Адміністрація президента США Дональда Трампа готова надати Україні юридично зобов’язуючі гарантії безпеки, засновані на 5 статті НАТО
Про це заявив високопоставлений американський чиновник, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Axios.
За його словами, відповідна угода буде винесена на голосування до Конгресу США. Він зазначив, що Вашингтон прагне запропонувати Києву не „порожній чек”, а сильну й реальну гарантію безпеки.
„Ми хочемо дати українцям гарантію безпеки, яка не буде порожнім чеком з одного боку, а буде достатньо сильною з іншого боку. Ми готові надіслати його до Конгресу, щоб проголосувати за нього”, – сказав американський чиновник.
Передбачається, що переговорний процес складатиметься з трьох окремих угод – щодо миру, безпекових гарантій та післявоєнної реконструкції. Останні раунди перемовин, як зазначив чиновник, вперше дали Україні чітке бачення „дня після війни”.
У США також заявили, що переговори щодо економічного відновлення та реконструкції просуваються позитивно. За нинішньою пропозицією, війна має завершитися збереженням Україною суверенітету над близько 80% території, отриманням „найсильніших гарантій безпеки в історії” та масштабного пакета економічної підтримки.
Водночас кілька європейських лідерів радили президенту Володимиру Зеленському не поспішати з укладанням угоди, зокрема якщо вона передбачатиме територіальні поступки. Також залишається відкритим питання, чи погодиться Росія прийняти американські пропозиції.
Україна отримає озброєння зі складів США на суму близько 5 мільярдів доларів по програмі PURL. Це станеться до кінця 2025 року.
Про це заявила заступниця Генерального секретаря НАТО Радмила Шекерінська в інтерв’ю „Суспільному”.
За її словами, саме механізм PURL нині закриває найнагальніші потреби України.
„Левова частка засобів протиповітряної оборони надходить в Україну саме через PURL – це буквально різниця між життям і смертю”, – підкреслила Шекерінська.
Вона також повідомила, що логістика постачань працює цілодобово через хаби в Польщі та Румунії. Фінансування пакетів забезпечують європейські союзники та Канада, а нещодавно до ініціативи приєдналися Австралія та Нова Зеландія.
Шекерінська додала, що попри масштабну допомогу, Україні все ще „потрібно більше ППО”, а оборонна промисловість країн НАТО нарощує виробництво, щоб покрити цей дефіцит.
Член Палати представників Конгресу США, республіканець Томас Массі представив законопроєкт про вихід Сполучених Штатів з НАТО.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на текст законопроєкт, який Массі опублікував в соцмережі Х.
“НАТО – це пережиток Холодної війни. Сполучені Штати повинні вийти з НАТО та використовувати ці гроші для захисту нашої країни, а не соціалістичних країн. Сьогодні я вніс законопроєкт HR 6508, щоб припинити наше членство в НАТО”, – зазначив конгресмен.
Массі у своєму законопроєкті заявив, що НАТО створили для протидії Радянському Союзу, який розпався понад 30 років тому.
“Відтоді участь США обійшлася платникам податків у трильйони доларів і, як і раніше, пов’язана з ризиком залучення США до іноземних війн”, – йдеться в тексті документа.
Цей законопроєкт зобов’язує президента США Дональда Трампа офіційно повідомити НАТО про вихідне не пізніше, ніж через 30 днів після набрання чинності законом.
Документ також констатує, що початкова мета блоку часів Холодної війни більше не відповідає національним інтересам Сполучених Штатів.
Також цей законопроєкт встановлює, що європейські члени НАТО мають достатній економічний і військовий потенціал для забезпечення власної оборони, й запобігає використанню коштів американських платників податків для фінансування загальних бюджетів організації.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що Альянс – це наступна військова ціль рф. Рютте зазначив, що вже давно перестав розуміти, що відбувається в голові російського диктатора Володимира Путіна.
