НАТО посилює оборонну промисловість і запускає нові механізми спільного виробництва зброї у Європі. Альянс планує збільшити випуск критично важливого озброєння, зокрема для власної оборони та…
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте оголосив про запуск нових ініціатив, які мають прискорити виробництво озброєнь у країнах Альянсу. Про нові плани він заявив під час Форуму оборонної промисловості в Анкарі 7 липня, повідомляє Укрінформ.
Йдеться про створення спільних закупівельних коаліцій, розширення співпраці зі США та розгортання виробництва американських систем зброї безпосередньо в Європі. За його словами, НАТО має збільшити кількість озброєнь, які необхідні як для зміцнення оборони союзників, так і для підтримки України.
«Природа НАТО полягає у співпраці через Атлантику. Саме тому ми запускаємо важливі ініціативи у сфері протиповітряної оборони та ударних можливостей», — сказав генсек Альянсу.
Одним із напрямів стане створення багатонаціональних коаліцій для спільної закупівлі озброєнь. Країни НАТО планують разом купувати, зокрема, морські та ударні безпілотники, а також високоточні боєприпаси.
Рютте наголосив, що об’єднання замовлень, координація закупівель і спільні інвестиції допоможуть країнам Альянсу швидше закрити прогалини у військових можливостях.
Окремо НАТО запускає програму промислової співпраці між американськими та європейськими оборонними компаніями. Вона передбачає виробництво або технічне обслуговування в Європі низки американських систем озброєння.
Серед них — танки Abrams, ракети AMRAAM класу «повітря — повітря», ракети ATACMS, крилаті ракети Barracuda 500M, бомби малого діаметра та зенітні комплекси Stinger.
До цієї ініціативи вже приєдналися Бельгія, Канада, Фінляндія, Німеччина, Нідерланди, Польща, Норвегія та Швеція. Нові закупівельні коаліції також планують створити за участю Данії, Естонії, Італії, Латвії, Литви, Португалії, Румунії, Іспанії та Великої Британії.
Крім того, НАТО запускає дві нові програми— NATO Front Door for Industry та NATO Engine. Перша стане платформою для взаємодії між Альянсом і виробниками зброї, де компанії зможуть отримувати інформацію про закупівлі, інноваційні проєкти та можливості співпраці.
Платформа спочатку працюватиме у тестовому режимі, а повноцінний запуск запланований на 2027 рік.
Механізм NATO Engine має допомогти оборонним компаніям швидше нарощувати виробництво, створювати нові виробничі потужності та ефективніше використовувати вже наявні ресурси.
«Жодна країна окремо не має промислових можливостей, щоб задовольнити зростаючий попит. Нам потрібно виробляти більше зброї у великих масштабах і швидше впроваджувати нові технології», — заявив Рютте.
Україна прискорить випробування та виробництво власних балістичних ракет і систем протиракетної оборони. Найближчими днями головним фокусом дипломатичної роботи стане пошук додаткових засобів ППО для захисту міст.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його офіційний Telegram-канал.
Глава держави зазначив, що провів спеціальну ревізію спроможностей українського оборонно-промислового комплексу. За її результатами було визначено чіткі кроки для інтенсифікації ракетної програми.
«Я вдячний усім нашим фахівцям, які розвивають нашу ракетну програму та працюють, зокрема, на виробництво ефективної української балістики та антибалістичної системи», — наголосив Зеленський.
Крім розвитку власного озброєння, на засіданні окремо розібрали графіки та обсяги постачання засобів ППО від міжнародних партнерів, які необхідні українським військовим щодня.
За словами президента, забезпечення захисту неба — головне завдання для українських дипломатів на найближчий час.
«Найближчими днями ключовий пріоритет у всій дипломатичній роботі, в усіх зустрічах і перемовинах — саме ППО для України», — підкреслив глава держави.
Спікер Руслан Стефанчук одразу підписав закон. Надалі він буде спрямований на підпис президенту Володимира Зеленського.
Верховна Рада провалила усі сім блокуючих постанов щодо скасування голосування у другому читанні та в цілому законопроєкту №15224 щодо змін до держбюджету на 2026 рік про збільшення видатків на 1,56 трлн грн на сектор безпеки та оборони і тим самим розблокувала підписання спікером Русланом Стефанчуком закону. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна у четвер, 18 червня.
Так, під час позачергового засідання парламенту жодна із семи постанов про скасування закону не набрала необхідну кількість голосів – за необхідного мінімуму 226 голосів постанови набирали від 18 до 24 голосів.
