Було б добре, якби країни-посередники не зосереджувалися на тому, що вони можуть втратити від санкцій проти Росії, зазначив президент.
Американська сторона наразі не виглядає сильним посередником у питанні мирного врегулювання війни в Україні. Про це сказав президент Володимир Зеленський в інтерв’ю угорському виданню Valasz, оприлюдненому у вівторок, 10 червня.
Глава держави заявив, що Україні зараз потрібні сильні посередники для того, щоб росіяни не могли відмовитися від домовленостей, досягнутих на переговорах.
“Сполучені Штати наразі не виглядають сильним посередником: росіяни сказали їм не бути за столом переговорів, а вони просто пішли. Чому? Через їхню м’яку політику щодо Росії”, – сказав президент.
За його словами, 2 червня на переговорах в Стамбуді росіяни самі визнали, що їхній так званий “меморандум” – прямий ультиматум Україні.
“Ми хочемо припинити війну, але для цього потрібна воля обох сторін. Якщо інша сторона не готова до цього, вона завжди щось придумає. Вони навіть сказали нашій делегації: ми знаємо, що наш меморандум – це ультиматум, і ви його не приймете. Таким чином, питання не в якості стамбульського формату, а в тому, що робити з брехнею росіян”, – заявив Зеленський.
На думку президента, “було б добре, якби країни-посередники не зосереджувалися на тому, що вони можуть втратити від санкцій – з якими економічними незручностями вони зіткнуться, або що станеться зі співпрацею в космосі та супутниковим зв’язком – а зосередилися на тому, про що йдуть переговори: війні і на тому, що люди гинуть”.
“Решту можна обговорити на двосторонніх переговорах”, – резюмував він.
Президент США готовий стати посередником між Індією та Пакистаном задля послаблення напруженості. Дональд Трамп заявив на заході в Білому домі в середу, що у нього хороші відносини з обома країнами і він обізнаний з позиціями обох сторін. Він підкреслив, що хотів би поговорити з представниками Індії та Пакистану про вирішення конфлікту. «Я хочу, щоб вони зупинилися», – сказав він.
Посилаючись на те, що індійські військові дії були відповіддю на терористичний напад пакистанських бойовиків, він зазначив, що після цього обидві країни діяли за принципом «зуб за зуб», і сподівається, що на цьому вони зупиняться. «Якщо я можу чимось допомогти, я зроблю це і буду поруч», – заявив він.
У своїй першій короткій реакції у вівторок президент назвав ситуацію «ганьбою». – пише hvg.hu.
Державний секретар Марко Рубіо, який тимчасово виконує обов’язки радника президента з національної безпеки після відставки Майка Волтца, котрий був причетний до скандалу з компанією Signal, у вівторок поговорив по телефону з радником індійського уряду з питань національної безпеки.
Китай раніше закликав до спокою між сторонами, в той час як Росія наголосила на важливості мирного вирішення конфлікту.
У середу Трамп був присутній на церемонії приведення до присяги нового посла США в Китаї Девіда Пердью в Білому домі. Президент доручив новому дипломату сприяти вирішенню торговельних суперечок між США і Китаєм, а також працювати над питанням боротьби з контрабандою наркотиків із Китаю до США через відносини з китайським урядом. На церемонії президент США попросив нового посла «передати» його вітання голові КНР Сі Цзіньпіну.
На ці вихідні запланована перша зустріч високопосадовців США та Китаю у Швейцарії, щоб обговорити шляхи вирішення торговельних суперечок. У переговорах може взяти участь міністр фінансів США Скотт Бессент, який у своїй заяві у вівторок назвав ситуацію нестійкою і підкреслив, що 145-відсотковий тариф США і 125-відсотковий тариф Китаю становлять торговельне «ембарго». Він сказав, що ситуація є нестійкою для Китаю, зокрема, тому, що він постачає набагато більше товарів до Сполучених Штатів, тому зупинка торгівлі може призвести до втрати робочих місць, зокрема, у східноазійській країні. «Ми не хочемо розриву з Китаєм, ми хочемо чесної торгівлі», – зазначив він.
