Норвегія та Франція підписали угоду про ядерний оборонний альянс. Про це повідомляє Faytuks Network.
Як зазначається, згідно з документом, підписаним президентом Франції Еммануелем Макроном і прем’єр-міністром Норвегії Йонасем Гар Стьоре, Франція надасть Норвегії військову допомогу, якщо це буде необхідно.
За інформацією Reuters, напередодні Стере відвідав Париж, щоб підписати нову оборонну угоду з Францією, яка передбачає приєднання Норвегії до ініціативи Франції щодо ядерної зброї.
„Ми робимо це з огляду на ситуацію в галузі безпеки в Європі, включаючи масштабне переозброєння Росії, також у ядерній сфері, і те, що вона веде повномасштабну війну проти іншої європейської країни”, – сказав Стере.
Норвегія з населенням 5,6 мільйона є членом НАТО, але не Європейського Союзу, і має спільний кордон з Росією в Арктиці.
У березні Франція запропонувала поширити захист своєї ядерної парасольки на інші європейські країни, що на практиці означає, що напад на Норвегію може спровокувати ядерну відповідь з боку Парижа.
Крім Норвегії, ядерний захист від Франції раніше отримали Польща та Литва, які також межують з росією.
Ядерна зброя у Європі
Як повідомляв раніше УНІАН, Естонія не проти розмістити в себе ядерну зброю. Міністр закордонних справ країни Маргус Тсахкна, коментуючи тему ядерного стримування агресії, зазначав, що, на його думку, Європі не слід відкидати таку ідею. Він також повідомив, що Естонія, за необхідності, могла б розмістити на своїй території ядерну зброю своїх союзників.
„Ми не проти розміщення ядерної зброї на нашій території. У нас немає такої доктрини, яка б виключала це, якщо НАТО вважатиме за необхідне відповідно до наших планів оборони розмістити, наприклад, ядерну зброю і на нашій території”, – зазначив міністр.
До ініціативи Франції щодо тіснішої співпраці з європейськими країнами у сфері ядерного стримування приєдналася вже десята країна. Нею стала Норвегія.
Про це оголосили лідери двох держав за підсумками візиту прем’єр-міністра Йонаса Гар Стьоре до Парижа, пише Politico.
27 травня прем’єр Норвегії вирушив на зустріч із президентом Франції Емманюелем Макроном для підписання оборонної угоди, яка передбачає, зокрема, й приєднання Норвегії до очолюваної Францією ініціативи щодо ядерної зброї.
Стьоре пояснив своє рішення погіршенням безпекової ситуації в Європі та нарощуванням ядерного потенціалу росії.
«Разом із ще дев’ятьма європейськими країнами Норвегія братиме участь у вашій ініціативі щодо того, як французька ядерна зброя може сприяти безпеці та стримуванню в Європі», – заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре під час пресконференції у Парижі.
Окремо він відзначив, що найбільший ядерний арсенал росії розташований на Крайній Півночі, а це лише за кілька кілометрів від Норвегії. Разом із цим Стьоре наголосив, що Норвегія й надалі насамперед покладатиметься на НАТО у питаннях власної безпеки.
Окремо прем’єр Норвегіїї уточнив, що в мирний час ядерна зброя в його країні не розгортатиметься.
За даними джерел видання, закриті переговори щодо формату співпраці вже розпочалися.
Аналітики приєднання Норвегії до «ядерної парасольки» Франції, яка традиційно залишається одним із найближчих союзників США, назвали прикладом того, як європейські країни переглядають свої безпекові стратегії на тлі війни росії проти України та сумнівів щодо надійності адміністрації Дональда Трампа.
Україна має домовленість з Норвегією щодо спільного виробництва 155-мм далекобійних артилерійських снарядів.
Про це у відеозверненні сказав президент Володимир Зеленський.
„Наші воїни на фронті, фактично в усіх бойових бригадах, говорять про довгий калібр артилерії – далекобійні артилерійські снаряди. Кіл-зони збільшуються, використання дронів усіх типів – пріоритет. Але самі воїни кажуть: артилерія потрібна. І саме далекобійна артилерія”, – розповів президент.
За словами Зеленського, зараз Україна має „нову та дуже сильну домовленість з Норвегією”. Йдеться про спільне виробництво 155-мм далекобійних артилерійських снарядів.