Ініціаторами блокуючих постанов є Анна Скороход (За майбутнє), Ірина Геращенко (співголова фракції Європейська солідарність), Артур Герасимов (співголова фракції Європейська солідарність), Ніна Южаніна (Європейська солідарність), Марія Іонова, Іванна Климпуш-Цинцадзе (Європейська солідарність), Софія Федина (Європейська солідарність).
Ініціатори блокуючих постанов вважають, що кошти, спрямовані до резервного фонду, будуть витрачені урядом без цільового спрямування. Також вони звернули увагу на грошове забезбечення військових, на яке, за словами ініціаторів постанов, коштів немає, – йдеться в повідомленні.
Спікер Руслан Стефанчук одразу підписав закон. Надалі він буде спрямований на підпис президенту Володимиру Зеленському.
Як відомо, 10 червня Рада схвалила проєкт закону в другому читанні та в цілому. Його підтримали 242 нардепи.
У деяких питаннях між Міністерством оборони та головкомом ЗСУ Олександром Сирським виникають певні розбіжності.
Про це розповів міністр оборони Михайло Федоров, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його інтерв’ю ТСН.
За словами міністра, перед інтерв’ю відбулася спільна нарада за участю командирів бригад та угруповань, де сторони обговорювали майбутні зміни у війську. Федоров запевнив, що він та Сирський перебувають в одній команді.
“Він – головком української армії, яка бореться за незалежність інших не може бути відносин. Ми в одній команді – команді України, команді президента”, – сказав Федоров.
Водночас він визнав, що під час ухвалення важливих рішень між ними виникають жорсткі дискусії та розбіжності у поглядах. Найчастіше це стосується фінансового забезпечення та розподілу матеріальних ресурсів для військових формувань.
Як приклад Федоров навів ініціативу щодо прогнозованого базового забезпечення бригад кожного місяця. Замість швидкого затвердження, яке могло б зайняти тиждень, процес узгодження деталей триває кілька місяців, що іноді викликає емоційні реакції.
“Ми можемо жорстко дискутувати щодо того чи іншого рішення. Є питання базового рівня… Десь нам якісь емоції можуть бути. Ми ще синхронізуємося”, – пояснив міністр.
Він додав, що такі робочі процеси є цілком нормальними для управління настільки складною структурою.
Україна та Франція домовились про співпрацю, яка допоможе посилити українську протиповітряну оборону вже цього року. Зокрема, мова йде про пришвидшення закупівлі радарів та ракет Aster-30.
Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров у Телеграм-каналі.
«Провів розмову з міністеркою Збройних сил та у справах ветеранів Франції Катрін Вотрен. Обговорили пріоритети співпраці для посилення української ППО та захисту українських міст уже цьогоріч», – написав Федоров.
Він підкреслив, першочерго сторони домовились пришвидшити закупівлі радарів, які підвищують ефективність виявлення повітряних загроз українськими військовими. Також мова йшла і про ракетне забезпечення.
«Окрему увагу приділили ракетам Aster-30 – це один із термінових пріоритетів для посилення української ППО», – додав міністр оборони.
Основний пріоритет співпраці – це якнайшвидше посилення антибалістичного захисту України.
За словами Федорова, стоїть завдання спрямовувати ресурси партнерів на рішення, які дають найбільший результат для захисту українського неба та посилення Сил оборони.
Окрім цього, міністри обговорили перспективи локалізації виробництва французького озброєння в Україні та реалізацію спільних оборонно-промислових проєктів. Подробиці Федоров поки що не розкрив.
«Вдячний Франції за лідерство, послідовну підтримку України, готовність працювати над рішеннями, які посилюють нашу оборону, а також за принципову позицію щодо протидії російському тіньовому флоту, який продовжує фінансувати війну», – підсумував він.
Українські експерти з питань безпілотників наступного тижня прибудуть до країн Балтії. Вони допоможуть Латвії боротися з російськими дронами, які регулярно порушують повітряний простір країни.
Про це заявив прем’єр-міністр Латвії Андріс Кульбергс, повідомляє РБК-Україна з посиланням на ERR.
За словами очільника латвійського уряду, військові експерти з України, які мають реальний досвід бойових дій на фронті, оцінять ситуацію в Латвії. Це допоможе визначити, яке саме технічне обладнання необхідне для найкращого захисту неба.
Кульбергс зазначив, що системи боротьби з безпілотниками з України можуть надійти до Латвії вже до кінця цього року. Він додав, що традиційні методи протидії, які застосовує НАТО, наразі є неефективними проти сучасних загроз.
У вівторок, на полях саміту країн Північної та Балтійської Європи (NB8) у Таллінні, Латвія та Україна підписали угоду про використання дронів. Причиною занепокоєння Риги стали неодноразові випадки, коли російські безпілотники залітали на латвійську територію.
