Кабінет міністрів перейменував Міністерство культури та стратегічних комунікацій України на Міністерство культури України.
Відповідна постанова від 29 жовтня 2025 року № 1396 оприлюднена на Урядовому порталі.
«Перейменувати Міністерство культури та стратегічних комунікацій України на Міністерство культури України», – ідеться у документі.
Міністерству культури забезпечити у двотижневий строк підготовку і подання уряду пропозицій щодо внесення до актів законодавства змін, що випливають з цієї постанови.
Глава МЗС України Андрій Сибіга анонсував, що наша країна буде повертати назви українського походження іноземним топонімам.
Про це він повідомив у пості у Facebook.
„Ми будемо повертати в національному вжитку назви українського походження іноземним топонімам. Адже ми в Україні кажемо Берестя, а не Брест. Білгород, а не Бєлгород. Доброчин, а не Дебрецен. Цей список можна продовжувати”, – пише міністр.
Сибіга наголосив, що використання українських є суверенним національним правом України, яке до того ж відповідає діючому законодавству. Тим більше це визначено законодавством.
За словами міністра, МЗС України буде тією інституцією, яка ініціює правильні кроки задля „систематизації національного вжитку назв українського походження для іноземних топонімів.
Сибіга підкреслив, що мова йде саме про використання назв в Україні. Він додав: „Ми нікому нічого не нав’язуємо”.
„Інші держави та міжнародні організації мають свої географічні комісії, які складають відповідні реєстри. Таку роботу час провести і в нашій державі. Невдовзі будемо ініціювати фахове обговорення, широку громадську дискусію та міжвідомчу підготовку необхідних кроків”, – анонсував глава МЗС.
Зміна правопису назв українських міст за кордоном
Окрім вищевказаного, Сибіга розповів випадок про одну з країн, яка звернулася до України вказавши неправильний правопис назви українського столиці.
„Нещодавно мені на стіл принесли ноту іноземної держави, якою вона до нас зверталася з якогось питання. Я почав читати текст, допоки не дійшов до слова „Kiev”. Далі вже не читав. Розпорядився: „Повернути без розгляду та більше не приймати”, – розповів міністр.
Він наголосив, що спочатку треба вивчити правопис назв українських міст, а вже потім „поновлювати запевнення в глибокій повазі”.
Сибіга додав, що те саме стосується й інших українських топонімів, які мають відповідати українській, а не російській транслітерації. Зокрема: Odesa, Lviv, Chernihiv, Kharkiv та інші.
Він поінформував, що МЗС системно працює над виправленням неправильного написання українських топонімів усюди по світу. Зокрема, мова йде про онлайн-ресурси, медіа, транспорт, публічні місця, державні органи, мистецтво та інші сфери.
„І ми вже досягнули успіхів на цьому шляху. Найбільші світові медіа, серед яких AP, BBC, the Guardian, ARD та багато інших, транспортні компанії, зокрема Air France та інші, сотні аеропортів по світу, уряди – Німеччини та інших країн – міжнародні організації та інші вже поміняли правила написання українських міст на коректні транслітерації з української мови”, – сказано у дописі.
Резюмуючи Сибіга додав, що як у випадку з виправленням некоректного використання іноземцями назв наших міст, так і у випадку переходу на українські назви іноземних топонімів – „це насамперед про повагу”.
„Точніше, нашу самоповагу як держави. Інші будуть поважати нас лише якщо ми поважатимемо самих себе”, – написав глава МЗС.
У Верховній раді зареєстрований проект закону „Про перейменування окремих населених пунктів, назви яких не відповідають стандартам державної мови”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проект №11363.
Як зазначається в пояснювальній записці, комітет Ради розглянув 83 пропозиції органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій населених пунктів та рекомендації Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування окремих населених пунктів.
Серед вищевказаних пропозицій та рекомендацій пропонується перейменувати: 1 місто, 10 селищ, 72 села.
Зокрема, у Луганській області пропонується перейменувати місто Сорокине Довжанського району на Сорочине.
Також планується перейменувати декілька сіл Юр’ївка на Юріївка. Крім того, перейменують село Побєда на Перемога, Майське на на Гайок, Южне на Гаї, Восточне на Іванків, Тавричеське на Таврійське, Юльївка на Юліївка, Котляри на Котлярі, Травкине на Травчине та ін.
Перейменування географічних об’єктів, пов’язане з необхідністю приведення назв у відповідність із вимогами закону „Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії” та зі стандартами державної мови.
Рішення про перейменування населених пунктів, назви яких не відповідають стандартам державної мови, приймається Верховною радою на підставі рекомендацій Національної комісії зі стандартів державної мови.
До цього, органам місцевого самоврядування, військовим адміністраціям було доручено у шестимісячний строк внести на розгляд Верховної ради пропозиції щодо перейменування.
Уряд Індії, ймовірно, ухвалить резолюцію про зміну офіційної назви країни на Бхарат під час спеціальної сесії парламенту, запланованої на 18-22 вересня.
Про це пише India Today.
Бхарат – споконвічна назва країни мовою хінді. Обидва ці слова, Індія та Бхарат, є офіційними та легальними.
„Британці змінили назву Бхарата на Індію. Відповідно до статті 1 Конституції зазначено: „Індія, тобто Бхарат”. Наша країна була відома під назвою Бхарат протягом тисячоліть… Це давня назва цієї країни, яку можна знайти в стародавніх санскритських текстах. Назва Індія була дана колоніальним Раджем і таким чином є символом рабства. Назву „Індія” слід вилучити з конституції”, – наводять ЗМІ слова депутата Нареша Бансала.
Як повідомив керівник Індійського національного конгресу Джайрам Рамеш у соцмережі X (колишній Twitter), офіційні запрошення на вечерю країн Групи двадцяти (G20) були відправлені від імені „президента Бхарата”, а не „президента Індії”.