„Розпочнемо спільне виробництво довгого 155-го – саме таких снарядів, які нам потрібні. Я дякую Норвегії за такий необхідний крок”, – додав президент.
„Уряд Норвегії оголосив про виділення 500 млн норвезьких крон на посилення ядерної безпеки України… Кошти будуть спрямовані на ліквідацію наслідків російських обстрілів нового безпечного конфайнменту у лютому 2025 року та зусилля із забезпечення подальшого безпечного ізолювання ядерних матеріалів на станції”, – пояснила прем’єрка.
На сайті норвезького уряду йдеться про те, що Норвегія є одним із найбільших донорів у сфері ядерної безпеки в Україні.
«Зусилля щодо посилення ядерної безпеки та захищеності в Україні є невід’ємною частиною Програми Нансена — урядової програми підтримки України. У 2026 році Норвегія виділить 4,8 мільярда норвезьких крон на енергетичну безпеку. З цієї суми 500 мільйонів крон підуть на зміцнення ядерної безпеки… Кошти розподіляє Норвезьке агентство з радіаційної та ядерної безпеки (DSA)», – повідомила пресслужба уряду.
Норвезька сторона пояснила, що окрім зниження ризику ядерних аварій, їхня підтримка допомагає забезпечити подальшу роботу АЕС в Україні.
У серпні 2023 року прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре оголосив під час візиту до Києва, що його країна передасть винищувачі F-16 Україні, однак до сьогодні жоден із літаків не був доставлений на українську територію.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє NRK.
NRK отримало інформацію від кількох джерел, що говорили на умовах анонімності, про стан літаків F-16, які Норвегія подарувала Україні. З шести F-16, які Норвегія пообіцяла передати у дар, жоден ще не був доставлений на територію України.
Два з цих шести літаків раніше використовувались для навчання українських пілотів у Данії, але наразі вони перебувають на ремонті в Бельгії. Вони, як повідомляється, стоять там вже понад рік.
Чотири інші літаки F-16 не могли літати, коли їх відправили з Норвегії. Вони були відправлені частинами в ящиках транспортним літаком в квітні 2025 року. Всі вони також перебувають у тій же майстерні компанії Sabena в Бельгії.
NRK відомо, що існують значні проблеми з потужностями для обслуговування та підготовки літаків F-16 у майстерні Sabena в Бельгії. Це є основною причиною того, чому норвезькі літаки F-16 ще не в Україні.
Обсяг робіт на чотирьох літаках великий. Щоб їх підготувати, знадобиться близько року, якщо компанія Sabena розпочне роботи зараз.
„Чотирьом літакам, що були доставлені в ящиках до Sabena в Бельгії, не вистачає близько 100 частин кожному. Тому на їх збирання піде багато часу”, – розповів на умовах анонімності консультант української армії.
Міністр оборони Норвегії Туре О. Сандвік підтвердив, що літаки досі перебувають у майстерні в Бельгії.
„Наразі літаки перебувають на підготовці в компанії Sabena в Бельгії. Саме Україна, у консультації з країнами-донорами, визначає пріоритети в Sabena, включаючи підготовку нових літаків і технічне обслуговування літаків, які вже використовуються в Україні”, – відзначив міністр у заяві, надісланій електронною поштою.
[type] => post [excerpt] => У серпні 2023 року прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре оголосив під час візиту до Києва, що його країна передасть винищувачі F-16 Україні, однак до сьогодні жоден із літаків не був доставлений на українську територію. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1775676000 [modified] => 1775670519 ) [title] => Жоден із шести обіцяних Норвегією винищувачів F-16 досі не прибув до України [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=182951&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 182984 [uk] => 182951 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 182952 [image] => Array ( [id] => 182952 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/3dc01c70402d91bdb01a85b8ce0ac3f9.webp [original_lng] => 7968 [original_w] => 600 [original_h] => 300 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/3dc01c70402d91bdb01a85b8ce0ac3f9-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/3dc01c70402d91bdb01a85b8ce0ac3f9-300x150.webp [width] => 300 [height] => 150 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/3dc01c70402d91bdb01a85b8ce0ac3f9.webp [width] => 600 [height] => 300 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/3dc01c70402d91bdb01a85b8ce0ac3f9.webp [width] => 600 [height] => 300 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/3dc01c70402d91bdb01a85b8ce0ac3f9.webp [width] => 600 [height] => 300 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/3dc01c70402d91bdb01a85b8ce0ac3f9.webp [width] => 600 [height] => 300 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/3dc01c70402d91bdb01a85b8ce0ac3f9.webp [width] => 600 [height] => 300 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1775659729:3 [_thumbnail_id] => 182952 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 376 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 853285262001 [labels] => Array ( [0] => star_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 13 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини дня [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 23107 [1] => 12307 ) [tags_name] => Array ( [0] => винищувачі [1] => Норвегія ) ) [7] => Array ( [id] => 179502 [content] =>
Україна за підтримки Норвегії отримала понад десять сучасних систем протиповітряної оборони NASAMS і продовжує зміцнювати ППО новими поставками.
