Норвегія відкриє генеральне консульство у столиці Гренландії Нууку, повідомив у п’ятницю норвезький прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Про це, як пише “Європейська правда”, інформує Aftenposten.
Це відбувається в час, коли Арктика набуває дедалі більшого стратегічного значення, а президент США Дональд Трамп відверто зазіхає на арктичний острів, що є автономною територією Данії.
“Північні території є найважливішим стратегічним напрямком діяльності Норвегії, а Арктика відіграє дедалі більшу роль у міжнародній політиці та безпеці”, – прокоментував рішення Йонас Гар Стьоре.
Він зазначив, що Гренландія є близьким партнером Норвегії, і що Осло має намір зміцнити як політичні контакти, так і співпрацю щодо спільних інтересів у регіоні, відкриваючи консульство.
Міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде зазначив, що генеральне консульство забезпечить тісніший контакт із владою Гренландії, її бізнесом та громадянським суспільством.
“Це зміцнить співпрацю в тих сферах, де Норвегія та Гренландія вже мають сильні спільні інтереси, зокрема у рибальстві, морських питаннях та питаннях корінних народів”, – сказав він.
Ейде провів телефонні переговори з Муте Бурупом Егеде, міністром закордонних справ, промисловості та торгівлі Гренландії, а також із міністром закордонних справ Данії Ларсом Льокке Расмуссеном, щоб поінформувати їх про це рішення.
“Я відчуваю, що це рішення дуже добре сприймається в Гренландії та Данії. Канада, Франція, Ісландія, США та ЄС мають власних дипломатів у Нууку. Тож цілком природно, що Норвегія також їх матиме”, – зазначив Ейде.
Влада Норвегії оголосила про виділення 1,2 млрд крон (109 млн євро) Україні в рамках пакета багаторічної допомоги Нансена. Гроші планують спрямувати на розробку та закупівлю морських дронів.
Про це повідомляє уряд Норвегії, пише «Європейська правда».
Цими коштами розрахуються за розробку, виробництво та постачання морських дронів, створених норвезькими та українськими оборонними підприємствами.
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре заявив, що країна має один із найпотужніших у світі морських секторів, а накопичений досвід може бути використаний для підтримки України у війні проти рф.
«Норвезька морська промисловість є світовим лідером. Я радий, що цей досвід також може бути використаний для підтримки боротьби України за свободу. Україна використовує морські безпілотники для розвідки, наступальних операцій та для захисту від російських атак», – заявив Йонас Гар Стьоре.
Про новий пакет підтримки було оголошено після зустрічі Стьоре з президентом України Володимиром Зеленським під час саміту країн Північної Європи та Балтії в Таллінні.
У норвезькому уряді додали, що морські дрони мають важливе значення для безпеки судноплавства та забезпечення експорту українського зерна й інших товарів через Чорне море.
Як відомо, Норвегія та Велика Британія очолюють Коаліцію морського потенціалу на підтримку України. З моменту її створення у 2023 році уряд наголошує на використанні норвезького морського досвіду та промисловості для підтримки України в її боротьбі проти росії.
Міністр оборони України провів робочу розмову з норвезьким колегою Торе Оншуусом Сандвіком напередодні засідання «Рамштайн». Домовилися про конкретні напрями підтримки – від ракет для Patriot до українських дронів. Про це повідомляє міністр оборони Михайло Федорів.
Сторони визначили чотири пріоритетні напрями:
далекобійні снаряди в межах Чеської ініціативи;
ракети для Patriot через механізм JUMPSTART – міжнародний інструмент прискореної закупівлі зброї для України;
внески до фонду PURL – механізму спільного фінансування закупівель озброєння;
українські дрони.
Окремо обговорили можливість швидкого спрямування додаткового фінансування на потреби армії – ще до надходження коштів європейського кредиту. Це важливо: затримки з фінансуванням можуть гальмувати закупівлі навіть тоді, коли партнери вже готові постачати.