“Ми знатимемо, яке технічне обладнання необхідне для найкращого захисту нашого неба. Нам потрібно перейти до когось, хто найкраще у світі знає, як це робити”, – наголосив прем’єр-міністр, говорячи про український досвід.
Окрім питань оборони, новий прем’єр-міністр Латвії визначив головним пріоритетом відновлення економіки, яка суттєво постраждала через сусідство з РФ та Білоруссю. Кульбергс підкреслив, що слабка економіка автоматично означає слабку обороноздатність, тому Рига планує вимагати додаткових заходів підтримки від Брюсселя.
Також латвійський лідер закликав до посилення санкцій проти російського тіньового флоту в Балтійському морі. Старі судна, які Москва використовує для обходу обмежень та фінансування війни, він назвав “екологічною бомбою уповільненої дії”.
Для протидії цій загрозі країни регіону планують запровадити спільну політику та обмін даними, зокрема використовуючи досвід Франції.
Коментуючи значне відставання Латвії від графіка будівництва залізниці Rail Baltica та дефіцит бюджету у 3,7 мільярда євро, Кульбергс заявив про необхідність радикального скорочення масштабів.
“Ми не можемо дозволити собі “Bentley”, нам потрібно повернутися до “Opel”. Тож це так просто”, – пояснив він.
Прем’єр закликав партнерів із Литви та Естонії припинити конкуренцію всередині проєкту та пообіцяв представити життєздатне політичне рішення за два тижні.
За даними джерел, Трамп розглядає можливість масштабної перебудови альянсу, а також варіант виведення американських військ із Німеччини. У Білому домі вважають, що союзники повинні збільшити витрати на оборону, інакше їхній вплив у НАТО має бути обмежений.
За словами співрозмовників видання, у Вашингтоні обговорюють підхід, за якого країни, що витрачають на оборону менше 5% ВВП, можуть втратити право голосу у стратегічних питаннях альянсу.
“Роздратування, яке ми відчуваємо щодо європейців, цілком реальне. Будь-яка країна, яка не платить п’ять відсотків, не повинна мати права голосу у питаннях майбутніх витрат НАТО”, — зазначило урядове джерело США.
Наразі чинний стандарт для членів альянсу передбачає витрати на рівні не менше 2% ВВП. Водночас Трамп наполягає на суттєвому підвищенні цього показника.
Серед питань, де можуть обмежити вплив окремих країн, — розширення НАТО, проведення спільних операцій і навіть застосування статті 5 про колективну оборону.
Уряд Румунії ухвалив рішення долучитися до ініціативи США і НАТО Prioritized Ukraine Requirements List (PURL) та зробити внесок у розмірі 50 мільйонів євро.
Про це в соцмережі X повідомила міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою.
«Внесок Румунії в PURL сприятиме досягненню тривалого миру в Україні шляхом зміцнення її потенціалу. Участь Румунії в механізмі PURL під керівництвом США безпосередньо сприяє зміцненню регіональної безпеки та повністю відповідає зобов’язанням Румунії в рамках НАТО та стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами Америки», — зазначила вона.
Цою також наголосила, що завдяки зусиллям президента США Дональда Трампа, європейських лідерів та президента України Володимира Зеленського нещодавні переговори у США надали нового імпульсу досягненню справедливого й тривалого миру.
«Румунія сприяє європейському та союзницькому дипломатичному діалогу, а також спільним зусиллям, спрямованим на створення значних гарантій безпеки як для України, так і для регіону», — додала вона.
3 грудня міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде заявив, що уряд його країни ухвалив рішення надати ще $500 млн на програму PURL, спрямовану на фінансування американської зброї для ЗСУ.
Ініціатива Prioritized Ukraine Requirements List (PURL) була створена влітку 2025 року як механізм швидкого постачання Україні американського озброєння та технологій коштом добровільних внесків країн-членів НАТО та партнерів.
Європейський Союз надасть 20 млн євро на посилення протиповітряної оборони Молдови через чергове порушення повітряного простору країни російськими дронами.
Про це заявила Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
Каллас наголосила, що порушення повітряного простору Молдови російськими безпілотниками є неприйнятними та ставлять під загрозу цивільний повітряний рух. Тому ЄС інвестує 20 мільйонів євро, щоб зміцнити безпеку країни.
«Цього року ЄС інвестує 20 мільйонів євро в протиповітряну оборону Молдови, щоб зміцнити безпеку країни. Небо Молдови не повинно стати жертвою російської війни», – йдеться у дописі.
