Колишній міністр оборони Михайло Федоров залишиться у команді президента Зеленського.
Про це заявив радник глави держави з комунікацій Дмитро Литвин, передає Укрінформ.
“Михайло сам сказав, що не бачить себе в якості радника Президента чи деяких інших позицій, про які вони говорили, але, звісно, у них спільний інтерес працювати разом у команді”, – сказав він.
Раніше Михайло Федоров розповів, що Зеленський запропонував йому стати радником, але він відмовився.
Глава держави сказав, що Федоров залишиться в його команді. Його точну роль озвучать пізніше.
Як сказав радник президента України Дмитро Литвин журналістам.
“Президент вчора і позавчора говорив з Михайлом (Федоровим – ред.). Михайло про це теж сказав на своїй прес-конференції. Вони чітко говорили, що Михайло залишається в команді”, – сказав він.
На уточнююче питання про те, яка саме роль буде у Федорова в команді Зеленського, радник президента не відповів.
“Не все вирішується за один день. Я думаю, вони (президент і Федоров – ред.) вдвох це визначать. Михайло сам сказав, що не бачить себе в якості радника президента чи деяких інших позицій, про які вони говорили, але звісно шо це у них спільний інтерес працювати разом в команді”, – додав він.
Литвин також не зміг відповісти на питання про те, які пропозиції, крім радника, були озвучені Федорову.
“По-перше, вони спілкуються вдвох. По-друге, у них такий рівень відносин і спілкування і стільки всього було зроблено разом, шо вони, думаю, знайдуть, як діяти далі”, – сказав радник президента.
Шанс того, що у 2026 році активна фаза війни завершиться, існує.
Про це в інтерв’ю для РБК-Україна розповів керівник Офісу Президента України Кирило Буданов.
«Шанси є, і весною був дуже гарний темп перемовин. Зараз ми всі пішли в ескалацію, це всі розуміють. Для того, щоб вийти з ескалації, зазвичай потрібна максималізація ескалації», — сказав він.
Буданов заявив, що після ескалації чекають деескалація та продовження діалогу, якщо сторони будуть в цьому зацікавлені. І росія, яка поки що не показує готовності до діалогу, в певний час стане зацікавленою, вважає Буданов.
На запитання, чи це вікно можливостей якось пов’язане з виборами в США, що пройдуть в листопаді, керівник ОП відповів так:
«Це один з факторів, але, повірте, це не найголовніше. Хоча і досить вагомо», — заявив Буданов.
Є також популярна теза про те, що у росії розуміють, що їм треба встигнути домовитись саме з нинішнім президентом США Дональдом Трампом, бо з його наступником у них точно ні про що хороше домовитись не вийде.
«Я, в принципі, погоджуюсь з цією тезою. Але ж ви правильно аналізуєте її. А скільки часу у президента Трампа? У нього ще мінімум два роки», — відповідає на це Буданов.
Незалежно від результатів виборів до Конгресу, Трамп все одно залишиться головною постаттю в США.
«Будуть певні ускладнення, але це більше виллється у внутрішній політиці», — пояснив Буданов.
Колишня прессекретар президента України Юлія Мендель заявила, що у 2022 році Київ нібито був готовий піти на всі умови Москви, зокрема віддати Донбас. У Офісі президента Володимира Зеленського це категорично заперечують.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв’ю Мендель американському блогеру Такеру Карлсону та заяву радника президента Дмитра Литвина.
За твердженням Мендель, у перші місяці повномасштабної війни українські перемовники в Стамбулі були ладні пристати на всі умови Москви, аби тільки зупинити бойові дії. Ексречниця спирається виключно на слова неназваних людей, які нібито входили до складу делегації.
“Я розмовляла з людьми, які представляли Україну на переговорах у Стамбулі у 2022 році. І мені докладно пояснили, що вони погодились на все. Ба більше, дуже важливо, вони сказали, що Зеленський особисто погодився віддати Донбас”, – розповіла вона Карлсону, відомому своїми проросійськими поглядами.
У Офісі президента в коментарі журналістам заперечили слова Мендель, наголосивши, що сама вона не брала участі в переговорах чи ухваленні якихось рішень.
“Ця пані давно не в собі, а хто їй там щось розповідає та чи було це насправді – коментувати несерйозно”, – сказав радник президента Литвин.
Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов прийняв пропозицію президента Володимира Зеленського очолити Офіс президента.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram Буданова.
“Прийняв пропозицію президента України Володимира Зеленського очолити Офіс глави держави. Продовжую служити Україні”, – написав Буданов.
Він зазначив, що вважає посаду керівника Офісу президента як ще один рубіж відповідальності перед країною.
