Німеччина разом із союзниками по НАТО продовжить зміцнювати безпеку Балтійського моря, захист критичної інфраструктури та морських шляхів постачання від російських гібридних загроз, зокрема пов’язаних із діяльністю так званого “тіньового флоту” рф.
Як інформує МЗС ФРН, про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль під час візиту до Фінляндії.
За словами Вадефуля, Альянс не дозволить Росії використовувати критичну інфраструктуру як ціль для атак та створювати загрози для морських маршрутів.
“Ми не дозволимо Москві перетворювати критичну інфраструктуру на мішень і наражати на небезпеку шляхи постачання, зокрема через занедбаний тіньовий флот. Саме тому ми, як партнери по НАТО, й надалі посилюватимемо місію Baltic Sentry”, – наголосив він.
У центрі переговорів глави МЗС Німеччини в Гельсінкі – підтримка України, безпека Балтійського моря, протидія російським гібридним загрозам, а також співпраця Німеччини та Фінляндії в рамках ЄС і НАТО.
Вадефуль підкреслив, що безпека Європи залежить не лише від ситуації в Україні.
“Безпека Європи сьогодні захищається не лише в Україні. Вона вирішується на фінсько-російському кордоні, у Балтійському морі та на європейських виборах – усюди, де росія намагається здійснювати шкідливий вплив і розколювати наші суспільства”, – заявив він.
У МЗС ФРН зазначили, що Москва застосовує диверсії, кібератаки, кампанії з дезінформації, глушіння GPS та атаки на критичну інфраструктуру. У Берліні наголошують, що тривалі збої супутникової навігації в Балтійському регіоні та інциденти поблизу фінського кордону безпосередньо зачіпають території країн НАТО та ЄС.
Під час візиту глава МЗС Німеччини відвідає прикордонний пункт Ваалімаа на фінсько-російському кордоні, який закритий для пасажирського руху з 2023 року. Також він ознайомиться з фінською системою цивільного захисту та підготовки резервістів
[type] => post [excerpt] => Німеччина разом із союзниками по НАТО продовжить зміцнювати безпеку Балтійського моря, захист критичної інфраструктури та морських шляхів постачання від російських гібридних загроз, зокрема пов'язаних із діяльністю так званого "тіньового флоту" рф. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1784215380 [modified] => 1784211649 ) [title] => Німеччина зміцнює безпеку Балтійського моря у співпраці з НАТО [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=192285&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 192285 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 192286 [image] => Array ( [id] => 192286 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/image-156.png [original_lng] => 794275 [original_w] => 1157 [original_h] => 714 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/image-156-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/image-156-300x185.png [width] => 300 [height] => 185 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/image-156-768x474.png [width] => 768 [height] => 474 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/image-156-1024x632.png [width] => 1024 [height] => 632 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/image-156.png [width] => 1157 [height] => 714 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/image-156.png [width] => 1157 [height] => 714 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/image-156.png [width] => 1157 [height] => 714 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1784200850:8 [_thumbnail_id] => 192286 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 130 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 196700617000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 278910 [1] => 117 [2] => 1369 ) [tags_name] => Array ( [0] => Балтійське море [1] => НАТО [2] => Німеччина ) ) [1] => Array ( [id] => 191870 [content] =>
Йдеться про п’ять ракет PAC-3 MSE для систем протиповітряної оборони Patriot.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Defence24.
Рішення про передачу ракет Україні було ухвалено на прохання генерального секретаря НАТО Марка Рютте та Верховного головнокомандувача об’єднаних сил США в Європі генерала Алексуса Гринкевича після консультацій з групою користувачів.
Про це заявив віцепрем’єр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
Він наголосив, що кількість переданих ракет є “межею наших можливостей” і не впливає на можливості протиповітряної оборони самої Польщі.
Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик того ж вечора в ефірі TVN24 підтвердив, що йдеться про “кілька” ракет.
За його словами, процес відбувався у повній консультації зі Сполученими Штатами та генеральним секретарем НАТО.