Захист від балістичних ракет залишається найболючішим питанням для України. Саме тому розвиток антибалістичних рішень і ППО – у фокусі кожної зустрічі з партнерами. На землі Сили оборони продовжують руйнувати російську логістику в глибокому тилу.
Норвегія та Франція підписали угоду про ядерний оборонний альянс. Про це повідомляє Faytuks Network.
Як зазначається, згідно з документом, підписаним президентом Франції Еммануелем Макроном і прем’єр-міністром Норвегії Йонасем Гар Стьоре, Франція надасть Норвегії військову допомогу, якщо це буде необхідно.
За інформацією Reuters, напередодні Стере відвідав Париж, щоб підписати нову оборонну угоду з Францією, яка передбачає приєднання Норвегії до ініціативи Франції щодо ядерної зброї.
“Ми робимо це з огляду на ситуацію в галузі безпеки в Європі, включаючи масштабне переозброєння Росії, також у ядерній сфері, і те, що вона веде повномасштабну війну проти іншої європейської країни”, – сказав Стере.
Норвегія з населенням 5,6 мільйона є членом НАТО, але не Європейського Союзу, і має спільний кордон з Росією в Арктиці.
У березні Франція запропонувала поширити захист своєї ядерної парасольки на інші європейські країни, що на практиці означає, що напад на Норвегію може спровокувати ядерну відповідь з боку Парижа.
Крім Норвегії, ядерний захист від Франції раніше отримали Польща та Литва, які також межують з росією.
Ядерна зброя у Європі
Як повідомляв раніше УНІАН, Естонія не проти розмістити в себе ядерну зброю. Міністр закордонних справ країни Маргус Тсахкна, коментуючи тему ядерного стримування агресії, зазначав, що, на його думку, Європі не слід відкидати таку ідею. Він також повідомив, що Естонія, за необхідності, могла б розмістити на своїй території ядерну зброю своїх союзників.
“Ми не проти розміщення ядерної зброї на нашій території. У нас немає такої доктрини, яка б виключала це, якщо НАТО вважатиме за необхідне відповідно до наших планів оборони розмістити, наприклад, ядерну зброю і на нашій території”, – зазначив міністр.
До ініціативи Франції щодо тіснішої співпраці з європейськими країнами у сфері ядерного стримування приєдналася вже десята країна. Нею стала Норвегія.
Про це оголосили лідери двох держав за підсумками візиту прем’єр-міністра Йонаса Гар Стьоре до Парижа, пише Politico.
27 травня прем’єр Норвегії вирушив на зустріч із президентом Франції Емманюелем Макроном для підписання оборонної угоди, яка передбачає, зокрема, й приєднання Норвегії до очолюваної Францією ініціативи щодо ядерної зброї.
Стьоре пояснив своє рішення погіршенням безпекової ситуації в Європі та нарощуванням ядерного потенціалу росії.
«Разом із ще дев’ятьма європейськими країнами Норвегія братиме участь у вашій ініціативі щодо того, як французька ядерна зброя може сприяти безпеці та стримуванню в Європі», – заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре під час пресконференції у Парижі.
Окремо він відзначив, що найбільший ядерний арсенал росії розташований на Крайній Півночі, а це лише за кілька кілометрів від Норвегії. Разом із цим Стьоре наголосив, що Норвегія й надалі насамперед покладатиметься на НАТО у питаннях власної безпеки.
Окремо прем’єр Норвегіїї уточнив, що в мирний час ядерна зброя в його країні не розгортатиметься.
За даними джерел видання, закриті переговори щодо формату співпраці вже розпочалися.
Аналітики приєднання Норвегії до «ядерної парасольки» Франції, яка традиційно залишається одним із найближчих союзників США, назвали прикладом того, як європейські країни переглядають свої безпекові стратегії на тлі війни росії проти України та сумнівів щодо надійності адміністрації Дональда Трампа.
