився на місце-транзит для людей, які виїжджали за кордон. Ми вживали усіх заходів, щоб люди були в безпеці: створювали гуманітарні хаби, облаштували школи та садочки під місця для тимчасового проживання, обʼєднували зусилля разом із волонтерами, аби забезпечити усім необхідним тих, хто сюди приїздив. Наприклад, наші партнери з «Совиного гнізда» працюють досі, їх центр знаходиться поруч із будівлею міськради.
Станом на зараз в Ужгороді близько 30 тисяч офіційно зареєстрованих ВПО, а за даними мобільних операторів кількість людей, які переїхали до нас, сягала у певний період 100 тисяч. Окрім людей, місто прийняло майже 200 релокованих підприємств.
Фелікс Бауманн наголосив, що вражений кількістю людей, яку прийняв Ужгород. І додав, що мета візиту – зрозуміти соціально-економічне становище громади й дізнатися більше про різні аспекти з життя Ужгорода. Запевнив, Україна може завжди розраховувати на підтримку Швейцарії. Їхній уряд виділив 1,6 мільярда євро на допомогу Україні на наступні роки.
Марина Стасюк описала роботу соціального захисту, додавши, що в Ужгороді діє, окрім державних, 14 місцевих програм, які спрямовані як жителів громади, так на ВПО.
Ярослав Глагола розповів членам делегації про медичні програми, які діють у нашій громаді, зокрема, про безкоштовне ендопротезування, забезпечення безкоштовними медикаментами пацієнтів, які мають цукровий діабет, орфанні захворювання, онкологію, санаторно-курортну реабілітацію для військових на Закарпатті тощо.
Під час зустрічі сторони обговорили питання соціального забезпечення й механізму отримання соціальних допомог для населення, підтримки внутрішньо переміщених осіб, доступу до медицини. Іван Завидняк наголосив, що Ужгород сьогодні намагається залишатися містом стабільності, водночас стикаючись із новими викликами через значне збільшення кількості переселенців.
Учасники зустрічі підтвердили готовність і надалі розвивати співпрацю. Вікторія Тарахонич додала, що наше місто з часу незалежності працює над транскордонною політикою. Підкреслила, зараз Ужгород має 28 міст-побратимів і були б раді, якщо і в Швейцарії у нас таке зʼявилося б.
«Посол Російської Федерації в Республіці Вірменія Сергій Копиркін відкликаний до Москви для консультацій у зв’язку з кроками, зробленими вірменським керівництвом у напрямку зближення з Європейським Союзом», — йдеться в заяві МЗС Росії.
Напередодні, 29 травня, Євразійський економічний союз під керівництвом Росії також заявив, що розгляне питання про призупинення членства Вірменії через її прагнення вступити до ЄС, і закликав Єреван провести референдум з цього питання.
Того ж дня на пресконференції за підсумками саміту ЄАЕС в Астані очільник Кремля Володимир Путін знову пригрозив Вірменії «українським сценарієм» через її прагнення до євроінтеграції, пише The Moscow Times.
«Я вже згадував про це. Криза в Україні почалася колись зі спроб приєднання України до ЄС. Ми ж не були проти», — заявив Путін, перекручуючи причини російської агресії проти України, що розпочалася у 2014 році з окупації Криму та частини Донбасу.
Раніше, 10 травня, Путін уже висловлювався щодо європейських прагнень Єревана, наголошуючи, що вірменській владі слід провести референдум щодо питання вступу до Євросоюзу. Він зазначав, що такі рішення «вимагають особливого розгляду» і «було б логічно запитати думку громадян», щоб піти «шляхом м’якого, інтелігентного та взаємовигідного розлучення» між Росією та Вірменією.
Вірменія, яка формально залишається союзником Росії, останніми роками поглиблює зв’язки із Заходом, незважаючи на економічну залежність від Москви. Опитування громадської думки щодо червневих виборів свідчать, що партія прозахідного прем’єр-міністра Нікола Пашиняна випереджає проросійську опозицію.
Міністерство закордонних справ Румунії (MAE) засудило заклики Москви щодо евакуації іноземних посольств із Києва, назвавши їх безвідповідальною погрозою та серйозною ескалацією.
«Ми не дозволимо себе залякати. Ми продовжуватимемо зберігати дипломатичну присутність в Україні та Києві. Україна має невід’ємне право на суверенітет, свободу та повну безпеку», – заявили у відомстві. Там також наголосили, що реалізація цієї погрози стане воєнним злочином проти українського народу та матиме серйозні наслідки згідно з міжнародним правом.
У зв’язку з цим Бухарест викликав посла РФ в Румунії. Йому чітко заявили, що подібні «попередження» не звільняють Росію від зобов’язання дотримуватися міжнародного права.
Так румунська сторона відреагувала на заклики МЗС РФ до іноземних громадян, зокрема дипломатів, залишити столицю України перед початком російських бомбардувань.
Крім того, під час телефонної розмови в понеділок міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров попередив свого американського колегу Марко Рубіо, що російські збройні сили завдають регулярних ударів по військово-промислових підприємствах, органах військового командування та центрах прийняття рішень у Києві, а тому вважає за необхідне евакуювати посольство США.
