За даними джерел, Трамп розглядає можливість масштабної перебудови альянсу, а також варіант виведення американських військ із Німеччини. У Білому домі вважають, що союзники повинні збільшити витрати на оборону, інакше їхній вплив у НАТО має бути обмежений.
За словами співрозмовників видання, у Вашингтоні обговорюють підхід, за якого країни, що витрачають на оборону менше 5% ВВП, можуть втратити право голосу у стратегічних питаннях альянсу.
„Роздратування, яке ми відчуваємо щодо європейців, цілком реальне. Будь-яка країна, яка не платить п’ять відсотків, не повинна мати права голосу у питаннях майбутніх витрат НАТО”, — зазначило урядове джерело США.
Наразі чинний стандарт для членів альянсу передбачає витрати на рівні не менше 2% ВВП. Водночас Трамп наполягає на суттєвому підвищенні цього показника.
Серед питань, де можуть обмежити вплив окремих країн, — розширення НАТО, проведення спільних операцій і навіть застосування статті 5 про колективну оборону.
Уряд Румунії ухвалив рішення долучитися до ініціативи США і НАТО Prioritized Ukraine Requirements List (PURL) та зробити внесок у розмірі 50 мільйонів євро.
Про це в соцмережі X повідомила міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою.
«Внесок Румунії в PURL сприятиме досягненню тривалого миру в Україні шляхом зміцнення її потенціалу. Участь Румунії в механізмі PURL під керівництвом США безпосередньо сприяє зміцненню регіональної безпеки та повністю відповідає зобов’язанням Румунії в рамках НАТО та стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами Америки», — зазначила вона.
Цою також наголосила, що завдяки зусиллям президента США Дональда Трампа, європейських лідерів та президента України Володимира Зеленського нещодавні переговори у США надали нового імпульсу досягненню справедливого й тривалого миру.
«Румунія сприяє європейському та союзницькому дипломатичному діалогу, а також спільним зусиллям, спрямованим на створення значних гарантій безпеки як для України, так і для регіону», — додала вона.
3 грудня міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде заявив, що уряд його країни ухвалив рішення надати ще $500 млн на програму PURL, спрямовану на фінансування американської зброї для ЗСУ.
Ініціатива Prioritized Ukraine Requirements List (PURL) була створена влітку 2025 року як механізм швидкого постачання Україні американського озброєння та технологій коштом добровільних внесків країн-членів НАТО та партнерів.
Європейський Союз надасть 20 млн євро на посилення протиповітряної оборони Молдови через чергове порушення повітряного простору країни російськими дронами.
Про це заявила Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
Каллас наголосила, що порушення повітряного простору Молдови російськими безпілотниками є неприйнятними та ставлять під загрозу цивільний повітряний рух. Тому ЄС інвестує 20 мільйонів євро, щоб зміцнити безпеку країни.
«Цього року ЄС інвестує 20 мільйонів євро в протиповітряну оборону Молдови, щоб зміцнити безпеку країни. Небо Молдови не повинно стати жертвою російської війни», – йдеться у дописі.
На полях Міжнародного форуму оборонних індустрій DFNC3 Україна і Британія підписали угоду про спільне оборонне партнерство у сфері технологій.
Про це повідомив глава Міноборони України Денис Шмигаль.
„На полях Міжнародного форуму оборонних індустрій DFNC3 було підписано заяву про наміри між Державним секретарем з питань оборони Великої Британії та Міністерством оборони України щодо програми LYRA – партнерства у сфері технологій для поля бою”, — ідеться у повідомленні.
Як додає Шмигаль, угода визначає намір сторін спільно розробляти та масштабувати оборонні технології. Зокрема, Україна і Британія домовилися про створення робочої групи, яка координуватиме спільні проєкти у межах програми LYRA.
Метою LYRA є посилення обороноздатності обох країн шляхом поєднання українського та британського оборонно-промислового та наукового потенціалу, що дозволить здійснювати спільну розробку, модернізацію та масштабування виробництва необхідних систем озброєння.
Крім того, підписано проєктну домовленість щодо спільного з Великою Британією виробництва артилерії.
