Словацький парламент (Національні збори) на засіданні 26 березня проголосував за призначення Річарда Раші, депутата однієї з партій коаліції „Голос”, своїм спікером.
Про це передає „Європейська правда” з посиланням на Denník N.
За призначення Раші спікером парламенту Словаччини проголосували 79 депутатів – усі вони є представниками урядової коаліції або підтримують її, хоча формально туди не входять.
Опозиційні депутати не брали участі у виборах голови Національних зборів, про що вони заявили заздалегідь.
Крім того, депутати Словаччини від опозиції, відповідальні за підрахунок голосів, не підписали протокол результатів, оскільки заперечували проти таємниці голосування.
Словацький парламент не мав постійного спікера 353 дні. Попередник на посаді, лідер „Голосу” Петер Пеллегріні, був обраний президентом у квітні 2024 року.
Парламент Сербії прийняв відставку прем’єр-міністра Мілоша Вучевича. У країні дієтимчасовий уряд. Палата представників має 30 днів на обрання нового кабінету міністрів, інакшедоведеться проводити дострокові парламентські вибори.
Прем’єр-міністр Мілош Вучевич подав у відставку 28 січня. Тоді він заявив, що на посаді глави уряду хоче сприяти суспільному примиренню. Очолюваний ним кабінет міністрів був сформований 2 травня 2024 року.
Спікерка Ана Брнабич подякувала прем’єр-міністру за роботу й закрила перше засідання весняної сесії парламенту, яка розпочалася 4 березня та мала на порядку денному 70 питань.
Наразі невідомо, кого Александар Вучевич попросить сформувати уряд, оскільки президент республіки досі не обговорював кадрові рішення.
Глава держави в останні дні неодноразово попереджав: якщо новий уряд не буде обраний до встановленого терміну, то доведеться провести дострокові вибори, очікуваною датою яких є 8 червня.
У Болгарії після часткового перерахунку голосів на жовтневих виборах 16 депутатів втратили мандати, у той час як проросійська та євроскептична партія „Велич” пройшла до парламенту.
Про це повідомило агентство Reuters.
Конституційний суд Болгарії визнав неправомірним обрання до парламенту 16 депутатів після часткового перерахунку голосів на жовтневих виборах.
Суд розглянув результати виборів за скаргою популістської і націоналістичної партії „Велич”, яка не подолала 4-відсотковий бар’єр для проходження до парламенту – їй забракло декілька голосів.
Після перерахунку голосів партія „Велич”, яка не підтримує допомогу Україні, отримала 10 місць. Інші шість місць були розподілені між чотирма невеликими партіями.
Крихка правляча коаліція на чолі з правоцентристською партією ГЄРБ втратила п’ять місць, але втримала мінімальну більшість – 121 місце у 240-місному парламенті.
Конституційний суд у своїй заяві в четвер відхилив заклики до повного перерахунку голосів. Тим не менш, частковий перерахунок голосів на сотнях виборчих дільниць додав ще більшої невизначеності на нестабільній політичній сцені Болгарії, де протягом багатьох років розрізнені партії не можуть отримати більшість або сформувати стабільні коаліції.
Жовтневі вибори, на яких партія ГЄРБ перемогла, набравши близько 26% голосів, були сьомими виборами за останні чотири роки. Але лише в січні парламент Болгарії затвердив кабінет міністрів на чолі з Розеном Желязковим, колишнім спікером парламенту, поклавши край багатомісячним коаліційним переговорам.
[type] => post
[excerpt] => У Болгарії після часткового перерахунку голосів на жовтневих виборах 16 депутатів втратили мандати, у той час як проросійська та євроскептична партія "Велич" пройшла до парламенту.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1741947420
[modified] => 1741944498
)
[title] => Після перерахунку голосів у Болгарії до парламенту пройшла проросійська партія
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=144548&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 144784
[uk] => 144548
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 144549
[image] => Array
(
[id] => 144549
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/630-360-1667489953-440.jpg
[original_lng] => 92375
[original_w] => 630
[original_h] => 360
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/630-360-1667489953-440-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/630-360-1667489953-440-300x171.jpg
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/630-360-1667489953-440.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/630-360-1667489953-440.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/630-360-1667489953-440.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/630-360-1667489953-440.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/630-360-1667489953-440.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1741938249:2
[_thumbnail_id] => 144549
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 474
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 4511
[1] => 8076
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Болгарія
[1] => парламент
)
)
[3] => Array
(
[id] => 141845
[content] =>
Парламент Болгарії у п’ятницю, 21 лютого, ухвалив декларацію, яка передбачає заборону на участь збройних сил країни у військових операціях на території України.
