Як повідомляє Радіо Свобода, Верховна Рада 18 грудня підтримала в другому читанні законопроєкт №2237, який стосується питання недоторканності народних депутатів.
Це рішення підтримали депутати з фракцій «Слуга народу» та «Опозиційна платформа – за життя», жодного голосу не дали фракції «Європейська солідарність», «Батьківщина» та «Голос». Всього за документ проголосував 291 народний обранець.
Законопроєкт забороняє «доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом, іншим органам досудового розслідування, крім НАБУ та центрального апарату ДБР відповідно до їх підслідності».
Відомості, які свідчать про кримінальне правопорушення депутата, вносить до ЄРДР генпрокурор або особа, яка виконує обов’язки генпрокурора. Водночас наразі згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, провадження щодо депутата може відкривати будь-який слідчий або прокурор.
Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, що обмежують права і свободи депутата, мають бути погоджені генпрокурором.
Закон також передбачає, що «народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності законом «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України».
Член правління Центру протидії корупції Олена Щербан зазначила наступне: «Депутати не просто не зняли недоторканність – вони її навіть посилили, порівняно з тим, що ми маємо сьогодні. З такими новаціями буде важко не просто притягнути до відповідальності нардепа, а й просто розпочати розслідування».
Зокрема, згідно з проголосованим законопроєктом, генпрокурор отримує монополію на відкриття кримінальних проваджень щодо нардепів. Лише він може внести відомості до ЄРДР, що, на думку ЦПК, означає залежність початку розслідування щодо нардепа від доброчесності чи зайнятості генпрокурора.
Згідно з КПК, наразі будь-який слідчий чи прокурор може розпочати справу щодо нардепа (до набуття чинності законопроєкту, який депутати проголосували 18 грудня).
Ще однією небезпечною новацією у ЦПК називають вимогу обов’язкової присутності депутата під час розгляду клопотань слідчих у суді. Зокрема, ці клопотання можуть стосуватися арешту майна депутата. Відповідно, це майно не можна буде арештувати без попередження самого парламентаря про суд та без його участі в засіданні.
Повідомляється, що таким чином, нічого не заважатиме депутатам переписати за ніч майно на родичів, аби уникнути його арешту. Або ж слідчому не вийде заарештувати хабар, який отримав депутат, і був спійманий на гарячому.
Наразі такі клопотання слідчий суддя може розглядати за відсутності фігуранта справи, якщо є ризик, наприклад, знищення документів, майна або доказів через обізнаність нардепа-фігуранта з таким клопотанням.
Парламентська фракція «Голос» також вважає законопроєкт фіктивним. Зокрема, у фракції вважають, що правка депутата від «ОПЗЖ», яку врахували у законі, фактично повертає недоторканність: «Бо тепер правоохоронці не зможуть притягнути депутата до відповідальності в час, коли він «здійснює свої повноваження». Депутати здійснюють свої повноваження всі 5 років!… Адвокати зупинять будь-якого правоохоронця, використовуючи це» – зазначають у «Голосі».
Як відомо, 3 вересня цього року Верховна Рада України вже обмежила недоторканість народних депутатів з 1 січня 2020 року. Тоді рішення підтримали 373 народні депутати при 300 необхідних.
До речі, законопроєкт про обмеження депутатської недоторканності був зареєстрований у парламенті попереднього скликання п’ятим президентом Петром Порошенком. Він пропонував виключити зі статті 80-ї Конституції України положення, яке гарантувала парламентарям депутатську недоторканність і неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності без належної згоди Верховної Ради.
Конституційний суд України у червні 2018 року визнав цей законопроєкт конституційним.
Прийнято за основу #ЗП3628 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері продажу дітям електронних сигарет і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» ▶️https://t.co/6Shtv9UnNapic.twitter.com/nxuZeooYs6
