Європі не потрібно більше витрат на трансформацію своїх збройних сил — їй потрібно більше міжнародної співпраці.
Європа зараз переживає значне зростання витрат на оборону. За останнє десятиліття військові бюджети в ЄС подвоїлися. Причина, здавалося б, очевидна. Оборонні сили Європи занепали, а загроза з боку Росії реальна. Але варто зупинитися і подивитися на факти, зазначає Адам Туз, редактор Financial Times, професор історії в Колумбійському університеті та директор Європейського інституту.
Десятиліття, що передувало вторгненню Росії, не було „втраченим десятиліттям” для європейських солдатів. Згідно з даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), сукупні витрати європейських членів НАТО за цей період склали понад 3,15 трлн доларів (у цінах 2023 року). Це значно більше, ніж у Росії. Сьогодні вважається, що Європі потрібно більше боєздатних військ, але вже зараз у неї є 1,47 мільйона військовослужбовців — це більше, ніж у США.
Редактор додає, що скандал полягає не в тому, що оборонні бюджети Європи вже подвоїлися. Справжній скандал у тому, що при таких витратах Європа отримує надто мало: немає ефективного стримування, обмаль боєздатних військ і відсутні запаси озброєння для допомоги Україні.
„Оптиміст міг би сказати, що не все так погано. Європа все ж отримала певну віддачу (переважно завдяки Великій Британії, Франції та Туреччині) від своїх 3 трлн витрачених доларів. Якщо провести давно назрілу реорганізацію, навіть Німеччина зможе створити дієву систему стримування. Узгодження базових речей — наприклад, спільної системи ППО чи обмеженого вибору танків — суттєво змінить ситуацію. Планка невисока: Європі достатньо досягти середнього рівня неефективності американського військово-промислового комплексу, щоб мати потужну армію”, — пише Туз.
Здоровий глузд вимагає визнати: криза європейської оборони реальна й потребує термінового вирішення. Після витрат понад 3 трлн доларів за десятиліття Європа фактично залишилась без дієздатних збройних сил. Щоб це виправити, доведеться знову вкладати великі кошти — навіть якщо попередні витрати були неефективними.
„Але щоб нове фінансування не стало черговим джерелом розчарування, воно має ґрунтуватися на чіткій стратегії змін. Очевидно, що Європа могла б зменшити витрати, замовляючи зброю більшими партіями — і для цього потрібно не більше грошей, а більше співпраці між країнами. Щоб виправдати збільшення оборонних бюджетів, потрібно вірити, що нові інвестиції зможуть перетворити занепалі військові системи XX століття на сучасні збройні сили XXI століття. Тобто, що кількісне зростання витрат зможе призвести до якісного прориву”, — вважає Туз.
У такому формулюванні питання європейського переозброєння в чомусь нагадує виклик енергетичного переходу. Так звані „Партнерства справедливого енергетичного переходу”, започатковані у 2021 році, базувались на ідеї, що додаткові кошти з Європи та США допоможуть великим країнам, що розвиваються — як-от Південна Африка чи Індонезія — здійснити радикальні зміни, підкупивши впливові групи інтересів і подолавши політичні бар’єри на шляху до декарбонізації.
„Перетворення „кількості на якість” — хороша концепція. Але навіть ті енергетичні ініціативи вважалися сміливими при бюджетах у кілька мільярдів євро, тоді як плани з модернізації європейської оборони у сто разів масштабніші й ляжуть важким тягарем на вже перевантажені бюджети. Найменше, що демократичні уряди Європи мають дати своїм громадянам — це відвертість щодо масштабів цього ризику”, — додає професор історії.
Президент України під час зустрічі з Премʼєр-міністром Фінляндії Петтері Орпо у Вільнюсі обговорили оборонну підтримку України, а також інвестиції у виробництво зброї.
Про це глава держави повідомив на своїй офіційній сторінці.
„Під час зустрічі з Премʼєр-міністром Фінляндії Петтері Орпо обговорили оборонну підтримку України, співпрацю в межах коаліції укриттів та членство в ЄС”, — ідеться у повідомленні.
Глава держави відзначив, що важливими під час обговорення стали інвестиції в українське виробництво зброї та співвиробництво. „Розповів про наш проєкт „Лінія дронів”, що вже довів свою ефективність. Обговорили, як можна масштабувати”, — підкреслив Президент.
„Окремо – про дипломатію. Очікуємо від сьогоднішньої зустрічі в Стамбулі реального результату: припинення вогню, обміну полоненими, повернення дітей і зустрічі на рівні лідерів”, — додає Володимир Зеленський.
Президент висловив вдячність Премʼєр-міністру та народу Фінляндії за всю надану підтримку для України. „Цінуємо ваш внесок”.
У 2026 році Литва має намір стати першою країною-членом НАТО, оборонні видатки якої перевищать 5% від ВВП.
Про це заявив в Анталії міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, передає “Укрінформ”.
