Німеччина готує всеосяжне партнерство з Україною у сфері озброєння, яке має принести вигоду обом країнам.
Як пише “Європейська правда”, з відповідним планом з десяти пунктів, узгодженим всередині коаліції, ознайомилося видання Bild.
Відповідно до нього, з Україною буде започатковано всеосяжне партнерство у сфері озброєння. У середньостроковій перспективі це означає, що німецько-українська зброя буде використовуватися на передовій. І німецькі збройні сили також будуть її використовувати.
Німеччина вже є найбільшим військовим спонсором України в Європі. Зараз дається старт наступному етапу, від якого, як очікується, виграють і Німеччина, і її оборонна промисловість.
План окреслює, як Україна та Німеччина мають співпрацювати в галузі оборони в майбутньому:
Регулярні консультації на високому рівні з питань оборонної політики між міністерствами оборони;
Створення представництва української оборонної промисловості в Берліні (“Ukraine Freedom House”) для покращення взаємодії з німецькими компаніями. Одночасно з цим – зміцнення контактних пунктів для німецької оборонної промисловості в Україні (в тому числі через посольство Німеччини в Києві);
Більше персоналу та повноважень для військових аташе в посольстві Німеччини в Києві, постійний професійний обмін інформацією про те, яке озброєння потрібно;
Нові флагманські проєкти для спільних досліджень, розробки та виробництва озброєння. Мета – використати переваги української промисловості в галузі безпілотників та пов’язаних з ними технологій;
Постійний трансфер технологій у ще більшій кількості спільних підприємств у оборонному секторі, з обміном в обох напрямках. Це також означає: виробництво зброї, розробленої в Україні, в Німеччині;
Створення великого альянсу з європейськими партнерами для закупівлі зброї на користь України – частково також з використанням зброї українського виробництва;
Інтеграція української промисловості в загальноєвропейський ринок оборонних товарів;
Можливе використання федеральних інвестиційних гарантій для інвестицій в оборонну промисловість України;
Постійний обмін інформацією про події на фронті. Плани включають передачу та використання записаних цифрових даних з поля бою в Україні, а також обмін практичним досвідом щодо використання німецьких оборонних технологій в Україні;
Створення спеціального антикорупційного щита для угод з озброєнням з Україною.
Президент Володимир Зеленський провів технологічну Ставку верховного головнокомандувача. Вона стосувалась далекобійних можливостей України відбулася під головуванням голови держави.
Як повідомляє РБК-Україна, про це розповів секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров.
„Заслухали доповіді військових про потреби Сил оборони у дронах і ракетах, ефективність їхнього застосування та шляхи підвищення результативності. Міноборони доповіли про стан укладання й виконання контрактів, рівень фінансування і реальне забезпечення армії”, – розповів Умєров.
Також на Ставці обговорили проблемні питання з українськими державними та приватними виробниками:
виробництво та постачання комплектуючих;
запуск нових виробничих потужностей;
відкриття заводів і нарощування експортних спроможностей.
„За результатами Ставки ухвалено конкретні завдання для виконавців і встановлено контроль за їх реалізацією”, – підкреслив він.
Норвегія виділяє півмільярда норвезьких крон (близько 33 мільйонів доларів) на розвиток оборонної промисловості України.
Про це інформує сайт норвезького уряду.
„Це фінансування буде спрямоване на оборонну промисловість України, щоб забезпечити швидке виробництво зброї та військової техніки. Норвегія надає допомогу з наших власних запасів і закуповує продукцію вітчизняної промисловості, але цього недостатньо. Ми повинні посилити спроможність України виробляти більше, і ця підтримка допоможе досягти цього”, – розповів міністр оборони Норвегії Бйорн Арілд Грам.
Він також зазначив, конкретні потреби України визначатимуть виробничі пріоритети. Внутрішнє виробництво дозволяє українцям більш ефективно зберігати та підтримувати свої ресурси.
