У разі нападу на Польщу або будь-яку іншу країну – члена Альянсу НАТО відповість «усіма силами», заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, що відбулась у Варшаві в середу.
На пресконференції після переговорів з польським прем’єр-міністром Марк Рютте високо оцінив рівень польських оборонних витрат і назвав Польщу «цінним союзником», який посилює силу східного флангу НАТО, повідомляє MTI.
Якщо «хтось думає, що зможе без наслідків напасти на Польщу або будь-якого іншого нашого союзника», то має знати, що «НАТО відповість усіма своїми силами», заявив Рютте. «Наша відповідь буде нищівною», – додав він.
Президент росії Володимир Путін та «будь-хто інший, хто захоче напасти на нас», повинен знати про це, зазначив Генеральний секретар НАТО. Дональд Туск подякував Рютте за його «явну зацікавленість» і підтримку проєкту «Східний щит», який має на меті краще захистити східний кордон Польщі.
Торкаючись питання мирних переговорів щодо України, Туск сказав, що Польща й НАТО мають на них «обмежений вплив». Тому треба бути готовими «до сценаріїв, які ми не пишемо на 100%», і покладатися на «повну солідарність» НАТО, підкреслив він. А відтак додав, що Варшава «тісно співпрацюватиме заради доброго миру». За його словами, будь-яка мирна угода повинна «повністю гарантувати» суверенітет України.
У середу Марк Рютте зустрівся у Варшаві також із президентом Анджеєм Дудою та керівниками польських міністерств закордонних справ і оборони.
У вівторок увечері генерал Даріуш Луковський, голова Бюро національної безпеки (BBN) при канцелярії глави держави у Варшаві, в ефірі польського комерційного телеканалу Polsat News розповів про те, як довго Польща зможе захищатися в разі нападу росії до прибуття підтримки союзників.
«Думаю, залежно від способу ведення бойових дій ми могли б продовжувати оборону протягом одного-двох тижнів з нинішнім станом (збройних) резервів», – сказав Луковський. Однак, наголосив він, завдяки постійній розбудові збройних сил Польща розвине свої можливості до такого рівня, що зможе «реалістично протистояти російській агресії» протягом двох-трьох років.
[type] => post
[excerpt] => У разі нападу на Польщу або будь-яку іншу країну – члена Альянсу НАТО відповість «усіма силами», заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції з прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском, що відбулась у Варшаві в середу.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1743175260
[modified] => 1743172586
)
[title] => Рютте: НАТО дасть сильну відповідь у разі нападу на Польщу
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=145983&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 145846
[uk] => 145983
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 145847
[image] => Array
(
[id] => 145847
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/vadaszgep.png
[original_lng] => 358341
[original_w] => 975
[original_h] => 492
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/vadaszgep-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/vadaszgep-300x151.png
[width] => 300
[height] => 151
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/vadaszgep-768x388.png
[width] => 768
[height] => 388
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/vadaszgep.png
[width] => 975
[height] => 492
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/vadaszgep.png
[width] => 975
[height] => 492
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/vadaszgep.png
[width] => 975
[height] => 492
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/vadaszgep.png
[width] => 975
[height] => 492
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 268
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 145847
[_edit_lock] => 1743165387:8
[_edit_last] => 8
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 117
[1] => 223
)
[tags_name] => Array
(
[0] => НАТО
[1] => Польща
)
)
[1] => Array
(
[id] => 145901
[content] =>
Польський уряд фактично призупинив право претендувати на притулок для людей, які незаконно перетинають польсько-білоруський кордон, пише The Guardian.
Уряд вночі поспішно прийняв відповідний імплементаційний акт у письмовій процедурі.
Документ, який розкритикували конституційні експерти та правозахисники, містить деякі дуже обмежені винятки для неповнолітніх без супроводу, вагітних жінок та вразливих людей.
Указ, виданий лише через кілька годин після того, як президент Анджей Дуда підписав відповідний новий закон, призупинив право подавати заяву про надання притулку на східному кордоні країни з Білоруссю на максимально дозволений період у 60 днів. Його може продовжити парламент.
Урядовий пресреліз звинуватив Білорусь у “організованій операції” з порушення громадського порядку шляхом сприяння нелегальній міграції до ЄС. У ньому зазначено, що нелегальним мігрантам, “для яких Польща ніколи раніше не була цільовою або транзитною країною”, розповідають, як “зловживати” процедурами, щоб отримати захист.
Міністр внутрішніх справ Томаш Сімоняк заявив, що наказ “дає офіцерам прикордонної служби один із ключових інструментів для боротьби з нелегальною міграцією, яка є частиною гібридного акту агресії проти Польщі”.