“Для мене це честь і відповідальність – в історичний для України час зосередитись на критично важливих питаннях стратегічної безпеки нашої держави. Дякую за довіру!”, – наголосив Буданов.
Також він подякував всім бойовим побратимам та команді ГУР МО України за спільну роботу.
“Нам далі робити своє – бити ворога, захищати Україну та працювати задля досягнення справедливого миру. Продовжуємо разом боротися за вільне та безпечне майбутнє України!” – додав новий глава ОП.
Колишнього народного депутата та члена наглядової ради «Укрзалізниці» Сергія Лещенко було звільнено з посади радника керівника Офісу президента України, повідомляє видання Українські новини з посиланням на офіційну відповідь ОПУ на журналістський запит.
У відповіді зазначається, що після відставки керівника Офісу президента Андрій Єрмак усі його радники та помічники — як штатні, так і позаштатні — були звільнені. У самому Офісі президента уточнили, що у зв’язку зі звільненням керівника ОПУ особи, які обіймали посади радників і помічників, припинили виконання своїх обов’язків.
Повного переліку звільнених осіб в ОПУ не надали. Водночас, згідно з попередніми публічними повідомленнями, станом на грудень 2024 року Андрій Єрмак мав дев’ять радників, серед яких — штатні радники Олександр Бевз, Лілія Пашинна, Вікторія Романова і Тетяна Гайдученко та позаштатні Михайло Подоляк, Сергій Лещенко, Дарія Зарівна, Еліна Ельянова і Олександр Роднянський.
Президент України Володимир Зеленський ще не вирішив, хто очолить Офіс президента замість Андрія Єрмака. На це є багато технічних причин.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Зеленського під час спілкування з медіа.
“Є багато питань знов про офіс президента і, можливо, нового очільника. Також є питання, що хтось підтримав цю ідею, хтось відмовився. Наступне, ще раз підкреслюю, я провів кілька консультацій з усіма, кого ви знаєте. Всі вони готові підставити плече, ніхто не відмовлявся”, – сказав Зеленський.
Він наголосив, що усі кандидати готові очолити Офіс президента.
“Говорив і не буду повторювати, є багато технічних питань з цього приводу, тому я ще сам не вирішив, хто очолить Офіс президента”, – додав глава держави.
Український лідер Володимир Зеленський у четвер, 4 грудня, заявив, що вже найближчим часом буде рішення щодо нового голови Офісу президента.
Про це йшлося у заяві Володимира Зеленського.
Він розповів, що учора відбулись додаткові зустрічі з кандидатами на посаду нового керівника Офісу президента.
“Ми обговорили формати роботи Офісу, взаємодію з іншими державними інституціями, яка потрібна для інтересів України. Найближчим часом буде рішення щодо нового очільника Офісу”, – йдеться у заяві Зеленського.
В Офісі президента України планують суттєво реформувати структуру, долучивши до роботи військових з бойовим досвідом.
Про це заявив керівник ОП Андрій Єрмак, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram.
Як пояснив Єрмак, ідея полягає в тому, щоб суттєву кількість працівників Офісу складали військовослужбовці з підтвердженим бойовим досвідом повномасштабної війни або ветерани бойових дій.
“Мова про працівників усіх рівнів. У всіх департаментах без винятку. Володимир Зеленський підтримав цю ідею. Це справедливо. Бо саме ці люди – мірило честі, моралі й відданості Україні”, – заявив Єрмак.
Як приклад він навів свого заступника, полковника Павла Палісу, який раніше командував 93-ю окремою механізованою бригадою “Холодний Яр”. На війні він відповідав за життя підлеглих і успішність операцій, а нині демонструє в ОП ту саму швидкість, чесність і принциповість.
Єрмак додав, що така культура мала б поширюватися на всю державну службу, а також у бізнесі, ІТ та культурній сфері, де ветерани можуть посилювати ефективність і справедливість команд.
U.S. Sailors and Marines aboard USS Tripoli (LHA 7) arrived in the U.S. Central Command area of responsibility, March 27. The America-class amphibious assault ship serves as the flagship for the Tripoli Amphibious Ready Group / 31st Marine Expeditionary Unit composed of about… pic.twitter.com/JFWiPBbkd2
Сторони скоординували зусилля в межах підготовки саміту G7, який відбудеться 15-17 червня в Канаді, та домовилися бути в контакті.
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак провів онлайн-зустріч із радником прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатаном Пауеллом, радником канцлера Німеччини з питань зовнішньої політики та безпеки Гюнтером Зауттером, радником у справах континентальної Європи та Туреччини президента Франції Бертраном Бюшвальтером і дипломатичним радником Голови Ради міністрів Італії Фабріціо Саджо. Про це 9 червня повідомляє пресслужба Офісу президента.