У співпраці з Україною Данія розробила модель фінансування закупівель безпосередньо з української оборонної промисловості. Крім того, запроваджено процеси моніторингу і забезпечення підзвітності проєктів.
Грам пояснив, що внесок у розмірі 500 мільйонів норвезьких крон буде частиною цієї домовленості, що дозволить норвезьким коштам мати негайний вплив на ситуацію в Україні.
„Боротьба, яку веде Україна, є екзистенціальною і має вирішальне значення для безпеки Європи в цілому. Збереження підтримки України з боку Заходу має вирішальне значення, і ми повинні постійно шукати нові шляхи підтримки їхніх оборонних зусиль”, – резюмував Грам.
Європі потрібна процвітаюча оборонна промисловість, і континент повинен більше витрачати на безпеку, вважає президент Європейської комісії. Урсула фон дер Ляєн заявила, що запропонує більше великих оборонних проектів, якщо її буде переобрано на наступний термін.
Ми повинні посилити нашу оборонну промисловість протягом наступних п’яти років, і Європа повинна витрачати на неї більше коштів, заявила Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії (ЄК), у вівторок в Катовіце, на відкритті 16-го Європейського економічного конгресу. Фон дер Ляєн і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск виступили зі вступними промовами на триденному заході, який розпочався у вівторок.
“Нам потрібен процвітаючий європейський оборонний сектор”, – заявив Туск, додавши, що в разі переобрання на посаду президента Європейської комісії на наступний термін він запропонує більше великих оборонних проєктів. Він також підтвердив, що, серед іншого, створить посаду комісара з питань оборони, до повноважень якого входитиме підтримка сучасної європейської оборонної промисловості. Одним з його перших завдань буде представлення Білої книги про стан європейської оборонної готовності, – зауважив він.
Звертаючись до польського прем’єр-міністра, Урсула фон дер Ляєн привітала його із сильним лідерством і змінами, що відбуваються (в Польщі). Вона сказала, що з цього успіху можна винести багато уроків, в тому числі про необхідність створення широких коаліцій на європейському рівні. “Дуже важливо, щоб центр міцно тримався разом, боровся з екстремізмом і не допускав поляризації”, – вважає Президент Ради Європи.
У своєму виступі Туск зазначив, що Україна не повинна програти війну з Росією тільки тому, що йдеться про дисбаланс сил. Якби Європа була краще підготовлена до таких складних часів, Росія, можливо, взагалі не наважилася б напасти на Україну, додав він.
Він підкреслив, що в найближчі місяці і протягом наступного п’ятирічного циклу Європа повинна готуватися до ситуації, в якій жодна сила в світі не наважиться підняти на неї руку.
Європейський Союз повинен виділити щонайменше 100 мільярдів євро на оборону.
“Добре і мудро вкладені гроші відведуть війну від кордонів Європи надовго, можливо, назавжди”, – підкреслив Туск.
Одним із пріоритетів безпеки Дональд Туск назвав посилену охорону європейських кордонів. Іншою передумовою європейської безпеки є створення купола протиповітряної оборони в якості спільної інвестиції.
Польський прем’єр-міністр оголосив у квітні, що Польща приєднається до Європейської ініціативи „Небесний щит” (ESSI).
Європейський Союз має інтегрувати оборонну промисловість Києва до структур безпеки блоку, оскільки Україна – майбутній член Євросоюзу.
Про це заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час промови в Європарламенті.
„Заглядаючи у майбутнє, ми повинні розглядати обороноздатність України як частину нашої власної обороноздатності. Ми повинні думати про оборонну промисловість України як частину нашої власної оборонної промисловості”, – сказала вона.
За її словами, Україну залучили до підготовки оборонно-промислової стратегії ЄС. Це перший крок, який має призвести до інтеграції України до деяких із оборонних програм, за потреби за згодою Європейського парламенту та Євроради.