Президент Польщі Анджей Дуда підписав суперечливий закон, який передбачає призупинення права на притулок.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє RMF FM.
Дуда зазначив, що цей закон необхідний для зміцнення безпеки польських кордонів і безпеки поляків.
„Сьогодні я прийняв рішення, що так званий закон про надання притулку, який останнім часом обговорювався в польському суспільно-політичному просторі, набуде чинності. Я підписав цей закон і вважаю, що він необхідний для зміцнення безпеки наших кордонів, для зміцнення безпеки поляків”, – заявив Дуда в середу перед вильотом до Риму.
Він додав, що закон створює можливість для уряду запровадити інструменти для обмеження міграції до Польщі, включаючи пошук притулку в Польщі.
Підписати закон нещодавно закликали прем’єр-міністр Дональд Туск, а також віцепрем’єр-міністр і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш.
Уряд планує інформаційну кампанію іноземними мовами, спрямовану на мігрантів у країнах їхнього походження, щоб утримати їх від спроб перетнути кордон.
Будь-яке призупинення права на отримання притулку повинно бути територіально обмежене і обмежене в часі до 60 днів, але потім може бути продовжене шляхом голосування в парламенті.
Польський телеканал TVN24 зазначив, що закон передбачає виняток для неповнолітніх без супроводу дорослих, вагітних жінок і особливо вразливих осіб, які, як і раніше, зможуть просити притулку.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Україна виграла безцінний час для Польщі та всієї Європи на тлі російської загрози.
Про це він заявив під час пресконференції у Брюсселі після засідання Європейської ради, цитує польський мовник RMF24, пише „Європейська правда”.
На запитання, чи з огляду на те, що „Біла книга” ЄС про оборону розрахована до 2030 року, ЄС переконаний, що до того часу Росія може напасти на іншу європейську країну, Туск сказав, що ніхто не робить таких розрахунків.
Проте він наголосив, що вдячний, що його данська колега Метте Фредеріксен запропонувала 2030 рік як дату, до якої обороноздатність ЄС має „радикально зрости”.
Польський прем’єр заявив, що завдяки військовим зусиллям України Росія виявилася не готовою до агресивних дій проти країн НАТО і ЄС.
„Україна, незалежно від результату війни, виграла безцінний час для Польщі і всієї Європи”, – підкреслив він.
Він наголосив, що про це варто пам’ятати, коли з’являються розмови про втому, зокрема від біженців чи військової допомоги Україні.
„Ми повинні пам’ятати, що Росія безпорадна в цих планах проти решти Європи, тому що Україна взяла на себе тягар прямої конфронтації з агресором”, – зазначив він.
Польща та Балтійські країни– Естонія, Латвія і Литва – оголосили про вихід з Оттавського договору про заборону протипіхотних мін. Це рішення було обґрунтоване тим, що значно зросла загроза з боку росії й така ситуація створює ризик для східного флангу НАТО.
У спільній заяві міністри оборони підкреслили, що головною метою їхнього кроку є забезпечення більш гнучких можливостей оборони для військ, оскільки вкрай важливо, щоб вони мали належні засоби для захисту своєї території та свободи.
Після оголошення про вихід з договору правозахисні групи й деякі союзники НАТО висловили занепокоєння щодо наслідків цього рішення. Утім країни Балтії та Польща підкреслили свою незмінну відданість міжнародному гуманітарному праву, зокрема захисту цивільного населення.
Оттавський договір, який набув чинності в 1997 році, спрямований на заборону протипіхотних наземних мін у всьому світі. Він був підписаний понад 160 державами, у тому числі країнами Балтії, до 2005-го та Польщею у 2012-му. Але деякі великі військові держави, зокрема росія, Китай, Індія, Пакистан і Сполучені Штати, не підтримали його.
На думку Балтійських країн та Польщі, ситуація з безпекою від часу підписання договору, значно погіршилася, особливо після початку військових операцій рф в Україні у 2022 році. Як наслідок, держави регіону збільшили свої військові витрати, оскільки надали Києву велику підтримку, як матеріальну, так і військову.
Згідно зі звітом ООН, на сьогодні Україна є найбільш замінованою країною у світі.
Хоча Україна також підписала Оттавський договір, вона заявила в ООН, що через війну не може гарантувати його повне дотримання.