Глава ОП поінформував співрозмовників про результати візиту української делегації до Вашингтона, а також наголосив, що підтримка України на рівні американського політичного істеблішменту залишається високою.
“Окрема увага – збільшенню тиску на Росію. Керівник Офісу Президента зауважив, що Україна розраховує на підтримку Сенатом США двопартійного законопроєкту, спрямованого на посилення санкцій проти Росії та запровадження вторинних обмежень щодо тих країн і компаній, які допомагають РФ обходити санкції”, – зазначив він, додавши, що сам факт розгляду цього законопроєкту стане важливим сигналом для всіх міжнародних партнерів.
Сторони скоординували зусилля в межах підготовки саміту G7, який відбудеться 15-17 червня в Канаді, та домовилися бути в контакті.
Президент Володимир Зеленський 8 травня вніс до Верховної Ради законопроект 13266 про Військового омбудсмена. Також зареєстровано законопроект 13267 про внесення змін до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення щодо діяльності Військового омбудсмена.
Генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента Віктор Дубовик пояснив, які зміни передбачені законопроектами.
«Для директорату з питань правової політики Офісу Президента найбільш вагомим результатом є завершення підготовки та подання Президентом України до Верховної Ради України проекту Закону «Про Військового омбудсмена». За фахового лідерства Ольги Решетилової, на виконання завдання керівництва держави, разом з колегами з інших структурних підрозділів ОП, представниками МО, громадського сектору та експертами пророблена титанічна праця.
А метою цієї праці є не просто законопроект, а створення додаткового ефективного механізму захисту прав військовослужбовців, який доповнить існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Ключові положення законопроекту.
Закон поширюватиметься на військовослужбовців сил безпеки та сил оборони, військовозобов’язаних і резервістів, членів добровольчих формувань територіальних громад та поліцейських поліції особливого призначення Національної поліції України.
Передбачається створення Офісу Військового омбудсмена як допоміжного органу з метою сприяння здійсненню демократичного цивільного контролю за сектором безпеки та оборони з питань забезпечення дотримання органами військового управління і військовим командуванням прав військовослужбовців.
Законом визначатимуться, зокрема:
вимоги до Військового омбудсмена;
правила призначення на посаду та припинення повноважень (звільнення) Військового омбудсмена Президентом України;
основні завдання, права, обов’язки та відповідальність Військового омбудсмена, його заступників та працівників Офісу Військового омбудсмена.
Буде унормовано:
порядок подання і розгляду скарг Військовим омбудсменом.
Зокрема скарги можуть бути індивідуальними або колективними, подаватися військовослужбовцями та уповноваженими на це в установленому законом порядку іншими особами в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір заявника. Окремо передбачено можливість подання та умови розгляду анонімних скарг;
строки, порядок та результати розгляду скарг.
підстави, порядок та результати проведення перевірок Військовим омбудсменом;
засади співпраці з Уповноваженим ВР з прав людини, у тому числі надання йому необхідної допомоги відповідно до закону, можливості укласти угоду (меморандум) про співпрацю, а також з військовим командуванням, органами військового управління, правоохоронними органами, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, підприємствами, установами та організаціями;
щорічні звітування Військового омбудсмена перед Президентом України та суспільством.
Прийняття законопроекту сприятиме:
реальному та ефективному захисту прав військовослужбовців у зоні бойових дій та в мирний час;
посиленню підзвітності та прозорості органів сектору безпеки і оборони;
виконанню міжнародних зобов’язань України щодо зміцнення демократичних інститутів та прав людини, зокрема в контексті євроінтеграції;
підвищенню довіри громадян до ЗСУ.
Також для забезпечення реалізації положень законопроекту «Про Військового омбудсмена» зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо діяльності Військового омбудсмена, які необхідні».
Цим проектом Закону пропонується, зокрема:
введення нової статті до КУпАП, що передбачає відповідальність за невиконання законних вимог Військового омбудсмена;
визначення юрисдикції таких справ за районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами;
надання Військовому омбудсмену можливості для складати протоколи про адміністративні правопорушення.
включення Військового омбудсмена до переліку осіб, на яких поширюється стаття про втручання в їх діяльність, та надання йому особливого кримінального процесуального статусу.
Упровадження цих змін:
сприятиме підвищенню довіри військовослужбовців до державних інститутів;
забезпечить більш ефективний контроль за дотриманням їх прав і свобод;
зміцнить правовий статус Військового омбудсмена і дасть змогу більш ефективно захищати інтереси військовослужбовців;
надасть військовослужбовцям реальний механізм для захисту своїх прав і гарантує, що їхні скарги будуть розглянуті належним чином.