Крім того, у Варшави є домовленість про компенсацію на випадок загрози для самої Польщі.
“Ми також домовилися з Генеральним секретарем НАТО та американською стороною, що передача цих кількох ракет буде пов’язана з чимось іншим – що якщо Польщі загрожуватиме загроза, ми отримаємо вдесятеро більше ракет і систем цього типу протягом перших 24 годин після загрози”, – сказав Томчик.
Передача ракет для Patriot викликала політичний скандал у Польщі – віцеспікер Сейму Кшиштоф Босак заявив, що уряд провів операцію таємно від парламенту.
На тлі критики глава Міноборони Косіняк-Камиш різко виступив на захист рішення уряду: “Я волію, щоб наші Patriot збивали російські ракети над Києвом, а не над Варшавою”.
Президент Володимир Зеленський після чергової російської атаки на Київ нагадав країнам-партнерам про обіцяну підтримку, про яку вони оголошували на саміті НАТО в Анкарі.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це український президент написав у себе в Х.
Зеленський поінформував, що внаслідок російського удару 11 осіб у Києві були поранені, серед них – дитина.
За його словами, Росія застосувала протягом цієї ночі понад 120 дронів та 12 ракет, з них половина – балістичні. Більшість цілей вдалося збити, але не балістику.
“Очікуємо від партнерів виконання обіцянок щодо пакетів підтримки для захисту наших людей, про які було домовлено під час засідання НАТО. Треба рухатися максимально швидко по домовленостях щодо ліцензій на “петріоти” та спільного європейського проєкту антибалістики. Зараз завдання номер один для всіх наших інституцій – забезпечити це”, – наголосив президент.
Президент США Дональд Трамп змінив своє ставлення до Іспанії, коли дізнався, що вона суттєво збільшила внесок у діяльність НАТО. Попри це, є й інші проблеми.
З такою заявою виступив речник іспанського прем’єра Педро Санчеса, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Під час саміту НАТО в Анкарі американський лідер публічно назвав Іспанію «жахливим партнером».
Ба більше, Трамп доручив невідкладно зупинити всю торгівлю з цією країною. Президент США оголосив своє рішення на тлі суперечок щодо витрат на оборону та війни з Іраном.
Однак минуло кілька годин і очільник Білого дому різко пом’якшив свою риторику щодо Іспанії.
«У мене дійсно були проблеми, і вони залишаються. Але Іспанія сьогодні повністю змінила свою позицію. Сьогодні Іспанія проявила велику щедрість», — заявив Трамп.
За словами американського лідера, Мадрид виконав прохання Вашингтона щодо «виплати значних сум».
Лише зараз речник іспанського прем’єра Педро Санчеса пояснив, про які саме суми йдеться.
«Мадрид виконав попередній цільовий показник НАТО щодо витрат на оборону в розмірі 2% ВВП», — наголосив він.
Іспанська влада порівнює цю суперечку з інсценованою сваркою, за якою насправді не стояло жодного серйозного конфлікту.
Також у Мадриді зауважили, що досі не зафіксовано жодних економічних наслідків або скорочення інвестицій в країну, попри гучні заяви Трампа.
[type] => post [excerpt] => Президент США Дональд Трамп змінив своє ставлення до Іспанії, коли дізнався, що вона суттєво збільшила внесок у діяльність НАТО. Попри це, є й інші проблеми. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1783695420 [modified] => 1783691018 ) [title] => Трамп змінив ставлення до Іспанії після збільшення її внеску в НАТО [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=191655&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 191789 [uk] => 191655 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 191656 [image] => Array ( [id] => 191656 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/image-141.png [original_lng] => 354709 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/image-141-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/image-141-300x189.png [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/image-141.png [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/image-141.png [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/image-141.png [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/image-141.png [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/image-141.png [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1783680218:8 [_thumbnail_id] => 191656 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 281 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 184350777000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 977086 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 1762 [1] => 32995 [2] => 117 [3] => 2189418 ) [tags_name] => Array ( [0] => Дональд Трамп [1] => Іспанія [2] => НАТО [3] => Сполучені Штати Америки ) ) [4] => Array ( [id] => 191616 [content] =>
Президент Володимир Зеленський вважає, що зараз кількість голосів, які відкрито хочуть бачити Україну членом НАТО, збільшилась.