„Вдячний Великій Британії за сильні внески в обороноздатність України. Разом посилюємо безпеку усієї Європи”, — наголосив міністр оборони.
Крім того, Данія хоче придбати 16 нових літаків F-35, які будуть доповненням до початкових планів придбати 27 таких винищувачів.
“Це інвестиції, необхідні у важкі часи, коли, на жаль, війна знову спалахнула на європейській землі”, – повідомив міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен.
Інвестиції в Гренландію та Фарерські острови профінансують два нові арктичні кораблі на додаток до трьох раніше узгоджених суден, морський патрульний літак, криголам, вдосконалені радарні системи та безпілотники, сказав Поульсен.
Він додав, що в столиці Гренландії Нууці буде створено новий військовий штаб.
Ми не готові до жодного військового нападу з боку росії чи будь-якої іншої країни, – заявив у понеділок міністр оборони Італії Гвідо Кроссето і закликав якнайшвидше розробити міжнародний мирний план для припинення війни в Україні.
Гвідо Кросетто зазначив, що населення не хоче чути про необхідність оборони, але «наше завдання – створити для нашої країни умови для захисту від можливого нападу».
Міністр оборони уряду в Римі зазначив, що має на увазі не обов’язково росію, а будь-яку військову агресію. «Ми не готові ні до російської атаки, ні до атаки будь-якої іншої країни, ми не здатні на це, оскільки не витрачали кошти на оборону протягом останніх двадцяти років, а двадцять років не можна надолужити за один-два роки», – наголосив Кроссето.
Міністр виступив на прес-конференції в Римі, яка відбулася на завершення навколосвітньої подорожі навчального корабля італійського флоту «Амеріго Веспуччі».
Він повідомив, що Італія бере участь у захисній операції НАТО під назвою «Східний варт» з найбільшим контингентом у складі двох тисяч військових, а також бойовими вертольотами F-35 і винищувачами Eurofighter.
Він зазначив, що Рим готовий і надалі посилювати свою участь, але для цього необхідне офіційне запрошення від генерального секретаря НАТО Марка Рютте.
«З поточною політикою вирішення криз можна очікувати погіршення міжнародної ситуації. Сподіваюся, що в найближчі тижні міжнародне співтовариство перейде до прискорених дій, тому що часу на роздуми немає: якщо ситуація не зміниться, вона погіршиться, що матиме драматичні наслідки для всіх нас. Ми зобов’язані зробити все можливе, щоб змінити курс, який, на мою думку, зараз нестримно і все швидше веде до прірви», – заявив Гвідо Кросетто.
[type] => post [excerpt] => Ми не готові до жодного військового нападу з боку росії чи будь-якої іншої країни, – заявив у понеділок міністр оборони Італії Гвідо Кроссето і закликав якнайшвидше розробити міжнародний мирний план для припинення війни в Україні. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1758102240 [modified] => 1758100282 ) [title] => За словами міністра оборони Італії, Італія не здатна захиститися від жодного військового нападу [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=163089&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 163021 [uk] => 163089 ) [trid] => kri2709 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 163022 [image] => Array ( [id] => 163022 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/crosetto.png [original_lng] => 1120555 [original_w] => 1505 [original_h] => 793 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/crosetto-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/crosetto-300x158.png [width] => 300 [height] => 158 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/crosetto-768x405.png [width] => 768 [height] => 405 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/crosetto-1024x540.png [width] => 1024 [height] => 540 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/crosetto.png [width] => 1505 [height] => 793 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/crosetto.png [width] => 1505 [height] => 793 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/crosetto.png [width] => 1505 [height] => 793 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 1575 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 163022 [_edit_lock] => 1758089483:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 439608419000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 56563 [1] => 2106 [2] => 10573 ) [tags_name] => Array ( [0] => захист [1] => Італія [2] => оборона ) ) [7] => Array ( [id] => 161307 [content] =>
Державний департамент США схвалив продаж двох пакетів зброї (Foreign Military Sale) для України на загальну суму понад $329 млн.
