Норвегія наступного року виділить Україні сім мільярдів доларів на оборонні потреби. Також Україна та Норвегія розгорнуть спільне оборонне виробництво на українській території.
Про це йдеться у дописі міністра оборони України Дениса Шмигаля.
Шмигаль повідомив, що під час робочого візиту до Норвегії зустрівся зі своїм колегою Торе Сандвіком та отримав запрошення на зустріч міністрів оборони Обʼєднаних експедиційних сил (JEF). Україна вперше візьме участь в такому форматі.
Також за підсумками зустрічі підписано кілька документів:
меморандум щодо єдиних стандартів якості оборонної продукції, виробленої або поставленої в межах спільних угод між державами;
меморандум про створення спільного оборонного підприємства в Україні силами української та норвезької компаній.
“Обговорили з колегою пріоритетні потреби ЗСУ й посилення протиповітряної оборони. Україна готова ділитися досвідом у протидії ворожим дронам”, – зазначив міністр.
Шмигаль додав, що Сандвік зі свого боку підтвердив подальшу підтримку України. Норвегія наступного року виділить сім мільярдів доларів, щоб допомогти Україні забезпечити оборонні потреби.
“Вдячний уряду та народу Норвегії за вагомий внесок, надання F-16 й підтримку української авіації, за участь в ініціативі PURL і у Коаліції морських спроможностей”, – резюмував Шмигаль.
Військово-морські сили України отримали катери Combat Boat 90 від Швеції та Норвегії, тепер в українських ВМС сформували повний дивізіон на базі цієї техніки.
Про це у Facebook написав командувач ВМС України Олексій Неїжпапа, повідомляє “Європейська правда”.
Як зазначив командувач, CB90 входять до числа найкращих у світі та використовуються у багатьох країнах, зокрема в державах-членах НАТО.
“Вони швидкісні, маневрові та надійні. Призначені для виконання різноманітних завдань: від десантування особового складу й оборони узбережжя до патрулювання та захисту цивільного судноплавства”, – розповів він.
За словами командувача ВМС, катери оснащені відповідно до вимог сучасної війни на морі, а екіпажі пройшли повну підготовку для ефективного використання всіх можливостей техніки.
Неїжпапа додав, що особисто протестував Combat Boat 90 у дії.
Президент України Володимир Зеленський сьогодні зранку, 22 жовтня, прибув з візитом до Норвегії. У столиці країни, Осло, він зустрівся з прем’єр-міністром приймаючої країни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на повідомлення прес-секретаря президента України Сергія Никифорова журналістам та Aftenposten.
“Я сердечно вітаю президента України Володимира Зеленського та першу леді Олену Зеленську. Норвегія підтримує Україну в її прагненні до міцного і справедливого миру, на який заслуговує український народ”, – заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.
Зазначається, що візит до Норвегії є частиною європейського турне Зеленського. Зміст зустрічі зі Стьоре наразі невідомий.
“Норвегія надає Україні тверду та постійну підтримку. Вкрай важливо підтримувати тісний діалог з українською владою, щоб ця підтримка відповідала потребам на місцях”, – підкреслив Стьоре.
Відомо, що після зустрічі зі Стьоре президент України вирушить до Швеції.
Після оголошення офіційних результатів у вівторок очікуються тижневі коаліційні переговори.
У понеділок норвежці прийшли до виборчих дільниць, а податок на майно був у центрі уваги виборів між лівим урядом на чолі з Робітничою партією та правоцентристами.
Статистика щодо громадської думки засвідчила, що між блоком прем’єр-міністра Йонаса Гара Стьоре та його опонентами є незначна різниця.
З 1892 року ця багата скандинавська країна стягує податок у розмірі 1,1% з майна та акцій, вартість яких перевищує 1,76 млн крон (150 101 євро), хоча існують різні пільги та знижки.
Консерватори зараз хочуть його зменшити, а Партія прогресу Сільві Лістхауг хоче його повністю скасувати, тоді як Робітнича партія стверджує, що його скасування коштуватиме країні 34 млрд крон (2,81 млрд євро) на рік.
Партія Лістхауг, як очікується, покаже кращі результати, ніж консерватори, очолювані колишньою прем’єр-міністром Ерною Солберг, яка була однією з провідних фігур правоцентристського уряду в період із 2013 по 2021 рік.