Йдеться про військові дії, що виходять за межі союзницьких зобов’язань країни в НАТО, ЄС та ООН. При цьому документ має винятки для випадків, передбачених зобов’язаннями перед вищевказаними організаціями.
Декларація також закликає до дипломатичного врегулювання війни в Україні та наголошує на відданості Болгарії підтримці ініціатив з мирних переговорів.
Варто зазначити, що документ не засуджує дії російських військ на території України, – спроби однієї з партій включити формулювання, що засуджує агресію росії та ймовірні злочини проти України, були відхилені.
Парламент Грузії, легітимність якого не визнають п’ята президентка Саломе Зурабішвілі, опозиція та значна частина грузинського суспільства, припинив повноваження 49 опозиційних депутатів.
Зокрема, мова про членів партій “Єдність – Національний рух”, “Коаліція за зміни” та “Сильна Грузія”.
Підставою для ухвалення відповідного рішення стало їхнє звернення до парламенту в листопаді минулого року з вимогою припинити депутатські мандати.
На цьому етапі в парламенті залишається 12 депутатів від партії “Гахарія за Грузію”. Політичне об’єднання колишнього прем’єр-міністра Георгія Гахарії, як і інші партії, що подолали прохідний бар’єр на виборах 26 жовтня, вважає результати голосування нелегітимними та не бере участі в роботі парламенту. Водночас представники цієї політсили не подавали заяв про припинення своїх повноважень.
У Ірландії вперше спікером парламенту стала жінка – 53-річна Верона Мерфі, яка раніше була далекобійницею та президенткою Ірландської асоціації автомобільних перевезень.
Нового спікера обирали шляхом таємного голосування. Всього на цю посаду претендували четверо кандидатів. За Мерфі віддали 89 голосів, а за її найближчого конкурента 67.
У 2019 році Мерфі вже намагалася балотуватися до парламенту, але програла після антимігрантських заяв.
Вона стверджувала в інтерв’ю, що деяких шукачів притулку, які приїжджають до Ірландії, потрібно «депрограмувати», оскільки вони могли перебувати під впливом Ісламської держави.
Мерфі стала першою жінкою, яка займе крісло спікера після 20 чоловіків, починаючи з першого засідання у 1919 році.
A fistfight broke out in Turkey's parliament when an opposition deputy was attacked after calling for his colleague, Can Atalay, to be admitted to the assembly. Atalay was jailed on charges of trying to overthrow the government but was since elected an MP https://t.co/M4NyyckHNupic.twitter.com/HovObp0gAd
Британська Палата громад у пʼятницю, 29 листопада, проголосувала у другому читанні за законопроєкт про легалізацію асистованого суїциду.
Про це пише „Європейська правда” з посиланням на Sky News.
Законопроєкт „Про невиліковно хворих дорослих (кінець життя)” отримав 330 голосів „за” проти 275 „проти” у другому читанні в Палаті громад, або більшість у 55 голосів.
Це означає, що тепер документ перейде на стадію розгляду в комітетах, зокрема і в Палаті лордів, після чого має бути проголосований знову, аби стати законом.
Але помітна підтримка ініціативи – яка викликала серйозні обговорення як серед британських законодавців, так і в суспільстві – вже збільшує шанси на її остаточне ухвалення.
Законопроєкт депутатки Кім Лідбітер від Лейбористської партії передбачає, що дорослі й невиліковно хворі, яким залишилося жити лише шість місяців, зможуть вдатись до асистованого суїциду – тобто перервати життя в супроводі спеціально навченої людини.