Про це йдеться в заяві Рютте в Берліні, яку цитує The Guardian.
„Нам потрібно чітко усвідомлювати загрозу: ми – наступна ціль росії, і ми вже в небезпеці”, – сказав він під час виступу.
Рютте також зазначив, що зараз не час для „самозаспокоєння” та „самовихваляння”. Хоча країни НАТО домовилися збільшити оборонні витрати, цього все ще недостатньо.
„Я боюся, що надто багато хто тихо самовдоволено ставиться до цього. Надто багато хто не відчуває терміновості. І надто багато хто вважає, що час на нашому боці. Це не так. Час діяти зараз. Витрати та виробництво оборони союзників повинні швидко зростати. Наші збройні сили повинні мати все необхідне для нашої безпеки”, – зазначив він.
Рютте також підкреслив, що російський режим став „зухвалим, безрозсудним та безжальним” щодо НАТО та України. Російський диктатор Путін намагається вибудувати чергову імперію.
При цьому Путін вважає саме країни Заходу головною загрозою своїй владі. Рятівним колом для росії зараз є Китай, також Кремль користується підтримкою диктаторських режимів в Північній Кореї та Ірані.
„Я не знаю, що в його голові”
Рютте також додав, що вже давно не знає, що відбувається у голові Путіна. Як колишньому прем’єр-міністру Нідерландів, йому довелося багато контактувати з Путіним, зокрема після вторгнення росії до Криму та збиття пасажирського літака MH17.
„Я тоді багато телефонував Путіну та зустрічався з ним пізніше на зустрічах G20 з цього питання. Я не знаю, що в його голові. Я давно перестав здогадуватися. Те, на що я дивлюся – це факти”, – сказав він.
Рютте додав, що зараз Путін – це божевільний диктатор, який готовий пожертвувати 1,1 мільйона росіян, щоб захопити невеликі клаптики землі заради своєї божевільної ідеї „історичної мети”.
„Ми повинні бути напоготові. Якщо ви любите німецьку мову і не хочете розмовляти російською, це критично важливо, це неодмінна умова, бо інакше цей хлопець не зупиниться в Україні”, – сумно пожартував генсек НАТО.
[type] => post [excerpt] => Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що Альянс – це наступна військова ціль рф. Рютте зазначив, що вже давно перестав розуміти, що відбувається в голові російського диктатора Володимира Путіна. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1765484400 [modified] => 1765483016 ) [title] => «Ми – наступна ціль»: генсек НАТО зробив тривожний прогноз щодо війни з рф [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=171820&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 171804 [uk] => 171820 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 163696 [image] => Array ( [id] => 163696 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/391682-mark-rutte-gettyimages-new-960x380-0.webp [original_lng] => 52748 [original_w] => 960 [original_h] => 500 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/391682-mark-rutte-gettyimages-new-960x380-0-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/391682-mark-rutte-gettyimages-new-960x380-0-300x156.webp [width] => 300 [height] => 156 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/391682-mark-rutte-gettyimages-new-960x380-0-768x400.webp [width] => 768 [height] => 400 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/391682-mark-rutte-gettyimages-new-960x380-0.webp [width] => 960 [height] => 500 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/391682-mark-rutte-gettyimages-new-960x380-0.webp [width] => 960 [height] => 500 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/391682-mark-rutte-gettyimages-new-960x380-0.webp [width] => 960 [height] => 500 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/391682-mark-rutte-gettyimages-new-960x380-0.webp [width] => 960 [height] => 500 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 341 [_thumbnail_id] => 163696 [_edit_lock] => 1765477295:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 571129271002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 45 [1] => 51 [2] => 37 [3] => 977086 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Думки [1] => Новини [2] => Світ [3] => Світ [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 40798 [1] => 117 [2] => 16619 [3] => 276 ) [tags_name] => Array ( [0] => Генсек [1] => НАТО [2] => прогноз [3] => росія ) ) [4] => Array ( [id] => 171614 [content] =>
Розуміння того, що Україна не буде вступати до НАТО, сформувалось задовго до того, як про це почав говорити російський диктатор Володимир Путін.
