Португалія виступає проти створення окремої європейської армії й натомість підтримує зміцнення та модернізацію своїх збройних сил у рамках НАТО.
Про це заявив міністр оборони країни Нуно Мело, цитує Reuters, пише “Європейська правда”.
Мело зазначив, що Португалія високо цінує Сполучені Штати, назвавши Вашингтон ключовим трансатлантичним партнером.
Він зауважив, що його країна виступає проти створення окремої європейської армії.
“Ми не підтримуємо ідею єдиної європейської армії”, – наголосив він.
Мело заявив, що Португалія повинна інвестувати у свої збройні сили, щоб забезпечити їхню здатність виконувати покладені на них завдання в рамках НАТО.
Також він зазначив, що Португалія збільшила свої видатки на оборону, згідно з критеріями НАТО, до 6,12 млрд євро (або 2% ВВП) у 2025 році, на чотири роки раніше, ніж передбачав початковий графік.
У 2024 році видатки становили близько 4,5 млрд євро, або 1,58% ВВП.
Антоніу Жозе Сегуру у понеділок склав присягу як новий президент Португалії під час церемонії в парламенті, офіційно розпочавши свій мандат після перемоги у другому турі президентських виборів.
Про це повідомляє RTP.
Сегуру, кандидат від лівоцентристів, якого підтримувала Соціалістична партія, присягнув перед депутатами у Лісабоні.
У своїй промові він заявив, що після «циклу трьох виборів і чотирьох походів на виборчі дільниці всього за дев’ять місяців» країна отримала можливість зосередитися на довгострокових рішеннях. За його словами, Португалію очікує новий трирічний період без національних виборів.
На президентських виборах Сегуру у другому турі, який відбувся 8 лютого, впевнено переміг лідера ультраправої партії Chega Андре Вентуру.
Президент Португалії обирається на п’ять років і може бути переобраний один раз. Хоча ця посада здебільшого має церемоніальний характер, глава держави має важливі конституційні повноваження, зокрема призначає прем’єр-міністра, може розпускати парламент і накладати вето на закони. Президент також виконує роль політичного посередника у періоди інституційної напруженості.
Соціаліст Антоніу Жозе Сегуру здобув перемогу у другому турі президентських виборів у Португалії, що відбувся 8 лютого. і став шостим президентом країни у демократичний період після 1974 року.
Про це повідомляє Reuters.
За даними Національної виборчої комісії після підрахунку понад 99% бюлетенів, Сегуру отримав 66,8% голосів виборців. Його опонент – лідер правопопулістської партії «Чега» Андре Вентура – набрав 33,18% голосів. Явка на виборах становила 50,1%.
У першому зверненні після оголошення результатів Сегуру заявив, що служитиме країні «з відданістю, але у власному стилі», наголосивши на важливості прозорості та етичності влади. Водночас він підкреслив, що не планує кроків, які могли б послабити правоцентристський уряд прем’єра Луїса Монтенегро або спричинити дострокові парламентські вибори.
Сегуру отримав широку підтримку центристських і консервативних сил, які прагнули не допустити перемоги Вентури. Попри поразку, його партія «Чега» залишається другою за величиною політичною силою у парламенті.
У першому турі президентських виборів у Португалії жоден із кандидатів не набрав більшості голосів, тому два кандидати, котрі набрали найбільшу кількість голосів, соціал-демократ Антоніу Жозе Сегуру та Андре Вентура, голова правої партії Chega (Досить), пройдуть до другого туру, повідомила місцева виборча комісія в понеділок вранці.
За попередніми результатами, оприлюдненими виборчою комісією, у недільному голосуванні кандидат від Соціалістичної партії (PS) Сегуро набрав 31,1% голосів. Андре Вентура посів друге місце з 23,5% голосів.
У першому турі брали участь 11 кандидатів.
Андре Вентура був єдиним кандидатом, який уже брав участь у попередніх президентських виборах 2021 року, тоді він набрав 11,9% голосів, тобто близько 500 тисяч голосів, і посів третє місце. З того часу, згідно з опитуваннями громадської думки, його партія постійно набирала силу і на парламентських виборах у травні минулого року отримала 22,8% голосів, відправивши до парламенту 60 депутатів і випередивши Соціалістичну партію.
Вентура завершив свою кампанію, закликавши інші праві партії не «перешкоджати» йому в можливому другому турі.