Про це повідомив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю норвезькому мовнику NRK.
Президент зазначив, що точну кількість систем, яку Україна отримала від Норвегії, назвати не може, проте додав, що для забезпечення додаткових ракет країна співпрацювала з іншими країнами, оскільки власних запасів було недостатньо.
Окремо Зеленський відзначив підтримку Норвегії під час опалювального сезону, адже після російських ударів по енергетичній та газовій інфраструктурі країна надала необхідну допомогу.
Також він підкреслив важливість фінансування в межах програми PURL, зокрема для розвитку виробництва дронів, зазначивши, що Норвегія є другою за обсягом внесків до цієї програми.
Президент України Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Норвегії Йонас Гар Стере, під час якої сторони обговорили роботу над стратегічним партнерством між державами.
За словами глави держави, Україна та Норвегія фактично вже вийшли на рівень стратегічної взаємодії.
«Ми на цей рівень фактично вже вийшли. Дякую, що Норвегія готова й надалі допомагати нам з енергетикою, і не тільки допомагати, але й більше працювати над спільними ідеями, спільними проєктами», – зазначив Зеленський.
Фокус – енергетика
Окрему увагу сторони приділили перспективам співпраці в енергетичній сфері.
«Норвегія дуже допомагає нам енергетично. Багато в чому саме завдяки нашій співпраці з Норвегією вдається проходити і цю зиму, і попередні, кожну з яких Росія намагається перетворити на зброю проти наших людей, проти взагалі життя в Україні», – наголосив президент.
Зазначається, що міністри енергетики двох країн уже сьогодні мають обговорити подальші кроки у цьому напрямку. Зеленський також анонсував підготовку відповідної угоди про енергетичну співпрацю між Україною та Норвегією.
У Києві розраховують, що розширення партнерства дозволить посилити енергетичну стійкість України в умовах триваючої війни.
Заступник голови ОВА Ростислав Пріцак провів зустріч із представником норвезької інженерної компанії Malthe Winje Infrapower AS Максимом Антоненком. Вона має понад сторічний досвід у впровадженні високих європейських стандартів у сфері енергетики та управління водними ресурсами.
«Сьогодні Закарпаття працює над зміцненням енергетичної незалежності. Наш пріоритет – сталі рішення, які дозволяють модернізувати інфраструктуру, створювати робочі місця та забезпечувати стабільне енергопостачання для громад», – відзначив Ростислав Пріцак.
Під час зустрічі обговорили досвід впровадження сучасних інженерних рішень, які вже працюють у кількох регіонах України. Мова не лише про генерацію, а й про оновлення наявних потужностей відповідно до екологічних норм Норвегії.
Окремо розглянули питання водовідведення та очищення стічних вод. Malthe Winje Infrapower AS має значну експертність у цій галузі, що є критично важливо для збереження екосистеми нашого регіону та розвитку інфраструктури ОТГ.
Також окреслили можливість втілення довгострокових проєктів саме на Закарпатті, які базуються на принципах мінімального впливу на довкілля та максимальної користі для енергосистеми області.
Зараз ОВА розпочинає роботу над формуванням переліку потенційних локацій, де впровадження енергетичних та інфраструктурних ініціатив є найбільш доцільним і безпечним.
«Готуємо меморандум про співпрацю, який закріпить наші спільні наміри. Закарпаття відкрите до інвестицій, які приносять у регіон не лише капітал, а й сучасні скандинавські технології та дбайливе ставлення до природи», – зазначив Ростислав Пріцак, заступник голови Закарпатської ОВА.