Про це заявив президент США Дональд Трамп у його інтерв’ю Politico.
“Це завжди було так, задовго до Путіна. Було розуміння, що Україна не буде вступати до НАТО, якщо вже бути справедливим. А зараз вони почали наполягати”, – заявив Трамп.
Президент США також додав, що коли президент України Володимир Зеленський вперше прийшов і вперше зустрівся з Путіним, він сказав: “Я хочу двох речей. Я хочу, щоб Крим повернувся, і ми будемо членами НАТО”.
На думку Трампа, ці вимоги прозвучали “не дуже приємно”.
[type] => post [excerpt] => Розуміння того, що Україна не буде вступати до НАТО, сформувалось задовго до того, як про це почав говорити російський диктатор Володимир Путін. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1765312200 [modified] => 1765311461 ) [title] => Задовго до Путіна було розуміння того, що Україна не вступить до НАТО, – Трамп [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=171614&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 171611 [uk] => 171614 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 171612 [image] => Array ( [id] => 171612 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/trump-4.jpg [original_lng] => 21218 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/trump-4-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/trump-4-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/trump-4.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/trump-4.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/trump-4.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/trump-4.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/trump-4.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 385 [_thumbnail_id] => 171612 [_edit_lock] => 1765304478:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 566880221002 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 2060 [1] => 51 [2] => 13 [3] => 37 [4] => 977086 [5] => 43 [6] => 19 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Новини [2] => Новини дня [3] => Світ [4] => Світ [5] => Статті [6] => Терміново ) [tags] => Array ( [0] => 1762 [1] => 117 ) [tags_name] => Array ( [0] => Дональд Трамп [1] => НАТО ) ) [5] => Array ( [id] => 171325 [content] =>
Скорочення кількості американських військ у Європі не створить додаткового навантаження на оборону континенту, заявив верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі генерал Алексус Грінкевич, пише Politico.
“Я впевнений у можливостях” Європи і Канади. Ми готові сьогодні до будь-яких криз і непередбачених обставин”, – заявив він.
Гринкевич наголосив, що політична напруженість, пов’язана з мирними переговорами щодо України, “ніяк не вплинула… на здатність виконувати нашу місію з точки зору НАТО”. Він додав, що обіцянки союзників збільшити витрати на оборону означають, що НАТО “буде більш готовим завтра, а ми будемо більш готовими післязавтра”, щоб протистояти росії і відреагувати на будь-яке подальше виведення військ.
Коментарі Гринкевича прозвучали на тлі побоювань з приводу очікуваного виведення американських військ з Європи в результаті майбутньої оборонної стратегії президента Дональда Трампа. Очікується, що так званий огляд військової стратегії включатиме передислокацію американських військ з Європи в Індо-Тихоокеанський регіон.
Побоювання з приводу скорочення чисельності американських військовослужбовців у Європі також відображають ширші дебати щодо прихильності Вашингтона альянсу за Трампа.
Як пише Politico, приватно деякі європейські союзники занепокоєні ситуацією в США, але публічно наполягають, що НАТО, як і раніше, залишається силою, з якою необхідно рахуватися.
“Усі процеси НАТО функціонують бездоганно”, – заявив заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський виданню. “На практиці американці виконують свої зобов’язання дуже добре”.
Водночас Гринкевич висловив “стурбованість” тим, що росія може перевірити на міцність колективну оборону НАТО в “найближчій перспективі”, а також у “середньостроковій та, очевидно, в довгостроковій перспективі”.
“Ми також думаємо про те, щоб діяти на випередження”, – сказав він, відмовившись від подальших подробиць. “Якщо росія намагається створити для нас дилеми, то, можливо, є способи, якими ми могли б створити для них дилеми”.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що союзники повинні щомісяця виділяти щонайменше 1 млрд доларів на американську зброю для України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Рютте перед засіданням Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ.