Про це він сказав під час онлайн-спілкування зі ЗМІ, пише “Європейська правда”.
У Зеленського запитали, чи відбулись під час саміту в Анкарі зрушення у питанні членства України в НАТО.
“Я думаю, що зараз збільшилась кількість голосів, які відкрито хочуть бачити Україну в НАТО”, – відповів український президент.
За його словами, причина полягає у рівні українського оборонно-промислового комплексу, а також в українській армії.
“НАТО визнає, що обороноздатність НАТО з Україною тільки буде вигравати. Нашу армію всі поважають, країну всі поважають, наші технологічні компанії всі поважають і хотіли б посилитись Україною”, – додав Зеленський.
У Держдепі США пояснили, чи наблизив саміт НАТО Україну до членства в Альянсі та чому досвід української армії став однією з ключових тем зустрічі.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив речник Державного департаменту США Ян Бейтсон.
Під час інтерв’ю РБК-Україна офіційний російськомовний представник Держдепартаменту США Ян Бейтсон прокоментував, чи визнання України контриб’ютором трансатлантичної безпеки означає її фактичне наближення до вступу до НАТО.
За його словами, тема членства України в Альянсі на саміті не порушувалася. Водночас значну частину обговорень було присвячено самій Україні.
Він також відзначив зустріч президента США Дональда Трампа з президентом України Володимиром Зеленським, наголосивши, що американський лідер назвав її переломним моментом у відносинах після подій в Овальному кабінеті.
Бейтсон заявив, що адміністрація Трампа виступає за НАТО, орієнтоване на сучасні виклики, а не на модель десятиліття тому.
За його словами, сьогодні більшість країн Альянсу перебувають у Європі, де триває єдина масштабна війна – російсько-українська. Саме тому досвід України має особливе значення для союзників.
Він наголосив, що в центрі уваги НАТО знаходяться безпілотники, нові методи ведення бойових дій, бронетехніка та розвиток оборонного виробництва.
“Українці давно говорять про це і здається, що це була дуже важлива тема тут в Анкарі”, – зазначив представник Держдепартаменту США.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що саміт НАТО в Анкарі завершився успішно, а також назвав цей захід історичною зустріччю, яка допоможе визначити майбутнє Альянсу в умовах викликів для євроатлантичної безпеки.
Заяву турецького президента наводить Hürriyet Daily News, повідомляє “Європейська правда”.
Ердоган зазначив, що саміт в Анкарі заклав основу для зміцнення НАТО, в рамках якого європейські союзники візьмуть на себе більшу відповідальність, а військовий потенціал альянсу буде зміцнено за рахунок справедливого розподілу тягаря.
“У той час, коли євроатлантична безпека зазнає випробувань, цей історичний саміт, який ми приймали у себе, пройшов таким чином, що визначить наше спільне майбутнє”, – додав він.
Ердоган подякував президенту США Дональду Трампу за участь у саміті та зазначив, що Трамп підкреслив важливість того, що Туреччина виступила приймаючою стороною. Він також зазначив, що всі союзники взяли участь у саміті на рівні лідерів, назвавши це ознакою довіри до Туреччини та її дипломатії.
Президент також підкреслив досягнення оборонної промисловості Туреччини, зазначивши, що Анкара входить до числа небагатьох союзників, які виробляють власні винищувачі, танки, кораблі та системи протиповітряної оборони.
Німеччина придбає у США крилаті ракети великої дальності Tomahawk для зміцнення своєї оборони. Про відповідну домовленість із Вашингтоном повідомив канцлер Фрідріх Мерц.
