Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що у 19 листопада подасть позов до Конституційного суду для оскарження результатів парламентських виборів через порушення процедури голосування.
Про це вона сказала під час брифінгу.
Водночас президентка зауважила, що не вірить у справедливий вердикт, оскільки «жодна установа в цій країні більше не є незалежною».
«Це не тому, що я вірю в Конституційний суд, а тому, що хочу повною мірою випробувати раду тих суддів, які опиняться перед вибором, якою країною ми хочемо бути й в якому напрямку має рухатися ця країна», — цитує Зурабішвілі «Ехо Кавказу».
Вона переконана, що для виходу з політичної кризи необхідно призначити повторні парламентські вибори, попередньо змінивши виборчий кодекс і створивши нову Центральну виборчу комісію, а також спеціальний суд для розгляду виборчих спорів. На думку Зурабішвілі, все це має бути зроблено за підтримки та участі міжнародних партнерів.
У неділю, 27 жовтня, у Литві проходить другий тур парламентських виборів. Литовські виборці обирають 63 депутатів Сейму, повідомляє LRT.
Зазначається, що у виборчих списках є понад два мільйони осіб. Дільниці відкрилися о 07:00, а закриються о 20:00.
Всього у литовському Сеймі передбачено 141 місце. У восьми округах у першому турі обрали 78 депутатів, а сьогодні оберуть ще 63.
Нагадаємо, 13 жовтня у Литві проходив перший тур парламентських виборів, у якому перемогла Соціал-демократична партія з 19,36%. Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи набрали 17,96% голосів та посіли друге місце, а на третьому місці опинилася партія “Зоря Нямунаса” із 14,99% голосів.
У суботу, 26 жовтня, у Грузії стартують парламентські вибори, які дехто вже назвав екзистенційною битвою, що визначить, чи буде країна тісно інтегруватися із Заходом, або ж візьме подальший курс на зближення з росією, повідомляє Reuters.
У битві зіштовхнулися проросійська партія “Грузинська мрія”, яка перебуває при владі в країні з 2012 року, а також чотири основні сили, що представляють прозахідну опозицію. Близько 3,5 мільйонів громадян мають право голосу.
ЗМІ, які “симпатизують” протиборчим сторонам, опублікували різні прогнози-опитування, в яких проопозиційні медіа прогнозують для “Грузинської мрії” втрату більшості, а ті ЗМІ, що підтримують керівну партію пророкують їй переконливу перемогу з найкращими показниками.
Хоча обидві сторони заявляють, що сподіваються на мирне голосування, країна має нестабільну політичну історію з часів розпаду Радянського Союзу, з кількома народними повстаннями й епізодами громадянських заворушень.
Цього року влада Грузії застосувала силу для розгону демонстрацій проти закону, який вимагає від груп, що отримують фінансування з-за кордону, реєструватися як іноземні агенти — опозиція і Захід назвали такий закон “натхненним” росією для придушення інакомислення.
“Грузинська мрія” заявляє, що її мета — отримати три чверті місць у парламенті, щоб запровадити конституційну заборону на діяльність головної опозиційної партії “Єдиний національний рух”.
Опозиційні сили та президент країни Саломе Зурабішвілі, чиї повноваження є переважно церемоніальними, звинувачують “Грузинську мрію” в купівлі голосів і залякуванні виборців, що керівна партія заперечує.
Опозиційні активісти вважають, що лише тісний союз із Заходом, включно з членством в ЄС, захистить Грузію від рф.
Минулого року Європейський Союз надав Грузії статус кандидата на членство в ЄС, але призупинив розгляд її заявки у відповідь на те, що назвав відступом від демократії в межах політичної програми “Грузинської мрії”.
Чотири основні опозиційні партії мають на меті сформувати коаліційний уряд, щоб усунути “Грузинську мрію” від влади й повернути країну на шлях до вступу в ЄС.
У неділю, 10 березня, у Португалії проводять дострокові парламентські вибори.
Про це повідомляє Eunews.
Громадяни Португалії сьогодні мають обрати 230 депутатів до Асамблеї республіки (однопалатного парламенту).
Видання зазначає, що ці вибори можуть повернути уряд країни правоцентристам і водночас привести до влади ультраправих уперше із часів падіння диктатури в 1976 році.
Згідно з опитуваннями, опублікованим Politico, коаліція, сформована Соціал-демократичною партією (PSD), Народною партією (CDS) і Народно-монархічною партією (PPM), як очікують, посяде перше місце з 32% голосів, трохи вище за Соціалістичну партію (SP) із 28%.
Ультраправа партія „Чега” може здобути 17%, що є значним зростанням порівняно з виборами 2022 року, коли їй віддали 7,2% голосів. „Ліберальна ініціатива”, згідно з опитуванням, набере приблизно 5% (два роки тому вона мала 4,9%).
Водночас жодна партія, імовірно, не матиме достатньої підтримки, щоб здобути абсолютну більшість, пише Bloomberg. Це означає, що Португалія може отримати уряд меншості, який залежатиме від підтримки менших партій, які, зі свого боку, можуть вимагати значних поступок в обмін на підтримку головних заходів, таких як бюджет.
