Мільярдер Ілон Маск пообіцяв у суботу 19 жовтня видавати по 1 мільйону доларів щодня до листопадових виборів тому, хто підпише його онлайн-петицію на підтримку Конституції США.
Маск заснував America PAC – організацію політичних дій на підтримку президентської кампанії Трампа. Група допомагає мобілізувати та реєструвати виборців у штатах, де відбуватимуться вибори.
У петиції, яку Маск просить людей підписати, йдеться: „Перша і Друга поправки гарантують свободу слова і право на носіння зброї. Ставлячи свій підпис нижче, я зобов’язуюсь підтримати Першу і Другу поправки”.
Відвідувачі суботнього заходу повинні були підписати петицію, що дозволить America PAC зібрати контактні дані більшої кількості потенційних виборців, з якими він зможе працювати, щоб вони прийшли на виборчі дільниці на підтримку Трампа.
Мільярдер вручив чек на 1 мільйон доларів відвідувачу свого заходу в Пенсильванії, спрямованого на згуртування прихильників Дональда Трампа. Переможцем став чоловік на ім’я Джон Дрехер, за словами співробітників заходу.
Поведінка Маска є прикладом того, як Маск використовує своє надзвичайне багатство, щоб вплинути на президентські перегони між Трампом і його суперницею від Демократичної партії Камалою Гарріс, які проходять в умовах жорсткої конкуренції.
У суботу Маск заявив, що якщо Гарріс переможе, це будуть „останні вибори”, натякаючи на те, що США більше не існуватиме.
Він також сказав, що дві спроби замаху на Трампа доводять, що він змінює статус-кво так, як Гарріс не зможе. Він сказав, що саме тому ніхто не намагається вбити Гарріс.
У Нідерландах ініціювали петицію, щоб не допустити призначення міністра закордонних справ Вопке Хекстри на посаду комісара ЄС з питань клімату замість Франса Тіммерманса, повідомили організатори англомовному голландському новинному порталу NL Times у четвер.
Згідно з повідомленням, менш ніж за 24 години 27 500 осіб підписали петицію, в якій стверджується, що Вопке Хукстра не може бути єврокомісаром з питань клімату.
Агенція DeGoedeZaak (DGZ), яка організувала акцію протесту, закликала депутатів Європарламенту висунути кандидата, „котрий серйозно ставиться до кліматичної кризи”, у зверненні до членів нижньої палати нідерландського парламенту (Tweede Kamer). На їхню думку, Гекстра не підходить для цієї роботи.
„Кабінет міністрів, особливо якщо він збирається піти у відставку, повинен приймати більш обережні рішення”, – заявила Юрнен ван ден Берг, голова DGZ. Вона також зазначила: виконуючий обов’язки прем’єр-міністра Марк Рютте „перейшов межу, в односторонньому порядку, призначивши Хьокстру”.
Висунення кандидатури Хьокстри було розкритиковано кількома голландськими політиками та політичними групами в Європейському парламенті, а також природоохоронними та екологічними організаціями.
Гекстра обіймає посаду міністра закордонних справ і віцепрем’єр-міністра Нідерландів із січня 2022 року. До цього він був міністром фінансів у третьому кабінеті Марка Рютте з 2017 до 2022 року. До цього, з 2002 до 2017 року, він обіймав різні посади в нідерландських і зареєстрованих за кордоном транснаціональних компаніях у Нідерландах і за кордоном, в тому числі в енергетичній компанії Shell.
Франс Тіммерманс, виконавчий віцепрезидент Європейської комісії та комісар ЄС з питань Зеленого курсу для Європи, подав у відставку тиждень тому. Це сталося після того, як вирішив балотуватися на майбутніх виборах у Нідерландах. Марош Шефчович, віцепрезидент Європейської Комісії, відповідальний за міжінституційні відносини, виконуватиме його обов’язки до призначення нового члена від Нідерландів.
Пан Тіммерманс стане спільним кандидатом від Лейбористської партії (PvdA) та Зелених лівих (GL) на дострокових парламентських виборах у Нідерландах 22 листопада. 62-річний політик, колишній депутат від PvdA, повертається в нідерландську політику після десяти років роботи в парламенті. З 2014 року він був комісаром ЄС із питань верховенства права та віцепрезидентом Європейської комісії при Жан-Клоді Юнкері, серед інших посад.
Уряд Нідерландів на чолі з Марком Рютте був змушений піти у відставку в липні після того, як чотирипартійна коаліція не змогла домовитися про реформування системи з надання притулку. З тих пір чиновники кабінету продовжують працювати в якості виконуючого обов’язки.
Vandaag ben ik voorgedragen als nieuwe demissionair minister van Buitenlandse Zaken. Mijn inzet voor democratische waarden zal ik in deze rol onverminderd voortzetten. 1/3
Na Koning Willem-Alexander ondertekende ik de Koninklijke Besluiten en was het tijd voor de beëdiging van het kabinet.
Ik kijk er zeer naar uit om als minister-president aan de slag te gaan. Voor een veilig en rechtvaardig Nederland met bestaanszekerheid voor iedereen. Grip op… pic.twitter.com/KdHRA0qP1P
We continue to take a leading role in supporting Ukraine.
That’s why, during my visit to Kharkiv and Kyiv, I’m announcing a Drone Action Plan.