Виконувач обов’язків прем’єр-міністра Дімітар Главчев заявив, що шанси прийняття цієї пропозиції малі, бо необхідна згода всіх сторін.
Болгарія планує на майбутньому саміті НАТО у Вашингтоні запропонувати почати мирні переговори між Росією та Україною. Софія ж має виступити посередником між Києвом і Москвою. Про це заявив виконувач обов’язків прем’єр-міністра країни Дімітар Главчев, повідомляє болгарське видання Novinite.
„Я щиро вважаю, що ми повинні виступати за мирні переговори, а Болгарія виступатиме як посередник. Що може бути краще за це? І я буду пропонувати саме це, жодних проблем нема”, – запевнив він.
Главчев скептично оцінив шанси Болгарії бути прийнятою як посередник, бо це вимагає згоди обох сторін.
„Це чудова пропозиція, але для того, щоб нас визнали як посередників, необхідна згода. Важливо підкреслити, що ці мирні переговори мають відповідати Статуту ООН і міжнародному праву. Це умови, які, на мій погляд, не підлягають обговоренню”, – заявив він.
Водночас голова болгарського уряду відкинув пропозиції про розміщення своїх військ в Україні, заявивши, що болгарські солдати захищатимуть тільки національну територію.
москва та Київ відповіли згодою на пропозицію Папи Римського Франциска прийняти його спецпосланців, щоб обговорити перемир’я, повідомляє Il Sismografo.
Кардинал Маттео Зуппі має вирушити до Києва, а архієпископ Клаудіо Гуджеротті в москву в рамках мирної місії Папи, яка б дозволила підписати угоду про перемир’я та розпочати діалог між Україною та росією.
„Президенти Зеленський та путін окремо домовилися про переговори зі спеціальними посланцями Святішого Отця для обговорення та досягнення перемир’я. Попередні питання дуже складні, і поки прогрес видається дуже обмеженим”, – йдеться в повідомленні.
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 13 травня, попросив Папу Франциска підтримати мирний план Києва, і Папа зазначив, що Ватикан допоможе у репатріації українських дітей, захоплених росіянами.
На початку війни Франциск намагався дотримуватися збалансованого підходу в надії стати посередником, але пізніше почав різко засуджувати дії росії.
Франциск практично щотижня закликає до миру і неодноразово висловлював бажання виступити посередником між Києвом та москвою. Його пропозиція досі не призвела до жодного прориву.
Вітаю історичне рішення ?? Сенату щодо визнання Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом ?? народу. Вдячний усім сенаторам, які ініціювали й підтримали резолюцію. Черговий важливий крок на шляху до відновлення історичної справедливості та увічнення пам‘яті мільйонів закатованих голодом… pic.twitter.com/R2ww1Yqv1Z
— Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 17, 2023
Світ повинен використати всі дипломатичні можливості для того, щоб припинити російське вторгнення в Україну. Навіть якщо посередником між Україною та рф буде Китай.
Про це заявила міністр оборони Чехії Яна Чернохова в ефірі Чеського телебачення.
За її словами, НАТО робить усе для того, щоб ситуація навколо росії, яка спричинила війну в Україні, не загострювалася. Однак при цьому Альянс не хоче бути втягнутим у конфлікт. Тому там вважають більш логічним надання Україні зброї та гуманітарної допомоги.
Чернохова заявила, що важливо не ухилятися від дипломатичних переговорів.
„Неважливо, чи буде посередником Захід, чи країни, які можуть бути близькими до росії… Увесь світ повинен зробити все можливе, щоб якомога швидше покласти край цим жахіттям. Якщо є хтось, хто може це зробити, я його підтримаю. Мені буде байдуже, якщо це буде Китай”, – сказала вона.