Марк Рютте заявив, що союзники мають забезпечити для України мінімум 1 млрд доларів щомісяця на закупівлю американського озброєння.
За його словами, вже зараз внески країн досягають 4 млрд за останні чотири місяці, що відповідає плановому темпу.
“Нам потрібно щонайменше 1 млрд доларів щомісяця, а можливо, й більше. Ймовірно, близько 15 млрд доларів на рік на критично важливе американське озброєння“, – наголосив генсек.
Рютте очікує, що до кінця року союзники вийдуть на рівень у 5 млрд. Йдеться про постачання ракет та перехоплювачів для ППО, а також наступальних систем.
Він підкреслив, що Європа та Канада посилюють внески, і стабільний потік озброєння є сьогодні ключовим для захисту українських міст і критичної інфраструктури.
Німеччина, Канада та Нідерланди оголосили про додаткове фінансування для придбання озброєння США для України через програму PURL, підкреслюючи важливість підтримки України для безпеки Європи.
Голова МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль зазначив, що нові пакети допомоги свідчать про готовність НАТО протистояти агресії рф, оскільки Росія не демонструє готовності до серйозних мирних переговорів. Німеччина надасть 200 млн доларів США для закупівлі зброї американського виробництва через програму PURL.
«Федеральний уряд пишається тим, що спільно з нашими партнерами з Польщі та Норвегії вдалося сформувати новий великий пакет допомоги для підтримки України. Загальна сума в 500 млн доларів США є значною, з яких 200 млн надає Німеччина», – повідомив Вадефуль.
Крім того, голова МЗС Канади Аніта Ананд заявила про виділення 200 млн доларів нового внеску до програми PURL. А міністр закордонних справ Нідерландів Давід ван Віл повідомив, що внесок його країни складе 250 млн євро. Всі ці гроші будуть витрачені на зброю для України.
Міністри підкреслили, що мирна угода в Україні має бути вигідною для Києва та європейських країн, забезпечуючи справедливий і тривалий мир.
У середу, 3 грудня, у Брюсселі відбудеться засідання Ради Україна-НАТО за участю міністра закордонних справ України Андрія Сибіги та високої представниці ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас.
Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції перед міністерською зустріччю Альянсу.
“Напередодні наступного саміту НАТО в Анкарі у липні союзники розглянуть еволюцію загроз нашій безпеці. Вони переглянуть заходи, вжиті для зміцнення нашого стримування й оборони, а також проведуть засідання Ради Україна-НАТО за участі міністра закордонних справ Сибіги та Верховної представниці ЄС Каллас”, – сказав він.
За словами Рютте, союзники “мають багато про що говорити”, а питання України та російської агресії буде центральним.
“Усі ми розуміємо, що наша безпека тісно взаємопов’язана, і всі ми працюємо для того, щоб завершити війну проти України – на основі справедливого й тривалого миру”, – наголосив генсек НАТО.
На цьому тлі він привітав очолювані США зусилля з пошуку мирного врегулювання війни РФ проти України та висловив переконання, що “ці триваючі зусилля зрештою відновлять мир у Європі”.
“На завтрашній робочій зустрічі Ради Україна-НАТО за робочим ланчем до нас, як я вже сказав, приєднаються міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та висока представниця ЄС Кая Каллас. Прагнучи миру, ми не можемо втрачати з поля зору дедалі жорстокіші атаки Росії проти України. Росія систематично атакує цивільну інфраструктуру, позбавляючи українців тепла й світла на початку зими”, – зазначив Рютте.
Він додав, що “Росія не єдина у цій війні: Китай і далі залишається її вирішальним помічником, а Іран і Північна Корея також надають підтримку”.