With €400M, we will provide advanced drones for reconnaissance, defense, and attack. Nearly half will be developed in the Netherlands. pic.twitter.com/eDNigQFgoF
Електронна петиція на сайті президента України з пропозицією офіційно перейменувати назву „Росія” на „Московію” набрала потрібну кількість голосів, і глава держави Володимир Зеленський відреагував на ініціативу.
Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на прес-службу президента України.
У відповіді зауважується, що правові основи відносин щодо назви географічних об’єктів, до яких належать і держави, регулюються Законом України №2604-IV від 2005 року „Про географічні назви”.
Крім того, ця пропозиція має і міжнародно-правові аспекти.
У цьому контексті Зеленський нагадав, що статистичним відділом Департаменту з економічних та соціальних питань Секретаріату ООН було розроблено та опубліковано перелік країн та регіонів, який містить назви відповідних країн та регіонів в алфавітному порядку, їх тризначні цифрові коди (використовуються для статистичних цілей Статистичним ООН Секретаріату ООН), та їх тризначні алфавітні коди (визначені Міжнародною Організацією зі Стандартизації, ISO).
„Таким чином, порушене у петиції питання потребує ретельного опрацювання як у площині історико-культурного контексту, так і з огляду на можливі міжнародно-правові наслідки.”, – йдеться у відповіді.
Президент звернувся до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з проханням „комплексно опрацювати” ініціативу, у тому числі із залученням наукових установ. Пізніше – сповістити про результати „мене та автора петиції”.
Обґрунтування ініціативи
Авторка петиції 22/170958-еп Валерія Шахворостова запропонувала офіційно перейменувати назву „росія” на „московія”, а також замінити термін „російська” на „московський”, „російська федерація” на „московська федерація”.
На її думку, повернення історичної назви „Московія” стане „потужним інформаційним ходом на міжнародному рівні”, а також призведе до розвіювання кремлівських міфів з приводу історичного минулого народу РФ і стане „важливим кроком в інформаційній війні, який допоможе Україні перемогти”.
Також вона звернула увагу, що назва „Росія” існує лише 301 рік.
Щиро вітаю Фінляндію й Президента @niinisto зі вступом до НАТО у 74-ту річницю його заснування. В умовах російської агресії альянс став єдиною ефективною гарантією безпеки в регіоні. Розраховуємо, що Вільнюський #NATOSummit наблизить і Україну до нашої євроатлантичної мети.
In an hour-long conversation with @EmmanuelMacron, the ??-?? defense interaction was effectively discussed. I briefed in detail on the situation at the front. We dwelled on further steps to implement #PeaceFormula, coordinated actions for the upcoming international events.
?? і ?? єдині у своєму союзі незламних! Ми дякуємо за кожний злотий, снаряд чи добре слово і за кожну жінку і дитину, яких польський народ прихистив у своїй домівці в найстрашніші моменти нашої історії. Ми об’єднанні спільною європейською історією, мільйонами родинних і дружніх…
Приблизно за півтора місяця в Словаччині понад 320 тисяч осіб підписали петицію про референдум, ініціатори якого хочуть домогтися негайної відставки уряду Едуарда Геґера та внесення змін до частини конституції, повідомило в понеділок словацьке державне інформаційне агентство TASR з посиланням на петиційний комітет.
Збір підписів ініціювала найпотужніша словацька опозиційна партія «Курс» на чолі з Робертом Фіцо. Свою підтримку запевнили ще кілька опозиційних партій. «Референдум – єдиний варіант, який залишився для людей у Словаччині, щоб обдумано висловити своє невдоволення урядом і закликати його піти», – написали ініціатори петиції. Друга найменша партія чотирипартійної урядової коаліції Словаччини, ліберальна «Свобода та солідарність» (SaS), що певний час працювала над переглядом коаліційної угоди, вимагає відставки міністра фінансів Ігоря Матовича, який очолює найсильнішу коаліційну партію «Прості люди та незалежні особистості» (OLaNO). Однак OLaNO відхиляє його відставку. Раніше SaS заявляла, що її міністри залишать уряд, якщо не будуть виконані певні умови, а в останні дні оголосила, що зібрала команду, яка вестиме переговори про зміну коаліційної угоди. У відповідь на це прем’єр-міністр Едуард Геґер заявив, що SaS вирішила повалити уряд.
Передісторією нинішньої петиції опозиції є те, що минулого року під час петиційної кампанії, також ініційованої «Курсом», було зібрано близько 600 тисяч підписів на підтримку референдуму щодо проведення дострокових виборів.
Проте він не відбувся, оскільки президентка Зузана Чапутова вирішила не призначати його. Це сталося після того, як Конституційний суд на основі її подання назвав питання референдуму несумісними з Основним законом.
Згідно із законодавством Словаччини, для призначення референдуму необхідно зібрати 350 тисяч підписів. Ініціатори петиції хочуть досягти цього до середини серпня, адже планують провести референдум одночасно з виборами до органів місцевого самоврядування та муніципалітетів, які заплановані на 29 жовтня. Цього року вони вперше відбудуться одночасно з окружними (крайовими) виборами.
Як повідомив у понеділок петиційний комітет, до центру щодня надходить у середньому від 1000 до 4000 підписів. Тож, вірогідно, необхідну кількість підписів можна буде зібрати без особливих труднощів. В історії Словаччини було 8 референдумів, але лише один із них виявився дійсним (через нижчий від необхідного рівень участі – не менше 50% плюс один голос). Він відбувся у 2003 році й стосувався питання про вступ країни до Європейського Союзу. Тоді проголосували 52% громадян, які мають право голосу.