Good and candid exchange with President Xi on the main challenges in a world with increasing geopolitical frictions. Managing our relations is a priority.
We agreed that we have a joint interest in balanced trade relations.
We also agreed to increase people2people exchanges.
Un détail, mais toujours amusant de voir que Xi Jinping ne boit pas dans le verre certainement prévu par l’Elysée mais qu’il apporte son propre mug noir ☺️ pic.twitter.com/TP7rWqjhKz
За словами Нетаньяху, на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну до нього зверталися з неофіційною пропозицією стати посередником. Однак тоді він вирішив відмовитися, оскільки був лідером ізраїльської опозиції, а не керівником уряду.
Нетаньяху зазначив, що зараз він готовий розглянути пропозицію про роль посередника, якщо для цього буде вибрано „відповідний час і правильні обставини”.
„Якщо мене попросять всі відповідні сторони, я звичайно розгляну це, але я не наполягаю”, – сказав ізраїльський прем’єр.
Remember – what exactly allows us to be united now, united for justice. Every person matters. That is, every person is important, every life is important. Glory to all those who protect ?? and the international order on the legal front! Glory to all who are now fighting for ??! pic.twitter.com/MSEgYOpYNJ
Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган запропонував російському президенту Володимиру Путіну посередництво під час вирішення питання щодо окупованої Запорізької атомної електростанції.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на офіс турецького президента.
Згідно з повідомленням, ця пропозиція була озвучена Ердоганом під час телефонної розмови з російським колегою. Також сторони обговорили розвиток експорту українського зерна, та висловили рішучість продовжити будівництво АЕС „Аккую” до Туреччини відповідно до планів.
Видання повідомляє, що Ердоган та Путін домовилися докладно обговорити ці питання, коли вони зустрінуться у Самарканді, Узбекистан.
Discussed strengthening defense capacity and further comprehensive support of #Ukraine with ?? Chancellor @OlafScholz. Europe's energy security is on the agenda. Offered to send a special EU and UN mission to the ZNPP. Sure that ?? is a reliable and consistent partner of ??. 1/1 pic.twitter.com/HkGgSREUnc
Spoke with ?? President @RTErdogan. Discussed security cooperation, in particular ZNPP, there should be no invaders there, the exchange of prisoners of war, the grain agreement development. Glad to hear that ?? is ready to participate in the implementation of our #PeaceFormula.
У понеділок держсекретар США Ентоні Блінкен провів телефонну розмову з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим і прем’єр-міністром Вірменії Ніколою Пашиняном, під час якої запропонував посередництво Вашингтона в конфлікті між двома кавказькими країнами.
Блінкен наголосив, що Баку та Єреван стоять перед історичним моментом, який дає можливість для мирного врегулювання в регіоні.
Речник Державного департаменту США Нед Прайс заявив: Сполучені Штати готові працювати з партнерами, які поділяють їхні цінності, щоб забезпечити мир між Вірменією та Азербайджаном.
Алієв і Пашинян зустрілися в Тбілісі в травні під егідою Європейського Союзу, а після цього в липні міністри закордонних справ двох країн також сіли за стіл переговорів.
Коли розпався Радянський Союз, Нагірний Карабах, населений переважно вірменами, відокремився від Азербайджану за підтримки Єревана. Це призвело до війни в 1990-х роках, яка забрала життя 30 тисяч людей і викликала появу сотень тисяч біженців-переселенців. Десятилітній конфлікт, пов’язаний з цим регіоном, знову розгорівся восени 2020 року. Азербайджан розпочав широкомасштабну операцію з повернення анклаву, що вклинився в його територію, та окупованих прилеглих районів. Ці операції були в основному успішними. У боях загинуло понад 6 тисяч осіб.
9 листопада 2020 року лідери росії, Азербайджану та Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення бойових дій у зоні конфлікту навколо Нагірного Карабаху.