G7 representatives met this morning with international business associations in Ukraine to discuss ways to improve Ukraine’s business and investment climate. Despite Russian threats, all G7 countries are staying in Kyiv and will continue their work to support Ukraine! pic.twitter.com/TXv6C59GL7
Russian investment envoy Kirill Dmitriev has said that Russia will have contacts with US negotiators Steve Witkoff and Jared Kushner this week, state news agency RIA reports. https://t.co/Vh6J0tj9tV
— Al Arabiya English (@AlArabiya_Eng) June 5, 2026
В Україні очікують від саміту Організації Північноатлантичного договору (НАТО), який відбудеться 7-8 липня в Анкарі, обговорення фінансової підтримки для Києва. Про це посол України в Туреччині Наріман Джелялов повідомив у коментарі для Reuters.
Зокрема, Джелялов сподівається, що президент України Володимир Зеленський відвідає саміт Альянсу в Анкарі. За словами дипломата, в Києві хочуть, аби країни-члени знову підтвердили підтримку стратегічній меті України щодо вступу до воєнного альянсу.
У червні минулого року президент Зеленський закликав західних партнерів виділяти 0,25% від їхнього ВВП, щоби допомогти Києву наростити виробництво зброї.
За словами посадовців, генеральний секретар НАТО Марк Рютте запропонував ідею, аби країни-члени, крім США, витрачали таку суму на підтримку України.
Утім, ця ідея зіштовхнулася зі спротивом, і минулого тижня Рютте заявив, що не вірить у те, що це буде прийнято.
Водночас, як повідомляють дипломати, обговорення тривають щодо ідей демонстрації підтримки для України на саміті НАТО.
Саміт Альянсу у липні має відбутися на тлі напруженості між Вашингтоном і європейськими союзниками з низки питань. Президент США Дональд Трамп неодноразово вимагав від союзників з НАТО значно підвищити витрати на оборону, оскільки адміністрація США відстоює позицію, що європейські союзники повинні зрештою взяти на себе основну відповідальність за традиційну оборону континенту.
Посол Джелялов повідомив, що Україна пропонує країнам-членам Альянсу, зокрема Туреччині, укласти угоду про дрони. “Механізм (може бути) таким, в межах якого кожен член НАТО вносить частину своїх фінансів на підтримку зміцнення спроможності безпеки України”, – відзначив Джелял.
Український дипломат визнав, що не кожен союзник хоче розподіляти ресурси, оскільки вони намагаються посилити власну оборону відповідно до правил НАТО. “Але ми не кажемо: “Дайте нам 100%”. Лише дуже малу частину”, – додав Джелялов без уточнення.
Естонія викликала тимчасового повіреного росії та передала ноту через “тривалу кампанію дезінформації”, спрямовану проти країн Балтії. Про це повідомила пресслужба МЗС країни.
В естонському відомстві заявили, що рішуче засуджують поширення росією неправдивих заяв, погроз і провокацій щодо Естонії та інших країн Балтії.
Глава МЗС Маргус Цахкна наголосив, що Таллінн не дозволяв використовувати свою територію чи повітряний простір для атак по росії.
“Твердження про це – черговий приклад російської пропаганди. Це неправда, і в Москві це знають”, – додав він.
Цахкна також нагадав, що загроза одній країні НАТО означає загрозу всьому Альянсу.
В Естонії та інших країнах Балтії наголосили, що поява дронів у регіоні є прямим наслідком війни Росії проти України. Там також акцентували, що Україна має право атакувати російські військові об’єкти, які забезпечують ведення війни.
Раніше Служба зовнішньої розвідки рф звинувала Латвію в тому, що українські військові нібито готують запуск дронів по об’єктах у Росії з латвійської території. Влада Латвії відкинула ці звинувачення. Українське МЗС назвало заяви Москви неправдивими, пояснивши їх спробами дестабілізувати громадську думку у країнах Балтії.
Борис Руге вважається експертом із зовнішньої політики та безпеки і в даний час служить помічником генсека НАТО з політичних справ та питань безпеки.
Високопоставлений дипломат Борис Руге має стати новим послом Німеччини в Україні. Про це повідомив Bild в середу, 29 квітня.
Вказано, що федеральний уряд затвердив його кандидатуру на цю посаду за пропозицією міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля.
“Руге вважається експертом із зовнішньої політики та безпеки і в даний час служить помічником генерального секретаря НАТО з політичних справ та питань безпеки в Брюсселі”, – йдеться в повідомленні.
Відомо, що до своєї діяльності в Альянсі Борис Руге був заступником голови Мюнхенської конференції з безпеки, посланцем ФРН у Вашингтоні, а також послом у Саудівській Аравії.
Завданням посла буде пошук механізмів впливу на Росію з метою запобігання катувань з українських військовополонених, а також співпрацю у питаннях їх звільнення.
У Міністерстві закордонних справ створено нову посаду – посла з особливих доручень з питань, пов’язаних з військовополоненими, цивільними, позбавленими особистої свободи, та безвісти зниклими. На цю посаду призначено Дмитра Пономаренка, повідомило в понеділок, 13 квітня, МЗС.
