Пролайф-активісти та учасники протестів 6 січня 2021 року були помилувані в четвер новообраним президентом США Дональдом Трампом. Серед помилуваних були ті, хто перебував у радянських трудових таборах. Президентське помилування було інтерпретоване ведучими ліберальної телевізійної мережі MSNBC як американський погляд на нацизм.
Президент США Дональд Трамп помилував у четвер понад 20 активістів проти абортів, які були засуджені до тюремного ув’язнення під тиском Міністерства юстиції, очолюваного Байденом, повідомляє Breitbart. Президент помилував підсудних напередодні 52-го Маршу за життя, маршу проти абортів і за життя.
«Двадцять три людини були засуджені, це люди, які не повинні були бути засуджені. Багато з них були літніми людьми. Для мене велика честь підписати їхнє прохання про помилування», – зазначив президент Трамп, який назвав ув’язнення активістів смішним.
Помилувані були засуджені за законом 1994 року, положення якого були прийняті спеціально для того, щоб перешкодити діяльності антиабортних організацій. Конгресмен-республіканець від штату Техас Чіп Рой заявив, що менш ніж за чотири роки міністерство юстиції Байдена ініціювало 211 подібних переслідувань.
Під тиском міністерства влада часто влаштовувала обшуки в будинках сімей засуджених і використовувала сфабриковані звинувачення для продовження терміну ув’язнення.
Одним із засуджених був 89-річний чоловік, який перебував у радянському ГУЛАГу.
Християнська громадська організація США підготувала прохання про помилування в січні, до інавгурації Трампа, і відреагувала на рішення президента в заяві після того, як петиції були підписані: «Сьогодні дух свободи пронизує нашу велику націю (…) Ці героїчні, мирні активісти за життя були зганьблені Міністерством юстиції Байдена, неправдиво звинувачені і позбавлені права на свободу, яке є природженим правом кожного американського громадянина».
«Хоча те, що сталося, не може бути скасовано, сьогоднішні помилування є гігантським кроком до відновлення справедливості», – зазначив він.
«Ми дякуємо президенту Трампу і його команді за виправлення помилок попередньої адміністрації», – написало Товариство Томаса Мора, яке подало клопотання про помилування.
Цього дня були помилувані не лише релігійні активісти, які виступають за життя, також у четвер Трамп помилував тих, хто був заарештований і ув’язнений владою під час протесту біля будівлі Капітолію у Вашингтоні, округ Колумбія, 6 січня 2021 року.
На думку коментаторів ліволіберального телеканалу MSNBC, цим помилуванням Трамп рекрутує армію «коричневих сорочок».
Коричнева сорочка була частиною уніформи Sturmabteilung, воєнізованої організації нацистської Німеччини часів Адольфа Гітлера. Організація була домінуючою в 1920-х і на початку 1930-х років, але організація Ерста Рьома була обезголовлена керівництвом німецького рейху під тиском армії в 1934 році, під час так званої «Ночі довгих ножів».
Білоруський диктатор Александр Лукашенко продовжує щедро роздавати помилування. Наразі він дозволив вийти на волю ще 23 засудженим за злочини так званого «екстремістського характеру».
Про це повідомляє Радіо Свобода.
Серед помилуваних політв’язнів три жінки та двадцятеро чоловіків. З них 14 осіб страждають на хронічні захворювання, а 12 – мають дітей.
Усі засуджені написали прохання про помилування, визнали свою провину та розкаялися, поінформували у пресслужбі Лукашенка.
У матеріалі йдеться що це вже восьме помилування у Білорусі за останні півроку. У 2024 році було звільнено 207 осіб, яких правозахисники визнали політв’язнями.
Станом на 18 січня у Білорусі за політичними мотивами залишаються ув’язненими 1244 людини, свідчать дані правозахисного центру «Вясна».
Олександр Лукашенко підписав указ про помилування 31 людини, засудженої за злочини так званої «екстремістської» спрямованості. Про рішення повідомляє державне агентство БелТА.
Серед помилуваних двоє жінок і 29 чоловіків; 17 із них мають хронічні захворювання, три особи – інвалідність.
«Засуджені звільнені від основного покарання без зняття судимості. Міністерство внутрішніх справ забезпечить контроль за їхньою правослухняною поведінкою», – йдеться у повідомленні.
Це п’яте помилування політв’язнів у Білорусі у 2024 році. Замість помилуваних в’язниці поповнюють десятки людей, засуджених за «образу» Лукашенка, «зраду державі» та іншими політично мотивованими статтями Кримінального кодексу.
У липні на волю вийшли щонайменше 18 політв’язнів: чотири жінки та 14 чоловіків, у тому числі онкологічний хворий, засуджений на 10 років позбавлення волі голова опозиційної партії «Білоруський народний фронт» Григорій Костусєв.
Другий указ Лукашенко підписав у середині серпня. Тоді було помиловано 30 людей, також засуджених за «злочини протестної спрямованості». Серед звільнених – 14 жінок та 16 чоловіків, у тому числі люди пенсійного віку та серйозно хворі.
На початку вересня були помилувані ще 30 політв’язнів, засуджених за «злочини протестної спрямованості». Більшість із них – батьки неповнолітніх та малолітніх дітей.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко 16 серпня підписав указ про помилування 30 людей, яких було засуджено за „злочини протестного спрямування”.
Про це повідомляється на офіційному сайті президента Білорусі.
Зазначається, що Лукашенко 16 серпня підписав Указ про помилування 30 осіб, засуджених за злочини протестного спрямування. Серед помилуваних 14 жінок та 16 чоловіків, деякі з них мають серйозні захворювання. Є люди пенсійного віку.
„Усі вони визнали провину, щиро покаялися у скоєному та взяли зобов’язання вести правослухняний спосіб життя”, – наголосили у пресслужбі
За даними видання Важные истории, Франак Вячорка, старший радник президента Білорусі у вигнанні Світлани Тихановської, повідомив що частину помилуваних Лукашенком політвʼязнів уже звільнили в липні та серпні.
Він також повідомив, що раніше білоруські правозахисники склали списки тяжкохворих політв’язнів, яких потрібно звільнити. Ці імена передали Мінську через дипломатів і міжнародні організації. За словами Вячорки, дехто з помилуваних ув’язнених були в цих списках.
За даними білоруського правозахисного центру „Вясна”, на цей момент у Білорусі 1384 політичні в’язні.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відмовив у помилуванні колишньому голові Комітету національної безпеки країни Каріму Масімову, засудженому до 18 років позбавлення волі у справі про держзраду і спробу захоплення влади у січні 2022 року.
Про це повідомляє Informburo.kz із посиланням на відповідь адміністрації президента на свій запит.
Клопотання Масімова в червні розглянула комісія з питань помилування при президенті, яка вирішила, що йому слід відмовити. Токаєв погодився із рішенням комісії.