[type] => post
[excerpt] => Польща та Балтійські країни – Естонія, Латвія і Литва – оголосили про вихід з Оттавського договору про заборону протипіхотних мін. Це рішення було обґрунтоване тим, що значно зросла загроза з боку росії й така ситуація створює ризик для східного ф...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1742475300
[modified] => 1742469975
)
[title] => Країни Балтії та Польща виходять з договору про заборону протипіхотних мін
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=145225&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 145067
[uk] => 145225
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 145068
[image] => Array
(
[id] => 145068
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak.jpg
[original_lng] => 352845
[original_w] => 2560
[original_h] => 1439
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak-1536x863.jpg
[width] => 1536
[height] => 863
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak-2048x1151.jpg
[width] => 2048
[height] => 1151
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/aknak.jpg
[width] => 2560
[height] => 1439
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 404
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 145068
[_edit_lock] => 1742462776:8
[_edit_last] => 8
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 22996
[1] => 264807
[2] => 223
)
[tags_name] => Array
(
[0] => країни Балтії
[1] => міни
[2] => Польща
)
)
[5] => Array
(
[id] => 143971
[content] =>
У четвер Сейм вирішив позбавити недоторканності очільника партії „Право і справедливість” (ПіС) Ярослава Качинського та колишнього голову Міністерства нацоборони, депутата від ПіС Маріуша Блащака.
236 депутатів проголосували за зняття недоторканності з Качинського, 200 проголосували проти та 3 утрималися.
„За” проголосували 153 депутати „Громадянської коаліції”, 29 депутатів партії „Польща 2050”, 32 депутати партії „Польської селянської партії”, 21 депутат партії „Лівиця” та 1 позафракційний депутат Адам Гомола. „Проти” проголосували 181 депутат партії „Право і справедливість”, 12 депутатів „Конфедерації”, 5 депутатів групи „Разом” і 2 депутати групи „Республіканці”.
Справа стосується слів Качинського перед слідчою комісією „Пегас”, коли він охарактеризував Брейзу як „значного політика опозиційної формації”, який „скоює дуже серйозні, а також огидні злочини”.
Дружина Кшиштофа Брейзи та водночас його адвокат – юристка Дорота Брейза – наприкінці лютого під час засідання регламентної комісії Сейму заявила, що злочини, про які говорив Качинський, мали стати підставою для стеження за євродепутатом за допомогою програми Pegasus. „Це явна неправда. Кшиштоф Брейза ніколи не скоював жодного злочину, йому ніколи не висували жодних звинувачень, він ніколи не був підозрюваним, йому ніколи не висували звинувачень, з нього ніколи не знімали імунітет”, – заявила тоді адвокат.
За її оцінкою, слова Качинського стосувалися питання здирництва в мерії Іновроцлава. Це також мало стати причиною застосування системи „Пегас” до Брейзи. Дорота Брейза заявила, що застосування цього програмного забезпечення до її чоловіка „жодним чином не сприяло з’ясуванню цієї процедури вимагання”.
Це не перша справа, порушена проти очільника ПіС. Дорота Брейза нагадала, що Качинський перебуває у суперечці з Брейзою через подібні заяви з 2022 року.
245 депутатів проголосували за зняття недоторканності з Блащака, 187 – проти, 6 – утрималися.
Раніше справа щодо Блащака розглядалося Сеймом на закритому засіданні.
Запит був поданий до Сейму на початку лютого. Прокуратура хоче звинуватити Блащака в перевищенні повноважень у зв’язку з тим, що він, будучи головою Міністерства нацоборони, розсекретив у липні 2023 року і публічно оприлюднив у вересні 2023 року витяги з Плану використання польських збройних сил WARTA-00101. Цей план є документом 2011 року про те, як захищатися від можливого нападу Росії. Посилаючись на цей документ, Блащак тоді звинуватив політиків „Громадянської платформи” у тому, що вони планували захищати державу вздовж лінії Вісли та „віддати половину країни нападнику” у разі вторгнення під час їхнього правління.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив у п’ятницю, що рекомендуватиме вихід країни з двох конвенцій, що стосуються заборони використання протипіхотних мін та касетних боєприпасів.
Про це, як пише „Європейська правда”, Туск сказав під час виступу у Сеймі в п’ятницю, його цитує RMF FM.
„Я рекомендуватиму Польщі вийти з Оттавської конвенції і, можливо, з Дублінської конвенції; я говорю про протипіхотні міни і касетні боєприпаси”, – заявив він.
Оттавський договір – це конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва та передачі протипіхотних мін. Він спрямований на ліквідацію використання протипіхотних мін як засобу збройної боротьби.
Конвенція про заборону касетних боєприпасів, з іншого боку, є міжнародною угодою, ухваленою 30 травня 2008 року в Дубліні.