Обов’язки посла – адвокація українських інтересів на міжнародній арені саме в темі полонених і зниклих. Зокрема, пошук міжнародних механізмів впливу на РФ, щоб запобігти катуванням українських військовополонених.
“Зокрема, за результатами домовленостей МЗС з представниками Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та Громадської ради при Координаційному штабі щодо плану спільних дій, включно з проведенням адвокаційних заходів, на 2026 рік”, – додали в МЗС.
Посол України при НАТО Альона Гетьманчук розповіла, що нараз не фіксують вплив подій на Близькому Сході на постачання Україні американської зброї, яка була оплачена союзниками в рамках механізму PURL.
Про це Гетьманчук сказала у коментарі “Радіо Свобода”.
У цьому контексті представниця України в НАТО наголосила на важливості вчасних внесків від держав, чиїм коштом оплачується зброя з американських запасів, щоб “американська сторона могла оперативно їх опрацьовувати і здійснювати відповідні постачання”.
“Наразі не фіксуємо змін чи затримок в постачаннях за програмою PURL у звʼязку з подіями на Близькому Сході. Так само не бачимо наразі впливу на рішення, ухвалені на зустрічі у форматі “Рамштайн” щодо додаткових засобів ППО, наданих зі складів партнерів. Все в роботі”, – зазначила вона.
[type] => post [excerpt] => Посол України при НАТО Альона Гетьманчук розповіла, що нараз не фіксують вплив подій на Близькому Сході на постачання Україні американської зброї, яка була оплачена союзниками в рамках механізму PURL. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1772830860 [modified] => 1772828679 ) [title] => Посол при НАТО: затримок у постачаннях зброї США для України поки немає [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=180133&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 180133 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 180134 [image] => Array ( [id] => 180134 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/636be565-fdc0-4fb2-0df0-08de3bed1b27-w1023-r1-s.jpg [original_lng] => 258146 [original_w] => 1023 [original_h] => 575 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/636be565-fdc0-4fb2-0df0-08de3bed1b27-w1023-r1-s-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/636be565-fdc0-4fb2-0df0-08de3bed1b27-w1023-r1-s-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/636be565-fdc0-4fb2-0df0-08de3bed1b27-w1023-r1-s-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/636be565-fdc0-4fb2-0df0-08de3bed1b27-w1023-r1-s.jpg [width] => 1023 [height] => 575 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/636be565-fdc0-4fb2-0df0-08de3bed1b27-w1023-r1-s.jpg [width] => 1023 [height] => 575 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/636be565-fdc0-4fb2-0df0-08de3bed1b27-w1023-r1-s.jpg [width] => 1023 [height] => 575 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/636be565-fdc0-4fb2-0df0-08de3bed1b27-w1023-r1-s.jpg [width] => 1023 [height] => 575 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1772821483:2 [_thumbnail_id] => 180134 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 725 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 747153481002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 117 [1] => 3534 ) [tags_name] => Array ( [0] => НАТО [1] => посол ) ) [9] => Array ( [id] => 178875 [content] =>
Міністерство закордонних справ Франції офіційно викликає посла Сполучених Штатів Чарльза Кушнера для надання пояснень.
Про це повідомляє Le Figaro.
Причиною дипломатичного демаршу стали публічні коментарі американської сторони щодо трагічної загибелі французького ультраправого активіста Квентіна Деранка в Ліоні.
Трагедія сталася минулого тижня, коли Деранк отримав смертельні травми під час бійки з імовірними представниками крайніх лівих рухів.
Реакція офіційного Вашингтона була миттєвою: Посольство США та бюро по боротьбі з тероризмом Держдепартаменту заявили, що «насильницьке радикальне лівацтво набирає обертів» та становить реальну загрозу.
Голова МЗС Франції Жан—Ноель Барро різко відреагував на такі оцінки внутрішніх подій своєї країни.
«Ми збираємося викликати посла США у Франції, оскільки посольство висловило коментар щодо цієї трагедії. Ми відмовляємося від будь—якого використання цієї події в політичних цілях», — заявив міністр.
Французький уряд вважає втручання американських дипломатів у внутрішні справи недоречним.
Барро додав, що Франція «не потребує навчань в питаннях насильства», особливо з боку того, що він назвав «реакційною міжнародною спільнотою», натякаючи на ідеологічний курс Білого дому.
Постать самого посла додає ситуації особливої пікантності. Чарльз Кушнер є батьком Джареда Кушнера, а отже — сватом президента США Дональда Трампа.
Його призначення минулого літа супроводжувалося дискусіями, а теперішній виклик до МЗС є вже не першим у його короткій дипломатичній кар’єрі.
Наприкінці серпня Кушнера вже викликали на килим через критику на адресу Парижа щодо «недостатніх заходів» у боротьбі з антисемітизмом.
Тоді замість посла на зустріч прибув тимчасовий повірений, що лише посилило напруження у відносинах між адміністрацією президента США Дональда Трампа та урядом Емманюеля Макрона.