“Для Литви є три пріоритети. Перший – витрати на оборону. Ми мусимо збільшити витрати на оборону в НАТО, адже ми дали забагато обіцянок щодо кращої підготовки, готовності та кращих планів, і тепер маємо виконати їх через інвестиції в оборону. З точки зору Литви, 5% – це досяжно, і ми повинні досягти цього швидше, ніж до 2032 року, адже бачимо, з якою швидкістю росія нарощує свої сили. Ми мусимо робити те саме”, – сказав очільник зовнішньополітичного відомства Литви.
Будріс зауважив, що у 2025 році Литва посідає друге місце серед союзників по НАТО з 4% ВВП на витрати на оборону, а наступного року планує витрачати 5,25%.
Дипломат додав, що НАТО має виконати плани та обіцянки у реагуванні на російську загрозу, заявлені на попередніх самітах у Вашингтоні та Вільнюсі.
“Стратегія путіна, як бачимо, залишається незмінною – це відволікання, обман і затягування будь-якого справжнього процесу до миру. Ми рішуче підтримуємо позицію України, США та наших європейських союзників щодо припинення вогню щонайменше на 30 днів”,- сказав Будріс.
Україна виділить сотні мільйонів гривень для посилення оборони. Кошти направлять на новітні системи радіоелектронної боротьби.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву українського президента Володимира Зеленського.
Український президент оголосив про суттєве збільшення фінансування систем радіоелектронної боротьби, яке становитиме додаткові сотні мільйонів гривень.
„Буде суттєве нове фінансування систем радіоелектронної боротьби – це плюс 540 мільйонів гривень”, – повідомив глава держави.
Зеленський повідомив, що він вже доручив уряду ухвалити відповідні рішення для посилення захисту в цій сфері.
Польща і США підпишуть угоду вартістю майже 2 млрд доларів щодо надання матеріально-технічної підтримки для системи протиповітряної оборони Patriot.
Про це заявив у понеділок, 31 березня, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, цитує агентство Reuters, пише „Європейська правда”.
Косіняк-Камиш заявив, що „безпека польського неба не має ціни”. Він наголосив, що протиракетна оборона і співпраця зі США є пріоритетом.
Пізніше очільник Міноборони Польщі підтвердив Reuters текстовим повідомленням, що вартість контракту становить майже 2 млрд доларів.
Як зазначається, угода з США стосується надання матеріально-технічної підтримки для системи Patriot у Збройних силах і включає в себе компоненти технічної підтримки, а також навчання.
Міністерство оборони Польщі заявило, що реалізація угоди забезпечить оперативну готовність пускових установок Patriot.
Я вітаю заяву президента Дональда Трампа про те, що Сполучені Штати шукають додаткові засоби протиповітряної оборони для України, що є надзвичайно важливим, заявила Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас у четвер у Брюсселі.
Кая Каллас, прибувши на зустріч лідерів ЄС, повідомила: вони також обговорять, що ще можна зробити для України та для європейської оборони. Верховний представник запропонувала конкретну ініціативу для України щодо надання засобів, про які говорив Президент України Володимир Зеленський, включаючи боєприпаси на суму 5 мільярдів євро.
«Ми повинні почати робити конкретні кроки і підтримувати Україну не тільки на словах, а й на ділі. Чим сильнішими вони будуть на полі бою, тим сильнішими вони будуть за столом переговорів», – зазначила вона.
За її словами, на зустрічі також обговорюватиметься питання конкурентоспроможності, оскільки економічні показники та оборонні інвестиції тісно пов’язані між собою. «Можливості фінансування вже обговорювалися раніше, і зараз ми плануємо конкретні кроки. Адекватні оборонні інвестиції можуть стримувати агресорів, тоді як слабкість може заохочувати напад», – вважає вона.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц, який йде у відставку, заявив, що Європа повинна продовжувати надавати потужну підтримку Україні, незалежно від того, про що домовлятимуться Вашингтон і Москва, щоб гарантувати, що Київ залишатиметься на сильних позиціях і що будь-яке припинення вогню стане стійким.
«Ми повинні продовжувати нашу підтримку з чіткою позицією, що справедливий мир для України буде можливим», – сказав він.
Президент Литви Гітанас Науседа, прибувши до Києва, підкреслив, що 87 років тому Європа стояла перед подібним стратегічним вибором: «Або ми дозволимо агресору ескалації насильства і страху, або зупинимо його, підірвемо його стримуючі сили і побудуємо надійну лінію оборони між Європою і Росією».
За його словами, в короткостроковій перспективі Україна потребує підтримки, військової допомоги, боєприпасів і ракет дальнього радіусу дії, а також посилення тиску на Москву шляхом запровадження нового пакету санкцій щодо скрапленого природного газу (СПГ) і додаткових банків.