Про це у п’ятницю, 29 серпня, повідомило Агентство оборонного співробітництва та безпеки (DSCA), яке передало Конгресу необхідну сертифікацію про це рішення.
Перший пакет стосується підтримки експлуатації систем протиповітряної оборони Patriot. Його орієнтовна вартість становить $179,1 млн. Україна отримає запасні частини (секретні та несекретні), обладнання для технічного обслуговування, програмне забезпечення та оновлення, модифікаційні комплекти, тестове та комунікаційне обладнання, інтеграційні послуги, ремонт і повернення техніки, інженерну та логістичну підтримку, а також підготовку персоналу. Основними підрядниками виступлять RTX Corporation та Lockheed Martin.
Другий пакет передбачає продовження супутникових комунікаційних послуг для терміналів Starlink. Його вартість оцінюється у $150 млн. До нього входять інженерна, технічна та логістична підтримка, а також інші пов’язані послуги. Головним підрядником стане компанія Starlink Services.
У Держдепартаменті наголосили, що обидва рішення відповідають зовнішньополітичним і національним інтересам США, оскільки посилюють безпеку партнера, який відіграє ключову роль у забезпеченні політичної стабільності та економічного розвитку Європи.
За оцінками Вашингтона, реалізація угод зміцнить здатність України ефективно реагувати на поточні та майбутні загрози, посилить її можливості для самооборони та регіональної безпеки. При цьому угоди не змінять базового військового балансу в регіоні та не вплинуть на оборонну готовність самих США.
Кабінет Міністрів Польщі ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Прем’єр Дональд Туск назвав його „переломним”, адже документ передбачає зниження інфляції, економічне зростання та рекордні видатки на безпеку й охорону здоров’я.
Окремий акцент зроблено на обороні: на потреби армії у 2026 році планують спрямувати 200 млрд злотих (54,75 млрд доларів), що становить 4,8% ВВП – один із найвищих показників серед країн НАТО.
„Ми знаємо, навіщо ми це робимо; ми бачимо це на нашому східному кордоні. Ми продовжимо озброювати Польщу і готуватимемо її до будь-яких несподіванок”, – заявив Туск.
Глава уряду додав, що для захисту країни від усіх зовнішніх загроз необхідна сучасна та боєздатна армія.
Своєю чергою, міністр фінансів Польщі Анджей Доманьський поінформував, що дефіцит бюджету у 2026 році становитиме 271,7 млрд злотих (6,5% ВВП). Тоді як доходи країни мають досягти 647 млрд злотих, що майже на 44 млрд злотих вище за прогноз на 2025 рік.
Проєкт бюджету у п’ятницю передадуть на розгляд Ради соціального діалогу.
Країна переходить до створення ешелонованої лінії оборони з протитанковими ровами та укріпленнями.
Литва переходить від поодиноких інженерних рішень до створення трирівневої, глибоко ешелонованої оборонної системи з протитанковими ровами, блокпостами та інфраструктурою для протиповітряного захисту. Про це повідомив заступник міністра національної оборони Литви Томас Годляускас, передає УНН.
„Сьогодні ми переходимо від ідеї індивідуальних інженерних контрмобільних заходів, яка була розроблена досі, до розробки єдиної лінії глибоко ешелонованої оборони”, – зазначив він.
План передбачає три ешелони захисту. Перший – до трьох кілометрів від державного кордону з протитанковими ровами, „зубами дракона” та мінними полями. Другий – у радіусі до 20 км з укріпленими опорними пунктами та блокованими плацдармами. Третій – до 50 км із меліоративними ровами, мостами, підготовленими до бомбардування, та деревами вздовж шляхів, призначеними для вирубки.
Литва інтегрує план із Балтійською оборонною лінією Латвії та Естонії. Польський проєкт Східний щит планується пов’язати на військово-оперативному рівні вже восени.
Особливу увагу приділено протиповітряній обороні: системи ППО, боротьба з безпілотниками та радіоелектронна протидія отримають сотні мільйонів євро інвестицій. Загальна програма розрахована на десять років і потребує 1,1 млрд євро, з яких 800 млн призначено на будівництво шахт та укріплень.