Сегуро, знаючи результати першого туру, закликав усіх «демократично, прогресивно мислячих і гуманістично налаштованих» виборців проголосувати за нього в наступному турі і проти соціального розколу в Португалії.
Другий тур відбудеться 8 лютого: це перший випадок із 1986 року, коли необхідний додатковий тур.
Переможець виборів стане наступником консерватора Марсело Ребело де Соузи, який двічі перемагав у першому турі, але вже не міг балотуватися знову. Новий президент вступить на посаду 9 березня.
У Португалії вже цієї неділі, 18 січня, відбудуться президентські вибори. Конституційний суд допустив до участі 11 кандидатів, а в списках виборців зареєстровано вже майже 11 мільйонів осіб.
Ці вибори стануть одинадцятими з моменту встановлення демократії у країні в 1976 році. У Португалії президента обирають щонайбільше на два п’ятирічні терміни.
Як відомо, країна уже мала п’ятьох президентів, включно з чинним очільником держави Марселу Ребелу де Соузою, який обіймає посаду з 2016 року. Кожного з президентів переобирали на другий термін, тож цілком ймовірно, що новообраний президент теж зможе керувати країною 10 років.
Наразі зареєстровано 11 кандидатів, із яких четверо мають найбільші шанси на перемогу. Серед них:
Енріке Гувеія е Мелу – адмірал, колишній командувач ВМС Португалії. Працював у генштабі ЗС Португалії, структурах НАТО та командував спільними європейськими морськими силами. Гувеія е Мелу позиціонує себе як позапартійний кандидат, має проукраїнську позицію та підтримує посилення НАТО.
Антоніу Жозе Сегуро — колишній лідер Соціалістичної партії, депутат Європарламенту. Повернувся у політику у 2023 році після 10-річної перерви. Підтримує Україну, але менш активно, ніж інші кандидати.
Жуау Котрім де Фігейредо — колишній лідер Ліберальної ініціативи, економіст, колишній керівник банку BPP та телеканалу TVI. Підтримує Україну та посилення НАТО.
Андре Вентура — засновник та лідер правопопулістської партії Chega, колишній юрист та футбольний коментатор. Має неоднозначні погляди на Україну: засуджує вторгнення рф, але виступає проти допомоги біженцям та участі Португалії у міжнародних коаліціях.
Інші кандидати:
Антоніу Філіпе (ексзаступник спікера парламенту)
Катаріна Мартінс (євродепутатка, колишня лідерка Блоку лівих)
Жорже Пінту (депутат від Livre)
Андре Пестана (екскерівник S.TO.P.)
Умберту Коррея (художник)
Мануел Жуан Вієйра (музикант та художник).
Луїш Маркес Мендеш (колишній президент Соціал-демократичної партії (PSD)
Цікаво, що серед кандидатів є як досвідчені політики, так і молоді претенденти. Наймолодшим претендентом є Жорже Пінту, йому 38 років, тоді як закон вимагає мінімум 35 років для кандидатів, а найстарший учасник – Луїш Маркеш Мендеш, якому 68 років.
Всього у списках виборців наразі зареєстровано 10 мільйонів 967 тисяч 369 виборців, що на 103 тисячі більше, ніж на попередніх виборах президента у 2021 році. Також, як зазначається, ті, хто бажав скористатися правом дострокового голосування, могли це зробити ще 11 січня.
Виборча кампанія в Португалії є витратною, але суворо регламентованою. Кожному виборчому штабу дозволено витратити до 4 мільйоні 180 тисяч євро на проведення кампанії, а у разі другого туру цей ліміт збільшують ще більш ніж на мільйон євро.
За фінансовою звітністю стежать дуже ретельно: штрафи за непредставлення документів можуть перевищувати 40 тисяч євро. Також встановлені правила агітації – наприклад, заборонено роздавати листівки ближче ніж за 500 метрів від виборчої дільниці в день голосування.
Міністерство закордонних справ Португалії ухвалило рішення тимчасово закрити посольство в Ірані через погіршення безпекової ситуації в регіоні.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомило португальське видання SAPO.
Рішення про закриття посольства в Тегерані відповідає оцінці ризиків, проведеній португальською владою. Зокрема йдеться про „ситуацію в країні, яка становить небезпеку для іноземних громадян”.
За даними Міністерства закордонних справ країни, консульські служби зв’язалися з усіма громадянами Португалії в Ірані. Після попередження вісім людей вже покинули територію Ірану, інші ж перебувають у процесі виїзду.
Попри рекомендації, десять громадян Португалії вирішили залишитися в країні.