Україна має домовленість з Норвегією щодо спільного виробництва 155-мм далекобійних артилерійських снарядів.
Про це у відеозверненні сказав президент Володимир Зеленський.
“Наші воїни на фронті, фактично в усіх бойових бригадах, говорять про довгий калібр артилерії – далекобійні артилерійські снаряди. Кіл-зони збільшуються, використання дронів усіх типів – пріоритет. Але самі воїни кажуть: артилерія потрібна. І саме далекобійна артилерія”, – розповів президент.
За словами Зеленського, зараз Україна має “нову та дуже сильну домовленість з Норвегією”. Йдеться про спільне виробництво 155-мм далекобійних артилерійських снарядів.
“Розпочнемо спільне виробництво довгого 155-го – саме таких снарядів, які нам потрібні. Я дякую Норвегії за такий необхідний крок”, – додав президент.
“Уряд Норвегії оголосив про виділення 500 млн норвезьких крон на посилення ядерної безпеки України… Кошти будуть спрямовані на ліквідацію наслідків російських обстрілів нового безпечного конфайнменту у лютому 2025 року та зусилля із забезпечення подальшого безпечного ізолювання ядерних матеріалів на станції”, – пояснила прем’єрка.
На сайті норвезького уряду йдеться про те, що Норвегія є одним із найбільших донорів у сфері ядерної безпеки в Україні.
«Зусилля щодо посилення ядерної безпеки та захищеності в Україні є невід’ємною частиною Програми Нансена — урядової програми підтримки України. У 2026 році Норвегія виділить 4,8 мільярда норвезьких крон на енергетичну безпеку. З цієї суми 500 мільйонів крон підуть на зміцнення ядерної безпеки… Кошти розподіляє Норвезьке агентство з радіаційної та ядерної безпеки (DSA)», – повідомила пресслужба уряду.
Норвезька сторона пояснила, що окрім зниження ризику ядерних аварій, їхня підтримка допомагає забезпечити подальшу роботу АЕС в Україні.
У серпні 2023 року прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре оголосив під час візиту до Києва, що його країна передасть винищувачі F-16 Україні, однак до сьогодні жоден із літаків не був доставлений на українську територію.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє NRK.
NRK отримало інформацію від кількох джерел, що говорили на умовах анонімності, про стан літаків F-16, які Норвегія подарувала Україні. З шести F-16, які Норвегія пообіцяла передати у дар, жоден ще не був доставлений на територію України.
Два з цих шести літаків раніше використовувались для навчання українських пілотів у Данії, але наразі вони перебувають на ремонті в Бельгії. Вони, як повідомляється, стоять там вже понад рік.
Чотири інші літаки F-16 не могли літати, коли їх відправили з Норвегії. Вони були відправлені частинами в ящиках транспортним літаком в квітні 2025 року. Всі вони також перебувають у тій же майстерні компанії Sabena в Бельгії.
NRK відомо, що існують значні проблеми з потужностями для обслуговування та підготовки літаків F-16 у майстерні Sabena в Бельгії. Це є основною причиною того, чому норвезькі літаки F-16 ще не в Україні.
Обсяг робіт на чотирьох літаках великий. Щоб їх підготувати, знадобиться близько року, якщо компанія Sabena розпочне роботи зараз.
“Чотирьом літакам, що були доставлені в ящиках до Sabena в Бельгії, не вистачає близько 100 частин кожному. Тому на їх збирання піде багато часу”, – розповів на умовах анонімності консультант української армії.
Міністр оборони Норвегії Туре О. Сандвік підтвердив, що літаки досі перебувають у майстерні в Бельгії.
“Наразі літаки перебувають на підготовці в компанії Sabena в Бельгії. Саме Україна, у консультації з країнами-донорами, визначає пріоритети в Sabena, включаючи підготовку нових літаків і технічне обслуговування літаків, які вже використовуються в Україні”, – відзначив міністр у заяві, надісланій електронною поштою.