„Це не лише допоможе нам задовольнити оборонні потреби України, але також сприятиме зближенню та спільному плануванню між нашими збройними силами та оборонною промисловістю. Україна – майбутній член нашого Європейського Союзу. Тому вона має стати набагато ближчою до нас і в галузі оборони”, – додала Урсула фон дер Ляєн.
Снаряди для України
Як зазначила голова Єврокомісії, наразі країни підготували понад 40 тисяч українських солдатів.
„Наш Союз і держави-члени мобілізували військову техніку на суму 28 млрд євро. Європейська оборонна промисловість збільшила потужності з виробництва боєприпасів на 40%. До наступного місяця ми поставимо понад півмільйона артилерійських снарядів. До кінця року понад 1 мільйон. Але цього, звичайно, недостатньо”, – додала вона.
Війна за свободу
Урсула фон дер Ляєн у своїй промові заявила, що Путін не може зрозуміти: якщо дати людям вибір, вони оберуть свободу.
„Він не може зрозуміти, що боротьба українців відрізняється від боротьби російських солдатів, чиї життя Путін безжально перемелює заради минулого і майбутнього, що давно минуло, яке ніколи не зможе існувати. Жертва України – прямо протилежна. Чому вони б’ються? Тому що вони борються, працюють за щось екзистенційне і властиве людському стану. Ось чому воля України не просто сильніша, ніж у Росії, вона принципово інша за своєю природою та характером. І ось цього Путін ніколи про нас не зрозуміє”, – сказала вона.
За її словами, вторгнення Путіна було не лише моральним, а й стратегічно неправильним.
„Замість повалення Києва, поділу ЄС та ослаблення НАТО, по всіх пунктах відбулося прямо протилежне. За підтримки ЄС та наших союзників Україна не тільки стійко вистояла проти більшої країни, сильнішої армії та більшої економіки. Але вона повернула собі більше половини території, яку Росія окупувала з початку цього конфлікту. Минулої зими вони відобразили наступ росіян – і роблять те саме зараз”, – додала глава Єврокомісії.
Вона впевнена, що неприборканий дух свободи має пам’ятати тут, у Європі та в усьому демократичному світі на цьому етапі війни. „Немає часу для вагань. Послання, надіслане Європою на засіданні Європейської ради минулого тижня, було кришталево ясним, і дозвольте мені повторити його тут: Європа буде на боці України щодня війни і щодня після неї”, – сказала вона.
Прогрес України
Урсула фон дер Ляєн контраст із ситуацією лише десять років тому. „У той час проросійський режим в Україні приймав авторитарні закони і вбивав протестувальників на вулицях. Сьогодні країна щойно прийняла нове законодавство, яке розширює права національних меншин, покращує судову систему та забезпечує систему стримувань та противаг влади”, – зазначила вона.
За її словами, саме це призвело Брюссель до початку переговорів про вступ. „І цей прогрес відбувається не тільки тому, що цього вимагає Європа. Це глибоке бажання народу України. Україна – це Європа, тому що Європа – у серцях та умах українців. І незабаром Україна також буде в нашому Союзі”, – сказала глава Єврокомісії”, – сказала вона.
Урсула фон дер Ляєн завершила свою промову гаслом: „Слава Україні, і хай живе Європа”.
Міністр оборони України Рустем Умєров обговорив з міністром оборони Норвегії Бйорном Арільдом Грамом розвиток подій на полі бою в Україні. Сторони також домовились розвивати співпрацю в оборонній промисловості.
Про це Умєров повідомив у Фейсбуці.
„Обговорив з міністром оборони Норвегії Бйорном Арільдом Грамом розвиток подій на полі бою, а також нещодавню масовану комбіновану повітряну атаку росії на Україну. Вдячні Норвегії за внесок у зміцнення нашої протиповітряної оборони та розвиток Коаліції морських сил. Україна та Норвегія розвиватимуть співпрацю в оборонній промисловості”, – йдеться в дописі.