Уряд також посилив свої попередження для всіх громадян, закликаючи утриматися від будь-яких поїздок до Ірану.
Португалія також буде спрямовувати 25 млн євро щороку протягом п’яти років у межах ініціативи SAFE.
Міністр оборони України Денис Шмигаль після зустрічі з португальським колегою Нуну Мелу подякував за готовність Лісабона виділити 50 млн євро на механізм PURL, який забезпечує закупівлю зброї у США для України. Про це голова Міноборони України повідомив у соцмережі Х в неділю, 21 грудня.
Український урядовець подякував португальському колезі за візит в Україну та за готовність Португалії зробити внесок у розмірі 50 млн євро до механізму PURL.
За його словами, Португалія буде спрямовувати 25 млн євро щороку протягом п’яти років у межах ініціативи SAFE для закупівлі української оборонної продукції.
Також міністри обговорили критичні потреби оборони України для захисту людей та критичної інфраструктури.
Португалія готова активно сприяти якнайшвидшому вступу України до Європейського Союзу на двосторонньому та європейському рівні.
Про це заявив прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегру на спільній з Президентом Володимиром Зеленським пресконференції у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Монтенегру зауважив, що вступ України в Європейський Союз – це дуже важкий процес, але Україна вже перебуває на цьому шляху.
«Наше рішення на рівні Ради Європи – зробити все можливе, щоб сприяти вступу України. Вона також має спрямувати всі свої рішення та реформи в бік Європейського Союзу. І європейські інституції також мають сприяти цьому. Тому, я повторюю: ми знаємо, що це дуже важко, але для Португалії це дуже важливо», – зазначив прем’єр.
Він додав, що Португалія активно співпрацює з українським урядом, щоб дуже швидко досягти гарного результату на рівні Європейського Союзу і на рівні двосторонніх відносин.
Поточний візит став першим приїздом Луїша Монтенегру до України з моменту його вступу на посаду прем’єр-міністра.
Прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегру прибув до Києва ізустрівся з президентом Володимиром Зеленським. Про це повідомили український лідер і португальське видання RTP в суботу, 20 грудня.
Журналісти пишуть, що досі глава португальського уряду мав лише дві особисті зустрічі з Зеленським. Перша відбулася 28 травня 2024 року в Лісабоні під час офіційного візиту президента до Португалії, коли сторони підписали двосторонню угоду про співпрацю та безпеку. Друга зустріч пройшла 2 жовтня у Копенгагені – у кулуарах міжнародного саміту, де обговорювалася подальша підтримка України з боку Португалії.
Поточний візит став першим приїздом Луїша Монтенегру до України з моменту його вступу на посаду прем’єр-міністра. Разом із міністром оборони Нуно Мело він прибув до Києва нічним поїздом.
У програмі візиту – переговори з Зеленським, прем’єр-міністром Юлією Свириденко та головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком.
„Більше за будь-яку іншу країну, вона (Україна – ред.), природно, потребує нашої солідарності та нашої близькості, не кажучи вже про нашу прихильність; саме це ми і приносимо”, – заявив Монтенегру.
Прем’єр підкреслив зазначив, що Україна зараз гостро потребує фінансової допомоги, і Португалія продовжує надавати підтримку як на двосторонньому рівні, так і в межах різноманітних програм – гуманітарних, соціальних, військових і політичних. Він також наголосив на тісних зв’язках між громадами двох країн і обов’язку урядів відображати солідарність своїх народів.
У свою чергу Зеленський оприлюднив відео, на якому він з Монтенегру вшанували памʼять наших полеглих воїнів.
Уряд росії ухвалив рішення про припинення дії низки угод про військову співпрацю з Канадою, Францією та Португалією. Документи були підписані у 1989–2000 роках, пише IZ посилаючись на ТАСС.
Розпорядження прем’єр-міністра Михайла Мішустіна охоплює три угоди: між СРСР і Канадою про військові візити від 20 листопада 1989 року; між росією та Францією про оборонну співпрацю від 4 лютого 1994 року; а також між росією та Португалією про військову взаємодію від 4 серпня 2000 року.
У повідомленні російського уряду зазначено, що документи не мають стратегічного значення у сучасних умовах. Водночас рішення ухвалено без визначення замін або альтернативних механізмів співпраці.
МЗС рф отримало завдання офіційно повідомити Оттаву, Париж і Лісабон про припинення дії угод. Це завершує процедуру їхнього формального скасування.
