Уряд Венесуели оголосив про звільнення значної кількості політичних в’язнів, зокрема місцевих і іноземних громадян, у контексті політичної ситуації в країні.
Про це повідомив спікер Національної асамблеї Хорхе Родрігес, передає Bloomberg.
За його словами, це рішення є «жестом миру» і здійснюється за підтримки колишнього прем’єр-міністра Іспанії Хосе Луїса Родрігеса Сапатеро, президента Бразилії Луїса Інасіо Лула да Сілви та уряду Катару.
Родрігес зазначив, що процес звільнення вже триває. Він також додав, що такі кроки можуть свідчити про готовність тимчасової президентки Делсі Родрігес до діалогу з адміністрацією США як надійним партнером для переговорів.
Представники опозиції, зокрема, лідерка Марія Коріна Мачадо, раніше також закликали до звільнення політичних в’язнів у країні.
За даними правозахисних організацій, станом на кінець грудня у Венесуелі утримували близько 860 політв’язнів, серед яких — майже 90 іноземців.
Адміністрація Дональда Трампа та білоруська влада обговорюють можливе звільнення найближчим часом щонайменше 100 політичних в’язнів у межах триваючого зближення між Вашингтоном і Мінськом.
За даними співрозмовників агентства, попри те що авторитарний режим Олександра Лукашенка вже звільнив кілька десятків утримуваних в’язнів після приходу Трампа до влади у січні, США прагнуть отримати згоду на одноразове звільнення понад сотні людей. Джерела розповіли про це на умовах анонімності через чутливість переговорів.
Як відомо, у вересні Білорусь здійснила найбільший на сьогодні жест – звільнила 52 в’язнів. Правозахисні організації Заходу оцінюють загальну кількість політичних ув’язнених у країні більш ніж у 1 000 осі, серед яких – колишні кандидати в президенти та лауреати Нобелівської премії.
Поки що незрозуміло, кого саме можуть звільнити та коли це станеться. Білий дім відмовився від коментарів, дипломатичне представництво Білорусі у Вашингтоні також поки не коментує ситуацію.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко звільнив 52 політичних в’язнів та помилував 14 іноземних громадян після зустрічі зі спецпосланцем президента США Джоном Коулом. Звільнені в’язні перетнули кордон із Литвою.
Про це повідомили президент Литви Гітанас Науседа, російські та білоруські медіа.
«Ніхто не залишений позаду! 52 в’язні сьогодні безпечно перетнули литовський кордон із Білорусі, залишивши позаду колючий дріт, ґратовані вікна та постійний страх. Серед них, що для мене особливо важливо, було шестеро литовців», — йдеться у заяві Науседи.
Він подякував США та особисто президенту Дональду Трампу за постійні зусилля зі звільнення політичних в’язнів.
Пресслужба Лукашенка повідомила, що він помилував 14 іноземців, зокрема, громадян Литви, Латвії, Польщі, Німеччини, Франції та Великобританії.
Президент США Дональд Трамп нібито має намір запропонувати самопроголошеному президенту Білорусі Александру Лукашенку „угоду” про послаблення санкцій в обмін на масове звільнення політв’язнів.
Про це з посиланням на свої джерела повідомляє The New York Times, пише „Європейська правда”.
За інформацією видання, 12 лютого до Мінська приїздив високопоставлений американський дипломат і мав там зустрічі з Лукашенком та главою білоруського КГБ, що стало першою подібною взаємодією за останні 5 років.
Візит здійснили заступник помічника держсекретаря Крістофер Сміт і ще двоє американських посадовців. Після зустрічей вони вирушили у прикордонне з Литвою село, де забрали звільнених із в’язниці американця і двох білорусів-політв’язнів, після чого поїхали до Вільнюса.
Сміт назвав звільнення трьох політв’язнів „великою перемогою і кроком у рамках порядку денного президента Трампа за принципом „мир завдяки силі”.
Після того на зустрічі із західними дипломатами у Вільнюсі у четвер Сміт розповів, що в адміністрації Трампа думають над „великою домовленістю”, за якою би Лукашенко погодився на масове звільнення політв’язнів, включно з найбільш відомими, а США послабили би санкції проти банківської сфери Білорусі та експорту її поташу. Про ці деталі на анонімних умовах розповіли двоє присутніх на зустрічі.
Сам Сміт не коментував публічно своїх зустрічей та деталей обговорення, у Держдепі також не надали коментарів.
Як зазначають, Сміт відповідав у Держдепі за політику стосовно Білорусі і за адміністрації Байдена та ще минулого року почав попередні обговорення з іншими країнами Заходу щодо того, щоб пообіцяти Лукашенку пом’якшення санкцій в обмін на певні кроки.
Представник команди лідерки білоруської опозиції в екзилі Тихановської Франак Вячорка зазначив у коментарі з цього приводу, що білоруси вдячні за зрушення питання з політв’язнями, але санкції слід послаблювати лише після того, коли Лукашенко припинить репресії та відпустить усіх політв’язнів.
