Олександр Лукашенко підписав указ про помилування 31 людини, засудженої за злочини так званої «екстремістської» спрямованості. Про рішення повідомляє державне агентство БелТА.
Серед помилуваних двоє жінок і 29 чоловіків; 17 із них мають хронічні захворювання, три особи – інвалідність.
«Засуджені звільнені від основного покарання без зняття судимості. Міністерство внутрішніх справ забезпечить контроль за їхньою правослухняною поведінкою», – йдеться у повідомленні.
Це п’яте помилування політв’язнів у Білорусі у 2024 році. Замість помилуваних в’язниці поповнюють десятки людей, засуджених за «образу» Лукашенка, «зраду державі» та іншими політично мотивованими статтями Кримінального кодексу.
У липні на волю вийшли щонайменше 18 політв’язнів: чотири жінки та 14 чоловіків, у тому числі онкологічний хворий, засуджений на 10 років позбавлення волі голова опозиційної партії «Білоруський народний фронт» Григорій Костусєв.
Другий указ Лукашенко підписав у середині серпня. Тоді було помиловано 30 людей, також засуджених за «злочини протестної спрямованості». Серед звільнених – 14 жінок та 16 чоловіків, у тому числі люди пенсійного віку та серйозно хворі.
На початку вересня були помилувані ще 30 політв’язнів, засуджених за «злочини протестної спрямованості». Більшість із них – батьки неповнолітніх та малолітніх дітей.
У Білорусі помилували та відпустили щонайменше сімох осіб, яких засудив до тюремних термінів за надуманими звинуваченнями режим Лукашенка.
Джерело: заяви правозахисних ініціатив „Вясна” і „Дисидент”, яких цитують білоруський портал Zerkalo.io та „Європейська правда”.
Спершу правозахисники „Дисидента” оголосили, що їм стало відомо про помилування низки політв’язнів і відомі імена трьох таких осіб, серед яких є важкохворі. Згодом уточнили, що відомо вже шість імен.
У правозахисному центрі „Вясна” повідомили, що згадані політв’язні вийшли на волю після рішення про помилування протягом останньої доби.
„Правозахисники підтримують інформаційну тишу для безпеки в’язнів, тому поки не розкривають імен цих людей. Інформація про інших звільнених уточнюється”, – зазначили у центрі.
Згодом додали, що відомо імена вже сімох звільнених.
Перед цим 16 серпня Александр Лукашенко підписав указ про помилування тридцяти осіб за „злочини протестного спрямування”, серед яких 14 жінок і 16 чоловіків. Серед них є важкохворі та люди поважного віку. Імена помилуваних не розкривали.
Радник лідерки опозиції Світлани Тихановської Франак Вячорка казав, що де-факто частину цих людей вже відпустили раніше цієї дати, а указ лише формалізував рішення.
За даними „Вясни”, на початку липня за рішенням про амністію і помилування відпустили 18 осіб, серед яких онкохворий Григорій Кастусьов. Згодом назвали імена п’ятьох жінок, яких відпустили з колонії у Гомелі.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко 16 серпня підписав указ про помилування 30 людей, яких було засуджено за „злочини протестного спрямування”.
Про це повідомляється на офіційному сайті президента Білорусі.
Зазначається, що Лукашенко 16 серпня підписав Указ про помилування 30 осіб, засуджених за злочини протестного спрямування. Серед помилуваних 14 жінок та 16 чоловіків, деякі з них мають серйозні захворювання. Є люди пенсійного віку.
„Усі вони визнали провину, щиро покаялися у скоєному та взяли зобов’язання вести правослухняний спосіб життя”, – наголосили у пресслужбі
За даними видання Важные истории, Франак Вячорка, старший радник президента Білорусі у вигнанні Світлани Тихановської, повідомив що частину помилуваних Лукашенком політвʼязнів уже звільнили в липні та серпні.
Він також повідомив, що раніше білоруські правозахисники склали списки тяжкохворих політв’язнів, яких потрібно звільнити. Ці імена передали Мінську через дипломатів і міжнародні організації. За словами Вячорки, дехто з помилуваних ув’язнених були в цих списках.
За даними білоруського правозахисного центру „Вясна”, на цей момент у Білорусі 1384 політичні в’язні.
У суботу канцлерка Німеччини Ангела Меркель закликала білоруську владу негайно звільнити політв’язнів та вимагала, щоб Мінськ негайно зупинив репресії в країні.
У регулярному щотижневому подкасті на вебсайті уряду Німеччини Меркель згадала тему Білорусі з нагоди того, що минуло майже півроку з моменту масових акцій протесту після президентських виборів 9 серпня минулого року, – передає MTI. Протести розпочались через підозри в тому, що влада шахрайським шляхом забезпечила перемогу чинного президента Олександра Лукашенка. Спочатку влада прагнула приборкати демонстрації брутальною жорстокістю. Внаслідок дій правоохоронців кілька протестуючих загинули, багато з них повідомляли про тортури під час затримання, а деякі так і не знайшлися з моменту взяття їх під варту. Лідери опозиції втекли до сусідніх країн, були депортовані або затримані.
Меркель зазначила, що ані Німеччина, ані Європейський Союз досі не визнають результатів голосування, оскільки вибори не були демократичними, вільними, чесними та прозорими. Меркель висловила солідарність із демонстрантами, які виходять на акції проти фальсифікації результатів виборів, заради політичних змін та глибокої трансформації країни, але керівництво держави на чолі з Лукашенком має на це лише одну відповідь, і це насильство.
„Влада Білорусі розраховує на те, що світ уже вкотре забуде цих мужніх людей. Ми не повинні допустити цього”, – сказала Меркель, зазначивши, що Німеччина та Європейський Союз і надалі притягатимуть до відповідальності винних у порушеннях прав людини в Білорусі.
Меркель нагадала, що німецький федеральний уряд прийняв план дій для підтримки білоруського суспільства, полегшивши отримання віз для білоруських опозиціонерів та інших осіб, які зазнали переслідувань, а також виділяє стипендії й підтримує незалежні засоби масової інформації у Білорусі.
В той же час канцлерка визнала, що це не дозволить вирішити конфлікт між верховенством закону та гнобленням у Білорусі, оскільки цього неможливо досягти ззовні. Але ця допомога показує цим мужнім людям, що ми на їхньому боці і чуємо їхні голоси так само, як це було пів року тому”, – підкреслила Меркель.