Сполучені Штати дали згоду на продаж Німеччині крилатих ракет великої дальності Tomahawk. Про це канцлер Фрідріх Мерц заявив під час виступу в Бундестазі, повідомляє Die Ziet.
За словами глави уряду, ракети придбає федеральний уряд, після чого їх розмістять на території Німеччини. «Ми домовилися з американським урядом, що ракети Tomahawk будуть придбані нами та розміщені в Німеччині», — сказав Мерц.
Він уточнив, що відповідної домовленості сторони досягли під час переговорів на полях саміту НАТО в Анкарі.
Канцлер наголосив, що це рішення допоможе усунути «важливу стратегічну прогалину» в обороноздатності країни. Водночас, за його словами, європейські держави продовжать працювати над створенням і розгортанням власних далекобійних систем озброєння.
Мерц також підкреслив, що НАТО залишається трансатлантичним союзом, однак Європа має брати на себе більше відповідальності за власну безпеку.
НАТО модернізувало свою 10-річну місію з патрулювання повітряного простору Baltic Air Policing, розширивши її до місії ППО. Тепер над Балтією можуть збивати повітряні цілі.
Про це пише Reuters.
Відомо, що місію в Литві, Латвії та Естонії запустили в 2004 році одразу після приєднання держав до Альянсу, оскільки ті не мають власної винищувальної авіації.
«Сучасна місія повітряної поліції призначена для мирного часу, коли бійці реагують на інциденти. Таким чином, ми показуємо, що беремо до уваги інциденти. Це свого роду стримування. Але те, що відбувається сьогодні, не є повністю мирним середовищем», – казав литовський президент Гітанас Науседа.
За словами глави МЗС Естонії Маркуса Цахни, оновлена місія НАТО буде «більш гнучка» й швидше реагуватиме на повітряні загрози.
У 2014 році, після анексії росією Криму, місію розширили до сучасних повноважень. Так, повітряний простір балтійських країн патрулює десяток винищувачів Альянсу, які базуються на двох аеродромах. Наразі вони працюють у повітрі за умов присутності російських літаків поблизу вод трьох країн: від Калінінградської області до Фінської затоки й далі до кордонів основної території рф.
Уранці четверга, 7 травня, Повітряні сили Латвії зафіксували проникнення іноземних безпілотників у повітряний простір країни з боку росії. Один із дронів врізався в порожній нафтовий резервуар. Тоді міністерство закордонних справ Латвії викликало тимчасового повіреного у справах росії для вручення ноти протесту через інцидент з дронами, які летіли з російського повітряного простору.
Саміт НАТО в Анкарі став важливим дипломатичним успіхом для президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. Анкара не лише змогла зміцнити свій авторитет в Альянсі, а й отримала шанс перезапустити відносини зі США після кількох років напруженості.
Про це повідомляє Reuters.
Як зазначає агентство, Туреччина доклала значних зусиль, щоб використати проведення саміту для покращення відносин із президентом США Дональдом Трампом. Ердоган особисто зустрів американського лідера в аеропорту, а під час саміту атмосфера між двома політиками була помітно дружньою.
Зокрема, Трамп заявив про готовність скасувати санкції, запроваджені проти Туреччини після закупівлі російських зенітних комплексів С-400, а також допустив можливість продажу Анкарі американських винищувачів F-35. Хоча остаточного рішення поки немає, самі ці заяви стали серйозним дипломатичним сигналом.
За інформацією Reuters, для багатьох дипломатів головним завданням було взагалі забезпечити участь Трампа в саміті. Сам президент США заявив, що прибув до Анкари саме через Ердогана, що стало додатковим політичним бонусом для турецького лідера.
Водночас агентство наголошує, що реалізація обіцянок Трампа може зіткнутися з опором у Конгресі США. Американське законодавство пов’язує можливе повернення Туреччини до програми F-35 із відмовою Анкари від російських комплексів С-400.
Попри це, Reuters вважає, що навіть такі політичні сигнали стали значним успіхом для Ердогана, який уже багато років намагається відновити повноцінне стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами.