Документ передбачає низку запобіжників, аби асистований суїцид не був кваліфікований як доведення до самогубства: затвердження рішення двома незалежними лікарями, суддею високого суду, а також самостійне введення ліків людиною, яка вмирає.
Законодавство також передбачає до 14 років ув’язнення для тих, хто примушує когось просити про допомогу в смерті або приймати ліки.
У разі ухвалення закон поширюватиметься лише на Англію та Уельс. У Шотландії нині розглядають власний законопроєкт, те саме відбувається на самоврядних залежних територіях британської корони – островах Мен і Джерсі.
В останні роки в європейських країнах усе активніше говорять про легалізацію права на переривання життя шляхом асистованого суїциду чи евтаназії (остання відбувається без участі кваліфікованого спеціаліста).
A fistfight broke out in Turkey's parliament when an opposition deputy was attacked after calling for his colleague, Can Atalay, to be admitted to the assembly. Atalay was jailed on charges of trying to overthrow the government but was since elected an MP https://t.co/M4NyyckHNupic.twitter.com/HovObp0gAd
Протестувальників закликають збиратися ще звечора у неділю на площі Республіки, звідти акція вирушить ночувати перед парламентом.
На 25 листопада у Тбілісі заплановано ще три окремі акції, вимогами яких також буде проведення нових парламентських виборів – Марш жінок з площі Свободи, хода викладачів університету Ілії та хода представників культурно-мистецької сфери.
A fistfight broke out in Turkey's parliament when an opposition deputy was attacked after calling for his colleague, Can Atalay, to be admitted to the assembly. Atalay was jailed on charges of trying to overthrow the government but was since elected an MP https://t.co/M4NyyckHNupic.twitter.com/HovObp0gAd
У п’ятницю, 16 серпня, в турецькому парламенті сталася бійка, коли на опозиційного депутата напали після того, як він, закликаючи допустити свого ув’язненого колегу до асамблеї, розкритикував владу Туреччини.
Зазначається, що парламент Туреччини зібрався на позачергове засідання, щоб вирішити питання депутатського статусу Джана Аталая.
У 2022 році Аталая засудили до 18 років ув’язнення за звинуваченням у спробі повалити уряд шляхом організації загальнонаціональних протестів у парку Гезі в 2013 році разом із філантропом Османом Кавалою. Кавала зараз також перебуває за ґратами, як і шість інших обвинувачених. Усі вони відкидають звинувачення. Незважаючи на ув’язнення, у травні 2023 року Аталая обрали до парламенту від Робітничої партії Туреччини (TIP). Парламент позбавив його місця, але 1 серпня Конституційний суд оголосив виключення Аталая недійсним.
На відео бійки видно, як члени парламенту від правлячої партії AKP кинулися бити депутата Ахмета Шика за трибуну, а десятки інших приєдналися до рукопашної сутички, одні намагалися стримати інших. Кров забризкала білі сходинки трибуни, пише Reuters.
A fistfight broke out in Turkey's parliament when an opposition deputy was attacked after calling for his colleague, Can Atalay, to be admitted to the assembly. Atalay was jailed on charges of trying to overthrow the government but was since elected an MP https://t.co/M4NyyckHNupic.twitter.com/HovObp0gAd
“Ми не здивовані тим, що ви називаєте Джана Аталая терористом, так само, як ви робите це з усіма, хто не приєднується до вас. Але найбільші терористи — це ті, хто сидить на цих сидіннях”, — сказав Шик у своїй промові.
Після бійки віцеспікер парламенту оголосив перерву. Після більш ніж тригодинної перерви засідання відновилося, цього разу під головуванням голови парламенту, а не його заступника.
Парламент оголосив догану Шику за його заяви. Алпай Озалан з „Партії справедливості та розвитку” також отримав догану за фізичний напад на Шика.
Лідером „Партії справедливості та розвитку” є чинний президент Туреччини Реджеп Таіп Ердоган.
A fistfight broke out in Turkey's parliament when an opposition deputy was attacked after calling for his colleague, Can Atalay, to be admitted to the assembly. Atalay was jailed on charges of trying to overthrow the government but was since elected an MP https://t.co/M4NyyckHNupic.twitter.com/HovObp0gAd