Партію прогресу підняла енергійна кампанія в соціальних мережах, яку вели інфлюенсери, які надихали молодих виборців виступити проти податку на багатство.
У скандинавській країні близько 4,3 мільйона людей мають право голосу в понеділок у новому 169-членному парламенті, або Стортингу.
Офіційні результати, як очікується, будуть оголошені у вівторок, після чого протягом декількох тижнів триватимуть переговори про формування коаліції та визначення посад у Кабінеті Міністрів, перш ніж король Харальд зможе затвердити новий уряд.
Результати виборів, ймовірно, не матимуть істотного впливу на зовнішню політику Норвегії.
Країна є засновником НАТО і рішуче підтримує захист України від Росії, з якою межує в північній арктичній зоні.
Вона не є членом Європейського Союзу, але підтримує тісні економічні відносини з 27-членним блоком.
Норвегія є однією з найбагатших країн світу. Вона має щедру соціальну систему, володіє мільярдами барелів нафти і газу та має один з найбільших державних фондів у світі, вартість якого становить близько 20 трильйонів крон (1,71 трильйона євро).
За даними Міжнародного валютного фонду, валовий внутрішній продукт (ВВП) на душу населення є шостим за величиною у світі, поступаючись лише США.
Крім того, це одна з найрівноправніших країн світу, яка розподіляє своє багатство набагато рівноправніше, ніж багато інших країн.
Новий посол Норвегії в Україні Ларс Хансен починає роботу у Києві.
Про це повідомили у пресслужбі Міністерства закордонних справ України.
8 вересня заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко прийняв копії вірчих грамот у новопризначеного посла Норвегії Ларса Хансена.
“Заступник міністра висловив вдячність за незмінну підтримку Норвегією суверенітету і територіальної цілісності України, а також за значний внесок Осло у зміцнення обороноздатності нашої держави. Окрему увагу дипломати приділили питанню подальшої координації міжнародних зусиль для притягнення Росії до відповідальності за злочини проти України, а також наголосили на важливості посилення санкційного тиску на державу-агресора”, – зазначили в МЗС.
Також обговорили перспективи співпраці у відновленні критичної інфраструктури та реалізації спільних гуманітарних і культурних проєктів.
До Хансена послом Норвегії в Україні з 2023 року була Хелене Санд Андресен.
Норвегія продовжить масштабну підтримку України протягом 2025–2026 років у межах програми Nansen. Уряд запропонує парламенту виділити на ці цілі 8,45 млрд доларів США.
Про це повідомив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере пiд час вiзиту до Києва.
«Висока підтримка Норвегії для України буде продовжуватися у 2025-2026 роках. Вона передбачає 8,45 мільярдів доларів США. Ця сума буде запропонована до виділення парламентом, який буде виділяти кошти в рамках програми Nansen. Сподіваюся, ми зможемо утримати цей рівень підтримки. Власне, така була пропозиція уряду», – зазначив прем’єр.
За словами Стере, головним пріоритетом для Норвегії залишається зміцнення обороноздатності України.
«Я переконаний, що найбільша безпекова гарантія, яку ми можемо створити, – це підсилення оборонної спроможності України у всіх вимірах», – підкреслив прем’єр.
Йонас Гар Стере також заявив, що Норвегія посприяє постачанню двох систем Patriot, які вона співфінансує. За його словами, Норвегія від початку війни постачає Україні озброєння власного виробництва, зокрема системи ППО, та підтримує розвиток української оборонної промисловості. Окрему увагу приділено коаліції безпілотників, у межах якої Осло інвестує у виробництво дронів для ЗСУ.
Також Норвегія спільно з Великою Британією працює над посиленням морських спроможностей України для захисту узбережжя Чорного моря.
«Ви щодня стикаєтесь із атаками дронів і ракет, і це абсолютно неприйнятно. Ми робитимемо все можливе, щоб допомогти вам захищатися», – заявив Стере.
Норвегія разом із Німеччиною постачає в Україну системи Patriot та радарні комплекси, щоб захистити цивільне населення й військову інфраструктуру від атак рф.
Про це йдеться в офіційній заяві уряду країни.