За даними білоруської правозахисної групи „Вясна”, на цей час у Білорусі – 1226 політв’язнів. З літа 2024 року, як відомо, Лукашенко почав десятками відпускати політв’язнів через процедуру помилування, для якої від них вимагають визнати провину.
Trump: PM Orban of Hungary. He has my complete and total endorsement. An incredible job on immigration, unlike some countries that have hurt themselves. You have my total and complete endorsement and I'm putting it out. I already did but putting it out again pic.twitter.com/8kdUE0Cstx
Китай побудував або розширив понад 200 спеціальних таборів для утримання під вартою по всій країні для допитів підозрюваних у рамках антикорупційної кампанії Сі Цзіньпіна, – свідчить розслідування CNN.
Китайський лідер розширює сферу своїх розслідувань за межі Комуністичної партії Китаю, охоплюючи широкий спектр органів державного сектору. З моменту приходу до влади у 2012 році Сі Сі розпочав всеосяжну кампанію проти корупції та неефективного управління. Він розправився з корумпованими чиновниками і політичними суперниками із безпрецедентною швидкістю і масштабом, одночасно зміцнюючи свій контроль над партією і армією.
Верховний лідер, який перебуває при владі вже впродовж третього терміну, зробив чистку постійною та інституціоналізованою рисою свого правління. Як повідомляє CNN, він усе частіше проти набагато ширших прошарків суспільства використовує свої найстрашніші інструменти, які він застосовує, щоб тримати під контролем чиновників, починаючи від приватних бізнесменів і до адміністраторів шкіл та лікарень – незалежно від того, чи є вони членами його 99-мільйонної партії, чи ні.
В рамках тривалого покарання, відомого як «утримання під вартою», ув’язненим надаються м’які стіни і цілодобова охорона в кожній камері, і вони можуть утримуватися до шести місяців без права на побачення з адвокатом або членом сім’ї. Це продовження дії системи, яку партія вже давно застосовує для контролю і нагнітання страху серед своїх членів.
[type] => post [excerpt] => Китай побудував або розширив понад 200 спеціальних таборів для утримання під вартою по всій країні для допитів підозрюваних у рамках антикорупційної кампанії Сі Цзіньпіна, – свідчить розслідування CNN. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1735659720 [modified] => 1735645309 ) [title] => Нові табори для ув'язнених побудовані для того, щоб Сі Цзіньпін міг продовжувати свою чистку [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=136745&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 136670 [uk] => 136745 ) [trid] => kri2709 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 136671 [image] => Array ( [id] => 136671 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/hszi-csin-ping.jpg [original_lng] => 177754 [original_w] => 1108 [original_h] => 739 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/hszi-csin-ping-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/hszi-csin-ping-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/hszi-csin-ping-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/hszi-csin-ping-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/hszi-csin-ping.jpg [width] => 1108 [height] => 739 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/hszi-csin-ping.jpg [width] => 1108 [height] => 739 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/hszi-csin-ping.jpg [width] => 1108 [height] => 739 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 1 [views_count] => 2062 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 136671 [_edit_lock] => 1735638112:3 [_edit_last] => 3 [_oembed_134c6a10ae52ed1666b4eefac395fbc9] =>
Russia announced that its warships have reached Iran to participate in joint exercises with Iran and China in the Gulf of Oman. pic.twitter.com/FWXfW9Y7t4
On July 16, 2025, Member of the Political Bureau of the CPC Central Committee and Foreign Minister Wang Yi met with Iranian Foreign Minister Seyed Abbas Araghchi in Tianjin.
Wang Yi noted that China and Iran have established diplomatic relations for more than half a century, and… pic.twitter.com/JG9uKamNnM
— Chinese Mission to UN (@Chinamission2un) July 17, 2025
Олександр Лукашенко підписав указ про помилування 31 людини, засудженої за злочини так званої «екстремістської» спрямованості. Про рішення повідомляє державне агентство БелТА.
Серед помилуваних двоє жінок і 29 чоловіків; 17 із них мають хронічні захворювання, три особи – інвалідність.
«Засуджені звільнені від основного покарання без зняття судимості. Міністерство внутрішніх справ забезпечить контроль за їхньою правослухняною поведінкою», – йдеться у повідомленні.
Це п’яте помилування політв’язнів у Білорусі у 2024 році. Замість помилуваних в’язниці поповнюють десятки людей, засуджених за «образу» Лукашенка, «зраду державі» та іншими політично мотивованими статтями Кримінального кодексу.
У липні на волю вийшли щонайменше 18 політв’язнів: чотири жінки та 14 чоловіків, у тому числі онкологічний хворий, засуджений на 10 років позбавлення волі голова опозиційної партії «Білоруський народний фронт» Григорій Костусєв.
Другий указ Лукашенко підписав у середині серпня. Тоді було помиловано 30 людей, також засуджених за «злочини протестної спрямованості». Серед звільнених – 14 жінок та 16 чоловіків, у тому числі люди пенсійного віку та серйозно хворі.
На початку вересня були помилувані ще 30 політв’язнів, засуджених за «злочини протестної спрямованості». Більшість із них – батьки неповнолітніх та малолітніх дітей.
