У неділю турецькі спецпризначенці застосували сльозогінний газ і силою увірвалися до штаб-квартири найбільшої опозиційної партії, CHP, в Анкарі, щоб усунути відсторонене керівництво партії, повідомляє Reuters. Цей інцидент ще більше поглиблює внутрішньополітичну кризу в Туреччині, спричинену тим, що суд визнав недійсним обрання лідера опозиційної партії Озгюра Озеля у 2023 році.
У неділю внутрішньополітична криза в Туреччині вийшла на новий рівень, коли спецпідрозділ поліції застосував сльозогінний газ і силою увірвався до штаб-квартири найбільшої опозиційної партії — Республіканської народної партії (CHP) — в Анкарі. За повідомленням Reuters з місця подій, поліцейські прорвали імпровізовану барикаду, тоді як люди, що перебували в будівлі, кидали предмети та скандували. Про травмованих поки що не повідомляється.
Безпосередньою передумовою конфлікту стало те, що у четвер турецький суд скасував обрання Озгюра Озеля головою партії у 2023 році, посилаючись на порушення, і повернув на чолі партії Кемаля Кілічдароглу, який того ж року програв президентські вибори Реджепу Таїпу Ердогану. Після цього губернатор Анкари наказав вивести опозиційне керівництво з партійного центру.
У відеозаписі, опублікованому під час акції, Озель заявив, що «вони перебувають під атакою», а після втручання поліції разом із тисячами прихильників вирушив до турецького парламенту. Опозиційний політик на демонстрації заявив, що відтепер CHP продовжуватиме боротьбу за владу «на вулицях і площах». Серед іншого, демонстранти скандували: «Пліч-о-пліч проти фашистів» та називали Кілічдароглу зрадником.
Опозиційне керівництво, лояльне до Озеля, назвало рішення суду «судовим переворотом» і намагається оскаржити його в судовому порядку. Звільнений голова партії закликав якнайшвидше скликати новий з’їзд партії, тоді як Кілічдароглу вважає, що це відбудеться «у відповідний час».
За подіями з тривогою стежать і ринки. За даними Reuters, у четвер турецькі фінансові інструменти значно ослабли через побоювання інвесторів щодо відступу від демократії, хоча у п’ятницю курси валют частково скоригувалися. На думку аналітиків, поточні події є ключовими з точки зору того, наскільки Туреччина рухається далі в напрямку авторитарного правління.
Політична напруга є особливо важливою ще й тому, що за чинним мандатом Ердоган, теоретично, не може балотуватися на виборах 2028 року, якщо тільки не буде оголошено дострокові вибори. На думку багатьох аналітиків, нинішня криза збільшує ймовірність такого розвитку подій. Водночас турецький уряд відкидає звинувачення в тому, що він використовує судову систему в політичних цілях, і продовжує наголошувати на незалежності судів.
Проблема виконання зобов’язань Україні перед партнерами полягає не в позиції самого Міжнародного валютного фонду, а у відсутності голосів у сесійній залі, і „лікувати” треба не МВФ, а політичну кризу в країні.
Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, пише „Інтерфакс-Україна”.
Коментуючи можливість обговорення структурних маяків програми МВФ та загалом позиції МВФ, Гетманцев підкреслив, що наразі мова йде не про підвищення, а про скасування пільг.
За його словами, проблема виконання зобов’язань перед партнерами полягає не в позиції самого Фонду, а у відсутності голосів у сесійній залі.
„Лікувати треба не МВФ, лікувати треба політичну кризу в країні. Треба збирати голоси, спілкуватися з народними депутатами та шукати прийнятні конструкції… ”, – сказав очільник комітету.
„Я думаю, що приведемо до тями Верховну Раду і вона прийме рішення, які є необхідними для того, аби дискутувати в Верховній Раді будь-які рішення, що містяться в меморандумі з МВФ”, – додав він.
Гетманцев наголошує, що Україна має почути позицію Міжнародного валютного фонду щодо можливого коригування деяких положень програми співпраці у зв’язку з поточною політичною кризою в країні, яка перешкоджає прийняттю необхідних законів.
„Ми маємо почути позицію МВФ у зв’язку з цією парламентською кризою, і чи будуть коригуватися ті чи інші позиції МВФ у зв’язку з цим. Я не погоджуюся, що вона парламентська, – вона політична”, – зазначив Гетманцев.
За його словами, політична криза сьогодні є перешкодою для прийняття багатьох актів – не тільки тих, що стосуються МВФ, а й євроінтеграційних.
Гетманцев додав, що для подальшого обговорення має бути проєкт закону від Кабінету міністрів України зі структурними маяками МВФ. За його словами, з кінця минулого року Кабінет Міністрів не вніс проєктів, які могли б стати базою для подальшшого обговорення та пошуку компромісів у парламенті.
Згідно з умовами нової програми обсягом $8,1 млрд, Україна до кінця березня 2026 року має ухвалити пакет податкових заходів, що включає обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ „спрощенців” із доходом понад 4 млн грн.
Рада 10 березня відхилила один із маяків МВФ – законопроєкт щодо оподаткування доходів через електронні платформи, який набрав лише 168 голосів.
[type] => post
[excerpt] => Проблема виконання зобов'язань Україні перед партнерами полягає не в позиції самого Міжнародного валютного фонду, а у відсутності голосів у сесійній залі, і "лікувати" треба не МВФ, а політичну кризу в країні.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1773955200
[modified] => 1773950654
)
[title] => «Лікувати» треба не МВФ, а політичну кризу в країні – Гетманцев
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=181318&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 181297
[uk] => 181318
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 181298
[image] => Array
(
[id] => 181298
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/hetmancev.webp
[original_lng] => 22010
[original_w] => 770
[original_h] => 431
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/hetmancev-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/hetmancev-300x168.webp
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/hetmancev-768x430.webp
[width] => 768
[height] => 430
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/hetmancev.webp
[width] => 770
[height] => 431
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/hetmancev.webp
[width] => 770
[height] => 431
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/hetmancev.webp
[width] => 770
[height] => 431
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/hetmancev.webp
[width] => 770
[height] => 431
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 324
[_thumbnail_id] => 181298
[_edit_lock] => 1773943455:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 812718676000
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => whatshot
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 13
[2] => 43
[3] => 19
[4] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини дня
[2] => Статті
[3] => Терміново
[4] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 14674
[1] => 1278541
)
[tags_name] => Array
(
[0] => МВФ
[1] => політична криза
)
)
[2] => Array
(
[id] => 166874
[content] =>
Тимчасовий прем’єр-міністр Косова Альбін Курті в неділю не зміг заручитися достатньою підтримкою парламенту для формування уряду, що поглибило політичну кризу, яка триває в країні вже кілька місяців.
Про це повідомляє AFP.
Під час голосування в неділю за кандидатуру Курті на посаду премʼєр-міністра проголосували 56 депутатів парламенту за мінімально необхідної більшості у 61 голос.
Тепер, за процедурою, президентка Косова Вйоса Османі має внести до парламенту іншу кандидатуру на посаду глави уряду – це може бути як Курті, так і представник опозиції.
Після другого невдалого голосування Косово загрожують дострокові парламентські вибори, які можуть ще більше поглибити політичну кризу та невизначеність.
Нагадаємо, що після парламентських виборів у лютому 2025 року законодавці Косова тривалий час не могли розблокувати роботу органу через нездатність обрати його керівництво.
Однією з причин стало те, що партія Курті „Самовизначення” не змогла здобути більшості в парламенті, а опозиція вимагала його відставки і відмовлялась підтримувати висуванців від політсили.