Eunews підкреслює, що досі лідер Соціал-демократичної партії та кандидат від правоцентристського блоку Луїш Монтенегро виступав проти будь-якого союзу з ультранаціоналістами. Однак, враховуючи невизначеність результатів виборів, президент партії „Чега” Андре Вентура може мати вирішальне значення для формування наступного уряду в Португалії.
We strive for peace in all of Europe: countries big or small, east or west. Our shared values and vision unite us, and #Ukraine is part of this. In Granada we've assured @ZelenskyyUa he can rely on our ongoing support. pic.twitter.com/AaqZvTzRzo
The attack on Slovakia’s Prime Minister Robert Fico is appalling.
We strongly condemn this act of violence against our neighboring partner state's head of government. Every effort should be made to ensure that violence does not become the norm in any country, form, or sphere.…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 15, 2024
У неділю в Казахстані, найбільшій країні Центральної Азії, відбулися дострокові парламентські вибори. У них узяли участь 7 зареєстрованих партій.
Виборчі дільниці відкрилися о 7-й ранку в столиці, Астані, та Алмати, двох найбільших містах країни. 70% депутатів обираються за партійними списками, 30% – в одномандатних округах. Однією з новинок цих виборів є те, що вперше з 2004 року могли балотуватися безпартійні кандидати.
Поріг для проходження до меджлісу (нижньої палати парламенту, яка складається з 98 депутатів) було знижено до 5%, а для жінок, молоді та людей з інвалідністю запроваджено 30-відсоткову квоту.
Ці зміни дещо пожвавили політичне життя колишньої радянської республіки, що межує з росією та Китаєм. У попередньому парламенті були представлені лише три партії, і всі вони підтримували президента Казима-Жомарта Токаєва, який був переобраний у листопаді більш ніж 80% виборців.
Токаєв порвав зі своїм наставником і попередником Нурсултаном Назарбаєвим, що перебував при владі протягом трьох десятиліть, після заворушень у січні 2022 року. Тоді країну охопили протести проти високої вартості життя, епіцентром яких стало місто Алмати. Під час демонстрацій та подальшого встановлення правопорядку загинуло 238 людей.
На останніх парламентських виборах, які відбулися 10 січня 2021 року, правляча партія «Нур Отан» отримала 76 із 98 місць у нижній палаті парламенту. Волевиявлення проводилося шляхом прямого голосування, явка становила 63,3%.
Ліберально-демократична партія («Ак Жол») отримала 12 місць, Казахська народна партія, наступниця комуністів, – 10, тоді як інші політичні сили не змогли подолати 7-відсотковий бар’єр.
Парламентські вибори мали відбутися у 2026 році, але 19 січня 2023-го президент Токаєв розпустив законодавчий орган, обраний у 2021-му.
12 мільйонів виборців могли голосувати до 20:00 за місцевим часом.
"Als #Meloni premier wordt in Italië dan zal ik haar feliciteren en dan gaan we samenwerken”, zegt @MinPres Mark Rutte over de winnaar van de Italiaanse verkiezingen. "De ontwikkelingen in Italië is reden voor zorg en waakzaamheid in Europa.” #Op1pic.twitter.com/CVKr978isY
I value that @Antonio_Tajani held his first call as Italy’s new Foreign Minister with me. A clear sign of the new government’s priorities. I wished him all the success in his endeavors and emphasized that Ukraine’s highest priority now is to swiftly receive air defense systems.
Acabo de llegar a Kyiv para trasladar el compromiso y apoyo de España al pueblo y al gobierno de Ucrania en la defensa de su soberanía, su paz y libertad; y respaldar y agradecer por su labor a los miembros de la Embajada de España en Ucrania @EmbEspKyiv. pic.twitter.com/0KT0ryAdKW
L'Italia dà il benvenuto al Presidente dell'Ucraina Volodymyr Zelensky. Rinnoviamo il nostro impegno al fianco del popolo ucraino, a difesa della libertà e della democrazia. pic.twitter.com/3Qbc1FhWiv
?? has contributed almost 2 bn euros to ??. Our next defence materiel package is under preparation. ?? is our largest development partner. Finland and the EU will support #Ukraine for as long as needed. Freedom will prevail. Many thanks for hosting us in Kyiv, @DmytroKulebapic.twitter.com/B2nsjYicNi
.@italyinukr🇮🇹 proudly assumes #G7 Ambassadors' Ukraine Support Group presidency for 2024. Many thanks to @JPEmbUA🇯🇵 for their outstanding 2023 chairmanship. We remain committed to close cooperation with 🇺🇦 in fostering reforms & addressing Russia's aggression. pic.twitter.com/kwyHeZwIQh
Ukrainians to practise flying Swedish Gripens, but there will be no supply. Pål Jonson, Minister of Defence of Sweden, has announced the training of several Ukrainian pilots on Swedish JAS 39 Gripen fighter jets in response to the Ukrainian side's request. pic.twitter.com/4zj7T4Ogp6
Glad to announce that after the meeting I hosted with @RTErdogan & @SwedishPM, President Erdogan has agreed to forward #Sweden's accession protocol to the Grand National Assembly ASAP & ensure ratification. This is an historic step which makes all #NATO Allies stronger & safer. pic.twitter.com/D7OeR5Vgba