У Білорусі помилували та відпустили щонайменше сімох осіб, яких засудив до тюремних термінів за надуманими звинуваченнями режим Лукашенка.
Джерело: заяви правозахисних ініціатив „Вясна” і „Дисидент”, яких цитують білоруський портал Zerkalo.io та „Європейська правда”.
Спершу правозахисники „Дисидента” оголосили, що їм стало відомо про помилування низки політв’язнів і відомі імена трьох таких осіб, серед яких є важкохворі. Згодом уточнили, що відомо вже шість імен.
У правозахисному центрі „Вясна” повідомили, що згадані політв’язні вийшли на волю після рішення про помилування протягом останньої доби.
„Правозахисники підтримують інформаційну тишу для безпеки в’язнів, тому поки не розкривають імен цих людей. Інформація про інших звільнених уточнюється”, – зазначили у центрі.
Згодом додали, що відомо імена вже сімох звільнених.
Перед цим 16 серпня Александр Лукашенко підписав указ про помилування тридцяти осіб за „злочини протестного спрямування”, серед яких 14 жінок і 16 чоловіків. Серед них є важкохворі та люди поважного віку. Імена помилуваних не розкривали.
Радник лідерки опозиції Світлани Тихановської Франак Вячорка казав, що де-факто частину цих людей вже відпустили раніше цієї дати, а указ лише формалізував рішення.
За даними „Вясни”, на початку липня за рішенням про амністію і помилування відпустили 18 осіб, серед яких онкохворий Григорій Кастусьов. Згодом назвали імена п’ятьох жінок, яких відпустили з колонії у Гомелі.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко 16 серпня підписав указ про помилування 30 людей, яких було засуджено за „злочини протестного спрямування”.
Про це повідомляється на офіційному сайті президента Білорусі.
Зазначається, що Лукашенко 16 серпня підписав Указ про помилування 30 осіб, засуджених за злочини протестного спрямування. Серед помилуваних 14 жінок та 16 чоловіків, деякі з них мають серйозні захворювання. Є люди пенсійного віку.
„Усі вони визнали провину, щиро покаялися у скоєному та взяли зобов’язання вести правослухняний спосіб життя”, – наголосили у пресслужбі
За даними видання Важные истории, Франак Вячорка, старший радник президента Білорусі у вигнанні Світлани Тихановської, повідомив що частину помилуваних Лукашенком політвʼязнів уже звільнили в липні та серпні.
Він також повідомив, що раніше білоруські правозахисники склали списки тяжкохворих політв’язнів, яких потрібно звільнити. Ці імена передали Мінську через дипломатів і міжнародні організації. За словами Вячорки, дехто з помилуваних ув’язнених були в цих списках.
За даними білоруського правозахисного центру „Вясна”, на цей момент у Білорусі 1384 політичні в’язні.
У суботу канцлерка Німеччини Ангела Меркель закликала білоруську владу негайно звільнити політв’язнів та вимагала, щоб Мінськ негайно зупинив репресії в країні.
У регулярному щотижневому подкасті на вебсайті уряду Німеччини Меркель згадала тему Білорусі з нагоди того, що минуло майже півроку з моменту масових акцій протесту після президентських виборів 9 серпня минулого року, – передає MTI. Протести розпочались через підозри в тому, що влада шахрайським шляхом забезпечила перемогу чинного президента Олександра Лукашенка. Спочатку влада прагнула приборкати демонстрації брутальною жорстокістю. Внаслідок дій правоохоронців кілька протестуючих загинули, багато з них повідомляли про тортури під час затримання, а деякі так і не знайшлися з моменту взяття їх під варту. Лідери опозиції втекли до сусідніх країн, були депортовані або затримані.
Меркель зазначила, що ані Німеччина, ані Європейський Союз досі не визнають результатів голосування, оскільки вибори не були демократичними, вільними, чесними та прозорими. Меркель висловила солідарність із демонстрантами, які виходять на акції проти фальсифікації результатів виборів, заради політичних змін та глибокої трансформації країни, але керівництво держави на чолі з Лукашенком має на це лише одну відповідь, і це насильство.
„Влада Білорусі розраховує на те, що світ уже вкотре забуде цих мужніх людей. Ми не повинні допустити цього”, – сказала Меркель, зазначивши, що Німеччина та Європейський Союз і надалі притягатимуть до відповідальності винних у порушеннях прав людини в Білорусі.
Меркель нагадала, що німецький федеральний уряд прийняв план дій для підтримки білоруського суспільства, полегшивши отримання віз для білоруських опозиціонерів та інших осіб, які зазнали переслідувань, а також виділяє стипендії й підтримує незалежні засоби масової інформації у Білорусі.
В той же час канцлерка визнала, що це не дозволить вирішити конфлікт між верховенством закону та гнобленням у Білорусі, оскільки цього неможливо досягти ззовні. Але ця допомога показує цим мужнім людям, що ми на їхньому боці і чуємо їхні голоси так само, як це було пів року тому”, – підкреслила Меркель.