[type] => post
[excerpt] => Я вітаю заяву президента Дональда Трампа про те, що Сполучені Штати шукають додаткові засоби протиповітряної оборони для України, що є надзвичайно важливим, заявила Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас у четв...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1742737920
[modified] => 1742725056
)
[title] => Верховний представник ЄС вітає крок Трампа щодо пошуку нових засобів протиповітряної оборони США для України
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=145520&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 145295
[uk] => 145520
)
[trid] => kri2709
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 145296
[image] => Array
(
[id] => 145296
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/k-epa20200714215-1-scaled-1.jpg
[original_lng] => 340902
[original_w] => 2560
[original_h] => 1438
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/k-epa20200714215-1-scaled-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/k-epa20200714215-1-scaled-1-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/k-epa20200714215-1-scaled-1-768x431.jpg
[width] => 768
[height] => 431
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/k-epa20200714215-1-scaled-1-1024x575.jpg
[width] => 1024
[height] => 575
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/k-epa20200714215-1-scaled-1-1536x863.jpg
[width] => 1536
[height] => 863
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/k-epa20200714215-1-scaled-1-2048x1150.jpg
[width] => 2048
[height] => 1150
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/k-epa20200714215-1-scaled-1.jpg
[width] => 2560
[height] => 1438
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 664
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 145296
[_edit_lock] => 1742718043:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 508429560000
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 9
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Спецтема
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 215
[1] => 10573
[2] => 401
[3] => 801
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЄС
[1] => оборона
[2] => США
[3] => Трамп
)
)
[6] => Array
(
[id] => 145483
[content] =>
Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр підписав закон про внесення в змін у Конституцію щодо послаблення «боргового гальма», що також розблокує 3 млрд євро на військову допомогу Україні.
Про це повідомляє NTV, з посиланням на офіс німецького президента.
Зазначається, що Штайнмаєр підписав закон, який практично скасовує правило «боргового гальма». Тепер його має опублікувати федеральний вісник законів.
Таким чином, набув чинності фінансовий пакет, за допомогою якого Німеччина має намір інвестувати сотні мільярдів євро в оборону та інфраструктуру, а також дозволити федеральним землям брати запозичення для свого розвитку.
Витрати на оборону, розвідслужби та кібербезпеку, що перевищують 1% ВВП, звільнять від боргового правила. Це також розблокує виділення 3 млрд євро на військову допомогу Україні.
Відповідно до схваленого закону, протягом наступних 12 років на інвестиції в інфраструктуру може бути залучено 500 млрд євро.
На думку Дмитра Пєскова, Євросоюз позиціонує Росію як головного противника, але він не пояснив, чому ж так сталося.
У Москві бачать потенційну загрозу у зв’язку з планами „мілітаризації” Євросоюзу і змушені будуть „вжити заходів у відповідь”. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков на брифінгу в п’ятницю, 7 березня.
„Вся ось ця мілітаризація відбувається в основному проти Росії, це, звичайно, потенційно може бути темою для нашого глибокого занепокоєння і для того, що виникне необхідність вжиття відповідних заходів для забезпечення нашої безпеки”, – заявив він.
На думку Пєскова, Євросоюз позиціонує Росію як головного противника, але він не пояснив, чому ж так сталося. Адже раніше Європа була головним торгівельним партнером РФ.
„Така конфронтаційна риторика та конфронтаційні опрацювання, які ми зараз бачимо у Брюсселі та в європейських столицях, звичайно, серйозно дисонують із настроєм на пошуки шляхів мирного врегулювання навколо України”, – додав Пєсков.
Велика Британія надасть у 2025 році щонайменше 4,5 млрд фунтів стерлінгів на оборонні потреби України.
Про це повідомляється на сайті британського уряду.
„Цього року Велика Британія надасть Україні більше військової підтримки, ніж будь-коли раніше: 3 млрд фунтів стерлінгів уже виділено на летальну допомогу, а перші 1,5 млрд фунтів стерлінгів з 2,26 млрд фунтів стерлінгів кредиту в рамках програми G7 „Надзвичайне прискорення надходжень до бюджету” будуть виділені на великі закупівельні проєкти”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що цей кредит буде погашено за рахунок надзвичайних прибутків від знерухомлених російських суверенних активів.
„Фінансування у розмірі 4,5 млрд фунтів стерлінгів для України у 2025 році передбачає, що Велика Британія закупить сотні додаткових систем протиповітряної оборони, дронів та забезпечить необхідну підтримку обладнання для утримання українських сил на лінії фронту”, – повідомили в британському уряді.
Зазначається, що кредит Великої Британії у розмірі 2,26 млрд фунтів стерлінгів, який є частиною програми G7, буде реалізовано завдяки новому законодавству, яке незабаром буде прийнято парламентом країни. Ці кошти призначені „для бюджетної підтримки військових витрат України, що дозволить їй інвестувати в ключове обладнання, в тому числі британське, для підтримки своїх зусиль проти росії”.
Наступного року обсяг допомоги Україні з боку країн-союзників збережеться на достатньому рівні.
Про це повідомив міністр оборони Рустем Умєров у ефірі телемарафону.
Він підкреслив, що останні кілька місяців влада працювала над цим питанням як з американськими, так і з європейськими партнерами.
«Проаналізували, що було передано як військову допомогу за останні 2,5 року, зробили пріоритетність, оплатили дуже багато того, що цього року буде зроблено, а постачання буде в наступному році», – сказав Умеров.
Міністр також підбив підсумки року, що минає. За його словами, у 2024-му влада «плідно попрацювала» із союзниками.
«Хочу наголосити, що третина всіх інвестицій була наша, державна. Ми створили власний оборонно-промисловий комплекс», – резюмував Умєров.