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Штере повідомив, що країна виділяє близько 7 мільярдів норвезьких крон (приблизно 695,7 млн доларів) на зміцнення протиповітряної оборони України.
За його словами, разом із Німеччиною Норвегія забезпечує постачання потужних систем ППО, щоб підтримати Україну в боротьбі за захист території та цивільного населення від російських повітряних атак.
Норвегія та Німеччина оплачують дві системи Patriot із ракетами.
Крім того, Осло робить внесок у придбання радарів протиповітряної оборони від німецького виробника Hensoldt та систем ППО від компанії Kongsberg.
Міністр оборони Норвегії Туре Сандвік підкреслив важливість ППО для захисту як цивільних, так і військових об’єктів.
“Протиповітряна оборона також має вирішальне значення для захисту військових частин та інфраструктури. Зараз ми об’єднуємо зусилля з Німеччиною, щоб ще більше посилити зусилля”, – Сандвік.
Норвегія офіційно приєдналася до оборонної програми PURL (Priority Ukraine Requirements List), започаткованої США та НАТО у липні для швидкого забезпечення України пріоритетним озброєнням, зокрема для посилення систем протиповітряної оборони.
У межах першого пакета Швеція, Данія та Норвегія разом профінансують закупівлю американського оборонного обладнання на 500 млн доларів. Частка Норвегії становитиме 1,5 млрд крон (близько 135 млн доларів).
«Це важлива ініціатива НАТО та США, яка допомагає швидко надати Україні життєво необхідне військове обладнання для самозахисту та зміцнює співпрацю між Сполученими Штатами і європейськими країнами», — заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере.
Перший пакет включає боєприпаси до систем ППО Patriot та інші критично важливі види озброєння.
Реакція України
Президент Володимир Зеленський подякував прем’єрам Швеції, Норвегії та Данії, а також генсеку НАТО Марку Рютте за спільне рішення.
«Вчора 500 млн євро від Нідерландів, тепер ще рішення на пів мільярда доларів. Це значно збільшить наш потенціал захисту життя та стане прикладом для інших країн НАТО», — зазначив глава держави.
Окрім участі в PURL, Норвегія продовжує реалізовувати пакет Нансена — масштабну програму підтримки України та сусідніх країн. У 2025 році на це планують витратити 85 млрд норвезьких крон (7,7 млрд доларів).
Міністр оборони Денис Шмигаль повідомив про домовленість з норвезьким колегою Норвегії Торе Сандвіком щодо закупівлі дронів в українських виробників на суму 400 мільйонів євро.
Про це Денис Шмигаль повідомив у Telegram.
«Обговорили результати зустрічі у форматі «Рамштайн». У 2025 році Норвегія загалом виділила 1 млрд євро на закупівлю дронів, з яких 400 млн євро — кошти на закупівлю безпосередньо в українського виробника. Маємо гарні перспективи посилення співпраці. Вдячні за цю підтримку», – зазначив мiнiстр.
Сторони також обговорили розвиток спільного виробництва в оборонно-промисловому комплексі, посилення системи протиповітряної оборони та навчання українських військових.
Прем’єр-міністр наголосив, що Україна розраховує на участь у проєктах SAFE і подякував Норвегії за послідовну підтримку у зміцненні безпеки країни.
Норвегія вважає, що її переговори зі Сполученими Штатами щодо нових умов торгівлі просуваються добре, але вона готується до потенційного встановлення тарифів адміністрацією Трампа.
Norwegian flag in front of the city hall building in Oslo, Norway capital city during a sunny summer day.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це в інтервʼю Bloomberg заявив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг.
За словами Столтенберга, „у нас хороший тон” у торговельних переговорах зі США, і сторони працюють над рішенням, яке може запобігти підвищенню тарифів.
„Якщо цього не відбудеться, то ми будемо більше торгувати з іншими країнами, ніж зі США, оскільки мита призведуть до скорочення торгівлі. Але ми продовжимо торгувати між собою”, – додав він.
Глава норвезького Мінфіну також сказав, що його країна підтримує тісні контакти з Європейським Союзом і США з питання тарифів.
Норвегія є однією з близько 60 країн, які прагнуть укласти угоду зі США, щоб уникнути підвищення тарифів, про яке Дональд Трамп оголосив на початку року.