“З перших днів повномасштабного вторгнення Росії союзники демонструють непохитну підтримку України. Останніми місяцями європейські союзники та Канада надали мільярди доларів критично важливого американського обладнання для України через PURL. Ця підтримка є важливою частиною наших зусиль, спрямованих на те, щоб Україна мала все необхідне для захисту сьогодні та стримування майбутньої агресії”, – сказав генсек НАТО.
Водночас він наголосив на потребі зробити більше: “Я очікую, що союзники оголосять про нові внески в найближчі дні. Очевидно, що перед нами стоїть складний порядок денний”.
Як повідомило МЗС, міністр закордонних справ Андрій Сибіга у середувідвідає штаб-квартиру НАТО в Брюсселі, для участі в міністерському засіданні Ради Україна-НАТО.
«Ключовою метою переговорів у штаб-квартирі НАТО стануть конкретні рішення та внески союзників для посилення оборони та стійкості України, зокрема в рамках ініціативи PURL», – поінформували у зовнішньополітичному відомстві.
Глава МЗС також проведе окремі переговори з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та міністрами закордонних справ держав-партнерів України.
Серед пріоритетних тем переговорів буде також збільшення тиску на Росію для припинення її війни проти України, посилення санкцій проти РФ, ухвалення рішення про «Репараційний кредит» та повне використання знерухомлених російських активів для підтримки України.
Голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Альянс розглядає можливість «більш агресивної» реакції на кібератаки, диверсії та порушення повітряного простору з боку росії.
Адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив Financial Times, що західний військовий альянс розглядає можливість посилення своєї реакції на гібридну війну з боку Москви.
«Ми вивчаємо все… У кіберпросторі ми реагуємо… Ми думаємо про те, щоб бути більш агресивними або проактивними…»
FT нагадує, що Європа зазнала численних гібридних військових інцидентів – деякі з них приписують росії, а інші залишаються невизначеними – від пошкодження кабелів у Балтійському морі до кібератак.
Деякі дипломати, особливо зі східноєвропейських країн, закликали НАТО не обмежуватися реактивними діями і перейти до активних.
Видання зазначає, що активні дії більш реальні у випадку кібератак, де багато країн мають інструменти для дій у відповідь. Складнішою вона є у випадку диверсій або вторгнень дронів.
Драгоне сказав, що «превентивний удар» можна вважати «оборонною дією», але додав: «Це далі від нашого звичайного способу мислення і поведінки. Більш агресивна позиція порівняно з агресивністю наших опонентів може бути одним із варіантів. Проте виникає питання щодо правової бази, юрисдикції, хто буде це робити?»
За словами Драгоне, «з початку місії Baltic Sentry нічого не сталося». Відтак, на його думку, «цей засіб стримування працює».
Разом з тим, пише FT, занепокоєння у членів НАТО залишається особливо після того, як фінський суд закрив справу щодо екіпажу судна Eagle S, пов’язаного з російським «тіньовим флотом», яке пошкодило кілька підводних кабелів, перебуваючи в міжнародних водах.
На запитання, чи дає це російським суднам карт-бланш, міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен відповіла FT: «Так, і це проблема».
«Поки що потреби в цьому не було. Ми також повинні зробити крок назад і проаналізувати, чого прагне агресор… ми не маємо бути істеричними. У нас є свій надійний план дій, і ми повинні довіряти йому».
Драгоне визнав, що одна з проблем полягає в тому, що НАТО та її члени мають «набагато більше обмежень, ніж наші опонент, через етику, через законодавство, через юрисдикцію. Це проблема. Я не хочу сказати, що це програшна позиція, але це складніша позиція, ніж у наших опонентів».
На думку Драгоне, найголовнішим є запобігання майбутній агресії.
«Як досягти стримування – через відповідь, через превентивний удар – це те, що ми маємо глибоко проаналізувати, оскільки в майбутньому тиск у цьому напрямку може ще більше посилитися».