Експрезидент Польщі та лауреат Нобелівської премії миру Лех Валенса підписав лист президенту США Дональду Трампу після його сварки з президентом Володимиром Зеленським у Білому дому. Відкритого листа також підписали колишні польські політв’язні.
«Ми з жахом і огидою дивилися репортаж вашої розмови з президентом України Володимиром Зеленським», — йдеться в опублікованому в Facebook листі.
Вони закликали висловити вдячність героїчним українським воїнам, які пролили свою кров заради захисту цінностей вільного світу та незалежності своєї батьківщини, на яку напала путінська Росія.
«Нас також нажахало те, що атмосфера в Овальному кабінеті під час цієї розмови нагадувала ту, яку ми добре пам’ятаємо з допитів КДБ та із залів комуністичних судів. Прокурори та судді також пояснювали нам, що вони мають усі картки, а ми жодної. Вони вимагали від нас припинити діяльність, мотивуючи це тим, що через нас страждають тисячі невинних людей. Вони позбавили нас волі і громадянських прав за те, що ми не погоджувалися на співпрацю з владою і не дякували їй. Ми шоковані тим, що ви подібним чином поставилися до президента Володимира Зеленського», — йдеться у листі.
У листі Валенса та колишні політв’язні нагадують, що історія 20-го століття показує, що кожного разу, коли США хотіли зберегти дистанцію з демократичними цінностями та своїми європейськими союзниками, це закінчувалося загрозою для них самих.
«Президент Вудро Вільсон розумів це, вирішивши, що США вступлять у Першу світову війну в 1917 році. Президент Франклін Рузвельт розумів це, вирішивши після нападу на Перл-Харбор у грудні 1941 року, що війна на захист Америки буде вестися не тільки на Тихому океані, але і в Європі, в союзі з країнами, на які напав Третій Рейх», — йдеться у листі.
Автори листа також закликали США виконати гарантії, які вони дали разом з Великобританією в Будапештському меморандумі 1994 року, де чітко прописано зобов’язання захищати недоторканність кордонів України в обмін на відмову від ядерної зброї – «ці гарантії є безумовними: там немає жодного слова про трактування такої допомоги як економічної».
Позиція США щодо війни РФ проти України „не така однозначна”, як у Польщі. Цю „дилему” потрібно подолати.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, якого цитує The Guardian і BBC.
Туск дав невеликий брифінг в аеропорту перед вильотом до Лондона на саміт щодо України. Він зазначив, що ситуація складна, й існує „певна дилема” в тому, що позиція США „не така однозначна, як наша в питанні України та Росії”.
„Але ми повинні цю дилему подолати”, – заявив прем’єр, додавши, що Польща має чудові відносини з США і буде зміцнювати їх.
Туск наголосив, що тлі останніх подій протягом минулих тижнів Європа прокинулася. Він зазначив, що на саміті буде закликати, щоб європейських військ на східному фланзі ЄС, у Фінляндії, балтійських країн та Польщі, побільшало.
„Вдумайтесь, як це звучить: 500 млн європейців просять 300 млн американців, щоб вони їх захистили від 130 млн росіян”, – заявив Туск.
Кандидат у президенти Польщі Рафал Тшасковський заявив, що не підтримує відправку польських військ до України. Він зазначив, що польська армія має захищати власний кордон.
Про це чинний мер Варшави, та кандидат від „Громадянської коаліції” на посаду президента Польщі Рафал Тшасковський заявив під час пресконференції, передає 24 Канал.
„Я чітко дав зрозуміти, що польські військові не будуть відправлені в Україну, тому що у нас зовсім інші обов’язки. (…) Наші військові потрібні для того, щоб захистити цей кордон. Нагадаю, що весь час Путін і Лукашенко намагаються дестабілізувати кордон, дестабілізувати мир в Європі. Тому ми потрібні для цього”, – сказав Тшасковський.
Він зазначив, що обговорював пропозиції президента Франції Еммануеля Макрона щодо розміщення військового контингенту в Україні. І хоча сам кандидат у президенти проти вирядження польських військ, він підтримує розміщення солдатів інших країн Європи.
„Сполучені Штати змінюють свою позицію, і ми побачимо, що Україна скаже з цього приводу, тому що її думка є найважливішою, але Польща точно не братиме участі в такій місії. (…) Нехай інші країни також беруть на себе відповідальність, і я можу цьому тільки радіти”, – сказав він.
Мер Варшави додав, що Польща є лідером серед країн, які допомагають Україні.
